Ця стаття потребує для відповідності Вікіпедії. (березень 2020) |
Сучасне Українське Буджацьке козацтво (Задністрова Січ) — патріотична, оборонно-спортивна громадська спілка козаків Буджаку (міжріччя Дунай-Дністер).
Мета діяльності сучасного Українського Буджацького козацтва (Задністрової Січі) — відродження народних традицій державотворення та побудови суспільства на принципах козацької ідеї-звичаю, свободи, соборності, демократії, правової захищеності та соціальної справедливості, сформування нового покоління, вихованого на патріотичних традиціях козацької держави.
…Історія вчить, що ефективне те, що утверджує своє. А своє у нас — козацтво — спосіб життя вільної людини, яка із зброєю в руках захищала Богом дані їй вольності й права, зокрема право на свободу…
Поява козаків в Дунай-Дністровському межиріччі
Населення Дунай-Дністровського міжріччя (Буджак) має давні козацькі традиції. Перша значна хвиля переселенців-козаків опинилася тут після 1710 року — це були мазепинці. До сьогодення їх нащадки мешкають у Старій Царичанці. До речі, лише у цьому козацькому селі на фронтонах дахів — дерев'яні чотиригранні прикраси у формі пернача — символи отамано-полковничої влади (у цьому будинку мешкає козак!).
Після руйнації Запорозької Січі (1775 рік) козацька маса розійшлася по величезних земельних просторах, зокрема й по півдню України, забравши з собою ті вільні думки, проти яких Катериною II було влаштовано погром. Знищення основної організації українського козацтва, , не завадило виникненню нових формувань такого типу.
Козаки розселилися в перші роки після виходу з Запоріжжя в Очаківській окрузі, на Березані, по Тилігулу, біля Хаджибею і Балти, у пониззі Дністра від Аккермана до Бендер, в Буджаку, в дунайських гирлах — у Вилковому, Кілії, біля Тульчи й Галаца.
Приймаючи до себе козаків, Османська імперія послаблювала позиції Росії на півдні. Козакам надавалася земля для заснування Січі в пониззі Дністра в Кучурганах, Аккерманському повіті, озброєння і коні. Але козацтво виявилося об'єктом політичної гри між Російською імперією і Османською імперією (імператорський уряд Росії вимагав повернення козаків), тому було вирішено переселяти козаків за Дунай.
За час русько-турецької війни 1787—1792 рр. задунайські запорожці створили свою військову організацію і закріпилися на певний час в гирлі Дунаю та розмістили свій Кіш в Дунавцях — в Катирлезі (Очаківська округа відійшла до Росії), а також в місцях нижче Старої Кілії на острові.
Протяжність південних кордонів Російської імперії була відома не тільки козацтву в Україні. Запорозькі козаки, що розходилися по великих південних просторах, зустрічались тут з представниками некрасівських і донських козаків.
Поступове переселення їх на Буджак почалося ще з 1709 року (після поразки повстання донських козаків під проводом К.Булавина), а далі один з повсталих отаманів — Г.Некраса привів своїх козаків із сім'ями з Кубані. Переселення мало два потоки: один йшов в Анатолію, другий — в Дунайську дельту. З'явились некрасівці і в пониззі Дністра. Тікали за Дунай і донські козаки. Частина їх лишилася в Буджаку після російсько-турецької війни 1768—1774 рр. Сучасні поселення некрасівців — Вилкове (стара назва — Липованське), Приморське (стара назва Жебріяни) Кілійського району Одеської області, Кислиця, Муравлівка, Стара та Нова Некрасівки Ізмаїльського району Одеської області, Тучков (район міста Ізмаїл; у XIX ст. — один з головних центрів старообрядництва в Європі).
Друга хвиля заселення Буджака козаками
В середині серпня 1787 року розпочалася друга за правління Катерини II війна з Османською імперією. Османська імперія прагнула повернути Крим, приєднаний до Росії у 1783 р. Російська імперія, з свого боку, мала на меті утвердитися в Північному Причорномор'ї і розширити свої володіння в цьому районі і на Південному Кавказі.
З початком війни російське командування відчуло гостру потребу у збільшенні свого військового контингенту, особливо за рахунок бійців, що добре знали театр воєнних дій і противника та бойові якості яких були загальновідомі. Тому уряд змушений був звернутися до колишніх запорожців, які лишилися в Україні. Восени на базі утвореного у 1783 р. полку запорозьких козаків (один з заходів російського уряду, спрямованих на повернення задунайських козаків до Росії) почалося формування козацького війська. Указом від 22 січня 1788 р. воно одержало назву Війська вірних козаків, у противагу «невірним» задунайським запорожцям. Очолили його колишні запорозькі старшини. Кошовим було призначено Сидора Білого, суддею Антона Головатого, кіннотою командував Захар Чепіга. Незабаром за героїзм і мужність, виявлені у боях в Причорномор'ї, в тому ж 1788 р. воно було перейменовано в Чорноморське козацьке військо.
Ще в ході війни, в 1790 р., Кіш Чорноморського козацького війська розділив територію між Бугом і Дністром, яку заселяли козаки, на три полкових паланки (окружні управління) — Подністрянську, Березанську, Кінбургську (тепер Одеська, Миколаївська та Херсонська області). Вони очолювалися призначеними Кошем старшинами і паланковими полковниками. Кожна паланка включала в себе декілька козацьких поселень.
На території, яку займала Подністрянська паланка, виникли поселення чорноморців по Дністру: Біляївка, Калаглія, Кучурган, Глинна, Чобручи, Незавертай, Аджидер, Яська та багато інших. За далеко не повними даними, на 1792 р. у Подністрянській паланці існувало 30 селищ, в яких проживало близько 1500 козацьких родин. Крім того, виникло багато хуторів і поселень при риболовецьких заводах, по річках та лиманах.
Формування козацького війська
Центром Чорноморського козацького краю і Подністрянської паланки стала Слободзея, де проживало 130 козацьких родин. Тут знаходилася військова резиденція. На початку XIX ст. відносини між Російською імперією та Османською імперією настільки загострились, що привели до війни 1806—1812 рр. В листопаді-грудні 1806 р. російські війська оволоділи Бессарабією, за виключенням Ізмаїла. Вихід в цей район поставив перед російським командуванням питання про взаємовідносини з біглим сюди українським і російським населенням і задунайськими запорожцями. Зокрема, у фортеці , що була оточена російськими військами, знаходилося до трьох тисяч дунайців. Генерал-лейтенант О. Ф. Ланжерон, який командував корпусом на Дунаї, писав в січні 1807 р., що задунайські козаки можуть «наносити шкоду більш, ніж турки і татари». Тому російське командування вжило низку заходів, щоб залучити задунайських запорожців на свій бік, обіцяючи їм всі пільги, якими користуються чорноморці на Кубані. Все це мало певний ефект. Збігле населення було зацікавлене в легалізації свого положення, а задунайські запорожці опинилися в районі дій російської армії.
Враховуючи успіхи у формуванні волонтерського полку з задунайських запорожців і збіглого українського населення, було вирішено створити на Дунаї козацьке військо, давши йому найменування Усть-Дунайського.
20 лютого 1807 р. Усть-Дунайське Буджацьке козацьке військо було офіційно затверджено указом Олександра І.
Уряд, зацікавлений у швидкому заселенні ново приєднаної Бессарабії, дозволив усть-дунайцям селитися в Придунайських степах на правах колоністів. Протягом 1815—1817 років у Бессарабію з-за Дунаю вийшло кілька груп козаків, які разом з усть-дунайцями оселилися в Ізмаїльському повіті, заснувавши в 1818 р. с. Дракуля (тепер с. Трудове Кілійського району Одеської області). Незабаром тут нараховувалося вже 45 козацьких родин. В 1820 р. друга група усть-дунайських козаків і задунайських запорожців, незважаючи на опір земської поліції, в кількості 38 родин оселилася в Аккерманському повіті, заснувавши с. Акмангит (тепер с.Білолісся Татарбунарського району Одеської області). Частину задунайців у 1823 р. переселили в Ізмаїльську колоністську округу, де засновано с. Новопокровське (тепер с.Нова Покровка Ізмаїльського району Одеської області).
У зв'язку із збільшенням населення в Акмангиті частина задунайських запорожців і усть-дунайських козаків перейшла на нове місце в Аккерманському повіті, де в 1827 р. заснувала с.Старокозаче (тепер в Білгород-Дністровському районі Одеської області).
Створення на Дунаї Нової січі, як про це пішли чутки Україною, викликало серед селянства надії на відродження козацтва. Це призвело до значних втеч населення до Дунайської Січі, що прискорило ліквідацію війська.
Після ліквідації Усть-Дунайського козацького війська переважна більшість козаків лишилась в Бессарабії. Усть-дунайці та задунайські запорожці, які переселювалися до них, протягом 20-х рр. неодноразово зверталися до державних установ з домаганням створення в краї козацького війська, з центром в с. Акмангит.
Російсько-турецька війна, яка розпочалася в 1828 р., пожвавила клопотання козаків. Ці прагнення збіглися з намаганням командування збільшити військовий контингент Дунайської армії. В червні 1828 р. уряд дозволив сформувати в Аккерманському повіті Бессарабії козацьке військо, яке одержало назву Дунайського (з 1856 р. Новоросійське; проіснувало до 1869 р.), з усть-дунайців, задунайських запорожців, що оселилися в Бессарабії до 1828 р.
До війська були зараховані села Аккерманського повіту Акмангит (Білолісся), Старокозаче і Волонтирівка (тепер у районі Штефан-Воде Молдови).
В 1836 р. до війська були приєднані села Михайлівка, Костянтинівка, Новотроїцьке, Миколаївка, засновані відставними солдатами, та село Петрівка, в якому мешкали селяни-переселенці з Курської губернії (тепер в Білгород-Дністровському, Кілійському, Саратському районах Одеської області). Через три роки були приєднані заселені ромами села Фараонівка та Каїри (останнє — с. Крива Балка; обидва в Саратському районі Одеської області).
За Паризьким миром 1856 р. частина козацької території з станицями Миколаївка та Новотроїцька відійшла до Молдавського князівства. Замість цих земель війську було дозволено придбати у поміщика К.Зіро селище Байрамча, незабаром перейменоване в .
Центр управління війська розміщувався в станиці Волонтирівка. Однак в зв'язку з тим, що в цій станиці не було необхідних помешкань, військове правління до 1856 р. знаходилось в Аккермані (нащадки козаків живуть в місті й дотепер). Після придбання військом Миколаївки-Новоросійської воно переїхало в цю станицю. В середині 60-х рр. там знаходились майже всі головні військові установи: шпиталь, головний військовий храм св. Миколи Чудотворця, поштова станція та училище.
Дунайське військо мало нести прикордонну службу на Дунаї, Пруті та по Чорноморському узбережжю до Дніпра, внутрішню службу в Бессарабській та Херсонській губерніях, утримувати гарнізони в Ізмаїлі та Аккермані. Притягувалися вони для виконання й інших завдань.
В 1856 р., 11 липня, у зв'язку з відторгненням від Росії за Паризьким миром дунайської частини Бессарабії, військо було перейменовано в Новоросійське. З цього часу воно несло кордонну службу на лінії Болград-Татарбунари і далі по Чорноморському узбережжю. Козацькі гарнізони з'явилися в Руській Іванівці, Удобному, Козацькому, Турлаках, Папушойях (Переможному) Білгород-Дністровського району Одеської області.
У грудні 1868 р. в зв'язку з загальною реформою козацьких військ Новоросійське козацьке військо оголошувалося ліквідованим. Це було останнє козацьке військо на терені сучасної України.
Період після ліквідації Січі
Мужність і хоробрість, патріотизм, любов до волі й батьківщини, демократизм, взаємодопомогу, високі моральні цінності лишило козацтво в спадщину українському народу. Не випадково в огляді Одеської військової округи за 1871 р. підкреслювалося, що в українцях «й досі добре зберігається пам'ять про вільне козацтво», а задунайський запорожець , закінчуючи розповідати Федору Вовку про Задунайську Січ, висловив невмирущі, сповнені глибокої віри в козацтво і його спадкоємців, слова: «А за нас… то наше не пропаде… Досі не пропало, то вже й не пропаде!.. Нашого насіння ніхто не скоренить!»
Наприкінці XIX століття, при проведенні перепису населення Російської імперії, близько 70 % мешканців Аккерманського повіту вважали себе козаками, або вихідцями з козаків…
Відродження в період Української революції
В умовах незалежної України 1917 року знову, в новій якості, відродилося козацтво. Воно відігравало важливу роль в політичному і культурному житті краю, намагалося розбудувати Буджацьку козацьку республіку у складі Української суверенної держави, головною військовою силою якої повинно було стало загони некрасівців, селянське ополчення «вільних козаків», січових стрільців, українських козацьких дивізій сірожупанників, синьожупанників…
До літа 1918 року в Буджаку діяли загони селянської армії Махна, (загони отаманів C.Заболотного, Дерев'яги, Я.Кощового, Солтиса, Боровського, Кіршула, Карого, Коваленки, Стратіївського, Солоненка, І.Деркача, Бондаренка, Шевченка), Одеського українського військового Коша (отаман — І.Луценко), Гайдамацькі куріні (отаман — О.Сахно-Устимович), Союзу української молоді (Одеська Січ), Татарбунарська козацька сотня (згодом 1-й революційний Аккерманський кавалерійський загін); відбулися Бендерське, Хотинське, Татарбунарське повстання. Є свідчення, що за часів румунсько-боярської та німецько-фашистської окупації (1918—1944) в Буджаку діяли підпільні міські, селянські та козацькі організації.
Сучасна історія Буджацького козацтва
Дуже важливим, з огляду на комплекс складних сучасних проблем, залишаються роль і місце козацтва у соціальному, економічному та політичному житті сучасного Буджаку.
У післявоєнний період до початку 70-х років в Буджаку існували численні мистецько-культурні нелегальні, напівлегальні та легальні гурти, які дали початок осередкам Задністрового Вільного козацтва, що із 1973 року діяло на теренах Буджаку…
Сучасне козацтво Буджаку пройшло в своєму розвитку ряд етапів.
«Вільнокозацький» етап (1973—1987)
В 1970-ті роки мистецько-культурні нелегальні, напівлегальні та легальні козацькі гурти «Вусачі», «Гасанці», «Покровці» та ін. трансформуються в мережу неструктурованих та слабоструктурованих осередків: нащадки мазепинців та запорожців — м. Білгород-Дністровський (М.Русін, М.Бевз), Білгород-Дністровський район — Старокозаче (О.Кочубинський), Петрівка (В.Негода), Переможне-Папушойя (В.Сергєєв), Турлаки (С.Федоров), Стара Царичанка (Г.Городецький), Нова Царичанка (С.Стеценко); нащадки запорожців та некрасівців — Кілійський район — Кілія (Л.Суворов, І.Малий), Вилкове (Л.Соколов, М.Маковецький), Мирне (В.Казаков), Трудове (Ф.Задорожний), Шевченкове (Х.Юрченко), Приморське (В.Мішков); нащадки некрасівців та запорожців — м. Ізмаїл (В.Корнєв, І.Лісовий), Ізмаїльський район — Стара Некрасівка (В.Селезньов), Муравльовка (Д.Макаров, Я.Тимофєєв), Першотравневе (П.Волощук), програми діяльності яких не мають чіткого ідеологічного спрямування, зосереджуючись на мистецькому та військово-спортивному напрямку й лише некрасівці ще й на духовному (старовірство).
Після 1983 року виникає організована мережа козацьких осередків Українського Задністрового Вільного козацтва, що пов'язано із «перебудовою» та налагодженням контактів із зарубіжними козацькими організаціями Європи та Америки, зокрема із Українським вільним козацтвом, козацьким земляцтвом Болгарії, нащадками козаків з Румунії, Молдови і Гагаузії. Мережа ця не мала єдиного координаційного центру. Ініціаторами створення осередків виступали родові старійшини та козацька молодь.
Виявилися проблеми становлення Українського козацтва в Буджаку, які були пов'язані з розмитістю дійсних пріоритетів козацького відродження, руйнацією родових козацьких зв'язків та втратою традиційного середовища. Попри це, місцеві козаки зробили достойний вклад у справу реального втілення козацької ідеї в суспільстві.
«Розбудовний» етап (1988—1991)
Зацікавлення своїм минулим та генетична пам'ять поряд з активізацією політичного життя покликали до виникнення декількох — міської, районної, сільської, обласної громадських організацій козацького спрямування.
Створюються неформальні легальні козацькі гурти в Адамівці — осередок Задністрового козацтва () (В.Тимофєєв, В.Гуцан, В.Гончаров, Д.Завацький, А.Редько), в місті Білгороді-Дністровському — Буджацький осередок — Буджацька Січ (І.Деордиця, Б.Устименко, Д.Георгієш, В.Мисюк, О.Зуєв) та Задністровий осередок (А.Токарєв, М.Слєпухін, Ю.Корнєв, В.Кучер), в Білгород-Дністровському районі — Задністрова паланка (Л.Городецький, Є.Костецький, П.Білоусенко, А.Берлізов, Г.Марин, Д.Серцевич, Ф.Панаїт, Ю.Денисів); козаки-задністровці беруть участь у святкуванні 500-річчя Запорозького козацтва, Дня козаків Півдня Бессарабії; видається рукописний регіональний «Козацький вісник» (В.Тимофєєв), який розмножувався під копірку.
«Перехідний» етап (1992—1995)
Створюються неформальні та формальні козацькі громадські організації, активізується їх діяльність — Буджацьке Січове козацьке військо (І.Деордиця, кн. В.Долгорукий-Аргутинський, Б.Устименко, Д.Георгієш, М.Вітряк, В.Бойчев, О.Зуєв, В.Мисюк, О.Черв'як, В.Воробйов, СМ.Скляренко, Г.Мельниченко), Білгород-Дністровська паланка (Л.Городецький, Є.Костецький, П.Білоусенко, А.Берлізов, Г.Марін, Д.Серцевич, Ф.Панаїт, Ю.Денисів, П.Смаглій, В.Тимофєєв, В.Гуцан, І.Гамар, Л.Гречко, Д.Завацький, Є.Хоменко, І.Хоменко, А.Майстро, В.Якименко, Г.Римський), Задністрове земляцтво Всесвітньої спілки козаків (М.Слєпухін, Ю.Корнєв, А.Токарєв, Ю.Ломовцев, В.Кучер, Г.Антонов, О.Некрасов, С.Пронін, Г.Глущенко, Є.Дмитренко, Ю.Харчук), Адамівський Осередок Козацтва — Адамівський курінь Задністрового козацтва — добровільна козацька дружина з охорони громадського порядку (В.Тимофєєв, А.Редько, В.Гончаров, В.Гуцан, Д.Завацький, М.Маринеску, А.Кульчицький, Ю.Ніколайчук, В.Рибальченко, О.Чеботюк, В.Тимофєєв-молодший, Р.Куліков, О.Козаченко, І.Одорожа, В.Білоус, Ф.Козубенко, В.Козубенко, Ю.Лавриненко, С.Подолько, В.Деревенча, Д.Лазуренко, Ф.Макаренко, С.Макаренко, С.Редько, О.Харченко, І.Гамар, А.Антонюк, І.Даниленко), що за основу роботи обрав Чотирнадцятирік (Козацький звичаєвий кодекс, який ґрунтується на заповідях некрасівців, мазепинців і запорожців) та Кодекс буття Українського козацтва; починається робота із вивчення козацької виховної спадщини в Білгород-Дністровському училищі Південноукраїнського державного педагогічного університету (В.Юрченко, В.Лобанова, О.Виштак, І.Головань); видаються три частини збірки «Козацтво» (В.Тимофєєв), що слугувала козакам Буджаку за довідник. Газету «Козацький вісник» розмножували у копір-центрі «Ксерокс» "СП «Петрекс».
«Реєстровий» етап (1996—1999)
Проходить державна реєстрація козацьких громад та козацьких дружин — Адамівська козацька добровільна народна дружина, створюються нові козацькі організації — Білгород-Дністровське міжрайонне козацьке товариство пасічників, згодом — Білгород-Дністровське міжрайонне паланкове козацьке товариство (Л.Городецький, А.Берлізов, В.Тимофєєв, П.Білоусенко, І.Денисів, І.Тищенко, Ф.Панаїт, А.Миряков, М.Савчин, Я.Арезда, Г.Марин, Д.Серцевич, Ю.Денисів, М.Скляренко, М.Дейна, І.Лісіцин, В.Тимофєєв-молодший, В.Гуцан, Л.Гречко, Д.Завацький, І.Гамар, А.Майстро, В.Якименко), Білгород-Дністровський міський козацький Кіш (М.Скляренко, О.Царенков, В.Гавриленко, О.Мица, С.Горлачов, В.Бойчев, Б.Устименко, М.Дейна, В.Воробйов, О.Черв'як, В.Павлюк, М.Скиба, В.Кулинський, І.Оленєв, Б.Вітряк), Саратське районне козацьке товариство (С.Іванов), Ізмаїльський міський курінь «Наливайко» (А.Гриченко), Татарбунарське районне козацьке товариство (О.Гусаренко); залучаються козаки до співпраці із владою; створюється козацький духовий оркестр (С.Радченко); створюються школи козацько-лицарського виховання та джурові осередки в школах — Долинівська Січ (Т.Тома, М.Долгошеєнко, Т.Молчанова), Старокозацька та Молозька Січі (І.Лісіцин), Миколаївсько-Новоросійська Січ (В.Фоменчук, Г.Настаченко), Адамівська школа козацько-лицарського виховання (Адамівська Січ) (В.Тимофєєв, П.Лавриненко, В.Гриценко, С.Тимофєєва-молодша, В.Вронська, Н.Галицька, К.Граждан, Р.Буравицька, І.Корженко), Випаснянська № 1 Січ (В.Гавриленко); видається регіональна газета «Козак» (В.Тимофєєв) із додатками «Козача», «Леля», «Джура», «Дана», «Молодик», «Берегиня».
«Установчий» етап (2000—2005)
Створюються міська та районна Координаційні ради з питань розвитку козацтва при голові райдержадміністрації (П.Ігумнов) та міському голові; затверджуються районні та міські заходи із розвитку козацтва (2002—2005); створюються джурові осередки в школах — Турлацька Січ (Т.Тодорова, В.Чумаченко, Л.Коваленко), Вигінська Січ (В.Біленко, О.Вдовиченко, А.Берлізов, М.Поліщук); до співпраці із козацтвом залучаються хор української народної пісні «Мрія» (І.Зорило), ансамбль української народної музики «Веселка» (М. та В.Нікіруй), ансамбль української народної музики «Гроно» та гурт «Русичі» (Б.Нікіруй), народна хорова капела — пошуково-дослідницький фольклористичний гурт «Алкалія» (В.Вареник); створюються нові козацькі організації — Осередок молодих козаків, 1-й Окружний полк ім. П.Орлика (О.Царенков, М.Врублевський, В.Воробйов, В.Єремєєв, П.Лабунець, І.Мамонтов, С.Ковалів, М.Скиба), Окремий курінь ім. С.Білого (П.Городниченко, Ю.Сокорєв, О.Сокорєв), курінь Війська Запорозького (М.Возний, В.Жуковський, В.Лесін), Монашівська сотня (В.Ткаченко, В.Парпалак), Білгород-Дністровський районний осередок ЧКВ (В.Білоус, О.Яровой), Болградське районне козацьке товариство (В.Копитін), Арцизське козацьке товариство (І.Павлов), Кілійське районне козацьке товариство (О.Бойченко), Кілійське районне козацьке товариство УРК (М.Сокольников), Кілійський районний осередок Соборного козацтва України (А.Палій), Ізмаїльський районний осередок Придунайсько-Ізмаїльського козацького товариства (Ю.Закіров), Ізмаїльське районне козацьке товариство (С.Желязков), Ізмаїльський міський козацький клуб школярів, Придунайська Січ (М.Деревенча), Ізмаїльська паланка козацтва Запорозького (М.Підіпригора, В.Ромащук), Бессарабський полк УРК (В.Поправко), КЮМІР «Шквал» (В.Тимофєєв), Задністрова Січ (В.Тимофєєв, В.Смаковський, В.Лукашевський, М.Дейна, О.Царенков, В.Єремєєв, Б.Устименко, В.Тимофєєв-молодший, І.Лелеченко, О.Черв'як, В.Павлюк, Ю.Щербина, А.Кривенко, М.Скибенко), Жіноча громада (Л.Горлачова, Ю.Шинкаренко), військово-спортивний клуб «Патріот» (В.Гавриленко), клуб «Козачка» (Л.Васелінга), районна «Молода Січ»; створюються козацькі духовні громади — Свято-Рівноапостольського-Кн-Володимира-Білгород-Дністровська, Свято-Покровська-Білгород-Дністровська, Свято-Казанська-Адамівська (всі — о. Микола); Берегині-майстрині створюють козацькі прапори — Білгород-Дністровської паланки (Л.Саранді), Адамівської Січі (М.Худа), Задністрової Січі (Г.Лукашевська), 1-го Білгород-Дністровського полку (Л.Саранді); буджацькі козаки беруть участь у Помаранчевій революції; видаються газети «Річ про Адамівську Січ», «Річ про Буджацьку Січ» (В.Тимофєєв); друкуються дванадцятитомник (21 книга) «Архіви козаччини Задністров'я» (С.Тимофєєва-молодша, В.Тимофєєв).
«Програмний» етап (2006—2010)
Затверджуються районні програми розвитку Українського козацтва на 2008—2010 роки та Патріотичного гарту молоді на 2010—2012 роки; створюються районна Рада керівників громадських організацій козацького спрямування (В.Тимофєєв) та районна Координаційна рада з підтримки розвитку Українського козацтва (П.Ігумнов); за Буджацьким козацтвом закріплюється священник Святопокровського храму на Переможному (о. Андрій); реалізуються проекти «Козак-лідер-2007» та «Козацька громадська Рада-2010»; святкується 20-тиріччя Задністрової Січі; проводяться виїзди делегацій козаків на Ради в Київ, Конотоп, Тернопіль, Єнакієве, на Хортицю; створюються Шабівський (О.Росомаха, М.Скибенко, Г.Хохлачов), Гагаузський (С.Крістіогло), Затоцький (Б.Шевчук), Придністровський (І.Ніколаєв), Переможненський (В.Шефер) та Адміністративний (В.Каланжов) курені, районна громада Берегинь (С.Петрівно); створюються джурові та данові осередки — Випаснянська № 2 Січ (А.Кривенко), Салганська Січ (О.Тиханська), Великомар'янівська Січ (М.Чороба); відновлюється діяльність джурових та данових осередків — Вигінська Січ (О.Вдовиченко), Старокозацька Січ (Ю.Щербина); створюються нові осередки — Баштанівська Січ (О.Мамчур), Михайлівська Січ (М.Шевченко), Ізмаїльська районна організація УКВ, Ізмаїльське об'єднання громадян «Козацький спадок»; працюють у Малій Академії наук (МАН) педагоги-керівники учнівських проектів з історії та сучасного стану Українського козацтва: А.Рубанович (Сергіївська школа, учень — В.Козак), А.Галинська (Білгород-Дністровська № 4 школа, учень — В.Соловенко), Ю.Федьків (Білгород-Дністровський районний ліцей «Пріоритет», учень — Н.Пак), В.Корінь (Білгород-Дністровська № 11 школа, учень — М.Базиленко) та ін.; створюються гурт «Отаман та Берегиня» (В.Тимофєєв), ансамбль «Кредо» (Л.Царевська); створюється видавництво «СПД СП», (згодом «Отаман», «Гетьман»); видаються газети «Річ про Січ», «Козацтво Задністров'я», «Козак Задністров'я»-«Січ», «Козак Задністров'я» (В.Тимофєєв); друкується дев'ятитомник «Сучасне козацтво Південноукраїнського Задністров'я» (В.Тимофєєв); створюються перші Інтернет-сайти козаків Задністров'я.
«Передмайданний» етап (2010—2013)
В жовтні 2010 року козацькі організації об'єдналися в Асоціацію козацьких товариств Буджаку (АКТ) — Українське Буджацьке козацтво (УБК). Отаманом-координатором було обрано В.Тимофєєва. До Ради Старшини (згодом Ради Отаманів) увійшли 12 (згодом більше) козаків; обрана Рада Старійшин; затверджена Концепція Програми розвитку УБК, проведено заходи з покращання матеріальної бази АКТ Буджаку, налагоджується взаємодія із священниками храмів Святої Покрови району (храмів козацьких станиць). Затверджуються регіональні програми розвитку Українського козацтва на 2011—2015 роки, Патріотичного виховання дітей та молоді на засадах козацького лицарства «Патріот» на 2013—2015 роки; оновлюється регіональна Рада керівників громадських організацій козацького спрямування (С.Петренко); створюються Ренійське козацьке товариство (В.Рені), Тарутинське козацьке товариство (К.Тарута), Бритівська Січ (В.Савчук, О.Данилюк, В.Ковпак, К.Волкова), Переможненська Січ (Т.Римська), Петрівська Січ (Л.Васелінга), Школа Старшини (Отаманів) УБК (О.Соколов), Навчально-методичний центр УБК (А.Правець), Характерницький (В.Коренев), Чорноморський навчально-оздоровчий (О.Ступак), Каролінобугазський (М.Завойчинський), Випасненський (В.Молчанов), Депутатський (С.Кравченко) курені, Татарбунарська районна організація УКВ, Білоліська Січ, Михайлівський (Саратський) окремий козацький полк, Болградське районне товариство УВК, Вилковське міське козацьке товариство УРК, Ізмаїльський окремий козацький полк, Асоціація навчально-виховних закладів УБК, готуються документи щодо створення козацького училища, працює Колегія радників отамана УБК, Штаб УБК, Суд Честі УБК, Науково-методична рада УБК, Добровільна дружина УБК.
«Сучасний» етап (2013 — т.ч.)
Буджацькі козаки беруть участь у подіях Євромайдану (Революції Гідності), захищають Батьківщину на сході України (АТО); починають формувати архівний фонд документів козацьких організацій Буджаку (у складі Об'єднаного архівного фонду Р-8243 «Козацькі товариства Одещини» Держархіву Одеської області Нац. архівного фонду України), беруть участь у роботі Науково-методичної ради Науково-дослідного інституту козацтва Інституту історії України НАН України (Т.Чухліб), Ради Старійшин та Ради Засновників Організацій Українського Козацтва (В.Литвин, І.Козар), Ради Козацьких Отаманів України (А.Грива), Центру патріотичного виховання (Ю.Мельничук), Всеукраїнських та міжнародних конференціях з питань козацької педагогіки (Ю.Руденко, Ю.Мельничук), комунальної установи «Білгород-Дністровський міський центр соціального обслуговування» (З.Пащенко), зустрічах з козаками зарубіжжя (Болгарія-Софія, Туреччина-Стамбул, Румунія-Тулча, Молдова-Комрат, Придністров'я-Рибниця, Старовірство-Липованія-Муравлянка), в проведенні шкільних, районних, обласних етапів козацьких ігор — «Козацькі забави», «Козацькі розваги», «Козацький гарт», «Козацькі звитяги», «Сокіл — Джура», Великих козацьких рад — в Києві, Львові, Тернополі, Харкові, Миколаєві, Чернігові, Черкасах, в акціях ГЖО «Червона калина» щодо Калинового гаю; до козацтва висвячуються творчий колектив «Днестр» та знані в Буджаку люди — В.Чорнолуцький, С. Б. Кравченко, В.Орлова, Д.Корчагіна, С.Петренко, Д.Чолак, Є.Пітюков, В.Молчанов, А.Токаренко, Б.Бойко, Г.Золотар (Добрєва), Б.Деренжі, С.Батін, А.Чередніченко, О.Полещук, С.Короленко, А.Царук, М.Салій, С.Майстро, О.Садовський, Л.Попова, Т.Римська, В.Савчук, Т.Браткевич, Н.Фоменко, М.Адиров, Г.Трегубенко, А.Трегубенко, Г.Клоченко, С.Макаренко, В.Ковпак, К.Волкова, А.Кожухаренко, Л.Гусько, С. В. Кравченко, О.Шевчук, Л.Чекмарева, І.Параденко, К.Ткаченко, Г.Агафонова, А.Павленко, С. М. Кравченко, А.Задорожний, О.Ростіков, Т.Демченко-Козланюк, Г.Руссу, Ю.Леванюк, І.Кутова, О.Кобзар, А.Кольцов, С.Козубенко, Ю.Кутовой, Л.Муржа-Ромащук, Л.Гейченко, І.Цуркан, Г.Холостенко, В.Гловацька, Г.Архипенко, Т.Кузаконь, З.Пащенко, Г.Андронік, П.Антонов, В.Парамей, В.Мартинюк, В.Малінська, С.Ільченко та ін.; друкуються багатотомники «Архіви козаччини Буджаку», «Архіви козаччини Одещини», енциклопедія сучасного козацького руху «Лицарі України» (С.Ушанова, В.Тимофєєв), конволют «Час виховувати лицарів» (В.Тимофєєв, С.Ушанова), створюються нові Інтернет-сайти Буджацького козацтва, що висвітлюють діяльність організацій Буджацького козацтва в ХХІ столітті; продовжується видання козацького часопису «Річ про Буджацьку Січ» (В.Тимофєєв), інших книг та публікацій про Українське Буджацьке Козацтво, затверджується програма розвитку українського козацтва на 2016—2020 роки та ін.
Сучасне Буджацьке козацтво
Сучасне Буджацьке козацтво — патріотична, оборонно-спортивна громадська спілка козаків Буджаку (міжріччя Дунай-Дністер). Центр міститься у Білгороді-Дністровському, отаман-координатор — В.Тимофєєв. Склад Ради Старійшин: М.Маринеску, Б.Устименко, Г.Клоченко, В.Воробйов, П.Антонов. Склад Ради Отаманів (Старшини): В.Лукашевський, Г.Трегубенко, Є.Пітюков, Г.Хохлачов, Г.Андронік, В.Мартинюк, В.Ткаченко, В.Білоус, О.Тиханська, Л.Чекмарева, І.Зорило, В.Шефер, С. Кравченко, В.Кішка, М.Скибенко, М.Адиров, П.Ігумнов, М.Завойчинський, В.Ковпак, Ю.Щербина, А.Кривенко, М.Чороба, В.Єремєєв, І.Параденко, В.Тимофєєв-молодший, М.Нікіруй, Г.Римський, С.Ушанова, отамани куренів.
Основні напрямки діяльності
Організація, координація та підтримка діяльності козацьких громад в Буджаку, участь у загальнодержавних і громадських заходах, що сприяють реалізації козацької ідеї, утвердженню української державності, зростанню могутності та міжнародного авторитету України як передумов забезпечення духовного і матеріального добробуту, морального і фізичного здоров'я українського народу.
Партнери
Задністрова Січ (Білгород-Дністровська паланка, Жіноча громада Берегинь, ГО «Червона калина», клуб «Козачка», районове товариство ЧКЗ, культурно-просвітницьке товариство «Мрія», Адамівський Осередок Козацтва, Адамівський курінь Українського козацтва, Адамівська Січ, Долинівська Січ, Салганська Січ, Великомар'янівська Січ, Випасненська Січ, Турлацька Січ, Старокозацька Січ, Молозька Січ, Вигінська Січ, Петрівська Січ, АУНМ «Веселка», АУНМ «Гроно», ПДФГ «Алкалія»).
Подністрова Січ (Буджацьке січове козацьке військо, Білгород-Дністровський міський Кіш, Окружний полк ім. П.Орлика, Окремий курінь ім. С.Білого, курінь Війська Запорозького).
Буджацька Січ (Саратське районне козацьке товариство ЧКВ УК, Татарбунарське районне товариство ЧКЗ УК, Болградське РКТ ЧКЗ УК, Миколаївсько-Новоросійська Січ, Михайлівська Січ, Баштанська Січ).
Придунайська Січ (Кілійський осередок Соборного Козацтва України, Кілійське РКТ УРК, Ізмаїльський районний осередок Придунайсько-Ізмаїльського козацького товариства, Ізмаїльське РКТ УК, Придунайська Січ ЧКВ УК, Ізмаїльський міський курінь «Наливайко», Ізмаїльська паланка МГО Козацтво Запорозьке).
Результати діяльності
Створюються козацькі організації (перелічені у партнерах). Створення козацьких художніх колективів (перелічені у партнерах). Створення козацьких навчальних закладів (перелічені у партнерах). Реалізація проектів за грантами (останні за часом): Розвиток учнівського самоврядування в сільській місцевості — Козак-лідер (2007); Участь Мологівської громади в процесах прийняття рішення органами місцевого самоврядування (2008); Громадська рада — модель громадсько-державного управління сільської громади (2009); Участь сільських громад Білгород-Дністровського району Одеської області в процесах прийняття рішень органами місцевого самоврядування (2010).
Затверджуються та виконуються регіональні програми: Розвитку Українського козацтва (2002—2005, 2008—2010, 2011—2015, 2016—2020); Патріотичного гарту молоді (2010—2012, 2013—2015); створення та оновлення Координаційної ради з питань розвитку козацтва в регіоні (2000, 2007, 2010, 2015, 2017); створення та оновлення Координаційної ради керівників громадських організацій козацького спрямування (2007, 2012).
Видається Часопис козаків Буджаку, що мав назви: «Козацький вісник» (1991—1998), «Джура» (1998—2001), «Річ про Адамівську Січ» (2001—2003), «Річ про Буджацьку Січ» (2004—2006), «Річ про Січ» (2007), «Козацтво Задністров'я» (2008), «Козак Задністров'я» (2009—2010), «Річ про Буджацьку Січ» (2010-т.ч.) накладом до 500 екз.
Видаються серії книг про козаків Буджаку (Видавництво «БЗС» (Буджацька Задністрова Січ): 20-томник «Архіви козаччини Задністров'я» (2001—2010), 7-томник «Сучасне козацтво Південноукраїнського Задністров'я» (2006—2010), 5-томник «Архіви козаччини Буджаку» (2011—2012), 7-томник «Архіви козаччини Одещини» (2011—2012), 12-томник «Лицарі України» (2012- т.ч.), 3-томник «Час виховувати лицарів» (2010—2017) та ін. (всього більше 30-ти назв). Книги є в обласних, національних і державних бібліотеках України.
З 2011 року працює Козацька бібліотека (онлайн та паперова).
Примітки
Посилання
- Бачинська О. А. ДІЯЛЬНІСТЬ ГЕНЕРАЛ-МАЙОРА [ 2 квітня 2015 у Wayback Machine.] ІВАНА ГАНГАРДТА НА ЧОЛІ ДУНАЙСЬКОГО КОЗАЦЬКОГО ВІЙСЬКА.
- Козацький вісник. Газета. 1998—2015. [ 24 червня 2018 у Wayback Machine.]
- Річ про Буджацьку Січ. Газета. 2004. [ 27 червня 2018 у Wayback Machine.]
- Річ про Буджацьку Січ. Газета. 2005. [ 27 червня 2018 у Wayback Machine.]
- Річ про Буджацьку Січ. Газета. 2006. [ 1 липня 2018 у Wayback Machine.]
- Річ про Січ. Газета. 2007. [ 1 липня 2018 у Wayback Machine.]
- Козацтво Задністров'я. Газета. 2008. [ 27 червня 2018 у Wayback Machine.]
- Козак-Задністровя-Січ. Газета. 2009. [ 27 червня 2018 у Wayback Machine.]
- Козак Задністров'я. Газета. 2010. [ 1 липня 2018 у Wayback Machine.]
- Ушанова С. В. Сучасне українське козацтво на півдні Одещини. 2015 (2005). [ 24 червня 2018 у Wayback Machine.]
- Ушанова С. В. Сучасне козацтво Білгород-Дністровщини. 2015 (2006). [ 1 липня 2018 у Wayback Machine.]
- Ушанова С. В. Сучасне лицарство Задністров'я. 2015 (2007). [ 1 липня 2018 у Wayback Machine.]
- Ушанова С. В. Сучасне козацтво Задністров'я. Довідник. 2013 (2010). [ 1 липня 2018 у Wayback Machine.]
- Сайт «Задністрова Січ». [ 15 серпня 2020 у Wayback Machine.]
- Україніка. Задністрова Січ. [ 24 квітня 2019 у Wayback Machine.]
- Calameo. Задністрова Січ. [ 31 січня 2018 у Wayback Machine.]
- Сайт «Буджацьке козацтво». [ 30 жовтня 2020 у Wayback Machine.]
- Бачинський А. Д. Происхождение и состав украинско-русского населения Буджака и низовий Дуная конца XVIII и начала XIX в. //Зап. Одес. археолог. о-ва. — Одеса, 1967. — Т.2(35)
- Історія козацтва після зруйнування Запорозької Січі (1775—1905). — К.: Арій, 2016. — сс. 172—181.
- Державний архів Одеської області (ДАОО) — Об'єднаний архівний фонд (ОАФ) Р-8243 «Козацькі товариства Одещини» — Матеріали, що стосуються Українського Буджацького козацтва (оп. 1 АОК; оп. 2 АД ШК КЛВИХ; оп. 3 ЗС; оп. 4 БК).
- Козацтво. Білгород-Дністровський: СП Петрекс, ч.1-1995 (72 с.), ч.2-1998 (36 с.), ч.3-2000 (52 с.).[[https://web.archive.org/web/20180624175046/https://ru.calameo.com/books/005446895912b1e33b2c7 Архівовано 24 червня 2018 у Wayback Machine.]]
- Козацький вісник (газета козаків Задністров'я 1991—1998 рр.). Білгород-Дністровський: СП Петрекс, 1998, — 60 с. [1] [ 24 червня 2018 у Wayback Machine.]
- Річ про Адамівську Січ (газета козаків Задністров'я 1998—2003 рр.). Білгород-Дністровський: СП Петрекс, т.1-2001 (468 с.) [2] [ 24 червня 2018 у Wayback Machine.] [3] [ 24 червня 2018 у Wayback Machine.], т.2-2002 (454 с.) [4] [ 24 червня 2018 у Wayback Machine.] [5] [ 24 червня 2018 у Wayback Machine.], т.3-2003 (356 с.) [6] [ 24 червня 2018 у Wayback Machine.] [7] [ 24 червня 2018 у Wayback Machine.] [8] [ 24 червня 2018 у Wayback Machine.].
- Адамівська громада. Білгород-Дністровський: СП Петрекс, т.1-2003 (518 с.), т.2-2003 (390 с.).
- Тимофєєва С. В., Тимофєєв В. Я. Архіви козаччини Задністров'я. Білгород-Дністровський: СП Петрекс, кн.1-2003-2004 (280 с.), кн.2-2005 (260 с.), кн.3-2003 (180 с.), кн.4-2004 (200 с.), кн.5-2003 (240 с.), кн.6-2003 (340 с.), кн.7-2004 (320 с.), кн.8-2003 (400 с.), кн.9-2003 (600 с.), кн.10-2003 (280 с.), кн.11-2004 (290 с.), кн.12-2005 (200 с.), кн.13-2006 (180 с.), кн.14-2005 (540 с.), кн.15-2006 (480 с.), кн.16-2007 (310 с.), кн.17-2008 (400 с.), кн.18-2008 (580 с.), кн.19-2009 (300 с.), кн.20-2010 (300 с.), кн.21-2003-2006 (560 с.).
- Сучасне козацтво Південноукраїнського Задністров'я. Білгород-Дністровський: СПД СП, тт.1,2-2006 (210 с., 214 с.), т.3-2007 (256 с.), тт.4,5-2008 (244 с., 320 с.), тт.6,7-2009 (325 с., 170 с.), тт.8,9-2010 (375 с., 352 с.).
- Річ про Буджацьку Січ (газета козаків Буджаку 2010—2018 рр.). Білгород-Дністровський: Отаман, т.1-2012 (с.), т.2-2014 (с.), т.3-2018 (с.).
- Тимофєєв В. Я., Ушанова С. В. Лицарі України. Енциклопедія сучасного козацького руху Буджаку. Білгород-Дністровський: Гетьман, зб.1-2008 (623 с.), зб.2-2006 (674 с.), зб.3-2005 (493 с.), зб.4-2010 (656 с.), зб.5-2007 (739 с.), зб.6-2008 (823 с.), зб.7-2009 (677 с.), зб.8-2010 (522 с.), зб.9-2012 (750 с.), зб.10-2014 (780 с.), зб.11-1-2015 (524 с.), зб.11-2-2015 (588 с.), зб.12-1-2016 (400 с.), зб.12-2-2017 (498 с.), зб.12-3-2018 (500 с.).
- Тимофєєв В. Я., Ушанова С. В. Час виховувати лицарів. Січ — школа національно-патріотичного виховання на засадах козацького лицарства. З досвіду роботи директора школи. Білгород-Дністровський: Гетьман, ч.1-2010 (Адамівський Осередок Козацтва — 717 с.), ч.2-2015 (Задністрова Січ — 880 с.), ч.3-2018 (Буджацьке козацтво — 786 с.).
- Ушанова С. В., Тимофєєв В. Я. Архіви козаччини Буджаку. Білгород-Дністровський: Отаман, кн.1-2011 (264 с.), кн.2-2011 (366 с.), кн.3-2011 (528 с.), кн.4-2012 (360 с.), кн.5-2012 (566 с.).
- Ушанова С. В., Тимофєєв В. Я. Архіви козаччини Одещини. Білгород-Дністровський: Отаман, кн.1-2010 (680 с.), кн.2-2011 (616 с.), кн.3-2012 (436 с.), кн.4-2013, кн.5-2014, кн.6-2015, кн.7-2016.
- Ушанова С. В. Сучасне козацтво Задністров'я. Довідник. Білгород-Дністровський: СПД СП, 2010. // — Дніпропетровськ: Середняк Т. К., 2013, — 92 с. . [[https://web.archive.org/web/20190710204124/http://www.cossackdom.com/monograf/ushanova_skozak.pdf Архівовано 10 липня 2019 у Wayback Machine.]]
- Ушанова С. В. Сучасне козацтво Буджаку. Довідник. — Дніпропетровськ: Середняк Т. К., 2017., — 332 с. .
- Адамівський Осередок Козацтва. Останнє десятиріччя ХХ ст. — перше десятиріччя ХХІ ст. Документи і матеріали. Білгород-Дністровський: СП Петрекс, 2003, — 324 с. [9] [ 24 червня 2018 у Wayback Machine.]
- Задністрова Січ. Початок ІІІ тисячоліття. Документи і матеріали. Білгород-Дністровський: Отаман, 2010, — 464 с. [10] [ 24 червня 2018 у Wayback Machine.]
- Буджацьке козацтво. ІІІ тисячоліття. Документи і матеріали. Білгород-Дністровський: Гетьман, 2013, — 372 с. [11] [ 4 травня 2019 у Wayback Machine.]
- Українське Буджацьке козацтво. ІІІ тисячоліття. Документи і матеріали. Білгород-Дністровський: Гетьман, 2018, — 424 с. [12] [ 4 травня 2019 у Wayback Machine.]
- Українське козацтво Буджаку. ІІІ тисячоліття. Документи і матеріали. Білгород-Дністровський: Гетьман, 1-2020, 400 с.; 2-2022, 400 с. й т. д.
- . Архів оригіналу за 25 червня 2018. Процитовано 25 червня 2018.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Cya stattya potrebuye uporyadkuvannya dlya vidpovidnosti standartam yakosti Vikipediyi Bud laska dopomozhit polipshiti cyu stattyu Mozhlivo storinka obgovorennya mistit zauvazhennya shodo potribnih zmin berezen 2020 Suchasne Ukrayinske Budzhacke kozactvo Zadnistrova Sich patriotichna oboronno sportivna gromadska spilka kozakiv Budzhaku mizhrichchya Dunaj Dnister Meta diyalnosti suchasnogo Ukrayinskogo Budzhackogo kozactva Zadnistrovoyi Sichi vidrodzhennya narodnih tradicij derzhavotvorennya ta pobudovi suspilstva na principah kozackoyi ideyi zvichayu svobodi sobornosti demokratiyi pravovoyi zahishenosti ta socialnoyi spravedlivosti sformuvannya novogo pokolinnya vihovanogo na patriotichnih tradiciyah kozackoyi derzhavi Istoriya vchit sho efektivne te sho utverdzhuye svoye A svoye u nas kozactvo sposib zhittya vilnoyi lyudini yaka iz zbroyeyu v rukah zahishala Bogom dani yij volnosti j prava zokrema pravo na svobodu Poyava kozakiv v Dunaj Dnistrovskomu mezhirichchiNaselennya Dunaj Dnistrovskogo mizhrichchya Budzhak maye davni kozacki tradiciyi Persha znachna hvilya pereselenciv kozakiv opinilasya tut pislya 1710 roku ce buli mazepinci Do sogodennya yih nashadki meshkayut u Starij Carichanci Do rechi lishe u comu kozackomu seli na frontonah dahiv derev yani chotirigranni prikrasi u formi pernacha simvoli otamano polkovnichoyi vladi u comu budinku meshkaye kozak Pislya rujnaciyi Zaporozkoyi Sichi 1775 rik kozacka masa rozijshlasya po velicheznih zemelnih prostorah zokrema j po pivdnyu Ukrayini zabravshi z soboyu ti vilni dumki proti yakih Katerinoyu II bulo vlashtovano pogrom Znishennya osnovnoyi organizaciyi ukrayinskogo kozactva ne zavadilo viniknennyu novih formuvan takogo tipu Kozaki rozselilisya v pershi roki pislya vihodu z Zaporizhzhya v Ochakivskij okruzi na Berezani po Tiligulu bilya Hadzhibeyu i Balti u ponizzi Dnistra vid Akkermana do Bender v Budzhaku v dunajskih girlah u Vilkovomu Kiliyi bilya Tulchi j Galaca Prijmayuchi do sebe kozakiv Osmanska imperiya poslablyuvala poziciyi Rosiyi na pivdni Kozakam nadavalasya zemlya dlya zasnuvannya Sichi v ponizzi Dnistra v Kuchurganah Akkermanskomu poviti ozbroyennya i koni Ale kozactvo viyavilosya ob yektom politichnoyi gri mizh Rosijskoyu imperiyeyu i Osmanskoyu imperiyeyu imperatorskij uryad Rosiyi vimagav povernennya kozakiv tomu bulo virisheno pereselyati kozakiv za Dunaj Za chas rusko tureckoyi vijni 1787 1792 rr zadunajski zaporozhci stvorili svoyu vijskovu organizaciyu i zakripilisya na pevnij chas v girli Dunayu ta rozmistili svij Kish v Dunavcyah v Katirlezi Ochakivska okruga vidijshla do Rosiyi a takozh v miscyah nizhche Staroyi Kiliyi na ostrovi Protyazhnist pivdennih kordoniv Rosijskoyi imperiyi bula vidoma ne tilki kozactvu v Ukrayini Zaporozki kozaki sho rozhodilisya po velikih pivdennih prostorah zustrichalis tut z predstavnikami nekrasivskih i donskih kozakiv Postupove pereselennya yih na Budzhak pochalosya she z 1709 roku pislya porazki povstannya donskih kozakiv pid provodom K Bulavina a dali odin z povstalih otamaniv G Nekrasa priviv svoyih kozakiv iz sim yami z Kubani Pereselennya malo dva potoki odin jshov v Anatoliyu drugij v Dunajsku deltu Z yavilis nekrasivci i v ponizzi Dnistra Tikali za Dunaj i donski kozaki Chastina yih lishilasya v Budzhaku pislya rosijsko tureckoyi vijni 1768 1774 rr Suchasni poselennya nekrasivciv Vilkove stara nazva Lipovanske Primorske stara nazva Zhebriyani Kilijskogo rajonu Odeskoyi oblasti Kislicya Muravlivka Stara ta Nova Nekrasivki Izmayilskogo rajonu Odeskoyi oblasti Tuchkov rajon mista Izmayil u XIX st odin z golovnih centriv staroobryadnictva v Yevropi Druga hvilya zaselennya Budzhaka kozakamiV seredini serpnya 1787 roku rozpochalasya druga za pravlinnya Katerini II vijna z Osmanskoyu imperiyeyu Osmanska imperiya pragnula povernuti Krim priyednanij do Rosiyi u 1783 r Rosijska imperiya z svogo boku mala na meti utverditisya v Pivnichnomu Prichornomor yi i rozshiriti svoyi volodinnya v comu rajoni i na Pivdennomu Kavkazi Z pochatkom vijni rosijske komanduvannya vidchulo gostru potrebu u zbilshenni svogo vijskovogo kontingentu osoblivo za rahunok bijciv sho dobre znali teatr voyennih dij i protivnika ta bojovi yakosti yakih buli zagalnovidomi Tomu uryad zmushenij buv zvernutisya do kolishnih zaporozhciv yaki lishilisya v Ukrayini Voseni na bazi utvorenogo u 1783 r polku zaporozkih kozakiv odin z zahodiv rosijskogo uryadu spryamovanih na povernennya zadunajskih kozakiv do Rosiyi pochalosya formuvannya kozackogo vijska Ukazom vid 22 sichnya 1788 r vono oderzhalo nazvu Vijska virnih kozakiv u protivagu nevirnim zadunajskim zaporozhcyam Ocholili jogo kolishni zaporozki starshini Koshovim bulo priznacheno Sidora Bilogo suddeyu Antona Golovatogo kinnotoyu komanduvav Zahar Chepiga Nezabarom za geroyizm i muzhnist viyavleni u boyah v Prichornomor yi v tomu zh 1788 r vono bulo perejmenovano v Chornomorske kozacke vijsko She v hodi vijni v 1790 r Kish Chornomorskogo kozackogo vijska rozdiliv teritoriyu mizh Bugom i Dnistrom yaku zaselyali kozaki na tri polkovih palanki okruzhni upravlinnya Podnistryansku Berezansku Kinburgsku teper Odeska Mikolayivska ta Hersonska oblasti Voni ocholyuvalisya priznachenimi Koshem starshinami i palankovimi polkovnikami Kozhna palanka vklyuchala v sebe dekilka kozackih poselen Na teritoriyi yaku zajmala Podnistryanska palanka vinikli poselennya chornomorciv po Dnistru Bilyayivka Kalagliya Kuchurgan Glinna Chobruchi Nezavertaj Adzhider Yaska ta bagato inshih Za daleko ne povnimi danimi na 1792 r u Podnistryanskij palanci isnuvalo 30 selish v yakih prozhivalo blizko 1500 kozackih rodin Krim togo viniklo bagato hutoriv i poselen pri riboloveckih zavodah po richkah ta limanah Formuvannya kozackogo vijskaCentrom Chornomorskogo kozackogo krayu i Podnistryanskoyi palanki stala Slobodzeya de prozhivalo 130 kozackih rodin Tut znahodilasya vijskova rezidenciya Na pochatku XIX st vidnosini mizh Rosijskoyu imperiyeyu ta Osmanskoyu imperiyeyu nastilki zagostrilis sho priveli do vijni 1806 1812 rr V listopadi grudni 1806 r rosijski vijska ovolodili Bessarabiyeyu za viklyuchennyam Izmayila Vihid v cej rajon postaviv pered rosijskim komanduvannyam pitannya pro vzayemovidnosini z biglim syudi ukrayinskim i rosijskim naselennyam i zadunajskimi zaporozhcyami Zokrema u forteci sho bula otochena rosijskimi vijskami znahodilosya do troh tisyach dunajciv General lejtenant O F Lanzheron yakij komanduvav korpusom na Dunayi pisav v sichni 1807 r sho zadunajski kozaki mozhut nanositi shkodu bilsh nizh turki i tatari Tomu rosijske komanduvannya vzhilo nizku zahodiv shob zaluchiti zadunajskih zaporozhciv na svij bik obicyayuchi yim vsi pilgi yakimi koristuyutsya chornomorci na Kubani Vse ce malo pevnij efekt Zbigle naselennya bulo zacikavlene v legalizaciyi svogo polozhennya a zadunajski zaporozhci opinilisya v rajoni dij rosijskoyi armiyi Vrahovuyuchi uspihi u formuvanni volonterskogo polku z zadunajskih zaporozhciv i zbiglogo ukrayinskogo naselennya bulo virisheno stvoriti na Dunayi kozacke vijsko davshi jomu najmenuvannya Ust Dunajskogo 20 lyutogo 1807 r Ust Dunajske Budzhacke kozacke vijsko bulo oficijno zatverdzheno ukazom Oleksandra I Uryad zacikavlenij u shvidkomu zaselenni novo priyednanoyi Bessarabiyi dozvoliv ust dunajcyam selitisya v Pridunajskih stepah na pravah kolonistiv Protyagom 1815 1817 rokiv u Bessarabiyu z za Dunayu vijshlo kilka grup kozakiv yaki razom z ust dunajcyami oselilisya v Izmayilskomu poviti zasnuvavshi v 1818 r s Drakulya teper s Trudove Kilijskogo rajonu Odeskoyi oblasti Nezabarom tut narahovuvalosya vzhe 45 kozackih rodin V 1820 r druga grupa ust dunajskih kozakiv i zadunajskih zaporozhciv nezvazhayuchi na opir zemskoyi policiyi v kilkosti 38 rodin oselilasya v Akkermanskomu poviti zasnuvavshi s Akmangit teper s Bilolissya Tatarbunarskogo rajonu Odeskoyi oblasti Chastinu zadunajciv u 1823 r pereselili v Izmayilsku kolonistsku okrugu de zasnovano s Novopokrovske teper s Nova Pokrovka Izmayilskogo rajonu Odeskoyi oblasti U zv yazku iz zbilshennyam naselennya v Akmangiti chastina zadunajskih zaporozhciv i ust dunajskih kozakiv perejshla na nove misce v Akkermanskomu poviti de v 1827 r zasnuvala s Starokozache teper v Bilgorod Dnistrovskomu rajoni Odeskoyi oblasti Stvorennya na Dunayi Novoyi sichi yak pro ce pishli chutki Ukrayinoyu viklikalo sered selyanstva nadiyi na vidrodzhennya kozactva Ce prizvelo do znachnih vtech naselennya do Dunajskoyi Sichi sho priskorilo likvidaciyu vijska Pislya likvidaciyi Ust Dunajskogo kozackogo vijska perevazhna bilshist kozakiv lishilas v Bessarabiyi Ust dunajci ta zadunajski zaporozhci yaki pereselyuvalisya do nih protyagom 20 h rr neodnorazovo zvertalisya do derzhavnih ustanov z domagannyam stvorennya v krayi kozackogo vijska z centrom v s Akmangit Rosijsko turecka vijna yaka rozpochalasya v 1828 r pozhvavila klopotannya kozakiv Ci pragnennya zbiglisya z namagannyam komanduvannya zbilshiti vijskovij kontingent Dunajskoyi armiyi V chervni 1828 r uryad dozvoliv sformuvati v Akkermanskomu poviti Bessarabiyi kozacke vijsko yake oderzhalo nazvu Dunajskogo z 1856 r Novorosijske proisnuvalo do 1869 r z ust dunajciv zadunajskih zaporozhciv sho oselilisya v Bessarabiyi do 1828 r Do vijska buli zarahovani sela Akkermanskogo povitu Akmangit Bilolissya Starokozache i Volontirivka teper u rajoni Shtefan Vode Moldovi V 1836 r do vijska buli priyednani sela Mihajlivka Kostyantinivka Novotroyicke Mikolayivka zasnovani vidstavnimi soldatami ta selo Petrivka v yakomu meshkali selyani pereselenci z Kurskoyi guberniyi teper v Bilgorod Dnistrovskomu Kilijskomu Saratskomu rajonah Odeskoyi oblasti Cherez tri roki buli priyednani zaseleni romami sela Faraonivka ta Kayiri ostannye s Kriva Balka obidva v Saratskomu rajoni Odeskoyi oblasti Za Parizkim mirom 1856 r chastina kozackoyi teritoriyi z stanicyami Mikolayivka ta Novotroyicka vidijshla do Moldavskogo knyazivstva Zamist cih zemel vijsku bulo dozvoleno pridbati u pomishika K Ziro selishe Bajramcha nezabarom perejmenovane v Centr upravlinnya vijska rozmishuvavsya v stanici Volontirivka Odnak v zv yazku z tim sho v cij stanici ne bulo neobhidnih pomeshkan vijskove pravlinnya do 1856 r znahodilos v Akkermani nashadki kozakiv zhivut v misti j doteper Pislya pridbannya vijskom Mikolayivki Novorosijskoyi vono pereyihalo v cyu stanicyu V seredini 60 h rr tam znahodilis majzhe vsi golovni vijskovi ustanovi shpital golovnij vijskovij hram sv Mikoli Chudotvorcya poshtova stanciya ta uchilishe Dunajske vijsko malo nesti prikordonnu sluzhbu na Dunayi Pruti ta po Chornomorskomu uzberezhzhyu do Dnipra vnutrishnyu sluzhbu v Bessarabskij ta Hersonskij guberniyah utrimuvati garnizoni v Izmayili ta Akkermani Prityaguvalisya voni dlya vikonannya j inshih zavdan V 1856 r 11 lipnya u zv yazku z vidtorgnennyam vid Rosiyi za Parizkim mirom dunajskoyi chastini Bessarabiyi vijsko bulo perejmenovano v Novorosijske Z cogo chasu vono neslo kordonnu sluzhbu na liniyi Bolgrad Tatarbunari i dali po Chornomorskomu uzberezhzhyu Kozacki garnizoni z yavilisya v Ruskij Ivanivci Udobnomu Kozackomu Turlakah Papushojyah Peremozhnomu Bilgorod Dnistrovskogo rajonu Odeskoyi oblasti U grudni 1868 r v zv yazku z zagalnoyu reformoyu kozackih vijsk Novorosijske kozacke vijsko ogoloshuvalosya likvidovanim Ce bulo ostannye kozacke vijsko na tereni suchasnoyi Ukrayini Period pislya likvidaciyi SichiKozackij cvintar v seli Vishneve Tatarbunarskij rajon Muzhnist i horobrist patriotizm lyubov do voli j batkivshini demokratizm vzayemodopomogu visoki moralni cinnosti lishilo kozactvo v spadshinu ukrayinskomu narodu Ne vipadkovo v oglyadi Odeskoyi vijskovoyi okrugi za 1871 r pidkreslyuvalosya sho v ukrayincyah j dosi dobre zberigayetsya pam yat pro vilne kozactvo a zadunajskij zaporozhec zakinchuyuchi rozpovidati Fedoru Vovku pro Zadunajsku Sich visloviv nevmirushi spovneni glibokoyi viri v kozactvo i jogo spadkoyemciv slova A za nas to nashe ne propade Dosi ne propalo to vzhe j ne propade Nashogo nasinnya nihto ne skorenit Naprikinci XIX stolittya pri provedenni perepisu naselennya Rosijskoyi imperiyi blizko 70 meshkanciv Akkermanskogo povitu vvazhali sebe kozakami abo vihidcyami z kozakiv Vidrodzhennya v period Ukrayinskoyi revolyuciyiV umovah nezalezhnoyi Ukrayini 1917 roku znovu v novij yakosti vidrodilosya kozactvo Vono vidigravalo vazhlivu rol v politichnomu i kulturnomu zhitti krayu namagalosya rozbuduvati Budzhacku kozacku respubliku u skladi Ukrayinskoyi suverennoyi derzhavi golovnoyu vijskovoyu siloyu yakoyi povinno bulo stalo zagoni nekrasivciv selyanske opolchennya vilnih kozakiv sichovih strilciv ukrayinskih kozackih divizij sirozhupannikiv sinozhupannikiv Do lita 1918 roku v Budzhaku diyali zagoni selyanskoyi armiyi Mahna zagoni otamaniv C Zabolotnogo Derev yagi Ya Koshovogo Soltisa Borovskogo Kirshula Karogo Kovalenki Stratiyivskogo Solonenka I Derkacha Bondarenka Shevchenka Odeskogo ukrayinskogo vijskovogo Kosha otaman I Lucenko Gajdamacki kurini otaman O Sahno Ustimovich Soyuzu ukrayinskoyi molodi Odeska Sich Tatarbunarska kozacka sotnya zgodom 1 j revolyucijnij Akkermanskij kavalerijskij zagin vidbulisya Benderske Hotinske Tatarbunarske povstannya Ye svidchennya sho za chasiv rumunsko boyarskoyi ta nimecko fashistskoyi okupaciyi 1918 1944 v Budzhaku diyali pidpilni miski selyanski ta kozacki organizaciyi Suchasna istoriya Budzhackogo kozactvaDuzhe vazhlivim z oglyadu na kompleks skladnih suchasnih problem zalishayutsya rol i misce kozactva u socialnomu ekonomichnomu ta politichnomu zhitti suchasnogo Budzhaku U pislyavoyennij period do pochatku 70 h rokiv v Budzhaku isnuvali chislenni mistecko kulturni nelegalni napivlegalni ta legalni gurti yaki dali pochatok oseredkam Zadnistrovogo Vilnogo kozactva sho iz 1973 roku diyalo na terenah Budzhaku Suchasne kozactvo Budzhaku projshlo v svoyemu rozvitku ryad etapiv Vilnokozackij etap 1973 1987 V 1970 ti roki mistecko kulturni nelegalni napivlegalni ta legalni kozacki gurti Vusachi Gasanci Pokrovci ta in transformuyutsya v merezhu nestrukturovanih ta slabostrukturovanih oseredkiv nashadki mazepinciv ta zaporozhciv m Bilgorod Dnistrovskij M Rusin M Bevz Bilgorod Dnistrovskij rajon Starokozache O Kochubinskij Petrivka V Negoda Peremozhne Papushojya V Sergyeyev Turlaki S Fedorov Stara Carichanka G Gorodeckij Nova Carichanka S Stecenko nashadki zaporozhciv ta nekrasivciv Kilijskij rajon Kiliya L Suvorov I Malij Vilkove L Sokolov M Makoveckij Mirne V Kazakov Trudove F Zadorozhnij Shevchenkove H Yurchenko Primorske V Mishkov nashadki nekrasivciv ta zaporozhciv m Izmayil V Kornyev I Lisovij Izmayilskij rajon Stara Nekrasivka V Seleznov Muravlovka D Makarov Ya Timofyeyev Pershotravneve P Voloshuk programi diyalnosti yakih ne mayut chitkogo ideologichnogo spryamuvannya zoseredzhuyuchis na misteckomu ta vijskovo sportivnomu napryamku j lishe nekrasivci she j na duhovnomu starovirstvo Pislya 1983 roku vinikaye organizovana merezha kozackih oseredkiv Ukrayinskogo Zadnistrovogo Vilnogo kozactva sho pov yazano iz perebudovoyu ta nalagodzhennyam kontaktiv iz zarubizhnimi kozackimi organizaciyami Yevropi ta Ameriki zokrema iz Ukrayinskim vilnim kozactvom kozackim zemlyactvom Bolgariyi nashadkami kozakiv z Rumuniyi Moldovi i Gagauziyi Merezha cya ne mala yedinogo koordinacijnogo centru Iniciatorami stvorennya oseredkiv vistupali rodovi starijshini ta kozacka molod Viyavilisya problemi stanovlennya Ukrayinskogo kozactva v Budzhaku yaki buli pov yazani z rozmitistyu dijsnih prioritetiv kozackogo vidrodzhennya rujnaciyeyu rodovih kozackih zv yazkiv ta vtratoyu tradicijnogo seredovisha Popri ce miscevi kozaki zrobili dostojnij vklad u spravu realnogo vtilennya kozackoyi ideyi v suspilstvi Rozbudovnij etap 1988 1991 Zacikavlennya svoyim minulim ta genetichna pam yat poryad z aktivizaciyeyu politichnogo zhittya poklikali do viniknennya dekilkoh miskoyi rajonnoyi silskoyi oblasnoyi gromadskih organizacij kozackogo spryamuvannya Osobovij sklad Adamivskogo Oseredku Kozactva Stvoryuyutsya neformalni legalni kozacki gurti v Adamivci oseredok Zadnistrovogo kozactva V Timofyeyev V Gucan V Goncharov D Zavackij A Redko v misti Bilgorodi Dnistrovskomu Budzhackij oseredok Budzhacka Sich I Deordicya B Ustimenko D Georgiyesh V Misyuk O Zuyev ta Zadnistrovij oseredok A Tokaryev M Slyepuhin Yu Kornyev V Kucher v Bilgorod Dnistrovskomu rajoni Zadnistrova palanka L Gorodeckij Ye Kosteckij P Bilousenko A Berlizov G Marin D Sercevich F Panayit Yu Denisiv kozaki zadnistrovci berut uchast u svyatkuvanni 500 richchya Zaporozkogo kozactva Dnya kozakiv Pivdnya Bessarabiyi vidayetsya rukopisnij regionalnij Kozackij visnik V Timofyeyev yakij rozmnozhuvavsya pid kopirku Perehidnij etap 1992 1995 Stvoryuyutsya neformalni ta formalni kozacki gromadski organizaciyi aktivizuyetsya yih diyalnist Budzhacke Sichove kozacke vijsko I Deordicya kn V Dolgorukij Argutinskij B Ustimenko D Georgiyesh M Vitryak V Bojchev O Zuyev V Misyuk O Cherv yak V Vorobjov SM Sklyarenko G Melnichenko Bilgorod Dnistrovska palanka L Gorodeckij Ye Kosteckij P Bilousenko A Berlizov G Marin D Sercevich F Panayit Yu Denisiv P Smaglij V Timofyeyev V Gucan I Gamar L Grechko D Zavackij Ye Homenko I Homenko A Majstro V Yakimenko G Rimskij Zadnistrove zemlyactvo Vsesvitnoyi spilki kozakiv M Slyepuhin Yu Kornyev A Tokaryev Yu Lomovcev V Kucher G Antonov O Nekrasov S Pronin G Glushenko Ye Dmitrenko Yu Harchuk Adamivskij Oseredok Kozactva Adamivskij kurin Zadnistrovogo kozactva dobrovilna kozacka druzhina z ohoroni gromadskogo poryadku V Timofyeyev A Redko V Goncharov V Gucan D Zavackij M Marinesku A Kulchickij Yu Nikolajchuk V Ribalchenko O Chebotyuk V Timofyeyev molodshij R Kulikov O Kozachenko I Odorozha V Bilous F Kozubenko V Kozubenko Yu Lavrinenko S Podolko V Derevencha D Lazurenko F Makarenko S Makarenko S Redko O Harchenko I Gamar A Antonyuk I Danilenko sho za osnovu roboti obrav Chotirnadcyatirik Kozackij zvichayevij kodeks yakij gruntuyetsya na zapovidyah nekrasivciv mazepinciv i zaporozhciv ta Kodeks buttya Ukrayinskogo kozactva pochinayetsya robota iz vivchennya kozackoyi vihovnoyi spadshini v Bilgorod Dnistrovskomu uchilishi Pivdennoukrayinskogo derzhavnogo pedagogichnogo universitetu V Yurchenko V Lobanova O Vishtak I Golovan vidayutsya tri chastini zbirki Kozactvo V Timofyeyev sho sluguvala kozakam Budzhaku za dovidnik Gazetu Kozackij visnik rozmnozhuvali u kopir centri Kseroks SP Petreks Reyestrovij etap 1996 1999 Kolektiv Adamivskoyi shkoli kozacko licarskogo vihovannya Prohodit derzhavna reyestraciya kozackih gromad ta kozackih druzhin Adamivska kozacka dobrovilna narodna druzhina stvoryuyutsya novi kozacki organizaciyi Bilgorod Dnistrovske mizhrajonne kozacke tovaristvo pasichnikiv zgodom Bilgorod Dnistrovske mizhrajonne palankove kozacke tovaristvo L Gorodeckij A Berlizov V Timofyeyev P Bilousenko I Denisiv I Tishenko F Panayit A Miryakov M Savchin Ya Arezda G Marin D Sercevich Yu Denisiv M Sklyarenko M Dejna I Lisicin V Timofyeyev molodshij V Gucan L Grechko D Zavackij I Gamar A Majstro V Yakimenko Bilgorod Dnistrovskij miskij kozackij Kish M Sklyarenko O Carenkov V Gavrilenko O Mica S Gorlachov V Bojchev B Ustimenko M Dejna V Vorobjov O Cherv yak V Pavlyuk M Skiba V Kulinskij I Olenyev B Vitryak Saratske rajonne kozacke tovaristvo S Ivanov Izmayilskij miskij kurin Nalivajko A Grichenko Tatarbunarske rajonne kozacke tovaristvo O Gusarenko zaluchayutsya kozaki do spivpraci iz vladoyu stvoryuyetsya kozackij duhovij orkestr S Radchenko stvoryuyutsya shkoli kozacko licarskogo vihovannya ta dzhurovi oseredki v shkolah Dolinivska Sich T Toma M Dolgosheyenko T Molchanova Starokozacka ta Molozka Sichi I Lisicin Mikolayivsko Novorosijska Sich V Fomenchuk G Nastachenko Adamivska shkola kozacko licarskogo vihovannya Adamivska Sich V Timofyeyev P Lavrinenko V Gricenko S Timofyeyeva molodsha V Vronska N Galicka K Grazhdan R Buravicka I Korzhenko Vipasnyanska 1 Sich V Gavrilenko vidayetsya regionalna gazeta Kozak V Timofyeyev iz dodatkami Kozacha Lelya Dzhura Dana Molodik Bereginya Ustanovchij etap 2000 2005 Zasnovniki Zadnistrovoyi Sichi Stvoryuyutsya miska ta rajonna Koordinacijni radi z pitan rozvitku kozactva pri golovi rajderzhadministraciyi P Igumnov ta miskomu golovi zatverdzhuyutsya rajonni ta miski zahodi iz rozvitku kozactva 2002 2005 stvoryuyutsya dzhurovi oseredki v shkolah Turlacka Sich T Todorova V Chumachenko L Kovalenko Viginska Sich V Bilenko O Vdovichenko A Berlizov M Polishuk do spivpraci iz kozactvom zaluchayutsya hor ukrayinskoyi narodnoyi pisni Mriya I Zorilo ansambl ukrayinskoyi narodnoyi muziki Veselka M ta V Nikiruj ansambl ukrayinskoyi narodnoyi muziki Grono ta gurt Rusichi B Nikiruj narodna horova kapela poshukovo doslidnickij folkloristichnij gurt Alkaliya V Varenik stvoryuyutsya novi kozacki organizaciyi Oseredok molodih kozakiv 1 j Okruzhnij polk im P Orlika O Carenkov M Vrublevskij V Vorobjov V Yeremyeyev P Labunec I Mamontov S Kovaliv M Skiba Okremij kurin im S Bilogo P Gorodnichenko Yu Sokoryev O Sokoryev kurin Vijska Zaporozkogo M Voznij V Zhukovskij V Lesin Monashivska sotnya V Tkachenko V Parpalak Bilgorod Dnistrovskij rajonnij oseredok ChKV V Bilous O Yarovoj Bolgradske rajonne kozacke tovaristvo V Kopitin Arcizske kozacke tovaristvo I Pavlov Kilijske rajonne kozacke tovaristvo O Bojchenko Kilijske rajonne kozacke tovaristvo URK M Sokolnikov Kilijskij rajonnij oseredok Sobornogo kozactva Ukrayini A Palij Izmayilskij rajonnij oseredok Pridunajsko Izmayilskogo kozackogo tovaristva Yu Zakirov Izmayilske rajonne kozacke tovaristvo S Zhelyazkov Izmayilskij miskij kozackij klub shkolyariv Pridunajska Sich M Derevencha Izmayilska palanka kozactva Zaporozkogo M Pidiprigora V Romashuk Bessarabskij polk URK V Popravko KYuMIR Shkval V Timofyeyev Zadnistrova Sich V Timofyeyev V Smakovskij V Lukashevskij M Dejna O Carenkov V Yeremyeyev B Ustimenko V Timofyeyev molodshij I Lelechenko O Cherv yak V Pavlyuk Yu Sherbina A Krivenko M Skibenko Zhinocha gromada L Gorlachova Yu Shinkarenko vijskovo sportivnij klub Patriot V Gavrilenko klub Kozachka L Vaselinga rajonna Moloda Sich stvoryuyutsya kozacki duhovni gromadi Svyato Rivnoapostolskogo Kn Volodimira Bilgorod Dnistrovska Svyato Pokrovska Bilgorod Dnistrovska Svyato Kazanska Adamivska vsi o Mikola Beregini majstrini stvoryuyut kozacki prapori Bilgorod Dnistrovskoyi palanki L Sarandi Adamivskoyi Sichi M Huda Zadnistrovoyi Sichi G Lukashevska 1 go Bilgorod Dnistrovskogo polku L Sarandi budzhacki kozaki berut uchast u Pomaranchevij revolyuciyi vidayutsya gazeti Rich pro Adamivsku Sich Rich pro Budzhacku Sich V Timofyeyev drukuyutsya dvanadcyatitomnik 21 kniga Arhivi kozachchini Zadnistrov ya S Timofyeyeva molodsha V Timofyeyev Programnij etap 2006 2010 Zatverdzhuyutsya rajonni programi rozvitku Ukrayinskogo kozactva na 2008 2010 roki ta Patriotichnogo gartu molodi na 2010 2012 roki stvoryuyutsya rajonna Rada kerivnikiv gromadskih organizacij kozackogo spryamuvannya V Timofyeyev ta rajonna Koordinacijna rada z pidtrimki rozvitku Ukrayinskogo kozactva P Igumnov za Budzhackim kozactvom zakriplyuyetsya svyashennik Svyatopokrovskogo hramu na Peremozhnomu o Andrij realizuyutsya proekti Kozak lider 2007 ta Kozacka gromadska Rada 2010 svyatkuyetsya 20 tirichchya Zadnistrovoyi Sichi provodyatsya viyizdi delegacij kozakiv na Radi v Kiyiv Konotop Ternopil Yenakiyeve na Horticyu stvoryuyutsya Shabivskij O Rosomaha M Skibenko G Hohlachov Gagauzskij S Kristioglo Zatockij B Shevchuk Pridnistrovskij I Nikolayev Peremozhnenskij V Shefer ta Administrativnij V Kalanzhov kureni rajonna gromada Beregin S Petrivno stvoryuyutsya dzhurovi ta danovi oseredki Vipasnyanska 2 Sich A Krivenko Salganska Sich O Tihanska Velikomar yanivska Sich M Choroba vidnovlyuyetsya diyalnist dzhurovih ta danovih oseredkiv Viginska Sich O Vdovichenko Starokozacka Sich Yu Sherbina stvoryuyutsya novi oseredki Bashtanivska Sich O Mamchur Mihajlivska Sich M Shevchenko Izmayilska rajonna organizaciya UKV Izmayilske ob yednannya gromadyan Kozackij spadok pracyuyut u Malij Akademiyi nauk MAN pedagogi kerivniki uchnivskih proektiv z istoriyi ta suchasnogo stanu Ukrayinskogo kozactva A Rubanovich Sergiyivska shkola uchen V Kozak A Galinska Bilgorod Dnistrovska 4 shkola uchen V Solovenko Yu Fedkiv Bilgorod Dnistrovskij rajonnij licej Prioritet uchen N Pak V Korin Bilgorod Dnistrovska 11 shkola uchen M Bazilenko ta in stvoryuyutsya gurt Otaman ta Bereginya V Timofyeyev ansambl Kredo L Carevska stvoryuyetsya vidavnictvo SPD SP zgodom Otaman Getman vidayutsya gazeti Rich pro Sich Kozactvo Zadnistrov ya Kozak Zadnistrov ya Sich Kozak Zadnistrov ya V Timofyeyev drukuyetsya dev yatitomnik Suchasne kozactvo Pivdennoukrayinskogo Zadnistrov ya V Timofyeyev stvoryuyutsya pershi Internet sajti kozakiv Zadnistrov ya Peredmajdannij etap 2010 2013 Zasnovniki Budzhackogo kozactva Starshina Budzhackogo kozactva V zhovtni 2010 roku kozacki organizaciyi ob yednalisya v Asociaciyu kozackih tovaristv Budzhaku AKT Ukrayinske Budzhacke kozactvo UBK Otamanom koordinatorom bulo obrano V Timofyeyeva Do Radi Starshini zgodom Radi Otamaniv uvijshli 12 zgodom bilshe kozakiv obrana Rada Starijshin zatverdzhena Koncepciya Programi rozvitku UBK provedeno zahodi z pokrashannya materialnoyi bazi AKT Budzhaku nalagodzhuyetsya vzayemodiya iz svyashennikami hramiv Svyatoyi Pokrovi rajonu hramiv kozackih stanic Zatverdzhuyutsya regionalni programi rozvitku Ukrayinskogo kozactva na 2011 2015 roki Patriotichnogo vihovannya ditej ta molodi na zasadah kozackogo licarstva Patriot na 2013 2015 roki onovlyuyetsya regionalna Rada kerivnikiv gromadskih organizacij kozackogo spryamuvannya S Petrenko stvoryuyutsya Renijske kozacke tovaristvo V Reni Tarutinske kozacke tovaristvo K Taruta Britivska Sich V Savchuk O Danilyuk V Kovpak K Volkova Peremozhnenska Sich T Rimska Petrivska Sich L Vaselinga Shkola Starshini Otamaniv UBK O Sokolov Navchalno metodichnij centr UBK A Pravec Harakternickij V Korenev Chornomorskij navchalno ozdorovchij O Stupak Karolinobugazskij M Zavojchinskij Vipasnenskij V Molchanov Deputatskij S Kravchenko kureni Tatarbunarska rajonna organizaciya UKV Biloliska Sich Mihajlivskij Saratskij okremij kozackij polk Bolgradske rajonne tovaristvo UVK Vilkovske miske kozacke tovaristvo URK Izmayilskij okremij kozackij polk Asociaciya navchalno vihovnih zakladiv UBK gotuyutsya dokumenti shodo stvorennya kozackogo uchilisha pracyuye Kolegiya radnikiv otamana UBK Shtab UBK Sud Chesti UBK Naukovo metodichna rada UBK Dobrovilna druzhina UBK Suchasnij etap 2013 t ch Budzhacki kozaki berut uchast u podiyah Yevromajdanu Revolyuciyi Gidnosti zahishayut Batkivshinu na shodi Ukrayini ATO pochinayut formuvati arhivnij fond dokumentiv kozackih organizacij Budzhaku u skladi Ob yednanogo arhivnogo fondu R 8243 Kozacki tovaristva Odeshini Derzharhivu Odeskoyi oblasti Nac arhivnogo fondu Ukrayini berut uchast u roboti Naukovo metodichnoyi radi Naukovo doslidnogo institutu kozactva Institutu istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini T Chuhlib Radi Starijshin ta Radi Zasnovnikiv Organizacij Ukrayinskogo Kozactva V Litvin I Kozar Radi Kozackih Otamaniv Ukrayini A Griva Centru patriotichnogo vihovannya Yu Melnichuk Vseukrayinskih ta mizhnarodnih konferenciyah z pitan kozackoyi pedagogiki Yu Rudenko Yu Melnichuk komunalnoyi ustanovi Bilgorod Dnistrovskij miskij centr socialnogo obslugovuvannya Z Pashenko zustrichah z kozakami zarubizhzhya Bolgariya Sofiya Turechchina Stambul Rumuniya Tulcha Moldova Komrat Pridnistrov ya Ribnicya Starovirstvo Lipovaniya Muravlyanka v provedenni shkilnih rajonnih oblasnih etapiv kozackih igor Kozacki zabavi Kozacki rozvagi Kozackij gart Kozacki zvityagi Sokil Dzhura Velikih kozackih rad v Kiyevi Lvovi Ternopoli Harkovi Mikolayevi Chernigovi Cherkasah v akciyah GZhO Chervona kalina shodo Kalinovogo gayu do kozactva visvyachuyutsya tvorchij kolektiv Dnestr ta znani v Budzhaku lyudi V Chornoluckij S B Kravchenko V Orlova D Korchagina S Petrenko D Cholak Ye Pityukov V Molchanov A Tokarenko B Bojko G Zolotar Dobryeva B Derenzhi S Batin A Cherednichenko O Poleshuk S Korolenko A Caruk M Salij S Majstro O Sadovskij L Popova T Rimska V Savchuk T Bratkevich N Fomenko M Adirov G Tregubenko A Tregubenko G Klochenko S Makarenko V Kovpak K Volkova A Kozhuharenko L Gusko S V Kravchenko O Shevchuk L Chekmareva I Paradenko K Tkachenko G Agafonova A Pavlenko S M Kravchenko A Zadorozhnij O Rostikov T Demchenko Kozlanyuk G Russu Yu Levanyuk I Kutova O Kobzar A Kolcov S Kozubenko Yu Kutovoj L Murzha Romashuk L Gejchenko I Curkan G Holostenko V Glovacka G Arhipenko T Kuzakon Z Pashenko G Andronik P Antonov V Paramej V Martinyuk V Malinska S Ilchenko ta in drukuyutsya bagatotomniki Arhivi kozachchini Budzhaku Arhivi kozachchini Odeshini enciklopediya suchasnogo kozackogo ruhu Licari Ukrayini S Ushanova V Timofyeyev konvolyut Chas vihovuvati licariv V Timofyeyev S Ushanova stvoryuyutsya novi Internet sajti Budzhackogo kozactva sho visvitlyuyut diyalnist organizacij Budzhackogo kozactva v HHI stolitti prodovzhuyetsya vidannya kozackogo chasopisu Rich pro Budzhacku Sich V Timofyeyev inshih knig ta publikacij pro Ukrayinske Budzhacke Kozactvo zatverdzhuyetsya programa rozvitku ukrayinskogo kozactva na 2016 2020 roki ta in Suchasne Budzhacke kozactvoSuchasne Budzhacke kozactvo patriotichna oboronno sportivna gromadska spilka kozakiv Budzhaku mizhrichchya Dunaj Dnister Centr mistitsya u Bilgorodi Dnistrovskomu otaman koordinator V Timofyeyev Sklad Radi Starijshin M Marinesku B Ustimenko G Klochenko V Vorobjov P Antonov Sklad Radi Otamaniv Starshini V Lukashevskij G Tregubenko Ye Pityukov G Hohlachov G Andronik V Martinyuk V Tkachenko V Bilous O Tihanska L Chekmareva I Zorilo V Shefer S Kravchenko V Kishka M Skibenko M Adirov P Igumnov M Zavojchinskij V Kovpak Yu Sherbina A Krivenko M Choroba V Yeremyeyev I Paradenko V Timofyeyev molodshij M Nikiruj G Rimskij S Ushanova otamani kureniv Osnovni napryamki diyalnosti Organizaciya koordinaciya ta pidtrimka diyalnosti kozackih gromad v Budzhaku uchast u zagalnoderzhavnih i gromadskih zahodah sho spriyayut realizaciyi kozackoyi ideyi utverdzhennyu ukrayinskoyi derzhavnosti zrostannyu mogutnosti ta mizhnarodnogo avtoritetu Ukrayini yak peredumov zabezpechennya duhovnogo i materialnogo dobrobutu moralnogo i fizichnogo zdorov ya ukrayinskogo narodu Partneri Zadnistrova Sich Bilgorod Dnistrovska palanka Zhinocha gromada Beregin GO Chervona kalina klub Kozachka rajonove tovaristvo ChKZ kulturno prosvitnicke tovaristvo Mriya Adamivskij Oseredok Kozactva Adamivskij kurin Ukrayinskogo kozactva Adamivska Sich Dolinivska Sich Salganska Sich Velikomar yanivska Sich Vipasnenska Sich Turlacka Sich Starokozacka Sich Molozka Sich Viginska Sich Petrivska Sich AUNM Veselka AUNM Grono PDFG Alkaliya Podnistrova Sich Budzhacke sichove kozacke vijsko Bilgorod Dnistrovskij miskij Kish Okruzhnij polk im P Orlika Okremij kurin im S Bilogo kurin Vijska Zaporozkogo Budzhacka Sich Saratske rajonne kozacke tovaristvo ChKV UK Tatarbunarske rajonne tovaristvo ChKZ UK Bolgradske RKT ChKZ UK Mikolayivsko Novorosijska Sich Mihajlivska Sich Bashtanska Sich Pridunajska Sich Kilijskij oseredok Sobornogo Kozactva Ukrayini Kilijske RKT URK Izmayilskij rajonnij oseredok Pridunajsko Izmayilskogo kozackogo tovaristva Izmayilske RKT UK Pridunajska Sich ChKV UK Izmayilskij miskij kurin Nalivajko Izmayilska palanka MGO Kozactvo Zaporozke Rezultati diyalnosti Stvoryuyutsya kozacki organizaciyi perelicheni u partnerah Stvorennya kozackih hudozhnih kolektiviv perelicheni u partnerah Stvorennya kozackih navchalnih zakladiv perelicheni u partnerah Realizaciya proektiv za grantami ostanni za chasom Rozvitok uchnivskogo samovryaduvannya v silskij miscevosti Kozak lider 2007 Uchast Mologivskoyi gromadi v procesah prijnyattya rishennya organami miscevogo samovryaduvannya 2008 Gromadska rada model gromadsko derzhavnogo upravlinnya silskoyi gromadi 2009 Uchast silskih gromad Bilgorod Dnistrovskogo rajonu Odeskoyi oblasti v procesah prijnyattya rishen organami miscevogo samovryaduvannya 2010 Zatverdzhuyutsya ta vikonuyutsya regionalni programi Rozvitku Ukrayinskogo kozactva 2002 2005 2008 2010 2011 2015 2016 2020 Patriotichnogo gartu molodi 2010 2012 2013 2015 stvorennya ta onovlennya Koordinacijnoyi radi z pitan rozvitku kozactva v regioni 2000 2007 2010 2015 2017 stvorennya ta onovlennya Koordinacijnoyi radi kerivnikiv gromadskih organizacij kozackogo spryamuvannya 2007 2012 Vidayetsya Chasopis kozakiv Budzhaku sho mav nazvi Kozackij visnik 1991 1998 Dzhura 1998 2001 Rich pro Adamivsku Sich 2001 2003 Rich pro Budzhacku Sich 2004 2006 Rich pro Sich 2007 Kozactvo Zadnistrov ya 2008 Kozak Zadnistrov ya 2009 2010 Rich pro Budzhacku Sich 2010 t ch nakladom do 500 ekz Vidayutsya seriyi knig pro kozakiv Budzhaku Vidavnictvo BZS Budzhacka Zadnistrova Sich 20 tomnik Arhivi kozachchini Zadnistrov ya 2001 2010 7 tomnik Suchasne kozactvo Pivdennoukrayinskogo Zadnistrov ya 2006 2010 5 tomnik Arhivi kozachchini Budzhaku 2011 2012 7 tomnik Arhivi kozachchini Odeshini 2011 2012 12 tomnik Licari Ukrayini 2012 t ch 3 tomnik Chas vihovuvati licariv 2010 2017 ta in vsogo bilshe 30 ti nazv Knigi ye v oblasnih nacionalnih i derzhavnih bibliotekah Ukrayini Z 2011 roku pracyuye Kozacka biblioteka onlajn ta paperova PrimitkiPosilannyaBachinska O A DIYaLNIST GENERAL MAJORA 2 kvitnya 2015 u Wayback Machine IVANA GANGARDTA NA ChOLI DUNAJSKOGO KOZACKOGO VIJSKA Kozackij visnik Gazeta 1998 2015 24 chervnya 2018 u Wayback Machine Rich pro Budzhacku Sich Gazeta 2004 27 chervnya 2018 u Wayback Machine Rich pro Budzhacku Sich Gazeta 2005 27 chervnya 2018 u Wayback Machine Rich pro Budzhacku Sich Gazeta 2006 1 lipnya 2018 u Wayback Machine Rich pro Sich Gazeta 2007 1 lipnya 2018 u Wayback Machine Kozactvo Zadnistrov ya Gazeta 2008 27 chervnya 2018 u Wayback Machine Kozak Zadnistrovya Sich Gazeta 2009 27 chervnya 2018 u Wayback Machine Kozak Zadnistrov ya Gazeta 2010 1 lipnya 2018 u Wayback Machine Ushanova S V Suchasne ukrayinske kozactvo na pivdni Odeshini 2015 2005 24 chervnya 2018 u Wayback Machine Ushanova S V Suchasne kozactvo Bilgorod Dnistrovshini 2015 2006 1 lipnya 2018 u Wayback Machine Ushanova S V Suchasne licarstvo Zadnistrov ya 2015 2007 1 lipnya 2018 u Wayback Machine Ushanova S V Suchasne kozactvo Zadnistrov ya Dovidnik 2013 2010 1 lipnya 2018 u Wayback Machine Sajt Zadnistrova Sich 15 serpnya 2020 u Wayback Machine Ukrayinika Zadnistrova Sich 24 kvitnya 2019 u Wayback Machine Calameo Zadnistrova Sich 31 sichnya 2018 u Wayback Machine Sajt Budzhacke kozactvo 30 zhovtnya 2020 u Wayback Machine Bachinskij A D Proishozhdenie i sostav ukrainsko russkogo naseleniya Budzhaka i nizovij Dunaya konca XVIII i nachala XIX v Zap Odes arheolog o va Odesa 1967 T 2 35 Istoriya kozactva pislya zrujnuvannya Zaporozkoyi Sichi 1775 1905 K Arij 2016 ss 172 181 Derzhavnij arhiv Odeskoyi oblasti DAOO Ob yednanij arhivnij fond OAF R 8243 Kozacki tovaristva Odeshini Materiali sho stosuyutsya Ukrayinskogo Budzhackogo kozactva op 1 AOK op 2 AD ShK KLVIH op 3 ZS op 4 BK Kozactvo Bilgorod Dnistrovskij SP Petreks ch 1 1995 72 s ch 2 1998 36 s ch 3 2000 52 s https web archive org web 20180624175046 https ru calameo com books 005446895912b1e33b2c7 Arhivovano24 chervnya 2018 u Wayback Machine Kozackij visnik gazeta kozakiv Zadnistrov ya 1991 1998 rr Bilgorod Dnistrovskij SP Petreks 1998 60 s 1 24 chervnya 2018 u Wayback Machine Rich pro Adamivsku Sich gazeta kozakiv Zadnistrov ya 1998 2003 rr Bilgorod Dnistrovskij SP Petreks t 1 2001 468 s 2 24 chervnya 2018 u Wayback Machine 3 24 chervnya 2018 u Wayback Machine t 2 2002 454 s 4 24 chervnya 2018 u Wayback Machine 5 24 chervnya 2018 u Wayback Machine t 3 2003 356 s 6 24 chervnya 2018 u Wayback Machine 7 24 chervnya 2018 u Wayback Machine 8 24 chervnya 2018 u Wayback Machine Adamivska gromada Bilgorod Dnistrovskij SP Petreks t 1 2003 518 s t 2 2003 390 s Timofyeyeva S V Timofyeyev V Ya Arhivi kozachchini Zadnistrov ya Bilgorod Dnistrovskij SP Petreks kn 1 2003 2004 280 s kn 2 2005 260 s kn 3 2003 180 s kn 4 2004 200 s kn 5 2003 240 s kn 6 2003 340 s kn 7 2004 320 s kn 8 2003 400 s kn 9 2003 600 s kn 10 2003 280 s kn 11 2004 290 s kn 12 2005 200 s kn 13 2006 180 s kn 14 2005 540 s kn 15 2006 480 s kn 16 2007 310 s kn 17 2008 400 s kn 18 2008 580 s kn 19 2009 300 s kn 20 2010 300 s kn 21 2003 2006 560 s Suchasne kozactvo Pivdennoukrayinskogo Zadnistrov ya Bilgorod Dnistrovskij SPD SP tt 1 2 2006 210 s 214 s t 3 2007 256 s tt 4 5 2008 244 s 320 s tt 6 7 2009 325 s 170 s tt 8 9 2010 375 s 352 s Rich pro Budzhacku Sich gazeta kozakiv Budzhaku 2010 2018 rr Bilgorod Dnistrovskij Otaman t 1 2012 s t 2 2014 s t 3 2018 s Timofyeyev V Ya Ushanova S V Licari Ukrayini Enciklopediya suchasnogo kozackogo ruhu Budzhaku Bilgorod Dnistrovskij Getman zb 1 2008 623 s zb 2 2006 674 s zb 3 2005 493 s zb 4 2010 656 s zb 5 2007 739 s zb 6 2008 823 s zb 7 2009 677 s zb 8 2010 522 s zb 9 2012 750 s zb 10 2014 780 s zb 11 1 2015 524 s zb 11 2 2015 588 s zb 12 1 2016 400 s zb 12 2 2017 498 s zb 12 3 2018 500 s Timofyeyev V Ya Ushanova S V Chas vihovuvati licariv Sich shkola nacionalno patriotichnogo vihovannya na zasadah kozackogo licarstva Z dosvidu roboti direktora shkoli Bilgorod Dnistrovskij Getman ch 1 2010 Adamivskij Oseredok Kozactva 717 s ch 2 2015 Zadnistrova Sich 880 s ch 3 2018 Budzhacke kozactvo 786 s Ushanova S V Timofyeyev V Ya Arhivi kozachchini Budzhaku Bilgorod Dnistrovskij Otaman kn 1 2011 264 s kn 2 2011 366 s kn 3 2011 528 s kn 4 2012 360 s kn 5 2012 566 s Ushanova S V Timofyeyev V Ya Arhivi kozachchini Odeshini Bilgorod Dnistrovskij Otaman kn 1 2010 680 s kn 2 2011 616 s kn 3 2012 436 s kn 4 2013 kn 5 2014 kn 6 2015 kn 7 2016 Ushanova S V Suchasne kozactvo Zadnistrov ya Dovidnik Bilgorod Dnistrovskij SPD SP 2010 Dnipropetrovsk Serednyak T K 2013 92 s ISBN 978 617 7029 52 5 https web archive org web 20190710204124 http www cossackdom com monograf ushanova skozak pdf Arhivovano10 lipnya 2019 u Wayback Machine Ushanova S V Suchasne kozactvo Budzhaku Dovidnik Dnipropetrovsk Serednyak T K 2017 332 s ISBN 978 617 7479 08 5 Adamivskij Oseredok Kozactva Ostannye desyatirichchya HH st pershe desyatirichchya HHI st Dokumenti i materiali Bilgorod Dnistrovskij SP Petreks 2003 324 s 9 24 chervnya 2018 u Wayback Machine Zadnistrova Sich Pochatok III tisyacholittya Dokumenti i materiali Bilgorod Dnistrovskij Otaman 2010 464 s 10 24 chervnya 2018 u Wayback Machine Budzhacke kozactvo III tisyacholittya Dokumenti i materiali Bilgorod Dnistrovskij Getman 2013 372 s 11 4 travnya 2019 u Wayback Machine Ukrayinske Budzhacke kozactvo III tisyacholittya Dokumenti i materiali Bilgorod Dnistrovskij Getman 2018 424 s 12 4 travnya 2019 u Wayback Machine Ukrayinske kozactvo Budzhaku III tisyacholittya Dokumenti i materiali Bilgorod Dnistrovskij Getman 1 2020 400 s 2 2022 400 s j t d ol Arhiv originalu za 25 chervnya 2018 Procitovano 25 chervnya 2018