Жоффруа I де Віллардуен (*фр. Geoffroi Ier de Villehardouin; бл. 1169–1229) — 2-й володар Ахейського князівства в 1209—1229 роках.
Жоффруа I де Віллардуен | |
---|---|
фр. Geoffroi Ier de Villehardouin | |
Народився | 1169 |
Помер | 1229 або 1228 |
Країна | Франція |
Знання мов | французька |
Титул | d |
Посада | d |
Рід | d |
Батько | d |
Мати | d |
У шлюбі з | d |
Діти | Жоффруа II де Віллардуен, Гільйом II де Віллардуен і d |
| |
|
Життєпис
Хрестоносець
Походив з шампанського шляхетського роду Віллардуенів. Старший сином Жана де Віллардуен, сеньйора Брандонвільє, і Селіни де Бріель. Спочатку 1200 року разом зі стрийком Жоффруа брав участь в Четвертому хрестовому поході. Але потім з окремою групою хрестоносців рушив до Сирії, оскільки планувалося звільнити Єрусалим. Лише тут Віллардуен почув про захоплення Константинополя.
Він негайно рушив до свого стрийка, що став маршалом Романії (Латинської імперії). Проте буря прибила його до південного узбережжя Пелопоннесу, біля міста Модон. Уклав союз мессенським архонтом, з яким планував захопити весь Пелопоннес. Цьому завадила раптова смерть архонта. Тому Жоффруа рушив на з'єднання з Боніфацієм I, королем Фессалоніки, що перебував на Істмі. У королівському таборі біля Навпліону переконав Вільгельма де Шамплітта захопити Пелопоннес. Отримавши згоду Боніфація I хрестоносці виступили до Ахайї.
Навесні 1205 року було захоплено Патри. Потім без бою зайнято Андравіду та область Еліда. Жоффруа відзначився у битві при оливковому гаї при Кундуросі, де хрестоносці здобули перемогу над Михайлом Комнін Дукою. Після утворення Ахейського князівства отримав у володіння міста Корон і Каламата, але у 1206 році їх захопили венеційці. Як компенсацію отримав місто Кипарисія в Аркадії від ахейського князя Вільгельма I де Шамплітта. Невдовзі також повернув Каламату і Корон на правах васала Венеції.
1208 року призначено байї (регентом) князівства на час відсутності де Шамплітта, що планував рушити до Бургундії в справах родинної спадщини. Оскільки останній помер у 1209 році, барони Ахейського князівства обрали новим князем Жоффруа де Віллардуена, що було визнано латинським імператором Генріхом I.
Князь
Спочатку рушив проти Льва Хамарета, архонта Спарти, що відмовлявся коритися. Після 5 днів облоги місто впало. Тут же Віллардуен звів потужну фортецю Кремону. За цим гарантував колишні права та пільги племенам слов'ян-мілінгам в Тайгеті, екзолакемоденянам-цайконцям в Парноні й грекам-маніотам на півдні Лаконіки.
У травні 1209 року брав участь у зборах в Равенніке, де приніс омаж латинському імператору. Натомість призначається сенешалем імперії. Того ж року на о. Сапієнса уклав угоду з Венецією, визнавши також її зверхність, а венеційським купцям було надано право вільної торгівлі в Ахейському князівстві. Таким чином, де Віллардуен намагався отримати якомога більше союзників.
1210 року за підтримки Оттона де ла Роша, герцога Афінського, зумів нарешті підкорив потужну фортецю Акрокоринф. 1211 року відвоював Навпліон. 1212 року захопив Аргос, захопивши скарби Коринфської православної єпархії. Водночас після повернення Альбертіно і Рональдіно дела Каносса до Італії разом з Отоном де ла Рошом розділив владу над Беотією та Фівами.
Під час військових кампаній на Пелопоннесі конфіскував значну кількість земель й майна православного духовенства й монастирів, що викликало обурення місцевого населення. У відповідь Гервасій, латинський патріарх Константинополю, наклав на Жоффруа I де Віллардуена та Ахейське князівство інтердикт. 1217 року за підтримки папи римського Гонорія III інтердикт було скасовано. Проте того ж року Гервасій наклав новий інтердикт. 1219 року папа римський підтвердив чинність інтердикту. 1223 року було досягнуто домовленості про зняття інтердикту за умови повернення майна і земель церкви. Натомість духовенство повинно було сплатити ахейському князю щорічне відшкодування, а кількість православних священників повинна була обмеженою пропорційно чисельністю громади.
Разом з тим в його панування було закладено основи правової система Ахейського князівства, що створювалась на основі синтезу норм французького феодального права та норм візантійського права. Ці закони стали прикладом для всіх держав хрестоносців цього періоду. За наказом Жоффруа І було складено регістр проній.
1224 року не надав своєчасної допомогу Фессалонікам, де отаборився король Деметрій I, якого взяв в облогу Феодор Комнін Дука, деспот Епіру. Помер Жоффруа I де Віллардуен в 1229 році. Його було поховано в церкві Святого Якова в Андравіді. Владу спадкував старший син Жоффруа II де Віллардуен.
Родина
Дружина — Єлизавета
діти:
Джерела
- Longnon, Jean (1969). The Frankish States in Greece, 1204—1311. In: Setton, Kenneth M.; Wolff, Robert Lee; Hazard, Harry W. (1969); A History of the Crusades, Volume II: The Later Crusades, 1189—1311; The University of Wisconsin Press. .
- Setton, Kenneth M. (1976). The Papacy and the Levant (1204—1571), Volume I: The Thirteenth and Fourteenth Centuries. The American Philosophical Society. .
- Fine, John V. A. (1994). The Late Medieval Balkans: A Critical Survey from the Late Twelfth Century to the Ottoman Conquest. The University of Michigan Press. .
- Riley-Smith J. The Oxford History of the Crusades. — Oxford University Press, 2002. — 457 p. —
- Evergates, Theodore (2007). The Aristocracy in the County of Champagne, 1100—1300. University of Pennsylvania Press. .
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Zhoffrua I de Villarduen fr Geoffroi Ier de Villehardouin bl 1169 1229 2 j volodar Ahejskogo knyazivstva v 1209 1229 rokah Zhoffrua I de Villarduenfr Geoffroi Ier de VillehardouinNarodivsya 1169Pomer 1229 abo 1228Krayina FranciyaZnannya mov francuzkaTitul dPosada dRid dBatko dMati dU shlyubi z dDiti Zhoffrua II de Villarduen Giljom II de Villarduen i d Mediafajli u VikishovishiZhittyepisHrestonosec Pohodiv z shampanskogo shlyahetskogo rodu Villardueniv Starshij sinom Zhana de Villarduen senjora Brandonvilye i Selini de Briel Spochatku 1200 roku razom zi strijkom Zhoffrua brav uchast v Chetvertomu hrestovomu pohodi Ale potim z okremoyu grupoyu hrestonosciv rushiv do Siriyi oskilki planuvalosya zvilniti Yerusalim Lishe tut Villarduen pochuv pro zahoplennya Konstantinopolya Vin negajno rushiv do svogo strijka sho stav marshalom Romaniyi Latinskoyi imperiyi Prote burya pribila jogo do pivdennogo uzberezhzhya Peloponnesu bilya mista Modon Uklav soyuz messenskim arhontom z yakim planuvav zahopiti ves Peloponnes Comu zavadila raptova smert arhonta Tomu Zhoffrua rushiv na z yednannya z Bonifaciyem I korolem Fessaloniki sho perebuvav na Istmi U korolivskomu tabori bilya Navplionu perekonav Vilgelma de Shamplitta zahopiti Peloponnes Otrimavshi zgodu Bonifaciya I hrestonosci vistupili do Ahajyi Navesni 1205 roku bulo zahopleno Patri Potim bez boyu zajnyato Andravidu ta oblast Elida Zhoffrua vidznachivsya u bitvi pri olivkovomu gayi pri Kundurosi de hrestonosci zdobuli peremogu nad Mihajlom Komnin Dukoyu Pislya utvorennya Ahejskogo knyazivstva otrimav u volodinnya mista Koron i Kalamata ale u 1206 roci yih zahopili venecijci Yak kompensaciyu otrimav misto Kiparisiya v Arkadiyi vid ahejskogo knyazya Vilgelma I de Shamplitta Nevdovzi takozh povernuv Kalamatu i Koron na pravah vasala Veneciyi 1208 roku priznacheno bajyi regentom knyazivstva na chas vidsutnosti de Shamplitta sho planuvav rushiti do Burgundiyi v spravah rodinnoyi spadshini Oskilki ostannij pomer u 1209 roci baroni Ahejskogo knyazivstva obrali novim knyazem Zhoffrua de Villarduena sho bulo viznano latinskim imperatorom Genrihom I Knyaz Spochatku rushiv proti Lva Hamareta arhonta Sparti sho vidmovlyavsya koritisya Pislya 5 dniv oblogi misto vpalo Tut zhe Villarduen zviv potuzhnu fortecyu Kremonu Za cim garantuvav kolishni prava ta pilgi plemenam slov yan milingam v Tajgeti ekzolakemodenyanam cajkoncyam v Parnoni j grekam maniotam na pivdni Lakoniki U travni 1209 roku brav uchast u zborah v Ravennike de prinis omazh latinskomu imperatoru Natomist priznachayetsya seneshalem imperiyi Togo zh roku na o Sapiyensa uklav ugodu z Veneciyeyu viznavshi takozh yiyi zverhnist a venecijskim kupcyam bulo nadano pravo vilnoyi torgivli v Ahejskomu knyazivstvi Takim chinom de Villarduen namagavsya otrimati yakomoga bilshe soyuznikiv 1210 roku za pidtrimki Ottona de la Rosha gercoga Afinskogo zumiv nareshti pidkoriv potuzhnu fortecyu Akrokorinf 1211 roku vidvoyuvav Navplion 1212 roku zahopiv Argos zahopivshi skarbi Korinfskoyi pravoslavnoyi yeparhiyi Vodnochas pislya povernennya Albertino i Ronaldino dela Kanossa do Italiyi razom z Otonom de la Roshom rozdiliv vladu nad Beotiyeyu ta Fivami Pid chas vijskovih kampanij na Peloponnesi konfiskuvav znachnu kilkist zemel j majna pravoslavnogo duhovenstva j monastiriv sho viklikalo oburennya miscevogo naselennya U vidpovid Gervasij latinskij patriarh Konstantinopolyu naklav na Zhoffrua I de Villarduena ta Ahejske knyazivstvo interdikt 1217 roku za pidtrimki papi rimskogo Gonoriya III interdikt bulo skasovano Prote togo zh roku Gervasij naklav novij interdikt 1219 roku papa rimskij pidtverdiv chinnist interdiktu 1223 roku bulo dosyagnuto domovlenosti pro znyattya interdiktu za umovi povernennya majna i zemel cerkvi Natomist duhovenstvo povinno bulo splatiti ahejskomu knyazyu shorichne vidshkoduvannya a kilkist pravoslavnih svyashennikiv povinna bula obmezhenoyu proporcijno chiselnistyu gromadi Razom z tim v jogo panuvannya bulo zakladeno osnovi pravovoyi sistema Ahejskogo knyazivstva sho stvoryuvalas na osnovi sintezu norm francuzkogo feodalnogo prava ta norm vizantijskogo prava Ci zakoni stali prikladom dlya vsih derzhav hrestonosciv cogo periodu Za nakazom Zhoffrua I bulo skladeno registr pronij 1224 roku ne nadav svoyechasnoyi dopomogu Fessalonikam de otaborivsya korol Demetrij I yakogo vzyav v oblogu Feodor Komnin Duka despot Epiru Pomer Zhoffrua I de Villarduen v 1229 roci Jogo bulo pohovano v cerkvi Svyatogo Yakova v Andravidi Vladu spadkuvav starshij sin Zhoffrua II de Villarduen RodinaDruzhina Yelizaveta diti Zhoffrua d n 1246 3 j knyaz Ahejskij Aliks druzhina Gugo de Bryue barona Karitani Vilgelm d n 1278 4 j knyaz AhejskijDzherelaLongnon Jean 1969 The Frankish States in Greece 1204 1311 In Setton Kenneth M Wolff Robert Lee Hazard Harry W 1969 A History of the Crusades Volume II The Later Crusades 1189 1311 The University of Wisconsin Press ISBN 0 299 04844 6 Setton Kenneth M 1976 The Papacy and the Levant 1204 1571 Volume I The Thirteenth and Fourteenth Centuries The American Philosophical Society ISBN 0 87169 114 0 Fine John V A 1994 The Late Medieval Balkans A Critical Survey from the Late Twelfth Century to the Ottoman Conquest The University of Michigan Press ISBN 0 472 08260 4 Riley Smith J The Oxford History of the Crusades Oxford University Press 2002 457 p ISBN 978 0 87661 406 8 Evergates Theodore 2007 The Aristocracy in the County of Champagne 1100 1300 University of Pennsylvania Press ISBN 978 0 8122 4019 1