Бруси́лів — селище в Україні, адміністративний центр Брусилівської селищної територіальної громади Житомирського району Житомирської області. Колишній адміністративний центр Брусилівського району та Брусилівської селищної ради.
селище Брусилів | |
---|---|
Країна | Україна |
Область | Житомирська область |
Район | Житомирський район |
Громада | Брусилівська селищна громада |
Код КАТОТТГ | UA18040050010054251 |
Основні дані | |
Засновано | 1543 |
Колишня назва | Здвижень |
Магдебурзьке право | 1585 |
Статус | із 2024 року |
Площа | 16,5 км² |
Населення | ▬ 4914 (01.01.2021) |
Густота | 297,8 осіб/км²; |
Назва мешканців | брусилів'я́нин</>брусилів'я́нка</>брусилів'я́ни |
Поштовий індекс | 12605 |
Телефонний код | +380 4162 |
Географічні координати | 50°17′08″ пн. ш. 29°31′21″ сх. д. / 50.28556° пн. ш. 29.52250° сх. д.Координати: 50°17′08″ пн. ш. 29°31′21″ сх. д. / 50.28556° пн. ш. 29.52250° сх. д. |
Висота над рівнем моря | 166 м |
Водойма | р. Здвиж
|
Відстань | |
Найближча залізнична станція: | Скочище |
До станції: | 26,5 км |
До обл. центру: | |
- залізницею: | 56 км |
- автошляхами: | 67,1 км |
Селищна влада | |
Адреса | 12600, Житомирська обл., Житомирський район, смт Брусилів, вул. Митрополита Іларіона, 50 |
Голова селищної ради | Габенець Володимир Васильович |
Вебсторінка | Брусилівська територіальна громада |
Карта | |
Брусилів | |
Брусилів | |
Брусилів у Вікісховищі |
Населення
За даними перепису населення СРСР 1939 року чисельність населення становила 4 851 особу, з них українців — 4 392, росіян — 164, німців — 8, євреїв — 171, поляків — 68, інших — 48.
Історія
Археологічні дослідження, що проводилися на березі річки Здвиж, поблизу Брусилова, свідчать про те, що тут селилися люди ще в добу бронзи. Знайдено також поселення ранньослов'янських часів (II—VI і VII—VIII ст.) та залишки давньоруського городища.
Доктор історичних наук, завідувачка відділу історичної регіоналістики Інституту історії України НАН України Ярослава Верменич, кандидат історичних наук Володимир Дмитрук вважають місце знаходженням літописного Здвиження у передмісті Брусилова
Перша літописна згадка про річку Здвиж, місто Вздвижень (Здвижень-город, Здвиженськ) зустрічаються в «Літописі руському» під роком 1097: через це місто везли з Білгорода до Володимира підступно осліпленого теребовлянського князя Василька Ростиславича.
Містечко згадується також у 1151 році в описі військових дій Ізяслава Мстиславовича і угорського короля Гейзи II проти Володимира Галицького. Від річки Тетерева у Вздвижень Ізяслав прийшов в один день.
У 1241 році Здвижень, як і більшість південних міст Київської Русі, був дощенту зруйнований монголо-татарами. До наших днів збереглися своєрідні пам'ятки тих давніх часів — численні кургани, оборонні споруди.
В період Великого князівства Руського Здвижень був «градом з укріпленим детинцем», а за часів феодалізму це було значне на той час місто з розвиненим ремеслом і торгівлею.
У XIV ст. Здвижень підпав під владу литовських феодалів. За часів литовського панування населений пункт входив до Київського воєводства. Після Люблінської унії він підпав під владу Польщі. Посилився гніт католицької церкви. Для захисту від нападів кримських татар у 70-х роках XVI ст. тут збудовано замок, який невдовзі вони зруйнували.
До 1540 року Здвижень був дідичиною роду Киселів-Брусиловських, а після смерті Тимофія Брусиловського село перейшло до його дружини Пелагеї, дочки Михайла Бутовича.
Власниця Здвиженя монахиня Пелагія Брусиловська в 1541 році пише заповітну грамоту-фундуш, за силою якої Брусилів переходить у власність Києво-Печерської лаври. Коли ж пан Яцько Бутович, хорунжий київський, силоміць одібрав Брусилів, то залишив містечко за собою лише після того, як в обмін за Брусилів дав Києво-Печерському монастиреві власний маєток Зайківщину, а король Генріх Валуа дав «законну» грамоту Бутовичу 24 березня 1574 року.
Назва Брусилів датується 1543 роком. 24 березня 1574 року король Генріх Валуа надав дозвіл шляхтичу (боярину) Яцьку Бутовичу збудувати замок на «шляхах татарських». У 1585 році король Стефан Баторій надав Брусилову магдебурзьке право за сприяння його власника — Яцька Бутовича. Дозволялося влаштовувати на рік чотири ярмарки та щотижня торги. Це сприяло розвитку ремесел, торгівлі тощо.
Брусилів на початку XVII ст. був невеличким містечком з слабкими церковними братствами. 1611 року частина брусилівців переселилася у Придесення, на Чернігівщину, де вони заснували поселення, назване на згадку про свою малу батьківщину теж Брусиловом. У 1628 році в Брусилові за державним переписом було всього 40 димів і 5 підсусідків, у 14 належних до «Брусилівського ключа» селах 34 дими.
Круто змінилося життя Брусилова в середині XVII століття. У багатьох українських селах і містечках при церквах були створені початкові школи. Правда у відомих нам документах про Брусилів того часу нема відомостей про школу. Народне ополчення з брусилівців і околичних сіл в 1648 році біля Брусилова дощенту розгромило великий татарський загін, який з метою грабунку прорвався у київське Полісся і повертався з великим ясиром. У ході війни Брусилів уцілів і від польської помсти, у той час як сусідні, наприклад, містечка Дідівщина і Рожів були зрівняні з землею.
У роки відносного спокою в Брусилові базувалася козацька Брусилівська сотня спочатку Білоцерківського, а потім Паволоцького полку, і таким чином Брусилів став сотенним містом, населення якого набагато збільшилось.
Протестом проти соціально-економічного гніту польської шляхти була участь населення в повстаннях Криштофа Косинського і Северина Наливайка.
Протягом 1648—1660 років Брусилів входив до складу Білоцерківського полку української держави Військо Запорозьке. До «Реєстру Війська Запорозького 1649 року» вписано 19 осіб козацького стану, що мешкали в Брусилові. Він був тоді сотенним містечком. Брусилівським сотником був тоді Василь Богуславець. Коли у лютому 1657 р. через Брусилів, їдучи до Гетьмана Богдана Хмельницького в Чигирин, проїжджав Петро Парчевич, то він у своїх записках назвав Брусилів першим «городом», який йому зустрівся після виїзду з Корця. Тобто весь простір між Корцем і Брусиловом був тоді пусткою. Після 1660 року Брусилів був зайнятий військами Речі Посполитої. У травні 1665 року Бишевом заволодів повстанський отаман Децик, який звав себе «овруцьким полковником» і узгоджував свої дії з московським урядом. Проте після його відступу до Києва у листопаді 1665 року Бишевом знову заволоділи війська Речі Посполитої
Згідно з Андрусівським перемир'ям 1667 р., Брусилів залишився під владою Польщі.
Під час Коліївщини в Брусилові двічі побував Іван Бондаренко. Брусилівські козаки брали активну участь у військових діях повстанців.
За часів володіння Брусиловом Чацьким був побудований кам'яний замок, 1787 р.— костел, при якому існувала школа, а пізніше заснований кляштор ордену капуцинів. Після 2-го поділу Польщі Брусилів був приєднаний до Російської імперії, і в 1797 році він став волосни́м центром Радомишльського повіту Київської губернії.
У 1790 році Катерина II подарувала Брусилів разом з людьми Миколі Васильовичу Пушкіну, родичеві російського поета. Саме в Брусилові, за даними Британської енциклопедії 1902 року, Олександр Пушкін програв в карти поручикові Єршову свій твір «Горбоконик» (Конёк-Горбунок), який пізніше той опублікував під своїм іменем.
У 1793 році Правобережна Україна була зайнята російськими військами. В Брусилові з'явилися нові господарі. Розпочалася русифікація і асиміляція українського населення. Містечко потрапило до рук російського генерала Синельникова. Йому належали тисячі гектарів землі, сотні українців-кріпаків. Якщо з центру Брусилова перейти мостом через річку Здвиж, відразу ж з лівого боку на вулиці, що веде до села Нові Озеряни, в колишньому, з липових дерев, парку, можна побачити будівлю обнесену цегляним муром. З правого боку вулиці збереглися залишки муру із цегляними воротами. Це колишній маєток Синельникова.
У 1870 році онук Тадеуша Чацького — Віктор Чацький продав Брусилівський маєток радомишльському повітовому керівникові дворянства Василю Васильовичу Синельникову, від якого він перейшов до його спадкоємця — племінника Василя, останнього власника міста — Олексія Миколайовича Синельникова.
1913 року в Брусилові налічувалося 7,5 тис. жителів. З часом Брусилів почав занепадати і з містечка перетворився на село. Великих матеріальних збитків і людських жертв зазнав під час Другої Світової війни. Також на розвиток Брусилова 30 грудня 1962 року негативно вплинула втрата статусу районного центру. В 1979 році Брусилів здобув статус селища міського типу.
У 1932–1933 рр. — с. Брусилів, входило до складу Брусилівської сільради Брусилівського району Київської області. За даними різних джерел, у 1932—1933 рр. внаслідок голодомору 1932—1933 загинуло 200 чол. У Брусилівському районі в 1932—1933 рр. загинуло 3029 чол.
У 1986 році у зв'язку з трагічними подіями в Чорнобилі і необхідністю розселення значної кількості біженців в інших регіонах України до Брусилова та району було переселено багато людей з найбільш постраждалого Народицького району. У Брусилові було збудовано 2 великих селища для переселенців — Одеський масив та Херсонський масив.
Тож 1990 року було відновлено Брусилівський район.
Побут і промисловість
В даний час тут працюють хлібзавод та маслозавод, ковбасна фабрика «Брусилівські ковбаси», німецько-українське підприємство по виробництву фарб на водяній основі. У селищі — ліцей імені Георгія Олександровича Готовчиця та ліцей № 1 імені І. І. Огієнка, дитячий садок, районна поліклініка, районна лікарня, районний Будинок культури, дитяча музична школа, дитячо-юнацька спортивна школа, 2 бібліотеки, центр юнацької творчості «Мрія», історико-краєзнавчий музей ім. Івана Огієнка.
Функціонують відділення Ощадбанку та ПриватБанку.
Діють відділення «Нової пошти» та «Укрпошти».
Релігія
В селищі присутні громади віруючих, які належать до таких спільнот, як:
- Українська Православна Церква (Московський патріархат),
- Українська Православна Церква (Київський патріархат),
- Римсько-католицька Церква,
- Церква Християн віри Євангельської,
- Церква незалежних християн віри Євангельської «Блага звістка».
Пам'ятки
Дерев'яна Воскресенська церква була побудована в 1711 році. Церкву було спалено німцями 1943 року. Також у Брусилові існувала дерев'яна Вознесенська церква, збудована у 1839—1846 роках на місці згорілої церкви 1709 року та знищена радянською владою у 1930-х роках.
У селищі є пам'ятки архітектури — залишки костелу і кляштора Ордену капуцинів (1784 р.), городище в центрі Брусилова (XI-XII ст.), замок (XIV ст.), 2 могильник на околиці містечка (XII-XIII ст.). Серед інших пам'яток архітектури— дерев'яний особняк Синельникова з парком (1870 рік), комплекс споруд земської лікарні (1903 рік) та будівля колишньої єврейської школи (1909 рік).
- У 1997 р. встановлено погруддя Т. Г. Шевченка.
- 21 серпня 2010 р. відкрито перший в Україні та другий у світі пам'ятник І.I.Огієнку..
Відомі мешканці
Народилися
- Огієнко Іван Іванович (1882—1972) — український мовознавець, історик, державний і церковний діяч, педагог, далекий родич спортсмена Сергія Бубки.
- Давид Ігнатов (1885—1954) — американсько-єврейський прозаїк і драматург, редактор США XX століття.
- Болотін Григорій Самойлович (1896—1990) — діяч військової контррозвідки, генерал-майор (26.05.1943).
- Норд Бенедикт Наумович (1901—1965) — український і російський театральний режисер і педагог, народний артист УРСР.
- Лопухова Надія Йосипівна (1928—2014) — народна художниця України.
- Макаренко Олексій Дмитрович (1936—2005) — український художник.
- Зима Валентин Леонідович (1936—2005) — український науковець-біофізик, професор Київського університету
- Сергієнко Володимир Петрович (1954) — український педагог.
- Святненко Володимир Григорович (1969) — український письменник, краєзнавець і публіцист.
- Боклан Станіслав Володимирович (1960) — український актор театру та кіно, заслужений артист України
- Жабенко Юрій Леонідович (1984—2014) — солдат Збройних сил України, учасник російсько-української війни.
Пов'язані з Брусиловом
- Крилов Микола Митрофанович (1879—1955) — радянський математик, фізик, інженер, доктор математики, професор, заслужений діяч науки УРСР, дійсний член Академії наук УРСР, почесним членом американського математичного товариства, французького математичного товариства, а також членом кореспондентом Коїмбрської Академії наук в Португалії.
- Червонюк Євген Іванович (1924—1982) — український оперовий співак-бас.
- Губерначук Станіслав Сергійович (1938) — філолог, письменник, журналіст, редактор, краєзнавець, громадський діяч
- Омельченко Олександр Олександрович (1938—2021) — український державний і громадський діяч, Герой України (2001 р.), Голова Київської держадміністрації з 1996 до 2006 року. Міський голова міста Києва з 1998 до 2006 року. Заслужений будівельник України, кандидат технічних наук.
Галерея
- Адміністративна будівля 1950-х років у центрі містечка
- Будинок культури
- Брусилівський районний історико-краєзнавчий музей
- Церква у центрі Брусилова
- Універмаг
- Меморіал та братська могила 84 воїнів у центрі містечка
- Пам'ятник Івану Огієнку
- Садибний будинок Синельникових
- Головний корпус земської лікарні - старі корпуси ЦРЛ
- Корпуси земської лікарні - старі корпуси ЦРЛ
- Зразок імперської забудови Брусилова (зараз РАГС та податкова)
- Вхід до парку відпочинку
Див. також
- 246164 Здвиженськ— астероїд, названий на честь поселення (стара назва).
- Перелік населених пунктів, що постраждали від Голодомору 1932—1933 (Житомирська область)
Примітки
- Статистичний збірник «Чисельність наявного населення України» на 1 січня 2018 року (PDF)
- Всесоюзная перепись населения 1939 года. Национальный состав населения районов, городов и крупных сел союзных республик СССР. Демоскоп Weekly (російська) . Процитовано 15 березня 2023.
- (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 16 серпня 2016. Процитовано 30 червня 2016.
- Святненко В. Г. Рідний край над Здвижень-рікою. Відлуння сивої давнини. — К.: Центр учбової літератури, 2010. — 368 с.
- Полн. собр. росс. лет." (I, 111; II, 55)
- Коваленко Сергій. Україна під булавою Богдана Хмельницького. Енциклопедія у 3-х томах. Том 1. — К.: Видавництво «Стікс-Ко», 2007
- Букет Євген. Іван Бондаренко — останній полковник Коліївщини. Історичний нарис. — Київ: Видавництво «Стікс», 2014. — 320 с.
- Національна книга пам’яті жертв голодомору 1932–1933 років в Україні. Житомирська область. — Житомир: «Полісся», 2008. — 1116 с. Процитовано 16 січня 2023.
- Байцар Андрій. Пам'ятник митрополиту Івану Огієнку у Винниках. http://vinnikiplus.in.ua/publ/21-1-0-731 [ 2 лютого 2014 у Wayback Machine.]
Джерела
- Брусилів // Географічна енциклопедія України. — Т. 1. — К., 1989. — С. 130.
- Нечипоренко А. К. Брусилів [ 12 травня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія Сучасної України. — Т. 3. — К., 2004. — С. 492—493.
- Brusilov, Ukraine (англ.)
- Brusiłów, miasto // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1880. — Т. I. — S. 389. (пол.).— S. 389—390. (пол.)
- (історія містечка Брусилова та сіл Брусилівського району)
Література
- Іващенко О. М., Литвинчук М. О. Бруси́лів // Історія міст і сіл Української РСР: у 26 т. / Тронько П. Т. (голова Головної редколегії). — К. : Головна редакція УРЕ АН УРСР, 1967—1974. — том Житомирська область / Чорнобривцева О. С. (голова редколегії тому), 1973 : 728с. — С.357-364
Посилання
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Брусилів |
- Погода в Брусилові [ 5 березня 2016 у Wayback Machine.]
- http://zwiahel.ucoz.ru/novograd/jitomirskaja/brucilov.html [ 30 листопада 2017 у Wayback Machine.]
- http://zhitomirtime.wordpress.com/1957/09/ [ 14 лютого 2021 у Wayback Machine.]
- http://zhitomir.me.pn/index.php?t=7&p=14&v=3&q=%E1%F0%F3%F1%E8%EB%B3%E2[недоступне посилання з лютого 2019]
- Валентина Шевченко: «Провести демонстрацію 1 травня 1986-го наказали з Москви» [ 3 лютого 2021 у Wayback Machine.]
- Брусилів @ Ukrainian.Travel[недоступне посилання з лютого 2019] {ua}
- Брусилів — Інформаційно-пізнавальний сайт | Житомирська область у складі УРСР [ 2 липня 2020 у Wayback Machine.] (На основі матеріалів енциклопедичного видання про історію міст та сіл України, том — Історія міст і сіл Української РСР. Житомирська область. — К.: Головна редакція УРЕ АН УРСР, 1973. — 727 с.)
- Національна книга пам'яті жертв голодомору 1932—1933 років в Україні.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Brusi liv selishe v Ukrayini administrativnij centr Brusilivskoyi selishnoyi teritorialnoyi gromadi Zhitomirskogo rajonu Zhitomirskoyi oblasti Kolishnij administrativnij centr Brusilivskogo rajonu ta Brusilivskoyi selishnoyi radi selishe Brusiliv Krayina Ukrayina Oblast Zhitomirska oblast Rajon Zhitomirskij rajon Gromada Brusilivska selishna gromada Kod KATOTTG UA18040050010054251 Osnovni dani Zasnovano 1543 Kolishnya nazva Zdvizhen Magdeburzke pravo 1585 Status iz 2024 roku Plosha 16 5 km Naselennya 4914 01 01 2021 Gustota 297 8 osib km Nazva meshkanciv brusiliv ya nin lt gt brusiliv ya nka lt gt brusiliv ya ni Poshtovij indeks 12605 Telefonnij kod 380 4162 Geografichni koordinati 50 17 08 pn sh 29 31 21 sh d 50 28556 pn sh 29 52250 sh d 50 28556 29 52250 Koordinati 50 17 08 pn sh 29 31 21 sh d 50 28556 pn sh 29 52250 sh d 50 28556 29 52250 Visota nad rivnem morya 166 m Vodojma r Zdvizh Vidstan Najblizhcha zaliznichna stanciya Skochishe Do stanciyi 26 5 km Do obl centru zalizniceyu 56 km avtoshlyahami 67 1 km Selishna vlada Adresa 12600 Zhitomirska obl Zhitomirskij rajon smt Brusiliv vul Mitropolita Ilariona 50 Golova selishnoyi radi Gabenec Volodimir Vasilovich Vebstorinka Brusilivska teritorialna gromada Karta Brusiliv Brusiliv Brusiliv u Vikishovishi Cya stattya pro smt Pro selo div Brusiliv selo U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Brusiliv znachennya NaselennyaZa danimi perepisu naselennya SRSR 1939 roku chiselnist naselennya stanovila 4 851 osobu z nih ukrayinciv 4 392 rosiyan 164 nimciv 8 yevreyiv 171 polyakiv 68 inshih 48 IstoriyaArheologichni doslidzhennya sho provodilisya na berezi richki Zdvizh poblizu Brusilova svidchat pro te sho tut selilisya lyudi she v dobu bronzi Znajdeno takozh poselennya rannoslov yanskih chasiv II VI i VII VIII st ta zalishki davnoruskogo gorodisha Doktor istorichnih nauk zaviduvachka viddilu istorichnoyi regionalistiki Institutu istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini Yaroslava Vermenich kandidat istorichnih nauk Volodimir Dmitruk vvazhayut misce znahodzhennyam litopisnogo Zdvizhennya u peredmisti Brusilova Persha litopisna zgadka pro richku Zdvizh misto Vzdvizhen Zdvizhen gorod Zdvizhensk zustrichayutsya v Litopisi ruskomu pid rokom 1097 cherez ce misto vezli z Bilgoroda do Volodimira pidstupno osliplenogo terebovlyanskogo knyazya Vasilka Rostislavicha Mistechko zgaduyetsya takozh u 1151 roci v opisi vijskovih dij Izyaslava Mstislavovicha i ugorskogo korolya Gejzi II proti Volodimira Galickogo Vid richki Tetereva u Vzdvizhen Izyaslav prijshov v odin den U 1241 roci Zdvizhen yak i bilshist pivdennih mist Kiyivskoyi Rusi buv doshentu zrujnovanij mongolo tatarami Do nashih dniv zbereglisya svoyeridni pam yatki tih davnih chasiv chislenni kurgani oboronni sporudi V period Velikogo knyazivstva Ruskogo Zdvizhen buv gradom z ukriplenim detincem a za chasiv feodalizmu ce bulo znachne na toj chas misto z rozvinenim remeslom i torgivleyu U XIV st Zdvizhen pidpav pid vladu litovskih feodaliv Za chasiv litovskogo panuvannya naselenij punkt vhodiv do Kiyivskogo voyevodstva Pislya Lyublinskoyi uniyi vin pidpav pid vladu Polshi Posilivsya gnit katolickoyi cerkvi Dlya zahistu vid napadiv krimskih tatar u 70 h rokah XVI st tut zbudovano zamok yakij nevdovzi voni zrujnuvali Do 1540 roku Zdvizhen buv didichinoyu rodu Kiseliv Brusilovskih a pislya smerti Timofiya Brusilovskogo selo perejshlo do jogo druzhini Pelageyi dochki Mihajla Butovicha Vlasnicya Zdvizhenya monahinya Pelagiya Brusilovska v 1541 roci pishe zapovitnu gramotu fundush za siloyu yakoyi Brusiliv perehodit u vlasnist Kiyevo Pecherskoyi lavri Koli zh pan Yacko Butovich horunzhij kiyivskij silomic odibrav Brusiliv to zalishiv mistechko za soboyu lishe pislya togo yak v obmin za Brusiliv dav Kiyevo Pecherskomu monastirevi vlasnij mayetok Zajkivshinu a korol Genrih Valua dav zakonnu gramotu Butovichu 24 bereznya 1574 roku Nazva Brusiliv datuyetsya 1543 rokom 24 bereznya 1574 roku korol Genrih Valua nadav dozvil shlyahtichu boyarinu Yacku Butovichu zbuduvati zamok na shlyahah tatarskih U 1585 roci korol Stefan Batorij nadav Brusilovu magdeburzke pravo za spriyannya jogo vlasnika Yacka Butovicha Dozvolyalosya vlashtovuvati na rik chotiri yarmarki ta shotizhnya torgi Ce spriyalo rozvitku remesel torgivli tosho Brusiliv na pochatku XVII st buv nevelichkim mistechkom z slabkimi cerkovnimi bratstvami 1611 roku chastina brusilivciv pereselilasya u Pridesennya na Chernigivshinu de voni zasnuvali poselennya nazvane na zgadku pro svoyu malu batkivshinu tezh Brusilovom U 1628 roci v Brusilovi za derzhavnim perepisom bulo vsogo 40 dimiv i 5 pidsusidkiv u 14 nalezhnih do Brusilivskogo klyucha selah 34 dimi Kruto zminilosya zhittya Brusilova v seredini XVII stolittya U bagatoh ukrayinskih selah i mistechkah pri cerkvah buli stvoreni pochatkovi shkoli Pravda u vidomih nam dokumentah pro Brusiliv togo chasu nema vidomostej pro shkolu Narodne opolchennya z brusilivciv i okolichnih sil v 1648 roci bilya Brusilova doshentu rozgromilo velikij tatarskij zagin yakij z metoyu grabunku prorvavsya u kiyivske Polissya i povertavsya z velikim yasirom U hodi vijni Brusiliv uciliv i vid polskoyi pomsti u toj chas yak susidni napriklad mistechka Didivshina i Rozhiv buli zrivnyani z zemleyu U roki vidnosnogo spokoyu v Brusilovi bazuvalasya kozacka Brusilivska sotnya spochatku Bilocerkivskogo a potim Pavolockogo polku i takim chinom Brusiliv stav sotennim mistom naselennya yakogo nabagato zbilshilos Protestom proti socialno ekonomichnogo gnitu polskoyi shlyahti bula uchast naselennya v povstannyah Krishtofa Kosinskogo i Severina Nalivajka Protyagom 1648 1660 rokiv Brusiliv vhodiv do skladu Bilocerkivskogo polku ukrayinskoyi derzhavi Vijsko Zaporozke Do Reyestru Vijska Zaporozkogo 1649 roku vpisano 19 osib kozackogo stanu sho meshkali v Brusilovi Vin buv todi sotennim mistechkom Brusilivskim sotnikom buv todi Vasil Boguslavec Koli u lyutomu 1657 r cherez Brusiliv yiduchi do Getmana Bogdana Hmelnickogo v Chigirin proyizhdzhav Petro Parchevich to vin u svoyih zapiskah nazvav Brusiliv pershim gorodom yakij jomu zustrivsya pislya viyizdu z Korcya Tobto ves prostir mizh Korcem i Brusilovom buv todi pustkoyu Pislya 1660 roku Brusiliv buv zajnyatij vijskami Rechi Pospolitoyi U travni 1665 roku Bishevom zavolodiv povstanskij otaman Decik yakij zvav sebe ovruckim polkovnikom i uzgodzhuvav svoyi diyi z moskovskim uryadom Prote pislya jogo vidstupu do Kiyeva u listopadi 1665 roku Bishevom znovu zavolodili vijska Rechi Pospolitoyi Brusiliv na mapi Zigmunda Gerstmana Zgidno z Andrusivskim peremir yam 1667 r Brusiliv zalishivsya pid vladoyu Polshi Pid chas Koliyivshini v Brusilovi dvichi pobuvav Ivan Bondarenko Brusilivski kozaki brali aktivnu uchast u vijskovih diyah povstanciv Za chasiv volodinnya Brusilovom Chackim buv pobudovanij kam yanij zamok 1787 r kostel pri yakomu isnuvala shkola a piznishe zasnovanij klyashtor ordenu kapuciniv Pislya 2 go podilu Polshi Brusiliv buv priyednanij do Rosijskoyi imperiyi i v 1797 roci vin stav volosni m centrom Radomishlskogo povitu Kiyivskoyi guberniyi U 1790 roci Katerina II podaruvala Brusiliv razom z lyudmi Mikoli Vasilovichu Pushkinu rodichevi rosijskogo poeta Same v Brusilovi za danimi Britanskoyi enciklopediyi 1902 roku Oleksandr Pushkin prograv v karti poruchikovi Yershovu svij tvir Gorbokonik Konyok Gorbunok yakij piznishe toj opublikuvav pid svoyim imenem U 1793 roci Pravoberezhna Ukrayina bula zajnyata rosijskimi vijskami V Brusilovi z yavilisya novi gospodari Rozpochalasya rusifikaciya i asimilyaciya ukrayinskogo naselennya Mistechko potrapilo do ruk rosijskogo generala Sinelnikova Jomu nalezhali tisyachi gektariv zemli sotni ukrayinciv kripakiv Yaksho z centru Brusilova perejti mostom cherez richku Zdvizh vidrazu zh z livogo boku na vulici sho vede do sela Novi Ozeryani v kolishnomu z lipovih derev parku mozhna pobachiti budivlyu obnesenu ceglyanim murom Z pravogo boku vulici zbereglisya zalishki muru iz ceglyanimi vorotami Ce kolishnij mayetok Sinelnikova U 1870 roci onuk Tadeusha Chackogo Viktor Chackij prodav Brusilivskij mayetok radomishlskomu povitovomu kerivnikovi dvoryanstva Vasilyu Vasilovichu Sinelnikovu vid yakogo vin perejshov do jogo spadkoyemcya pleminnika Vasilya ostannogo vlasnika mista Oleksiya Mikolajovicha Sinelnikova 1913 roku v Brusilovi nalichuvalosya 7 5 tis zhiteliv Z chasom Brusiliv pochav zanepadati i z mistechka peretvorivsya na selo Velikih materialnih zbitkiv i lyudskih zhertv zaznav pid chas Drugoyi Svitovoyi vijni Takozh na rozvitok Brusilova 30 grudnya 1962 roku negativno vplinula vtrata statusu rajonnogo centru V 1979 roci Brusiliv zdobuv status selisha miskogo tipu U 1932 1933 rr s Brusiliv vhodilo do skladu Brusilivskoyi silradi Brusilivskogo rajonu Kiyivskoyi oblasti Za danimi riznih dzherel u 1932 1933 rr vnaslidok golodomoru 1932 1933 zaginulo 200 chol U Brusilivskomu rajoni v 1932 1933 rr zaginulo 3029 chol U 1986 roci u zv yazku z tragichnimi podiyami v Chornobili i neobhidnistyu rozselennya znachnoyi kilkosti bizhenciv v inshih regionah Ukrayini do Brusilova ta rajonu bulo pereseleno bagato lyudej z najbilsh postrazhdalogo Narodickogo rajonu U Brusilovi bulo zbudovano 2 velikih selisha dlya pereselenciv Odeskij masiv ta Hersonskij masiv Tozh 1990 roku bulo vidnovleno Brusilivskij rajon Pobut i promislovistV danij chas tut pracyuyut hlibzavod ta maslozavod kovbasna fabrika Brusilivski kovbasi nimecko ukrayinske pidpriyemstvo po virobnictvu farb na vodyanij osnovi U selishi licej imeni Georgiya Oleksandrovicha Gotovchicya ta licej 1 imeni I I Ogiyenka dityachij sadok rajonna poliklinika rajonna likarnya rajonnij Budinok kulturi dityacha muzichna shkola dityacho yunacka sportivna shkola 2 biblioteki centr yunackoyi tvorchosti Mriya istoriko krayeznavchij muzej im Ivana Ogiyenka Funkcionuyut viddilennya Oshadbanku ta PrivatBanku Diyut viddilennya Novoyi poshti ta Ukrposhti ReligiyaV selishi prisutni gromadi viruyuchih yaki nalezhat do takih spilnot yak Ukrayinska Pravoslavna Cerkva Moskovskij patriarhat Ukrayinska Pravoslavna Cerkva Kiyivskij patriarhat Rimsko katolicka Cerkva Cerkva Hristiyan viri Yevangelskoyi Cerkva nezalezhnih hristiyan viri Yevangelskoyi Blaga zvistka Pam yatkiVoskresenska cerkva v Brusilovi pobudovana v 1711 roci Derev yana Voskresenska cerkva bula pobudovana v 1711 roci Cerkvu bulo spaleno nimcyami 1943 roku Takozh u Brusilovi isnuvala derev yana Voznesenska cerkva zbudovana u 1839 1846 rokah na misci zgoriloyi cerkvi 1709 roku ta znishena radyanskoyu vladoyu u 1930 h rokah Pam yatnik T G Shevchenku U selishi ye pam yatki arhitekturi zalishki kostelu i klyashtora Ordenu kapuciniv 1784 r gorodishe v centri Brusilova XI XII st zamok XIV st 2 mogilnik na okolici mistechka XII XIII st Sered inshih pam yatok arhitekturi derev yanij osobnyak Sinelnikova z parkom 1870 rik kompleks sporud zemskoyi likarni 1903 rik ta budivlya kolishnoyi yevrejskoyi shkoli 1909 rik U 1997 r vstanovleno pogruddya T G Shevchenka 21 serpnya 2010 r vidkrito pershij v Ukrayini ta drugij u sviti pam yatnik I I Ogiyenku Vidomi meshkanciNarodilisya Ogiyenko Ivan Ivanovich 1882 1972 ukrayinskij movoznavec istorik derzhavnij i cerkovnij diyach pedagog dalekij rodich sportsmena Sergiya Bubki David Ignatov 1885 1954 amerikansko yevrejskij prozayik i dramaturg redaktor SShA XX stolittya Bolotin Grigorij Samojlovich 1896 1990 diyach vijskovoyi kontrrozvidki general major 26 05 1943 Nord Benedikt Naumovich 1901 1965 ukrayinskij i rosijskij teatralnij rezhiser i pedagog narodnij artist URSR Lopuhova Nadiya Josipivna 1928 2014 narodna hudozhnicya Ukrayini Makarenko Oleksij Dmitrovich 1936 2005 ukrayinskij hudozhnik Zima Valentin Leonidovich 1936 2005 ukrayinskij naukovec biofizik profesor Kiyivskogo universitetu Sergiyenko Volodimir Petrovich 1954 ukrayinskij pedagog Svyatnenko Volodimir Grigorovich 1969 ukrayinskij pismennik krayeznavec i publicist Boklan Stanislav Volodimirovich 1960 ukrayinskij aktor teatru ta kino zasluzhenij artist Ukrayini Zhabenko Yurij Leonidovich 1984 2014 soldat Zbrojnih sil Ukrayini uchasnik rosijsko ukrayinskoyi vijni Pov yazani z Brusilovom Krilov Mikola Mitrofanovich 1879 1955 radyanskij matematik fizik inzhener doktor matematiki profesor zasluzhenij diyach nauki URSR dijsnij chlen Akademiyi nauk URSR pochesnim chlenom amerikanskogo matematichnogo tovaristva francuzkogo matematichnogo tovaristva a takozh chlenom korespondentom Koyimbrskoyi Akademiyi nauk v Portugaliyi Chervonyuk Yevgen Ivanovich 1924 1982 ukrayinskij operovij spivak bas Gubernachuk Stanislav Sergijovich 1938 filolog pismennik zhurnalist redaktor krayeznavec gromadskij diyach Omelchenko Oleksandr Oleksandrovich 1938 2021 ukrayinskij derzhavnij i gromadskij diyach Geroj Ukrayini 2001 r Golova Kiyivskoyi derzhadministraciyi z 1996 do 2006 roku Miskij golova mista Kiyeva z 1998 do 2006 roku Zasluzhenij budivelnik Ukrayini kandidat tehnichnih nauk GalereyaAdministrativna budivlya 1950 h rokiv u centri mistechka Budinok kulturi Brusilivskij rajonnij istoriko krayeznavchij muzej Cerkva u centri Brusilova Univermag Memorial ta bratska mogila 84 voyiniv u centri mistechka Pam yatnik Ivanu Ogiyenku Sadibnij budinok Sinelnikovih Golovnij korpus zemskoyi likarni stari korpusi CRL Korpusi zemskoyi likarni stari korpusi CRL Zrazok imperskoyi zabudovi Brusilova zaraz RAGS ta podatkova Vhid do parku vidpochinkuDiv takozh246164 Zdvizhensk asteroyid nazvanij na chest poselennya stara nazva Perelik naselenih punktiv sho postrazhdali vid Golodomoru 1932 1933 Zhitomirska oblast PrimitkiStatistichnij zbirnik Chiselnist nayavnogo naselennya Ukrayini na 1 sichnya 2018 roku PDF Vsesoyuznaya perepis naseleniya 1939 goda Nacionalnyj sostav naseleniya rajonov gorodov i krupnyh sel soyuznyh respublik SSSR Demoskop Weekly rosijska Procitovano 15 bereznya 2023 PDF Arhiv originalu PDF za 16 serpnya 2016 Procitovano 30 chervnya 2016 Svyatnenko V G Ridnij kraj nad Zdvizhen rikoyu Vidlunnya sivoyi davnini K Centr uchbovoyi literaturi 2010 368 s Poln sobr ross let I 111 II 55 Kovalenko Sergij Ukrayina pid bulavoyu Bogdana Hmelnickogo Enciklopediya u 3 h tomah Tom 1 K Vidavnictvo Stiks Ko 2007 Buket Yevgen Ivan Bondarenko ostannij polkovnik Koliyivshini Istorichnij naris Kiyiv Vidavnictvo Stiks 2014 320 s ISBN 978 966 2401 09 7 Nacionalna kniga pam yati zhertv golodomoru 1932 1933 rokiv v Ukrayini Zhitomirska oblast Zhitomir Polissya 2008 1116 s Procitovano 16 sichnya 2023 Bajcar Andrij Pam yatnik mitropolitu Ivanu Ogiyenku u Vinnikah http vinnikiplus in ua publ 21 1 0 731 2 lyutogo 2014 u Wayback Machine DzherelaBrusiliv Geografichna enciklopediya Ukrayini T 1 K 1989 S 130 Nechiporenko A K Brusiliv 12 travnya 2016 u Wayback Machine Enciklopediya Suchasnoyi Ukrayini T 3 K 2004 S 492 493 Brusilov Ukraine angl Brusilow miasto Slownik geograficzny Krolestwa Polskiego Warszawa Druk Wieku 1880 T I S 389 pol S 389 390 pol istoriya mistechka Brusilova ta sil Brusilivskogo rajonu LiteraturaIvashenko O M Litvinchuk M O Brusi liv Istoriya mist i sil Ukrayinskoyi RSR u 26 t Tronko P T golova Golovnoyi redkolegiyi K Golovna redakciya URE AN URSR 1967 1974 tom Zhitomirska oblast Chornobrivceva O S golova redkolegiyi tomu 1973 728s S 357 364PosilannyaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Brusiliv Pogoda v Brusilovi 5 bereznya 2016 u Wayback Machine http zwiahel ucoz ru novograd jitomirskaja brucilov html 30 listopada 2017 u Wayback Machine http zhitomirtime wordpress com 1957 09 14 lyutogo 2021 u Wayback Machine http zhitomir me pn index php t 7 amp p 14 amp v 3 amp q E1 F0 F3 F1 E8 EB B3 E2 nedostupne posilannya z lyutogo 2019 Valentina Shevchenko Provesti demonstraciyu 1 travnya 1986 go nakazali z Moskvi 3 lyutogo 2021 u Wayback Machine Brusiliv Ukrainian Travel nedostupne posilannya z lyutogo 2019 ua Brusiliv Informacijno piznavalnij sajt Zhitomirska oblast u skladi URSR 2 lipnya 2020 u Wayback Machine Na osnovi materialiv enciklopedichnogo vidannya pro istoriyu mist ta sil Ukrayini tom Istoriya mist i sil Ukrayinskoyi RSR Zhitomirska oblast K Golovna redakciya URE AN URSR 1973 727 s Nacionalna kniga pam yati zhertv golodomoru 1932 1933 rokiv v Ukrayini