Зіно́вій Ше́ндерович Толкачо́в (25 лютого 1903, — 30 серпня 1977, Київ) — український радянський графік і живописець; член Спілки радянських художників України. Батько художників Іллі та Анелі Толкачових.
Толкачов Зіновій Шендерович | ||||
---|---|---|---|---|
рос. Зиновий Толкачёв | ||||
Народження | 12 (25) лютого 1903 Щедрін[d], Мінська губернія | |||
Смерть | 30 серпня 1977[1][2] (74 роки) | |||
Київ, Українська РСР, СРСР | ||||
Країна | Російська імперія СРСР | |||
Жанр | портрет | |||
Навчання | Вищі художньо-технічні майстерні (1920), Комуністичний університет імені Артема і Національна академія образотворчого мистецтва і архітектури (1930) | |||
Діяльність | художник, викладач | |||
Вчитель | Кончаловський Петро Петрович, Осмьоркін Олександр Олександрович і Кричевський Федір Григорович | |||
Відомі учні | Гаккебуш Катерина Михайлівна, Гливенко Володимир Леонтійович, Куценко Павло Якович, Фільберт Олександр Олександрович, Кукуруза Сергій Васильович і Голубович Василь Васильович | |||
Працівник | Всеукраїнський художній інститут | |||
Член | Національна спілка художників України | |||
Партія | РКП(б) | |||
Діти | Толкачов Ілля Зіновійович і Толкачова Анель Зіновіївна | |||
Учасник | Громадянська війна в Росії і німецько-радянська війна | |||
Роботи в колекції | Національна галерея Вірменії | |||
Нагороди | ||||
| ||||
Біографія
Народився 12 [25] лютого 1903 року в єврейській землеробській колонії Мінської губернії Російської імперії (тепер село Жлобинського району Гомельської області Білорусі) в сім'ї слюсарая-ремісника. Після закінчення двокласного ремісничого відділення Київського казенного єврейського училища навчався в художній школі. Через важке матеріальне становище сім'ї був змушений залишити школу. Працював учнем майстра з розпису вивісок, потім в «мальовничій артілі» Мана, де малював кіноафіші.
Брав участь у Громадянській війні в Росії, працював у політвідділі 14-ї армії. У 1919—1920 роках навчався у ВХУТЕМАСі в Москві, був учнем Петра Кончаловського, Олександра Осьмьоркіна. 1920 року повернувся до Києва, працював завідувачем політпросвіти Подільського, а потім Шулявського райкомів комсомолу. Член РКП(б) з 1922 року. 1923 року направлений на навчання до Комуністичного університету у Харків. З 1925 по 1927 рік служив у Червоній армії.
У 1927—1930 роках навчався у Київському художньому інституті у Федора Кричевського. У 1933—1935 роках викладав у ньому (доцент з 1933 року). Серед учнів: Катерина Гаккебуш, Володимир Гливенко, Василь Голубович, Василь Кукуруза, Павло Куценко, Олександр Фільберт.
Під час німецько-радянської війни був фронтовим художником, брав участь у звільненні в'язнів табору смерті Майданек в 1944 році і концтабору Аушвіц в 1945 році.
Нагороджений медалями і Грамотою Президії Верховної Ради УРСР. Мешкав у Києві в будинку на вулиці Леніна, № 68 («Роліт»), квартира № 40. Помер у Києві 30 серпня 1977 року.
Творчість
Працював у галузях монументального мистецтва, станкової та книжкової графіки, виконував плакати, карикатури до часопису «Перець». Серед робіт:
- настінні розписи в Комсомольському клубі на Подолі у Києві (1921, не збереглися);
- його шрифт використано у написі «Ленін» на мавзолеї у Москві;
- серії літографій: «Ленін — маса» (1924—1928), «Трипільська трагедія» (1937), «Окупанти» (1941—1943), «Квіти Освенціма» (1945), «Майданек» (1944—1945), «Освенцім» (1961—1963);
- ескіз композиції, присвяченої І з'їздові комсомолу України (1930-ті);
- портрети комуністичних діячів, українських письменників: Артема (Федора Сергєєва), Олексія Гастєва (1923), Василя Блакитного, Василя Чумака (1929), Юрія Яновського (1948), Юрія Смолича (1948), Леоніда Первомайського, Володимира Сосюри;
- малюнки до творів Шолом-Алейхема;
- проєкт меморіалу в пам'ять трагедії в Бабиному Яру. Три варіанти. У співавторстві з архітектором Йосипом Каракісом, скульпторами Яківом Ражбою і Євгеном Жовніровським (1966);
- плакати
- «Зійшла зоря, брати діждались волі» (1939);
- «Ой і буде морда бита Гітлера-бандита» (1941);
- картини
- «Шевченко-солдат» (1949);
- «Осінь в Першотравневому саду» (1960);
- «Портрет сина» (1962);
- «Пісня» (1970—1977);
- ілюстрації до книг
- Максима Горького;
- «На Західному фронті без змін» Еріха Ремарка;
- «Як гартувалася сталь» Миколи Островського (1935);
- п'єси «Правда» Олександра Корнійчука (1939);
- «Два сини» Марка Вовчка (1950);
- «Матінка Кураж та її діти» Бертольта Брехта (1965, туш).
Брав участь у виставках: республіканських — з 1927 року, всесоюзних — з 1926 року, закордонних — з 1929 року, зокрема:
- виставка «Велика скорбота» в Києві та Москві (1928—1931);
- виставка серії робіт «Містечко» (1939; за мотивами творчості Шолом-Алейхема);
- виставки в містах Польщі (1945—1946; Люблін, Ряшів, Краків, Катовиці, Лодзь, Варшава);
- персональна виставка в будівлі Музею мистецтв меморіального комплексу «Яд Вашем» (24 лютого 2000);
- персональна виставка «Забуттю не підлягає» в Харківському музеї Голокосту (2011).
У мистецтві
Живописний портрет Зіновія Толкачова у 1968 році написав художник Олександр Костенко.
Примітки
- Deutsche Nationalbibliothek Record #135777011 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
- Faceted Application of Subject Terminology
- Толкачёв Зиновий / Электронная еврейская энциклопедия. (рос.)
- Український радянський енциклопедичний словник, 1968, с. 497, Т. 3.
- Ганна Черкаська. Кияни Зіновій та Ілля Толкачови / UAHistory.
- Л. Г. Лисенко. Костенко Олександр Федорович // Енциклопедія сучасної України / ред. кол.: І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2014. — Т. 14 : Кол — Кос. — 767 с. — .
Література
- Холостенко Євген. Зіновій Толкачов. — Харків, 1933;
- Толкачов Зиновій Шендерович // Український радянський енциклопедичний словник : [у 3 т.] / гол. ред. М. П. Бажан. — 1-ше вид. — К. : Голов. ред. УРЕ АН УРСР, 1968. — Т. 3 : Плюс — Ь. — С. 497.;
- Толкачов Зіновій Шендерович // Українські радянські художники : довідник / відпов. ред. І. І. Верба. — Київ : Мистецтво, 1972. — С. 461.;
- Толкачов Зіновій Шендерович // Словник художників України / за ред. М. П. Бажана (відп. ред.) та ін. — К. : Головна редакція Української радянської енциклопедії, 1973. — С. 229.;
- Толкачов Зіновій // Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж — Нью-Йорк : Молоде життя, 1980. — Кн. 2, [т. 9] : Тимошенко — Хмельницький Богдан. — .;
- Толкачов Зіновій Шендерович // Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985.;
- Толкачов Зіновій Шендерович // Митці України : Енциклопедичний довідник / упоряд. : М. Г. Лабінський, В. С. Мурза ; за ред. А. В. Кудрицького. — К. : «Українська енциклопедія» ім. М. П. Бажана, 1992. — С. 581. — . [Архівовано з першоджерела 12 вересня 2022.];
- Толкачов Зіновій Шендерович // Мистецтво України : Біографічний довідник / упоряд.: А. В. Кудрицький, М. Г. Лабінський ; за ред. А. В. Кудрицького. — К. : «Українська енциклопедія» ім. М. П. Бажана, 1997. — С. 587. — .;
- Андрейканіч А. І. Толкачов Зіновій Шендерович // Антологія українського плаката першої третини ХХ століття. — Косів : Видавничий дім «Довбуш», 2012. — С. 103. — .
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej z takim prizvishem div Tolkachov Zino vij She nderovich Tolkacho v 25 lyutogo 1903 30 serpnya 1977 Kiyiv ukrayinskij radyanskij grafik i zhivopisec chlen Spilki radyanskih hudozhnikiv Ukrayini Batko hudozhnikiv Illi ta Aneli Tolkachovih Tolkachov Zinovij Shenderovichros Zinovij TolkachyovNarodzhennya12 25 lyutogo 1903 Shedrin d Minska guberniyaSmert30 serpnya 1977 1977 08 30 1 2 74 roki Kiyiv Ukrayinska RSR SRSRKrayina Rosijska imperiya SRSRZhanrportretNavchannyaVishi hudozhno tehnichni majsterni 1920 Komunistichnij universitet imeni Artema i Nacionalna akademiya obrazotvorchogo mistectva i arhitekturi 1930 Diyalnisthudozhnik vikladachVchitelKonchalovskij Petro Petrovich Osmorkin Oleksandr Oleksandrovich i Krichevskij Fedir GrigorovichVidomi uchniGakkebush Katerina Mihajlivna Glivenko Volodimir Leontijovich Kucenko Pavlo Yakovich Filbert Oleksandr Oleksandrovich Kukuruza Sergij Vasilovich i Golubovich Vasil VasilovichPracivnikVseukrayinskij hudozhnij institutChlenNacionalna spilka hudozhnikiv UkrayiniPartiyaRKP b DitiTolkachov Illya Zinovijovich i Tolkachova Anel ZinoviyivnaUchasnikGromadyanska vijna v Rosiyi i nimecko radyanska vijnaRoboti v kolekciyiNacionalna galereya VirmeniyiNagorodiBiografiyaNarodivsya 12 25 lyutogo 1903 19030225 roku v yevrejskij zemlerobskij koloniyi Minskoyi guberniyi Rosijskoyi imperiyi teper selo Zhlobinskogo rajonu Gomelskoyi oblasti Bilorusi v sim yi slyusaraya remisnika Pislya zakinchennya dvoklasnogo remisnichogo viddilennya Kiyivskogo kazennogo yevrejskogo uchilisha navchavsya v hudozhnij shkoli Cherez vazhke materialne stanovishe sim yi buv zmushenij zalishiti shkolu Pracyuvav uchnem majstra z rozpisu vivisok potim v malovnichij artili Mana de malyuvav kinoafishi Brav uchast u Gromadyanskij vijni v Rosiyi pracyuvav u politviddili 14 yi armiyi U 1919 1920 rokah navchavsya u VHUTEMASi v Moskvi buv uchnem Petra Konchalovskogo Oleksandra Osmorkina 1920 roku povernuvsya do Kiyeva pracyuvav zaviduvachem politprosviti Podilskogo a potim Shulyavskogo rajkomiv komsomolu Chlen RKP b z 1922 roku 1923 roku napravlenij na navchannya do Komunistichnogo universitetu u Harkiv Z 1925 po 1927 rik sluzhiv u Chervonij armiyi U 1927 1930 rokah navchavsya u Kiyivskomu hudozhnomu instituti u Fedora Krichevskogo U 1933 1935 rokah vikladav u nomu docent z 1933 roku Sered uchniv Katerina Gakkebush Volodimir Glivenko Vasil Golubovich Vasil Kukuruza Pavlo Kucenko Oleksandr Filbert Pid chas nimecko radyanskoyi vijni buv frontovim hudozhnikom brav uchast u zvilnenni v yazniv taboru smerti Majdanek v 1944 roci i konctaboru Aushvic v 1945 roci Nagorodzhenij medalyami i Gramotoyu Prezidiyi Verhovnoyi Radi URSR Meshkav u Kiyevi v budinku na vulici Lenina 68 Rolit kvartira 40 Pomer u Kiyevi 30 serpnya 1977 roku TvorchistPracyuvav u galuzyah monumentalnogo mistectva stankovoyi ta knizhkovoyi grafiki vikonuvav plakati karikaturi do chasopisu Perec Sered robit nastinni rozpisi v Komsomolskomu klubi na Podoli u Kiyevi 1921 ne zbereglisya jogo shrift vikoristano u napisi Lenin na mavzoleyi u Moskvi seriyi litografij Lenin masa 1924 1928 Tripilska tragediya 1937 Okupanti 1941 1943 Kviti Osvencima 1945 Majdanek 1944 1945 Osvencim 1961 1963 eskiz kompoziciyi prisvyachenoyi I z yizdovi komsomolu Ukrayini 1930 ti portreti komunistichnih diyachiv ukrayinskih pismennikiv Artema Fedora Sergyeyeva Oleksiya Gastyeva 1923 Vasilya Blakitnogo Vasilya Chumaka 1929 Yuriya Yanovskogo 1948 Yuriya Smolicha 1948 Leonida Pervomajskogo Volodimira Sosyuri malyunki do tvoriv Sholom Alejhema proyekt memorialu v pam yat tragediyi v Babinomu Yaru Tri varianti U spivavtorstvi z arhitektorom Josipom Karakisom skulptorami Yakivom Razhboyu i Yevgenom Zhovnirovskim 1966 plakati Zijshla zorya brati dizhdalis voli 1939 Oj i bude morda bita Gitlera bandita 1941 kartini Shevchenko soldat 1949 Osin v Pershotravnevomu sadu 1960 Portret sina 1962 Pisnya 1970 1977 ilyustraciyi do knig Maksima Gorkogo Na Zahidnomu fronti bez zmin Eriha Remarka Yak gartuvalasya stal Mikoli Ostrovskogo 1935 p yesi Pravda Oleksandra Kornijchuka 1939 Dva sini Marka Vovchka 1950 Matinka Kurazh ta yiyi diti Bertolta Brehta 1965 tush Brav uchast u vistavkah respublikanskih z 1927 roku vsesoyuznih z 1926 roku zakordonnih z 1929 roku zokrema vistavka Velika skorbota v Kiyevi ta Moskvi 1928 1931 vistavka seriyi robit Mistechko 1939 za motivami tvorchosti Sholom Alejhema vistavki v mistah Polshi 1945 1946 Lyublin Ryashiv Krakiv Katovici Lodz Varshava personalna vistavka v budivli Muzeyu mistectv memorialnogo kompleksu Yad Vashem 24 lyutogo 2000 personalna vistavka Zabuttyu ne pidlyagaye v Harkivskomu muzeyi Golokostu 2011 U mistectviZhivopisnij portret Zinoviya Tolkachova u 1968 roci napisav hudozhnik Oleksandr Kostenko PrimitkiDeutsche Nationalbibliothek Record 135777011 Gemeinsame Normdatei 2012 2016 d Track Q27302d Track Q36578 Faceted Application of Subject Terminology d Track Q3294867d Track Q846596 Tolkachyov Zinovij Elektronnaya evrejskaya enciklopediya ros Ukrayinskij radyanskij enciklopedichnij slovnik 1968 s 497 T 3 Ganna Cherkaska Kiyani Zinovij ta Illya Tolkachovi UAHistory L G Lisenko Kostenko Oleksandr Fedorovich Enciklopediya suchasnoyi Ukrayini red kol I M Dzyuba ta in NAN Ukrayini NTSh K Institut enciklopedichnih doslidzhen NAN Ukrayini 2014 T 14 Kol Kos 767 s ISBN 978 966 02 7304 7 LiteraturaHolostenko Yevgen Zinovij Tolkachov Harkiv 1933 Tolkachov Zinovij Shenderovich Ukrayinskij radyanskij enciklopedichnij slovnik u 3 t gol red M P Bazhan 1 she vid K Golov red URE AN URSR 1968 T 3 Plyus S 497 Tolkachov Zinovij Shenderovich Ukrayinski radyanski hudozhniki dovidnik vidpov red I I Verba Kiyiv Mistectvo 1972 S 461 Tolkachov Zinovij Shenderovich Slovnik hudozhnikiv Ukrayini za red M P Bazhana vidp red ta in K Golovna redakciya Ukrayinskoyi radyanskoyi enciklopediyi 1973 S 229 Tolkachov Zinovij Enciklopediya ukrayinoznavstva Slovnikova chastina v 11 t Naukove tovaristvo imeni Shevchenka gol red prof d r Volodimir Kubijovich Parizh Nyu Jork Molode zhittya 1980 Kn 2 t 9 Timoshenko Hmelnickij Bogdan ISBN 5 7707 4049 3 Tolkachov Zinovij Shenderovich Ukrayinska radyanska enciklopediya u 12 t gol red M P Bazhan redkol O K Antonov ta in 2 ge vid K Golovna redakciya URE 1974 1985 Tolkachov Zinovij Shenderovich Mitci Ukrayini Enciklopedichnij dovidnik uporyad M G Labinskij V S Murza za red A V Kudrickogo K Ukrayinska enciklopediya im M P Bazhana 1992 S 581 ISBN 5 88500 042 5 Arhivovano z pershodzherela 12 veresnya 2022 Tolkachov Zinovij Shenderovich Mistectvo Ukrayini Biografichnij dovidnik uporyad A V Kudrickij M G Labinskij za red A V Kudrickogo K Ukrayinska enciklopediya im M P Bazhana 1997 S 587 ISBN 5 88500 071 9 Andrejkanich A I Tolkachov Zinovij Shenderovich Antologiya ukrayinskogo plakata pershoyi tretini HH stolittya Kosiv Vidavnichij dim Dovbush 2012 S 103 ISBN 966 5467 23 4