Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Кам'яниця київського війта ("Будинок житловий Яна Биковського", "Буди́нок Петра́ І") — пам'ятка архітектури межі XVII — XVIII століть у Києві, розташований на Подолі за адресою вул. Костянтинівська 6/8 (на розі з вулицею Хорива). Найдавніший зі збережених житлових будинків Києва, має оригінальну об'ємно-просторову композицію з рисами оборонної споруди. На сьогодні функціонує у складі Київського науково-методичного центру по охороні, реставрації та використанню пам`яток історії, культури і заповідних територій.
| Кам'яниця київського війта | |
|---|---|
 «Кам'яниця київського війта» | |
| На честь | Петро I |
| 50°27′55″ пн. ш. 30°30′52″ сх. д. / 50.46547222002777744° пн. ш. 30.51466667002777911° сх. д.Координати: 50°27′55″ пн. ш. 30°30′52″ сх. д. / 50.46547222002777744° пн. ш. 30.51466667002777911° сх. д. | |
| Країна |  Україна |
| Розташування | Київ |
| Статус спадщини | пам'ятка архітектури національного значення України |
| Архітектор | Іван Григорович-Барський (добудова другої половини XVIII століття) — ? |
| Клієнт | — ? |
| Дата початку спорудження | не раніше 1696 року |
| Дата закінчення спорудження | друга половина XVIII століття |
| Матеріал | цегла |
| Стиль | українське бароко |
| Поверхів | 2 |
| Адреса | вул. Костянтинівська, 6/8 |
  Кам'яниця київського війта Кам'яниця київського війта (Україна) | |
| kyivmaps.com/en/places/domik-petra-i | |
 Кам'яниця київського війта у Вікісховищі | |
1799 року в будинку утримувався заарештований за сфальшованими політичними звинуваченнями композитор Артемій Ведель. У 1870-х роках мешкав лікар Феофіл Яновський.
Міська легенда пов'язує будівлю з іменем російського імператора Петра І. Відомості щодо проживання тут російського імператора документально не підтверджені.
Історія
Будинок було зведено, імовірно, наприкінці XVII (не раніше 1696 року) — на початку XVIII століття, у період активного мурованого будівництва у Києві, у садибі, яка з 1663 року належала відомій київській купецькій та козацькій родині Биковських. Власник садиби Ян Биковський — київський війт у 1687—1699 рр. — володів на Подолі багатьма дворами, крамницями, ставком з млином, землями вздовж Глибочиці та на горі Щекавиці.
Первинно будинок у садибі Биковських був двоповерховим, з підвалом та двома круглими вежоподібними наріжними об'ємами. Усі приміщення споруди перекривалися склепіннями. На початку 1730-х рр. онук Яна Биковського — Леонтій — розпочав перебудову будинку під 10 кімнат, проте у 1734 році його призначили сотником до Опішні, тож Биковський поїхав з Києва, лишивши родовий будинок недобудованим.
Перебудову дому на Костянтинівській завершив відомий київський архітектор Іван Григорович-Барський на замовлення київського магістрату, який у 1780-ті рр. викупив усі київські маєтності Биковських за неймовірну на той час суму — три тисячі рублів. У результаті перебудови із західного боку будівлі було зроблено двоповерхову прибудову, а між вежами і на вхідному ризаліті з півдня влаштовано відкриті аркади у барокових формах. Після завершення ремонту, у 1791 році, за рішенням магістрату у колишньому будинку Биковських було розміщено «гамівний будинок» — місце ізоляції пияків та гармидерників, а також божевільних. У 1799—1803 роках тут утримували під вартою оголошеного владою божевільним відомого українського композитора Артемія Веделя.
У 1803 році божевільня була переведена до Кирилівської лікарні, і протягом наступних років будинок стояв пусткою. Значної шкоди споруда зазнала під час пожежі Подолу 1811 року: її наслідки було усунуто лише після нового ремонту і перебудови у 1817—1820 рр. Після цього будівля була віддана під Подільське парафіяльне училище, що проіснувало тут до кінця 1860-х рр.
У 1870-х роках квартири в будинку належали Ф. А. Барцеву, класному наставнику Київської подільської прогімназії. У 1873—1876 роках у квартирі на другому поверсі мешкав разом з чотирма однокласниками майбутній український лікар-терапевт Феофіл Яновський. З кінця 1870-х у будинку містилися казарми, а у 1883 році її було передано , що діяв тут до 1917 року. Одним із директорів притулку був доктор — вітчим російського письменника Михайла Булгакова та учень Феофіла Яновського.
Після революційних подій 1917—1921 рр., будинок функціонував як житловий. У середині 1970-х рр. споруду було капітально відреставровано. На поч. 1990-х рр. передано на баланс ДІАЗ "Стародавній Київ".
Архітектура
Будинок цегляний, тинькований, асиметричний за композицією, розрахований на огляд з усіх боків. Будівля складається з кількох приміщень, з'єднаних анфіладно, входи — з півночі та півдня, північно-східну його вежу займають кручені сходи. Мальовничого вигляду будинку надає різноманітність фасадів. Північний оформлено трипрогінною арковою лоджією, що має опори у вигляді пілонів на першому поверсі та приземкуватих колон спрощеного композитного ордера — на другому. Аналогічну двопрогінну аркаду використано у вирішенні відкритої тераси південного фасаду. Масивні стіни основного об'єму розчленовано невеликими вікнами.
Під час реставрації у 1970-х рр. реставраторам вдалось під пізнішими перебудовами виявити та відновити первісний декор фасадів та внутрішнє планування будівлі.
Легенда про перебування Петра I
Вигадку про перебування Петра I у кам'яниці на розі Костянтинівської та Хорива одним із перших поширив Володимир Іконников у своїй книзі «Київ у 1654—1855 роках: історичний нарис» (1904):
По преданію Петр В. останавливался на Подолѣ, близъ церкви Николая Притиска, в каменномъ домѣ, сохранившемся до сихъ поръ, в которомъ размѣщалось потомъ приходское училище. … (Закревскій, I, 81-82, II, 877)
Уже за радянські часи стверджували, що цю легенду почали розповсюджувати приблизно після пожежі 1811 року і переповідали, ніби цар мешкав за цією адресою під час свого приїзду до Києва у 1706 році. Розповідали навіть, що будинок належав гетьману Івану Мазепі, який особисто і приймав у себе царя. І хоча жодних документальних підтверджень переказу не існує, так само як невідомі й точні причини його виникнення, легенда, а проте справила значний вплив на культуру міста, а також неодноразово експлуатувалася російською та радянською владою.
Підґрунтям для появи переказу став факт приїзду Петра І до Києва у липні 1706 року. Візит царя був пов'язаний із початком будівництва фортеці навколо Києво-Печерської лаври та укріплення Печерська, що здійснювалось у рамках Північної війни. Петро І боявся, що Київ може стати легкою здобиччю для шведського війська, що на той час стояло під Гродно, а відтак, оглянувши київські рельєфи, вирішив розбудовувати Печерський монастир.
Загалом у Києві цар провів півтора місяця — з липня до середини серпня 1706 року. Єдиною відомою згадкою про місце перебування Петра у місті є запис у власному щоденнику царя, де говориться, що тиждень цього часу він мешкав у митрополита у Києво-Печерській лаврі. Жодних інших документальних свідчень не існувало, і саме це й породило згодом безліч чуток.
Вважалося, що цар мусив зупинитися в одній із заможних київських кам'яниць, яких у тодішньому Києві було всього п'ять, і всі вони містилися на Подолі: будинки шевського цеху та Рибальського на вулиці Притисько-Микільській та київського , купчихи Артемихи та Биковського на вулиці Хорива. Саме з останнім будинком народна думка з незрозумілих причин і пов'язала перебування царя.
Хоча серйозні дослідники історії Києва, зокрема Федір Ернст, ніколи не сприймали легенду про Петра I серйозно, вона, з усім тим, виявилася стійкою і привабливою для основної маси киян, і лишається популярною до сьогодні. Значний вплив справила легенда і на культуру міста: зокрема історія про Петра згадується у відомій пісні «А без Подолу Київ неможливий». Так само під впливом міської легенди у приміщенні пошти навпроти будинку художником Даниловим у 1985 році була створена фреска про Петра.
Російська та радянська пропаганда
Наперекір відсутности достовірних фактів, переказ про Петра І активно використовувався російською та радянською пропагандою.
29 червня 1909 року, у рамках програми святкування 200-річчя Полтавської битви, російською владою на будинку було урочисто повішено мармурову меморіальну дошку на честь Петра І. Таким чином російські чиновники підкріпили і офіційно визнали міську легенду.
1965 року вже радянська влада замінила цю дошку на нову, гранітну, із графічним зображенням імператора. Її текст повідомляв: «У цьому будинку у 1706–1707 рр. перебував Петро І». На фасаді «будинку Петра І» ця дошка провисіла трохи довше, ніж 20 років: наприкінці 1980-х років невідомі написали на ній слово «кат», а згодом — вночі — розбили дошку.
Музей
У липні 2007 року «будинок Петра І» відремонтовано та музеєфіковано (розміщено у ньому постійнодіючу виставку "Будинок Петра І в літопису київської благодійності").
У 2019 році оновлено експозицію та відкрито "Музей "Кам`яниця київського війта", що функціонує у складі КНМЦ по охороні, реставрації та використанню пам`яток історії, культури і заповідних територій.
Найціннішим елементом музею є сама пам'ятка архітектури. В основі музейної експозиції – колекція, яка збиралась співробітниками заповідника «Стародавній Київ» впродовж 20 років.
Експонати Музею розповідають про історію надання Магдебурзького права Києву, про інститут війтівства та урядовий устрій києво-подільської автономії, про будівельну історію подільської кам‘яниці в контексті відродження мурованої архітектури на рубежі 17-18 ст., про ґрунтоване на громадянських патріотичних засадах корпоративне (цехове, братське) доброхотство суб‘єктів міського права, про роль козацького фактора і взаємини міщан з монастирською юрисдикцією, про ліквідацію Магдебурзького права і перепрофілювання пам‘ятки під один з перших закладів імперської офіційної благодійності, що ґрунтувалася на інтелектуальних модах європейського Просвітництва (гамівний будинок Приказу громадської опіки). Наразі допомога хворим, нужденним, народна освіта і опіка над сиротами (у ХІХ ст. тут діяли міське парафіяльне училище Приказу громадської опіки і Олександрівський дитячий притулок) аж до революції 1917 року визначатимуть «дух місця» і в межах старовинної споруди, і разом у межах цілого міста, що прислухалося і відлунювало всім гуманним новаціям часу.
Увагу відвідувачів привернуть унікальні артефакти самоврядного побуту Києва, зокрема свинцева платівка з поховання київського бурмистра І.Сказки, автентичні картографічні й рукописні пам‘ятки, в тому числі купчі кріпості 18-19 ст. і кошторис магістрату 1786 р.; твори іконопису, графіки та живопису, документи і стародруки, меморіальні й типологічні меблі, атрибути шкільництва і оригінальні фотографії.
Музей працює з 11:00 до 19:00 (п`ятниця 17:30). Вихідними днями є понеділок та вівторок.
Див. також
Примітки
- . Архів оригіналу за 24 лютого 2020. Процитовано 5 березня 2020.
- Кам‘яниця київського війта [ 20 червня 2021 у Wayback Machine.]. Державний історико-архітектурний заповідник «Стародавній Київ»
- . Архів оригіналу за 19 серпня 2021. Процитовано 5 березня 2020.
- У Києві відреставрували «Кам'яницю війта» і будинок Апштейна [ 6 березня 2020 у Wayback Machine.]. Укрінформ
- Історична топографія київського Подолу, 2003, с. 144.
- Київ. Історична енциклопедія. З найдавніших часів до 1917 року
- Київ. Енциклопедичний довідник с. 476
- Интересный Киев: «Тут царь сидел и строил крепость»[недоступне посилання з лютого 2019]
- . Архів оригіналу за 31 березня 2008. Процитовано 21 квітня 2009.
- . Архів оригіналу за 27 березня 2008. Процитовано 21 квітня 2009.
- Іконников В. [[https://web.archive.org/web/20200705001228/http://shron1.chtyvo.org.ua/Ikonnykov_Volodymyr/Kyev_v_1654_-_1855_hh_Ystorycheskyi_ocherk_ros.pdf Архівовано 5 липня 2020 у Wayback Machine.] Киев в 1654—1855 гг: исторический очерк. — Киев, 1904. — IV, 355, III с. 17:
- Музей истории киевской благотворительности (Домик Петра І на Подоле)[недоступне посилання з лютого 2019]
- Ернст Ф. Київ: провідник, 1930, с. 615—616.
Джерела
- Житловий будинок рубежу 17—18 ст., в яком перебував Ведель А. Л., проживав Яновський Ф. Г. [ 10 вересня 2019 у Wayback Machine.] // Костянтинівська вулиця / Звід пам'яток історії та культури України: Енциклопедичне видання: У 28 т. — Кн. 1: Київ. — Ч. 1: А — Л / Редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. — К., 1999. — С. 490
- Київ. Історична енциклопедія. З найдавніших часів до 1917 року
- Київ. Енциклопедичний довідник с. 476
- Київ: історико-біографічний енциклопедичний довідник / Г. Ю. Івакін та ін.; відп. ред. Ю. О. Храмов; Інститут гуманітарних досліджень Української академії наук. — К.: Фенікс, 2007. — 1120 с.: іл. — .
- Київ: провідник / Ернст Ф. — К. : НКО-УСРР — ВУАН, 1930. — С. 615—616.
- Попельницька О. Історична топографія київського Подолу XVII — початку XIX століття. — К. : «Стилос», 2003. — С. 144.
- Будинок Петра Першого [ 7 лютого 2009 у Wayback Machine.]
- УНІАН: У Києві відкрито експозицію «Будиночок Петра І в літопису київської благодійності» [ 29 жовтня 2008 у Wayback Machine.]
- Факты ICTV: Дом Петра I открылся для посетителей [ 27 жовтня 2020 у Wayback Machine.]
- Интересный Киев: «Тут царь сидел и строил крепость»[недоступне посилання з лютого 2019]
- Домик Петра I, Киев [ 1 серпня 2008 у Wayback Machine.]
- Музей истории киевской благотворительности (Домик Петра І на Подоле)[недоступне посилання з лютого 2019]
Посилання
- Павлова Віра. Історія з багатьма невідомими навколо «Будинку Петра І» [ 13 лютого 2012 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Kam yanicya kiyivskogo vijta Budinok zhitlovij Yana Bikovskogo Budi nok Petra I pam yatka arhitekturi mezhi XVII XVIII stolit u Kiyevi roztashovanij na Podoli za adresoyu vul Kostyantinivska 6 8 na rozi z vuliceyu Horiva Najdavnishij zi zberezhenih zhitlovih budinkiv Kiyeva maye originalnu ob yemno prostorovu kompoziciyu z risami oboronnoyi sporudi Na sogodni funkcionuye u skladi Kiyivskogo naukovo metodichnogo centru po ohoroni restavraciyi ta vikoristannyu pam yatok istoriyi kulturi i zapovidnih teritorij Kam yanicya kiyivskogo vijta Kam yanicya kiyivskogo vijta Na chestPetro I50 27 55 pn sh 30 30 52 sh d 50 46547222002777744 pn sh 30 51466667002777911 sh d 50 46547222002777744 30 51466667002777911 Koordinati 50 27 55 pn sh 30 30 52 sh d 50 46547222002777744 pn sh 30 51466667002777911 sh d 50 46547222002777744 30 51466667002777911Krayina UkrayinaRoztashuvannyaKiyivStatus spadshinipam yatka arhitekturi nacionalnogo znachennya UkrayiniArhitektorIvan Grigorovich Barskij dobudova drugoyi polovini XVIII stolittya Kliyent Data pochatku sporudzhennyane ranishe 1696 rokuData zakinchennya sporudzhennyadruga polovina XVIII stolittyaMaterialceglaStilukrayinske barokoPoverhiv2Adresavul Kostyantinivska 6 8Kam yanicya kiyivskogo vijtaKam yanicya kiyivskogo vijta Ukrayina kyivmaps com en places domik petra i Kam yanicya kiyivskogo vijta u Vikishovishi 1799 roku v budinku utrimuvavsya zaareshtovanij za sfalshovanimi politichnimi zvinuvachennyami kompozitor Artemij Vedel U 1870 h rokah meshkav likar Feofil Yanovskij Miska legenda pov yazuye budivlyu z imenem rosijskogo imperatora Petra I Vidomosti shodo prozhivannya tut rosijskogo imperatora dokumentalno ne pidtverdzheni Kiyiv Kostyantinivska vul 6 8IstoriyaBudinok bulo zvedeno imovirno naprikinci XVII ne ranishe 1696 roku na pochatku XVIII stolittya u period aktivnogo murovanogo budivnictva u Kiyevi u sadibi yaka z 1663 roku nalezhala vidomij kiyivskij kupeckij ta kozackij rodini Bikovskih Vlasnik sadibi Yan Bikovskij kiyivskij vijt u 1687 1699 rr volodiv na Podoli bagatma dvorami kramnicyami stavkom z mlinom zemlyami vzdovzh Glibochici ta na gori Shekavici Pervinno budinok u sadibi Bikovskih buv dvopoverhovim z pidvalom ta dvoma kruglimi vezhopodibnimi narizhnimi ob yemami Usi primishennya sporudi perekrivalisya sklepinnyami Na pochatku 1730 h rr onuk Yana Bikovskogo Leontij rozpochav perebudovu budinku pid 10 kimnat prote u 1734 roci jogo priznachili sotnikom do Opishni tozh Bikovskij poyihav z Kiyeva lishivshi rodovij budinok nedobudovanim Perebudovu domu na Kostyantinivskij zavershiv vidomij kiyivskij arhitektor Ivan Grigorovich Barskij na zamovlennya kiyivskogo magistratu yakij u 1780 ti rr vikupiv usi kiyivski mayetnosti Bikovskih za nejmovirnu na toj chas sumu tri tisyachi rubliv U rezultati perebudovi iz zahidnogo boku budivli bulo zrobleno dvopoverhovu pribudovu a mizh vezhami i na vhidnomu rizaliti z pivdnya vlashtovano vidkriti arkadi u barokovih formah Pislya zavershennya remontu u 1791 roci za rishennyam magistratu u kolishnomu budinku Bikovskih bulo rozmisheno gamivnij budinok misce izolyaciyi piyakiv ta garmidernikiv a takozh bozhevilnih U 1799 1803 rokah tut utrimuvali pid vartoyu ogoloshenogo vladoyu bozhevilnim vidomogo ukrayinskogo kompozitora Artemiya Vedelya U 1803 roci bozhevilnya bula perevedena do Kirilivskoyi likarni i protyagom nastupnih rokiv budinok stoyav pustkoyu Znachnoyi shkodi sporuda zaznala pid chas pozhezhi Podolu 1811 roku yiyi naslidki bulo usunuto lishe pislya novogo remontu i perebudovi u 1817 1820 rr Pislya cogo budivlya bula viddana pid Podilske parafiyalne uchilishe sho proisnuvalo tut do kincya 1860 h rr Tilnij fasad viglyad z vul Horiva U 1870 h rokah kvartiri v budinku nalezhali F A Barcevu klasnomu nastavniku Kiyivskoyi podilskoyi progimnaziyi U 1873 1876 rokah u kvartiri na drugomu poversi meshkav razom z chotirma odnoklasnikami majbutnij ukrayinskij likar terapevt Feofil Yanovskij Z kincya 1870 h u budinku mistilisya kazarmi a u 1883 roci yiyi bulo peredano sho diyav tut do 1917 roku Odnim iz direktoriv pritulku buv doktor vitchim rosijskogo pismennika Mihajla Bulgakova ta uchen Feofila Yanovskogo Pislya revolyucijnih podij 1917 1921 rr budinok funkcionuvav yak zhitlovij U seredini 1970 h rr sporudu bulo kapitalno vidrestavrovano Na poch 1990 h rr peredano na balans DIAZ Starodavnij Kiyiv Kiyiv Kostyantinivska vul 6 8ArhitekturaBudinok ceglyanij tinkovanij asimetrichnij za kompoziciyeyu rozrahovanij na oglyad z usih bokiv Budivlya skladayetsya z kilkoh primishen z yednanih anfiladno vhodi z pivnochi ta pivdnya pivnichno shidnu jogo vezhu zajmayut krucheni shodi Malovnichogo viglyadu budinku nadaye riznomanitnist fasadiv Pivnichnij oformleno triproginnoyu arkovoyu lodzhiyeyu sho maye opori u viglyadi piloniv na pershomu poversi ta prizemkuvatih kolon sproshenogo kompozitnogo ordera na drugomu Analogichnu dvoproginnu arkadu vikoristano u virishenni vidkritoyi terasi pivdennogo fasadu Masivni stini osnovnogo ob yemu rozchlenovano nevelikimi viknami Pid chas restavraciyi u 1970 h rr restavratoram vdalos pid piznishimi perebudovami viyaviti ta vidnoviti pervisnij dekor fasadiv ta vnutrishnye planuvannya budivli Legenda pro perebuvannya Petra IVigadku pro perebuvannya Petra I u kam yanici na rozi Kostyantinivskoyi ta Horiva odnim iz pershih poshiriv Volodimir Ikonnikov u svoyij knizi Kiyiv u 1654 1855 rokah istorichnij naris 1904 Po predaniyu Petr V ostanavlivalsya na Podolѣ bliz cerkvi Nikolaya Pritiska v kamennom domѣ sohranivshemsya do sih por v kotorom razmѣshalos potom prihodskoe uchilishe Zakrevskij I 81 82 II 877 Uzhe za radyanski chasi stverdzhuvali sho cyu legendu pochali rozpovsyudzhuvati priblizno pislya pozhezhi 1811 roku i perepovidali nibi car meshkav za ciyeyu adresoyu pid chas svogo priyizdu do Kiyeva u 1706 roci Rozpovidali navit sho budinok nalezhav getmanu Ivanu Mazepi yakij osobisto i prijmav u sebe carya I hocha zhodnih dokumentalnih pidtverdzhen perekazu ne isnuye tak samo yak nevidomi j tochni prichini jogo viniknennya legenda a prote spravila znachnij vpliv na kulturu mista a takozh neodnorazovo ekspluatuvalasya rosijskoyu ta radyanskoyu vladoyu Rosijskij imperator Petro I Pidgruntyam dlya poyavi perekazu stav fakt priyizdu Petra I do Kiyeva u lipni 1706 roku Vizit carya buv pov yazanij iz pochatkom budivnictva forteci navkolo Kiyevo Pecherskoyi lavri ta ukriplennya Pecherska sho zdijsnyuvalos u ramkah Pivnichnoyi vijni Petro I boyavsya sho Kiyiv mozhe stati legkoyu zdobichchyu dlya shvedskogo vijska sho na toj chas stoyalo pid Grodno a vidtak oglyanuvshi kiyivski relyefi virishiv rozbudovuvati Pecherskij monastir Zagalom u Kiyevi car proviv pivtora misyacya z lipnya do seredini serpnya 1706 roku Yedinoyu vidomoyu zgadkoyu pro misce perebuvannya Petra u misti ye zapis u vlasnomu shodenniku carya de govoritsya sho tizhden cogo chasu vin meshkav u mitropolita u Kiyevo Pecherskij lavri Zhodnih inshih dokumentalnih svidchen ne isnuvalo i same ce j porodilo zgodom bezlich chutok Vvazhalosya sho car musiv zupinitisya v odnij iz zamozhnih kiyivskih kam yanic yakih u todishnomu Kiyevi bulo vsogo p yat i vsi voni mistilisya na Podoli budinki shevskogo cehu ta Ribalskogo na vulici Pritisko Mikilskij ta kiyivskogo kupchihi Artemihi ta Bikovskogo na vulici Horiva Same z ostannim budinkom narodna dumka z nezrozumilih prichin i pov yazala perebuvannya carya Hocha serjozni doslidniki istoriyi Kiyeva zokrema Fedir Ernst nikoli ne sprijmali legendu pro Petra I serjozno vona z usim tim viyavilasya stijkoyu i privablivoyu dlya osnovnoyi masi kiyan i lishayetsya populyarnoyu do sogodni Znachnij vpliv spravila legenda i na kulturu mista zokrema istoriya pro Petra zgaduyetsya u vidomij pisni A bez Podolu Kiyiv nemozhlivij Tak samo pid vplivom miskoyi legendi u primishenni poshti navproti budinku hudozhnikom Danilovim u 1985 roci bula stvorena freska pro Petra Rosijska ta radyanska propaganda Naperekir vidsutnosti dostovirnih faktiv perekaz pro Petra I aktivno vikoristovuvavsya rosijskoyu ta radyanskoyu propagandoyu 29 chervnya 1909 roku u ramkah programi svyatkuvannya 200 richchya Poltavskoyi bitvi rosijskoyu vladoyu na budinku bulo urochisto povisheno marmurovu memorialnu doshku na chest Petra I Takim chinom rosijski chinovniki pidkripili i oficijno viznali misku legendu 1965 roku vzhe radyanska vlada zaminila cyu doshku na novu granitnu iz grafichnim zobrazhennyam imperatora Yiyi tekst povidomlyav U comu budinku u 1706 1707 rr perebuvav Petro I Na fasadi budinku Petra I cya doshka provisila trohi dovshe nizh 20 rokiv naprikinci 1980 h rokiv nevidomi napisali na nij slovo kat a zgodom vnochi rozbili doshku MuzejU lipni 2007 roku budinok Petra I vidremontovano ta muzeyefikovano rozmisheno u nomu postijnodiyuchu vistavku Budinok Petra I v litopisu kiyivskoyi blagodijnosti U 2019 roci onovleno ekspoziciyu ta vidkrito Muzej Kam yanicya kiyivskogo vijta sho funkcionuye u skladi KNMC po ohoroni restavraciyi ta vikoristannyu pam yatok istoriyi kulturi i zapovidnih teritorij Najcinnishim elementom muzeyu ye sama pam yatka arhitekturi V osnovi muzejnoyi ekspoziciyi kolekciya yaka zbiralas spivrobitnikami zapovidnika Starodavnij Kiyiv vprodovzh 20 rokiv Eksponati Muzeyu rozpovidayut pro istoriyu nadannya Magdeburzkogo prava Kiyevu pro institut vijtivstva ta uryadovij ustrij kiyevo podilskoyi avtonomiyi pro budivelnu istoriyu podilskoyi kam yanici v konteksti vidrodzhennya murovanoyi arhitekturi na rubezhi 17 18 st pro gruntovane na gromadyanskih patriotichnih zasadah korporativne cehove bratske dobrohotstvo sub yektiv miskogo prava pro rol kozackogo faktora i vzayemini mishan z monastirskoyu yurisdikciyeyu pro likvidaciyu Magdeburzkogo prava i pereprofilyuvannya pam yatki pid odin z pershih zakladiv imperskoyi oficijnoyi blagodijnosti sho gruntuvalasya na intelektualnih modah yevropejskogo Prosvitnictva gamivnij budinok Prikazu gromadskoyi opiki Narazi dopomoga hvorim nuzhdennim narodna osvita i opika nad sirotami u HIH st tut diyali miske parafiyalne uchilishe Prikazu gromadskoyi opiki i Oleksandrivskij dityachij pritulok azh do revolyuciyi 1917 roku viznachatimut duh miscya i v mezhah starovinnoyi sporudi i razom u mezhah cilogo mista sho prisluhalosya i vidlunyuvalo vsim gumannim novaciyam chasu Uvagu vidviduvachiv privernut unikalni artefakti samovryadnogo pobutu Kiyeva zokrema svinceva plativka z pohovannya kiyivskogo burmistra I Skazki avtentichni kartografichni j rukopisni pam yatki v tomu chisli kupchi kriposti 18 19 st i koshtoris magistratu 1786 r tvori ikonopisu grafiki ta zhivopisu dokumenti i starodruki memorialni j tipologichni mebli atributi shkilnictva i originalni fotografiyi Muzej pracyuye z 11 00 do 19 00 p yatnicya 17 30 Vihidnimi dnyami ye ponedilok ta vivtorok Div takozhBudinok polkovoyi kancelyariyi Kozelec Budinok Petra IPrimitki Arhiv originalu za 24 lyutogo 2020 Procitovano 5 bereznya 2020 Kam yanicya kiyivskogo vijta 20 chervnya 2021 u Wayback Machine Derzhavnij istoriko arhitekturnij zapovidnik Starodavnij Kiyiv Arhiv originalu za 19 serpnya 2021 Procitovano 5 bereznya 2020 U Kiyevi vidrestavruvali Kam yanicyu vijta i budinok Apshtejna 6 bereznya 2020 u Wayback Machine Ukrinform Istorichna topografiya kiyivskogo Podolu 2003 s 144 Kiyiv Istorichna enciklopediya Z najdavnishih chasiv do 1917 roku Kiyiv Enciklopedichnij dovidnik s 476 Interesnyj Kiev Tut car sidel i stroil krepost nedostupne posilannya z lyutogo 2019 Arhiv originalu za 31 bereznya 2008 Procitovano 21 kvitnya 2009 Arhiv originalu za 27 bereznya 2008 Procitovano 21 kvitnya 2009 Ikonnikov V https web archive org web 20200705001228 http shron1 chtyvo org ua Ikonnykov Volodymyr Kyev v 1654 1855 hh Ystorycheskyi ocherk ros pdf Arhivovano5 lipnya 2020 u Wayback Machine Kiev v 1654 1855 gg istoricheskij ocherk Kiev 1904 IV 355 III s 17 Muzej istorii kievskoj blagotvoritelnosti Domik Petra I na Podole nedostupne posilannya z lyutogo 2019 Ernst F Kiyiv providnik 1930 s 615 616 DzherelaZhitlovij budinok rubezhu 17 18 st v yakom perebuvav Vedel A L prozhivav Yanovskij F G 10 veresnya 2019 u Wayback Machine Kostyantinivska vulicya Zvid pam yatok istoriyi ta kulturi Ukrayini Enciklopedichne vidannya U 28 t Kn 1 Kiyiv Ch 1 A L Redkol V A Smolij golova ta in K 1999 S 490 Kiyiv Istorichna enciklopediya Z najdavnishih chasiv do 1917 roku Kiyiv Enciklopedichnij dovidnik s 476 Kiyiv istoriko biografichnij enciklopedichnij dovidnik G Yu Ivakin ta in vidp red Yu O Hramov Institut gumanitarnih doslidzhen Ukrayinskoyi akademiyi nauk K Feniks 2007 1120 s il ISBN 978 966 651 405 2 Kiyiv providnik Ernst F K NKO USRR VUAN 1930 S 615 616 Popelnicka O Istorichna topografiya kiyivskogo Podolu XVII pochatku XIX stolittya K Stilos 2003 S 144 Budinok Petra Pershogo 7 lyutogo 2009 u Wayback Machine UNIAN U Kiyevi vidkrito ekspoziciyu Budinochok Petra I v litopisu kiyivskoyi blagodijnosti 29 zhovtnya 2008 u Wayback Machine Fakty ICTV Dom Petra I otkrylsya dlya posetitelej 27 zhovtnya 2020 u Wayback Machine Interesnyj Kiev Tut car sidel i stroil krepost nedostupne posilannya z lyutogo 2019 Domik Petra I Kiev 1 serpnya 2008 u Wayback Machine Muzej istorii kievskoj blagotvoritelnosti Domik Petra I na Podole nedostupne posilannya z lyutogo 2019 PosilannyaPavlova Vira Istoriya z bagatma nevidomimi navkolo Budinku Petra I 13 lyutogo 2012 u Wayback Machine