Акрокоринф (грец. Ακροκόρινθος) — «Верхній Коринф», акрополь античного Коринфа, розташований на скелі висотою 575 метрів на рівнем моря на південний схід від древнього міста Коринфа, Греція. Акрокоринф був місцем проживання з архаїчних часів до XIX ст. В епоху елінізму він разом з та Халкідою утворював форпост македонців для контролю над грецькими містами-державами.
Акрокоринф | |
---|---|
37°53′29″ пн. ш. 22°52′15″ сх. д. / 37.89142000002777166° пн. ш. 22.87092100002777784° сх. д.Координати: 37°53′29″ пн. ш. 22°52′15″ сх. д. / 37.89142000002777166° пн. ш. 22.87092100002777784° сх. д. | |
Тип | Акрополь археологічна пам'ятка і замок |
Статус спадщини | d |
Країна | Греція |
Розташування | d |
Архітектурний стиль | Архітектура Візантійської імперії |
Висота н.р.м. | 575 м |
Акрокоринф (Греція) | |
Акрокоринф у Вікісховищі |
Історія
Акрокорінт був уперше укріплений Кіпселом та його сином тираном Періандром у VII–VI ст. до н. е. і поступово перетворився на акрополь. З 338 р. до н. е. Акрокоринф перейшов до рук македонців, які відремонтували та зміцнили його стіни. Згодом їх переміг Арат, і таким чином місто у 243 р. до н. е. стало членом ахейського союзу. У IV столітті до н. е. македонці відремонтували та зміцнили стіни. У 146 р. до н. римський генерал Луцій Муммій знищив Коринф і його акрополь, офіційно окупувавши Грецію. У 44 році до н. е. Гай Юлій Цезар відремонтував укріплення. Ще один ремонт був зроблений у VI столітті Юстиніаном I, а деякі доповнення вносились ще до XII століття. У 1210 році після трирічної облоги замок був окупований франками під проводом Оттона де ла Роша та Жоффрея де Віллардуена, а її захисник деспот Лев Сгур покінчив життя самогубством стрибнувши зі стін на коні.
Акрополь був відремонтований франками і послідовно віддавався лордам Іоанну (герцогу Дураццо) та , який відремонтував укріплення та доповнив їх. У 1395 році він перейшов у володіння деспота Феодора I Палеолога, який, проте, з фінансових причин продав його лицарям госпітальєрам, які володіли ним до 1404 року, коли він повернувся до складу Морейського деспотату. У 1458 році Мехмед II Фатіх захопив замок у візантійців.
У 1687 році замок перейшов до рук венеційців, які його відремонтували (в період до 1711 року) та надали йому нинішній вигляд. Через кілька років, у 1715 році, турки обложили Акрокоринф і захопили його та володіли ним до 1821 року, аж поки він перейшов до грецьких повстанців. У липні 1822 року його знову захопили турки під проводом Махмуда Драмалі-паші.
На початку 1823 року Акрокоринф знов обложили грецькі революційні сили. В результаті облоги 19 жовтня 1823 року був підписаний договір про капітуляцію і 26 жовтня 1823 року турки покинули укріплення, які втратили оборонну цінність.
Укріплення
До входу в фортецю, розташованого із західної сторони, невидимої з міста веде єдина дорога, в деяких місцях прокладена, а в деяких висічена в скелі. Стіни та ворота замку зведені у три рівні, нижній, середній та верхній, де знаходиться головний замок. Їх периметр складає приблизно 3000 м, а внутрішня площа складає 240 000 м². Перші склепінчасті ворота знаходяться на нижньому рівні, по обидва боки від якого зведена невелика стіна. Перед цією брамою в середні віки був глибокий оборонний рів, над яким був підйомний міст. Майже все навколо цих воріт зруйноване. Приблизно через 100 метрів на північний-схід розташовані другі ворота та стіна більша за першу. Звідси дорога продовжується по спіралі, де вона закінчується на верхньому рівні брамою головного замку, що має стіну унизану вежами, що охоплюють усе плато. Північна, східна та південна сторони гори захищені крутими, скелястими схилами та скелями. Північна стіна має інші окремі ворота, які більше використовувалися для спостереження або втечі, ніж для проходу. У верхній частині фортеці збереглись лише руїни старих веж та різних будівель (наприклад, храм пророка Іллі), підземні ходи, криниці, склади та цистерни. З часу останньої венеційської окупації під час правління Франческо Морозіні було привезено кілька гармат. Також збереглись руїни храму Афродіти (V—IV ст. до н. е.), джерело Ано Періні.
Дослідження та відновлення
Дослідження руїн розпочались у 1926 році, коли Американська школа класичних досліджень в Афінах розпочала перші розкопки фортеці. Будівлі та стіни тяжко датувати, оскільки вони складені з каменів різних епох та руїн інших будівель.
Було відновлено численні ділянки стін та ряд будівель. Так у 1965-1966 роках було відновлено міст через рів та сторожку при першій вежі, а у 1970-х роках були відновлені перші дві вежі та секції стін, що їх оточували. Далі у 1993-1995 роках замінено дерев'яний міст на в'їзді.
Примітки
- Papathanassiou, Manolis. . Καστρολόγος (англ.). Архів оригіналу за 4 липня 2020. Процитовано 3 липня 2020.
- . www.greecetravel.com. Архів оригіналу за 19 грудня 2020. Процитовано 3 липня 2020.
- . www.corinth-museum.gr. Архів оригіналу за 20 вересня 2021. Процитовано 3 липня 2020.
- . www.gtp.gr (англ.). Архів оригіналу за 4 липня 2020. Процитовано 3 липня 2020.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Akrokorinf grec Akrokorin8os Verhnij Korinf akropol antichnogo Korinfa roztashovanij na skeli visotoyu 575 metriv na rivnem morya na pivdennij shid vid drevnogo mista Korinfa Greciya Akrokorinf buv miscem prozhivannya z arhayichnih chasiv do XIX st V epohu elinizmu vin razom z ta Halkidoyu utvoryuvav forpost makedonciv dlya kontrolyu nad greckimi mistami derzhavami Akrokorinf37 53 29 pn sh 22 52 15 sh d 37 89142000002777166 pn sh 22 87092100002777784 sh d 37 89142000002777166 22 87092100002777784 Koordinati 37 53 29 pn sh 22 52 15 sh d 37 89142000002777166 pn sh 22 87092100002777784 sh d 37 89142000002777166 22 87092100002777784TipAkropol arheologichna pam yatka i zamokStatus spadshinidKrayina Greciya ISO3166 1 alpha 3 GRC ISO3166 1 cifrovij 300 RoztashuvannyadArhitekturnij stilArhitektura Vizantijskoyi imperiyiVisota n r m 575 mAkrokorinf Greciya Akrokorinf u VikishovishiIstoriyaAkrokorint buv upershe ukriplenij Kipselom ta jogo sinom tiranom Periandrom u VII VI st do n e i postupovo peretvorivsya na akropol Z 338 r do n e Akrokorinf perejshov do ruk makedonciv yaki vidremontuvali ta zmicnili jogo stini Zgodom yih peremig Arat i takim chinom misto u 243 r do n e stalo chlenom ahejskogo soyuzu U IV stolitti do n e makedonci vidremontuvali ta zmicnili stini U 146 r do n rimskij general Lucij Mummij znishiv Korinf i jogo akropol oficijno okupuvavshi Greciyu U 44 roci do n e Gaj Yulij Cezar vidremontuvav ukriplennya She odin remont buv zroblenij u VI stolitti Yustinianom I a deyaki dopovnennya vnosilis she do XII stolittya U 1210 roci pislya tririchnoyi oblogi zamok buv okupovanij frankami pid provodom Ottona de la Rosha ta Zhoffreya de Villarduena a yiyi zahisnik despot Lev Sgur pokinchiv zhittya samogubstvom stribnuvshi zi stin na koni Akropol buv vidremontovanij frankami i poslidovno viddavavsya lordam Ioannu gercogu Duracco ta yakij vidremontuvav ukriplennya ta dopovniv yih U 1395 roci vin perejshov u volodinnya despota Feodora I Paleologa yakij prote z finansovih prichin prodav jogo licaryam gospitalyeram yaki volodili nim do 1404 roku koli vin povernuvsya do skladu Morejskogo despotatu U 1458 roci Mehmed II Fatih zahopiv zamok u vizantijciv U 1687 roci zamok perejshov do ruk venecijciv yaki jogo vidremontuvali v period do 1711 roku ta nadali jomu ninishnij viglyad Cherez kilka rokiv u 1715 roci turki oblozhili Akrokorinf i zahopili jogo ta volodili nim do 1821 roku azh poki vin perejshov do greckih povstanciv U lipni 1822 roku jogo znovu zahopili turki pid provodom Mahmuda Dramali pashi Na pochatku 1823 roku Akrokorinf znov oblozhili grecki revolyucijni sili V rezultati oblogi 19 zhovtnya 1823 roku buv pidpisanij dogovir pro kapitulyaciyu i 26 zhovtnya 1823 roku turki pokinuli ukriplennya yaki vtratili oboronnu cinnist UkriplennyaDo vhodu v fortecyu roztashovanogo iz zahidnoyi storoni nevidimoyi z mista vede yedina doroga v deyakih miscyah prokladena a v deyakih visichena v skeli Stini ta vorota zamku zvedeni u tri rivni nizhnij serednij ta verhnij de znahoditsya golovnij zamok Yih perimetr skladaye priblizno 3000 m a vnutrishnya plosha skladaye 240 000 m Pershi sklepinchasti vorota znahodyatsya na nizhnomu rivni po obidva boki vid yakogo zvedena nevelika stina Pered ciyeyu bramoyu v seredni viki buv glibokij oboronnij riv nad yakim buv pidjomnij mist Majzhe vse navkolo cih vorit zrujnovane Priblizno cherez 100 metriv na pivnichnij shid roztashovani drugi vorota ta stina bilsha za pershu Zvidsi doroga prodovzhuyetsya po spirali de vona zakinchuyetsya na verhnomu rivni bramoyu golovnogo zamku sho maye stinu unizanu vezhami sho ohoplyuyut use plato Pivnichna shidna ta pivdenna storoni gori zahisheni krutimi skelyastimi shilami ta skelyami Pivnichna stina maye inshi okremi vorota yaki bilshe vikoristovuvalisya dlya sposterezhennya abo vtechi nizh dlya prohodu U verhnij chastini forteci zbereglis lishe ruyini starih vezh ta riznih budivel napriklad hram proroka Illi pidzemni hodi krinici skladi ta cisterni Z chasu ostannoyi venecijskoyi okupaciyi pid chas pravlinnya Franchesko Morozini bulo privezeno kilka garmat Takozh zbereglis ruyini hramu Afroditi V IV st do n e dzherelo Ano Perini Doslidzhennya ta vidnovlennyaDoslidzhennya ruyin rozpochalis u 1926 roci koli Amerikanska shkola klasichnih doslidzhen v Afinah rozpochala pershi rozkopki forteci Budivli ta stini tyazhko datuvati oskilki voni skladeni z kameniv riznih epoh ta ruyin inshih budivel Bulo vidnovleno chislenni dilyanki stin ta ryad budivel Tak u 1965 1966 rokah bulo vidnovleno mist cherez riv ta storozhku pri pershij vezhi a u 1970 h rokah buli vidnovleni pershi dvi vezhi ta sekciyi stin sho yih otochuvali Dali u 1993 1995 rokah zamineno derev yanij mist na v yizdi PrimitkiPapathanassiou Manolis Kastrologos angl Arhiv originalu za 4 lipnya 2020 Procitovano 3 lipnya 2020 www greecetravel com Arhiv originalu za 19 grudnya 2020 Procitovano 3 lipnya 2020 www corinth museum gr Arhiv originalu za 20 veresnya 2021 Procitovano 3 lipnya 2020 www gtp gr angl Arhiv originalu za 4 lipnya 2020 Procitovano 3 lipnya 2020