Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Зигмунт Хмелевський (нар. 16 травня 1894, Одеса, помер 26 травня 1978, Варшава) — польський актор театру і кіно, театральний режисер і педагог.
| Зигмунт Хмелевський | ||||
|---|---|---|---|---|
| пол. Zygmunt Chmielewski | ||||
 | ||||
| Народився | 16 травня 1894 Одеса, Російська імперія | |||
| Помер | 26 травня 1978 (84 роки) Варшава, Польща | |||
| Поховання | d | |||
| Громадянство |  Республіка Польща | |||
| Діяльність | актор, театральний режисер, режисер | |||
| Заклад | Театральна академія імені Александра Зельверовича | |||
| Дружина | Станіслава Пержановська | |||
| IMDb | nm0158585 | |||
| Нагороди та премії | ||||
| Орден Відродження Польщі, Хрест Заслуги, Медаль 10-річчя Народної Польщі | ||||
| | ||||
 Зигмунт Хмелевський у Вікісховищі | ||||
Біографія
Народився в родині комірника Францішека та Вікторії. У рідній Одесі закінчив гімназію та ремісничу школу, а також брав приватні уроки акторського мистецтва. Тут він також зробив свої перші кроки на сцені, спочатку в російському театрі фарсу (1912—1914), а потім у польському театрі (1914—1916).
У 1918 разом з дивізією генерала Люціана Желіговського приїхав з Росії до Польщі. 29 листопада 1919 року дебютував у варшавському театрі «Редута» роллю офіцера у виставі Стефана Жеромського «Білішим від снігу я стану».
Виступав переважно на столичних сценах: театрі «Редута» (1919—1929), театрі «Атенеум» (1930—1933 і 1937—1939), Новому театрі (1947—1949), Національному театрі (1949—1953) і Польському театрі. (1953—1968). Його також можна було побачити в театрах Кракова, Вільнюса та Лодзі. З 1929 року працював і режисером театру.
Дебютував у кіно у 1921 році, більшість ролей у кіно зіграв у міжвоєнний період. У 1955—1958 роках викладав у Державній театральній школі у Варшаві. Входив до Управи ЗАСП (1933—1934 та 1947). 1 вересня 1968 року вийшов на пенсію.
Виступав також у Телевізійному театрі у виставах: Хірургія Антона Чехова, режисер Естер Воднаров (1954), заступник, «Містер Луно» Гі де Мопассана, режисер Марек Тадеуш Новаковський (1957), «Повстання ангелів» Анатоля Франса, режисер Ян Кульма (1960) та в «Анна Кареніна» Льва Толстого, режисер Адам Ганушкевич (1961) та у виставі «Страніцький і національний герой» Фрідріха Дюрренматта, режисер Зигмунт Гюбнер як редактор Грім (1962).
З 30 грудня 1920 року його дружиною була актриса Станіслава Пержановська, відома з ролі Гелени Матисякової в радіоромані Matysiakowie.
Помер 26 травня 1978 року у Варшаві, похований 30 травня 1978 року на Бруднівському цвинтарі (діл. 37B-III-23).
Фільмографія
- Cud nad Wisłą (1921)
- Cyganka Aza (1926) — Апраш, ватажок циган
- Szlakiem hańby (1929) — матрос в шинку
- Janko Muzykant (1930) — власник шинку «Krzaczki».
- Księżna Łowicka (1932)
- Jego ekscelencja subiekt (1933) — Зигмунт Крахт, кандидат у чоловіки Ані
- Pod Twoją obronę (1933) — голова зовнішньої розвідки
- Przybłęda (1933) — міський голова
- Ромео i Юльця (1933) — Валерій Липко, клієнт офісу «Ромео і Юльця».
- Шпигун у масці (1933)
- Córka generała Pankratowa (1934) — командор Цитаделі
- Czy Lucyna to dziewczyna? (1934) — президент Павел Бортновський, батько Люцини
- Przebudzenie (1934)
- Barbara Radziwiłłówna (1936) — Миколай Радзивілл «Чорний»
- Jego wielka miłość (1936) — директор театру
- Пан Твардовський (1936) — посол від Москви
- Róża (1936)
- Tajemnica panny Brinx (1936) — Вільчинський
- Trędowata (1936) — Граф Барський
- Wierna rzeka (1936) — корчмар
- Ordynat Michorowski (1937) — Граф Барський
- Skłamałam (1937) — президент
- Doktór Murek (1939)
- Nad Niemnem (1939)
- Ja tu rządzę (1939/1941) — президент Боніфацій Журек-Журковський, батько Кіції
- Przez łzy do szczęścia (1939/1941) — імпресаріо Лени
- Oстанній етап (1947) — сановник гестапо, супроводжує міжнародну комісію
- Niedaleko Warszawy (1954) — полковник Гопкінс, бос Богуцького
- Nikodem Dyzma (1956) — президент Артур Раковецький
- Szkice węglem (1956) — голова району
- Kapelusz pana Anatola (1957) — Ян Вольський, директор страхової компанії
- Zadzwońcie do mojej żony (1958) — Рибковський, пасажир поїзда
- Cafe pod Minogą (1959) — німецький генерал
- Inspekcja pana Anatola (1959) — Ян Вольський, директор страхової компанії
- Walet pikowy (1960) — Попеску
- Кодова назва «Нектар» (1963) — головний редактор «Echa Warszawy»
Ордени та нагороди
- Лицарський хрест Ордена Відродження Польщі (11 липня 1955)
- Золотий Хрест Заслуги (23.06.1927)
- Медаль 10-річчя ПНР (19.01.1955)
Вшанування пам'яті
- Його ім'я значиться на табличці пам'яті видатних митців польської культури, встановленій у 2020 році на будинку на вул. Odolańska 20 у Варшаві, де він жив із дружиною Станіславою Пержановською.
Примітки
- Cmentarze Bródzieńskie
- M.P. z 1955 r. nr 91, poz. 1144 «w 10 rocznicę Polski Ludowej za zasługi w dziedzinie kultury i sztuki».
- M.P. z 1927 r. nr 143, poz. 369 «za ofiarne szerzenie kultury polskiej w województwach wschodnich».
- M.P. z 1955 r. nr 101, poz. 1400 — Uchwała Rady Państwa z dnia 19 stycznia 1955 r. nr 0/196 — na wniosek Ministra Kultury i Sztuki.
- Niezwykli mieszkańcy mokotowskiego domu. 3 grudnia 2020.
Посилання
- Зигмунт Хмелевський в базі IMDB
- Zygmunt Chmielewski на сайті Filmweb.pl (пол.)
- Zygmunt Chmielewski на сайті filmpolski.pl (пол.)
- Zygmunt Chmielewski в бібліотеці Polona
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Zigmunt Hmelevskij nar 16 travnya 1894 Odesa pomer 26 travnya 1978 Varshava polskij aktor teatru i kino teatralnij rezhiser i pedagog Zigmunt Hmelevskijpol Zygmunt ChmielewskiZobrazhennyaNarodivsya16 travnya 1894 1894 05 16 Odesa Rosijska imperiyaPomer26 travnya 1978 1978 05 26 84 roki Varshava PolshaPohovannyadGromadyanstvo Respublika PolshaDiyalnistaktor teatralnij rezhiser rezhiserZakladTeatralna akademiya imeni Aleksandra ZelverovichaDruzhinaStanislava PerzhanovskaIMDbnm0158585Nagorodi ta premiyiOrden Vidrodzhennya Polshi Hrest Zaslugi Medal 10 richchya Narodnoyi Polshi Zigmunt Hmelevskij u VikishovishiBiografiyaNarodivsya v rodini komirnika Francisheka ta Viktoriyi U ridnij Odesi zakinchiv gimnaziyu ta remisnichu shkolu a takozh brav privatni uroki aktorskogo mistectva Tut vin takozh zrobiv svoyi pershi kroki na sceni spochatku v rosijskomu teatri farsu 1912 1914 a potim u polskomu teatri 1914 1916 U 1918 razom z diviziyeyu generala Lyuciana Zheligovskogo priyihav z Rosiyi do Polshi 29 listopada 1919 roku debyutuvav u varshavskomu teatri Reduta rollyu oficera u vistavi Stefana Zheromskogo Bilishim vid snigu ya stanu Vistupav perevazhno na stolichnih scenah teatri Reduta 1919 1929 teatri Ateneum 1930 1933 i 1937 1939 Novomu teatri 1947 1949 Nacionalnomu teatri 1949 1953 i Polskomu teatri 1953 1968 Jogo takozh mozhna bulo pobachiti v teatrah Krakova Vilnyusa ta Lodzi Z 1929 roku pracyuvav i rezhiserom teatru Debyutuvav u kino u 1921 roci bilshist rolej u kino zigrav u mizhvoyennij period U 1955 1958 rokah vikladav u Derzhavnij teatralnij shkoli u Varshavi Vhodiv do Upravi ZASP 1933 1934 ta 1947 1 veresnya 1968 roku vijshov na pensiyu Vistupav takozh u Televizijnomu teatri u vistavah Hirurgiya Antona Chehova rezhiser Ester Vodnarov 1954 zastupnik Mister Luno Gi de Mopassana rezhiser Marek Tadeush Novakovskij 1957 Povstannya angeliv Anatolya Fransa rezhiser Yan Kulma 1960 ta v Anna Karenina Lva Tolstogo rezhiser Adam Ganushkevich 1961 ta u vistavi Stranickij i nacionalnij geroj Fridriha Dyurrenmatta rezhiser Zigmunt Gyubner yak redaktor Grim 1962 Z 30 grudnya 1920 roku jogo druzhinoyu bula aktrisa Stanislava Perzhanovska vidoma z roli Geleni Matisyakovoyi v radioromani Matysiakowie Pomer 26 travnya 1978 roku u Varshavi pohovanij 30 travnya 1978 roku na Brudnivskomu cvintari dil 37B III 23 FilmografiyaKadr z filmu Brodyaka 1933 Sprava Zigmunt Hmilevskij mer Ina Benita Marijka Feliks Zhukovskij Dmetro Zigmunt Hmelevskij z aktrisoyu Alinoyu Zhelisskoyu na polskomu kinobali u Varshavi 27 sichnya 1939 r Cud nad Wisla 1921 Cyganka Aza 1926 Aprash vatazhok cigan Szlakiem hanby 1929 matros v shinku Janko Muzykant 1930 vlasnik shinku Krzaczki Ksiezna Lowicka 1932 Jego ekscelencja subiekt 1933 Zigmunt Kraht kandidat u choloviki Ani Pod Twoja obrone 1933 golova zovnishnoyi rozvidki Przybleda 1933 miskij golova Romeo i Yulcya 1933 Valerij Lipko kliyent ofisu Romeo i Yulcya Shpigun u masci 1933 Corka generala Pankratowa 1934 komandor Citadeli Czy Lucyna to dziewczyna 1934 prezident Pavel Bortnovskij batko Lyucini Przebudzenie 1934 Barbara Radziwillowna 1936 Mikolaj Radzivill Chornij Jego wielka milosc 1936 direktor teatru Pan Tvardovskij 1936 posol vid Moskvi Roza 1936 Tajemnica panny Brinx 1936 Vilchinskij Tredowata 1936 Graf Barskij Wierna rzeka 1936 korchmar Ordynat Michorowski 1937 Graf Barskij Sklamalam 1937 prezident Doktor Murek 1939 Nad Niemnem 1939 Ja tu rzadze 1939 1941 prezident Bonifacij Zhurek Zhurkovskij batko Kiciyi Przez lzy do szczescia 1939 1941 impresario Leni Ostannij etap 1947 sanovnik gestapo suprovodzhuye mizhnarodnu komisiyu Niedaleko Warszawy 1954 polkovnik Gopkins bos Boguckogo Nikodem Dyzma 1956 prezident Artur Rakoveckij Szkice weglem 1956 golova rajonu Kapelusz pana Anatola 1957 Yan Volskij direktor strahovoyi kompaniyi Zadzwoncie do mojej zony 1958 Ribkovskij pasazhir poyizda Cafe pod Minoga 1959 nimeckij general Inspekcja pana Anatola 1959 Yan Volskij direktor strahovoyi kompaniyi Walet pikowy 1960 Popesku Kodova nazva Nektar 1963 golovnij redaktor Echa Warszawy Ordeni ta nagorodiLicarskij hrest Ordena Vidrodzhennya Polshi 11 lipnya 1955 Zolotij Hrest Zaslugi 23 06 1927 Medal 10 richchya PNR 19 01 1955 Vshanuvannya pam yatiJogo im ya znachitsya na tablichci pam yati vidatnih mitciv polskoyi kulturi vstanovlenij u 2020 roci na budinku na vul Odolanska 20 u Varshavi de vin zhiv iz druzhinoyu Stanislavoyu Perzhanovskoyu PrimitkiCmentarze Brodzienskie M P z 1955 r nr 91 poz 1144 w 10 rocznice Polski Ludowej za zaslugi w dziedzinie kultury i sztuki M P z 1927 r nr 143 poz 369 za ofiarne szerzenie kultury polskiej w wojewodztwach wschodnich M P z 1955 r nr 101 poz 1400 Uchwala Rady Panstwa z dnia 19 stycznia 1955 r nr 0 196 na wniosek Ministra Kultury i Sztuki Niezwykli mieszkancy mokotowskiego domu 3 grudnia 2020 PosilannyaZigmunt Hmelevskij v bazi IMDB Zygmunt Chmielewski na sajti Filmweb pl pol Zygmunt Chmielewski na sajti filmpolski pl pol Zygmunt Chmielewski v biblioteci Polona