Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Зоря Людвіга лат Sidus Ludoviciana також HD 116798 зоря в приполярному сузір ї Велика Ведмедиця в астеризмі Великий Віз

Зоря Людвіга

Зоря Людвіга

Зоря Людвіга (лат. Sidus Ludoviciana), також HD 116798 — зоря в приполярному сузір'ї Велика Ведмедиця в астеризмі Великий Віз. Зоря має видиму зоряну величину +7,58m, згідно зі , її видно неозброєним оком на ідеально темному небі. Власне зоря лежить майже точно посередині між Міцаром та Алькором і має спектральний клас, подібний до останнього, проте в систему Міцар — Алькор вона не входить, оскільки відстань до неї приблизно вчетверо більша: до неї бл. 300 світлових років, тоді як до системи Алькор — Міцар — лише 78.

Зоря Людвіга
Каталожний код HD 116798[1][2], BD +55 1602[3], TYC 3850-257-1[2], AG+55 886[2], BD+55 1602[2], GC 18150[2], GSC 03850-00257[2], PPM 34017[2], SAO 28748[2], YZ 55 7559[2], 2MASS J13245185+5453509[2], Gaia DR1 1563586795479902208[2] і Gaia DR2 1563586799775391104[2]
Першовідкривач або винахідник d
Дата відкриття (винаходу) 2 грудня 1722
Сузір'я Велика Ведмедиця
Відстань від Землі 92,1353 ± 0,2377 парсек[5]
Паралакс 10,8536 ± 0,028 кутова мілісекунда[5]
Власний рух за схиленням −5,202 ± 0,04 кутова мілісекунда на рік[5]
Власний рух за прямим піднесенням −19,91 ± 0,051 кутова мілісекунда на рік[5]
Радіальна швидкість −4,9 ± 3,7 км/с
Спектральний клас A5
Видима зоряна величина 7,58 ± 0,01
Світність 2,3576652E+27 ват
Радіус 1,61 сонячний радіус
Епоха J2000.0[5]
Пряме піднесення 3,511882550064 радіан[5]
Схилення 0,958141343815 радіан[5]
Ефективна температура 7167 K
image Зоря Людвіга у Вікісховищі

З вимірів паралаксу, отриманих під час місії Gaia, відомо, що зоря видалена приблизно на 300,5 св. р. (92,1 парсека) від Землі. Зоря спостерігається на широтах північніше 36° південної широти, тобто її видно практично на всій території населеної Землі, за винятком приполярних областей Антарктиди, а також південних областей Чилі, Аргентини, Африки та Австралії. Найкращий час спостереження — квітень.

Історія відкриття

16 листопада 1616 року Бенедетто Кастеллі, друг і учень Галілея, направив тому лист, де описував свої спостереження «зорі поблизу Міцара, видимої лише за допомогою телескопа». Кастеллі виміряв яскравість зорі й визначив, що її видима зоряна величина дорівнює 8. Він доклав до письма малюнок зоряного неба і наполягав на тому, що зоря трохи відійшла від позиції, зафіксованої минулого літа в резиденції Галілея у Флоренції, Беллосгардо.

2 грудня 1722 року [en] спостерігав цю зорю через 6-футовий (183 см) телескоп астрономічної обсерваторії Гіссенського університету (Гіссен, Німеччина). Йому здалося, що він спостерігав власний рух небесного тіла. Він дійшов висновку, що відкрив нову планету, і назвав її Зоря Людвіга (лат. Sidus Ludoviciana) на честь ректора та засновника університету Людвіга V (ландграфа Гессен-Дармштадтського між 1596 та 1626 рр.). Але з огляду на те, що об'єкт перебуває надто далеко від площини екліптики, а також після ретельної перевірки було зроблено висновок, що він не може бути планетою. Замість слави Лібкнехт дістав чимало критики від своїх колег.

Властивості зорі

Зоря Людвіга — це біло-жовтий гігант спектрального класу A8III / F0III. Це вказує на те, що водень у ядрі зорі вже закінчився і вона зійшла з головної послідовності. Спектр зорі свідчить, що вона лежить на межі спектральних класів A і F.

Радіус зорі, виміряний під час місії Gaia, виявився не дуже великим для зорі-гіганта: він дорівнює 1,61 сонячного. Те ж можна сказати й про світність зорі: вона дорівнює 6,159 сонячної. Температура зорі, виміряна під час місії Gaia, дорівнювала 7167 К. Вона надає зорі характерний білий колір і робить її джерелом ультрафіолетового випромінювання.

Аби планета, аналогічна Землі, отримувала приблизно стільки ж енергії, скільки вона отримує від Сонця, її треба було б помістити на відстані 2,48 астрономічної одиниці, тобто приблизно туди, де в Сонячній системі розташований Пояс астероїдів. Причому з такої відстані Зоря Людвіга виглядала б на третину менше Сонця, яким ми його бачимо з Землі: вона мала б кутовий розмір 0,35° (кутовий діаметр Сонця — 0,5°).

Література

  • Johann Georg Liebknecht: D. Io. Georgii Liebknecht… Uberior stellae Ludovicianae noviter detectae, etc, Gissae, 1723 (16 p; 4. º)
  • Ondra, Leos: Box: Mizar, Alcor, і Sidus Ludoviciana, Sky and Telescope, vol. 108, number 1, page 74 (2004)
  • Richard Hinckley Allen: Star Names. Their lore and meaning", Dover Publishing, New York 1963, , 446.
  • Robert Burnham, Jr.: Burnham's Celestial Handbook. An Observer's guide to universe before the Solar System, Vol. III, Dover Publishing, New York 1978, , 1955.

Посилання

  • Зображення Зорі Людвіга(англ.)

Примітки

  1. Каталог Генрі Дрейпера — 1918.
    d:Track:Q111130
  2. SIMBAD Astronomical Database
    d:Track:Q654724
  3. Friedrich Wilhelm August Argelander Боннський огляд
    d:Track:Q845735d:Track:Q58685
  4. Bastian U., Fabricius C. The Tycho-2 catalogue of the 2.5 million brightest stars // Astron. Astrophys. / T. Forveille — EDP Sciences, 2000. — Vol. 355. — P. 27–30. — ISSN 0004-6361; 0365-0138; 1432-0746; 1286-4846
    d:Track:Q114404d:Track:Q46260676d:Track:Q53998169d:Track:Q30078542d:Track:Q752075d:Track:Q2725928
  5. Gaia Data Release 2 / Data Processing and Analysis Consortium, European Space Agency — 2018.
    d:Track:Q42262d:Track:Q17011141d:Track:Q51905050
  6. F. Arenou Radial velocities. Measurements of 2800 B2-F5 stars for HIPPARCOS // Astron. Astrophys. / T. Forveille — EDP Sciences, 1999. — Vol. 137, Iss. 3. — P. 451–456. — ISSN 0004-6361; 0365-0138; 1432-0746; 1286-4846 — doi:10.1051/AAS:1999489
    d:Track:Q114404d:Track:Q46260676d:Track:Q56580773d:Track:Q56562524d:Track:Q752075
  7. Cannon A. J., Pickering E. C. VizieR Online Data Catalog: Henry Draper Catalogue and Extension, published in Ann. Harvard Obs. 91-100 (1918-1925) // Annals of the Astronomical Observatory of Harvard College — 1918. — Vol. 91-100.
    d:Track:Q113553300d:Track:Q66617668
  8. Brown A. G. A., Messina S., Nicastro L. et al. Gaia Data Release 2. Summary of the contents and survey properties // Astron. Astrophys. / T. Forveille — EDP Sciences, 2018. — Vol. 616. — P. 1–1. — ISSN 0004-6361; 0365-0138; 1432-0746; 1286-4846 — doi:10.1051/0004-6361/201833051 — arXiv:1804.09365
    d:Track:Q56561528d:Track:Q46260676d:Track:Q55865516d:Track:Q56423778d:Track:Q58491044d:Track:Q114404d:Track:Q752075d:Track:Q64706139
  9. The Big Dipper Adds a Star. Sky & Telescope (амер.). 11 грудня 2009. Процитовано 18 вересня 2022.
  10. Høg, E.; Fabricius, C.; Makarov, V. V.; Urban, S.; Corbin, T.; Wycoff, G.; Bastian, U.; Schwekendiek, P.; Wicenec, A. The Tycho-2 catalogue of the 2.5 million brightest stars // Astronomy and Astrophysics : journal. — Vol. 355. — P. L27. — Bibcode:2000A&A...355L..27H.
  11. (англ.) Brown, A. G. A. та ін. (), Gaia Data Release 2: Summary of the contents and survey properties, , 616, arXiv:1804.09365, Bibcode:2018A&A...616A...1G, doi:10.1051/0004-6361/201833051. {{}}: Cite має пустий невідомий параметр: |1= (); Явне використання «та ін.» у: |first1= () Gaia DR2 record for this source at
  12. Grenier, S.; Baylac, M.-O.; Rolland, L.; Burnage, R.; Arenou, F.; Briot, D.; Delmas, F.; Duflot, M.; Genty, V.; Gómez, A. E.; Halbwachs, J.-L.; Marouard, M.; Oblak, E.; Sellier, A. Radial velocities. Measurements of 2800 B2-F5 stars for HIPPARCOS : ( )[англ.] // Astronomy and Astrophysics Supplement : journal. — 1999. — Vol. 137, № 3. — С. 451. — Bibcode: 1999A&AS..137..451G. — DOI:10.1051/aas:1999489.
  13. Brown, A. G. A.; Vallenari, A.; Prusti, T.; Bruijne, J. H. J. de; Babusiaux, C.; Bailer-Jones, C. a. L.; Biermann, M.; Evans, D. W.; Eyer, L. (1 серпня 2018). Gaia Data Release 2 - Summary of the contents and survey properties. Astronomy & Astrophysics (англ.). Т. 616. с. A1. doi:10.1051/0004-6361/201833051. ISSN 0004-6361. Процитовано 18 вересня 2022.

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Zorya Lyudviga lat Sidus Ludoviciana takozh HD 116798 zorya v pripolyarnomu suzir yi Velika Vedmedicya v asterizmi Velikij Viz Zorya maye vidimu zoryanu velichinu 7 58m zgidno zi yiyi vidno neozbroyenim okom na idealno temnomu nebi Vlasne zorya lezhit majzhe tochno poseredini mizh Micarom ta Alkorom i maye spektralnij klas podibnij do ostannogo prote v sistemu Micar Alkor vona ne vhodit oskilki vidstan do neyi priblizno vchetvero bilsha do neyi bl 300 svitlovih rokiv todi yak do sistemi Alkor Micar lishe 78 Zorya LyudvigaKatalozhnij kodHD 116798 1 2 BD 55 1602 3 TYC 3850 257 1 2 AG 55 886 2 BD 55 1602 2 GC 18150 2 GSC 03850 00257 2 PPM 34017 2 SAO 28748 2 YZ 55 7559 2 2MASS J13245185 5453509 2 Gaia DR1 1563586795479902208 2 i Gaia DR2 1563586799775391104 2 Pershovidkrivach abo vinahidnikdData vidkrittya vinahodu 2 grudnya 1722Suzir yaVelika VedmedicyaVidstan vid Zemli92 1353 0 2377 parsek 5 Paralaks10 8536 0 028 kutova milisekunda 5 Vlasnij ruh za shilennyam 5 202 0 04 kutova milisekunda na rik 5 Vlasnij ruh za pryamim pidnesennyam 19 91 0 051 kutova milisekunda na rik 5 Radialna shvidkist 4 9 3 7 km sSpektralnij klasA5Vidima zoryana velichina7 58 0 01Svitnist2 3576652E 27 vatRadius1 61 sonyachnij radiusEpohaJ2000 0 5 Pryame pidnesennya3 511882550064 radian 5 Shilennya0 958141343815 radian 5 Efektivna temperatura7167 K Zorya Lyudviga u Vikishovishi Z vimiriv paralaksu otrimanih pid chas misiyi Gaia vidomo sho zorya vidalena priblizno na 300 5 sv r 92 1 parseka vid Zemli Zorya sposterigayetsya na shirotah pivnichnishe 36 pivdennoyi shiroti tobto yiyi vidno praktichno na vsij teritoriyi naselenoyi Zemli za vinyatkom pripolyarnih oblastej Antarktidi a takozh pivdennih oblastej Chili Argentini Afriki ta Avstraliyi Najkrashij chas sposterezhennya kviten Istoriya vidkrittya16 listopada 1616 roku Benedetto Kastelli drug i uchen Galileya napraviv tomu list de opisuvav svoyi sposterezhennya zori poblizu Micara vidimoyi lishe za dopomogoyu teleskopa Kastelli vimiryav yaskravist zori j viznachiv sho yiyi vidima zoryana velichina dorivnyuye 8 Vin doklav do pisma malyunok zoryanogo neba i napolyagav na tomu sho zorya trohi vidijshla vid poziciyi zafiksovanoyi minulogo lita v rezidenciyi Galileya u Florenciyi Bellosgardo 2 grudnya 1722 roku en sposterigav cyu zoryu cherez 6 futovij 183 sm teleskop astronomichnoyi observatoriyi Gissenskogo universitetu Gissen Nimechchina Jomu zdalosya sho vin sposterigav vlasnij ruh nebesnogo tila Vin dijshov visnovku sho vidkriv novu planetu i nazvav yiyi Zorya Lyudviga lat Sidus Ludoviciana na chest rektora ta zasnovnika universitetu Lyudviga V landgrafa Gessen Darmshtadtskogo mizh 1596 ta 1626 rr Ale z oglyadu na te sho ob yekt perebuvaye nadto daleko vid ploshini ekliptiki a takozh pislya retelnoyi perevirki bulo zrobleno visnovok sho vin ne mozhe buti planetoyu Zamist slavi Libkneht distav chimalo kritiki vid svoyih koleg Vlastivosti zoriZorya Lyudviga ce bilo zhovtij gigant spektralnogo klasu A8III F0III Ce vkazuye na te sho voden u yadri zori vzhe zakinchivsya i vona zijshla z golovnoyi poslidovnosti Spektr zori svidchit sho vona lezhit na mezhi spektralnih klasiv A i F Radius zori vimiryanij pid chas misiyi Gaia viyavivsya ne duzhe velikim dlya zori giganta vin dorivnyuye 1 61 sonyachnogo Te zh mozhna skazati j pro svitnist zori vona dorivnyuye 6 159 sonyachnoyi Temperatura zori vimiryana pid chas misiyi Gaia dorivnyuvala 7167 K Vona nadaye zori harakternij bilij kolir i robit yiyi dzherelom ultrafioletovogo viprominyuvannya Abi planeta analogichna Zemli otrimuvala priblizno stilki zh energiyi skilki vona otrimuye vid Soncya yiyi treba bulo b pomistiti na vidstani 2 48 astronomichnoyi odinici tobto priblizno tudi de v Sonyachnij sistemi roztashovanij Poyas asteroyidiv Prichomu z takoyi vidstani Zorya Lyudviga viglyadala b na tretinu menshe Soncya yakim mi jogo bachimo z Zemli vona mala b kutovij rozmir 0 35 kutovij diametr Soncya 0 5 LiteraturaJohann Georg Liebknecht D Io Georgii Liebknecht Uberior stellae Ludovicianae noviter detectae etc Gissae 1723 16 p 4 º Ondra Leos Box Mizar Alcor i Sidus Ludoviciana Sky and Telescope vol 108 number 1 page 74 2004 Richard Hinckley Allen Star Names Their lore and meaning Dover Publishing New York 1963 ISBN 0 486 21079 0 446 Robert Burnham Jr Burnham s Celestial Handbook An Observer s guide to universe before the Solar System Vol III Dover Publishing New York 1978 ISBN 0 486 23673 0 1955 PosilannyaZobrazhennya Zori Lyudviga angl PrimitkiKatalog Genri Drejpera 1918 d Track Q111130 SIMBAD Astronomical Database d Track Q654724 Friedrich Wilhelm August Argelander Bonnskij oglyad d Track Q845735d Track Q58685 Bastian U Fabricius C The Tycho 2 catalogue of the 2 5 million brightest stars Astron Astrophys T Forveille EDP Sciences 2000 Vol 355 P 27 30 ISSN 0004 6361 0365 0138 1432 0746 1286 4846 d Track Q114404d Track Q46260676d Track Q53998169d Track Q30078542d Track Q752075d Track Q2725928 Gaia Data Release 2 Data Processing and Analysis Consortium European Space Agency 2018 d Track Q42262d Track Q17011141d Track Q51905050 F Arenou Radial velocities Measurements of 2800 B2 F5 stars for HIPPARCOS Astron Astrophys T Forveille EDP Sciences 1999 Vol 137 Iss 3 P 451 456 ISSN 0004 6361 0365 0138 1432 0746 1286 4846 doi 10 1051 AAS 1999489 d Track Q114404d Track Q46260676d Track Q56580773d Track Q56562524d Track Q752075 Cannon A J Pickering E C VizieR Online Data Catalog Henry Draper Catalogue and Extension published in Ann Harvard Obs 91 100 1918 1925 Annals of the Astronomical Observatory of Harvard College 1918 Vol 91 100 d Track Q113553300d Track Q66617668 Brown A G A Messina S Nicastro L et al Gaia Data Release 2 Summary of the contents and survey properties Astron Astrophys T Forveille EDP Sciences 2018 Vol 616 P 1 1 ISSN 0004 6361 0365 0138 1432 0746 1286 4846 doi 10 1051 0004 6361 201833051 arXiv 1804 09365 d Track Q56561528d Track Q46260676d Track Q55865516d Track Q56423778d Track Q58491044d Track Q114404d Track Q752075d Track Q64706139 The Big Dipper Adds a Star Sky amp Telescope amer 11 grudnya 2009 Procitovano 18 veresnya 2022 Hog E Fabricius C Makarov V V Urban S Corbin T Wycoff G Bastian U Schwekendiek P Wicenec A The Tycho 2 catalogue of the 2 5 million brightest stars Astronomy and Astrophysics journal Vol 355 P L27 Bibcode 2000A amp A 355L 27H angl Brown A G A ta in Gaia Data Release 2 Summary of the contents and survey properties Astronomy amp Astrophysics 616 arXiv 1804 09365 Bibcode 2018A amp A 616A 1G doi 10 1051 0004 6361 201833051 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Citation title Shablon Citation citation a Cite maye pustij nevidomij parametr 1 dovidka Yavne vikoristannya ta in u first1 dovidka Gaia DR2 record for this source at Grenier S Baylac M O Rolland L Burnage R Arenou F Briot D Delmas F Duflot M Genty V Gomez A E Halbwachs J L Marouard M Oblak E Sellier A Radial velocities Measurements of 2800 B2 F5 stars for HIPPARCOS angl Astronomy and Astrophysics Supplement journal 1999 Vol 137 3 S 451 Bibcode 1999A amp AS 137 451G DOI 10 1051 aas 1999489 Brown A G A Vallenari A Prusti T Bruijne J H J de Babusiaux C Bailer Jones C a L Biermann M Evans D W Eyer L 1 serpnya 2018 Gaia Data Release 2 Summary of the contents and survey properties Astronomy amp Astrophysics angl T 616 s A1 doi 10 1051 0004 6361 201833051 ISSN 0004 6361 Procitovano 18 veresnya 2022

Дата публікації:
Топ