Тайгет (грец. Ταΰγετος) — гірський хребет в Греції, на півдні півострова Пелопоннес. Довжина близько 75 км, висота до 2 404 м (вершина ).
Тайгет грец. Ταΰγετος грец. Ταΰγετος | ||||
Вершина Айос-Іліас | ||||
37°06′00″ пн. ш. 22°18′00″ сх. д. / 37.10000° пн. ш. 22.30000° сх. д.Координати: 37°06′00″ пн. ш. 22°18′00″ сх. д. / 37.10000° пн. ш. 22.30000° сх. д. | ||||
Країна | Греція | |||
---|---|---|---|---|
Регіон | Лаконія d | |||
Розташування | Пелопоннес, Греція | |||
Тип | гірський хребет | |||
Висота | 2 404, Айос-Іліас м | |||
Тайгет у Вікісховищі |
Складений переважно вапняками і кристалічними сланцями. Зубчасті вершини, круті, переважно скидні схили. Розвинені карстові процеси. На нижніх частинам схилів — , маквіс, вище — ліси з каштана, дуба, піхти і остеповані гірські луки. Схили найвищих вершин кілька місяців впродовж року покриті снігом. Біля східного підніжжя Тайгету було засновано давньогрецький поліс Спарта та сучасне місто Спарта.
Історія
Схили Тайгета були заселені, принаймні, з часів Ахейської Греції. Тайгет був природним механізмом захисту Спарти. Вершини і ущелини гори служили притулком біженцям і базою для нападу на дорійців Лакедемонія та Мессенії. Оповідання Геродота про те, як біженці- розпалювали табірні багаття на схилах Тайгета, можна вважати типовим описом партизанських воєн того часу. В епоху варварських навал Тайгет служив притулком для корінного населення. Численні села на його схилах були засновані саме в цей період..
З гірських порід на Тайгеті видобували мармур, точильний камінь, смарагд.
Вважається, що у стародавній Спарті існував звичай вбивати новонароджених дітей, кидаючи їх у Апофети (дав.-гр. Ἀποθέται «місце відмови» — ущелина в горах Тайгет), у разі, якщо у них були якісь фізичні недоліки, однак, згідно з даними сучасної археології, це не відповідає істині. Згідно з дослідженнями антропологів у розщелину Кеада скидали дорослих чоловіків.
Тайгет називається одним із місць, де до середини II тисячоліття зберігалися в неасимільованому вигляді слов'янські племена, предки яких заселили Пелопоннес у ранньовізантійський час.
Джерела
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Тайгет |
- Тайгет у Великій радянській енциклопедії (рос.)
- . История Древней Греции = A history of Greece / Николас Хаммонд ; [пер. с англ. Л. А. Игоревского]. — М. : Центрполиграф, 2008. — 524 с. — .
- Тайгет. Гид по Греции. оригіналу за 25 липня 2018. Процитовано 9 червня 2023.
- Тайгет // Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона : в 86 т. (82 т. и 4 доп. т.). — СПб., 1890—1907. — Т. XXXIIa. (рос. дореф.)
- Плутарх. Сравнительные жизнеописания. Ликург, 16
- Археологи доказали: спартанцы не сбрасывали детей со скалы. NEWSru.com. 11 грудня 2007. оригіналу за 16 липня 2018. Процитовано 25 липня 2018.
- Антропологи опровергли легенду о спартанских детоубийствах. Lenta.ru. 11 грудня 2007. оригіналу за 20 листопада 2016. Процитовано 25 липня 2018.
- Васильев А. Славяне в Греции. — Византийский временник, №4. — СПб, 1898. — С. 437.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Tajget grec Taygetos girskij hrebet v Greciyi na pivdni pivostrova Peloponnes Dovzhina blizko 75 km visota do 2 404 m vershina Tajget grec Taygetos grec TaygetosVershina Ajos IliasVershina Ajos Ilias37 06 00 pn sh 22 18 00 sh d 37 10000 pn sh 22 30000 sh d 37 10000 22 30000 Koordinati 37 06 00 pn sh 22 18 00 sh d 37 10000 pn sh 22 30000 sh d 37 10000 22 30000Krayina GreciyaRegion Lakoniya dRoztashuvannya Peloponnes GreciyaTip girskij hrebetVisota 2 404 Ajos Ilias mTajget grec TaygetosTajget grec Taygetos Greciya Tajget u Vikishovishi Skladenij perevazhno vapnyakami i kristalichnimi slancyami Zubchasti vershini kruti perevazhno skidni shili Rozvineni karstovi procesi Na nizhnih chastinam shiliv makvis vishe lisi z kashtana duba pihti i ostepovani girski luki Shili najvishih vershin kilka misyaciv vprodovzh roku pokriti snigom Bilya shidnogo pidnizhzhya Tajgetu bulo zasnovano davnogreckij polis Sparta ta suchasne misto Sparta IstoriyaShili Tajgeta buli zaseleni prinajmni z chasiv Ahejskoyi Greciyi Tajget buv prirodnim mehanizmom zahistu Sparti Vershini i ushelini gori sluzhili pritulkom bizhencyam i bazoyu dlya napadu na dorijciv Lakedemoniya ta Messeniyi Opovidannya Gerodota pro te yak bizhenci rozpalyuvali tabirni bagattya na shilah Tajgeta mozhna vvazhati tipovim opisom partizanskih voyen togo chasu V epohu varvarskih naval Tajget sluzhiv pritulkom dlya korinnogo naselennya Chislenni sela na jogo shilah buli zasnovani same v cej period Z girskih porid na Tajgeti vidobuvali marmur tochilnij kamin smaragd Vvazhayetsya sho u starodavnij Sparti isnuvav zvichaj vbivati novonarodzhenih ditej kidayuchi yih u Apofeti dav gr Ἀpo8etai misce vidmovi ushelina v gorah Tajget u razi yaksho u nih buli yakis fizichni nedoliki odnak zgidno z danimi suchasnoyi arheologiyi ce ne vidpovidaye istini Zgidno z doslidzhennyami antropologiv u rozshelinu Keada skidali doroslih cholovikiv Tajget nazivayetsya odnim iz misc de do seredini II tisyacholittya zberigalisya v neasimilovanomu viglyadi slov yanski plemena predki yakih zaselili Peloponnes u rannovizantijskij chas DzherelaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Tajget Tajget u Velikij radyanskij enciklopediyi ros Istoriya Drevnej Grecii A history of Greece Nikolas Hammond per s angl L A Igorevskogo M Centrpoligraf 2008 524 s ISBN 978 5 9524 3490 5 Tajget Gid po Grecii originalu za 25 lipnya 2018 Procitovano 9 chervnya 2023 Tajget Enciklopedicheskij slovar Brokgauza i Efrona v 86 t 82 t i 4 dop t SPb 1890 1907 T XXXIIa ros doref Plutarh Sravnitelnye zhizneopisaniya Likurg 16 Arheologi dokazali spartancy ne sbrasyvali detej so skaly NEWSru com 11 grudnya 2007 originalu za 16 lipnya 2018 Procitovano 25 lipnya 2018 Antropologi oprovergli legendu o spartanskih detoubijstvah Lenta ru 11 grudnya 2007 originalu za 20 listopada 2016 Procitovano 25 lipnya 2018 Vasilev A Slavyane v Grecii Vizantijskij vremennik 4 SPb 1898 S 437