Чернігівська друкарня

Черні́гівська друка́рня заснована близько 1675 Лазарем Барановичем у Новгороді Сіверському, 1679 перенесена до Чернігова.

Будівля Іллінських воріт у Чернігові, відома як друкарня, сучасний вигляд (2013).

На початку 18 століття Чернігівська друкарня за величиною продукції була третьою після Києва і Львова; мала свою папірню. Тут друкувалися богослужбові книги, полемічні твори І. Ґалятовського, вірші І. Максимовича, історичні та богословські твори Д. Туптала-Ростовського, перекладні твори з латинської мови та ін.

У друкарні працювали визначні гравери, серед них Л. Тарасевич, І. Щирський, І. Стрельбицький, М. Чернявський, Я. Таляревський, Н. Зубрицький.

Попри заборони і погрози Синоду, щоб усі книги були «с московскими согласны», Чернігівська друкарня до 1724 року зберегла самостійність і друкувала книги українською, польською, латинською і церковно-слов'янською мовами різного змісту.

З 1724 року занепала, а 1820 перестала існувати.

Див. також

• Ялинський Семен

Джерела

• Дзюба О.М. Чернігівська друкарня [ 13 березня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2013. — Т. 10 : Т — Я. — С. 515. — .
• Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж — Нью-Йорк : Молоде життя, 1955—1995. — .