Кам'яне́ць-Поді́льська форте́ця — фортеця у місті Кам'янець-Подільський. Відома з XIV століття як важлива оборонна споруда Східної Європи та частина оборонної системи міста Кам'янець, колишньої столиці Подільського князівства XIV–XV століть, Подільського воєводства XV–XVIII століть, а далі Подільської губернії (1793–1925 pp.). Фортеця є складовою частиною Національного історико-архітектурного заповідника «Кам'янець», що належить до «7 чудес України».
Кам'янець-Подільська фортеця | ||||
---|---|---|---|---|
Кам'янець-Подільський замок | ||||
48°40′29″ пн. ш. 26°34′25″ сх. д. / 48.67472° пн. ш. 26.57361° сх. д. | ||||
Статус | Державний історичний музей-заповідник | |||
Статус спадщини | Державний реєстр нерухомих пам'яток України | |||
Країна | Україна | |||
Розташування | м. Кам'янець-Подільський | |||
Матеріал | камінь імені Юрія Тирановця | |||
Перша згадка | XI-XII століття | |||
Будівництво | XI — XVI | |||
Адреса | 32341, Хмельницька область, м. Кам'янець-Подільський, вул. Замкова, 1 | |||
Кам'янець-Подільська фортеця (Україна) | ||||
Кам'янець-Подільська фортеця у Вікісховищі |
Географічне положення
Детальніші відомості про географічне положення фортеці та Смотрицький каньйон ви можете знайти в статті Смотрицький каньйон.
Острів, на якому знаходиться фортеця, оточений каньйоном. По каньйону протікає річка Смотрич, яка своєю течією утворює петлю — обтікає навкруги високої гори та, не доходячи до свого річища на кілька метрів, повертає і тече далі. У тім місці, де Смотрич, обітнувши навколо острів, утворює зі своїм річищем петлю, стоїть на розі, що утворюється двома ярами, Кам'янецький замок. З'єднується він із містом вузенькою смугою скелі, на якій збудований Замковий міст.
Історичні згадки
Проблема датування
Довгий час вважалося, що Стару фортецю було збудовано у другій половині XIV століття. Вперше в історії про Кам'янецький замок згадується у грамоті від 7 (15) січня 1374 року литовсько-руського князя Юрія Коріатовича, якою він за згодою свого брата Олександра Коріатовича надав кам'янчанам Магдебурзьке право та прямо зазначив, що грамота дається «на замку» в Кам'янці. Цю позицію щодо литовських першопочатків замку, зафіксовано в популярних монографіях Євтима Сіцінського (1895), Олександра Прусевича (1915), підтримали її й радянські дослідники Петро Юрченко (1950), Тамара Будянська (1961).
Комплексні архітектурні дослідження Євгенії Пламеницької та Анатолія Тюпича у 1964–1982 роках, дослідження археологів на чолі з Іоном Винокуром у 1964–1969 роках дозволили значно поглибити історію кам'янецької фортеці та датувати її першопочатки XI–XII століттями (в інших версіях — кінцем XII століття).
Якщо наявність давньоруського періоду в історії Кам'янецької фортеці не викликає сьогодні жодних заперечень у дослідників, то концепція Євгенії Пламеницької, яку нині розвиває та пропагує її донька Ольга Пламеницька, про дако-римські першопочатки замку, Замкового мосту та всього міста у II–III століттях викликала неоднозначну оцінку істориків та археологів, зокрема, Іона Винокура, Миколи Петрова.
Найдавніші описи замку
Провідними документами, які дозволяють досить рельєфно уявити, яким був замок у XV-XVI століттях, є два його описи — 1494 року, коли замок передавали новому старості, та 1544 року, коли белзький каштелян Войцех Стажеховский перевіряв роботи, які виконав у замку військовий інженер та архітектор Йокуб Претфус (Йов Претвич). Ці надзвичайно важливі документи виявив Александер Яблоновський, оприлюднивши у 1880 році перший опис, а в 1882-му — наступний.
Замок має солідну будівельну історію. Навіть без дискусійного дако-римського періоду набігає, згідно з даними Євгенії Пламеницької, аж 14 будівельних періодів (від XI століття до початку XIX століття). Але, якщо говорити про час, коли замок набув вигляду близького до теперішнього, то це середина XVI століття. Саме величезна робота, виконана під керівництвом Йокуба (Йова) Претфуса, надала замку того вигляду, якого він, попри всі перипетії, не загубив упродовж майже пів тисячоліття. Опис 1544 року фіксує це вдало віднайдене обличчя замку — зрілої фортифікаційної одиниці.
Кам'янецький замок
Опис найдавнішої Кам'янецької фортеці
Усі укріплення Кам'янця поділяються на дві категорії — замок і міські фортифікації. Сам замок складається з двох частин: старого замку з мурами та баштами та нового замку з земляними валами та ровами.
Фортеця була збудована до часів появи вогнепальної зброї, тому башти замку та міста були повністю кам'яними та мали кам'яні кронштейни й верхи. Сучасні дахи башт були прилаштовані, ймовірно, за часів .
Старий замок
В плані замок має неправильну чотирикутну форму, що простяглась на краю високого рогу гори від південного сходу до північного заходу. Ширина замку приблизно 50 м, довжина від півночі 135 м, від півдня — 160, а посередині 180 м. Площа замкового подвір'я приблизно ¾ гектари., а разом з прибудовами сягає 1,5 га.
Замок оточений високими мурами, має 11 мурованих башт. В'їзд до замку зі сходу — з боку міста. Башти розміщено таким чином: по довжині замку з одного боку 4, з другого — 4, на західному боці на кінці 2 з'єднані башти й одна окремо з півночі коло річки.
Новий замок
В плані трапецієподібний з широким боком на північний захід. Ширина замку разом з валами сягає 250 м, довжина в напрямку старого замку приблизно 220 м. Площа земляного замку з усіма валами — приблизно 3 гектари.
Загальна площа обох замків близько 4,5 гектари.
Мур зі сторони Карвасар
Коло башт: 1-ї — Папської, 2-ї, 3-ї, 4-ї — збоку скелі проходила стіна, фундамент якої було зведено на скелі; висота стіни сягала внутрішніх замкових стін, що були між цими баштами. Ця зовнішня стіна в цей час (1544 р.) будувалася; вона повинна була забезпечувати підступ до цих башт і взагалі до замку. Тепер зовнішня стіна є тільки біля перших двох башт. Зі сторони Карвасар замок був додатково оточений кам'яною стіною, в якій навпроти Ласької (Білої) башти була кам'яна дошка з вирізьбленим написом: sumptus, по сторонах pal pod, а внизу: MDCCLXL.
Башти Нову, Малу і Рожанку оточував подвійний рів.
Замковий міст на Польній брамі
Міст збудований давно, у 1544 році Йов Претвич будував тут нову браму. Біля Скальської брами були обороні вали і рів. Через рів проходив дерев'яний розвідний міст, який опускався на кам'яні стовпи. Рів, у разі потреби, заповнювався водою. Міст існував до 1820 року. По мосту можна було ввійти до «Нового замку» (земляного).
Старий замок в його сучасному вигляді був збудований для захисту від татар. Передні мури були зведені коштом папи Юлія II (Папська вежа), кам'янецького єпископа Якуба Бучацького (Ковпак), латинського архієпископа, примаса Польщі Яна Ласького (Ляська), кам'янецького латинського єпископа гербу Абданк (Мартина Білобрезького) (Денна), куявського латинського єпископа Кшеслава з Курозвенок (Рожанка).
1. Папська (або Юлія)
5-типоверхова вежа розміщена на південно-східному розі замку, над скелею, де внизу розташовані хати передмістя Карвасар. Ця внизу чотирибока; по середині восьмибока, на самім вершку кругла, покрита конусовим ґонтовим дахом, (зробленим літ 35 тому). Нагорі башти з боку міста вставлено кам'яну таблицю з гербом і інсиґніями папськими. Кажуть, що то герб Папи Римського Юлія II (1503–1513 pp.), що призначив на ремонт Кам'янецького замку «данину св. Петра» (пол. święto-pietrze, податок костьолів папі). У XVI столітті цю башту називали Папською, або Юлія.
На цій башті були у XIX століття сліди великого герба, на якому була папська тіара.
Над входом з подвір'я замку до підземелля на кам'яному арцабі (віконна рама) був невеликий герб, який зображав на полі вершника, над щитом була корона, по боках можна було прочитати літери:
|
Під час археологічних розкопок, які проводились у фортеці в 1959–1960 pp., під будинком, який поєднував Чорну та Папську вежі, була виявлена кімната пушкаря, поруч 57 кам'яних ядер. Через декілька метрів було виявлено гробницю князів Коріятовичів XIV століття, глибиною 8 метрів, яка була видовбана в скелі.
Коло цих башт — з боку скелі — йшла стіна, якої фундамент виведено було на скелі; висотою вона сягала до внутрішніх замкових стін, що були між цими баштами. Ця зовнішня стіна тоді (1544р.) будувалася; вона повинна була забезпечувати підступ до тих башт, взагалі до замку.
На першому поверсі башти діє гончарна майстерня.
2. Ковпак
Ковпак — башта, схожа на Тенчиньську: вона кругла з невеликими амбразурами в деяких місцях, кронштейнів нагорі нема. Покриття, як і на всіх південних баштах, конусове, ґонтове. З південного боку цієї башти вгорі вставлена кам'яна таблиця з гербом (складно визначити, яким саме, тому що камінь вивітрився). На цій башті був герб, що мав в полі герб кам'янецького єпископа Якуба Бучацького «Абданк», зверху біскупська шапка, по боках стрічка, жезл і куля. У XVI столітті цю башту називали «Ковпак».
Друга башта з південного боку замку звалася «Ковпак»; вона також, як каже опис 1544 року, добре збудована на міцному фундаменті. Коло тої башти була над самою скелею давня й дуже зіпсована мала башта, призначувана для сторожі, щоб, коли нападатимуть вороги, охороняти дорогу, яка йшла тут з Хотина.
3. Тенчинська
Тенчиньська башта кругла, має кілька амбразур. Нагорі збереглися кам'яні кронштейни; це показує, що на цій башті був такий зубчастий верх та, може? і покриття, як на Рожанці та Лянцкоронській баштах. Башта називалася у XVI столітті (опис 1544 р.) Тенчиньською.
«Тенчиньська» башта міцна, від свого фундаменту, закладеного на скелі, до половини висоти здавна обшита муром. (опис 1544 р.)
4. Ковчег (Лянська)
Біла (перша по цій лінії) башта є круглою з білим старовинним тинком. У XVI столітті називали її Ляцькою, або «Кораб (Ковчег) арцибіскупський». З південного боку башти на горі вставлено кам'яну плиту з гербом. В полі був ковчег (чаша), у верхній частині — єпископська шапка і хрест, поєднані стрічкою, з лівого боку була кольчуга, з правого — меч. З подвір'я замку над входом до башти на кам'яних гарно оброблених арцабах (віконних рамах) вибито напис:
|
5. Денна
До цієї «Нової» великої башти припирає (ніби підтримує) друга башта — вища, кругла (не зовсім правильної форми); у XVI столітті вона мала назву «Денною». У цій башті була колись римо-католицька каплиця св. архангела Михаїла, що її будував кам'янецький староста Миколай Бжеський (Микола Бреський) 1575 року, про що свідчить напис на внутрішній стіні башти. Зверху над написом була ще одна кам'яна стела з гербом, але її було спеціально вийнято зі стіни. Той напис Пшездєцький прочитав так:
|
Накриття на цій Денній башті, як і на Новій, немає. В західному боці замку (коло башти Денної) були 4 порохові льохи, оснащені міцними залізними дверима.
6. Нова
Далі на західному кінці замкових мурів стоїть велика башта, що помітно виступає з ліній стін півкругом. У ній є кілька амбразур на значній висоті, на самій горі, де мур попсувався, бо на башті немає покриття, видно стрільниці. В опису замку 1544 року цю башту названо Новою, побудовано її у 1542 році. Коли 1672 року замок обложили турки, вони зруйнували його вибухом пороху, як це зазначено на плані 1672 року. Турки відразу після здобуття замку заходилися відновлювати цю башту.
7. Мала
Далі за круглою великою баштою Рожанкою лінія стін повертає на північний захід. Тут був довгий високий будинок. Зовнішня стіна того будинку завдовжки 45м. По середині тої стіни виступає мур півкружжям: тут була башта, що називалася, за описом 1544 року «Мала». Тепер цієї башти немає.
Далі від наріжної (Нової) башти в напрямку до міста стояли 2 башти: «Мала» і «Рожанська». Ці башти, також Ляцька й Нова, виходили до місцевості рівної, де не було ні скель, ні ярів, і через це коло тих башт були викопані широкі два рови для захисту цього боку замку від ворожих нападів. Коло Рожанської башти була брама (т. зв. Пільна) з мостом (певне з таким, що піднімався). Браму збудовано давно. Тоді, коли складався опис замку (1544 p.), архітект Іов Претфус будував нову браму; коло тієї нової брами стояла башта (т. зв. «Стара Рожанська»), дуже підупала; на ній не було жодної бійниці. Башту ту мали реставрувати, щоб вона захищала нову браму; у ній мав бути потайний хід до криниці. Далі за четвертою баштою була п'ята, що звалася «Нова», бо була збудована 1542 року. Ця башта стояла в західному куті замку й була з'єднана з другою баштою, що ніби підпирала її з боку замку і звалася Денною (пол. Denna wieza). Ті башти з'єднувалися коридором зі склепінням. На Денній башті на самій горі збудовано дерев'яну будку-сторожівню з 4-ма віконцями, — це була обсерваційна стійка, бо з цього пункту далеко було видно в бік Басарабії. Коли вороги підступали, ту будку легко було скинути. Також у баштах бійниці були закладені тонкими стінками, які можна було легко знищити, коли б треба було стріляти. (опис замку 1544 р.)
8. Рожанка
Рожанка башта на зовнішній вигляд подібна до Ляцкоронської: кругла, зі схожим верхом. З боку міста, зі сходу, над вікном, обробленим тесаним камінням, вставлено кам'яну таблицю з таким написом.
|
Цей напис дослідники кам'янецької старовини пояснювали так, що фундатором цієї башти був — латинський біскуп Вроцлавський або Куявський (1503 p.). Опис 1544 року засвідчує, що цю башту збудували давно й називали її тоді «Рожанка». Може бути, що збудовано її коштом латинського єпископа Креслава наприкінці XV або на початку XVI століття і реставровано у 1707 році.
9. Водна
Нижче від того місця, де була брама короля Станіслава Августа, стоїть коло річки башта, з'єднана з будуваннями колишньої брами. Збудовано її у XVI столітті і називалася вона «Водна». В ній колись було приладдя для подачі води з криниці чи з річки до замку.
10. Третя башта
Третя башта значно менша стоїть ніби на стіні, на віддаленню від Ляцкоронської башти.
11. Лянцкоронська
Башта кругла, велика, триповерхова, має конусоподібне цегляне накриття з широким, значно випнутим над стінами ґзимсом з арками, що спираються на кам'яні кронштейни. В деяких місцях цієї башти ще тримається старовинний тиньк. Під вікном другого поверху з східного боку башти вставлено кам'яну таблицю з гербом. В опису 1544 року ця башта називалася Ляцкоронською, або другою Ляцькою. Окрім башт, стін та льохів, у замку були різні житлові та господарчі будівлі (коло брами міської та башти Лянцкоронської) був дім, де жив староста; далі в напрямку до брами Пільної були лазня та стайня.
На цій вежі XIX століття були помітні залишки гербу, який мав в полі молоток, зверху біскупську шапку.
12. Колодязь
Ця так звана вежа прикриває вирубаний в скалі колодязь, глибиною близько 50 аршинів і шириною 7,5 аршинів. На двох рівнях були влаштовані колеса, які приводили в рух людською силою. Перша башта праворуч від воріт замка значно виходить за лінію стін на розі. Вона п'ятибока, вкрита пірамідальним ґонтовим дахом. На цій башті з сходу на кам'яній таблиці вирізано такий напис:
|
З боку міста в замку по лінії замкових стін були, крім Рожанської башти, ще «Лянцкоронська» або «Друга Ляцька», проти неї над скелею башта «Водна», в кінці замку «Чорна» башта. При в'їзді до мосту, що з'єднував замок з містом, була також башта (розібрана російським урядом). В замкових баштах мало не всі двері, вікна та бійниці були облицьовані тесаним камінням(опис замку 1544 року).
Брами замка
Сам замок мав дві Брами: Польну та Скальську на шляху до Скали (Подільської) і Міську (зі сторони міста).
Брама Станіслава Августа — Замкові ворота (Зруйнована російським урядом).
Проти Рожанки стояла поперек дороги мурована брама з трьома арками реставрована у 1771 році. На південному боці брами, з боку міста над середньою аркою було витесано з каменю королівську корону з шифром короля Станіслава Августа: S. A. R. P., а нижче був такий напис:
|
На другім боці брами був напис, а під ним вирізано:
|
Браму Станіслава Августа знищено у 1876 році для вигіднішого проїзду. Ці ворота були з'єднані з Водною баштою.
Трохи далі в напрямку Нового замка, була брама чи ворота і в давні часи, у XV–XVI століттях; називалася та брама Польною, бо стояла вона з боку замку від поля, а також Скальською, бо стояла з боку замку Скальського (м. Скала на Збручі).
Новий замок
Далі за старим мурованим замком у північно-західному напрямку підносяться високі вали земляного т. зв. Нового замка, збудованого на початку XVII століття Цей земляний замок, як вже було завважено, має форму приблизно трапеції, якої широкий бік лежить на північному заході, а вужчий бік припирає до старого замку. Вали, що йдуть по контуру замку, подвійні і між ними йдуть широкі та глибокі рови, обкладені по боках тесаним камінням. Під валами були порохові льохи та каземати, або приміщення для людей і складів запасів. Вали й рови тепер де-не-де попсовані. Ці будування зроблено під доглядом інженера Теофіла Шемберга.
Святині Замку
В замку були: Покровська церква (заснована Коріатовичами), Костел Св. Станіслава, Каплиця Св. Михаїла (в Денній башті 1575 р.), Лютеранська каплиця
Замковий міст
Замок в той час з'єднувався з містом вузькою смугою чи хребтом, що посередині знижувався, де й був міст. Міст, що з'єднує замок з містом, намальовано на плані 1691 та 1672 років з 3-ма високими арками. Ймовірно, за російського уряду був повністю «зашитий».
Міські укріплення
Місто, як вже було зауважено, являло собою теж фортецю, обведену сторчовими скелями та зміцнену мурами там, де треба було забезпечити слабші місця. По різних місцях на краях міста над скелями стояли башти. З них тепер лишилося 4: одна на західному боці міста і три на східному, з яких одна велика стоїть над скелею біля великої синагоги. Всі круглі башти мали загострені кам'яні верхи з кам'яними кронштейнами.
Башта Гончарна
вул. Вали
Башта Гончарна знаходиться в південно-східній частині міста на високому скелястому березі р. Смотрич. Вона була споруджена в 1583 році на кошти цеху гончарів. Із зовнішньої сторони башта мала п'ять ярусів, а зі сторони міста — три, діаметром 13 м. До кінця XIX століття на ній був гостроверхий кам'яний дах з зубцями. Споруджуючи її, використали найновітніше на той час досягнення західноєвропейського фортифікаційного мистецтва — влаштування парапету зі зрізом. Верхні її бійниці були пристосовані для артилерії, а нижні — для ручної зброї: мушкетної та пістольної. В 1699 році проводилася реконструкція башти. В 1960–1961 роках вона була реставрована. Одночасно проводилася перебудова чотириповерхової споруди, що стоїть поруч з баштою. Тепер тут ресторан «Стара фортеця».
Башта Різницька
вул. Вали
Башта Різницька знаходиться в південно-східній частині міста на високому скелястому березі р. Смотрич. Вона невелика, прямокутна. Зі сторони міста башта мала два яруси, а з зовнішньої сторони три яруси. Назву отримала від цеху ремісників. Наприкінці XVII століття в башті були зруйновані перекриття і дах. Наприкінці XVIII почав руйнуватися верхній поверх. Наприкінці XVIII від башти залишився тільки перший поверх, який російська влада засипала. Руїни башти видно зі сторони яру.
Кравецька башта
вул. Вали
Кравецька башта знаходиться в південно-східній частині міста між Гончарською та Різницькою. В кін. XVIII її називали Слюсарною, а з 50-х XX століття — Різницькою. Башта кругла, діаметром 11 м. Стоїть на квадратній платформі, яку видно тільки зі сторони яру. Загальна висота трьох ярусів 12,5 м. Товщина стін на рівну другого ярусу 1,7 м. В першому ярусі розташовані 4 бійниці, на другому — 7, на третьому — 3. У південно-західній стіні розташована поярусно опалювальна система. Перекриття не збереглося. З півдня та півночі біля башти знаходяться залишки міських оборонних мурів.
Окрім того, були окремі фортифікації при в'їздах до міста. Таких в'їздів було три:
- один з боку замку — Замкова брама з XIX століття.
- на північному боці міста — Ляська брама.
- на південному боці міста, де острів, на якому стоїть місто, мав похилість і де можна виїхати на нього — Руська брама.
Три Брами міста
Місто мало три брами: Ляську (Польську) з Вітряними воротами, Руську, Замкову з Красними воротами зі сторони замку
Замкова брама
Замкова брама складалася з Міських воріт та Красних воріт (кругла башта на мості зі сторони замку), Тріумфальних воріт (Брама Станіслава Августа). В'їзд з боку замку був забезпечений самим замком, але при в'їзді до міста було ще над скелями виведено мур з баштою, через який треба було проїжджати, як вже сказано.
Красні ворота
Зі сторони міста стіна була пофарбована в червоний колір. Ці ворота мали залізну решітку, яка опускалася зверху. Ворота також були пофарбовані в червоний колір. За Красними воротами дорога розходилася: ліва дорога вела до замку, а права до Замкових воріт (Брама Станіслава Августа), які могли би називатися Тріумфальними воротами. За замковими воротами дорога знову ділилася на дві частини: одна вела в передові укріплення між високими земляними валами обкладеними тесаним камінням, а інша на Підзамче.
Міські ворота
Міські ворота становили чотирикутний бастіон з бійницями на всі сторони. Навпроти самого мосту та в'їзду до міста стояв бастіон, або велика й ширша башта. Цей бастіон притулявся до верхньої площі гори, де стоїть місто; побудувала його кам'янецька вірменська громада, як це зазначено в напису на плані 1684 року. Коли Кам'янецьку фортецю було скасовано, то той бастіон засипали землею і зробили з нього терасу так званого Старого бульвару. Проти мосту з боку міста накреслено 1684 п'ятикутний бастіон, що про нього в експлікації сказано: "насип для військових машин (гармат), що збудувала вірменська нація з тесаного каменя".
Ляська брама
Комплекс Польської брами складався з: Нижньої брами (п'ять башт і аркадний міст біля річки Смотрич), Середньої брами, Верхньої брами (Вежа Баторія, Вітряні ворота). Від Нижніх до Верхніх воріт йшов мур.
1. Нижня брама
Внизу переїзд через річку захищали п'ять башт, що стояли коло річки: три на правому березі, з боку міста, і дві на другому боці річки. На плані Кам'янця 1672 р. видно, що в Лядській брамі через річку був збудований на мурованих арках якийсь ніби коридор для переходу — шлюзова система. Через р. Смотрич йшов аркадний міст, на якому був змурований перехід зі стрільницями, що мав ще одну башту. Під Нижньою брамою сиділи в минулі часи лірники та оспівували славні часи на Поділлі.
2. Середні ворота Польської брами.
Від цих воріт збереглися два стовпи, на них були гербові таблиці. На одній був герб з сонцем і латинський напис:
|
на іншій плиті двоголовий орел і дата 1832. Ці стовпи стояли на місці Середніх воріт та були зруйновані російською владою, гербова плита з сонцем була витягнута з воріт, та на ній стерли напис, як такий, що не відповідав духу російської влади.
3. Верхня брама
Кам'янецький староста Матвій Влодек (пом. 1570) за часів короля Сигізмунда II Августа збудував оборону вежу міста, яку пізніше назвали: Баторія (1585). Вітряна брама була основним в'їздом в місто.
Польська Брама була поєднана з Вежею Баторія (Королівською). Складалася брама з будинку, в якому був в'їзд до міста. Будинок мав три башти: одна на міській стіні, одна посередині для в'їзду й інша — біля річки. В Ляській брамі була каплиця, в якій був образ св. Анни. Російський уряд за часів губернатора Горохольського наказав підірвати бастіон на якому стояла Вежа Баторія і розібрати Ляську Браму.
Від нижніх башт дорога йшла на гору узбіччям під захистом муру, що був з боку провалля, а на верху гори треба проїздити через ворота, так звану Вітряну браму. Біля тих воріт стоїть величезна башта Баторіева, або «Семиетажна». Над Вітряною брамою з боку міста прибито таблицю з таким написом:
|
На чавунній дошці повернутій до кармелітської вулиці був такий напис на латині:
|
Руська брама
Брама Руська, оберігала в'їзд до міста. В 1717 р. реставровано Руську браму.
1. Нижня брама
Нижня брама мала чотири вежі поєднані між собою будинком зі стрільницями. Дві башти були біля скали, одна біля річки Смотрич і навпроти через річку ще одна башта. На Руській брамі було дві кам'яні таблиці з гербами: Св. Георгій і інший, не зовсім чіткий (можливо вовк). З південного боку міста був третій в'їзд — так звана Руська брама. Ця брама коло річки внизу була збудована у XVI столітті і складалася з чотирьох башт, що з'єднувалися стінами та фортифікаційними будинками. Проїзд ішов через башту і закривався дерев'яною лядою, що спускалася зверху башти. Руські ворота за потребою закривалися дубовою дерев'яною решіткою, яка опускалась за допомогою блоків з простінків другого поверху башти. Механізм цей існував до кін. XX століття. Ця ляда була ще недавно (до 1922 року) але тепер її немає. Коло проїзду на стіні будинку з боку міста була кам'яна таблиця з таким написом рельєфними літерами:
|
Коло тої таблиці було вмуровано 2 кам'яні таблиці з рельєфними гербами: на одній св. Юрій на коні який перемагає Змія (герб міського магістрату), а на другій ніби герб «Задора». Ці три таблиці тепер зберігаються в Кам'янецькому Історично-Археологічному музеєві.
В іншому місці брами на таблиці вибито герб Польщі — одноголовий орел і напис: A. D. 1770.
3 На башті, що стоїть над самою річкою, є напис, але його важко прочитати, тільки можна помітити 1527.
2. Верхня брама
Верхні ворота Руської брами. На горі, куди йшла дорога від Руської брами до міста, були ворота в стіні, як видно з плану 1684 року, але ворота й стіна не збереглися до наших часів. Ці ворота певне знищено, коли у XVIII столітті будували великі будинки для військових казарм («кошари»), де потім містився військовий шпиталь.
3. Від Руської Брами йшла вулиця оточена по боках мурами зі стрільницями до міста. Брама була між стінами. На даний час непогано збережена. Над Руською брамою на скелі стоять руїни чотирикутного бастіону, що охороняв ту браму. Від того бастіону понад скелею йдуть міські стіни — з одного боку до в'їзних воріт та Турецького мосту, з другого боку — до «кошар».
В половині XVIII століття деякі фортифікаційні роботи провадилися під керівництвом інженера Дальке. У 1761—1762 роках значні поправки замкових і міських оборонних будинків робилися під доглядом Стефана Маковецького (будування стіни коло Баторієвої башти та стін у замку). У 1765 році король Станіслав Август пожертвував із своїх коштів чималу суму на ремонт Кам'янецьких фортифікацій, про що на пам'ять було вибито навіть медаль.
За часів російської влади зруйновано: Верхню, Нижню i Середню Польську браму, Скальські та Польні ворота, Браму Станіслава Августа, Червоні ворота, Міські ворота. Кам'янецьку фортецю скасовано у 1812 році.
Основні історичні події
За деякими теоріями дакське місто — Клепідава.
У XII столітті входив до складу Галицького князівства.
У 1196 році (син Мстислава Хороброго) і Володимир Галицький воювали з волинським князем Ростиславом Мстиславовичем взяли в полон багато людей в околицях Кам'янця.
у 1199 році Кам'янець був взятий в облогу союзниками половецького хана Котяна: чернігівського, сіверського, пінського i турівського і угорського королевича . Згодом вони відступили від міста.
1220 року Кам'янець належав Данилу Романовичу.
1374 рік — перша письмова згадка про фортецю. Замок разом з обнесеним мурами та баштами містом отримав Магдебурзьке право за часу його засновника Юрія Коріатовича, що був незабаром отруєний молдавськими боярами в своїй столиці Сучаві.
Фортеця в усі часи була неприступною.
1393 року Вітовт взяв фортецю, тільки завдяки суперечкам серед кам'янецької залоги.
Влітку 1502 року в замку перебував львівський та генеральний Руський староста Станіслав Ходецький, який докладав зусиль для його зміцнення, забезпечення озброєнням, амуніцією. 1509 року фортеця витримала облогу військ молдавського господаря Богдана III Сліпого; одним з командувачів був Станіслав Ходецький.
1621 року замок був в облозі Султаном Османом. 18 серпня 1672 року турки в кількості 300 000 під доводом Великого Візира взяли Кам'янець в облогу.
29 серпня 1672 року за невідомих обставин була висаджена в повітря Нова Башта замку. Замок за невідомих обставин капітулював, комендант фортеці Геклінг, як протест тому, що сталося висадив себе в повітря разом з 800 ін., серед них був і Володийовський. Після цього було розпочато суд у справі здачі фортеці туркам, який невідомо чим закінчився. Разом з турками був i Дорошенко з козаками. Король Ян Казимир після отримання цієї прикрої новини помер у Франції. Турки вивезли з міста цінних речей на 100 возах до Істамбула. В тому числі архіви міста, які пізніше вдалося відкупити та відправити у Львів, де вони до сьогодні перебувають. В місті були закриті всі церкви та костели, головні з них обернені на мечеті.
15 травня 1699 року розорене місто з замком було повернуто.
1812 року за указом російського уряду фортеця була проголошена тюрмою і ніхто більше не дбав про її збереження.
1840 року царським урядом був введений податок в Подільській губернії, за рахунок якого замок мав бути перебудований під в'язницю.
1876 року царським урядом знищено Браму для вигіднішого проїзду.
1 серпня 2011 року обвалилася частина Нової (Великої) вежі — найбільшої башти Кам'янецької фортеці.
Нову вежу у 1544 році до зовнішнього боку Старого замку добудував український військовий інженер і будівничий Йов Претвич. Була зруйнована 1672 року під час турецької облоги і реставрована швидкими темпами турками.
Зазнавши протягом століть різноетнічних впливів, серед яких особливо сильним і тривалим був польський, місто на початку XX століття стало одним із центрів українського культурного відродження. 1906 року тут постало перше в краї подільське українське товариство «Просвіта». У 1919-1920 роках Кам'янцю судилося стати на деякий час столицею Української Народної Республіки — тут перебував уряд УНР та дислокувалися її військові сили.
Відомий нині далеко за межами країни історико-архітектурний заповідник «Кам'янець» було створено у травні 1977 року. Статус національного йому надано 1998 року Указом Президента України. 1999 року тут прийнято розраховану на 11 років Перспективну програму консерваційних і реставраційних робіт комплексу Старого і Нового замків. Завершено підготовку матеріалів для остаточного включення Кам'янця до Списку Всесвітньої спадщини, що сприятиме його збереженню та перетворенню на один із найбільших в Україні центрів міжнародного туризму.
Коменданти
Коли 1699 року Поділля разом із Кам'янцем-Подільським після 27-річного перебування під владою Османської імперії повернулося до Речі Посполитої, для Кам'янець-Подільської фортеці стали призначати особливих комендантів. Ними за часів належності Поділля до Речі Посполитої (у 1699–1793 роках) були такі особи:
|
|
Світлини
- Незрівнянна фортеця в Кам'янці (1685)
- Руїни замку. Дітріх Фрідріх Хрістоф
- Замок з північної сторони. Енгель Август (1865)
- Стара фортеця і міст (1875)
- Старий в'їзд в місто через Польську браму (1916)
- Старий міст (1916)
- Польська брама (1910)
- Руська брама
- Західний краєвид фортеці (1920)
- Кам'яні башти та стіни
- Картина фортеці
- Вигляд на фортецю 1793-1798 роки
Панорами Старої фортеці
Див. також
Примітки
- Niesiecki K. Korona Polska przy Złotey Wolności Starożytnemi Wszystkich Kathedr, Prowincyi y Rycerstwa Kleynotami Heroicznym Męstwem y odwagą, Naywyższemi Honorami a naypierwey Cnotą, Pobożnością y Swiątobliwością Ozdobiona… [ 6 березня 2014 у Wayback Machine.] — Lwów: w drukarni Collegium Lwowskiego Societatis Jesu, 1728. — T. 1. — S. 80. (пол.)
- Władysław Pociecha Chodecki Stanisław, h. Powała (†1529) / Polski Słownik Biograficzny. — Kraków: PAU, 1937. — t. III/1, zeszyt 11. — S. 352. (пол.)
- . Архів оригіналу за 16 вересня 2011. Процитовано 3 серпня 2011.
- Сецинский Е. Город Каменец-Подольский: Историческое описание. — Киев, 1895. — С. 87.
Література
- Будзей Олег Вулицями Кам'янця-Подільського. — Львів, 2005. — С. 89—97.
- Пламеницька Ольга Кам'янець-Подільський. — К.: Абрис, 2004. — 256 с.
- Пламеницька Ольга Castrum Camenecensis. Фортеця Кам'янець (пізньоантичний-ранньомодерний час). Наукова монографія. — Кам'янець-Подільський: ФОП Сисин, 2012. — 672 с.
- Седак Олександр Кам'янець-Подільський замок // 100 найвідоміших шедеврів України. — К.: Автограф, 2004. — С. 273—279.
- Станіславська Людмила Стара фортеця. — Кам'янець-Подільський, 2002. — 56 с.
- Шубарт Павло Пізнай свій край, або Україна чудесна // Чорноморські новини. — 2007. — № 114-115.
Посилання
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Кам'янець-Подільська фортеця |
- Кам'янець-Подільський Замок [ 18 квітня 2022 у Wayback Machine.] Детальний історичний огляд.
- Кам'янець-Подільська фортеця [ 10 серпня 2019 у Wayback Machine.]
- Товтри [ 10 вересня 2014 у Wayback Machine.]
- Каменец-Подольский Старый замок [ 25 січня 2010 у Wayback Machine.] (рос.)
- Панорама на Стару Фортецю[недоступне посилання з липня 2019]
- Стара Фортеця — об'єкт музею [ 29 травня 2022 у Wayback Machine.]
- Кам'янець-Подільський екскурсії [ 28 вересня 2013 у Wayback Machine.]
- Кам'янець-Подільська фортеця — середньовічна казка Хмельниччини [ 28 липня 2014 у Wayback Machine.]
- Каштеляни Кам'янця-Подільського
- План Старого міста 2004 [ 9 травня 2012 у Wayback Machine.]
- План Старого міста 1691 [ 31 серпня 2016 у Wayback Machine.]
- План Купріяна Томашевича 1672
- Старе місто 1996[недоступне посилання з червня 2019]
- Кам'янець-Подільська фортеця. PDF-путівник [ 15 липня 2015 у Wayback Machine.]
- Бухало О. // Кам’янець-Подільський: як будували місто Божою рукою [ 21 квітня 2019 у Wayback Machine.]// BBC News Україна
- Поразка зі смаком кави: як турки завоювали Кам'янецьку фортецю [ 27 квітня 2019 у Wayback Machine.] // BBC News Україна
Увага! Ключ сортування «Кам'янець-Подільська фортеця» перекриває попередній ключ сортування «Кам'янець-Подільська фортеця».
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Kam yane c Podi lska forte cya fortecya u misti Kam yanec Podilskij Vidoma z XIV stolittya yak vazhliva oboronna sporuda Shidnoyi Yevropi ta chastina oboronnoyi sistemi mista Kam yanec kolishnoyi stolici Podilskogo knyazivstva XIV XV stolit Podilskogo voyevodstva XV XVIII stolit a dali Podilskoyi guberniyi 1793 1925 pp Fortecya ye skladovoyu chastinoyu Nacionalnogo istoriko arhitekturnogo zapovidnika Kam yanec sho nalezhit do 7 chudes Ukrayini Kam yanec Podilska fortecyaKam yanec Podilskij zamok48 40 29 pn sh 26 34 25 sh d 48 67472 pn sh 26 57361 sh d 48 67472 26 57361Status Derzhavnij istorichnij muzej zapovidnikStatus spadshini Derzhavnij reyestr neruhomih pam yatok UkrayiniKrayina Ukrayina ISO3166 1 alpha 3 UKR ISO3166 1 cifrovij 804 Roztashuvannya m Kam yanec PodilskijMaterial kamin imeni Yuriya TiranovcyaPersha zgadka XI XII stolittyaBudivnictvo XI XVIAdresa 32341 Hmelnicka oblast m Kam yanec Podilskij vul Zamkova 1Kam yanec Podilska fortecya Ukrayina Kam yanec Podilska fortecya u VikishovishiLyanckoronska vezhaGeografichne polozhennyaDetalnishi vidomosti pro geografichne polozhennya forteci ta Smotrickij kanjon vi mozhete znajti v statti Smotrickij kanjon Ostriv na yakomu znahoditsya fortecya otochenij kanjonom Po kanjonu protikaye richka Smotrich yaka svoyeyu techiyeyu utvoryuye petlyu obtikaye navkrugi visokoyi gori ta ne dohodyachi do svogo richisha na kilka metriv povertaye i teche dali U tim misci de Smotrich obitnuvshi navkolo ostriv utvoryuye zi svoyim richishem petlyu stoyit na rozi sho utvoryuyetsya dvoma yarami Kam yaneckij zamok Z yednuyetsya vin iz mistom vuzenkoyu smugoyu skeli na yakij zbudovanij Zamkovij mist Istorichni zgadkiProblema datuvannya Dovgij chas vvazhalosya sho Staru fortecyu bulo zbudovano u drugij polovini XIV stolittya Vpershe v istoriyi pro Kam yaneckij zamok zgaduyetsya u gramoti vid 7 15 sichnya 1374 roku litovsko ruskogo knyazya Yuriya Koriatovicha yakoyu vin za zgodoyu svogo brata Oleksandra Koriatovicha nadav kam yanchanam Magdeburzke pravo ta pryamo zaznachiv sho gramota dayetsya na zamku v Kam yanci Cyu poziciyu shodo litovskih pershopochatkiv zamku zafiksovano v populyarnih monografiyah Yevtima Sicinskogo 1895 Oleksandra Prusevicha 1915 pidtrimali yiyi j radyanski doslidniki Petro Yurchenko 1950 Tamara Budyanska 1961 Kompleksni arhitekturni doslidzhennya Yevgeniyi Plamenickoyi ta Anatoliya Tyupicha u 1964 1982 rokah doslidzhennya arheologiv na choli z Ionom Vinokurom u 1964 1969 rokah dozvolili znachno poglibiti istoriyu kam yaneckoyi forteci ta datuvati yiyi pershopochatki XI XII stolittyami v inshih versiyah kincem XII stolittya Yaksho nayavnist davnoruskogo periodu v istoriyi Kam yaneckoyi forteci ne viklikaye sogodni zhodnih zaperechen u doslidnikiv to koncepciya Yevgeniyi Plamenickoyi yaku nini rozvivaye ta propaguye yiyi donka Olga Plamenicka pro dako rimski pershopochatki zamku Zamkovogo mostu ta vsogo mista u II III stolittyah viklikala neodnoznachnu ocinku istorikiv ta arheologiv zokrema Iona Vinokura Mikoli Petrova Najdavnishi opisi zamku Mapa forteci 1672 Kiprian TomashevichMapa forteci 1691 Kam yaneckij zamok do 1875 roku Dvi zamkovi Brami Krasni Vorota na mosti ta Brama Stanislava AvgustaNapoleon Orda 1871 Takimi buli vsi bashti forteci povnistyu kam yanimi 1853 Providnimi dokumentami yaki dozvolyayut dosit relyefno uyaviti yakim buv zamok u XV XVI stolittyah ye dva jogo opisi 1494 roku koli zamok peredavali novomu starosti ta 1544 roku koli belzkij kashtelyan Vojceh Stazhehovskij pereviryav roboti yaki vikonav u zamku vijskovij inzhener ta arhitektor Jokub Pretfus Jov Pretvich Ci nadzvichajno vazhlivi dokumenti viyaviv Aleksander Yablonovskij oprilyudnivshi u 1880 roci pershij opis a v 1882 mu nastupnij Zamok maye solidnu budivelnu istoriyu Navit bez diskusijnogo dako rimskogo periodu nabigaye zgidno z danimi Yevgeniyi Plamenickoyi azh 14 budivelnih periodiv vid XI stolittya do pochatku XIX stolittya Ale yaksho govoriti pro chas koli zamok nabuv viglyadu blizkogo do teperishnogo to ce seredina XVI stolittya Same velichezna robota vikonana pid kerivnictvom Jokuba Jova Pretfusa nadala zamku togo viglyadu yakogo vin popri vsi peripetiyi ne zagubiv uprodovzh majzhe piv tisyacholittya Opis 1544 roku fiksuye ce vdalo vidnajdene oblichchya zamku zriloyi fortifikacijnoyi odinici Kam yaneckij zamokOpis najdavnishoyi Kam yaneckoyi forteci Usi ukriplennya Kam yancya podilyayutsya na dvi kategoriyi zamok i miski fortifikaciyi Sam zamok skladayetsya z dvoh chastin starogo zamku z murami ta bashtami ta novogo zamku z zemlyanimi valami ta rovami Fortecya bula zbudovana do chasiv poyavi vognepalnoyi zbroyi tomu bashti zamku ta mista buli povnistyu kam yanimi ta mali kam yani kronshtejni j verhi Suchasni dahi basht buli prilashtovani jmovirno za chasiv Starij zamok V plani zamok maye nepravilnu chotirikutnu formu sho prostyaglas na krayu visokogo rogu gori vid pivdennogo shodu do pivnichnogo zahodu Shirina zamku priblizno 50 m dovzhina vid pivnochi 135 m vid pivdnya 160 a poseredini 180 m Plosha zamkovogo podvir ya priblizno gektari a razom z pribudovami syagaye 1 5 ga Zamok otochenij visokimi murami maye 11 murovanih basht V yizd do zamku zi shodu z boku mista Bashti rozmisheno takim chinom po dovzhini zamku z odnogo boku 4 z drugogo 4 na zahidnomu boci na kinci 2 z yednani bashti j odna okremo z pivnochi kolo richki Novij zamok V plani trapeciyepodibnij z shirokim bokom na pivnichnij zahid Shirina zamku razom z valami syagaye 250 m dovzhina v napryamku starogo zamku priblizno 220 m Plosha zemlyanogo zamku z usima valami priblizno 3 gektari Zagalna plosha oboh zamkiv blizko 4 5 gektari Mur zi storoni Karvasar Kolo basht 1 yi Papskoyi 2 yi 3 yi 4 yi zboku skeli prohodila stina fundament yakoyi bulo zvedeno na skeli visota stini syagala vnutrishnih zamkovih stin sho buli mizh cimi bashtami Cya zovnishnya stina v cej chas 1544 r buduvalasya vona povinna bula zabezpechuvati pidstup do cih basht i vzagali do zamku Teper zovnishnya stina ye tilki bilya pershih dvoh basht Zi storoni Karvasar zamok buv dodatkovo otochenij kam yanoyu stinoyu v yakij navproti Laskoyi Biloyi bashti bula kam yana doshka z virizblenim napisom sumptus po storonah pal pod a vnizu MDCCLXL Bashti Novu Malu i Rozhanku otochuvav podvijnij riv Zamkovij mist na Polnij brami Mist zbudovanij davno u 1544 roci Jov Pretvich buduvav tut novu bramu Bilya Skalskoyi brami buli oboroni vali i riv Cherez riv prohodiv derev yanij rozvidnij mist yakij opuskavsya na kam yani stovpi Riv u razi potrebi zapovnyuvavsya vodoyu Mist isnuvav do 1820 roku Po mostu mozhna bulo vvijti do Novogo zamku zemlyanogo Starij zamok v jogo suchasnomu viglyadi buv zbudovanij dlya zahistu vid tatar Peredni muri buli zvedeni koshtom papi Yuliya II Papska vezha kam yaneckogo yepiskopa Yakuba Buchackogo Kovpak latinskogo arhiyepiskopa primasa Polshi Yana Laskogo Lyaska kam yaneckogo latinskogo yepiskopa gerbu Abdank Martina Bilobrezkogo Denna kuyavskogo latinskogo yepiskopa Ksheslava z Kurozvenok Rozhanka Papska vezha1 Papska abo Yuliya Dokladnishe Papska vezha Kam yanec Podilska fortecya Yulij IIVezha KovpakTenchinska vezha 5 tipoverhova vezha rozmishena na pivdenno shidnomu rozi zamku nad skeleyu de vnizu roztashovani hati peredmistya Karvasar Cya vnizu chotiriboka po seredini vosmiboka na samim vershku krugla pokrita konusovim gontovim dahom zroblenim lit 35 tomu Nagori bashti z boku mista vstavleno kam yanu tablicyu z gerbom i insigniyami papskimi Kazhut sho to gerb Papi Rimskogo Yuliya II 1503 1513 pp sho priznachiv na remont Kam yaneckogo zamku daninu sv Petra pol swieto pietrze podatok kostoliv papi U XVI stolitti cyu bashtu nazivali Papskoyu abo Yuliya Na cij bashti buli u XIX stolittya slidi velikogo gerba na yakomu bula papska tiara Nad vhodom z podvir ya zamku do pidzemellya na kam yanomu arcabi vikonna rama buv nevelikij gerb yakij zobrazhav na poli vershnika nad shitom bula korona po bokah mozhna bulo prochitati literi R R G D R Pid chas arheologichnih rozkopok yaki provodilis u forteci v 1959 1960 pp pid budinkom yakij poyednuvav Chornu ta Papsku vezhi bula viyavlena kimnata pushkarya poruch 57 kam yanih yader Cherez dekilka metriv bulo viyavleno grobnicyu knyaziv Koriyatovichiv XIV stolittya glibinoyu 8 metriv yaka bula vidovbana v skeli Kolo cih basht z boku skeli jshla stina yakoyi fundament vivedeno bulo na skeli visotoyu vona syagala do vnutrishnih zamkovih stin sho buli mizh cimi bashtami Cya zovnishnya stina todi 1544r buduvalasya vona povinna bula zabezpechuvati pidstup do tih basht vzagali do zamku Na pershomu poversi bashti diye goncharna majsternya 2 Kovpak Dokladnishe Vezha Kovpak Kam yanec Podilska fortecya Kovpak bashta shozha na Tenchinsku vona krugla z nevelikimi ambrazurami v deyakih miscyah kronshtejniv nagori nema Pokrittya yak i na vsih pivdennih bashtah konusove gontove Z pivdennogo boku ciyeyi bashti vgori vstavlena kam yana tablicya z gerbom skladno viznachiti yakim same tomu sho kamin vivitrivsya Na cij bashti buv gerb sho mav v poli gerb kam yaneckogo yepiskopa Yakuba Buchackogo Abdank zverhu biskupska shapka po bokah strichka zhezl i kulya U XVI stolitti cyu bashtu nazivali Kovpak Druga bashta z pivdennogo boku zamku zvalasya Kovpak vona takozh yak kazhe opis 1544 roku dobre zbudovana na micnomu fundamenti Kolo toyi bashti bula nad samoyu skeleyu davnya j duzhe zipsovana mala bashta priznachuvana dlya storozhi shob koli napadatimut vorogi ohoronyati dorogu yaka jshla tut z Hotina 3 Tenchinska Dokladnishe Tenchinska vezha Kam yanec Podilska fortecya Tenchinska bashta krugla maye kilka ambrazur Nagori zbereglisya kam yani kronshtejni ce pokazuye sho na cij bashti buv takij zubchastij verh ta mozhe i pokrittya yak na Rozhanci ta Lyanckoronskij bashtah Bashta nazivalasya u XVI stolitti opis 1544 r Tenchinskoyu Tenchinska bashta micna vid svogo fundamentu zakladenogo na skeli do polovini visoti zdavna obshita murom opis 1544 r 4 Kovcheg Lyanska Dokladnishe Yan Lyaskij Bila persha po cij liniyi bashta ye krugloyu z bilim starovinnim tinkom U XVI stolitti nazivali yiyi Lyackoyu abo Korab Kovcheg arcibiskupskij Z pivdennogo boku bashti na gori vstavleno kam yanu plitu z gerbom V poli buv kovcheg chasha u verhnij chastini yepiskopska shapka i hrest poyednani strichkoyu z livogo boku bula kolchuga z pravogo mech Z podvir ya zamku nad vhodom do bashti na kam yanih garno obroblenih arcabah vikonnih ramah vibito napis VERVS AMICVS EST RARIOR FENICE Virnij drug ridshij za feniksa 5 Denna Dokladnishe Denna vezha Kam yanec Podilska fortecya Do ciyeyi Novoyi velikoyi bashti pripiraye nibi pidtrimuye druga bashta visha krugla ne zovsim pravilnoyi formi u XVI stolitti vona mala nazvu Dennoyu U cij bashti bula kolis rimo katolicka kaplicya sv arhangela Mihayila sho yiyi buduvav kam yaneckij starosta Mikolaj Bzheskij Mikola Breskij 1575 roku pro sho svidchit napis na vnutrishnij stini bashti Zverhu nad napisom bula she odna kam yana stela z gerbom ale yiyi bulo specialno vijnyato zi stini Toj napis Pshezdyeckij prochitav tak Sacellum hoc consecratum est per reverendissimum Martinum Bialobrzeski Dei gratia episcopum Camenecensem et abbatet Genov Quod reparavit generosus Nicolaus Brzeski de Brzescie terrarum Podoliae generalis capitaneas ad laudem Dei Omnipotentis in titulum S Michaelis Archangeli A D 1575 Nakrittya na cij Dennij bashti yak i na Novij nemaye V zahidnomu boci zamku kolo bashti Dennoyi buli 4 porohovi lohi osnasheni micnimi zaliznimi dverima 6 Nova Dokladnishe Nova Zahidna vezha Kam yanec Podilska fortecya Nova Zahidna vezha Dali na zahidnomu kinci zamkovih muriv stoyit velika bashta sho pomitno vistupaye z linij stin pivkrugom U nij ye kilka ambrazur na znachnij visoti na samij gori de mur popsuvavsya bo na bashti nemaye pokrittya vidno strilnici V opisu zamku 1544 roku cyu bashtu nazvano Novoyu pobudovano yiyi u 1542 roci Koli 1672 roku zamok oblozhili turki voni zrujnuvali jogo vibuhom porohu yak ce zaznacheno na plani 1672 roku Turki vidrazu pislya zdobuttya zamku zahodilisya vidnovlyuvati cyu bashtu 7 Mala Dokladnishe Mala vezha Kam yanec Podilska fortecya Dali za krugloyu velikoyu bashtoyu Rozhankoyu liniya stin povertaye na pivnichnij zahid Tut buv dovgij visokij budinok Zovnishnya stina togo budinku zavdovzhki 45m Po seredini toyi stini vistupaye mur pivkruzhzhyam tut bula bashta sho nazivalasya za opisom 1544 roku Mala Teper ciyeyi bashti nemaye Dali vid narizhnoyi Novoyi bashti v napryamku do mista stoyali 2 bashti Mala i Rozhanska Ci bashti takozh Lyacka j Nova vihodili do miscevosti rivnoyi de ne bulo ni skel ni yariv i cherez ce kolo tih basht buli vikopani shiroki dva rovi dlya zahistu cogo boku zamku vid vorozhih napadiv Kolo Rozhanskoyi bashti bula brama t zv Pilna z mostom pevne z takim sho pidnimavsya Bramu zbudovano davno Todi koli skladavsya opis zamku 1544 p arhitekt Iov Pretfus buduvav novu bramu kolo tiyeyi novoyi brami stoyala bashta t zv Stara Rozhanska duzhe pidupala na nij ne bulo zhodnoyi bijnici Bashtu tu mali restavruvati shob vona zahishala novu bramu u nij mav buti potajnij hid do krinici Dali za chetvertoyu bashtoyu bula p yata sho zvalasya Nova bo bula zbudovana 1542 roku Cya bashta stoyala v zahidnomu kuti zamku j bula z yednana z drugoyu bashtoyu sho nibi pidpirala yiyi z boku zamku i zvalasya Dennoyu pol Denna wieza Ti bashti z yednuvalisya koridorom zi sklepinnyam Na Dennij bashti na samij gori zbudovano derev yanu budku storozhivnyu z 4 ma vikoncyami ce bula observacijna stijka bo z cogo punktu daleko bulo vidno v bik Basarabiyi Koli vorogi pidstupali tu budku legko bulo skinuti Takozh u bashtah bijnici buli zakladeni tonkimi stinkami yaki mozhna bulo legko znishiti koli b treba bulo strilyati opis zamku 1544 r 8 Rozhanka Dokladnishe Vezha Ruzhanka Kam yanec Podilska fortecya Rozhanka bashta na zovnishnij viglyad podibna do Lyackoronskoyi krugla zi shozhim verhom Z boku mista zi shodu nad viknom obroblenim tesanim kaminnyam vstavleno kam yanu tablicyu z takim napisom TVRIS CRESLAI ERI VLADISLAVI ENSIS HVIVS SA STRI FVNDATO RIS IMPENSSIS EST FINITA 1505 Cej napis doslidniki kam yaneckoyi starovini poyasnyuvali tak sho fundatorom ciyeyi bashti buv latinskij biskup Vroclavskij abo Kuyavskij 1503 p Opis 1544 roku zasvidchuye sho cyu bashtu zbuduvali davno j nazivali yiyi todi Rozhanka Mozhe buti sho zbudovano yiyi koshtom latinskogo yepiskopa Kreslava naprikinci XV abo na pochatku XVI stolittya i restavrovano u 1707 roci Lyanckoronska vezha9 Vodna Dokladnishe Vodyana vezha Kam yanec Podilska fortecya Nizhche vid togo miscya de bula brama korolya Stanislava Avgusta stoyit kolo richki bashta z yednana z buduvannyami kolishnoyi brami Zbudovano yiyi u XVI stolitti i nazivalasya vona Vodna V nij kolis bulo priladdya dlya podachi vodi z krinici chi z richki do zamku 10 Tretya bashta Tretya bashta znachno mensha stoyit nibi na stini na viddalennyu vid Lyackoronskoyi bashti 11 Lyanckoronska Dokladnishe Lyanckoronska vezha Kam yanec Podilska fortecya Bashta krugla velika tripoverhova maye konusopodibne ceglyane nakrittya z shirokim znachno vipnutim nad stinami gzimsom z arkami sho spirayutsya na kam yani kronshtejni V deyakih miscyah ciyeyi bashti she trimayetsya starovinnij tink Pid viknom drugogo poverhu z shidnogo boku bashti vstavleno kam yanu tablicyu z gerbom V opisu 1544 roku cya bashta nazivalasya Lyackoronskoyu abo drugoyu Lyackoyu Okrim basht stin ta lohiv u zamku buli rizni zhitlovi ta gospodarchi budivli kolo brami miskoyi ta bashti Lyanckoronskoyi buv dim de zhiv starosta dali v napryamku do brami Pilnoyi buli laznya ta stajnya Na cij vezhi XIX stolittya buli pomitni zalishki gerbu yakij mav v poli molotok zverhu biskupsku shapku 12 Kolodyaz Krinicya Cya tak zvana vezha prikrivaye virubanij v skali kolodyaz glibinoyu blizko 50 arshiniv i shirinoyu 7 5 arshiniv Na dvoh rivnyah buli vlashtovani kolesa yaki privodili v ruh lyudskoyu siloyu Persha bashta pravoruch vid vorit zamka znachno vihodit za liniyu stin na rozi Vona p yatiboka vkrita piramidalnim gontovim dahom Na cij bashti z shodu na kam yanij tablici virizano takij napis 1544 DEVS TIBI SOLI GLORIA IOB PRAET ARCHITECTOR Z boku mista v zamku po liniyi zamkovih stin buli krim Rozhanskoyi bashti she Lyanckoronska abo Druga Lyacka proti neyi nad skeleyu bashta Vodna v kinci zamku Chorna bashta Pri v yizdi do mostu sho z yednuvav zamok z mistom bula takozh bashta rozibrana rosijskim uryadom V zamkovih bashtah malo ne vsi dveri vikna ta bijnici buli oblicovani tesanim kaminnyam opis zamku 1544 roku Brami zamka Sam zamok mav dvi Brami Polnu ta Skalsku na shlyahu do Skali Podilskoyi i Misku zi storoni mista Brama Stanislava Avgusta Zamkovi vorota Zrujnovana rosijskim uryadom Brama PolnaZamkovij mist 1781 Brama zamku Proti Rozhanki stoyala poperek dorogi murovana brama z troma arkami restavrovana u 1771 roci Na pivdennomu boci brami z boku mista nad serednoyu arkoyu bulo vitesano z kamenyu korolivsku koronu z shifrom korolya Stanislava Avgusta S A R P a nizhche buv takij napis OPTIMVS PRINCEPS IN PACE BELLO PROSPICIENS SECVRITATI PVBLICAE MDCCLXXI Mudrij gospodar sered miru zabezpechuye vid vijni gromadskij spokij 1771 rik Na drugim boci brami buv napis a pid nim virizano FELIX REGNVM QVOD TEMPORE PACIS TRACTAT BELLA Shasliva derzhava yaka v chasi miru gotuyetsya do vijni Bramu Stanislava Avgusta znisheno u 1876 roci dlya vigidnishogo proyizdu Ci vorota buli z yednani z Vodnoyu bashtoyu Trohi dali v napryamku Novogo zamka bula brama chi vorota i v davni chasi u XV XVI stolittyah nazivalasya ta brama Polnoyu bo stoyala vona z boku zamku vid polya a takozh Skalskoyu bo stoyala z boku zamku Skalskogo m Skala na Zbruchi Novij zamok Dali za starim murovanim zamkom u pivnichno zahidnomu napryamku pidnosyatsya visoki vali zemlyanogo t zv Novogo zamka zbudovanogo na pochatku XVII stolittya Cej zemlyanij zamok yak vzhe bulo zavvazheno maye formu priblizno trapeciyi yakoyi shirokij bik lezhit na pivnichnomu zahodi a vuzhchij bik pripiraye do starogo zamku Vali sho jdut po konturu zamku podvijni i mizh nimi jdut shiroki ta gliboki rovi obkladeni po bokah tesanim kaminnyam Pid valami buli porohovi lohi ta kazemati abo primishennya dlya lyudej i skladiv zapasiv Vali j rovi teper de ne de popsovani Ci buduvannya zrobleno pid doglyadom inzhenera Teofila Shemberga Svyatini Zamku V zamku buli Pokrovska cerkva zasnovana Koriatovichami Kostel Sv Stanislava Kaplicya Sv Mihayila v Dennij bashti 1575 r Lyuteranska kaplicya Zamkovij mist Dokladnishe Zamkovij mist Kam yanec Podilskij Zamok v toj chas z yednuvavsya z mistom vuzkoyu smugoyu chi hrebtom sho poseredini znizhuvavsya de j buv mist Mist sho z yednuye zamok z mistom namalovano na plani 1691 ta 1672 rokiv z 3 ma visokimi arkami Jmovirno za rosijskogo uryadu buv povnistyu zashitij Miski ukriplennyaGoncharna vezha Misto yak vzhe bulo zauvazheno yavlyalo soboyu tezh fortecyu obvedenu storchovimi skelyami ta zmicnenu murami tam de treba bulo zabezpechiti slabshi miscya Po riznih miscyah na krayah mista nad skelyami stoyali bashti Z nih teper lishilosya 4 odna na zahidnomu boci mista i tri na shidnomu z yakih odna velika stoyit nad skeleyu bilya velikoyi sinagogi Vsi krugli bashti mali zagostreni kam yani verhi z kam yanimi kronshtejnami Bashta Goncharna vul Vali Bashta Goncharna znahoditsya v pivdenno shidnij chastini mista na visokomu skelyastomu berezi r Smotrich Vona bula sporudzhena v 1583 roci na koshti cehu gonchariv Iz zovnishnoyi storoni bashta mala p yat yarusiv a zi storoni mista tri diametrom 13 m Do kincya XIX stolittya na nij buv gostroverhij kam yanij dah z zubcyami Sporudzhuyuchi yiyi vikoristali najnovitnishe na toj chas dosyagnennya zahidnoyevropejskogo fortifikacijnogo mistectva vlashtuvannya parapetu zi zrizom Verhni yiyi bijnici buli pristosovani dlya artileriyi a nizhni dlya ruchnoyi zbroyi mushketnoyi ta pistolnoyi V 1699 roci provodilasya rekonstrukciya bashti V 1960 1961 rokah vona bula restavrovana Odnochasno provodilasya perebudova chotiripoverhovoyi sporudi sho stoyit poruch z bashtoyu Teper tut restoran Stara fortecya Bashta Riznicka vul Vali Bashta Riznicka znahoditsya v pivdenno shidnij chastini mista na visokomu skelyastomu berezi r Smotrich Vona nevelika pryamokutna Zi storoni mista bashta mala dva yarusi a z zovnishnoyi storoni tri yarusi Nazvu otrimala vid cehu remisnikiv Naprikinci XVII stolittya v bashti buli zrujnovani perekrittya i dah Naprikinci XVIII pochav rujnuvatisya verhnij poverh Naprikinci XVIII vid bashti zalishivsya tilki pershij poverh yakij rosijska vlada zasipala Ruyini bashti vidno zi storoni yaru Kravecka bashta Dokladnishe Kravecka bashta vul Vali Kravecka bashta znahoditsya v pivdenno shidnij chastini mista mizh Goncharskoyu ta Riznickoyu V kin XVIII yiyi nazivali Slyusarnoyu a z 50 h XX stolittya Riznickoyu Bashta krugla diametrom 11 m Stoyit na kvadratnij platformi yaku vidno tilki zi storoni yaru Zagalna visota troh yarusiv 12 5 m Tovshina stin na rivnu drugogo yarusu 1 7 m V pershomu yarusi roztashovani 4 bijnici na drugomu 7 na tretomu 3 U pivdenno zahidnij stini roztashovana poyarusno opalyuvalna sistema Perekrittya ne zbereglosya Z pivdnya ta pivnochi bilya bashti znahodyatsya zalishki miskih oboronnih muriv Okrim togo buli okremi fortifikaciyi pri v yizdah do mista Takih v yizdiv bulo tri odin z boku zamku Zamkova brama z XIX stolittya na pivnichnomu boci mista Lyaska brama na pivdennomu boci mista de ostriv na yakomu stoyit misto mav pohilist i de mozhna viyihati na nogo Ruska brama Tri Brami mista Misto malo tri brami Lyasku Polsku z Vitryanimi vorotami Rusku Zamkovu z Krasnimi vorotami zi storoni zamku Zamkova brama Zamkova brama skladalasya z Miskih vorit ta Krasnih vorit krugla bashta na mosti zi storoni zamku Triumfalnih vorit Brama Stanislava Avgusta V yizd z boku zamku buv zabezpechenij samim zamkom ale pri v yizdi do mista bulo she nad skelyami vivedeno mur z bashtoyu cherez yakij treba bulo proyizhdzhati yak vzhe skazano Krasni vorota Zi storoni mista stina bula pofarbovana v chervonij kolir Ci vorota mali zaliznu reshitku yaka opuskalasya zverhu Vorota takozh buli pofarbovani v chervonij kolir Za Krasnimi vorotami doroga rozhodilasya liva doroga vela do zamku a prava do Zamkovih vorit Brama Stanislava Avgusta yaki mogli bi nazivatisya Triumfalnimi vorotami Za zamkovimi vorotami doroga znovu dililasya na dvi chastini odna vela v peredovi ukriplennya mizh visokimi zemlyanimi valami obkladenimi tesanim kaminnyam a insha na Pidzamche Miski vorota Miski vorota stanovili chotirikutnij bastion z bijnicyami na vsi storoni Navproti samogo mostu ta v yizdu do mista stoyav bastion abo velika j shirsha bashta Cej bastion pritulyavsya do verhnoyi ploshi gori de stoyit misto pobuduvala jogo kam yanecka virmenska gromada yak ce zaznacheno v napisu na plani 1684 roku Koli Kam yanecku fortecyu bulo skasovano to toj bastion zasipali zemleyu i zrobili z nogo terasu tak zvanogo Starogo bulvaru Proti mostu z boku mista nakresleno 1684 p yatikutnij bastion sho pro nogo v eksplikaciyi skazano nasip dlya vijskovih mashin garmat sho zbuduvala virmenska naciya z tesanogo kamenya Lyaska brama Bashta Batoriya ta Vitryana brama z boku mista 1890 Kompleks Polskoyi brami Verhni vorota Polskoyi brami Starij v yizd v mistoNizhni vorota Polskoyi brami Arkadnij mistV yizd v Rusku bramuProyizd v Ruskij brami Kompleks Polskoyi brami skladavsya z Nizhnoyi brami p yat basht i arkadnij mist bilya richki Smotrich Serednoyi brami Verhnoyi brami Vezha Batoriya Vitryani vorota Vid Nizhnih do Verhnih vorit jshov mur 1 Nizhnya brama Dokladnishe Nizhnya Polska brama Vnizu pereyizd cherez richku zahishali p yat basht sho stoyali kolo richki tri na pravomu berezi z boku mista i dvi na drugomu boci richki Na plani Kam yancya 1672 r vidno sho v Lyadskij brami cherez richku buv zbudovanij na murovanih arkah yakijs nibi koridor dlya perehodu shlyuzova sistema Cherez r Smotrich jshov arkadnij mist na yakomu buv zmurovanij perehid zi strilnicyami sho mav she odnu bashtu Pid Nizhnoyu bramoyu sidili v minuli chasi lirniki ta ospivuvali slavni chasi na Podilli 2 Seredni vorota Polskoyi brami Vid cih vorit zbereglisya dva stovpi na nih buli gerbovi tablici Na odnij buv gerb z soncem i latinskij napis PAL POC ta literi A O I na inshij pliti dvogolovij orel i data 1832 Ci stovpi stoyali na misci Serednih vorit ta buli zrujnovani rosijskoyu vladoyu gerbova plita z soncem bula vityagnuta z vorit ta na nij sterli napis yak takij sho ne vidpovidav duhu rosijskoyi vladi 3 Verhnya brama Dokladnishe Verhnya Polska brama Kam yanec Podilskij Kam yaneckij starosta Matvij Vlodek pom 1570 za chasiv korolya Sigizmunda II Avgusta zbuduvav oboronu vezhu mista yaku piznishe nazvali Batoriya 1585 Vitryana brama bula osnovnim v yizdom v misto Polska Brama bula poyednana z Vezheyu Batoriya Korolivskoyu Skladalasya brama z budinku v yakomu buv v yizd do mista Budinok mav tri bashti odna na miskij stini odna poseredini dlya v yizdu j insha bilya richki V Lyaskij brami bula kaplicya v yakij buv obraz sv Anni Rosijskij uryad za chasiv gubernatora Goroholskogo nakazav pidirvati bastion na yakomu stoyala Vezha Batoriya i rozibrati Lyasku Bramu Vid nizhnih basht doroga jshla na goru uzbichchyam pid zahistom muru sho buv z boku provallya a na verhu gori treba proyizditi cherez vorota tak zvanu Vitryanu bramu Bilya tih vorit stoyit velichezna bashta Batorieva abo Semietazhna Nad Vitryanoyu bramoyu z boku mista pribito tablicyu z takim napisom A D 1585 PER STERH BATORY R P CONDITYM STANISLAO AVGVSTO REGNANTE POLONIS RESTAVRATVM ET AVCTVM A D 1785 Na chavunnij doshci povernutij do karmelitskoyi vulici buv takij napis na latini Sub avspicio Serenissini as Potentissimi Principis Augusti III Regis Poloniae Magniq Ducis Lithuaniae Ac Principis Haereditarii Saxonlae Electoris illustrissimus Dominus Losephus A Potok Potockl Casteianus Cracoviensis Supremus Exercitium Regnl Dux Hoc opus incerpit erigere Postquam Desiit vivere Filius iIlustrisim Dns Stanisia A Potok Potockl Palatinus et Generalis Terrarum Kioviae Tam ductus Gloriae Parentis sul Quam Amore Patriae Hoc opus finivit Per C DahIke Goloneilum cor Artil Regni et Prim Praefect Archit Militaris Anon Domini MDCCLIII Ruska brama Dokladnishe Ruska brama Kam yanec Podilskij Brama Ruska oberigala v yizd do mista V 1717 r restavrovano Rusku bramu 1 Nizhnya brama Nizhnya brama mala chotiri vezhi poyednani mizh soboyu budinkom zi strilnicyami Dvi bashti buli bilya skali odna bilya richki Smotrich i navproti cherez richku she odna bashta Na Ruskij brami bulo dvi kam yani tablici z gerbami Sv Georgij i inshij ne zovsim chitkij mozhlivo vovk Z pivdennogo boku mista buv tretij v yizd tak zvana Ruska brama Cya brama kolo richki vnizu bula zbudovana u XVI stolitti i skladalasya z chotiroh basht sho z yednuvalisya stinami ta fortifikacijnimi budinkami Proyizd ishov cherez bashtu i zakrivavsya derev yanoyu lyadoyu sho spuskalasya zverhu bashti Ruski vorota za potreboyu zakrivalisya dubovoyu derev yanoyu reshitkoyu yaka opuskalas za dopomogoyu blokiv z prostinkiv drugogo poverhu bashti Mehanizm cej isnuvav do kin XX stolittya Cya lyada bula she nedavno do 1922 roku ale teper yiyi nemaye Kolo proyizdu na stini budinku z boku mista bula kam yana tablicya z takim napisom relyefnimi literami NES PORTA REGIE MAIE STATIS IMPEN SIS IN VIGILIA TRIVM REGVM ERECTA 1717 Ci vorota restavrovano korolivskim koshtom naperedodni troh koroliv Vodohresha 1717 roku Kolo toyi tablici bulo vmurovano 2 kam yani tablici z relyefnimi gerbami na odnij sv Yurij na koni yakij peremagaye Zmiya gerb miskogo magistratu a na drugij nibi gerb Zadora Ci tri tablici teper zberigayutsya v Kam yaneckomu Istorichno Arheologichnomu muzeyevi V inshomu misci brami na tablici vibito gerb Polshi odnogolovij orel i napis A D 1770 3 Na bashti sho stoyit nad samoyu richkoyu ye napis ale jogo vazhko prochitati tilki mozhna pomititi 1527 2 Verhnya brama Verhni vorota Ruskoyi brami Na gori kudi jshla doroga vid Ruskoyi brami do mista buli vorota v stini yak vidno z planu 1684 roku ale vorota j stina ne zbereglisya do nashih chasiv Ci vorota pevne znisheno koli u XVIII stolitti buduvali veliki budinki dlya vijskovih kazarm koshari de potim mistivsya vijskovij shpital 3 Vid Ruskoyi Brami jshla vulicya otochena po bokah murami zi strilnicyami do mista Brama bula mizh stinami Na danij chas nepogano zberezhena Nad Ruskoyu bramoyu na skeli stoyat ruyini chotirikutnogo bastionu sho ohoronyav tu bramu Vid togo bastionu ponad skeleyu jdut miski stini z odnogo boku do v yiznih vorit ta Tureckogo mostu z drugogo boku do koshar V polovini XVIII stolittya deyaki fortifikacijni roboti provadilisya pid kerivnictvom inzhenera Dalke U 1761 1762 rokah znachni popravki zamkovih i miskih oboronnih budinkiv robilisya pid doglyadom Stefana Makoveckogo buduvannya stini kolo Batoriyevoyi bashti ta stin u zamku U 1765 roci korol Stanislav Avgust pozhertvuvav iz svoyih koshtiv chimalu sumu na remont Kam yaneckih fortifikacij pro sho na pam yat bulo vibito navit medal Za chasiv rosijskoyi vladi zrujnovano Verhnyu Nizhnyu i Serednyu Polsku bramu Skalski ta Polni vorota Bramu Stanislava Avgusta Chervoni vorota Miski vorota Kam yanecku fortecyu skasovano u 1812 roci Osnovni istorichni podiyiViglyad z pivdennoyi storoni Na perednomu plani skulptura Sim kultur Kam yanec Podilska fortecya vid z povitryanoyi kuliKrajnya prava Nova Velika vezha Za deyakimi teoriyami dakske misto Klepidava U XII stolitti vhodiv do skladu Galickogo knyazivstva U 1196 roci sin Mstislava Horobrogo i Volodimir Galickij voyuvali z volinskim knyazem Rostislavom Mstislavovichem vzyali v polon bagato lyudej v okolicyah Kam yancya u 1199 roci Kam yanec buv vzyatij v oblogu soyuznikami poloveckogo hana Kotyana chernigivskogo siverskogo pinskogo i turivskogo i ugorskogo korolevicha Zgodom voni vidstupili vid mista 1220 roku Kam yanec nalezhav Danilu Romanovichu 1374 rik persha pismova zgadka pro fortecyu Zamok razom z obnesenim murami ta bashtami mistom otrimav Magdeburzke pravo za chasu jogo zasnovnika Yuriya Koriatovicha sho buv nezabarom otruyenij moldavskimi boyarami v svoyij stolici Suchavi Fortecya v usi chasi bula nepristupnoyu 1393 roku Vitovt vzyav fortecyu tilki zavdyaki superechkam sered kam yaneckoyi zalogi Vlitku 1502 roku v zamku perebuvav lvivskij ta generalnij Ruskij starosta Stanislav Hodeckij yakij dokladav zusil dlya jogo zmicnennya zabezpechennya ozbroyennyam amuniciyeyu 1509 roku fortecya vitrimala oblogu vijsk moldavskogo gospodarya Bogdana III Slipogo odnim z komanduvachiv buv Stanislav Hodeckij 1621 roku zamok buv v oblozi Sultanom Osmanom 18 serpnya 1672 roku turki v kilkosti 300 000 pid dovodom Velikogo Vizira vzyali Kam yanec v oblogu 29 serpnya 1672 roku za nevidomih obstavin bula visadzhena v povitrya Nova Bashta zamku Zamok za nevidomih obstavin kapitulyuvav komendant forteci Gekling yak protest tomu sho stalosya visadiv sebe v povitrya razom z 800 in sered nih buv i Volodijovskij Pislya cogo bulo rozpochato sud u spravi zdachi forteci turkam yakij nevidomo chim zakinchivsya Razom z turkami buv i Doroshenko z kozakami Korol Yan Kazimir pislya otrimannya ciyeyi prikroyi novini pomer u Franciyi Turki vivezli z mista cinnih rechej na 100 vozah do Istambula V tomu chisli arhivi mista yaki piznishe vdalosya vidkupiti ta vidpraviti u Lviv de voni do sogodni perebuvayut V misti buli zakriti vsi cerkvi ta kosteli golovni z nih oberneni na mecheti 15 travnya 1699 roku rozorene misto z zamkom bulo povernuto 1812 roku za ukazom rosijskogo uryadu fortecya bula progoloshena tyurmoyu i nihto bilshe ne dbav pro yiyi zberezhennya 1840 roku carskim uryadom buv vvedenij podatok v Podilskij guberniyi za rahunok yakogo zamok mav buti perebudovanij pid v yaznicyu 1876 roku carskim uryadom znisheno Bramu dlya vigidnishogo proyizdu 1 serpnya 2011 roku obvalilasya chastina Novoyi Velikoyi vezhi najbilshoyi bashti Kam yaneckoyi forteci Novu vezhu u 1544 roci do zovnishnogo boku Starogo zamku dobuduvav ukrayinskij vijskovij inzhener i budivnichij Jov Pretvich Bula zrujnovana 1672 roku pid chas tureckoyi oblogi i restavrovana shvidkimi tempami turkami Zaznavshi protyagom stolit riznoetnichnih vpliviv sered yakih osoblivo silnim i trivalim buv polskij misto na pochatku XX stolittya stalo odnim iz centriv ukrayinskogo kulturnogo vidrodzhennya 1906 roku tut postalo pershe v krayi podilske ukrayinske tovaristvo Prosvita U 1919 1920 rokah Kam yancyu sudilosya stati na deyakij chas stoliceyu Ukrayinskoyi Narodnoyi Respubliki tut perebuvav uryad UNR ta dislokuvalisya yiyi vijskovi sili Vidomij nini daleko za mezhami krayini istoriko arhitekturnij zapovidnik Kam yanec bulo stvoreno u travni 1977 roku Status nacionalnogo jomu nadano 1998 roku Ukazom Prezidenta Ukrayini 1999 roku tut prijnyato rozrahovanu na 11 rokiv Perspektivnu programu konservacijnih i restavracijnih robit kompleksu Starogo i Novogo zamkiv Zaversheno pidgotovku materialiv dlya ostatochnogo vklyuchennya Kam yancya do Spisku Vsesvitnoyi spadshini sho spriyatime jogo zberezhennyu ta peretvorennyu na odin iz najbilshih v Ukrayini centriv mizhnarodnogo turizmu KomendantiMaket forteci Koli 1699 roku Podillya razom iz Kam yancem Podilskim pislya 27 richnogo perebuvannya pid vladoyu Osmanskoyi imperiyi povernulosya do Rechi Pospolitoyi dlya Kam yanec Podilskoyi forteci stali priznachati osoblivih komendantiv Nimi za chasiv nalezhnosti Podillya do Rechi Pospolitoyi u 1699 1793 rokah buli taki osobi Koshkel Vaclav Petro Zhevuskij Stefan Gumeckij Yan Kampengauzen Yan de Vitte Jozef Vitt SvitliniPam yatna moneta NBU nominalom 5 grn prisvyachena Kam yanec Podilskij forteci Nezrivnyanna fortecya v Kam yanci 1685 Ruyini zamku Ditrih Fridrih Hristof Zamok z pivnichnoyi storoni Engel Avgust 1865 Stara fortecya i mist 1875 Starij v yizd v misto cherez Polsku bramu 1916 Starij mist 1916 Polska brama 1910 Ruska brama Zahidnij krayevid forteci 1920 Kam yani bashti ta stini Kartina forteci Viglyad na fortecyu 1793 1798 rokiPanorami Staroyi forteciPanorama Staroyi forteci Panorama Staroyi forteci z mostom Panorama Novoyi forteci Panorama Staroyi forteci 2019 rik Panorama Staroyi forteci 2016 rikDiv takozhHotinska fortecya Zhvaneckij zamok Skala Podilskij zamok Chornokozinskij zamok Krivchenskij zamok Chortkivskij zamok Kudrineckij zamok Chervonogorodskij zamok Sidorivskij zamok Rihtivskij zamok Pnivskij zamok Skalatskij zamok Satanivskij zamok Artileriya Serednovichchya Spisok zamkiv Ukrayini Zamki Ukrayini Zamki Ukrayini dobi Rechi PospolitoyiPrimitkiNiesiecki K Korona Polska przy Zlotey Wolnosci Starozytnemi Wszystkich Kathedr Prowincyi y Rycerstwa Kleynotami Heroicznym Mestwem y odwaga Naywyzszemi Honorami a naypierwey Cnota Poboznoscia y Swiatobliwoscia Ozdobiona 6 bereznya 2014 u Wayback Machine Lwow w drukarni Collegium Lwowskiego Societatis Jesu 1728 T 1 S 80 pol Wladyslaw Pociecha Chodecki Stanislaw h Powala 1529 Polski Slownik Biograficzny Krakow PAU 1937 t III 1 zeszyt 11 S 352 pol Arhiv originalu za 16 veresnya 2011 Procitovano 3 serpnya 2011 Secinskij E Gorod Kamenec Podolskij Istoricheskoe opisanie Kiev 1895 S 87 LiteraturaBudzej Oleg Vulicyami Kam yancya Podilskogo Lviv 2005 S 89 97 Plamenicka Olga Kam yanec Podilskij K Abris 2004 256 s Plamenicka Olga Castrum Camenecensis Fortecya Kam yanec piznoantichnij rannomodernij chas Naukova monografiya Kam yanec Podilskij FOP Sisin 2012 672 s Sedak Oleksandr Kam yanec Podilskij zamok 100 najvidomishih shedevriv Ukrayini K Avtograf 2004 S 273 279 Stanislavska Lyudmila Stara fortecya Kam yanec Podilskij 2002 56 s Shubart Pavlo Piznaj svij kraj abo Ukrayina chudesna Chornomorski novini 2007 114 115 PosilannyaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Kam yanec Podilska fortecyaKam yanec Podilskij Zamok 18 kvitnya 2022 u Wayback Machine Detalnij istorichnij oglyad Kam yanec Podilska fortecya 10 serpnya 2019 u Wayback Machine Tovtri 10 veresnya 2014 u Wayback Machine Kamenec Podolskij Staryj zamok 25 sichnya 2010 u Wayback Machine ros Panorama na Staru Fortecyu nedostupne posilannya z lipnya 2019 Stara Fortecya ob yekt muzeyu 29 travnya 2022 u Wayback Machine Kam yanec Podilskij ekskursiyi 28 veresnya 2013 u Wayback Machine Kam yanec Podilska fortecya serednovichna kazka Hmelnichchini 28 lipnya 2014 u Wayback Machine Kashtelyani Kam yancya Podilskogo Plan Starogo mista 2004 9 travnya 2012 u Wayback Machine Plan Starogo mista 1691 31 serpnya 2016 u Wayback Machine Plan Kupriyana Tomashevicha 1672 Stare misto 1996 nedostupne posilannya z chervnya 2019 Kam yanec Podilska fortecya PDF putivnik 15 lipnya 2015 u Wayback Machine Buhalo O Kam yanec Podilskij yak buduvali misto Bozhoyu rukoyu 21 kvitnya 2019 u Wayback Machine BBC News Ukrayina Porazka zi smakom kavi yak turki zavoyuvali Kam yanecku fortecyu 27 kvitnya 2019 u Wayback Machine BBC News UkrayinaPortal Fortifikaciya Uvaga Klyuch sortuvannya Kam yanec Podilska fortecya perekrivaye poperednij klyuch sortuvannya Kam amp 39 yanec Podilska fortecya