Кампенгаузен нім von Campenhausen баронський рід представники якого були підданцями різних держав Кампенгаузен Титул бар

Кампенгаузен нім. von Campenhausen — баронський рід, представники якого були підданцями різних держав.

Кампенгаузен


Титул:	барони
Місце походження:	Голландія → Любек
Підданство:	Королівство Швеція Російська імперія

Історія

Походить з Голландії, звідки його предки переселились до Любека. Любекський патрицій переселився близько середини XVII століття до Стокгольма. Його сини Лоренц і Йоганн-Герман отримали в Швеції дворянський титул.

Його онук Йоганн пішов на польську воєнну службу (помер 1742; від нього походить польська гілка дворян Кампенгаузен).

Рід баронів Кампенгаузен було внесено до матрикула ліфляндського дворянства.

Відомі представники фамілії

Йоганн Кампенгаузен (нім. Johann Camphusen) був мером міста Рига

Його нащадок барон Бальтазар (I) фон Кампенгаузен (1689–1758) був до Полтавської битви на службі короля Швеції Карла XII, а потім на російській службі полковником. Брав участь у важливих битвах Північної війни і отримав п'ять поранень. 1741 року він був уже генерал-лейтенантом, а закінчив службу у званні генерал-аншефа. Потім упродовж двох років був губернатором російської Фінляндії. За заслуги він був нагороджений імператрицею Росії і в 1744 отримав також баронський титул Королівства Шведського. Йоганн Бальтазар фон Кампенгаузен був одружений двічі й всього мав 10 дітей. З його синів двоє були російськими сенаторами:
- барон (Johann Christophor (I)) (1716–1782) — дійсний таємний радник, сенатор;
  - барон Лейон Пірс Бальтазар фон Кампенгаузен (1745–1807) — письменник, поет, публіцист;
- барон фон Кампенгаузен (1745–1800) — таємний радник, сенатор і губернатор Ліфляндії. Вчився в університетах , Галле і Лейпцига, а потім він відвідав Голландію, Англію і Францію. Від шлюбу з Софією Елеонорою Волдек фон Арнебург у нього було чотири сини і три доньки:
  - барон фон Кампенгаузен (1772–1823) — державний діяч. Був міським головою в Таганрозі (1805–1809), членом Державної Ради, державним контролером і керівником міністерства внутрішніх справ.
  - барон Герман фон Кампенгаузен (Hermann Johann) (1773–1836) був першим головою , запровадженого 1834 року.
  - барон Кристофер фон Кампенгаузен (Johann Christophor (II)) (1780–1841) був членом (нім. Oberkonsistoriums) в Санкт-Петербурзі. У нього було одинадцять дітей, багато з яких стали високими посадовими особами в імперії.

^[de] (1903–1989) протестантський німецький теолог.

Примітки

Genealogisches Handbuch der baltischen Ritterschaften, Teil 1, 1: Livland, Görlitz 1929^{[недоступне посилання з червня 2019]} (нім.)
Herausgegeben von Heidi-Melanie Maier Quellen zur Geschichte Thüringens [ 2 лютого 2017 у Wayback Machine.] (нім.) ст. 289–290
Sophie Eleonore Woldeck von Arneburg (* 10.2.1747 Arisim † 21.2.1791 Arensburg)^{[недоступне посилання з червня 2019]} (нім.)
Товариства історії та стародавностей Остзейських губерній [ 6 вересня 2014 у Wayback Machine.] (рос.)
Hans von Campenhausen, Kazimierz Wierszyłowski Ojcowie Kościoła (Батьки Церкви) Warszawa 1998 (пол.)

Література

Genealogisches Handbuch der baltischen Ritterschaften, Teil 1, 1: Livland, Görlitz 1929.
Кампенгаузен, баронский род // Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона : в 86 т. (82 т. и 4 доп. т.). — СПб., 1890—1907. (рос. дореф.)
Долгоруков П. В.: Российская родословная книга 3,348

[1] Genealogisches Handbuch der baltischen Ritterschaften, Teil 1, 1: Livland, Görlitz 1929^{[недоступне посилання з червня 2019]} (нім.)

[2] Herausgegeben von Heidi-Melanie Maier Quellen zur Geschichte Thüringens [ 2 лютого 2017 у Wayback Machine.] (нім.) ст. 289–290

[3] Sophie Eleonore Woldeck von Arneburg (* 10.2.1747 Arisim † 21.2.1791 Arensburg)^{[недоступне посилання з червня 2019]} (нім.)

[4] Товариства історії та стародавностей Остзейських губерній [ 6 вересня 2014 у Wayback Machine.] (рос.)

[5] Hans von Campenhausen, Kazimierz Wierszyłowski Ojcowie Kościoła (Батьки Церкви) Warszawa 1998 (пол.)