Фрідріх Вільгельм Август Аргеландер (нім. Friedrich Wilhelm August Argelander; 22 березня 1799 — 17 лютого 1875) — німецький астроном, член Берлінської академії наук (1870).
Фрідріх-Вільгельм Аргеландер | |
---|---|
нім. Friedrich Wilhelm August Argelander | |
Народився | 22 березня 1799[1][…] Клайпеда, Королівство Пруссія |
Помер | 17 лютого 1875[1][…](75 років) Бонн, Кельн, Рейнська провінція, Королівство Пруссія, Німецька імперія[4] |
Поховання | d |
Країна | Королівство Пруссія |
Діяльність | астроном, викладач університету |
Alma mater | Кенігсберзький університет |
Галузь | астрономія, геодезія, світлова величина[5], сферична астрономія[5] і d[5] |
Заклад | Боннський університет d |
Вчителі | Фрідріх Вільгельм Бессель[6] |
Відомі учні | Вільгельм Ферстер d |
Аспіранти, докторанти | Вільгельм Ферстер d[7] d[7] d[7] |
Членство | Лондонське королівське товариство Шведська королівська академія наук Баварська академія наук Петербурзька академія наук Американська академія мистецтв і наук Національна академія наук США |
Нагороди | |
Фрідріх-Вільгельм Аргеландер у Вікісховищі |
Життєпис
Народився в Мемелі (нині Клайпеда, Литва). 1822 року закінчив Кенігсберзький університет. З 1820 року працював під керівництвом Фрідріха-Вільгельма Бесселя в Кенігсберзькій обсерваторії. У 1823—1836 рр. працював у Фінляндії: до 1832 року — директор обсерваторії в Або, в 1832—1836 рр. — директор обсерваторії в Гельсингфорсі (нині Гельсінкі), з 1828 року — також професор університету в Гельсингфорсі. З 1836 року — професор університету й директор обсерваторії в Бонні.
Основні наукові роботи належать до позиційної астрономії й фотометрії. У Кенігсберзькій обсерваторії брав участь у роботах Бесселя з визначення точних положень зір. В обсерваторії Або визначав власні рухи зір. За матеріалами цих спостережень склав каталог 560 зір (1835). Проаналізувавши власний рух 390 зір, дістав упевнене підтвердження існування руху Сонця щодо інших зір, а також підтвердив розташування апекса, визначене раніше Вільямом Гершелем за власними рухами всього семи зір. 1843 року видано працю Аргеландера «Нова уранометрія» — атлас і каталог усіх зір, видимих неозброєним оком. У ньому було впорядковано позначення зір, чітко розмежовано сузір'я і точніше вказано зоряні величини (Аргеландер запровадив десяті частки зоряних величин).
Аргеландер був засновником широкого систематичного вивчення змінних зір. 1838 року він став до спостережень змінних зір і здійснював їх безперервно до 1870 року. Розробив простий метод візуальних оцінок блиску досліджуваної зорі в порівнянні з навколишніми постійними зорями (метод ступенів), який широко застосовується й досі. 1844 року опублікував «Відозву до друзів астрономії», що відіграло велику роль у становленні інтересу до змінних зір і в залученні до спостережень за ними не лише фахівців, а й аматорів.
Навколо Аргеландера сформувалася школа дослідників, серед яких були Йоганн Шмідт, Август Віннеке, А. Крюгер, Е. Шенфельд, Е. Гейс та інші.
У 1852—1859 рр. керував створенням фундаментального каталогу «Боннський огляд», що містить розташування (з точністю до 0,1 мінути) і яскравості (з точністю до 0,3 зоряної величини) усіх зір, яскравіших 9-ї видимої величини від Північного полюса до схилення −2 (загалом 324 198 зір). Протягом понад 30 років — 1838 по 1870 рр. — Аргеландер отримав понад 12 000 оцінок блиску близько 40 змінних зір, відкрив разом зі своїми учнями велику кількість нових змінних. Започаткував сучасну номенклатуру змінних зір.
Іноземний член-дописувач Петербурзької академії наук (1826), член багатьох академій наук, голова Німецького астрономічного товариства (1864—1867).
Див. також
- 1551 Аргеландер — астероїд, названий на честь вченого.
Примітки
- Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- Аргеландер, Фридрих-Вильгельм-Август // Энциклопедический словарь / под ред. И. Е. Андреевский — Сент-Питерсберг: Брокгауз — Ефрон, 1890. — Т. II. — С. 30.
- Argelander, Friedrich // Allgemeine Deutsche Biographie — L: 1902. — Vol. 46. — S. 36–38.
- Аргеландер Фридрих Вильгельм Август // Большая советская энциклопедия: [в 30 т.] / под ред. А. М. Прохоров — 3-е изд. — Москва: Советская энциклопедия, 1969.
- Czech National Authority Database
- Berry A. A Short History of Astronomy — London: John Murray, 1898.
- Математичний генеалогічний проєкт — 1997.
- Lutz D. Schmadel. Dictionary of Minor Planet Names. — 5-th Edition. — Berlin, Heidelberg : Springer-Verlag, 2003. — 992 (XVI) с. — .
Посилання
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Фрідріх-Вільгельм Аргеландер |
- Колчинский И. Г., Корсунь А. А., Родригес М. Р. (1977). Аргеландер Фридрих Вильгельм Август. Астрономы. Биографический справочник (на сайте Астронет). отв. редактор Богородский А. Ф. (вид. 2-ге, 416 с.). Киев: Наукова думка.(рос.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Fridrih Vilgelm Avgust Argelander nim Friedrich Wilhelm August Argelander 22 bereznya 1799 17 lyutogo 1875 nimeckij astronom chlen Berlinskoyi akademiyi nauk 1870 Fridrih Vilgelm Argelandernim Friedrich Wilhelm August ArgelanderNarodivsya 22 bereznya 1799 1799 03 22 1 Klajpeda Korolivstvo PrussiyaPomer 17 lyutogo 1875 1875 02 17 1 75 rokiv Bonn Keln Rejnska provinciya Korolivstvo Prussiya Nimecka imperiya 4 Pohovannya dKrayina Korolivstvo PrussiyaDiyalnist astronom vikladach universitetuAlma mater Kenigsberzkij universitetGaluz astronomiya geodeziya svitlova velichina 5 sferichna astronomiya 5 i d 5 Zaklad Bonnskij universitet dVchiteli Fridrih Vilgelm Bessel 6 Vidomi uchni Vilgelm Ferster dAspiranti doktoranti Vilgelm Ferster d 7 d 7 d 7 Chlenstvo Londonske korolivske tovaristvo Shvedska korolivska akademiya nauk Bavarska akademiya nauk Peterburzka akademiya nauk Amerikanska akademiya mistectv i nauk Nacionalna akademiya nauk SShANagorodi Chlen Amerikanskoyi akademiyi mistectv i nauk d inozemnij chlen Londonskogo korolivskogo tovaristva d 23 kvitnya 1846 Fridrih Vilgelm Argelander u VikishovishiZhittyepisNarodivsya v Memeli nini Klajpeda Litva 1822 roku zakinchiv Kenigsberzkij universitet Z 1820 roku pracyuvav pid kerivnictvom Fridriha Vilgelma Besselya v Kenigsberzkij observatoriyi U 1823 1836 rr pracyuvav u Finlyandiyi do 1832 roku direktor observatoriyi v Abo v 1832 1836 rr direktor observatoriyi v Gelsingforsi nini Gelsinki z 1828 roku takozh profesor universitetu v Gelsingforsi Z 1836 roku profesor universitetu j direktor observatoriyi v Bonni Osnovni naukovi roboti nalezhat do pozicijnoyi astronomiyi j fotometriyi U Kenigsberzkij observatoriyi brav uchast u robotah Besselya z viznachennya tochnih polozhen zir V observatoriyi Abo viznachav vlasni ruhi zir Za materialami cih sposterezhen sklav katalog 560 zir 1835 Proanalizuvavshi vlasnij ruh 390 zir distav upevnene pidtverdzhennya isnuvannya ruhu Soncya shodo inshih zir a takozh pidtverdiv roztashuvannya apeksa viznachene ranishe Vilyamom Gershelem za vlasnimi ruhami vsogo semi zir 1843 roku vidano pracyu Argelandera Nova uranometriya atlas i katalog usih zir vidimih neozbroyenim okom U nomu bulo vporyadkovano poznachennya zir chitko rozmezhovano suzir ya i tochnishe vkazano zoryani velichini Argelander zaprovadiv desyati chastki zoryanih velichin Argelander buv zasnovnikom shirokogo sistematichnogo vivchennya zminnih zir 1838 roku vin stav do sposterezhen zminnih zir i zdijsnyuvav yih bezperervno do 1870 roku Rozrobiv prostij metod vizualnih ocinok blisku doslidzhuvanoyi zori v porivnyanni z navkolishnimi postijnimi zoryami metod stupeniv yakij shiroko zastosovuyetsya j dosi 1844 roku opublikuvav Vidozvu do druziv astronomiyi sho vidigralo veliku rol u stanovlenni interesu do zminnih zir i v zaluchenni do sposterezhen za nimi ne lishe fahivciv a j amatoriv Navkolo Argelandera sformuvalasya shkola doslidnikiv sered yakih buli Jogann Shmidt Avgust Vinneke A Kryuger E Shenfeld E Gejs ta inshi U 1852 1859 rr keruvav stvorennyam fundamentalnogo katalogu Bonnskij oglyad sho mistit roztashuvannya z tochnistyu do 0 1 minuti i yaskravosti z tochnistyu do 0 3 zoryanoyi velichini usih zir yaskravishih 9 yi vidimoyi velichini vid Pivnichnogo polyusa do shilennya 2 zagalom 324 198 zir Protyagom ponad 30 rokiv 1838 po 1870 rr Argelander otrimav ponad 12 000 ocinok blisku blizko 40 zminnih zir vidkriv razom zi svoyimi uchnyami veliku kilkist novih zminnih Zapochatkuvav suchasnu nomenklaturu zminnih zir Inozemnij chlen dopisuvach Peterburzkoyi akademiyi nauk 1826 chlen bagatoh akademij nauk golova Nimeckogo astronomichnogo tovaristva 1864 1867 Div takozh1551 Argelander asteroyid nazvanij na chest vchenogo PrimitkiBibliotheque nationale de France BNF platforma vidkritih danih 2011 d Track Q19938912d Track Q54837d Track Q193563 Argelander Fridrih Vilgelm Avgust Enciklopedicheskij slovar pod red I E Andreevskij Sent Pitersberg Brokgauz Efron 1890 T II S 30 d Track Q24334127d Track Q23892889d Track Q4065721d Track Q19908137d Track Q49236d Track Q602358 Argelander Friedrich Allgemeine Deutsche Biographie L 1902 Vol 46 S 36 38 d Track Q26268677d Track Q24238926d Track Q2079d Track Q590208 Argelander Fridrih Vilgelm Avgust Bolshaya sovetskaya enciklopediya v 30 t pod red A M Prohorov 3 e izd Moskva Sovetskaya enciklopediya 1969 d Track Q649d Track Q17378135 Czech National Authority Database d Track Q13550863 Berry A A Short History of Astronomy London John Murray 1898 d Track Q19939115d Track Q84d Track Q19025604d Track Q1232629 Matematichnij genealogichnij proyekt 1997 d Track Q829984 Lutz D Schmadel Dictionary of Minor Planet Names 5 th Edition Berlin Heidelberg Springer Verlag 2003 992 XVI s ISBN 3 540 00238 3 PosilannyaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Fridrih Vilgelm ArgelanderKolchinskij I G Korsun A A Rodriges M R 1977 Argelander Fridrih Vilgelm Avgust Astronomy Biograficheskij spravochnik na sajte Astronet otv redaktor Bogorodskij A F vid 2 ge 416 s Kiev Naukova dumka ros