Горлянкове дерево

Crescentia cujete
Біологічна класифікація
Домен: Ядерні (Eukaryota) Царство: Рослини (Plantae) Відділ: Вищі рослини (Streptophyta) — Streptophytina — Ембріофіти (Embryophyta) — Судинні рослини (Tracheophyta) — Euphyllophyta — Насінні (Spermatophyta) Надклас: Покритонасінні (Magnoliophyta) Клас: Евдикоти (Eudicots) Підклас: Айстериди(Asterids) Порядок: Губоцвіті (Lamiales) Родина: Біньйонієві (Bignoniaceae) Рід:
Біноміальна назва
Crescentia cujete L.
Посилання
Вікісховище: Crescentia cujete EOL: 578228 IPNI: 319161-2 ITIS: 34332 МСОП: 144274257 NCBI: 1125401

Crescentia cujete, в популярній літературі горля́нкове де́рево  — багаторічна рослина родини біньйонієвих.

Опис

Листяне дерево до 10 м заввишки, що скидає листя у посушливу пору року. Лійкоподібні запашні кремового чи рожевого кольору квіти сидять безпосередньо на товстих нижніх гілках (кауліфлорія). Таке розміщення пояснюється тим, що дерево запилюють кажани і так їм легше знайти квітки. Плоди горлянкового дерева завширшки 30 см і містять солодкувато-кислу їстівну м'якоть з численним насінням.

Поширення та екологія

Росте у саванах, заростях ліан, рідколіссі від Центральної Мексики до Болівії.

Практичне використання

Плід рослини схожий на плід звичайної тикви (горлянки), звідки й походить назва дерева. Плоди обох рослин мають міцну оболонку, тому їх використовують для виготовлення традиційного посуду, іграшок, музичних інструментів.

Молоді плоди інколи маринують. З насіння виготовляють сироп «карабобо». Смажене насіння використовують як замінник кави. З листя роблять супи.

Галерея

• Квітка
• Листя
• Плід
• Миски з плодів
• Молоде дерево

Джерела

1. Родд Тоні, Стекхауз Дженніфер. Ліс. Енциклопедичний путівник. — К.: Махаон-Україна, 2008. — 304 с., іл. — С. 141.
2. Crescentia cujete - Useful Tropical Plants. tropical.theferns.info. Архів оригіналу за 1 травня 2016. Процитовано 16 червня 2017.