У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Потоцький Щодо інших людей з таким самим іменем та прізвищем див Андже

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Потоцький.

Щодо інших людей з таким самим іменем та прізвищем див. Анджей Потоцький.

Андрей Потоцький гербу Пилява (пол. Andrzej (Jędrzej) Potocki, близько 1553 — після 27 лютого 1609) — польський шляхтич, військовик, урядник Корони Польської в Речі Посполитій. Батько Станіслава «Ревери» Потоцького.

Андрій Потоцький

пол. Andrzej Potocki

Псевдо

Андрей на Потоку Потоцький

Народився

бл. 1553

Помер

після 27 лютого 1609
·важкі поранення

Підданство

Річ Посполита

Діяльність

військовик, урядник

Посада

каштелян кам'янецький

Військове звання

ротмістр

Конфесія

кальвініст

Рід

Потоцькі

Батько

Миколай Потоцький

Мати

Анна з Чермєньських

У шлюбі з

Зофія з П'ясецьких гербу Яніна,
Катажина з Бучацьких-Творовських

Діти

Миколай, Станіслав,
Єжи,
Якуб,
Анна,
Кристина (перший шлюб),
Ян,
Кшиштоф (другий)

П'ясець, Кучу (право викупу надав 1584 р. С. Баторій), Фурманківці (Окунів), Воєводинці.

У Руському воєводстві мав містечко Косів з прилеглими селами, частину Потоку, частину сіл Яблунова, Костільників, Вільхівця, Соколова, Тишківців, Уніжа. На Поділлі мав частки в Панівцях, Сутнівцях, Малиничах, Михалкові.

Посади

Подільський підчаший (1589/1590 роки), білокамінський староста, кам'янецький каштелян (з 1607 р.).

Сім'я

Був одружений двічі. Перша дружина — Зофія з П'ясецьких гербу Забава^[] (за о. К. Несецьким, Яніна; донька Флоріана П'ясецького, який воював проти турків разом з Байдою, мали 6 дітей:

Миколай — придворний, ротмістр, загинув під Смоленськом, убитий кулею,
Станіслав «Ревера»,
Єжи — полковник,
Якуб — подільський підчаший, дружина — Катажина з Кломніцьких, вдова Мацея Яблоновського,
Анна (пом. 1623) — дружина Станіслава Ґольського, князя Костянтина Заславського (сина Януша Заславського, князя Кароля Самуеля Корецького (молодшого брата Самійла Корецького; стала вірною РКЦ, сприяла переходу на католицтво братів Єжи, Якуба, померла у віці 30-ти років, була похована в Корці,
Кристина — дружина Александера Гумецького (каштелянича кам'янецького), Самуеля Замєховського.

Друга дружина — Катажина з Бучацьких-Творовських гербу Пилява. За однією з версій, став власником Бучача після одруження з нею. Діти:

Ян Теодорик — галицький підкоморій,
Кшиштоф — литовський підчаший, діяч-кальвініст.

Примітки

Lipski A. Potocki Andrzej h. Pilawa (ok. 1553—1609)… — S. 770.
Lipski A. Potocki Andrzej h. Pilawa (ok. 1553—1609)… — S. 769.
Potoccy (01) [ 5 березня 2016 у Wayback Machine.] (пол.)
Skrzypecki Т. Н. Potok Złoty na tle historii polskich kresów poludniowo-wschodnich. — Opole: Solpress, 2010. — S. 243. — . (пол.)
Lipski A. Potocki Andrzej h. Pilawa (ok. 1553—1609)… — S. 769—770.
Niesiecki К. Korona polska przy złotej wolności… — T. 3. — S. 581. (пол.)
Там само. — S. 689.
Boniecki A. Herbarz polski: wiadomości historyczno-genealogiczne o rodach szlacheckich. — Warszawa : Warszawskie Towarzystwo Akcyjne Artystyczno-Wydawnicze, 1905. — Cz. 1. — T. 8. — S. 108. (пол.)
Książęta Koreccy (01) [ 21 вересня 2013 у Wayback Machine.] (пол.)
Niesiecki К. Korona polska przy złotej wolności… [ 2 квітня 2015 у Wayback Machine.] — T. ІІІ. — S. 688. (пол.)
Стоцький Я. Монастир Отців Василіян Чесного Хреста Господнього в Бучачі (1712—1996 рр.). — Львів : Місіонер, 1997. — іл. — С. 39. — .
Щоправда, не відомо точно, чи він отримав місто у власність, чи права на Бучач або його частку залишились в дружини, що тоді часто бувало.
Wasilewski T. Potocki Krzysztof h. Pilawa (ok. 1600—1675) // Polski Słownik Biograficzny. — Wrocław — Warszawa — Kraków — Gdańsk — Łódź : Zakład Narodowy Imienia Ossolińskich, Wydawnictwo Polskiej Akademii Nauk, 1983. — T. XXVIII/1. — Zeszyt 116. — S. 85–88. (пол.)

Джерела

Lipski A. Potocki Andrzej h. Pilawa (ok. 1553—1609) // Polski Słownik Biograficzny. — Wrocław — Warszawa — Kraków — Gdańsk — Łódź : Zakład Narodowy Imienia Ossolińskich, Wydawnictwo Polskiej Akademii Nauk, 1983. — T. XXVII/4, zeszyt 115. — 625—831 s. — S. 769—770. (пол.)
Niesiecki К. Korona polska przy złotej wolności starożytnymi wszystkich katedr, prowincji i rycerstwa klejnotami… [ 2 квітня 2015 у Wayback Machine.] — Lwów, 1740. — T. III. — 938 s. — S. 688—689. (пол.)

Посилання

Andrzej Potocki h. Pilawa (Srebrna) (ID: 2.581.54) [ 22 червня 2016 у Wayback Machine.]. (пол.)

Це незавершена стаття про особу, що має стосунок до України.
Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її.

Це незавершена стаття про особу Польщі.
Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її.

[L770-1] Lipski A. Potocki Andrzej h. Pilawa (ok. 1553—1609)… — S. 770.

[ЛА69-2] Lipski A. Potocki Andrzej h. Pilawa (ok. 1553—1609)… — S. 769.

[П1-3] Potoccy (01) [ 5 березня 2016 у Wayback Machine.] (пол.)

[4] Skrzypecki Т. Н. Potok Złoty na tle historii polskich kresów poludniowo-wschodnich. — Opole: Solpress, 2010. — S. 243. — . (пол.)

[5] Lipski A. Potocki Andrzej h. Pilawa (ok. 1553—1609)… — S. 769—770.

[6] Niesiecki К. Korona polska przy złotej wolności… — T. 3. — S. 581. (пол.)

[7] Там само. — S. 689.

[8] Boniecki A. Herbarz polski: wiadomości historyczno-genealogiczne o rodach szlacheckich. — Warszawa : Warszawskie Towarzystwo Akcyjne Artystyczno-Wydawnicze, 1905. — Cz. 1. — T. 8. — S. 108. (пол.)

[9] Książęta Koreccy (01) [ 21 вересня 2013 у Wayback Machine.] (пол.)

[10] Niesiecki К. Korona polska przy złotej wolności… [ 2 квітня 2015 у Wayback Machine.] — T. ІІІ. — S. 688. (пол.)

[11] Стоцький Я. Монастир Отців Василіян Чесного Хреста Господнього в Бучачі (1712—1996 рр.). — Львів : Місіонер, 1997. — іл. — С. 39. — .

[12] Щоправда, не відомо точно, чи він отримав місто у власність, чи права на Бучач або його частку залишились в дружини, що тоді часто бувало.

[13] Wasilewski T. Potocki Krzysztof h. Pilawa (ok. 1600—1675) // Polski Słownik Biograficzny. — Wrocław — Warszawa — Kraków — Gdańsk — Łódź : Zakład Narodowy Imienia Ossolińskich, Wydawnictwo Polskiej Akademii Nauk, 1983. — T. XXVIII/1. — Zeszyt 116. — S. 85–88. (пол.)