За́міхів — село в Україні, у Новоушицькій селищній територіальній громаді Кам'янець-Подільського району Хмельницької області.
село Заміхів | |||||
---|---|---|---|---|---|
| |||||
Костел, 2014 рік | |||||
Країна | Україна | ||||
Область | Хмельницька область | ||||
Район | Кам'янець-Подільський район | ||||
Громада | Новоушицька селищна громада | ||||
Основні дані | |||||
Засноване | 1661 | ||||
Населення | 669 | ||||
Площа | 2,96 км² | ||||
Густота населення | 255,74 осіб/км² | ||||
Поштовий індекс | 32630 | ||||
Телефонний код | +380 3847 | ||||
Географічні дані | |||||
Географічні координати | 48°51′23″ пн. ш. 27°22′40″ сх. д. / 48.85639° пн. ш. 27.37778° сх. д.Координати: 48°51′23″ пн. ш. 27°22′40″ сх. д. / 48.85639° пн. ш. 27.37778° сх. д. | ||||
Середня висота над рівнем моря | 203 м | ||||
Водойми | невеличкий ставок на околицях села та річка Говірка, притока Дністра | ||||
Відстань до обласного центру | 110 км | ||||
Відстань до районного центру | 10 км | ||||
Місцева влада | |||||
Адреса ради | 32630, Хмельницька обл., Новоушицький р-н, с. Заміхів | ||||
Карта | |||||
Заміхів | |||||
Заміхів | |||||
Мапа | |||||
Заміхів у Вікісховищі |
Географія
Село розміщене біля східного кордону Хмельницької області з Вінницькою. На півночі межує з селом Жабинці та з селом з Щербівці на півдні.
Серед покладів корисних копалин виявлено родовище жовто-сірої глини, яка є сировиною для цегляно-черепичного виробництва та виготовлення облицювальної плитки. Родовище займає територію в 24 гектари, поклади глини — 241 тис. м³, суглинку — 161 тис. м³, 4 гектари особливо цінної глини, яку використовують для виготовлення гончарних виробів.
Символіка
Герб
Щит поділений горизонтально на дві частини. У верхній частині зображена восьмипроменева зірка – символ Богородиці, а два її кольори – це дві релігійні громади села. По обидва боки від неї розташовано церква та костел, які є архітектурні пам'ятки культури. В нижній частині щита зображено три глечика, що символізує вид діяльності мешканців.
Прапор
Прямокутне полотнище, яке складається з двох площин. Верхня половина прапора блакитного кольору, на якому зображено восьмипроменева зірка – символ Богородиці. А нижня – жовтого кольору із зображенням трьох глечиків, що символізує основний вид діяльності мешканців.
Історія
Поселення розвинутого етапу трипільської культури ІІІ тис. до н.е. відкрито експедицією Кам’янець-Подільського педінституту в 1974 р. на сільських городах поблизу школи. Воно розташоване на підвищенні розмірами 10040 м, розорюється. Культурний шар пошкоджений, на поверхні зустрічаються уламки глиняного посуду, кістки тварин.
Згідно з історичними документами найвірогідніше поселення з назвою Заміхів виникло в XVI столітті, так як до цього часу в історичних документах воно не згадувалось, але фрагменти предметів трипільської культури, які знаходять тут, говорять про раннє заселення території. Можливо свою назву село отримало від прізвища польської родини Замеховських, які володіли землями на Поділлі в XV—XVI столітті. Інше походження назви Заміхів — територія, куди зі всіх усюд приходили покупці купувати шкіряні «міхи» для млинів, які тут майстрували на місцевому шкіряному заводі і продавали на тутешніх торгах, базарах і ярмарках.
У першій половині XVII ст. Заміхів вже існував і був позначений на карті де Боплана. В 1661 році Заміхів належав Кристині Заміхівській з Потоцьких, яка підписувалась «із Потоку», була донькою кальвініста Анджея Потоцького.
Поселення зазнає частих руйнувань, які були зумовлені численними військовими конфліктами, які мали місце на Правобережжі у другій половині XVII ст. Але в 1734 р. воно було пограбоване повсталими селянами. Під час повстання було вбито багато євреїв. З кінця XVIII ст. містечко Заміхів відноситься до Ушицького повіту Подільської губернії. У цей час воно належить Гумецьким, пізніше Стажинським і Богушам, (один із пагорбів місцеві жителі називають «Богушевим горбом»), а згодом — нащадкам останніх — Собанським, Даровським і Морачевським. На початку XIX ст. Заміхів був уже значним торговельно-ремісничим центром (проживало 15 цехових ремісників). Усередині XIX ст. він згадується у документах «как весьма замечательный» в плані розвитку торгівлі. В цей час в Заміхові проходило 15 ярмарок в рік, на які завозилось товарів на 74 тис. 450 карбованців, а продаються — на 51 тисячу карбованців. В основному торгівля у Заміхові була зосереджена у руках місцевих євреїв. У 60-х роках XIX ст. зросла кількість ремісників — до 25, існувало 30 лавок, 2 водяних млини, шкіряний завод.
У архівних документах згадується, що на 1891 р. тут існувала синагога і молитовна школа. З початком XX ст. зростає чисельність населення містечка. Так на 1905 рік тут нараховувалося 399 дворів та 2392 жителі. У економічному житті Заміхова відбулися деякі зміни. Більш організовано почали скликатися торги, кожного вівторка через два тижні. Новим, що з'явилося у містечку від 1893 року, — міщанське управління, а також поштова станція. Належало містечко у цей час М. І. Морачинській.
Події Першої світової війни та 1917—1920 рр. негативно вплинули на розвиток містечка. Тут діяв загін самооборони, до складу якого, за свідченнями В. Горохольского, входили вояки петлюрівської армії. Ополченці підтримували зв'язки з армією Директорії, отримуючи від Петлюри зброю, боєприпаси, а також необхідну інформацію. Про національно-патріотичну спрямованість жителів говорить і повідомлення С. Ступніцького, що з весни 1920 р. тут хотіли відкрити «Просвіту», але цьому завадив прихід більшовиків.
5-13 жовтня 1920 р., у ході спільного українсько-польського протибільшовицького наступу тривали важкі бої за місто між силами Третьої Залізної дивізії Армії УНР та частинами Червоної армії. Командуючий дивізією, генерал-хорунжий Олександр Удовиченко згодом напише про ці події: «13 жовтня. Вже восьмий день як дивізія б'ється в районі на схід від Нової Ушиці. Вже до 2000 червоноармійців поклали своє життя на полях Заміхова. Нехай той, хто досліджуватиме ці бої, загляне до Заміхова і на власні очі переконається в тому; нехай відвідає і заміхівський і новоушицький цвинтарі, де знайде пару сот могил „невідомих українських вояків“. Тепер, розглядаючи архівні матеріяли, що стосуються до цих боїв, доводиться констатувати деякі хиби наших штабових апаратів. В бойових звітах рідко коли знайдеш прізвище убитого, чи померлого від ран. Рідко який штаб подавав відомости про втрати своїх частин, а через новоушицький шпиталь перейшли сотні поранених. Нам здається, що в архівах цього шпиталю, як рівнож і шпиталів заміхівського, дунаєвецького та кам'янецького можна було би знайти імена багатьох українських вояків, що по лицарські вмерли за Україну».
У 1922 році з місцевих комуністів було створено партосередок КПУ і кредитно-кооперативне товариство «Господар».
З початком Німецько-радянської війни Заміхів був окупований німецькими військами. Період окупації тривав з 13 серпня 1941 року до 27 березня 1944 року. За цей час було забрано на примусові роботи до Німеччини 130 чоловік, 20 липня 1942 року було вигнано, а згодом розстріляно 245 євреїв. Уже в перші місяці окупації у селі діяла підпільна патріотична група, яку очолював П. В. Корчовий. З наближенням захоплення краю Червоною Армією підпільники влилися до партизанського з'єднання ім. Щорса. 27 березня 1944 року війська 38 Армії генерал-полковника Москаленка К. С., що входила до Першого Українського фронту, захопив село Заміхів.
З 1991 року село в складі незалежної України.
До адміністративної реформи 19 липня 2020 року село належало до Новоушицького району.
Населення
Населення села становить 669 осіб станом на 2001 рік та налічувало 442 двори.
Мова
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:
Мова | Відсоток |
---|---|
українська | 98,28% |
російська | 1,59% |
румунська | 0,13% |
Інфраструктура
На території села діють загальноосвітня школа, дитячий садок «Ластівка». Село є центром місцевого самоврядування, тут є амбулаторія, клуб, магазини, відділення зв'язку. Майже усі сільськогосподарські підприємства Заміхова (ТОВ Промінь-Поділля, Зоря, Агросад-Поділля, Золоті ворота) орієнтуються на вирощування рослин.
Визначні пам'ятки архітектури
- Дмитрівська церква (мур.), діюча. Будівництво було розпочато у 1851 році поміщиком с. Говори і м. Заміхів Ксаверієм Стадніцьким. Коли будівля ще не була закінчена, кам'яний купол на церкві завалився, після чого будівництво тимчасово припинилося. І лише у 1862 році було завершене на кошти прихожан.
- Костел Св. Яна Непомука (мур.), 1808—1820 рр.; охоронний номер та номер у комплексі: 1696/0
- Історія будівництва: Дерев'яний костел св. Яна Непомука збудовано у 1749 р. Новий кам'яний костел збудовано на його місці у 1808 р.. Парафія діяла в 1850 р.
- Архітектурні особливості: Кам'яно-цегляний, прямокутний в плані, базилікальний, тринавний. З північного боку — приміщення з цікавими дерев'яними гвинтовими сходами, що ведуть на хори. Під підлогою східної нави — склеп. Головний фасад прикрашений спареними іонічними півколонами, що фланкують вхід та завершується трикутним фронтоном і атикою з ліпниною. У 1844—1850 рр. був увінчаний кам'яною скульптурою. Бічні фасади пам'ятника розчленовані лопатками. Стіни усередині поштукатурені, прикрашені пілястрами тосканського ордеру і карнизами. Підлога з кам'яних шліфованих плит, у вівтарній частині — цегляне покриття. Дах двосхилий, крівля — залізна.
- Волосне правління (мур.), нині середня школа; Земська лікарня, 1903 р.
Постаті
Випускником Заміхівської школи є Магльона Володимир Петрович (1990—2015) — солдат ЗСУ, учасник російсько-української війни.
У Заміхові народився Павлішен Юрій Іванович (1956) — хірург, ортопедо-травматолог, Заслужений лікар України.
- молодший сержант ЗСУ Колубай Сергій Миколайович (1994-2016).
- Вацлав Гржибовский, польск. Wacław Grzybowski (1887—1959) — польский политик и философ.
- Магльона Ігор Сергійович (1989) учитель фізичної культури Заміхівської ЗОШ І-ІІІ ст. У 2018 році став найкращим вчителем фізкультури в Україні .
Світлини
Ця стаття недостатньо . |
Див. також
- Заміхів (тепер гміна Хлопіце)
- Поділля — історико-географічна область.
- Подоляни — етнографічна група українців, населення Поділля.
- Подільський говір — різновид говорів української мови.
- Децентралізація — реформа місцевого самоврядування для формування ефективної і відповідальної місцевої влади.
Примітки
- Петраш, І.В. (2018). (PDF). Хмельницький: Поліграфіст. Архів оригіналу (PDF) за 14 січня 2020. Процитовано 10 травня 2020.
- Lipski A. Potocki Andrzej h. Pilawa (ok. 1553—1609) // Polski Słownik Biograficzny. — Wrocław — Warszawa — Kraków — Gdańsk — Łódź : Zakład Narodowy Imienia Ossolińskich, Wydawnictwo Polskiej Akademii Nauk, 1983. — Tom XXVII/4. — Zeszyt 115. — S. 770. (пол.)
- Архив Юго-Западной России, ч. 7, т. 2, с. 521.
- Удовиченко, Олександр. Третя Залізна дивізія. Нью-Йорк: Червона калина, 1982. с. 128—136.
- Постанова Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів»
- Приходы и церкви Подольской епархии. — ТПЕИСК, 1901. — Т. 9, С. 912—913.
- «Джерела до історії розмежування латинських єпархій в Російській імперії в с.19 ст.» Т. 1, ч. 1.
- Памятники градостроительства и архитектуры УССР: иллюстрированный справочник-каталог. — К. : Будівельник, 1983.
- . Архів оригіналу за 24 січня 2019. Процитовано 23 січня 2019.
Джерела
- Жарких М. І. Храми Поділля. — К., 2007.
- Zamiechów, miasteczko nad Żwanem // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1895. — Т. XIV. — S. 369. (пол.) — S. 369. (пол.)
Посилання
- Погода в селі Заміхів [ 20 грудня 2011 у Wayback Machine.]
- [1] [ 27 вересня 2014 у Wayback Machine.]
- Відкрито меморіальну дошку захиснику України [ 21 грудня 2016 у Wayback Machine.]
Це незавершена стаття з географії України. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Za mihiv selo v Ukrayini u Novoushickij selishnij teritorialnij gromadi Kam yanec Podilskogo rajonu Hmelnickoyi oblasti selo Zamihiv Gerb Prapor Kostel 2014 rikKostel 2014 rik Krayina Ukrayina Oblast Hmelnicka oblast Rajon Kam yanec Podilskij rajon Gromada Novoushicka selishna gromada Osnovni dani Zasnovane 1661 Naselennya 669 Plosha 2 96 km Gustota naselennya 255 74 osib km Poshtovij indeks 32630 Telefonnij kod 380 3847 Geografichni dani Geografichni koordinati 48 51 23 pn sh 27 22 40 sh d 48 85639 pn sh 27 37778 sh d 48 85639 27 37778 Koordinati 48 51 23 pn sh 27 22 40 sh d 48 85639 pn sh 27 37778 sh d 48 85639 27 37778 Serednya visota nad rivnem morya 203 m Vodojmi nevelichkij stavok na okolicyah sela ta richka Govirka pritoka Dnistra Vidstan do oblasnogo centru 110 km Vidstan do rajonnogo centru 10 km Misceva vlada Adresa radi 32630 Hmelnicka obl Novoushickij r n s Zamihiv Karta Zamihiv Zamihiv Mapa Zamihiv u Vikishovishi U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Zamihiv znachennya GeografiyaSelo rozmishene bilya shidnogo kordonu Hmelnickoyi oblasti z Vinnickoyu Na pivnochi mezhuye z selom Zhabinci ta z selom z Sherbivci na pivdni Sered pokladiv korisnih kopalin viyavleno rodovishe zhovto siroyi glini yaka ye sirovinoyu dlya ceglyano cherepichnogo virobnictva ta vigotovlennya oblicyuvalnoyi plitki Rodovishe zajmaye teritoriyu v 24 gektari pokladi glini 241 tis m suglinku 161 tis m 4 gektari osoblivo cinnoyi glini yaku vikoristovuyut dlya vigotovlennya goncharnih virobiv SimvolikaGerb Shit podilenij gorizontalno na dvi chastini U verhnij chastini zobrazhena vosmipromeneva zirka simvol Bogorodici a dva yiyi kolori ce dvi religijni gromadi sela Po obidva boki vid neyi roztashovano cerkva ta kostel yaki ye arhitekturni pam yatki kulturi V nizhnij chastini shita zobrazheno tri glechika sho simvolizuye vid diyalnosti meshkanciv Prapor Pryamokutne polotnishe yake skladayetsya z dvoh ploshin Verhnya polovina prapora blakitnogo koloru na yakomu zobrazheno vosmipromeneva zirka simvol Bogorodici A nizhnya zhovtogo koloru iz zobrazhennyam troh glechikiv sho simvolizuye osnovnij vid diyalnosti meshkanciv IstoriyaPoselennya rozvinutogo etapu tripilskoyi kulturi III tis do n e vidkrito ekspediciyeyu Kam yanec Podilskogo pedinstitutu v 1974 r na silskih gorodah poblizu shkoli Vono roztashovane na pidvishenni rozmirami 100 40 m rozoryuyetsya Kulturnij shar poshkodzhenij na poverhni zustrichayutsya ulamki glinyanogo posudu kistki tvarin Zgidno z istorichnimi dokumentami najvirogidnishe poselennya z nazvoyu Zamihiv viniklo v XVI stolitti tak yak do cogo chasu v istorichnih dokumentah vono ne zgaduvalos ale fragmenti predmetiv tripilskoyi kulturi yaki znahodyat tut govoryat pro rannye zaselennya teritoriyi Mozhlivo svoyu nazvu selo otrimalo vid prizvisha polskoyi rodini Zamehovskih yaki volodili zemlyami na Podilli v XV XVI stolitti Inshe pohodzhennya nazvi Zamihiv teritoriya kudi zi vsih usyud prihodili pokupci kupuvati shkiryani mihi dlya mliniv yaki tut majstruvali na miscevomu shkiryanomu zavodi i prodavali na tuteshnih torgah bazarah i yarmarkah U pershij polovini XVII st Zamihiv vzhe isnuvav i buv poznachenij na karti de Boplana V 1661 roci Zamihiv nalezhav Kristini Zamihivskij z Potockih yaka pidpisuvalas iz Potoku bula donkoyu kalvinista Andzheya Potockogo Poselennya zaznaye chastih rujnuvan yaki buli zumovleni chislennimi vijskovimi konfliktami yaki mali misce na Pravoberezhzhi u drugij polovini XVII st Ale v 1734 r vono bulo pograbovane povstalimi selyanami Pid chas povstannya bulo vbito bagato yevreyiv Z kincya XVIII st mistechko Zamihiv vidnositsya do Ushickogo povitu Podilskoyi guberniyi U cej chas vono nalezhit Gumeckim piznishe Stazhinskim i Bogusham odin iz pagorbiv miscevi zhiteli nazivayut Bogushevim gorbom a zgodom nashadkam ostannih Sobanskim Darovskim i Morachevskim Na pochatku XIX st Zamihiv buv uzhe znachnim torgovelno remisnichim centrom prozhivalo 15 cehovih remisnikiv Useredini XIX st vin zgaduyetsya u dokumentah kak vesma zamechatelnyj v plani rozvitku torgivli V cej chas v Zamihovi prohodilo 15 yarmarok v rik na yaki zavozilos tovariv na 74 tis 450 karbovanciv a prodayutsya na 51 tisyachu karbovanciv V osnovnomu torgivlya u Zamihovi bula zoseredzhena u rukah miscevih yevreyiv U 60 h rokah XIX st zrosla kilkist remisnikiv do 25 isnuvalo 30 lavok 2 vodyanih mlini shkiryanij zavod U arhivnih dokumentah zgaduyetsya sho na 1891 r tut isnuvala sinagoga i molitovna shkola Z pochatkom XX st zrostaye chiselnist naselennya mistechka Tak na 1905 rik tut narahovuvalosya 399 dvoriv ta 2392 zhiteli U ekonomichnomu zhitti Zamihova vidbulisya deyaki zmini Bilsh organizovano pochali sklikatisya torgi kozhnogo vivtorka cherez dva tizhni Novim sho z yavilosya u mistechku vid 1893 roku mishanske upravlinnya a takozh poshtova stanciya Nalezhalo mistechko u cej chas M I Morachinskij Podiyi Pershoyi svitovoyi vijni ta 1917 1920 rr negativno vplinuli na rozvitok mistechka Tut diyav zagin samooboroni do skladu yakogo za svidchennyami V Goroholskogo vhodili voyaki petlyurivskoyi armiyi Opolchenci pidtrimuvali zv yazki z armiyeyu Direktoriyi otrimuyuchi vid Petlyuri zbroyu boyepripasi a takozh neobhidnu informaciyu Pro nacionalno patriotichnu spryamovanist zhiteliv govorit i povidomlennya S Stupnickogo sho z vesni 1920 r tut hotili vidkriti Prosvitu ale comu zavadiv prihid bilshovikiv 5 13 zhovtnya 1920 r u hodi spilnogo ukrayinsko polskogo protibilshovickogo nastupu trivali vazhki boyi za misto mizh silami Tretoyi Zaliznoyi diviziyi Armiyi UNR ta chastinami Chervonoyi armiyi Komanduyuchij diviziyeyu general horunzhij Oleksandr Udovichenko zgodom napishe pro ci podiyi 13 zhovtnya Vzhe vosmij den yak diviziya b yetsya v rajoni na shid vid Novoyi Ushici Vzhe do 2000 chervonoarmijciv poklali svoye zhittya na polyah Zamihova Nehaj toj hto doslidzhuvatime ci boyi zaglyane do Zamihova i na vlasni ochi perekonayetsya v tomu nehaj vidvidaye i zamihivskij i novoushickij cvintari de znajde paru sot mogil nevidomih ukrayinskih voyakiv Teper rozglyadayuchi arhivni materiyali sho stosuyutsya do cih boyiv dovoditsya konstatuvati deyaki hibi nashih shtabovih aparativ V bojovih zvitah ridko koli znajdesh prizvishe ubitogo chi pomerlogo vid ran Ridko yakij shtab podavav vidomosti pro vtrati svoyih chastin a cherez novoushickij shpital perejshli sotni poranenih Nam zdayetsya sho v arhivah cogo shpitalyu yak rivnozh i shpitaliv zamihivskogo dunayeveckogo ta kam yaneckogo mozhna bulo bi znajti imena bagatoh ukrayinskih voyakiv sho po licarski vmerli za Ukrayinu U 1922 roci z miscevih komunistiv bulo stvoreno partoseredok KPU i kreditno kooperativne tovaristvo Gospodar Z pochatkom Nimecko radyanskoyi vijni Zamihiv buv okupovanij nimeckimi vijskami Period okupaciyi trivav z 13 serpnya 1941 roku do 27 bereznya 1944 roku Za cej chas bulo zabrano na primusovi roboti do Nimechchini 130 cholovik 20 lipnya 1942 roku bulo vignano a zgodom rozstrilyano 245 yevreyiv Uzhe v pershi misyaci okupaciyi u seli diyala pidpilna patriotichna grupa yaku ocholyuvav P V Korchovij Z nablizhennyam zahoplennya krayu Chervonoyu Armiyeyu pidpilniki vlilisya do partizanskogo z yednannya im Shorsa 27 bereznya 1944 roku vijska 38 Armiyi general polkovnika Moskalenka K S sho vhodila do Pershogo Ukrayinskogo frontu zahopiv selo Zamihiv Z 1991 roku selo v skladi nezalezhnoyi Ukrayini Do administrativnoyi reformi 19 lipnya 2020 roku selo nalezhalo do Novoushickogo rajonu NaselennyaNaselennya sela stanovit 669 osib stanom na 2001 rik ta nalichuvalo 442 dvori Mova Rozpodil naselennya za ridnoyu movoyu za danimi perepisu 2001 roku Mova Vidsotok ukrayinska 98 28 rosijska 1 59 rumunska 0 13 InfrastrukturaNa teritoriyi sela diyut zagalnoosvitnya shkola dityachij sadok Lastivka Selo ye centrom miscevogo samovryaduvannya tut ye ambulatoriya klub magazini viddilennya zv yazku Majzhe usi silskogospodarski pidpriyemstva Zamihova TOV Promin Podillya Zorya Agrosad Podillya Zoloti vorota oriyentuyutsya na viroshuvannya roslin Viznachni pam yatki arhitekturiDmitrivska cerkva mur diyucha Budivnictvo bulo rozpochato u 1851 roci pomishikom s Govori i m Zamihiv Ksaveriyem Stadnickim Koli budivlya she ne bula zakinchena kam yanij kupol na cerkvi zavalivsya pislya chogo budivnictvo timchasovo pripinilosya I lishe u 1862 roci bulo zavershene na koshti prihozhan Kostel Sv Yana Nepomuka mur 1808 1820 rr ohoronnij nomer ta nomer u kompleksi 1696 0 Istoriya budivnictva Derev yanij kostel sv Yana Nepomuka zbudovano u 1749 r Novij kam yanij kostel zbudovano na jogo misci u 1808 r Parafiya diyala v 1850 r Arhitekturni osoblivosti Kam yano ceglyanij pryamokutnij v plani bazilikalnij trinavnij Z pivnichnogo boku primishennya z cikavimi derev yanimi gvintovimi shodami sho vedut na hori Pid pidlogoyu shidnoyi navi sklep Golovnij fasad prikrashenij sparenimi ionichnimi pivkolonami sho flankuyut vhid ta zavershuyetsya trikutnim frontonom i atikoyu z lipninoyu U 1844 1850 rr buv uvinchanij kam yanoyu skulpturoyu Bichni fasadi pam yatnika rozchlenovani lopatkami Stini useredini poshtukatureni prikrasheni pilyastrami toskanskogo orderu i karnizami Pidloga z kam yanih shlifovanih plit u vivtarnij chastini ceglyane pokrittya Dah dvoshilij krivlya zalizna Volosne pravlinnya mur nini serednya shkola Zemska likarnya 1903 r PostatiVipusknikom Zamihivskoyi shkoli ye Maglona Volodimir Petrovich 1990 2015 soldat ZSU uchasnik rosijsko ukrayinskoyi vijni U Zamihovi narodivsya Pavlishen Yurij Ivanovich 1956 hirurg ortopedo travmatolog Zasluzhenij likar Ukrayini molodshij serzhant ZSU Kolubaj Sergij Mikolajovich 1994 2016 Vaclav Grzhibovskij polsk Waclaw Grzybowski 1887 1959 polskij politik i filosof Maglona Igor Sergijovich 1989 uchitel fizichnoyi kulturi Zamihivskoyi ZOSh I III st U 2018 roci stav najkrashim vchitelem fizkulturi v Ukrayini SvitliniCya stattya nedostatno ilyustrovana Vi mozhete dopomogti proyektu dodavshi zobrazhennya do ciyeyi statti Div takozhZamihiv teper gmina Hlopice Podillya istoriko geografichna oblast Podolyani etnografichna grupa ukrayinciv naselennya Podillya Podilskij govir riznovid govoriv ukrayinskoyi movi Decentralizaciya reforma miscevogo samovryaduvannya dlya formuvannya efektivnoyi i vidpovidalnoyi miscevoyi vladi PrimitkiPetrash I V 2018 PDF Hmelnickij Poligrafist Arhiv originalu PDF za 14 sichnya 2020 Procitovano 10 travnya 2020 Lipski A Potocki Andrzej h Pilawa ok 1553 1609 Polski Slownik Biograficzny Wroclaw Warszawa Krakow Gdansk Lodz Zaklad Narodowy Imienia Ossolinskich Wydawnictwo Polskiej Akademii Nauk 1983 Tom XXVII 4 Zeszyt 115 S 770 pol Arhiv Yugo Zapadnoj Rossii ch 7 t 2 s 521 Udovichenko Oleksandr Tretya Zalizna diviziya Nyu Jork Chervona kalina 1982 s 128 136 Postanova Verhovnoyi Radi Ukrayini vid 17 lipnya 2020 roku 807 IX Pro utvorennya ta likvidaciyu rajoniv Ridni movi v ob yednanih teritorialnih gromadah Ukrayini Ukrayinskij centr suspilnih danih Prihody i cerkvi Podolskoj eparhii TPEISK 1901 T 9 S 912 913 Dzherela do istoriyi rozmezhuvannya latinskih yeparhij v Rosijskij imperiyi v s 19 st T 1 ch 1 Pamyatniki gradostroitelstva i arhitektury USSR illyustrirovannyj spravochnik katalog K Budivelnik 1983 Arhiv originalu za 24 sichnya 2019 Procitovano 23 sichnya 2019 DzherelaZharkih M I Hrami Podillya K 2007 Zamiechow miasteczko nad Zwanem Slownik geograficzny Krolestwa Polskiego Warszawa Druk Wieku 1895 T XIV S 369 pol S 369 pol PosilannyaPogoda v seli Zamihiv 20 grudnya 2011 u Wayback Machine 1 27 veresnya 2014 u Wayback Machine Vidkrito memorialnu doshku zahisniku Ukrayini 21 grudnya 2016 u Wayback Machine Ce nezavershena stattya z geografiyi Ukrayini Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi