Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Кам яниця будівля мурована споруда XVII XVIII ст житлового або господарського призначення кам яна будівля Чорна кам яниц

Кам'яниця (будівля)

Кам'яниця (будівля)

Кам'яниця (будівля) — мурована споруда XVII – XVIII ст. житлового або господарського призначення; кам'яна будівля.

image
Чорна кам'яниця у Львові
У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Кам'яниця.

Кам'яниці на заході України значно відрізнялися від кам'яниць, що будувались на сході України. Якщо на Західній Україні кам'яниці були подібними до європейських кам'яних будинків, мали зазвичай по кілька поверхів і оздоблення, то кам'яниці, що будувались на території Гетьманщини були за своїм планом подібні до звичайної хати і мали один чи, рідше, два поверхи.[] Найбільше кам'яниць на Заході України збереглося у Львові, Кам'янці-Подільському, Жовкві, Кременці та Луцьку.

На Гетьманщині кам'яницями називались муровані житлові та господарські споруди, які будувала собі козацька старшина. Особливо вони були поширені на Чернігівщині. У Чернігові до кінця XIX ст. стояла напівзруйнована кам'яниця Єньків. Збереглися відомості про кам'яниці в Салтиковій Дівиці, Старому Білоусі та в інших сотенних містах. Особливо багато було кам'яниць у Ніжині. За розмірами і за зовнішнім виглядом кам'яниці були відмінні одна від одної. В залежності від функціонального призначення вони набували різних планових і об'ємно-просторових вирішень та художньо-архітектурного оформлення.

Кам'яниці Заходу України

Найчастіше кам'яниці мали від одного до чотирьох поверхів у висоту і були зорієнтовані своїми вузькими торцевими фасадами з двома-п'ятьма вікнами на вулицю або площу. Це пояснювалося самою структурою середньовічного міста, яка передбачала щільну забудову. Унікальні кам'яниці епохи Ренесансу в Україні збереглися у Львові та Кам'янці-Подільському. У середні віки ринкова площа була центром Львова, осередком торговельного та суспільного життя міста. Нові будинки іменитих городян і купців зводилися найкращими львівськими майстрами — архітекторами П. Красовським, П. Барбоном, П. Римлянином, Б. Меретином та іншими. Кам'яниці стояли на вузьких, сильно витягнутих у глибину ділянках, розділених на місце під головний будинок, що виходить на площу, двір та задній будинок (флігель). Більшість кам'яниць площі Ринок мають по три вікна на головному фасаді, прикрашені скульптурою, ліпним декором, різьбленням і архітектурними деталями. Як відомо, за кожне вікно, зорієнтоване на міську площу, потрібно було платити, тому городяни хитрували: будували будинки боком до головної площі.

Остаточно планування кам'яниць сформувалося в епоху ренесансу та бароко, тобто в XVI—XVIII століттях, і було типовим для багатьох будівель. Як правило, кам'яниця XVI ст. розміщувалася на ділянці шириною 8-10 м і довжиною в глибину забудови 43 м, що належала одному власнику або одній родині. Правда, частину приміщень могли здавати в оренду «комірникам» і «челядникам». Головна житлова будівля-кам'яниця розташовувалося на 20-25 м в глибину ділянки та мала трирядне розміщення кімнат вглиб. На верхніх поверхах і з двору було розміщено по дві кімнати: велика двовіконна вітальня-«світлиця» і одновіконна житлова кімната-«хата». У темних приміщеннях в центрі кам'яниці знаходилися сходи і кухні. На першому поверсі зі склепінчастим перекриттям розміщувалися сіни, з'єднані з вузьким проходом у двір, контори, крамниці, майстерні, сходи і дворова двовіконна вітальня-«світлиця» з перекриттям — дерев'яною стелею на різьблених дерев'яних балках. У деяких випадках широкі склепінчасті сіни займали весь будинок у глибину і служили проїздом у двір.

Ще однією відмінною особливістю кам'яниць епохи Ренесансу є наявність «італійського» внутрішнього дворика, замкнутого з усіх боків і замощеного каменем. Такий двір обмежувався галереями з балюстрадами на кожному поверсі, які в деяких випадках кріпилися до так званих «межових» стін між сусідніми ділянками і з'єднували головний будинок з флігелем. Найбільш характерним прикладом ренесансної кам'яниці з внутрішнім «італійським» двориком є будинок Корнякта на площі Ринок. Як свідчить план кам'яниці Корнякта, приміщення перекривали хрестовими склепіннями. Через головний вхід відвідувач потрапляв у своєрідний вестибюль, пов'язаний з великою кімнатою, яка одним вікном була зорієнтована на вулицю. По вузькому проходу-коридору з вестибюля можна було пройти в кілька внутрішніх приміщень, до сходової клітки і в «італійський» дворик. Як і в інших аналогічних будівлях, галереї, по суті, виконували дві функції: зв'язки з розташованими в глибині двору допоміжними приміщеннями та декоративного оформлення «межових» стін з боків ділянки.

Кам'яниці Центру та Сходу України

Кам'яниці Західної України відрізняються від кам'яниць Києва та лівобережних територій, оскільки останні будувалися за типом дерев'яного народного житла — хати на дві половини. За своїм архітектурним виглядом це зовсім інші житлові будівлі, не схожі на італійські палаццо епохи Ренесансу і увібрали риси самобутньої української архітектури. Водночас муроване будівництво не набуло масштабного розповсюдження поза церковним будівництвом через економічні, а також і політичні причини.

Київ

Внаслідок занепаду Києва в XII-XIII ст., і до кінця XIX ст. Київ складався з кількох відмежованих окремих історичних частин. Фактично роль міста виконувало колишнє Нижнє місто — Поділ, в той час як Верхнє місто та Києво-Печерська лавра складались виключно з розвалин часів домонгольської навали та відомих монастирів. Останні маючи значний статус та фінансові можливості в XVI-XVIII ст. майже повністю були перебудовані в цеглі, через що їхні ансамблі хоч і зазнали певних руйнувань та перебудов були переважно збережені до наших часів. В тому числі і такі взірцеві кам'яниці на їх території як Будинок митрополита, Ковнірівський корпус, друкарня Києво-Печерської лаври тощо. Крім них довкола Києво-Печерської лаври також було засноване т.зв. «Печерське містечко» пов'язане з Київською фортецею на якому велось численне кам'яне будівництво. Втім воно відбувалось в загальноросійських стилях та плануваннях не пов'язаних з традиційним мурованим будуванням Лівобережжя через що ці будови не відносять до кам'яниць.

Водночас на самому Подолі хоча і відбувалось численне муроване будівництво, але воно було значно пошкоджене чи повністю знищено великою пожежею 1811 року. Нечисленні збережені кам'яниці надалі також зазнавали перебудов, надбудов чи повного знесення:

Кам'яниці Києво-Могилянської академії:

Житлові кам'яниці Києво-Подолу:

Загальноміські кам'яниці Києво-Подолу:

Не збереглись до наших часів зокрема:

Козелець

З 1708 року Козелець стає центром управління Київського полку. Цей статус, а також розвиток ремесел і торгівлі спричинили швидке зростання та розширення самого міста. Часи особливого піднесення міста припадають на 70-ті роки XVIII ст. завдяки родині Розумовських.

Ніжин

Ніжин за часів Гетьманщини був найбільшим торговельним містом зі значною грецькою спільнотою (зокрема переселенцями зі Львова), що обумовило значну кількість кам'яниць по всій території міста.

Чернігів

Тогочасний Чернігів був одним із провідних центрів держави Війська Запорозького. Подібно як і в Києві він мав значні монастирські комплекси які маючи фінансові можливості були перебудовані в камені в XVII-XVIII ст. через що до наших днів збереглись зокрема нова кам'яниця Чернігівської друкарні та більша частина відомого Чернігівського колегіуму.

Не збереглись до наших часів зокрема:

Інші кам'яниці на теренах Війська Запорозького

Кам'яниці на теренах Слобідської України

Кам'яниці на теренах російських губерній

До складу києво-подільської садиби XVII століття входили і дерев'яні допоміжні споруди, а самі садиби оточували міцним парканом. У кожній садибі («дворі») проживало в середньому по шість осіб. Як видно на плані І. Ушакова 1690, житловий будинок киянина нагадував зрубну хату. Дерев'яні будинки XVII століття мали планування, подібне до планування хати на дві половини, і скатні дахи, криті ґонтом.

Українське бароко представлене кам'яними будівлями різного призначення: насамперед, це монастирські ансамблі, собори, церкви, дзвіниці, дещо менше виконаних у цьому стилі палаців і навчальних будівель. Існували й барочні кам'яниці. П'ять таких кам'яниць було побудовано в XVII—XVIII століттях на Подолі. У той час мати власний кам'яний будинок могли тільки заможні городяни: велика частина забудови була дерев'яною, тому під час пожежі 1811 року і вигоріло так багато будинків. Хоча київські кам'яниці відрізнялися одна від одної за своїм виглядом, були у них і спільні риси: розташування приміщень, архітектурний декор, форма віконних і дверних прорізів, наявність глибоких підвалів. Багато кам'яниць того часу мали горища. Як правило, весь будинок належав одному купцеві або його сім'ї: внизу знаходилися підвали, часто зі складами товарів, на першому поверсі — крамниці, на другому — житлові кімнати.

Т-подібна в плані будівля кам'яниці купчихи Артемихи з виступаючою вперед вхідною частиною знаходилося на розі вулиць Хорива і Межигірської, на місці побудованого в XIX столітті еклектичного житлового будинку. Від цієї будівлі збереглося тільки одне старовинне зображення: сам будинок постраждав під час пожежі 1811 року і був знесений в результаті подальшого перепланування Подолу. За малюнком можна визначити, що, крім двох поверхів, він мав і глибокі підвали — за традицією, для зберігання товарів.

«Будиночок Петра» на вулиці Костянтинівській, 6 названий так тому, що, за легендою, під час одних з своїх відвідин Києва перед війною зі шведами тут ненадовго зупинявся цар Петро І. Побудований він був в кінці XVII — початку XVIII століття і зберігся до наших днів: зараз в ньому розташовані адміністративні установи. Кам'яниця ця зорієнтована по осі захід-схід, вона прямокутна в плані, з двома вежоподібними об'ємами з північного заходу і північного сходу. Вважається, що авторами проекту були представники московської архітектурної школи О. Старцев і Д. Аксамитов, а в перебудові будівлі після пожежі 1742 брав участь відомий київський архітектор І. Григорович-Барський. Достеменно не відомо, хто був початковим власником кам'яниці: чи то магістрат, чи то сім'я багатих подільських міщан. Документально доведено, що в другій половині XVII століття в кам'яниці була лікарня, на початку XIX століття — повітова школа, а потім — міський дитячий заклад. Все це свідчить про те, що будівля неодноразово перепланувалась у відповідності з новим призначенням і з житлової споруди поступово перетворилася на громадську.

На вулиці Хорива перебував і кам'яний будинок київського сотника Сави Туптала, батька митрополита Д. Ростовського, громадського діяча XVIII століття. Крім того, знову-таки на Подолі, на вулиці Притисько-Микільській, знаходилися дві кам'яниці, що належали цеху кравців і Георгію Рибальському. Це були дві одноповерхові цегляні будівлі XVIII століття, зорієнтовані по осі схід-захід.

Кілька кам'яниць збереглося на Чернігівщині, дві з них належали чернігівському полковнику Я. Лизогубу. Найбільш відома кам'яниця Я. Лизогуба, збудована наприкінці XVII століття у Чернігові. Це прямокутна в плані цегляна одноповерхова потинькована будівля з шістьма окремими приміщеннями, великим підвалом і високим горищним простором. Кам'яниця називається і ще одна будівля на Чернігівщині — комора садиби в Козельці, датована першою половиною XVIII століття. Як і в попередньому випадку, це прямокутна в плані цегляна будівля з масивними стінами.

За типом багатокамерного народного житла був побудований і не зберігся до наших днів палац Богдана Хмельницького в Суботові, що біля Чигирина. Він був прямокутним у плані, розділеним стінами на шість окремих приміщень, чотири з яких були житловими і мали печі. По суті, це була та сама схема багатокімнатній народної хати, яка поширилася по Україні в кінці XIX століття: біля входу знаходилися сіни, за ними — комора, ліворуч і праворуч — входи до віталень-світлиць, а з них — в спальні кімнати. Крім того, до дворового фасаду палацу була зроблена допоміжна прибудова. Перед головним входом знаходився багатоколонний портик. Відомо, що на фасаді були зображені селянин з сокирою, що йде на ведмедя, і змії позаду нього.

Подібний прийом — розташування житлових приміщень по обидва боки від входу і виділення вхідної групи в окремий виступаючий вперед об'єм — застосовувався в козацьких кам'яницях як Лівобережжя, так і Правобережжя. Кам'яниці періоду бароко на тих землях України, де було поширене козацтво, відрізнялися своїм плануванням, архітектурою і призначенням від кам'яниць, зведених у Західній Україні в епоху Ренесансу. Якщо ренесансні кам'яниці територій, де був західний вплив, копіювали західноєвропейські палаццо і середньовічні планувальні принципи і при цьому служили одночасно громадськими (на першому поверсі розміщувалися крамниці) і житловими (на верхніх поверхах) будівлями, то козацькі кам'яниці могли бути і просто житловими будинками, і житловими будинками з крамницями, і палацами, і полковими канцеляріями, і коморами. У всіх випадках — і це було їх відмінною особливістю — вони втілювали планувальні принципи народного житла України.

Досліджували кам'яниці Ернст Федір Людвігович, Таранушенко Стефан Андрійович, Цапенко Михайло Павлович, Логвин Григорій Никонович та Вечерський Віктор Васильович.

Примітки

  1. Віроцький В.Д., Карнабіда А.А., Киркевич В.Г. Монастирі та храми землі Сіверської. — К.: Техніка, 1999 р. — 230 с.: іл. — (Серія "Національні святині України"). — Бібліогр.: с. 229-230. —
  2. Кам'яниця // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
  3. 20 жовтня 1714 Петро I видав указ про заборону кам'яного будівництва всюди, крім Петербургу, який був скасований лише після його смерті в 1725 році
  4. частина ансамблю Києво-Братського монастиря
  5. згідно одних джерел частково збереглась за адресою вул. Притисько-Микільська, 3. За іншими повністю зруйнована у 1980-х роках
  6. згідно одних джерел частково зберегіся в перебудованому вигляді за адресою вул. Притисько-Микільська, 1. За іншими повністю зруйнований у 1980-х роках
  7. вул. Соборності, 16
  8. згідно численних припущень вона та ще одна невідома кам'яниця були перебудовані в комплекс Чернігівської духовної семінарії
  9. колишня кам'яниця Полуботка на Валу. Збереглись фундаменти
  10. перебудована у церкву

Джерела

  • Вечерський В. В. Пам'ятки архітектури й містобудування Лівобережної України: Виявлення, дослідження, фіксація. — К., 2005. — С. 38-39.
  • Таранушенко С. А. Лизогубівська кам'яниця. — Х.: Рух, 1932.
  • Таранушенко С. А. Кам'яниця Костянтиновича у Чернігові / Вст. стаття С. І. Білоконя // Чернігівська старовина: Зб. наук. праць, присвячений 1300-річчю Чернігова. — Чернігів, 1992. — С. 143—146.
  • Чернігівщина: Енциклопедичний довідник. — К.: УРЕ, 1990.
  • Адруг А. Цивільна архітектура Чернігова другої половини XVII — початку XVIII ст. // У глиб віків. Сіверянський літопис. — Чернігів, 2008, № 2. — С. 25
  • Цапенко М. П. Архитектура Левобережной Украины XVII—XVIII веков. М: Стройиздат, 1967
  • Цапенко М. П. Українська громадська архітектура XVII—XVIII ст. // Вісник АБІА УРСР, 1960, № 2. — С. 28-32
  • Ивашко Ю.

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Kam yanicya budivlya murovana sporuda XVII XVIII st zhitlovogo abo gospodarskogo priznachennya kam yana budivlya Chorna kam yanicya u Lvovi U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Kam yanicya Kam yanici na zahodi Ukrayini znachno vidriznyalisya vid kam yanic sho buduvalis na shodi Ukrayini Yaksho na Zahidnij Ukrayini kam yanici buli podibnimi do yevropejskih kam yanih budinkiv mali zazvichaj po kilka poverhiv i ozdoblennya to kam yanici sho buduvalis na teritoriyi Getmanshini buli za svoyim planom podibni do zvichajnoyi hati i mali odin chi ridshe dva poverhi dzherelo Najbilshe kam yanic na Zahodi Ukrayini zbereglosya u Lvovi Kam yanci Podilskomu Zhovkvi Kremenci ta Lucku Na Getmanshini kam yanicyami nazivalis murovani zhitlovi ta gospodarski sporudi yaki buduvala sobi kozacka starshina Osoblivo voni buli poshireni na Chernigivshini U Chernigovi do kincya XIX st stoyala napivzrujnovana kam yanicya Yenkiv Zbereglisya vidomosti pro kam yanici v Saltikovij Divici Staromu Bilousi ta v inshih sotennih mistah Osoblivo bagato bulo kam yanic u Nizhini Za rozmirami i za zovnishnim viglyadom kam yanici buli vidminni odna vid odnoyi V zalezhnosti vid funkcionalnogo priznachennya voni nabuvali riznih planovih i ob yemno prostorovih virishen ta hudozhno arhitekturnogo oformlennya Kam yanici Zahodu UkrayiniNajchastishe kam yanici mali vid odnogo do chotiroh poverhiv u visotu i buli zoriyentovani svoyimi vuzkimi torcevimi fasadami z dvoma p yatma viknami na vulicyu abo ploshu Ce poyasnyuvalosya samoyu strukturoyu serednovichnogo mista yaka peredbachala shilnu zabudovu Unikalni kam yanici epohi Renesansu v Ukrayini zbereglisya u Lvovi ta Kam yanci Podilskomu U seredni viki rinkova plosha bula centrom Lvova oseredkom torgovelnogo ta suspilnogo zhittya mista Novi budinki imenitih gorodyan i kupciv zvodilisya najkrashimi lvivskimi majstrami arhitektorami P Krasovskim P Barbonom P Rimlyaninom B Meretinom ta inshimi Kam yanici stoyali na vuzkih silno vityagnutih u glibinu dilyankah rozdilenih na misce pid golovnij budinok sho vihodit na ploshu dvir ta zadnij budinok fligel Bilshist kam yanic ploshi Rinok mayut po tri vikna na golovnomu fasadi prikrasheni skulpturoyu lipnim dekorom rizblennyam i arhitekturnimi detalyami Yak vidomo za kozhne vikno zoriyentovane na misku ploshu potribno bulo platiti tomu gorodyani hitruvali buduvali budinki bokom do golovnoyi ploshi Ostatochno planuvannya kam yanic sformuvalosya v epohu renesansu ta baroko tobto v XVI XVIII stolittyah i bulo tipovim dlya bagatoh budivel Yak pravilo kam yanicya XVI st rozmishuvalasya na dilyanci shirinoyu 8 10 m i dovzhinoyu v glibinu zabudovi 43 m sho nalezhala odnomu vlasniku abo odnij rodini Pravda chastinu primishen mogli zdavati v orendu komirnikam i chelyadnikam Golovna zhitlova budivlya kam yanicya roztashovuvalosya na 20 25 m v glibinu dilyanki ta mala triryadne rozmishennya kimnat vglib Na verhnih poverhah i z dvoru bulo rozmisheno po dvi kimnati velika dvovikonna vitalnya svitlicya i odnovikonna zhitlova kimnata hata U temnih primishennyah v centri kam yanici znahodilisya shodi i kuhni Na pershomu poversi zi sklepinchastim perekrittyam rozmishuvalisya sini z yednani z vuzkim prohodom u dvir kontori kramnici majsterni shodi i dvorova dvovikonna vitalnya svitlicya z perekrittyam derev yanoyu steleyu na rizblenih derev yanih balkah U deyakih vipadkah shiroki sklepinchasti sini zajmali ves budinok u glibinu i sluzhili proyizdom u dvir She odniyeyu vidminnoyu osoblivistyu kam yanic epohi Renesansu ye nayavnist italijskogo vnutrishnogo dvorika zamknutogo z usih bokiv i zamoshenogo kamenem Takij dvir obmezhuvavsya galereyami z balyustradami na kozhnomu poversi yaki v deyakih vipadkah kripilisya do tak zvanih mezhovih stin mizh susidnimi dilyankami i z yednuvali golovnij budinok z fligelem Najbilsh harakternim prikladom renesansnoyi kam yanici z vnutrishnim italijskim dvorikom ye budinok Kornyakta na ploshi Rinok Yak svidchit plan kam yanici Kornyakta primishennya perekrivali hrestovimi sklepinnyami Cherez golovnij vhid vidviduvach potraplyav u svoyeridnij vestibyul pov yazanij z velikoyu kimnatoyu yaka odnim viknom bula zoriyentovana na vulicyu Po vuzkomu prohodu koridoru z vestibyulya mozhna bulo projti v kilka vnutrishnih primishen do shodovoyi klitki i v italijskij dvorik Yak i v inshih analogichnih budivlyah galereyi po suti vikonuvali dvi funkciyi zv yazki z roztashovanimi v glibini dvoru dopomizhnimi primishennyami ta dekorativnogo oformlennya mezhovih stin z bokiv dilyanki Kam yanici Centru ta Shodu UkrayiniKam yanici Zahidnoyi Ukrayini vidriznyayutsya vid kam yanic Kiyeva ta livoberezhnih teritorij oskilki ostanni buduvalisya za tipom derev yanogo narodnogo zhitla hati na dvi polovini Za svoyim arhitekturnim viglyadom ce zovsim inshi zhitlovi budivli ne shozhi na italijski palacco epohi Renesansu i uvibrali risi samobutnoyi ukrayinskoyi arhitekturi Vodnochas murovane budivnictvo ne nabulo masshtabnogo rozpovsyudzhennya poza cerkovnim budivnictvom cherez ekonomichni a takozh i politichni prichini Kiyiv Vnaslidok zanepadu Kiyeva v XII XIII st i do kincya XIX st Kiyiv skladavsya z kilkoh vidmezhovanih okremih istorichnih chastin Faktichno rol mista vikonuvalo kolishnye Nizhnye misto Podil v toj chas yak Verhnye misto ta Kiyevo Pecherska lavra skladalis viklyuchno z rozvalin chasiv domongolskoyi navali ta vidomih monastiriv Ostanni mayuchi znachnij status ta finansovi mozhlivosti v XVI XVIII st majzhe povnistyu buli perebudovani v cegli cherez sho yihni ansambli hoch i zaznali pevnih rujnuvan ta perebudov buli perevazhno zberezheni do nashih chasiv V tomu chisli i taki vzircevi kam yanici na yih teritoriyi yak Budinok mitropolita Kovnirivskij korpus drukarnya Kiyevo Pecherskoyi lavri tosho Krim nih dovkola Kiyevo Pecherskoyi lavri takozh bulo zasnovane t zv Pecherske mistechko pov yazane z Kiyivskoyu forteceyu na yakomu velos chislenne kam yane budivnictvo Vtim vono vidbuvalos v zagalnorosijskih stilyah ta planuvannyah ne pov yazanih z tradicijnim murovanim buduvannyam Livoberezhzhya cherez sho ci budovi ne vidnosyat do kam yanic Vodnochas na samomu Podoli hocha i vidbuvalos chislenne murovane budivnictvo ale vono bulo znachno poshkodzhene chi povnistyu znisheno velikoyu pozhezheyu 1811 roku Nechislenni zberezheni kam yanici nadali takozh zaznavali perebudov nadbudov chi povnogo znesennya Kam yanici Kiyevo Mogilyanskoyi akademiyi Staroakademichnij korpus Bursa Povarnya Zhitlovi kam yanici Kiyevo Podolu Kam yanicya Bikovskih Kam yanicya Gejtera Kam yanicya Ishenka Kam yanicya Kiselivskogo Kam yanicya Ribalskih Kam yanicya Sichevskih Zagalnomiski kam yanici Kiyevo Podolu Budinok shevskogo cehu Zernoshovishe miskogo magistratu Fontan Samson Ne zbereglis do nashih chasiv zokrema Budinok Artemihi zrujnovano u 1902 r Budinok Kiyivskogo magistratu rozibrano na poch XIX st Budinok Savi Tuptala rozibrano na poch XIX st Kozelec Z 1708 roku Kozelec staye centrom upravlinnya Kiyivskogo polku Cej status a takozh rozvitok remesel i torgivli sprichinili shvidke zrostannya ta rozshirennya samogo mista Chasi osoblivogo pidnesennya mista pripadayut na 70 ti roki XVIII st zavdyaki rodini Rozumovskih Bezimenna kam yanicya Budinok polkovoyi kancelyariyi Kam yanicya Daraganiv chastina sadibnogo kompleksu Pokorshina Nizhin Nizhin za chasiv Getmanshini buv najbilshim torgovelnim mistom zi znachnoyu greckoyu spilnotoyu zokrema pereselencyami zi Lvova sho obumovilo znachnu kilkist kam yanic po vsij teritoriyi mista Kupeckij budinok Oleksandrivske grecke uchilishe Chernigiv Togochasnij Chernigiv buv odnim iz providnih centriv derzhavi Vijska Zaporozkogo Podibno yak i v Kiyevi vin mav znachni monastirski kompleksi yaki mayuchi finansovi mozhlivosti buli perebudovani v kameni v XVII XVIII st cherez sho do nashih dniv zbereglis zokrema nova kam yanicya Chernigivskoyi drukarni ta bilsha chastina vidomogo Chernigivskogo kolegiumu Budinok polkovoyi kancelyariyi Ne zbereglis do nashih chasiv zokrema Kam yanicya Polubotka v Zastrizhenni Kam yanicya Kostyantinovichiv Stara kam yanicya Chernigivskoyi drukarni Stara kam yanicya Chernigivskogo magistratu Inshi kam yanici na terenah Vijska Zaporozkogo Kam yanicya Kochubeya u Baturini Kam yanicya Charnisha u Velikih Sorochincyah Kam yanicya u Gluhovi u Listveni Kam yanicya Polubotka u Lyubechi Polkova skarbnicya u Prilukah Kam yanicya Lizogubiv u Sednovi Skarbnicya Kochubeya u Tinici Kam yanici na terenah Slobidskoyi Ukrayini Budinok vijta v Sumah Kam yanicya Kondratyevih u Staromu Seli Kam yanici na terenah rosijskih gubernij Kam yanicya u Trubchevsku Palati Mazepi v Ivanovskomu Do skladu kiyevo podilskoyi sadibi XVII stolittya vhodili i derev yani dopomizhni sporudi a sami sadibi otochuvali micnim parkanom U kozhnij sadibi dvori prozhivalo v serednomu po shist osib Yak vidno na plani I Ushakova 1690 zhitlovij budinok kiyanina nagaduvav zrubnu hatu Derev yani budinki XVII stolittya mali planuvannya podibne do planuvannya hati na dvi polovini i skatni dahi kriti gontom Ukrayinske baroko predstavlene kam yanimi budivlyami riznogo priznachennya nasampered ce monastirski ansambli sobori cerkvi dzvinici desho menshe vikonanih u comu stili palaciv i navchalnih budivel Isnuvali j barochni kam yanici P yat takih kam yanic bulo pobudovano v XVII XVIII stolittyah na Podoli U toj chas mati vlasnij kam yanij budinok mogli tilki zamozhni gorodyani velika chastina zabudovi bula derev yanoyu tomu pid chas pozhezhi 1811 roku i vigorilo tak bagato budinkiv Hocha kiyivski kam yanici vidriznyalisya odna vid odnoyi za svoyim viglyadom buli u nih i spilni risi roztashuvannya primishen arhitekturnij dekor forma vikonnih i dvernih proriziv nayavnist glibokih pidvaliv Bagato kam yanic togo chasu mali gorisha Yak pravilo ves budinok nalezhav odnomu kupcevi abo jogo sim yi vnizu znahodilisya pidvali chasto zi skladami tovariv na pershomu poversi kramnici na drugomu zhitlovi kimnati T podibna v plani budivlya kam yanici kupchihi Artemihi z vistupayuchoyu vpered vhidnoyu chastinoyu znahodilosya na rozi vulic Horiva i Mezhigirskoyi na misci pobudovanogo v XIX stolitti eklektichnogo zhitlovogo budinku Vid ciyeyi budivli zbereglosya tilki odne starovinne zobrazhennya sam budinok postrazhdav pid chas pozhezhi 1811 roku i buv znesenij v rezultati podalshogo pereplanuvannya Podolu Za malyunkom mozhna viznachiti sho krim dvoh poverhiv vin mav i gliboki pidvali za tradiciyeyu dlya zberigannya tovariv Budinochok Petra na vulici Kostyantinivskij 6 nazvanij tak tomu sho za legendoyu pid chas odnih z svoyih vidvidin Kiyeva pered vijnoyu zi shvedami tut nenadovgo zupinyavsya car Petro I Pobudovanij vin buv v kinci XVII pochatku XVIII stolittya i zberigsya do nashih dniv zaraz v nomu roztashovani administrativni ustanovi Kam yanicya cya zoriyentovana po osi zahid shid vona pryamokutna v plani z dvoma vezhopodibnimi ob yemami z pivnichnogo zahodu i pivnichnogo shodu Vvazhayetsya sho avtorami proektu buli predstavniki moskovskoyi arhitekturnoyi shkoli O Starcev i D Aksamitov a v perebudovi budivli pislya pozhezhi 1742 brav uchast vidomij kiyivskij arhitektor I Grigorovich Barskij Dostemenno ne vidomo hto buv pochatkovim vlasnikom kam yanici chi to magistrat chi to sim ya bagatih podilskih mishan Dokumentalno dovedeno sho v drugij polovini XVII stolittya v kam yanici bula likarnya na pochatku XIX stolittya povitova shkola a potim miskij dityachij zaklad Vse ce svidchit pro te sho budivlya neodnorazovo pereplanuvalas u vidpovidnosti z novim priznachennyam i z zhitlovoyi sporudi postupovo peretvorilasya na gromadsku Na vulici Horiva perebuvav i kam yanij budinok kiyivskogo sotnika Savi Tuptala batka mitropolita D Rostovskogo gromadskogo diyacha XVIII stolittya Krim togo znovu taki na Podoli na vulici Pritisko Mikilskij znahodilisya dvi kam yanici sho nalezhali cehu kravciv i Georgiyu Ribalskomu Ce buli dvi odnopoverhovi ceglyani budivli XVIII stolittya zoriyentovani po osi shid zahid Kilka kam yanic zbereglosya na Chernigivshini dvi z nih nalezhali chernigivskomu polkovniku Ya Lizogubu Najbilsh vidoma kam yanicya Ya Lizoguba zbudovana naprikinci XVII stolittya u Chernigovi Ce pryamokutna v plani ceglyana odnopoverhova potinkovana budivlya z shistma okremimi primishennyami velikim pidvalom i visokim gorishnim prostorom Kam yanicya nazivayetsya i she odna budivlya na Chernigivshini komora sadibi v Kozelci datovana pershoyu polovinoyu XVIII stolittya Yak i v poperednomu vipadku ce pryamokutna v plani ceglyana budivlya z masivnimi stinami Za tipom bagatokamernogo narodnogo zhitla buv pobudovanij i ne zberigsya do nashih dniv palac Bogdana Hmelnickogo v Subotovi sho bilya Chigirina Vin buv pryamokutnim u plani rozdilenim stinami na shist okremih primishen chotiri z yakih buli zhitlovimi i mali pechi Po suti ce bula ta sama shema bagatokimnatnij narodnoyi hati yaka poshirilasya po Ukrayini v kinci XIX stolittya bilya vhodu znahodilisya sini za nimi komora livoruch i pravoruch vhodi do vitalen svitlic a z nih v spalni kimnati Krim togo do dvorovogo fasadu palacu bula zroblena dopomizhna pribudova Pered golovnim vhodom znahodivsya bagatokolonnij portik Vidomo sho na fasadi buli zobrazheni selyanin z sokiroyu sho jde na vedmedya i zmiyi pozadu nogo Podibnij prijom roztashuvannya zhitlovih primishen po obidva boki vid vhodu i vidilennya vhidnoyi grupi v okremij vistupayuchij vpered ob yem zastosovuvavsya v kozackih kam yanicyah yak Livoberezhzhya tak i Pravoberezhzhya Kam yanici periodu baroko na tih zemlyah Ukrayini de bulo poshirene kozactvo vidriznyalisya svoyim planuvannyam arhitekturoyu i priznachennyam vid kam yanic zvedenih u Zahidnij Ukrayini v epohu Renesansu Yaksho renesansni kam yanici teritorij de buv zahidnij vpliv kopiyuvali zahidnoyevropejski palacco i serednovichni planuvalni principi i pri comu sluzhili odnochasno gromadskimi na pershomu poversi rozmishuvalisya kramnici i zhitlovimi na verhnih poverhah budivlyami to kozacki kam yanici mogli buti i prosto zhitlovimi budinkami i zhitlovimi budinkami z kramnicyami i palacami i polkovimi kancelyariyami i komorami U vsih vipadkah i ce bulo yih vidminnoyu osoblivistyu voni vtilyuvali planuvalni principi narodnogo zhitla Ukrayini Doslidzhuvali kam yanici Ernst Fedir Lyudvigovich Taranushenko Stefan Andrijovich Capenko Mihajlo Pavlovich Logvin Grigorij Nikonovich ta Vecherskij Viktor Vasilovich PrimitkiVirockij V D Karnabida A A Kirkevich V G Monastiri ta hrami zemli Siverskoyi K Tehnika 1999 r 230 s il Seriya Nacionalni svyatini Ukrayini Bibliogr s 229 230 ISBN 966 575 127 1 Kam yanicya Slovnik ukrayinskoyi movi v 11 t Kiyiv Naukova dumka 1970 1980 20 zhovtnya 1714 Petro I vidav ukaz pro zaboronu kam yanogo budivnictva vsyudi krim Peterburgu yakij buv skasovanij lishe pislya jogo smerti v 1725 roci chastina ansamblyu Kiyevo Bratskogo monastirya zgidno odnih dzherel chastkovo zbereglas za adresoyu vul Pritisko Mikilska 3 Za inshimi povnistyu zrujnovana u 1980 h rokah zgidno odnih dzherel chastkovo zberegisya v perebudovanomu viglyadi za adresoyu vul Pritisko Mikilska 1 Za inshimi povnistyu zrujnovanij u 1980 h rokah vul Sobornosti 16 zgidno chislennih pripushen vona ta she odna nevidoma kam yanicya buli perebudovani v kompleks Chernigivskoyi duhovnoyi seminariyi kolishnya kam yanicya Polubotka na Valu Zbereglis fundamenti perebudovana u cerkvuDzherelaVecherskij V V Pam yatki arhitekturi j mistobuduvannya Livoberezhnoyi Ukrayini Viyavlennya doslidzhennya fiksaciya K 2005 S 38 39 Taranushenko S A Lizogubivska kam yanicya H Ruh 1932 Taranushenko S A Kam yanicya Kostyantinovicha u Chernigovi Vst stattya S I Bilokonya Chernigivska starovina Zb nauk prac prisvyachenij 1300 richchyu Chernigova Chernigiv 1992 S 143 146 Chernigivshina Enciklopedichnij dovidnik K URE 1990 Adrug A Civilna arhitektura Chernigova drugoyi polovini XVII pochatku XVIII st U glib vikiv Siveryanskij litopis Chernigiv 2008 2 S 25 Capenko M P Arhitektura Levoberezhnoj Ukrainy XVII XVIII vekov M Strojizdat 1967 Capenko M P Ukrayinska gromadska arhitektura XVII XVIII st Visnik ABIA URSR 1960 2 S 28 32 Ivashko Yu

Дата публікації:
Топ