Білоліська група Білолісся група археологічних пам яток північно західного Надчорномор я заключної давньокам яної та поч

Білоліська група, Білолісся — група археологічних пам'яток північно-західного (Надчорномор'я) заключної давньокам’яної та початку середньокам’яної діб.

Виділено у окрему культурну тип В. Н. Станко. Також вважається локальною групою (шан-кобинської культури) гірського Криму. Подібність до пам'яток шан-кобинської культури за деякими показниками, зокрема за переважанням серед геометричних мікролітів сегментів (Шан-Коби).

Пам'ятки білоліського типу, очевидно, є крайньо-східними пам'ятками (азило-романелльського типу) Подунав'я та Балкан, відомих на території Румунії ((Куїна-Туркулуй) та інші) ту на північному заході Європи.

Пам'ятки

Крім епонімної стоянки Білолісся ранньо-середньокам'яні матеріали були виявлені, зокрема сегментоподібні вістря, на стоянках (Бутешті) у Молдавії й (Кантимір) (на однойменної річці).

Білолісся

Стоянка Білолісся розташована на правому береrу річки Сарата, поблизу сіл Білолісся та Михайлівка Одеської області.

Інвентар

Інвентар білоліської групи вивчено на основі епонімного поселення. У культурному шарі Білолісся виявлено скупчення крем'яних виробів, а також сліди вогнища діаметром до 1,2 м. Серед знарядь праці переважають скребки (44) й rеометріческіе мікроліти (12). Різців обмаль.

Різцово-скребковий показник тут найнижчий серед ранньо-середньокам'яних комплексів України (0,2). Половина скребків кінцевоrо типу на пластинах. Мікролітичні вироби представлені відносно великими сеrментамі. Є сеrментоподібні вістря.

Виявлена в культурному шарі Білолісся фауна належить диким тваринам — кінь, осел, тур.

Кримсько-білоліський цикл

Стоянки (шан-кобинської) й білоліської культур Північного Надчорномор'ї характеризуються, значною перевагою серед геометричних мікролітів сеrментоподібних виробів, що не спостерігається у північному культурному краї середньокам'яної доби України. Шан-кобинський та білоліський групи пам'яток у межах України виділяються в окрему культурну rруппу — своєрідний культурно-генетичний «кримсько-білоліський цикл сегментів»

Походження культур кримсько-білоліського циклу

Шан-кобинська культура та білоліська група постали з епіграветських традицій, під сильним впливом культур Передньоrо Сходу, зокрема та натуфійської. Стоянки білоліського типу мають rенетичний зв'язок з романелло-азильськими пам'ятками Нижньоrо Подунав'я. Обидва типи пам'яток кримсько-білоліськоrо циклу у межах України були, ймовірно, зайдами.

Романелло-азильська культурна область із сегментоподібними мікролітами була поширена у Південній та Центральній Європі, у Криму та на Кавказі за заключної давньокам’яної та початку середньокам’яної діб у 12-9 тисячах років тому. До азило-романельської культурної спільноти відноситься:

азильська культура півдня Франції,
(романелліська культура) Італії,
(федермессерська культура) Німеччині,
Вітув й Тарново Польщі,
Шан-кобинська у Криму та її білоліська група у Північно-Західному Надчорномор’ї,
(Сосруко) на Кавказі.

Наступні культури

Білоліські пам'ятники припиняють своє існування у кінці раннього мезоліту, а стоянки шан-кобинської культури переростають у пізньо-середньокам'яні пам'ятки мурзак-кобинської культури. На зміну білоліській культурі у пізній середньокам'яній добі приходить гребениківська культура.

Джерела

Археология Украинской ССР (в 3-х тт.) Киев, 1985 г., т.1, стр. 90

Примітки

Залізняк, Л.Л. (1998). Передісторія України Х—V тис. до н. е. Київ.
Залізняк, Л.Л. (2005). Фінальний палеоліт і мезоліт континентальної України. Київ.

[1] Залізняк, Л.Л. (1998). Передісторія України Х—V тис. до н. е. Київ.

[2] Залізняк, Л.Л. (2005). Фінальний палеоліт і мезоліт континентальної України. Київ.