Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Землеробство муїсків — одна з основних форм господарської діяльності в державах чибча-муїсків. Сформувалася як самостійна форма. Спочатку зазнала впливу .
Умови
Народи муїсків мешкали на великій території, де був неоднорідний клімат, зі значною часткою гірської місцевості, високих скель та піків. Переважно чибча займали площі від 1800 до 4000 м над рівнем моря. Деякі поселення розташовувалися на рівні 5000 м. Ці кліматичні зони сильно розрізняються не лише за географією, але за різними умовами довкілля, ґрунту, води, вологості. Середня температура в цій області становить від 13 °С до 4 °C вночі та випадає опадів в середньому 800 мм, хоча у пустельній місцині Канделарія в Вальє-де-Лейва їх значно менше.
Міста й великі скупчення поселень розташовувалися на великих плато, у долинах, де була можливість швидко дістатися низин, у басейнах річок, особливо великих — Магдалена, Бояка і Кундинамарка. Особливістю цих міст є наявність двох сезонів дощів щороку, перший — з березня по травень, а другий — з вересня по листопад. У кожній долині та низині присутній свій специфічний мікроклімат, що обумовив характер господарювання чибча на землі.
Обробка землі
В основі було терасове землеробство із застосуванням штучного зрошення. Водночас у них існували так званні підняті поля та звичайні поля у самих низинах, поблизу джерел прісної води.
Землеробство було виключно чоловічою роботою. Створення терас у чибча схоже на таку саму практику в інших андських народів. Цей метод дозволяв землеробам муїсків використати більше землі, піднімаючись поступово якомога вище в гори — до 4—5 тис. м над рівнем моря. При цьому застосовувався мультикультурний метод посіву, коли поруч з кукурудзою саджали бобові або гарбузи, що давало змогу насичувати принесений ґрунт природними азотистими добривами і водночас боротися зі шкідниками. Усе це дозволяло регулярно збирати чудові врожаї.
На середній висоті або в низинах чибча влаштовували піднесені (або м'які) поля (чичбча їх називали chucua), штучно зроблені довгі й вузькі земляні грядки або платформи, що нагадували чинампи ацтеків та такі ж самі поля у мая. При цьому способі землеробства вода не застоюється, а стікає канавками, що дає змогу зберігати цінну воду, не перенасичує нею ґрунт та коріння рослин й при цьому забезпечує поживними речовинами сільськогосподарські культури. Підняті поля розташовувалися на більш високих і сухих безлісних ділянках річкової долини, на деякому віддаленні від головного гирла. Такі поля здатні були давати величезні врожаї по кілька разів на рік і відрізнялися невичерпною родючістю. Зазвичай застосовувалося чибча в басейнах річок.
Займалися муїскі землеробством і на заплавах та болотистих місцях, які зміцнювали, приносячи туди родючий ґрунт. Такі поля називалися humedales. До них вели канали та кавчики, що забирали зайву воду.
Землероби перед посівом посипали землю товченою так званою «рожевою сіллю» (відома нині як сильвініт), насиченою калієм. Початок робіт визначали за допомогою календаря та за згодою жінок громади. Сівбою, обробкою полів, збиранням та зберіганням врожаю займалися чоловіки муїсків. Чибча починали готуватися до посіву в січні під час сухого сезону, посів усіх культур здійснювався в березні на початку сезону дощів, а збір врожаю маїсу зазвичай — наприкінці листопада та в грудні. Картоплю збирали двічі — у липні та грудні.
Засоби
Технічне озброєння місцевих землеробів було доволі примітивним: землю обробляли дерев'яними мотиками (гуе), що нагадували за формою кирку, або дерев'яними лопатами (хіка).
Культури
Основною сільськогосподарською культурою у чибча був маїс (кукурудза, aba). Це була найшанованіша рослина, оскільки забезпечувала існування всіх верств населення. Відповідно до досліджень археологів муїски стали вирощувати одомашнену кукурудзу близько II ст. до н. е. Виявлено щонайменше 13 сортів маїсу, які вирощували в доколоніальний період. Також були назви для кукурудзи за кольором та виглядом: білу називали fuquie pquihyza, чорну — chyscamuy, жовту — abtyba, червону — sasamuy, м'яку — phochuba. Про велике значення маїсу свідчить те, що у мові чибча часто назва кукурудзи і хліба позначається одним словом. Кукурудзу зберігали у вигляді зерна в спеціальних приміщеннях або мололи й сушили, заготовляли.
Другою за значимістю (особливо у нижчих верств населення) була картопля (yomas, відомо про 5 видів). Деякі сорти муїски розрізняли за кольором: жовта називалася tybaiomy, темна — funzaiomy, біла — xieiomyширока — gazaiomy, довга — quyiomy, велика — pquasiomy.
Чибча вирощували кіноа (знали 4—5 сортів — suba, pasca), квасолю (3 види), або чачофруто та інші види бобових, арахіс (особливо в держава Ірака-Согамосо і Тунха), кабачки, перець (quybsa або овочевий, рокото, чилі, також розрізняли довгий перець — ají quybsa, великий — pquata quybsa, невеликий — agua quybsa, круглий — nymqua quybsa, жовтий — guapa quybsa), агава сорту піта, численні види гарбузів. Крім того, особливо піклувалися стосовно плантацій коки (hayo) та бавовника. Втім останнього було доволі мало, тому бавовну доводилося завозити. В значні кількості відбувалося вирощування тютюну, найкращий був в державі Хунза.
Активно культивувалися також бульби, насамперед аракачу, юку (aro), маніок (yux-chuguas), (з роду канна — chisgua, rijua), батат (cumar), топінамбур, ульюко (chuguas), оку, настурцію бульбисту, якон (з родини айстрових — jiquima).
Чибча вирощували багато фруктів. Найпоширенішими були горлянкове дерево (родина біньйонієві), тамарільйо, гуаява, фізаліс перуанський (uchuva), ананас, папая, страстоцвіти а також ягоди, перед усім різні сорти лохини. Авокадо і анона (окрім черімої) вирощувалися у невеликих кількостях, зазвичай отримувалися в результаті з мая та племенами сучасної Панима і Коста-Рики.
Маїс та кіноа вирощували переважно на терасах (від 800 до 5000 м над рівнем моря), бульби, кабачки, гарбузи, ягоди чибча — на піднятих полях (від 1800 до 3000 м над рівнем моря) або у зонах з помірним кліматом, а бавовник, коку і фрукти культивувалися на низьких висотах з теплим кліматом.
Окрім харчових потреб, вирощувалися для технічних цілей, медицини. Так, з плодів горлянкового дерева робилися інструменти, посуд, відвар його плодів застосовувався в лікувальних цілях; коку також інколи використовували як анестезію та під час збору маїсу.
Садівництво
Значну частину поживних рослин звичайні члени громади вирощували у присадних ділянках, у більш заможних чибча, особливо у жерців, знаті та володарів існували великі сади. Тут вирощували численні фрукти та рослини (зокрема черімою), що необхідно було свіжими доставляти до столу.
Низку рослин чибча не культивували спеціально (, луло, галінсога дрібноквіткова), а утворювали своєрідні лісові сади. Для цього огороджувалася значна територія, де були знайдені необхідні рослини або дерева (здебільшого останні), після цього встановлювався постійний контроль громади або слуг у заможних родинах. Останні повинні були доглядати, боротися зі шкідниками та збирати врожаї. Своєрідні плантації ягід муїски влаштовували високо в горах, де так само піклувалися, а згодом збирали дику гірську ожину (або мора), , декілька видів дикої малини ( та Rubus glaucus).
Див. також
Джерела
- Bray, W with L. F. Herrera, M. Cardale, P. Botero, and J.G Monsalve 1987 The Ancient Agricultural Landscape of Calima, Colombia. In Pre-Hispanic Agricultural Fields in the Andean Region (Part I) W.M. Denevan, K. Mathewson and G. Knapp, eds. Pp. 443—481. London: BAR International Series.
- Carneiro, Robert 2000 Review of The Native Cultures of the Southern Continent: An Attempted Triangulation. Latin American Antiquity 11(10): 89-92.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Zemlerobstvo muyiskiv odna z osnovnih form gospodarskoyi diyalnosti v derzhavah chibcha muyiskiv Sformuvalasya yak samostijna forma Spochatku zaznala vplivu UmoviNarodi muyiskiv meshkali na velikij teritoriyi de buv neodnoridnij klimat zi znachnoyu chastkoyu girskoyi miscevosti visokih skel ta pikiv Perevazhno chibcha zajmali ploshi vid 1800 do 4000 m nad rivnem morya Deyaki poselennya roztashovuvalisya na rivni 5000 m Ci klimatichni zoni silno rozriznyayutsya ne lishe za geografiyeyu ale za riznimi umovami dovkillya gruntu vodi vologosti Serednya temperatura v cij oblasti stanovit vid 13 S do 4 C vnochi ta vipadaye opadiv v serednomu 800 mm hocha u pustelnij miscini Kandelariya v Valye de Lejva yih znachno menshe Mista j veliki skupchennya poselen roztashovuvalisya na velikih plato u dolinah de bula mozhlivist shvidko distatisya nizin u basejnah richok osoblivo velikih Magdalena Boyaka i Kundinamarka Osoblivistyu cih mist ye nayavnist dvoh sezoniv doshiv shoroku pershij z bereznya po traven a drugij z veresnya po listopad U kozhnij dolini ta nizini prisutnij svij specifichnij mikroklimat sho obumoviv harakter gospodaryuvannya chibcha na zemli Obrobka zemliV osnovi bulo terasove zemlerobstvo iz zastosuvannyam shtuchnogo zroshennya Vodnochas u nih isnuvali tak zvanni pidnyati polya ta zvichajni polya u samih nizinah poblizu dzherel prisnoyi vodi Zemlerobstvo bulo viklyuchno cholovichoyu robotoyu Stvorennya teras u chibcha shozhe na taku samu praktiku v inshih andskih narodiv Cej metod dozvolyav zemlerobam muyiskiv vikoristati bilshe zemli pidnimayuchis postupovo yakomoga vishe v gori do 4 5 tis m nad rivnem morya Pri comu zastosovuvavsya multikulturnij metod posivu koli poruch z kukurudzoyu sadzhali bobovi abo garbuzi sho davalo zmogu nasichuvati prinesenij grunt prirodnimi azotistimi dobrivami i vodnochas borotisya zi shkidnikami Use ce dozvolyalo regulyarno zbirati chudovi vrozhayi Na serednij visoti abo v nizinah chibcha vlashtovuvali pidneseni abo m yaki polya chichbcha yih nazivali chucua shtuchno zrobleni dovgi j vuzki zemlyani gryadki abo platformi sho nagaduvali chinampi actekiv ta taki zh sami polya u maya Pri comu sposobi zemlerobstva voda ne zastoyuyetsya a stikaye kanavkami sho daye zmogu zberigati cinnu vodu ne perenasichuye neyu grunt ta korinnya roslin j pri comu zabezpechuye pozhivnimi rechovinami silskogospodarski kulturi Pidnyati polya roztashovuvalisya na bilsh visokih i suhih bezlisnih dilyankah richkovoyi dolini na deyakomu viddalenni vid golovnogo girla Taki polya zdatni buli davati velichezni vrozhayi po kilka raziv na rik i vidriznyalisya nevicherpnoyu rodyuchistyu Zazvichaj zastosovuvalosya chibcha v basejnah richok Zajmalisya muyiski zemlerobstvom i na zaplavah ta bolotistih miscyah yaki zmicnyuvali prinosyachi tudi rodyuchij grunt Taki polya nazivalisya humedales Do nih veli kanali ta kavchiki sho zabirali zajvu vodu Zemlerobi pered posivom posipali zemlyu tovchenoyu tak zvanoyu rozhevoyu sillyu vidoma nini yak silvinit nasichenoyu kaliyem Pochatok robit viznachali za dopomogoyu kalendarya ta za zgodoyu zhinok gromadi Sivboyu obrobkoyu poliv zbirannyam ta zberigannyam vrozhayu zajmalisya choloviki muyiskiv Chibcha pochinali gotuvatisya do posivu v sichni pid chas suhogo sezonu posiv usih kultur zdijsnyuvavsya v berezni na pochatku sezonu doshiv a zbir vrozhayu mayisu zazvichaj naprikinci listopada ta v grudni Kartoplyu zbirali dvichi u lipni ta grudni Zasobi Tehnichne ozbroyennya miscevih zemlerobiv bulo dovoli primitivnim zemlyu obroblyali derev yanimi motikami gue sho nagaduvali za formoyu kirku abo derev yanimi lopatami hika KulturiOsnovnoyu silskogospodarskoyu kulturoyu u chibcha buv mayis kukurudza aba Ce bula najshanovanisha roslina oskilki zabezpechuvala isnuvannya vsih verstv naselennya Vidpovidno do doslidzhen arheologiv muyiski stali viroshuvati odomashnenu kukurudzu blizko II st do n e Viyavleno shonajmenshe 13 sortiv mayisu yaki viroshuvali v dokolonialnij period Takozh buli nazvi dlya kukurudzi za kolorom ta viglyadom bilu nazivali fuquie pquihyza chornu chyscamuy zhovtu abtyba chervonu sasamuy m yaku phochuba Pro velike znachennya mayisu svidchit te sho u movi chibcha chasto nazva kukurudzi i hliba poznachayetsya odnim slovom Kukurudzu zberigali u viglyadi zerna v specialnih primishennyah abo mololi j sushili zagotovlyali Drugoyu za znachimistyu osoblivo u nizhchih verstv naselennya bula kartoplya yomas vidomo pro 5 vidiv Deyaki sorti muyiski rozriznyali za kolorom zhovta nazivalasya tybaiomy temna funzaiomy bila xieiomyshiroka gazaiomy dovga quyiomy velika pquasiomy Chibcha viroshuvali kinoa znali 4 5 sortiv suba pasca kvasolyu 3 vidi abo chachofruto ta inshi vidi bobovih arahis osoblivo v derzhava Iraka Sogamoso i Tunha kabachki perec quybsa abo ovochevij rokoto chili takozh rozriznyali dovgij perec aji quybsa velikij pquata quybsa nevelikij agua quybsa kruglij nymqua quybsa zhovtij guapa quybsa agava sortu pita chislenni vidi garbuziv Krim togo osoblivo pikluvalisya stosovno plantacij koki hayo ta bavovnika Vtim ostannogo bulo dovoli malo tomu bavovnu dovodilosya zavoziti V znachni kilkosti vidbuvalosya viroshuvannya tyutyunu najkrashij buv v derzhavi Hunza Aktivno kultivuvalisya takozh bulbi nasampered arakachu yuku aro maniok yux chuguas z rodu kanna chisgua rijua batat cumar topinambur ulyuko chuguas oku nasturciyu bulbistu yakon z rodini ajstrovih jiquima Chibcha viroshuvali bagato fruktiv Najposhirenishimi buli gorlyankove derevo rodina binjoniyevi tamariljo guayava fizalis peruanskij uchuva ananas papaya strastocviti a takozh yagodi pered usim rizni sorti lohini Avokado i anona okrim cherimoyi viroshuvalisya u nevelikih kilkostyah zazvichaj otrimuvalisya v rezultati z maya ta plemenami suchasnoyi Panima i Kosta Riki Mayis ta kinoa viroshuvali perevazhno na terasah vid 800 do 5000 m nad rivnem morya bulbi kabachki garbuzi yagodi chibcha na pidnyatih polyah vid 1800 do 3000 m nad rivnem morya abo u zonah z pomirnim klimatom a bavovnik koku i frukti kultivuvalisya na nizkih visotah z teplim klimatom Okrim harchovih potreb viroshuvalisya dlya tehnichnih cilej medicini Tak z plodiv gorlyankovogo dereva robilisya instrumenti posud vidvar jogo plodiv zastosovuvavsya v likuvalnih cilyah koku takozh inkoli vikoristovuvali yak anesteziyu ta pid chas zboru mayisu SadivnictvoZnachnu chastinu pozhivnih roslin zvichajni chleni gromadi viroshuvali u prisadnih dilyankah u bilsh zamozhnih chibcha osoblivo u zherciv znati ta volodariv isnuvali veliki sadi Tut viroshuvali chislenni frukti ta roslini zokrema cherimoyu sho neobhidno bulo svizhimi dostavlyati do stolu Nizku roslin chibcha ne kultivuvali specialno lulo galinsoga dribnokvitkova a utvoryuvali svoyeridni lisovi sadi Dlya cogo ogorodzhuvalasya znachna teritoriya de buli znajdeni neobhidni roslini abo dereva zdebilshogo ostanni pislya cogo vstanovlyuvavsya postijnij kontrol gromadi abo slug u zamozhnih rodinah Ostanni povinni buli doglyadati borotisya zi shkidnikami ta zbirati vrozhayi Svoyeridni plantaciyi yagid muyiski vlashtovuvali visoko v gorah de tak samo pikluvalisya a zgodom zbirali diku girsku ozhinu abo mora dekilka vidiv dikoyi malini ta Rubus glaucus Div takozhKuhnya muyiskivDzherelaBray W with L F Herrera M Cardale P Botero and J G Monsalve 1987 The Ancient Agricultural Landscape of Calima Colombia In Pre Hispanic Agricultural Fields in the Andean Region Part I W M Denevan K Mathewson and G Knapp eds Pp 443 481 London BAR International Series Carneiro Robert 2000 Review of The Native Cultures of the Southern Continent An Attempted Triangulation Latin American Antiquity 11 10 89 92