Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Ян Кампенгаузен власного гербу (Jan Kampenhausen, 17 вересня 1680, Рига — 1742) — польський військовий теоретик, фортифікатор, генерал коронних військ. Засновник польської гілки роду Кампенгаузенів.
| Ян Кампенгаузен | |
|---|---|
| Jan Kampenhausen | |
| Народження | 17 вересня 1680 Рига |
| Смерть | 1742 |
| Звання | генерал-майор |
Біографія
Ян Кампенгаузен народився 17 вересня 1680 року в Ризі. Навчався протягом 1692—1697 років у місцевих школах. 1699 року став на службу до шведської армії, де дослужився до чину капітана. Польський військовий історик Мар'ян Кукель не виключав, однак, що Кампенгаузен насправді служив на боці Станіслава Лещинського. Під час Північної війни потрапив до польського полону. За порадою Адама-Миколая Сенявського вступив до Війська польського. Першою його роботою був вишкіл військ закордонного призову. Працював також над уніфікацією муштри інших підрозділів піхоти і драгонії (найманої кінноти). Усе — за саксонськими зразками. Кампенгаузен був завзятим прихильником відродження гусарських підрозділів у польському війську. Організував два полки лансьєрів. Історична традиція говорить про поїздку до Версаля з презентацією Людовику XIV польських гусарів. Однак, знайти розуміння у французького короля не вдалось — той був противником списів, головної зброї польських гусарів. Кампенгаузен повернувся до дому розчарований. Покинув службу ротмістра і вступив до інфантерії у званні полковника.
Після вступу до інфантерії був пов'язаний з Адамом-Миколаєм Сенявським. 1710 року призначений комендантом фортеці в Кам'янці-Подільському. Командував полком піхоти. 1711 року став комендантом Львова. Протистояв прихильникам Станіслава Лещинського. 1712 року передав обов'язки бригадирові Боєну і брав участь у поході на Станіславів (тепер Івано-Франківськ), займався приготуванням облоги міста. Від 1714 — знову комендант Львова. Намагався обмежити сваволю місцевої шляхти. На тогорічному Вишенському сеймику добився призначення окремого податку з єврейського населення Львова. Кошти призначались для потреб оборони. Наступного року безплатний гарнізон майже увесь дезертирував. У квітні 1716 року у Львові, внаслідок заздалегідь спланованої провокації і нападу тарногродських конфедератів, Кампенгаузен потрапив до полону. Звільнений, ймовірно, після Німого сейму 1717 року. Того ж року призначений бригадиром піхоти і комендантом Ельблонга. 1720 року перебував у російського царя під час перемовин зі Швецією, звідки привіз польському королю звістку про укладення миру. Того ж року, рішенням короля став генерал-майором. 16 грудня 1722 року отримав посаду титулярного підкоморія парнавського.
Брав участь у військовому суді в Познані над полковником Філіппі протягом серпня 1725 — лютого 1726 років. 1726 року на сеймі обраний для ведення перемовин із Швецією. 1732 року очолював військовий суд у справі колишнього торунського коменданта Якоба д'Аржеля. Розгляд справи почався 4 лютого, вирок виконано 20 березня. Пізніше виїздив на Волинь і повернувся до Варшави, де 10 серпня 1732 року взяв участь у параді. За дорученням Августа II виконував «обороти з піками». Видовище справило враження на короля, який ще того ж року запросив його до участі в перемовинах зі шведським послом. Після смерті Августа II, у часи безкоролів'я підтримав Станіслава Лещинського. 1733 року належав до військової ради при Юзефі Потоцькому, разом із Тарлами та Сапігою. Від поморського воєводства обраний депутатом до Дзіковської конфедерації. В листопаді 1734 року значився у конфедерації радником поморського воєводства. Того ж року брав участь в операціях на теренах Королівської Пруссії.
За часів Августа III був повторно призначений комендантом у Кам'янці після генерала Флоріана Шиллінга. Офіційно обійняв посаду 4 вересня 1737 року (за іншими даними — 13 вересня) і пробув на ній до 1739. Після завершення служби оселився в селі Рибнишки Є також версія, що залишався на посаді до смерті. Помер 1742 року, не пізніше 21 червня. На похорон з'їхалось багато давніх гусарів — до 70 чоловік. Відомо, що дружина прожила щонайменше до 1749 року.
Кампенгаузен відомий як військовий теоретик і письменник. Писав польською мовою, яку вивчив доволі швидко — перша коротка польська записка походить ще з 1709 року, тобто відразу після польського полону. У літературній творчості, однак, часто вдавався до іншомовних виразів (німецьких та французьких), особливо у військовій термінології. Був прихильником впровадження польської мови у військовій справі. Знав також латинь, якою послуговувася в листуванні. Неодноразово керував фортифікаційними роботами, проводив експертизу укріплень. Цивільною архітектурою, ймовірно, не займався. За дорученням Сенявського, займався пошуком інженерів для ведення численних будівельних робіт. У листах фігурують імена литовського артилериста полковника Міллера, а також інженера Обшлевітца. Там же є згадки про купівлю гравюр для колекції Сенявського.
Фінансові операції Кампенгаузена свідчать про достаток. Так у посаг 1710 року отримав від тестя 10 тис. злотих, а також право вимоги на частину заборгованості за неврегульованим спадком після першої дружини тестя. Відомо, що за службу 1716 року комендантом у Львові отримав від Сенявського загалом 3461 злотих. Від 1736 року походить звістка про претензії до львівського кагалу у справі 72 тис. злотих, залишених під відсоток. 1719 року у львівському костелі єзуїтів було встановлено вівтар Матері Божої Болесної, створений на пожертви Кампенгаузена.
Автори публікацій про Кампенгаузена неодноразово відзначали, що відомості про нього частково базуються на родинних переказах або історичній традиції і потребують подальшого дослідження. В атрибуції літературної та теоретичної спадщини теж можливі нові знахідки та відкриття. Повне ім'я залишається нез'ясованим. У літературі трапляються варіанти Ян Міхал, Ян Миколай і Ян Йоахим. Кампенгаузен особисто вживав на письмі ініціали J. J. і прізвище починав літерою С. Після вступу на польську службу — на K.
Теоретичні праці
Єдина видана праця Кампенгаузена — Chwała i apologia kopi i pik, cum refutationem niektórych zarzutów przeciwko nim, видана анонімно в Каліші, 1737 року, присвячена плоцькому єпископові Антонію Дембовському. Мало вивчена істориками, була частиною загальноєвропейської полеміки XVIII століття між прихильниками холодної і вогнепальної зброї. Одночасно є значимою пам'яткою польської барокової літератури. Автор доводив важливість холодної зброї, виступав за повернення таких традиційних для польського війська озброєнь, як піка і бердиш. Подібні погляди мав і щодо озброєння кінноти, зокрема нового її типу — лансьєрів. Теоретичні напрацювання Кампенгаузена залишились значною мірою не реалізованими через загальний занепад війська Речі Посполитої. Свого часу книга надихнула письменника Кароля Шайноху на написання оповідання Kopia husarska, де дійовими особами є парнавський підкоморій і його внук.
Історик Мар'ян Кукель, базуючись на стилістичній близькості і збігах фрагментів тексту з Chwała i apologia…, однозначно приписав Кампенгаузену ще один анонімний рукопис — Obserwacje do wojennych operacyj i akcyj dla komenderującego… Написаний між 1719 і 1726 роками, зберігається в Курницькій бібліотеці. Наступна розширена редакція рукопису зберігається в бібліотеці Чарторийських у Кракові. Теж недатована, однак аналіз викладених фактів вказує нижню часову межу — 1735 рік. В роботі автор заявляє помірковано консервативні погляди на структуру і традиції польського війська. Подає своє бачення ефективності різних родів військ. Кілька разів детально піднято питання методів партизанської війни на окупованій території. Дослідники особливо відзначають третю частину твору — міцне знання автором реалій бою і в той самий час — ретельну систематизацію його методів і обставин. Щоправда автор залишається безпорадним у питаннях постачання. За часом появи праця випереджала низку першорядних європейських робіт цієї тематики і тривалий час залишалась єдиним у своєму роді польським підручником з військової тактики.
Мар'ян Кукель припускав, що книга генерала-лейтенанта Флеммінга Exercitia należące do dragoniey, датована 1710 роком, а також анонімний і недатований перший польськомовний статут для муштри піхоти могли насправді бути авторства Кампенгаузена. «Exercitia» — це, фактично, один з перших польськомовних статутів для польських військ іноземного походоження. Детально дослідивши питання, Кукель довів, що цей статут було реально впроваджено, всупереч поширеній думці істориків про побутування німецьких «муштр» до щонайменше 1760-х.
У рукописі залишився польськомовний трактат Кампенгаузена De militaria nostrorum temporum et disciplina (раніше перебував у колекції бібліотеки Залуських). Праця під назвою Tractat de Militia Graeca була втрачена (автор посилається на неї у «Chwała i apologia kopi…»). У Бібліотеці Варшавського університету зберігається рукопис «Sen, albo też różne mysli o munstrze polskiej, gdy nie przyjdzie nigdy do tego, miany w Warszawie anno 1733 in februario od Prawdzińskiego, kochającego polski język.» У ньому Кампенгаузен, виступаючи під псевдонімом «Правдзинський», уболіває за польською мовою у військовій справі, засуджує поширений звичай «німецьких муштр». Йому приписувано також працю Бартоломея Людера від 1736 року «Cithara Apollinis Dei-Hominis, parentis Divinae, Divorum honori cantando instructa per…» Ймовірно, також, писав біографію Августа II.
Фортифікаційні роботи
- Львів
Кампенгаузен застав оборонні споруди Львова в дуже поганому стані, про що подав магістрату докладний звіт. Перелік реальних ремонтних робіт відомий уривчасто. У листуванні з Сенявським фігурують лише деякі деталі, як то видатки на ремонт валів, вирубка дерева на матеріали у лісах львівської курії. Було поглиблено канал для осушення підвалів у місті, ймовірно проводились і інші земляні роботи. Зрештою, як протеже Сенявського, з політичних причин був змушений відмовитись від посади коменданта.
- Олешичі
Було проведено ремонт дерев'яних будинків і земляних укріплень. Цілком можливо, що фортифікації було перебудовано. Рисунок Герарда Цьолка від 1720 року демонструє чотирикутні у плані споруди з п'ятикутними наріжними бастіонами. Подібну конфігурацію мають і збудовані пізніше укріплення Звенигорода. Роботи збігались у часі з комендантством у Львові.
- Звенигород
Про існування оборонних споруд Звенигорода відомо ще з княжих часів. Від кінця XVII століття роботи з реконструкції проводились Сенявськими. Перші листи, з яких відомо про участь в укріпленні фортифікацій Кампенгаузена датуються 1712 роком (в літературі поширенішою є версія про 1714 рік). Пишучи до Сенявського Кампенгаузен, зокрема, згадує про створений ним проект для Звенигорода. Достеменно відомо, що споруджено два бастіони і закладено фундаменти під новий будинок. Роботи відбувались повільно. Протягом чотирьох років про них взагалі немає жодної згадки. Незадоволений Сенявський 1718 року позбавив Кампенгаузена орендованого села Лосовець. Для інспектування робіт і рахунків вислав інженера де Баланж. Паралельно існують згадки про участь у роботах полковника Єжи де Штенелле Гогендорфа, роль якого достеменно невідома, а також інженера Антонія Бекерського. 1722 року Кампенгаузена знову задіяно на будівництві у Звенигороді, щоправда за чужим проектом. Чи завершено роботи за життя Сенявського до 1726 року — невідомо.
Родина
Батько Яна Кампенгаузена — Ян Герман Кампенгаузен, полковник шведського війська. Мати — баронівна Агнеса-Маргарита фон Гюльденгофф. Родина по батькові належала до шведської шляхти, яка переселилась із Любека, а ще раніше — з Голландії. Російська гілка Кампенгаузенів мала баронський титул Королівства Шведського.
Був одружений з Марією Луцією Дессьє, донькою військового інженера Яна Батисти Дессьє і Катажини Зелінської. Шлюбна угода укладена в Межибожі 20 лютого 1710 року. Там же 4 березня відбувся шлюб. Скоріш за все, саме тоді перейшов на католицизм. На сеймі 1726 року, ймовірно, добився шляхетського титулу (індигенату) для тестя.
Став засновником польської гілки родини Кампенгаузенів. Мав двох синів — Ігнатія і Яна-Атаназія, доньок Клавдію і Юліанну, Антоніну. Ігнатій — підполковник коронних військ, капітан меншої булави, селецький староста. Ян-Атаназій — власник низки сіл у Рипінському повіті. Клавдія вийшла заміж за Веловейського, житомирського чесника. Юліанна — за Томаша Дембовського плоцького підкоморія. Антоніна стала черницею-бернардинкою у Варшаві.
Примітки
- Nestorow R. Jan Kampenhausen. Inżynier na usługach hetmana Adama Mikołaja Sieniawskiego // Fides ars scientia: Studia dedykowane pamięci Księdza Kanonika Augustyna Mednisa / Pod red. A. Betleja i J. Skrabskiego. — Tarnów, 2008. — S. 315.
- Kukiel M. Znakomity autor… — S. 90.
- Kukiel M. Znakomity autor wojskowy czasów saskich. Dzieła nieznane Kampenhausena // Przegląd Współczesny. — 1934. — № 141. — S. 92.
- Nestorow R. Jan Kampenhausen. Inżynier… — S. 316.
- Kukiel M. Znakomity autor… — S. 91.
- Jul. B[artoszewicz]. Kampenhauzen // Encyklopedyja Powszechna. — Warszawa: nakładem S. Orgelbranda, 1863. — T. 13. — S. 846.
- Gierowski J. Kampenhausen Jan Joachim // Polski Słownik Biograficzny. — Wrocław—Warszawa—Kraków: Zakład Narodowy im. Occolińskich, Wydawnictwo PAN, 1964—1965. — T. XI. — S. 591.
- Jul. B. Kampenhauzen // Encyklopedyja… — S. 848.
- Gierowski J. Kampenhausen Jan Joachim… — S. 591; Jul. B. Kampenhauzen // Encyklopedyja… — S. 848—849.
- Jul. B. Kampenhauzen // Encyklopedyja… — S. 849.
- Jul. B. Kampenhauzen // Encyklopedyja… — S. 850.
- Kukiel M. Znakomity autor… — S. 91—92.
- Jul. B. Kampenhauzen // Encyklopedyja… — S. 850; Kukiel M. Znakomity autor… — S. 90.
- Nestorow R. Jan Kampenhausen. Inżynier… — S. 324—325.
- Jul. B. Kampenhauzen // Encyklopedyja… — S. 845.
- Betlej A. Kościół p. w. ŚŚ. Piotra i Pawła oraz dawne kolegium ks. Jezuitów // Kościoły i klasztory Lwowa z okresu przedrozbiorowego (2). — Kraków : Antykwa, 2012. — Т. 20. — S. 80. — (Materiały do dziejów sztuki sakralnej na ziemiach wschodnich dawnej Rzeczypospolitej; Cz. 1). — .
- Gierowski J. Kampenhausen Jan Joachim… — S. 592.
- Kukiel M. Znakomity autor… — S. 92, 102.
- Kukiel M. Znakomity autor… — S. 88—90.
- Szajnocha K. Kopia husarska // Szkice historyczne. — Lwów : nakładem Karola Wilda w drukarni E. Winiarza, 1857. — S. 155—163.
- Obserwacje do wojennych operacyj i akcyj dla komenderującego oficera albo wodza, partją albo podjazd tak konny jako i pieszy; item dla róznych inszych wojskowych, które przychodzą do uważenia, maszerując, albo bijąc się i obozem stojąc, lub w polu, lub przed oblężeniem, jakoteż i na zimowych konsystencjach, zebrane przez (ім'я автора витерто), IV partes
- Kukiel M. Znakomity autor… — S. 94—100.
- Kukiel M. Znakomity autor… — S. 92—93.
- Kukiel M. Polskość i niemczyzna w cudzoziemskim autoramencie: polskie regulaminy wojskowe z początku 18 w. // Przegląd Współczesny. — 1931. — № 36, z. 105—107. — S. 203—207.
- Kukiel M. Znakomity autor… — S. 89.
- Kukiel M. Znakomity autor… — S. 93—94.
- Nestorow R. Jan Kampenhausen. Inżynier… — S. 316—317.
- Nestorow R. Jan Kampenhausen. Inżynier… — S. 318—319.
- Nestorow R. Jan Kampenhausen. Inżynier… — S. 319—323.
- Кампенгаузен, баронский род // Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона. — СПб., 1895. — С. 215.
- Herbarz polski. Wiadomości historyczno-genealogiczne o rodach szlacheckich / ułożył i wydał Adam Boniecki. — Cz. 1, t. 9. — Warszawa, 1906. — S. 219—220.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Yan Kampengauzen vlasnogo gerbu Jan Kampenhausen 17 veresnya 1680 Riga 1742 polskij vijskovij teoretik fortifikator general koronnih vijsk Zasnovnik polskoyi gilki rodu Kampengauzeniv Yan KampengauzenJan KampenhausenNarodzhennya17 veresnya 1680 1680 09 17 RigaSmert1742 1742 Zvannyageneral majorBiografiyaYan Kampengauzen narodivsya 17 veresnya 1680 roku v Rizi Navchavsya protyagom 1692 1697 rokiv u miscevih shkolah 1699 roku stav na sluzhbu do shvedskoyi armiyi de dosluzhivsya do chinu kapitana Polskij vijskovij istorik Mar yan Kukel ne viklyuchav odnak sho Kampengauzen naspravdi sluzhiv na boci Stanislava Leshinskogo Pid chas Pivnichnoyi vijni potrapiv do polskogo polonu Za poradoyu Adama Mikolaya Senyavskogo vstupiv do Vijska polskogo Pershoyu jogo robotoyu buv vishkil vijsk zakordonnogo prizovu Pracyuvav takozh nad unifikaciyeyu mushtri inshih pidrozdiliv pihoti i dragoniyi najmanoyi kinnoti Use za saksonskimi zrazkami Kampengauzen buv zavzyatim prihilnikom vidrodzhennya gusarskih pidrozdiliv u polskomu vijsku Organizuvav dva polki lansyeriv Istorichna tradiciya govorit pro poyizdku do Versalya z prezentaciyeyu Lyudoviku XIV polskih gusariv Odnak znajti rozuminnya u francuzkogo korolya ne vdalos toj buv protivnikom spisiv golovnoyi zbroyi polskih gusariv Kampengauzen povernuvsya do domu rozcharovanij Pokinuv sluzhbu rotmistra i vstupiv do infanteriyi u zvanni polkovnika Pislya vstupu do infanteriyi buv pov yazanij z Adamom Mikolayem Senyavskim 1710 roku priznachenij komendantom forteci v Kam yanci Podilskomu Komanduvav polkom pihoti 1711 roku stav komendantom Lvova Protistoyav prihilnikam Stanislava Leshinskogo 1712 roku peredav obov yazki brigadirovi Boyenu i brav uchast u pohodi na Stanislaviv teper Ivano Frankivsk zajmavsya prigotuvannyam oblogi mista Vid 1714 znovu komendant Lvova Namagavsya obmezhiti svavolyu miscevoyi shlyahti Na togorichnomu Vishenskomu sejmiku dobivsya priznachennya okremogo podatku z yevrejskogo naselennya Lvova Koshti priznachalis dlya potreb oboroni Nastupnogo roku bezplatnij garnizon majzhe uves dezertiruvav U kvitni 1716 roku u Lvovi vnaslidok zazdalegid splanovanoyi provokaciyi i napadu tarnogrodskih konfederativ Kampengauzen potrapiv do polonu Zvilnenij jmovirno pislya Nimogo sejmu 1717 roku Togo zh roku priznachenij brigadirom pihoti i komendantom Elblonga 1720 roku perebuvav u rosijskogo carya pid chas peremovin zi Shveciyeyu zvidki priviz polskomu korolyu zvistku pro ukladennya miru Togo zh roku rishennyam korolya stav general majorom 16 grudnya 1722 roku otrimav posadu titulyarnogo pidkomoriya parnavskogo Brav uchast u vijskovomu sudi v Poznani nad polkovnikom Filippi protyagom serpnya 1725 lyutogo 1726 rokiv 1726 roku na sejmi obranij dlya vedennya peremovin iz Shveciyeyu 1732 roku ocholyuvav vijskovij sud u spravi kolishnogo torunskogo komendanta Yakoba d Arzhelya Rozglyad spravi pochavsya 4 lyutogo virok vikonano 20 bereznya Piznishe viyizdiv na Volin i povernuvsya do Varshavi de 10 serpnya 1732 roku vzyav uchast u paradi Za doruchennyam Avgusta II vikonuvav oboroti z pikami Vidovishe spravilo vrazhennya na korolya yakij she togo zh roku zaprosiv jogo do uchasti v peremovinah zi shvedskim poslom Pislya smerti Avgusta II u chasi bezkoroliv ya pidtrimav Stanislava Leshinskogo 1733 roku nalezhav do vijskovoyi radi pri Yuzefi Potockomu razom iz Tarlami ta Sapigoyu Vid pomorskogo voyevodstva obranij deputatom do Dzikovskoyi konfederaciyi V listopadi 1734 roku znachivsya u konfederaciyi radnikom pomorskogo voyevodstva Togo zh roku brav uchast v operaciyah na terenah Korolivskoyi Prussiyi Za chasiv Avgusta III buv povtorno priznachenij komendantom u Kam yanci pislya generala Floriana Shillinga Oficijno obijnyav posadu 4 veresnya 1737 roku za inshimi danimi 13 veresnya i probuv na nij do 1739 Pislya zavershennya sluzhbi oselivsya v seli Ribnishki Ye takozh versiya sho zalishavsya na posadi do smerti Pomer 1742 roku ne piznishe 21 chervnya Na pohoron z yihalos bagato davnih gusariv do 70 cholovik Vidomo sho druzhina prozhila shonajmenshe do 1749 roku Kampengauzen vidomij yak vijskovij teoretik i pismennik Pisav polskoyu movoyu yaku vivchiv dovoli shvidko persha korotka polska zapiska pohodit she z 1709 roku tobto vidrazu pislya polskogo polonu U literaturnij tvorchosti odnak chasto vdavavsya do inshomovnih viraziv nimeckih ta francuzkih osoblivo u vijskovij terminologiyi Buv prihilnikom vprovadzhennya polskoyi movi u vijskovij spravi Znav takozh latin yakoyu poslugovuvasya v listuvanni Neodnorazovo keruvav fortifikacijnimi robotami provodiv ekspertizu ukriplen Civilnoyu arhitekturoyu jmovirno ne zajmavsya Za doruchennyam Senyavskogo zajmavsya poshukom inzheneriv dlya vedennya chislennih budivelnih robit U listah figuruyut imena litovskogo artilerista polkovnika Millera a takozh inzhenera Obshlevitca Tam zhe ye zgadki pro kupivlyu gravyur dlya kolekciyi Senyavskogo Finansovi operaciyi Kampengauzena svidchat pro dostatok Tak u posag 1710 roku otrimav vid testya 10 tis zlotih a takozh pravo vimogi na chastinu zaborgovanosti za nevregulovanim spadkom pislya pershoyi druzhini testya Vidomo sho za sluzhbu 1716 roku komendantom u Lvovi otrimav vid Senyavskogo zagalom 3461 zlotih Vid 1736 roku pohodit zvistka pro pretenziyi do lvivskogo kagalu u spravi 72 tis zlotih zalishenih pid vidsotok 1719 roku u lvivskomu kosteli yezuyitiv bulo vstanovleno vivtar Materi Bozhoyi Bolesnoyi stvorenij na pozhertvi Kampengauzena Avtori publikacij pro Kampengauzena neodnorazovo vidznachali sho vidomosti pro nogo chastkovo bazuyutsya na rodinnih perekazah abo istorichnij tradiciyi i potrebuyut podalshogo doslidzhennya V atribuciyi literaturnoyi ta teoretichnoyi spadshini tezh mozhlivi novi znahidki ta vidkrittya Povne im ya zalishayetsya nez yasovanim U literaturi traplyayutsya varianti Yan Mihal Yan Mikolaj i Yan Joahim Kampengauzen osobisto vzhivav na pismi iniciali J J i prizvishe pochinav literoyu S Pislya vstupu na polsku sluzhbu na K Teoretichni praciYedina vidana pracya Kampengauzena Chwala i apologia kopi i pik cum refutationem niektorych zarzutow przeciwko nim vidana anonimno v Kalishi 1737 roku prisvyachena plockomu yepiskopovi Antoniyu Dembovskomu Malo vivchena istorikami bula chastinoyu zagalnoyevropejskoyi polemiki XVIII stolittya mizh prihilnikami holodnoyi i vognepalnoyi zbroyi Odnochasno ye znachimoyu pam yatkoyu polskoyi barokovoyi literaturi Avtor dovodiv vazhlivist holodnoyi zbroyi vistupav za povernennya takih tradicijnih dlya polskogo vijska ozbroyen yak pika i berdish Podibni poglyadi mav i shodo ozbroyennya kinnoti zokrema novogo yiyi tipu lansyeriv Teoretichni napracyuvannya Kampengauzena zalishilis znachnoyu miroyu ne realizovanimi cherez zagalnij zanepad vijska Rechi Pospolitoyi Svogo chasu kniga nadihnula pismennika Karolya Shajnohu na napisannya opovidannya Kopia husarska de dijovimi osobami ye parnavskij pidkomorij i jogo vnuk Istorik Mar yan Kukel bazuyuchis na stilistichnij blizkosti i zbigah fragmentiv tekstu z Chwala i apologia odnoznachno pripisav Kampengauzenu she odin anonimnij rukopis Obserwacje do wojennych operacyj i akcyj dla komenderujacego Napisanij mizh 1719 i 1726 rokami zberigayetsya v Kurnickij biblioteci Nastupna rozshirena redakciya rukopisu zberigayetsya v biblioteci Chartorijskih u Krakovi Tezh nedatovana odnak analiz vikladenih faktiv vkazuye nizhnyu chasovu mezhu 1735 rik V roboti avtor zayavlyaye pomirkovano konservativni poglyadi na strukturu i tradiciyi polskogo vijska Podaye svoye bachennya efektivnosti riznih rodiv vijsk Kilka raziv detalno pidnyato pitannya metodiv partizanskoyi vijni na okupovanij teritoriyi Doslidniki osoblivo vidznachayut tretyu chastinu tvoru micne znannya avtorom realij boyu i v toj samij chas retelnu sistematizaciyu jogo metodiv i obstavin Shopravda avtor zalishayetsya bezporadnim u pitannyah postachannya Za chasom poyavi pracya viperedzhala nizku pershoryadnih yevropejskih robit ciyeyi tematiki i trivalij chas zalishalas yedinim u svoyemu rodi polskim pidruchnikom z vijskovoyi taktiki Mar yan Kukel pripuskav sho kniga generala lejtenanta Flemminga Exercitia nalezace do dragoniey datovana 1710 rokom a takozh anonimnij i nedatovanij pershij polskomovnij statut dlya mushtri pihoti mogli naspravdi buti avtorstva Kampengauzena Exercitia ce faktichno odin z pershih polskomovnih statutiv dlya polskih vijsk inozemnogo pohodozhennya Detalno doslidivshi pitannya Kukel doviv sho cej statut bulo realno vprovadzheno vsuperech poshirenij dumci istorikiv pro pobutuvannya nimeckih mushtr do shonajmenshe 1760 h U rukopisi zalishivsya polskomovnij traktat Kampengauzena De militaria nostrorum temporum et disciplina ranishe perebuvav u kolekciyi biblioteki Zaluskih Pracya pid nazvoyu Tractat de Militia Graeca bula vtrachena avtor posilayetsya na neyi u Chwala i apologia kopi U Biblioteci Varshavskogo universitetu zberigayetsya rukopis Sen albo tez rozne mysli o munstrze polskiej gdy nie przyjdzie nigdy do tego miany w Warszawie anno 1733 in februario od Prawdzinskiego kochajacego polski jezyk U nomu Kampengauzen vistupayuchi pid psevdonimom Pravdzinskij ubolivaye za polskoyu movoyu u vijskovij spravi zasudzhuye poshirenij zvichaj nimeckih mushtr Jomu pripisuvano takozh pracyu Bartolomeya Lyudera vid 1736 roku Cithara Apollinis Dei Hominis parentis Divinae Divorum honori cantando instructa per Jmovirno takozh pisav biografiyu Avgusta II Fortifikacijni robotiLviv Kampengauzen zastav oboronni sporudi Lvova v duzhe poganomu stani pro sho podav magistratu dokladnij zvit Perelik realnih remontnih robit vidomij urivchasto U listuvanni z Senyavskim figuruyut lishe deyaki detali yak to vidatki na remont valiv virubka dereva na materiali u lisah lvivskoyi kuriyi Bulo poglibleno kanal dlya osushennya pidvaliv u misti jmovirno provodilis i inshi zemlyani roboti Zreshtoyu yak protezhe Senyavskogo z politichnih prichin buv zmushenij vidmovitis vid posadi komendanta Oleshichi Bulo provedeno remont derev yanih budinkiv i zemlyanih ukriplen Cilkom mozhlivo sho fortifikaciyi bulo perebudovano Risunok Gerarda Colka vid 1720 roku demonstruye chotirikutni u plani sporudi z p yatikutnimi narizhnimi bastionami Podibnu konfiguraciyu mayut i zbudovani piznishe ukriplennya Zvenigoroda Roboti zbigalis u chasi z komendantstvom u Lvovi Zvenigorod Pro isnuvannya oboronnih sporud Zvenigoroda vidomo she z knyazhih chasiv Vid kincya XVII stolittya roboti z rekonstrukciyi provodilis Senyavskimi Pershi listi z yakih vidomo pro uchast v ukriplenni fortifikacij Kampengauzena datuyutsya 1712 rokom v literaturi poshirenishoyu ye versiya pro 1714 rik Pishuchi do Senyavskogo Kampengauzen zokrema zgaduye pro stvorenij nim proekt dlya Zvenigoroda Dostemenno vidomo sho sporudzheno dva bastioni i zakladeno fundamenti pid novij budinok Roboti vidbuvalis povilno Protyagom chotiroh rokiv pro nih vzagali nemaye zhodnoyi zgadki Nezadovolenij Senyavskij 1718 roku pozbaviv Kampengauzena orendovanogo sela Losovec Dlya inspektuvannya robit i rahunkiv vislav inzhenera de Balanzh Paralelno isnuyut zgadki pro uchast u robotah polkovnika Yezhi de Shtenelle Gogendorfa rol yakogo dostemenno nevidoma a takozh inzhenera Antoniya Bekerskogo 1722 roku Kampengauzena znovu zadiyano na budivnictvi u Zvenigorodi shopravda za chuzhim proektom Chi zaversheno roboti za zhittya Senyavskogo do 1726 roku nevidomo RodinaBatko Yana Kampengauzena Yan German Kampengauzen polkovnik shvedskogo vijska Mati baronivna Agnesa Margarita fon Gyuldengoff Rodina po batkovi nalezhala do shvedskoyi shlyahti yaka pereselilas iz Lyubeka a she ranishe z Gollandiyi Rosijska gilka Kampengauzeniv mala baronskij titul Korolivstva Shvedskogo Buv odruzhenij z Mariyeyu Luciyeyu Dessye donkoyu vijskovogo inzhenera Yana Batisti Dessye i Katazhini Zelinskoyi Shlyubna ugoda ukladena v Mezhibozhi 20 lyutogo 1710 roku Tam zhe 4 bereznya vidbuvsya shlyub Skorish za vse same todi perejshov na katolicizm Na sejmi 1726 roku jmovirno dobivsya shlyahetskogo titulu indigenatu dlya testya Stav zasnovnikom polskoyi gilki rodini Kampengauzeniv Mav dvoh siniv Ignatiya i Yana Atanaziya donok Klavdiyu i Yuliannu Antoninu Ignatij pidpolkovnik koronnih vijsk kapitan menshoyi bulavi seleckij starosta Yan Atanazij vlasnik nizki sil u Ripinskomu poviti Klavdiya vijshla zamizh za Velovejskogo zhitomirskogo chesnika Yulianna za Tomasha Dembovskogo plockogo pidkomoriya Antonina stala cherniceyu bernardinkoyu u Varshavi PrimitkiNestorow R Jan Kampenhausen Inzynier na uslugach hetmana Adama Mikolaja Sieniawskiego Fides ars scientia Studia dedykowane pamieci Ksiedza Kanonika Augustyna Mednisa Pod red A Betleja i J Skrabskiego Tarnow 2008 S 315 Kukiel M Znakomity autor S 90 Kukiel M Znakomity autor wojskowy czasow saskich Dziela nieznane Kampenhausena Przeglad Wspolczesny 1934 141 S 92 Nestorow R Jan Kampenhausen Inzynier S 316 Kukiel M Znakomity autor S 91 Jul B artoszewicz Kampenhauzen Encyklopedyja Powszechna Warszawa nakladem S Orgelbranda 1863 T 13 S 846 Gierowski J Kampenhausen Jan Joachim Polski Slownik Biograficzny Wroclaw Warszawa Krakow Zaklad Narodowy im Occolinskich Wydawnictwo PAN 1964 1965 T XI S 591 Jul B Kampenhauzen Encyklopedyja S 848 Gierowski J Kampenhausen Jan Joachim S 591 Jul B Kampenhauzen Encyklopedyja S 848 849 Jul B Kampenhauzen Encyklopedyja S 849 Jul B Kampenhauzen Encyklopedyja S 850 Kukiel M Znakomity autor S 91 92 Jul B Kampenhauzen Encyklopedyja S 850 Kukiel M Znakomity autor S 90 Nestorow R Jan Kampenhausen Inzynier S 324 325 Jul B Kampenhauzen Encyklopedyja S 845 Betlej A Kosciol p w SS Piotra i Pawla oraz dawne kolegium ks Jezuitow Koscioly i klasztory Lwowa z okresu przedrozbiorowego 2 Krakow Antykwa 2012 T 20 S 80 Materialy do dziejow sztuki sakralnej na ziemiach wschodnich dawnej Rzeczypospolitej Cz 1 ISBN 978 83 63463 02 1 Gierowski J Kampenhausen Jan Joachim S 592 Kukiel M Znakomity autor S 92 102 Kukiel M Znakomity autor S 88 90 Szajnocha K Kopia husarska Szkice historyczne Lwow nakladem Karola Wilda w drukarni E Winiarza 1857 S 155 163 Obserwacje do wojennych operacyj i akcyj dla komenderujacego oficera albo wodza partja albo podjazd tak konny jako i pieszy item dla roznych inszych wojskowych ktore przychodza do uwazenia maszerujac albo bijac sie i obozem stojac lub w polu lub przed oblezeniem jakotez i na zimowych konsystencjach zebrane przez im ya avtora viterto IV partes Kukiel M Znakomity autor S 94 100 Kukiel M Znakomity autor S 92 93 Kukiel M Polskosc i niemczyzna w cudzoziemskim autoramencie polskie regulaminy wojskowe z poczatku 18 w Przeglad Wspolczesny 1931 36 z 105 107 S 203 207 Kukiel M Znakomity autor S 89 Kukiel M Znakomity autor S 93 94 Nestorow R Jan Kampenhausen Inzynier S 316 317 Nestorow R Jan Kampenhausen Inzynier S 318 319 Nestorow R Jan Kampenhausen Inzynier S 319 323 Kampengauzen baronskij rod Enciklopedicheskij slovar Brokgauza i Efrona SPb 1895 S 215 Herbarz polski Wiadomosci historyczno genealogiczne o rodach szlacheckich ulozyl i wydal Adam Boniecki Cz 1 t 9 Warszawa 1906 S 219 220 Portal Fortifikaciya Portal Vijna