Каланча́цький райо́н — колишній район, що був розташований у степовій зоні. Територією району протікає річка Каланчак та Північнокримський канал. Територія району омивається водами Каркінітської та Джарилгацької заток Чорного моря.
Каланчацький район | |||||
---|---|---|---|---|---|
ліквідована адміністративно-територіальна одиниця | |||||
| |||||
Район на карті Херсонська область | |||||
Основні дані | |||||
Країна: | СРСР ( УРСР), Україна | ||||
Область: | Херсонська область | ||||
Код КОАТУУ: | 6523200000 | ||||
Утворений: | 1939 | ||||
Населення: | ▼ 21 216 (на 1.01.2019) | ||||
Площа: | 915 км² | ||||
Густота: | 24.2 осіб/км² | ||||
Тел. код: | +380-5530 | ||||
Поштові індекси: | 75800—75841 | ||||
Населені пункти та ради | |||||
Районний центр: | смт. Каланчак | ||||
Селищні ради: | 2 | ||||
Сільські ради: | 10 | ||||
Смт: | 2 | ||||
Села: | 19 | ||||
Селища: | 1 | ||||
Районна влада | |||||
Голова ради: | Замма Ігор Борисович | ||||
Голова РДА: | Онуце Олег Іванович | ||||
Вебсторінка: | Каланчацька РДА | ||||
Адреса: | 75800, Херсонська обл., Каланчацький р-н, смт. Каланчак, вул. Херсонська, 1, 3-17-45 | ||||
Мапа | |||||
| |||||
Каланчацький район у Вікісховищі |
Кордони: межує з Скадовським, Олешківським, Чаплинським районами Херсонської області та Армянською міською радою АРК. Районний центр: Каланчак. Площа — 0,9 тисячі км². Населення (тисяч мешканців): 1990 — 26,9 (міського — 11,4).
Географія
Олешківський район | Чаплинський район | Чаплинський район |
Скадовський район | Чаплинський район | |
Чорне море | Чорне море | Перекопська затока Автономна Республіка Крим (Армянськ) |
Земельні ресурси
Територія, усього | 91,580 | тис. га |
у тому числі: сільськогосподарські угіддя | 71,026 тис. га (77,6 %загальної площі земель району) | тис. га |
із них: рілля | 62,370 (або 87,8 %) | тис. га |
Ліси й інші лісовкриті площі | 1,359 (або 1,9 %) | тис. га |
Забудовані землі | 1,917 (або 2,7 %) | тис. га |
Землі водного фонду | 5,978 (або 8,4 %) | тис. га |
Інші землі | 10,269 | тис. га |
Природно-заповідний фонд
Історія
Станом на 1931 рік утворено Хорлівський район. З 1932 р. у складі Одеської, з 1937 — Миколаївської області. Станом на 1939 рік Хорлівский район переймеований на Каланчацький район.
До того часу існувала Каланчацька волость, яка входила почергово до Чаплинського і Хорлівського районів, які в свою чергу відносилися до різних областей (Миколаївської, Одеської) за винятком 1930–1932 років. В цей період після проведення чергової адміністративно-територіальної реформи було встановлено систему територіального управління «район-центр». Каланчацький район утворився в межах Миколаївської області.
Населення
Розподіл населення за віком та статтю (2001):
Стать | Всього | До 15 років | 15-24 | 25-44 | 45-64 | 65-85 | Понад 85 | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Чоловіки | 12 185 | 2626 | 1832 | 3683 | 3075 | 938 | 31 | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Жінки | 13 563 | 2477 | 1700 | 3709 | 3547 | 1968 | 162 | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
|
Національний склад населення за даними перепису 2001 року:
Національність | Кількість осіб | Відсоток |
---|---|---|
українці | 22760 | 87,75 % |
росіяни | 2206 | 8,50 % |
турки | 192 | 0,74 % |
білоруси | 177 | 0,68 % |
молдовани | 116 | 0,45 % |
інші | 487 | 1,88 % |
Мовний склад населення за даними перепису 2001 року:
Мова | Кількість осіб | Відсоток |
---|---|---|
українська | 23029 | 88,78 % |
російська | 2477 | 9,55 % |
турецька | 184 | 0,71 % |
вірменська | 57 | 0,22 % |
білоруська | 54 | 0,21 % |
інші | 137 | 0,53 % |
Транспорт
Територією району проходить автошлях E97.
Політика
25 травня 2014 року відбулися Президентські вибори України. У межах Каланчацького району було створено 18 виборчих дільниць. Явка на виборах складала — 54,30 % (проголосували 10 306 із 18 979 виборців). Найбільшу кількість голосів отримав Петро Порошенко — 42,98 % (4 430 виборців); Юлія Тимошенко — 10,76 % (1 109 виборців), Сергій Тігіпко — 10,08 % (1 039 виборців), Анатолій Гриценко — 8,80 % (907 виборців), Олег Ляшко — 7,10 % (732 виборців). Решта кандидатів набрали меншу кількість голосів. Кількість недійсних або зіпсованих бюлетенів — 2,67 %.
Культура
На території району функціонують: один кінозал; 16 бібліотек; 3 музеї; один будинок культури; 15 сільських клубів; дві дитячі музичні школи.
На території району розташовані 29 пам'яток історії; 6 пам'яток культури; 188 пам'яток археології.
Персоналії
- У Каланчаку народився письменник Дніпровський Іван Данилович.
- Рудницький Григорій Андрійович — кримський літературознавець, краєзнавець, спортивний журналіст, шашковий композитор, енциклопедист. Народився 1936 року в селі Новокиївка.
Примітки
- Розпорядження Президента України від 19 грудня 2019 року № 563/2019-рп «Про призначення О. Онуце головою Каланчацької районної державної адміністрації Херсонської області»
- Административно-территориальное деление Союза ССР [изменения 15.11.1930 – 01.10.1931] : Районы и города СССР. — Москва : Изд-во «Власть советов» при Президиуме ВЦИК, 1931. — С. 208.(рос.)
- СССР: Административно-территориальное деление союзных республик (на 1 мая 1940 года) / Отв. ред.: П. В. Туманов. — 2-е изд. — М. : Изд. «Ведомости Верховного Совета РСФСР», 1940. — С. 197.(рос.)
- Карта Днепропетровской области, 1935
- [Населення за статтю та віком...2001]. Архів оригіналу за 3 липня 2020.
- . Архів оригіналу за 15 травня 2021. Процитовано 9 квітня 2017.
- ПроКом, ТОВ НВП. . www.cvk.gov.ua. Архів оригіналу за 27 лютого 2018. Процитовано 4 квітня 2016.
Література
- Лисиця Г. О. Каланчацький район // Українська радянська енциклопедія. — 2-е видання. — Т. 4. — К., 1979. — С. 511—512.
- Яндола С. П. Каланчацький район // Географічна енциклопедія України. — Т. 2. — К., 1990. — С. 89.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Kalancha ckij rajo n kolishnij rajon sho buv roztashovanij u stepovij zoni Teritoriyeyu rajonu protikaye richka Kalanchak ta Pivnichnokrimskij kanal Teritoriya rajonu omivayetsya vodami Karkinitskoyi ta Dzharilgackoyi zatok Chornogo morya Kalanchackij rajonlikvidovana administrativno teritorialna odinicyaGerb PraporRajon na karti Hersonska oblastOsnovni daniKrayina SRSR URSR UkrayinaOblast Hersonska oblastKod KOATUU 6523200000Utvorenij 1939Naselennya 21 216 na 1 01 2019 Plosha 915 km Gustota 24 2 osib km Tel kod 380 5530Poshtovi indeksi 75800 75841Naseleni punkti ta radiRajonnij centr smt KalanchakSelishni radi 2Silski radi 10Smt 2Sela 19Selisha 1Rajonna vladaGolova radi Zamma Igor BorisovichGolova RDA Onuce Oleg IvanovichVebstorinka Kalanchacka RDAAdresa 75800 Hersonska obl Kalanchackij r n smt Kalanchak vul Hersonska 1 3 17 45MapaKalanchackij rajon u Vikishovishi Kordoni mezhuye z Skadovskim Oleshkivskim Chaplinskim rajonami Hersonskoyi oblasti ta Armyanskoyu miskoyu radoyu ARK Rajonnij centr Kalanchak Plosha 0 9 tisyachi km Naselennya tisyach meshkanciv 1990 26 9 miskogo 11 4 GeografiyaOleshkivskij rajon Chaplinskij rajon Chaplinskij rajonSkadovskij rajon Chaplinskij rajonChorne more Chorne more Perekopska zatoka Avtonomna Respublika Krim Armyansk Zemelni resursi Teritoriya usogo 91 580 tis gau tomu chisli silskogospodarski ugiddya 71 026 tis ga 77 6 zagalnoyi ploshi zemel rajonu tis gaiz nih rillya 62 370 abo 87 8 tis gaLisi j inshi lisovkriti ploshi 1 359 abo 1 9 tis gaZabudovani zemli 1 917 abo 2 7 tis gaZemli vodnogo fondu 5 978 abo 8 4 tis gaInshi zemli 10 269 tis gaPrirodno zapovidnij fond Domuzla zakaznik IstoriyaStanom na 1931 rik utvoreno Horlivskij rajon Z 1932 r u skladi Odeskoyi z 1937 Mikolayivskoyi oblasti Stanom na 1939 rik Horlivskij rajon perejmeovanij na Kalanchackij rajon Do togo chasu isnuvala Kalanchacka volost yaka vhodila pochergovo do Chaplinskogo i Horlivskogo rajoniv yaki v svoyu chergu vidnosilisya do riznih oblastej Mikolayivskoyi Odeskoyi za vinyatkom 1930 1932 rokiv V cej period pislya provedennya chergovoyi administrativno teritorialnoyi reformi bulo vstanovleno sistemu teritorialnogo upravlinnya rajon centr Kalanchackij rajon utvorivsya v mezhah Mikolayivskoyi oblasti NaselennyaRozpodil naselennya za vikom ta stattyu 2001 Stat Vsogo Do 15 rokiv 15 24 25 44 45 64 65 85 Ponad 85Choloviki 12 185 2626 1832 3683 3075 938 31Zhinki 13 563 2477 1700 3709 3547 1968 162Statevo vikova piramidaCholoviki Vik Zhinki31 85 162 45 80 84 199 155 75 79 487 363 70 74 688 375 65 69 594 784 60 64 1015 495 55 59 581 815 50 54 887 981 45 49 1064 992 40 44 1066 898 35 39 921 823 30 34 803 970 25 29 919 826 20 24 839 1006 15 20 861 1061 10 14 1024 888 5 9 797 677 0 4 656 Nacionalnij sklad naselennya za danimi perepisu 2001 roku Nacionalnist Kilkist osib Vidsotokukrayinci 22760 87 75 rosiyani 2206 8 50 turki 192 0 74 bilorusi 177 0 68 moldovani 116 0 45 inshi 487 1 88 Movnij sklad naselennya za danimi perepisu 2001 roku Mova Kilkist osib Vidsotokukrayinska 23029 88 78 rosijska 2477 9 55 turecka 184 0 71 virmenska 57 0 22 biloruska 54 0 21 inshi 137 0 53 TransportTeritoriyeyu rajonu prohodit avtoshlyah E97 Politika25 travnya 2014 roku vidbulisya Prezidentski vibori Ukrayini U mezhah Kalanchackogo rajonu bulo stvoreno 18 viborchih dilnic Yavka na viborah skladala 54 30 progolosuvali 10 306 iz 18 979 viborciv Najbilshu kilkist golosiv otrimav Petro Poroshenko 42 98 4 430 viborciv Yuliya Timoshenko 10 76 1 109 viborciv Sergij Tigipko 10 08 1 039 viborciv Anatolij Gricenko 8 80 907 viborciv Oleg Lyashko 7 10 732 viborciv Reshta kandidativ nabrali menshu kilkist golosiv Kilkist nedijsnih abo zipsovanih byuleteniv 2 67 KulturaNa teritoriyi rajonu funkcionuyut odin kinozal 16 bibliotek 3 muzeyi odin budinok kulturi 15 silskih klubiv dvi dityachi muzichni shkoli Na teritoriyi rajonu roztashovani 29 pam yatok istoriyi 6 pam yatok kulturi 188 pam yatok arheologiyi PersonaliyiU Kalanchaku narodivsya pismennik Dniprovskij Ivan Danilovich Rudnickij Grigorij Andrijovich krimskij literaturoznavec krayeznavec sportivnij zhurnalist shashkovij kompozitor enciklopedist Narodivsya 1936 roku v seli Novokiyivka PrimitkiRozporyadzhennya Prezidenta Ukrayini vid 19 grudnya 2019 roku 563 2019 rp Pro priznachennya O Onuce golovoyu Kalanchackoyi rajonnoyi derzhavnoyi administraciyi Hersonskoyi oblasti Administrativno territorialnoe delenie Soyuza SSR izmeneniya 15 11 1930 01 10 1931 Rajony i goroda SSSR Moskva Izd vo Vlast sovetov pri Prezidiume VCIK 1931 S 208 ros SSSR Administrativno territorialnoe delenie soyuznyh respublik na 1 maya 1940 goda Otv red P V Tumanov 2 e izd M Izd Vedomosti Verhovnogo Soveta RSFSR 1940 S 197 ros Karta Dnepropetrovskoj oblasti 1935 Naselennya za stattyu ta vikom 2001 Arhiv originalu za 3 lipnya 2020 Arhiv originalu za 15 travnya 2021 Procitovano 9 kvitnya 2017 ProKom TOV NVP www cvk gov ua Arhiv originalu za 27 lyutogo 2018 Procitovano 4 kvitnya 2016 LiteraturaLisicya G O Kalanchackij rajon Ukrayinska radyanska enciklopediya 2 e vidannya T 4 K 1979 S 511 512 Yandola S P Kalanchackij rajon Geografichna enciklopediya Ukrayini T 2 K 1990 S 89