Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Зарубине́цька культу́ра — одна з головних археологічних культур України періоду Залізної доби.
| Зарубинецька культура | |
 | |
| Місце розташування | Україна Білорусь |
|---|---|
| Попередник | скіфи, Поморська культура і Латенська культура |
| Наступник | Празька культура і Київська культура |
| Час/дата початку | 3 століття до н. е. |
| Час/дата закінчення | 2 століття |
 Зарубинецька культура у Вікісховищі | |
Територія розповсюдження зарубинецької культури — басейни Прип'яті, середнього і частково верхнього Дніпра. Час — приблизно з 200 року до н. е. до 200 року н. е.. Її було відкрито у 1899 і засвідчено понад 500 пам'ятками, розміщення яких охоплює простір від Прип'яті й Подесення до Середнього Подніпров'я.
Загальний опис
Зарубинецьку культуру відкрив у 1899 р. Вікентій Хвойка, виявивши могильник з тілоспаленням на Батуровій Горі поблизу с. Зарубинці Канівського району Черкаської області. Крім Зарубинецького могильника, В. Хвойка виявив ще кілька подібних могильників у Придніпров'ї: м. Ржищеві, селах Віта, Пищальники, Пухівка, Погреби, Бортничі, Вишеньки.
На цих територіях було досліджено залишки безкурганного могильника. Серед супровідного інвентарю були виявлені бронзові фібули і специфічна кераміка. Усі ці пам'ятки відносять до III ст. до.н. е. Ця культура поширилась на Прип'ятському Поліссі, верхнього і Середнього Подніпров'я у кінці I тис до.н. е.- початку I тис.н. е.
Зарубинецька культура відома великими неукріпленими поселеннями. Вони розташовувались на мисах річок, ярах або на «надзаплавних терасах». Їх площа займала в середньому близько двох гектарів. Цій культурі були притаманні заглиблені в землю житла, що мали площу 18-20 метрів квадратних. При споруджені було використано техніку дерев'яно-каркасного будівництва. Двосхилі дахи покривали соломою, очеретом або жердинами. Джерелом тепла в житлах були відкриті вогнища.
Носії культури займалися сільським господарством, скотарством і мисливством. Населення вело осілий спосіб життя. У вжитку у зарубинців було залізні вироби які виробляли з місцевої сировини. Серед знарядь праці, виготовлених з цього матеріалу, були знайдені серпи і коси, що свідчить про землеробський спосіб господарства. Мешканці цих поселень вирощували просо, пшеницю-двозернянку, ячмінь. Також вирощували й розводили корів, свиней, коней, дрібну рогату худобу. Ще займалися риболовлею і полюванням — відомо про торгівлю шкурами диких звірів з містами Причорномор'я.
У поселеннях зарубинців виготовляли кераміку, використовуючи гончарний круг ручного типу. Готовий посуд випалювали. Ювелірні вироби виготовляли з привізної бронзи, з льону і конопель — тканини. Про існування ткацтва свідчать знайдені піднімальні грузила для ткацького верстата.
Для Зарубинецької культури були характерні ґрунтові безкурганні поховання: тіла спалювали в особливих урнах або ямах, існував спеціальний поховальний інвентар. Також відомі випадки трупопокладення, проте зустрічаються вони доволі рідко.
Дослідження зарубинецької культури
Важливе значення для вивчення зарубинецької культури мали розкопки великого могильника, розташованого на околицях м. Києва, у селі Корчуватому, що проводились у 1940—1941 рр. У післявоєнні роки у Середньому Придніпров'ї досліджувалися поселення в Києві, поблизу сіл Пирогів, Великі Дмитровичі, Зарубинці, в околицях м. Канева, поблизу сіл Сахнівка (Сахнівські поселення), Межиріч, Лютіж (археологічна пам'ятка) та ін., могильники неподалік від сіл Суботів, Пирогів, Хотянівка.
На території Верхнього Придніпров'я, між гирлами Березини та Сожу, на початку 1950-х років були виявлені численні зарубинецькі пам'ятки. У поселеннях і могильниках на берегах Прип'яті було виявлено близько 40 пам'яток. Методом розкопок було повністю досліджено могильники Велемичі І та II, значні роботи проведено на могильниках Воронине, Черськ, , Ремель.
Зарубинецькі пам'ятки в басейні Південного Бугу, а також Дністра (поселення Мар'янівка, могильник Рахни, поселення Ремезівці) належать до пізніх проявів зарубинецької культури.
На півдні України зафіксовано п'ять змішаних зарубинецько – сарматських поховань І ст. до н. е. із зарубинецькими речами на жіночій статі. В цей самий час у поселеннях зарубинецької культури проходить реконструкція оборонних споруд: досипаються вали, в яких є знахідки наконечників сарматських стріл.
Етнічна приналежність зарубинецької культури
Перший дослідник зарубинецьких пам'яток, Вікентій Хвойка, вважав їх слов'янськими, місцевими за своїм походженням. На його думку, вони становили собою проміжну ланку між пам'ятками ранішньої скіфської доби і пізньої черняхівської культури.
До думки Вікентія Хвойки приєдналися Олександр Спицин, Микола Біляшівський та інші. Проти неї виступили західноєвропейські дослідники. Наприклад, німецькі археологи П.Рейнеке і К. проголосили зарубинецькі пам'ятки приналежними до пам'яток германських племен, що з'явилися на Подніпров'ї внаслідок переселення. Французький вчений вважав Зарубинці кельтською пам'яткою. Проте усі ці припущення так і лишились недоведеними.
Більшість вчених поділяє[] точку зору Вікентія Хвойки про приналежність зарубинецької культури місцевим давньослов'янським племенам[]. Вважається, що зарубинецька культура має не одне, а три джерела: місцеву культуру скіфського часу правобережної лісостепової смуги України та елементи і латенської культур.
Зарубинецька культура має чітко виражені локальні особливовсті. Так, середньодніпровський локальний варіант відрізняється виразними рисами культури місцевих племен пізньоскіфського часу. На думку Бориса Рибакова, зарубинецька культура є продовженням праслов'янської пізньоскіфської (пізньосколотської) культури, носії якої під впливом несприятливих обставин, що склались після сарматського вторгнення в степи Північного Причорномор'я, були вимушені мігрувати з лісостепів у лісову зону у верхів'ях Дніпра.
 | Сучасні дослідники не мають єдиної думки щодо етнічного складу зарубинецьких племен. Їх пов’язують зі слов’янами, германцями, балтами. Проте, дані мовознавства, типологічна близькість зарубинецьких пам'яток з київською культурою III-V ст. Р.Х. та культурами ранньосередньовічних слов’ян V-VII ст. Р.Х. – пеньківською і колочинською – дають підстави вважати зарубинецьку культуру ранньослов’янською ». (Цитата з книги «Археологія України» І.С. Винокура, Д. Я. Телегіна) |  |
Спорідненість з іншими культурами
У західній половині спіснувала одночасно пшеворською культурою.
Зарубинецька культура, як і її наступниця Черняхівська культура, потрапила під впливи інших культур: кельтської Латенської культури, культури степових скіфів і сарматів. Згодом на неї вплинула культура цивілізації Римської імперії на Дунаї. Вплив Скіфсько-сарматської цивілізації був особливо помітний у гончарстві, виготовленні зброї, способі ведення домашнього господарства і орнаментації.
Про переважно слов'янську етнічну належність свідчать стародавні слов'янські назви річок, що не змінювались з часом (гідроніми). Також можливі іноземні елементи. Так бастарни, народ який був згаданий у класичній літературі, відповідає територіально і у часі Зарубинецькій культурі. Досі немає цілковитої впевненості у тому, якою мовою цей народ розмовляв, але більшість дослідників схиляється скоріш до балтійської, аніж до германської мови.
З 200 року культура населення зазнала значних змін. Це було пов'язано, на думку деяких дослідників, з приходом германського народу готів з території сучасної Польщі. Територія Зарубинецької культури стала частиною , яка археологічно характеризується Черняхівською культурою. Цю думку обґрунтував Борис Рибаков у монографії «Язичництво давньої Русі».
Див. також
Примітки
- Олександр Симоненко. . Локальна історія (укр.). 16 листопада 2021. Архів оригіналу за 19 листопада 2021. Процитовано 24 листопада 2021.
Джерела та література
- С. П. Пачкова. Зарубинецька культура [ 13 квітня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2005. — Т. 3 : Е — Й. — С. 279. — .
- С. П. Пачкова. Зарубинецька культура [ 6 серпня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія сучасної України / ред. кол.: І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2001–2024. — .
- Баран В., Ранні слов'яни між Дніпром і Прип'яттю. Київ 1972.
- Баран В. Д., Деякі тенденції розвитку матеріальної культури слов'ян-венедів на території України в першій половині І тис. н. е.[недоступне посилання з жовтня 2019] Старожитності І тисячоліття нашої ери на території України. — Київ, 2003. — С. 14-20.
- Баран В. Д., Баран Я. В., Зарубинецька культура[недоступне посилання з жовтня 2019]. Історичні витоки українського народу. — Київ, 2005. − 208 с.
- Винокур І., Телегін Д., Археологія України. Київ 1994.
- Проблемы этногенеза славян. Академія Наук Української РСР/ Інститут археології, Київ, 1978. (рос.)
- J.P.Mallory, Zarubintsy Culture. Encyclopedia of Indo-European Culture. — Fitzroy Dearborn, 1997. (англ.)
Посилання
- Кухаренко Ю. В., (рос.)
- Рыбаков Б. А., «» (рос.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Zarubine cka kultu ra odna z golovnih arheologichnih kultur Ukrayini periodu Zaliznoyi dobi Zarubinecka kultura Misce roztashuvannyaUkrayina Bilorus Poperednikskifi Pomorska kultura i Latenska kultura NastupnikPrazka kultura i Kiyivska kultura Chas data pochatku3 stolittya do n e Chas data zakinchennya2 stolittya Zarubinecka kultura u Vikishovishi Zarubinecka kultura chervone Ukrayina u III I st do n e Zarubinecka kultura poznachena zelenim kolorom Teritoriya rozpovsyudzhennya zarubineckoyi kulturi basejni Prip yati serednogo i chastkovo verhnogo Dnipra Chas priblizno z 200 roku do n e do 200 roku n e Yiyi bulo vidkrito u 1899 i zasvidcheno ponad 500 pam yatkami rozmishennya yakih ohoplyuye prostir vid Prip yati j Podesennya do Serednogo Podniprov ya Zagalnij opisKeramichnij posud znajdenij u Zarubincyah Nacionalnij muzej istoriyi Ukrayini Posudina z Korchuvatogo Nacionalnij muzej istoriyi Ukrayini Zarubinecku kulturu vidkriv u 1899 r Vikentij Hvojka viyavivshi mogilnik z tilospalennyam na Baturovij Gori poblizu s Zarubinci Kanivskogo rajonu Cherkaskoyi oblasti Krim Zarubineckogo mogilnika V Hvojka viyaviv she kilka podibnih mogilnikiv u Pridniprov yi m Rzhishevi selah Vita Pishalniki Puhivka Pogrebi Bortnichi Vishenki Na cih teritoriyah bulo doslidzheno zalishki bezkurgannogo mogilnika Sered suprovidnogo inventaryu buli viyavleni bronzovi fibuli i specifichna keramika Usi ci pam yatki vidnosyat do III st do n e Cya kultura poshirilas na Prip yatskomu Polissi verhnogo i Serednogo Podniprov ya u kinci I tis do n e pochatku I tis n e Zarubinecka kultura vidoma velikimi neukriplenimi poselennyami Voni roztashovuvalis na misah richok yarah abo na nadzaplavnih terasah Yih plosha zajmala v serednomu blizko dvoh gektariv Cij kulturi buli pritamanni zaglibleni v zemlyu zhitla sho mali ploshu 18 20 metriv kvadratnih Pri sporudzheni bulo vikoristano tehniku derev yano karkasnogo budivnictva Dvoshili dahi pokrivali solomoyu ocheretom abo zherdinami Dzherelom tepla v zhitlah buli vidkriti vognisha Nosiyi kulturi zajmalisya silskim gospodarstvom skotarstvom i mislivstvom Naselennya velo osilij sposib zhittya U vzhitku u zarubinciv bulo zalizni virobi yaki viroblyali z miscevoyi sirovini Sered znaryad praci vigotovlenih z cogo materialu buli znajdeni serpi i kosi sho svidchit pro zemlerobskij sposib gospodarstva Meshkanci cih poselen viroshuvali proso pshenicyu dvozernyanku yachmin Takozh viroshuvali j rozvodili koriv svinej konej dribnu rogatu hudobu She zajmalisya ribolovleyu i polyuvannyam vidomo pro torgivlyu shkurami dikih zviriv z mistami Prichornomor ya U poselennyah zarubinciv vigotovlyali keramiku vikoristovuyuchi goncharnij krug ruchnogo tipu Gotovij posud vipalyuvali Yuvelirni virobi vigotovlyali z priviznoyi bronzi z lonu i konopel tkanini Pro isnuvannya tkactva svidchat znajdeni pidnimalni gruzila dlya tkackogo verstata Dlya Zarubineckoyi kulturi buli harakterni gruntovi bezkurganni pohovannya tila spalyuvali v osoblivih urnah abo yamah isnuvav specialnij pohovalnij inventar Takozh vidomi vipadki trupopokladennya prote zustrichayutsya voni dovoli ridko Doslidzhennya zarubineckoyi kulturiVazhlive znachennya dlya vivchennya zarubineckoyi kulturi mali rozkopki velikogo mogilnika roztashovanogo na okolicyah m Kiyeva u seli Korchuvatomu sho provodilis u 1940 1941 rr U pislyavoyenni roki u Serednomu Pridniprov yi doslidzhuvalisya poselennya v Kiyevi poblizu sil Pirogiv Veliki Dmitrovichi Zarubinci v okolicyah m Kaneva poblizu sil Sahnivka Sahnivski poselennya Mezhirich Lyutizh arheologichna pam yatka ta in mogilniki nepodalik vid sil Subotiv Pirogiv Hotyanivka Na teritoriyi Verhnogo Pridniprov ya mizh girlami Berezini ta Sozhu na pochatku 1950 h rokiv buli viyavleni chislenni zarubinecki pam yatki U poselennyah i mogilnikah na beregah Prip yati bulo viyavleno blizko 40 pam yatok Metodom rozkopok bulo povnistyu doslidzheno mogilniki Velemichi I ta II znachni roboti provedeno na mogilnikah Voronine Chersk Remel Zarubinecki pam yatki v basejni Pivdennogo Bugu a takozh Dnistra poselennya Mar yanivka mogilnik Rahni poselennya Remezivci nalezhat do piznih proyaviv zarubineckoyi kulturi Na pivdni Ukrayini zafiksovano p yat zmishanih zarubinecko sarmatskih pohovan I st do n e iz zarubineckimi rechami na zhinochij stati V cej samij chas u poselennyah zarubineckoyi kulturi prohodit rekonstrukciya oboronnih sporud dosipayutsya vali v yakih ye znahidki nakonechnikiv sarmatskih stril Etnichna prinalezhnist zarubineckoyi kulturiPershij doslidnik zarubineckih pam yatok Vikentij Hvojka vvazhav yih slov yanskimi miscevimi za svoyim pohodzhennyam Na jogo dumku voni stanovili soboyu promizhnu lanku mizh pam yatkami ranishnoyi skifskoyi dobi i piznoyi chernyahivskoyi kulturi Do dumki Vikentiya Hvojki priyednalisya Oleksandr Spicin Mikola Bilyashivskij ta inshi Proti neyi vistupili zahidnoyevropejski doslidniki Napriklad nimecki arheologi P Rejneke i K progolosili zarubinecki pam yatki prinalezhnimi do pam yatok germanskih plemen sho z yavilisya na Podniprov yi vnaslidok pereselennya Francuzkij vchenij vvazhav Zarubinci keltskoyu pam yatkoyu Prote usi ci pripushennya tak i lishilis nedovedenimi Bilshist vchenih podilyaye dzherelo tochku zoru Vikentiya Hvojki pro prinalezhnist zarubineckoyi kulturi miscevim davnoslov yanskim plemenam dzherelo Vvazhayetsya sho zarubinecka kultura maye ne odne a tri dzherela miscevu kulturu skifskogo chasu pravoberezhnoyi lisostepovoyi smugi Ukrayini ta elementi i latenskoyi kultur Zarubinecka kultura maye chitko virazheni lokalni osoblivovsti Tak serednodniprovskij lokalnij variant vidriznyayetsya viraznimi risami kulturi miscevih plemen piznoskifskogo chasu Na dumku Borisa Ribakova zarubinecka kultura ye prodovzhennyam praslov yanskoyi piznoskifskoyi piznoskolotskoyi kulturi nosiyi yakoyi pid vplivom nespriyatlivih obstavin sho sklalis pislya sarmatskogo vtorgnennya v stepi Pivnichnogo Prichornomor ya buli vimusheni migruvati z lisostepiv u lisovu zonu u verhiv yah Dnipra Suchasni doslidniki ne mayut yedinoyi dumki shodo etnichnogo skladu zarubineckih plemen Yih pov yazuyut zi slov yanami germancyami baltami Prote dani movoznavstva tipologichna blizkist zarubineckih pam yatok z kiyivskoyu kulturoyu III V st R H ta kulturami rannoserednovichnih slov yan V VII st R H penkivskoyu i kolochinskoyu dayut pidstavi vvazhati zarubinecku kulturu rannoslov yanskoyu Citata z knigi Arheologiya Ukrayini I S Vinokura D Ya Telegina Sporidnenist z inshimi kulturamiU zahidnij polovini spisnuvala odnochasno pshevorskoyu kulturoyu Zarubinecka kultura yak i yiyi nastupnicya Chernyahivska kultura potrapila pid vplivi inshih kultur keltskoyi Latenskoyi kulturi kulturi stepovih skifiv i sarmativ Zgodom na neyi vplinula kultura civilizaciyi Rimskoyi imperiyi na Dunayi Vpliv Skifsko sarmatskoyi civilizaciyi buv osoblivo pomitnij u goncharstvi vigotovlenni zbroyi sposobi vedennya domashnogo gospodarstva i ornamentaciyi Pro perevazhno slov yansku etnichnu nalezhnist svidchat starodavni slov yanski nazvi richok sho ne zminyuvalis z chasom gidronimi Takozh mozhlivi inozemni elementi Tak bastarni narod yakij buv zgadanij u klasichnij literaturi vidpovidaye teritorialno i u chasi Zarubineckij kulturi Dosi nemaye cilkovitoyi vpevnenosti u tomu yakoyu movoyu cej narod rozmovlyav ale bilshist doslidnikiv shilyayetsya skorish do baltijskoyi anizh do germanskoyi movi Z 200 roku kultura naselennya zaznala znachnih zmin Ce bulo pov yazano na dumku deyakih doslidnikiv z prihodom germanskogo narodu gotiv z teritoriyi suchasnoyi Polshi Teritoriya Zarubineckoyi kulturi stala chastinoyu yaka arheologichno harakterizuyetsya Chernyahivskoyu kulturoyu Cyu dumku obgruntuvav Boris Ribakov u monografiyi Yazichnictvo davnoyi Rusi Div takozhDyakivska kultura Chernyahivska kultura Yastorfska kultura Spicin Oleksandr AndrijovichPrimitkiOleksandr Simonenko Lokalna istoriya ukr 16 listopada 2021 Arhiv originalu za 19 listopada 2021 Procitovano 24 listopada 2021 Dzherela ta literaturaS P Pachkova Zarubinecka kultura 13 kvitnya 2016 u Wayback Machine Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Naukova dumka 2005 T 3 E J S 279 ISBN 966 00 0610 1 S P Pachkova Zarubinecka kultura 6 serpnya 2016 u Wayback Machine Enciklopediya suchasnoyi Ukrayini red kol I M Dzyuba ta in NAN Ukrayini NTSh K Institut enciklopedichnih doslidzhen NAN Ukrayini 2001 2024 ISBN 966 02 2074 X Baran V Ranni slov yani mizh Dniprom i Prip yattyu Kiyiv 1972 Baran V D Deyaki tendenciyi rozvitku materialnoyi kulturi slov yan venediv na teritoriyi Ukrayini v pershij polovini I tis n e nedostupne posilannya z zhovtnya 2019 Starozhitnosti I tisyacholittya nashoyi eri na teritoriyi Ukrayini Kiyiv 2003 S 14 20 Baran V D Baran Ya V Zarubinecka kultura nedostupne posilannya z zhovtnya 2019 Istorichni vitoki ukrayinskogo narodu Kiyiv 2005 208 s Vinokur I Telegin D Arheologiya Ukrayini Kiyiv 1994 Problemy etnogeneza slavyan Akademiya Nauk Ukrayinskoyi RSR Institut arheologiyi Kiyiv 1978 ros J P Mallory Zarubintsy Culture Encyclopedia of Indo European Culture Fitzroy Dearborn 1997 angl PosilannyaKuharenko Yu V ros Rybakov B A ros