Маніоти (грец. Μανιάτες), рідко Майноти — мешканці півострова Мані, що на півдні Пелопоннесу, адміністративно поділені номами Лаконія та Мессенія.
Географічно півострів Мані є продовженням гірського пасма Тайгет, біля підніжжя якого в античність постала стародавня Спарта, славетна своїми суворими дисципліною та організацією. Сучасні маніоти є прямими нащадками спартанців, і спартанські традиції тут збереглись, як ніде більше у Греції. Впродовж всієї своєї історії маніоти були відомі своїм сусідам та ворогам як люті воїни. Гориста місцевість та важкодоступність (донедавна до Мані можна було дістатись лише морем) також певною мірою визначили самобутність суворих традицій Мані.
Історія
Ще у Середні віки серед маніотів склались кланові відносини. Війни між кланами тривали роками і десятиліттями. Селились маніоти, побоюючись кровної помсти, у кам'яних будинках-вежах, число яких ще на початку 19 століття становило до 800. Донині сучасні маніоти називають свої оселі піргос, що означає вежа.
В епоху турецького панування над Мореєю маніоти поділялися на два класи: фамеги (нижчий клас) і вулуксі (вищий), і фактично зуміли зберегти свою незалежність від османів. Незалежними маніоти залишались і у добу заняття півострова венеційцями (1687—1718 роки). У цей період поселення маніотів складали вісім округ, підпорядкованих капітанам, а над ними з кінця 17 століття стояв бей.
Під час національно-визвольної війни це звання ніс Петрос Мавроміхаліс, відоміший як . Після звільнення Греції маніоти спочатку були проти президента Іоанна Каподистрії. Коли ж Каподистрія кинув Мавміхаліса до в'язниці, за нього помстилися родичі, вбивши Президента на вході до церкви у Нафпліоні.
Потім у 1834 році обурилися проти баварського регентства, але були переможені і поступово підкорилися законному порядку. На початку 1820-х років чисельність маніотів не перевищувала 20 000 осіб. Станом на 1889 рік їх чисельність сягнула 46 000, при цьому вони компактно мешкали у 10 демах.
Див. також
Джерела
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Маніоти |
- Полуостров Мани [ 6 березня 2016 у Wayback Machine.]
- Ἀλέξανδρος, Ιστορια τής Μάνης. — Афіни, 1892.
- Енциклопедичний словник Брокгауза та Єфрона
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Manioti grec Maniates ridko Majnoti meshkanci pivostrova Mani sho na pivdni Peloponnesu administrativno podileni nomami Lakoniya ta Messeniya poselennya maniotiv iz tradicijnimi vezhami Geografichno pivostriv Mani ye prodovzhennyam girskogo pasma Tajget bilya pidnizhzhya yakogo v antichnist postala starodavnya Sparta slavetna svoyimi suvorimi disciplinoyu ta organizaciyeyu Suchasni manioti ye pryamimi nashadkami spartanciv i spartanski tradiciyi tut zbereglis yak nide bilshe u Greciyi Vprodovzh vsiyeyi svoyeyi istoriyi manioti buli vidomi svoyim susidam ta vorogam yak lyuti voyini Gorista miscevist ta vazhkodostupnist donedavna do Mani mozhna bulo distatis lishe morem takozh pevnoyu miroyu viznachili samobutnist suvorih tradicij Mani IstoriyaShe u Seredni viki sered maniotiv sklalis klanovi vidnosini Vijni mizh klanami trivali rokami i desyatilittyami Selilis manioti poboyuyuchis krovnoyi pomsti u kam yanih budinkah vezhah chislo yakih she na pochatku 19 stolittya stanovilo do 800 Donini suchasni manioti nazivayut svoyi oseli pirgos sho oznachaye vezha V epohu tureckogo panuvannya nad Moreyeyu manioti podilyalisya na dva klasi famegi nizhchij klas i vuluksi vishij i faktichno zumili zberegti svoyu nezalezhnist vid osmaniv Nezalezhnimi manioti zalishalis i u dobu zanyattya pivostrova venecijcyami 1687 1718 roki U cej period poselennya maniotiv skladali visim okrug pidporyadkovanih kapitanam a nad nimi z kincya 17 stolittya stoyav bej Pid chas nacionalno vizvolnoyi vijni ce zvannya nis Petros Mavromihalis vidomishij yak Pislya zvilnennya Greciyi manioti spochatku buli proti prezidenta Ioanna Kapodistriyi Koli zh Kapodistriya kinuv Mavmihalisa do v yaznici za nogo pomstilisya rodichi vbivshi Prezidenta na vhodi do cerkvi u Nafplioni Potim u 1834 roci oburilisya proti bavarskogo regentstva ale buli peremozheni i postupovo pidkorilisya zakonnomu poryadku Na pochatku 1820 h rokiv chiselnist maniotiv ne perevishuvala 20 000 osib Stanom na 1889 rik yih chiselnist syagnula 46 000 pri comu voni kompaktno meshkali u 10 demah Div takozhRizdvyani tradiciyi ManiDzherelaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Manioti Poluostrov Mani 6 bereznya 2016 u Wayback Machine Ἀle3andros Istoria ths Manhs Afini 1892 Enciklopedichnij slovnik Brokgauza ta Yefrona