Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Білолі сся до 1947 Акмангит село Татарбунарської міської громади Білгород Дністровського району Одеської області України

Білолісся

Білолісся

Білолі́сся (до 1947 — Акмангит) — село Татарбунарської міської громади Білгород-Дністровського району Одеської області України. Населення становить 2335 осіб.

село Білолісся
image
Свято-Покровська церква
Свято-Покровська церква
Країна image Україна
Область Одеська область
Район image Білгород-Дністровський район
Громада Татарбунарська міська громада
Код КАТОТТГ UA51040250030076972
Основні дані
Засноване 1807
Населення 2335
Площа 4,32 км²
Густота населення 540,51 осіб/км²
Поштовий індекс 68130
Телефонний код +380 4844
Географічні дані
Географічні координати 45°53′53″ пн. ш. 29°41′50″ сх. д. / 45.89806° пн. ш. 29.69722° сх. д. / 45.89806; 29.69722Координати: 45°53′53″ пн. ш. 29°41′50″ сх. д. / 45.89806° пн. ш. 29.69722° сх. д. / 45.89806; 29.69722
Середня висота
над рівнем моря 		3 м
Водойми р. Сарата
Відстань до
районного центру 		9 км
Найближча залізнична станція Сарата
Відстань до
залізничної станції 		12 км
Місцева влада
Адреса ради 68100, Одеська обл., Білгород-Дністровський р-н, м. Татарбунари, вул. Лесі Українки, 18
Карта
image
image
Білолісся
image
image
Білолісся
Мапа

image Білолісся у Вікісховищі

Археологія

На правому березі річки Сарата, поблизу сіл Білолісся та Михайлівка було виявлено стоянку ранньої середньокам'яної доби. За стоянкою Білолісся виділена білоліська культурна група пам'яток. Вона належить до азило-романелльської культури й була схожа на стоянки шан-кобинської культури гірського Криму.

Інвентар стоянки

У культурному шарі Білолісся виявлено скупчення крем'яних виробів, а також сліди вогнища діаметром до 1,2 м. Серед знарядь праці переважають скребки (44) й геометріческіе мікроліти (12). Різців обмаль.

Різцово-скребковий показник тут найнижчий серед ранньо-середньокам'яних комплексів України (0,2). Половина скребків кінцевоrо типу на пластинах. Мікролітичні вироби представлені відносно великими сегментами. Є сегментоподібні вістря.

Виявлена ​​в культурному шарі Білолісся фауна належить диким тваринам — ​​кінь, осел, тур.

Історія

Після закінчення Російсько-турецької війни 1806—1812 років російська влада оголосила амністію задунайським козакам, які перейдуть на бік Росії.

У 1820 році у колишньому татарському поселенні Акмангит, незважаючи на опір земської поліції, у кількості 38 родин оселилася група усть-дунайських та задунайських козаків. Серед них чорноморці − Євстрат та Семен Тарановські, Іван Дидуляка, Іван Вареник, Герасим Покотило, хорунжий Марко Твердохліб; усть-дунайці − хорунжий Йосип Губа, осавул Роман Согутчевський, Василь Плохий, Кирило Буздиженко, Петро Коваль; задунайці Максим Тищенко, Іван Бондаренко. Новопоселенці Акмангиту відмовлялися сплачувати податки і виконувати повинності, домагаючись відновлення у Буджаку козацького війська. За їх проектом територія війська мала охопити увесь Буджак. Кіш та Січ розташовувалися у Акмангиті. Козаки вимагали виключних прав на використання землі, рибальство та самоврядування. За це військо мало нести прикордонну службу. На 1826 рік в Акмангиті мешкало вже 362 чоловіків та 249 жінок, з яких 48 осіб − задунайці, 30 − селяни, інші − усть-дунайські та чорноморські козаки.

У 1827 році, у зв'язку зі збільшенням населення, частина мешканців села перейшла на нове місце і заснувала село Старокозаче.

За даними 1859 року у козацькій станиці Акмангит Аккерманського повіту Бессарабської області мешало 2553 особи (1367 чоловічої статі та 1176 — жіночої), налічувалось 333 дворових господарства, існувала православна церква.

Станом на 1886 рік у селі, центрі Акмангитської волості, мешкала 2241 особа, налічувалось 432 дворових господарства, існували 2 православні церкви, школа та 2 лавки, відбувалось базари по п'ятницях.

За переписом 1897 року кількість мешканців зросла до 3146 осіб (1652 чоловічої статі та 1494 — жіночої), з яких 3140 — православної віри.

Населення

Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 2515 осіб, з яких 1191 чоловік та 1324 жінки.

За переписом населення України 2001 року в селі мешкали 2334 особи.

Мова

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:

Мова Відсоток
українська 96,32 %
румунська 2,14 %
російська 0,81 %
болгарська 0,47 %
вірменська 0,17 %
німецька 0,04 %

Місцеві свята

День села у Білоліссі відзначають 14 жовтня, в один день з православним святом Покрови Пресвятої Богородиці. Місцева назва цього свята — «Храм». Хоча Свято-Покровський храм був освячений 6 листопада 1878, день села святкують саме 14 жовтня у зв'язку з тим, що Білолісся є козацьким селом, а Покрова Пресвятої Богородиці була одним з найголовніших свят запорозьких козаків, котрі будували багато однойменних храмів та шанували особливо ікони Покрови.

Відомі люди

Див. також

Примітки

  1. Археология Украинской ССР (в 3-х тт.), т. 1 (російська мова) . Киев. 1985. с. 90.
  2. . incognita.day.kyiv.ua. Архів оригіналу за 27 липня 2019. Процитовано 27 липня 2019.
  3. . irbis-nbuv.gov.ua. Архів оригіналу за 10 березня 2022. Процитовано 14 липня 2019.
  4. Бессарабская область. Список населенных мест по сведениям 1859 года. Санкт-Петербург, 1861 (рос.), (код 267)
  5. Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По данным обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутренних Дѣл, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпуск VIII. Губерніи Новороссійской группы. СанктПетербургъ. 1886. — VI + 157 с. (рос. дореф.)
  6. Населенные места Российской империи в 500 и более жителей с указанием всего наличного в них населения и числа жителей преобладающих вероисповеданий : по данным первой всеобщей переписи населения 1897 г. / Под ред. Н. А. Тройницкого — С.-Пб. : Типография «Общественная польза»: [паровая типолитография Н. Л. Ныркина], 1905. — С. 3. — X, 270, 120 с.(рос. дореф.)
  7. . database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 8 жовтня 2019.
  8. . database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 8 жовтня 2019.
  9. . database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 8 жовтня 2019.

Джерела

Посилання


image Це незавершена стаття з географії Одеської області.
Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її.

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Biloli ssya do 1947 Akmangit selo Tatarbunarskoyi miskoyi gromadi Bilgorod Dnistrovskogo rajonu Odeskoyi oblasti Ukrayini Naselennya stanovit 2335 osib selo Bilolissya Svyato Pokrovska cerkvaSvyato Pokrovska cerkva Krayina Ukrayina Oblast Odeska oblast Rajon Bilgorod Dnistrovskij rajon Gromada Tatarbunarska miska gromada Kod KATOTTG UA51040250030076972 Osnovni dani Zasnovane 1807 Naselennya 2335 Plosha 4 32 km Gustota naselennya 540 51 osib km Poshtovij indeks 68130 Telefonnij kod 380 4844 Geografichni dani Geografichni koordinati 45 53 53 pn sh 29 41 50 sh d 45 89806 pn sh 29 69722 sh d 45 89806 29 69722 Koordinati 45 53 53 pn sh 29 41 50 sh d 45 89806 pn sh 29 69722 sh d 45 89806 29 69722 Serednya visota nad rivnem morya 3 m Vodojmi r Sarata Vidstan do rajonnogo centru 9 km Najblizhcha zaliznichna stanciya Sarata Vidstan do zaliznichnoyi stanciyi 12 km Misceva vlada Adresa radi 68100 Odeska obl Bilgorod Dnistrovskij r n m Tatarbunari vul Lesi Ukrayinki 18 Karta Bilolissya Bilolissya Mapa Bilolissya u VikishovishiArheologiyaNa pravomu berezi richki Sarata poblizu sil Bilolissya ta Mihajlivka bulo viyavleno stoyanku rannoyi serednokam yanoyi dobi Za stoyankoyu Bilolissya vidilena biloliska kulturna grupa pam yatok Vona nalezhit do azilo romanellskoyi kulturi j bula shozha na stoyanki shan kobinskoyi kulturi girskogo Krimu Inventar stoyanki U kulturnomu shari Bilolissya viyavleno skupchennya krem yanih virobiv a takozh slidi vognisha diametrom do 1 2 m Sered znaryad praci perevazhayut skrebki 44 j geometricheskie mikroliti 12 Rizciv obmal Rizcovo skrebkovij pokaznik tut najnizhchij sered ranno serednokam yanih kompleksiv Ukrayini 0 2 Polovina skrebkiv kincevoro tipu na plastinah Mikrolitichni virobi predstavleni vidnosno velikimi segmentami Ye segmentopodibni vistrya Viyavlena v kulturnomu shari Bilolissya fauna nalezhit dikim tvarinam kin osel tur IstoriyaPislya zakinchennya Rosijsko tureckoyi vijni 1806 1812 rokiv rosijska vlada ogolosila amnistiyu zadunajskim kozakam yaki perejdut na bik Rosiyi U 1820 roci u kolishnomu tatarskomu poselenni Akmangit nezvazhayuchi na opir zemskoyi policiyi u kilkosti 38 rodin oselilasya grupa ust dunajskih ta zadunajskih kozakiv Sered nih chornomorci Yevstrat ta Semen Taranovski Ivan Didulyaka Ivan Varenik Gerasim Pokotilo horunzhij Marko Tverdohlib ust dunajci horunzhij Josip Guba osavul Roman Sogutchevskij Vasil Plohij Kirilo Buzdizhenko Petro Koval zadunajci Maksim Tishenko Ivan Bondarenko Novoposelenci Akmangitu vidmovlyalisya splachuvati podatki i vikonuvati povinnosti domagayuchis vidnovlennya u Budzhaku kozackogo vijska Za yih proektom teritoriya vijska mala ohopiti uves Budzhak Kish ta Sich roztashovuvalisya u Akmangiti Kozaki vimagali viklyuchnih prav na vikoristannya zemli ribalstvo ta samovryaduvannya Za ce vijsko malo nesti prikordonnu sluzhbu Na 1826 rik v Akmangiti meshkalo vzhe 362 cholovikiv ta 249 zhinok z yakih 48 osib zadunajci 30 selyani inshi ust dunajski ta chornomorski kozaki U 1827 roci u zv yazku zi zbilshennyam naselennya chastina meshkanciv sela perejshla na nove misce i zasnuvala selo Starokozache Za danimi 1859 roku u kozackij stanici Akmangit Akkermanskogo povitu Bessarabskoyi oblasti meshalo 2553 osobi 1367 cholovichoyi stati ta 1176 zhinochoyi nalichuvalos 333 dvorovih gospodarstva isnuvala pravoslavna cerkva Stanom na 1886 rik u seli centri Akmangitskoyi volosti meshkala 2241 osoba nalichuvalos 432 dvorovih gospodarstva isnuvali 2 pravoslavni cerkvi shkola ta 2 lavki vidbuvalos bazari po p yatnicyah Za perepisom 1897 roku kilkist meshkanciv zrosla do 3146 osib 1652 cholovichoyi stati ta 1494 zhinochoyi z yakih 3140 pravoslavnoyi viri NaselennyaZgidno z perepisom URSR 1989 roku chiselnist nayavnogo naselennya sela stanovila 2515 osib z yakih 1191 cholovik ta 1324 zhinki Za perepisom naselennya Ukrayini 2001 roku v seli meshkali 2334 osobi Mova Rozpodil naselennya za ridnoyu movoyu za danimi perepisu 2001 roku Mova Vidsotok ukrayinska 96 32 rumunska 2 14 rosijska 0 81 bolgarska 0 47 virmenska 0 17 nimecka 0 04 Miscevi svyataDen sela u Bilolissi vidznachayut 14 zhovtnya v odin den z pravoslavnim svyatom Pokrovi Presvyatoyi Bogorodici Misceva nazva cogo svyata Hram Hocha Svyato Pokrovskij hram buv osvyachenij 6 listopada 1878 den sela svyatkuyut same 14 zhovtnya u zv yazku z tim sho Bilolissya ye kozackim selom a Pokrova Presvyatoyi Bogorodici bula odnim z najgolovnishih svyat zaporozkih kozakiv kotri buduvali bagato odnojmennih hramiv ta shanuvali osoblivo ikoni Pokrovi Vidomi lyudiSemchinskij Stanislav Volodimirovich 1931 1999 ukrayinskij movoznavec Div takozhPerelik starshini Ust Dunajskogo Budzhackogo kozackogo vijska Chornobaj Dem yan Varenik Gavrilo Kalnyev DmitroPrimitkiArheologiya Ukrainskoj SSR v 3 h tt t 1 rosijska mova Kiev 1985 s 90 incognita day kyiv ua Arhiv originalu za 27 lipnya 2019 Procitovano 27 lipnya 2019 irbis nbuv gov ua Arhiv originalu za 10 bereznya 2022 Procitovano 14 lipnya 2019 Bessarabskaya oblast Spisok naselennyh mest po svedeniyam 1859 goda Sankt Peterburg 1861 ros kod 267 Volosti i vazhnѣjshiya seleniya Evropejskoj Rossii Po dannym obslѣdovaniya proizvedennago statisticheskimi uchrezhdeniyami Ministerstva Vnutrennih Dѣl po porucheniyu Statisticheskago Sovѣta Izdanie Centralnago Statisticheskago Komiteta Vypusk VIII Gubernii Novorossijskoj gruppy SanktPeterburg 1886 VI 157 s ros doref Naselennye mesta Rossijskoj imperii v 500 i bolee zhitelej s ukazaniem vsego nalichnogo v nih naseleniya i chisla zhitelej preobladayushih veroispovedanij po dannym pervoj vseobshej perepisi naseleniya 1897 g Pod red N A Trojnickogo S Pb Tipografiya Obshestvennaya polza parovaya tipolitografiya N L Nyrkina 1905 S 3 X 270 120 s ros doref database ukrcensus gov ua Bank danih Derzhavnoyi sluzhbi statistiki Ukrayini Arhiv originalu za 31 lipnya 2014 Procitovano 8 zhovtnya 2019 database ukrcensus gov ua Bank danih Derzhavnoyi sluzhbi statistiki Ukrayini Arhiv originalu za 31 lipnya 2014 Procitovano 8 zhovtnya 2019 database ukrcensus gov ua Bank danih Derzhavnoyi sluzhbi statistiki Ukrayini Arhiv originalu za 31 lipnya 2014 Procitovano 8 zhovtnya 2019 DzherelaV N Stanko Bilolissya 5 travnya 2016 u Wayback Machine Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Naukova dumka 2003 T 1 A V S 287 ISBN 966 00 0734 5 stattya ne pro selo a pro odnojmennu mezolitichnu stoyanku Istoriya kozactva pislya zrujnuvannya Zaporozkoyi Sichi 1775 1905 K Arij 2016 ss 238 245 Zapiski Viddilu istoriyi kozactva na pivdni Ukrayini Chornomorska minuvshina vipusk 7 Odesa 2012 ss 144 150 liber onu edu ua pdf Chorn Myn v7 pdf 27 lipnya 2019 u Wayback Machine PosilannyaBILOLI SSYa 6 travnya 2016 u Wayback Machine ESU Ce nezavershena stattya z geografiyi Odeskoyi oblasti Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi

Дата публікації:
Топ