Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Алькор ˈ æ l k ɔər подвійна зоряна система в сузір ї Велика Ведмедиця зоря супутник Міцара Неозброєним оком Міцар і Альк

Алькор

Алькор

Алькор ([ˈælkɔər]) — подвійна зоряна система в сузір'ї Велика Ведмедиця, зоря-супутник Міцара. Неозброєним оком Міцар і Алькор видно як пару близьких зір у голоблі астеризму Великий Віз. Здатність бачити Алькор — традиційний спосіб перевірки зору.

Алькор
image
Каталожний код g UMa, 1RXS J132513.8+545920[1], 2MASS J13251353+5459165[1], BD+55 1603[1], CCDM J13240+5456D[1], CEL 4258[1], CSV 101383[1], GC 18155[1], GCRV 7966[1], GJ 3785[1], GSC 03850-01384[1], HD 116842[1], HIC 65477[1], HIP 65477[1], HR 5062[1], IRAS 13232+5514[1], IRAS F13232+5514[1], JP11 2393[1], NSV 6238[1], PLX 3066[1], PLX 3066.00[1], PPM 34021[1], ROT 1965[1], SAO 28751[1], TD1 16842[1], TYC 3850-1384-1[1], UBV 12110[1], uvby98 100116842[1], WDS J13239+5456Ca,Cb[1], HGAM 624[1], WEB 11557[1], Gaia DR2 1565090003969283968[1], 80 UMa, Gaia DR3 1565090003967879424[1], TIC 159191044[1], AG+55 887[1] і UBV M 19376[1]
Сузір'я Велика Ведмедиця
Відстань від Землі 24,7127 ± 0,0839 парсек[2]
Швидкість обертання зорі 228 км/с
Паралакс 40,4683 ± 0,2219 кутова мілісекунда[5]
Власний рух за схиленням −29,498 ± 0,157 кутова мілісекунда на рік[2]
Власний рух за прямим піднесенням 113,37 ± 0,127 кутова мілісекунда на рік[2]
Радіальна швидкість −9,6 ± 1 км/с
Тип змінної зорі змінна типу δ Щита
Спектральний клас A5V+M3-4V
Видима зоряна величина 4,01 ± 0,009
Абсолютна зоряна величина 2
Епоха J2000.0[1]
Пряме піднесення 3,513459619 радіан
Схилення 0,959720945 радіан
Ефективна температура 7943 K
Поверхнева гравітація 7600 сантиметр на секунду в квадраті
image Алькор у Вікісховищі

За даними астрометричного супутника «Гіппаркос», обидві зорі перебувають на відстані приблизно 83 (за іншими даними — 78) світлових років від Сонця. Видима зоряна величина — +3,99, спектральний клас — A5 V, Для епохи 2000 пряме піднесення становить 13г 25м 13,53с, нахил +54° 59′ 16,65″.

Маса Алькора дорівнює 1,8 мас Сонця. Температура поверхні Алькора становить 8000 К, він у 12 разів яскравіший за Сонце. Яскравість Алькора зазнає невеликих періодичних коливань. Швидкість його обертання становить 218 км/с, що в 100 разів швидше, ніж у Сонця.

Назви та позначення

Назва «Алькор» походить від арабського الخوار‎ al-khawāri, що означає «тьмяний», «незначний» — тобто слабко помітний супутник Міцара.

В арабській мові Алькор називають також Al-Sahja (ритмічна форма звичайного al-Suhā), що означає «забутий», «втрачений», «незначний».

Флемстид позначив Алькор як 80 Ursae Majoris.

Робоча група з назв зір (WGSN), створена Міжнародним астрономічним союзом 2016 року, затвердила назву «Алькор» у першому ж своєму бюлетені.

У традиційній індійській астрономії Алькор мав назву на честь дружини одного з Саптаріші.

В одному з міфів народу мікмаки про великого ведмедя та семеро мисливців Міцар — це синиця, а Алькор — її каструля[].

Міцар і Алькор

image
Міцар і Алькор у сузір'ї Великої Ведмедиці

Людина з нормальним зором бачить Алькор приблизно за 12 кутових мінут від Міцара — зорі 2-ї величини.

Характеристики власного руху Міцара й Алькора свідчать, що обидві зорі рухаються разом із більшістю інших зір Великої Ведмедиці, крім Дубхе й Алькайда, і належать до Рухомої групи Великої Ведмедиці — розсіяної групи зір, які мають спільне походження.

Щодо того, чи вони гравітаційно пов'язані, довгий час тривали суперечки. Лише у 2009 році астрономи Рочестерського університету виявили зв’язок між Алькором і складовими зоряної системи Міцара.

Дослідження 2010 року показували, що відстань між Алькором і Міцаром дещо менша, ніж вважалося раніше: приблизно 74 000 ± 39 000 астрономічних одиниць, тобто 0,5—1,5 світлового року. Невизначеність відстані між ними пов'язана з невизначеністю відстані до цієї зоряної системи від Сонячної системи. Якщо вони перебувають на однаковій відстані від нас (імовірність цього мала), то відстань між ними становить лише 17 800 а. о. (0,281 св. р.).

Зоря Людвіга

Майже точно посередині між Міцаром і Алькором на небосхилі розташована Зоря Людвіга. У систему Міцар — Алькор вона не входить, адже відстань до неї приблизно вчетверо більша — бл. 300 світлових років.

Перевірка зору

Спроба побачити Алькор — хороший[] тест на гостроту зору. Межа кутової роздільної здатності людського ока близька до 1 мінути, тобто 12 мінут (майже половина видимого діаметра Місяця), які розділяють Алькор і Міцар, теоретично не вимагають ідеального зору: гостроти зору 0,1 або 20/200 має бути достатньо. Утім, на практиці спроба побачити Алькор сильно ускладнюється невеликою яскравістю зір та великою різницею в яскравості між Міцаром і Алькором.

Експерименти Джорджа Бохігяна (George M. Bohigian) показали, що цей «арабський тест зору» фактично мало відрізняється від рядка 20/20 таблиці Снеллена (нормальний зір, гострота 1,0) принаймні для молодих людей. З низки протестованих добровольців лише одна людина віком 65 років виявилася нездатною розрізнити зорі навіть після корекції зору до 1,0.

В арабській літературі говориться, що побачити супутник Міцара може лише той, хто має найгостріший зір[]. Арабський лексикограф XIV століття Фірузабаді назвав його «Нашою загадкою», тоді як перський астрономічний письменник XIII століття Закарія аль-Казвіні сказав, що «люди перевіряли свій зір цією зорею».

Алькор B

image
Великий Віз та частина ручки ковша, сфотографовані з Міжнародної космічної станції. Міцар і Алькор розташовані вгорі праворуч.

У 2009 році було виявлено, що в Алькора є зоря-супутник Алькор B, червоний карлик зоряної величини 8,8.

Алькор B відкрили незалежно дві групи астрономів. Одна група під керівництвом Еріка Мамаджека (Eric Mamajek, Рочестерський університет) та його колеги із обсерваторії Стюарда Університету Аризони застосовувала адаптивну оптику на 6,5-метровому телескопі в Обсерваторії MMT. Друга група під керівництвом Ніла Циммермана (Neil Zimmerman), аспіранта Колумбійського університету та члена проєкту 1640 — міжнародної робочої групи, до складу якої входили астрофізики з Американського музею природознавства, Інституту астрономії Кембриджського університету, Каліфорнійського технологічного інституту та Лабораторії реактивного руху НАСА — застосовувала 5-метровий в Паломарській обсерваторії.

Алькор B перебуває за одну кутову секунду від Алькора A. Його спектральний клас — M3-4, це зоря головної послідовності, червоний карлик. Мінімальна відстань між Алькором A і Алькором B — 25 астрономічних одиниць. Один оберт триває щонайменше 90 років.

Алькор A і Алькор B перебувають на відстані 1,2 св. р. від чотирикратної системи Міцар і рухаються разом із нею. Таким чином, це друга за відстанню від Сонця шестикратна система — ближче неї лише Кастор. Шестикратна зоряна система Міцар — Алькор належить до рухомої групи Великої Ведмедиці — групи зір, які мають майже однаковий вік і швидкість. Це найближчий до Сонця об'єкта такого типу.

У культурі

Назву «Алькор» мають кораблі ВМС США: USS Alcor (AD-34) і USS Alcor (AK-259)[].

Примітки

  1. SIMBAD Astronomical Database
    d:Track:Q654724
  2. Gaia Early Data Release 3 / Data Processing and Analysis Consortium, European Space Agency — 2020.
    d:Track:Q98668919d:Track:Q42262d:Track:Q17011141
  3. Royer, F., Grenier, S., Baylac, M. -O. et al. Rotational velocities of A-type stars in the northern hemisphere. II. Measurement of v sin i // Astron. Astrophys. / T. Forveille — EDP Sciences, 2002. — Vol. 393, Iss. 3. — P. 897–911. — ISSN 0004-6361; 0365-0138; 1432-0746; 1286-4846 — doi:10.1051/0004-6361:20020943 — arXiv:astro-ph/0205255
    d:Track:Q114404d:Track:Q54150462d:Track:Q752075d:Track:Q46260676
  4. F. Royer, J. Zorec, Gómez A. E. Rotational velocities of A-type stars. III. Velocity distributions // Astron. Astrophys. / T. Forveille — EDP Sciences, 2007. — Vol. 463, Iss. 2. — P. 671–682. — ISSN 0004-6361; 0365-0138; 1432-0746; 1286-4846 — doi:10.1051/0004-6361:20065224 — arXiv:astro-ph/0610785
    d:Track:Q114404d:Track:Q29029228d:Track:Q752075d:Track:Q46260676
  5. Gaia Data Release 2 / Data Processing and Analysis Consortium, European Space Agency — 2018.
    d:Track:Q42262d:Track:Q17011141d:Track:Q51905050
  6. Gontcharov G. A. Pulkovo Compilation of Radial Velocities for 35 495 Hipparcos stars in a common system // Ast. Lett. / R. Sunyaev — Nauka, , 2006. — Vol. 32, Iss. 11. — P. 759–771. — ISSN 1063-7737; 1562-6873; 0320-0108; 0360-0327 — doi:10.1134/S1063773706110065 — arXiv:1606.08053
    d:Track:Q54126358d:Track:Q176916d:Track:Q248326d:Track:Q836911d:Track:Q263028
  7. Hinz P. M., Mamajek E. E., Kenworthy M. A. Discovery of a faint companion to Alcor using MMT/AO 5 {mu}m imaging // Astron. J. / J. G. III, E. Vishniac — NYC: IOP Publishing, AAS, University of Chicago Press, AIP, 2010. — Vol. 139, Iss. 3. — P. 919–925. — ISSN 0004-6256; 1538-3881 — doi:10.1088/0004-6256/139/3/919 — arXiv:0911.5028
    d:Track:Q463435d:Track:Q21511665d:Track:Q6234745d:Track:Q59659751d:Track:Q465230d:Track:Q1814982d:Track:Q5402996d:Track:Q114452626d:Track:Q2915886d:Track:Q669166d:Track:Q60d:Track:Q55879881
  8. Oja T. UBV photometry of stars whose positions are accurately known. VII // Astron. Astrophys. / T. Forveille — EDP Sciences, 1993. — Vol. 100. — P. 591–592. — ISSN 0004-6361; 0365-0138; 1432-0746; 1286-4846
    d:Track:Q114404d:Track:Q66682294d:Track:Q752075d:Track:Q46260676
  9. Leeuwen F. v. Validation of the new Hipparcos reduction // Astron. Astrophys. / T. Forveille — EDP Sciences, 2007. — Vol. 474, Iss. 2. — P. 653–664. — ISSN 0004-6361; 0365-0138; 1432-0746; 1286-4846 — doi:10.1051/0004-6361:20078357 — arXiv:0708.1752
    d:Track:Q114404d:Track:Q46260676d:Track:Q63615173d:Track:Q28315126d:Track:Q752075
  10. J. Zorec, F. Royer Rotational velocities of A-type stars. IV. Evolution of rotational velocities // Astron. Astrophys. / T. Forveille — EDP Sciences, 2012. — Vol. 537. — 22 p. — ISSN 0004-6361; 0365-0138; 1432-0746; 1286-4846 — doi:10.1051/0004-6361/201117691 — arXiv:1201.2052
    d:Track:Q114404d:Track:Q29392459d:Track:Q752075d:Track:Q46260676
  11. Corbally C. J. Contributions to the Nearby Stars (NStars) Project: Spectroscopy of Stars Earlier than M0 within 40 Parsecs: The Northern Sample. I // Astron. J. / J. G. III, E. Vishniac — NYC: IOP Publishing, AAS, University of Chicago Press, AIP, 2003. — Vol. 126, Iss. 4. — P. 2048–2059. — ISSN 0004-6256; 1538-3881 — doi:10.1086/378365 — arXiv:astro-ph/0308182
    d:Track:Q463435d:Track:Q60d:Track:Q6234745d:Track:Q2915886d:Track:Q465230d:Track:Q53997770d:Track:Q1814982d:Track:Q5402996d:Track:Q669166d:Track:Q82787491
  12. Bohigian, George M. (1 вересня 2008). An Ancient Eye Test—Using the Stars. Survey of Ophthalmology (English) . Т. 53, № 5. с. 536—539. doi:10.1016/j.survophthal.2008.06.009. ISSN 0039-6257. PMID 18929764. Процитовано 2 березня 2023.
  13. Artes, Paul H. An Ancient Eye Test - Using the Stars (GM Bohigian, Surv Ophth '08, 53:5). Процитовано 2 березня 2023.
  14. CERN Library Catalogue. catalogue.library.cern. Процитовано 2 березня 2023.
  15. Perryman, M. A. C.; Lindegren, L.; Kovalevsky, J.; Hoeg, E.; Bastian, U.; Bernacca, P. L.; Crézé, M.; Donati, F.; Grenon, M. (1 липня 1997). The HIPPARCOS Catalogue. Astronomy and Astrophysics. Т. 323. с. L49—L52. ISSN 0004-6361. Процитовано 2 березня 2023.
  16. Alcor. stars.astro.illinois.edu. Процитовано 2 березня 2023.
  17. Alcor | star | Britannica. www.britannica.com (англ.). Процитовано 2 березня 2023.
  18. List of , published in Popular Astronomy, January 1895, by Professor Robert H. West, of the Syrian Protestant College at Beirut.
  19. Alcor. Constellations of Words (амер.). Процитовано 2 березня 2023.
  20. Bulletin of the IAU Working Group on Star Names, No. 1 (PDF). July 2016.
  21. V.Chandran (1993). Astronomy Quiz Book (англ.). Pustak Mahal. ISBN .
  22. Mamajek, Eric E.; Kenworthy, Matthew A.; Hinz, Philip M.; Meyer, Michael R. (1 березня 2010). Discovery of a Faint Companion to Alcor Using MMT/AO 5 $\mu$m Imaging. The Astronomical Journal. Т. 139, № 3. с. 919—925. doi:10.1088/0004-6256/139/3/919. ISSN 0004-6256. Процитовано 2 березня 2023.
  23. Клименко, И. А.; Аль-Офешат, Хуссейн Ахмад Аль-Фади; Абдель-Кадер, Аль Рабабах Мохамед (1 березня 2005). Adaptive routing in wireless networks. Problems of Informatization and Management. Т. 1, № 12. doi:10.18372/2073-4751.1.11490. ISSN 2073-4751. Процитовано 2 березня 2023.
  24. Bohigian, George M. (2008). An ancient eye test--using the stars. Survey of Ophthalmology. Т. 53, № 5. с. 536—539. doi:10.1016/j.survophthal.2008.06.009. ISSN 0039-6257. PMID 18929764. Процитовано 2 березня 2023.
  25. published, Space com Staff (10 грудня 2009). New Star Found in Big Dipper. Space.com (англ.). Процитовано 2 березня 2023.
  26. Zimmerman, Neil; Oppenheimer, Ben R.; Hinkley, Sasha; Brenner, Douglas; Parry, Ian R.; Sivaramakrishnan, Anand; Hillenbrand, Lynne; Beichman, Charles; Crepp, Justin R. (1 лютого 2010). Parallactic Motion for Companion Discovery: An M-Dwarf Orbiting Alcor. The Astrophysical Journal. Т. 709, № 2. с. 733—740. doi:10.1088/0004-637X/709/2/733. ISSN 0004-637X. Процитовано 2 березня 2023.

Посилання

  • Alcor (star) on [en]: DSS2, SDSS, GALEX, IRAS, Hydrogen α, X-Ray, Astrophoto, Sky Map, Articles and images

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Alkor ˈ ae l k ɔer podvijna zoryana sistema v suzir yi Velika Vedmedicya zorya suputnik Micara Neozbroyenim okom Micar i Alkor vidno yak paru blizkih zir u golobli asterizmu Velikij Viz Zdatnist bachiti Alkor tradicijnij sposib perevirki zoru Alkor Katalozhnij kodg UMa 1RXS J132513 8 545920 1 2MASS J13251353 5459165 1 BD 55 1603 1 CCDM J13240 5456D 1 CEL 4258 1 CSV 101383 1 GC 18155 1 GCRV 7966 1 GJ 3785 1 GSC 03850 01384 1 HD 116842 1 HIC 65477 1 HIP 65477 1 HR 5062 1 IRAS 13232 5514 1 IRAS F13232 5514 1 JP11 2393 1 NSV 6238 1 PLX 3066 1 PLX 3066 00 1 PPM 34021 1 ROT 1965 1 SAO 28751 1 TD1 16842 1 TYC 3850 1384 1 1 UBV 12110 1 uvby98 100116842 1 WDS J13239 5456Ca Cb 1 HGAM 624 1 WEB 11557 1 Gaia DR2 1565090003969283968 1 80 UMa Gaia DR3 1565090003967879424 1 TIC 159191044 1 AG 55 887 1 i UBV M 19376 1 Suzir yaVelika Vedmedicya Vidstan vid Zemli24 7127 0 0839 parsek 2 Shvidkist obertannya zori228 km s Paralaks40 4683 0 2219 kutova milisekunda 5 Vlasnij ruh za shilennyam 29 498 0 157 kutova milisekunda na rik 2 Vlasnij ruh za pryamim pidnesennyam113 37 0 127 kutova milisekunda na rik 2 Radialna shvidkist 9 6 1 km s Tip zminnoyi zorizminna tipu d Shita Spektralnij klasA5V M3 4V Vidima zoryana velichina4 01 0 009 Absolyutna zoryana velichina2 EpohaJ2000 0 1 Pryame pidnesennya3 513459619 radian Shilennya0 959720945 radian Efektivna temperatura7943 K Poverhneva gravitaciya7600 santimetr na sekundu v kvadrati Alkor u Vikishovishi Za danimi astrometrichnogo suputnika Gipparkos obidvi zori perebuvayut na vidstani priblizno 83 za inshimi danimi 78 svitlovih rokiv vid Soncya Vidima zoryana velichina 3 99 spektralnij klas A5 V Dlya epohi 2000 pryame pidnesennya stanovit 13g 25m 13 53s nahil 54 59 16 65 Masa Alkora dorivnyuye 1 8 mas Soncya Temperatura poverhni Alkora stanovit 8000 K vin u 12 raziv yaskravishij za Sonce Yaskravist Alkora zaznaye nevelikih periodichnih kolivan Shvidkist jogo obertannya stanovit 218 km s sho v 100 raziv shvidshe nizh u Soncya Nazvi ta poznachennyaNazva Alkor pohodit vid arabskogo الخوار al khawari sho oznachaye tmyanij neznachnij tobto slabko pomitnij suputnik Micara V arabskij movi Alkor nazivayut takozh Al Sahja ritmichna forma zvichajnogo al Suha sho oznachaye zabutij vtrachenij neznachnij Flemstid poznachiv Alkor yak 80 Ursae Majoris Robocha grupa z nazv zir WGSN stvorena Mizhnarodnim astronomichnim soyuzom 2016 roku zatverdila nazvu Alkor u pershomu zh svoyemu byuleteni U tradicijnij indijskij astronomiyi Alkor mav nazvu na chest druzhini odnogo z Saptarishi V odnomu z mifiv narodu mikmaki pro velikogo vedmedya ta semero mislivciv Micar ce sinicya a Alkor yiyi kastrulya proyasniti Micar i AlkorMicar i Alkor u suzir yi Velikoyi Vedmedici Lyudina z normalnim zorom bachit Alkor priblizno za 12 kutovih minut vid Micara zori 2 yi velichini Harakteristiki vlasnogo ruhu Micara j Alkora svidchat sho obidvi zori ruhayutsya razom iz bilshistyu inshih zir Velikoyi Vedmedici krim Dubhe j Alkajda i nalezhat do Ruhomoyi grupi Velikoyi Vedmedici rozsiyanoyi grupi zir yaki mayut spilne pohodzhennya Shodo togo chi voni gravitacijno pov yazani dovgij chas trivali superechki Lishe u 2009 roci astronomi Rochesterskogo universitetu viyavili zv yazok mizh Alkorom i skladovimi zoryanoyi sistemi Micara Doslidzhennya 2010 roku pokazuvali sho vidstan mizh Alkorom i Micarom desho mensha nizh vvazhalosya ranishe priblizno 74 000 39 000 astronomichnih odinic tobto 0 5 1 5 svitlovogo roku Neviznachenist vidstani mizh nimi pov yazana z neviznachenistyu vidstani do ciyeyi zoryanoyi sistemi vid Sonyachnoyi sistemi Yaksho voni perebuvayut na odnakovij vidstani vid nas imovirnist cogo mala to vidstan mizh nimi stanovit lishe 17 800 a o 0 281 sv r Zorya Lyudviga Majzhe tochno poseredini mizh Micarom i Alkorom na neboshili roztashovana Zorya Lyudviga U sistemu Micar Alkor vona ne vhodit adzhe vidstan do neyi priblizno vchetvero bilsha bl 300 svitlovih rokiv Perevirka zoru Sproba pobachiti Alkor horoshij nenejtralno test na gostrotu zoru Mezha kutovoyi rozdilnoyi zdatnosti lyudskogo oka blizka do 1 minuti tobto 12 minut majzhe polovina vidimogo diametra Misyacya yaki rozdilyayut Alkor i Micar teoretichno ne vimagayut idealnogo zoru gostroti zoru 0 1 abo 20 200 maye buti dostatno Utim na praktici sproba pobachiti Alkor silno uskladnyuyetsya nevelikoyu yaskravistyu zir ta velikoyu rizniceyu v yaskravosti mizh Micarom i Alkorom Eksperimenti Dzhordzha Bohigyana George M Bohigian pokazali sho cej arabskij test zoru faktichno malo vidriznyayetsya vid ryadka 20 20 tablici Snellena normalnij zir gostrota 1 0 prinajmni dlya molodih lyudej Z nizki protestovanih dobrovolciv lishe odna lyudina vikom 65 rokiv viyavilasya nezdatnoyu rozrizniti zori navit pislya korekciyi zoru do 1 0 V arabskij literaturi govoritsya sho pobachiti suputnik Micara mozhe lishe toj hto maye najgostrishij zir dzherelo Arabskij leksikograf XIV stolittya Firuzabadi nazvav jogo Nashoyu zagadkoyu todi yak perskij astronomichnij pismennik XIII stolittya Zakariya al Kazvini skazav sho lyudi pereviryali svij zir ciyeyu zoreyu Alkor BVelikij Viz ta chastina ruchki kovsha sfotografovani z Mizhnarodnoyi kosmichnoyi stanciyi Micar i Alkor roztashovani vgori pravoruch U 2009 roci bulo viyavleno sho v Alkora ye zorya suputnik Alkor B chervonij karlik zoryanoyi velichini 8 8 Alkor B vidkrili nezalezhno dvi grupi astronomiv Odna grupa pid kerivnictvom Erika Mamadzheka Eric Mamajek Rochesterskij universitet ta jogo kolegi iz observatoriyi Styuarda Universitetu Arizoni zastosovuvala adaptivnu optiku na 6 5 metrovomu teleskopi v Observatoriyi MMT Druga grupa pid kerivnictvom Nila Cimmermana Neil Zimmerman aspiranta Kolumbijskogo universitetu ta chlena proyektu 1640 mizhnarodnoyi robochoyi grupi do skladu yakoyi vhodili astrofiziki z Amerikanskogo muzeyu prirodoznavstva Institutu astronomiyi Kembridzhskogo universitetu Kalifornijskogo tehnologichnogo institutu ta Laboratoriyi reaktivnogo ruhu NASA zastosovuvala 5 metrovij v Palomarskij observatoriyi Alkor B perebuvaye za odnu kutovu sekundu vid Alkora A Jogo spektralnij klas M3 4 ce zorya golovnoyi poslidovnosti chervonij karlik Minimalna vidstan mizh Alkorom A i Alkorom B 25 astronomichnih odinic Odin obert trivaye shonajmenshe 90 rokiv Alkor A i Alkor B perebuvayut na vidstani 1 2 sv r vid chotirikratnoyi sistemi Micar i ruhayutsya razom iz neyu Takim chinom ce druga za vidstannyu vid Soncya shestikratna sistema blizhche neyi lishe Kastor Shestikratna zoryana sistema Micar Alkor nalezhit do ruhomoyi grupi Velikoyi Vedmedici grupi zir yaki mayut majzhe odnakovij vik i shvidkist Ce najblizhchij do Soncya ob yekta takogo tipu U kulturiNazvu Alkor mayut korabli VMS SShA USS Alcor AD 34 i USS Alcor AK 259 dzherelo znachushist faktu PrimitkiSIMBAD Astronomical Database d Track Q654724 Gaia Early Data Release 3 Data Processing and Analysis Consortium European Space Agency 2020 d Track Q98668919d Track Q42262d Track Q17011141 Royer F Grenier S Baylac M O et al Rotational velocities of A type stars in the northern hemisphere II Measurement of v sin i Astron Astrophys T Forveille EDP Sciences 2002 Vol 393 Iss 3 P 897 911 ISSN 0004 6361 0365 0138 1432 0746 1286 4846 doi 10 1051 0004 6361 20020943 arXiv astro ph 0205255 d Track Q114404d Track Q54150462d Track Q752075d Track Q46260676 F Royer J Zorec Gomez A E Rotational velocities of A type stars III Velocity distributions Astron Astrophys T Forveille EDP Sciences 2007 Vol 463 Iss 2 P 671 682 ISSN 0004 6361 0365 0138 1432 0746 1286 4846 doi 10 1051 0004 6361 20065224 arXiv astro ph 0610785 d Track Q114404d Track Q29029228d Track Q752075d Track Q46260676 Gaia Data Release 2 Data Processing and Analysis Consortium European Space Agency 2018 d Track Q42262d Track Q17011141d Track Q51905050 Gontcharov G A Pulkovo Compilation of Radial Velocities for 35 495 Hipparcos stars in a common system Ast Lett R Sunyaev Nauka Springer Science Business Media 2006 Vol 32 Iss 11 P 759 771 ISSN 1063 7737 1562 6873 0320 0108 0360 0327 doi 10 1134 S1063773706110065 arXiv 1606 08053 d Track Q54126358d Track Q176916d Track Q248326d Track Q836911d Track Q263028 Hinz P M Mamajek E E Kenworthy M A Discovery of a faint companion to Alcor using MMT AO 5 mu m imaging Astron J J G III E Vishniac NYC IOP Publishing AAS University of Chicago Press AIP 2010 Vol 139 Iss 3 P 919 925 ISSN 0004 6256 1538 3881 doi 10 1088 0004 6256 139 3 919 arXiv 0911 5028 d Track Q463435d Track Q21511665d Track Q6234745d Track Q59659751d Track Q465230d Track Q1814982d Track Q5402996d Track Q114452626d Track Q2915886d Track Q669166d Track Q60d Track Q55879881 Oja T UBV photometry of stars whose positions are accurately known VII Astron Astrophys T Forveille EDP Sciences 1993 Vol 100 P 591 592 ISSN 0004 6361 0365 0138 1432 0746 1286 4846 d Track Q114404d Track Q66682294d Track Q752075d Track Q46260676 Leeuwen F v Validation of the new Hipparcos reduction Astron Astrophys T Forveille EDP Sciences 2007 Vol 474 Iss 2 P 653 664 ISSN 0004 6361 0365 0138 1432 0746 1286 4846 doi 10 1051 0004 6361 20078357 arXiv 0708 1752 d Track Q114404d Track Q46260676d Track Q63615173d Track Q28315126d Track Q752075 J Zorec F Royer Rotational velocities of A type stars IV Evolution of rotational velocities Astron Astrophys T Forveille EDP Sciences 2012 Vol 537 22 p ISSN 0004 6361 0365 0138 1432 0746 1286 4846 doi 10 1051 0004 6361 201117691 arXiv 1201 2052 d Track Q114404d Track Q29392459d Track Q752075d Track Q46260676 Corbally C J Contributions to the Nearby Stars NStars Project Spectroscopy of Stars Earlier than M0 within 40 Parsecs The Northern Sample I Astron J J G III E Vishniac NYC IOP Publishing AAS University of Chicago Press AIP 2003 Vol 126 Iss 4 P 2048 2059 ISSN 0004 6256 1538 3881 doi 10 1086 378365 arXiv astro ph 0308182 d Track Q463435d Track Q60d Track Q6234745d Track Q2915886d Track Q465230d Track Q53997770d Track Q1814982d Track Q5402996d Track Q669166d Track Q82787491 Bohigian George M 1 veresnya 2008 An Ancient Eye Test Using the Stars Survey of Ophthalmology English T 53 5 s 536 539 doi 10 1016 j survophthal 2008 06 009 ISSN 0039 6257 PMID 18929764 Procitovano 2 bereznya 2023 Artes Paul H An Ancient Eye Test Using the Stars GM Bohigian Surv Ophth 08 53 5 Procitovano 2 bereznya 2023 CERN Library Catalogue catalogue library cern Procitovano 2 bereznya 2023 Perryman M A C Lindegren L Kovalevsky J Hoeg E Bastian U Bernacca P L Creze M Donati F Grenon M 1 lipnya 1997 The HIPPARCOS Catalogue Astronomy and Astrophysics T 323 s L49 L52 ISSN 0004 6361 Procitovano 2 bereznya 2023 Alcor stars astro illinois edu Procitovano 2 bereznya 2023 Alcor star Britannica www britannica com angl Procitovano 2 bereznya 2023 List of published in Popular Astronomy January 1895 by Professor Robert H West of the Syrian Protestant College at Beirut Alcor Constellations of Words amer Procitovano 2 bereznya 2023 Bulletin of the IAU Working Group on Star Names No 1 PDF July 2016 V Chandran 1993 Astronomy Quiz Book angl Pustak Mahal ISBN 978 81 223 0366 7 Mamajek Eric E Kenworthy Matthew A Hinz Philip M Meyer Michael R 1 bereznya 2010 Discovery of a Faint Companion to Alcor Using MMT AO 5 mu m Imaging The Astronomical Journal T 139 3 s 919 925 doi 10 1088 0004 6256 139 3 919 ISSN 0004 6256 Procitovano 2 bereznya 2023 Klimenko I A Al Ofeshat Hussejn Ahmad Al Fadi Abdel Kader Al Rababah Mohamed 1 bereznya 2005 Adaptive routing in wireless networks Problems of Informatization and Management T 1 12 doi 10 18372 2073 4751 1 11490 ISSN 2073 4751 Procitovano 2 bereznya 2023 Bohigian George M 2008 An ancient eye test using the stars Survey of Ophthalmology T 53 5 s 536 539 doi 10 1016 j survophthal 2008 06 009 ISSN 0039 6257 PMID 18929764 Procitovano 2 bereznya 2023 published Space com Staff 10 grudnya 2009 New Star Found in Big Dipper Space com angl Procitovano 2 bereznya 2023 Zimmerman Neil Oppenheimer Ben R Hinkley Sasha Brenner Douglas Parry Ian R Sivaramakrishnan Anand Hillenbrand Lynne Beichman Charles Crepp Justin R 1 lyutogo 2010 Parallactic Motion for Companion Discovery An M Dwarf Orbiting Alcor The Astrophysical Journal T 709 2 s 733 740 doi 10 1088 0004 637X 709 2 733 ISSN 0004 637X Procitovano 2 bereznya 2023 PosilannyaAlcor star on en DSS2 SDSS GALEX IRAS Hydrogen a X Ray Astrophoto Sky Map Articles and images

Дата публікації:
Топ