Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Богоявленський, Виноградна Криниця, Вітовка, Вітовтів, Вітовтове, Богоявленськ, Богоявленське, Жовтневе — місцевість у Корабельному районі Миколаєва, за 12 км на південь від центру міста. Колись давнє селище на лівому березі Бузького Лиману.
| Богоявленський Миколаїв | ||||
| Загальна інформація | ||||
|---|---|---|---|---|
| 46°52′07″ пн. ш. 32°01′35″ сх. д. / 46.86861° пн. ш. 32.02639° сх. д.Координати: 46°52′07″ пн. ш. 32°01′35″ сх. д. / 46.86861° пн. ш. 32.02639° сх. д. | ||||
| Країна |  Україна | |||
| Район | Корабельний | |||
| Адмінодиниця | Корабельний район Жовтневий район Миколаївська губернія | |||
| Поштовий індекс | 54050 | |||
| Телефонний код | 512 | |||
| Головні вулиці | Богоявленський проспект | |||
| Карта | ||||
 Богоявленський у Вікісховищі | ||||
Історія
Місцина Вітовки була заселена з залізної доби. Поблизу Вітовки були стани кімерійців або скіфів, котрі залишили по собі кургани. З 4 століття до н. е. тут оселяються греки, поселення яких відомі біля та сіл Лупареве і Лимани. У 200—400 роках простежується перебування слов'ян-антів.
Неподалік Вітовки, на піщаній косі (зараз територія заводу Океан) існував Дівочий (жіночий) монастир, котрий був зруйнований монголами у 1233-1236 роках[].
Вітовка
Заснована Великим князем Вітовтом 1399 року. За наказом великого князя був збудований Вітовтовий замок (фортеця з вежею і митницею для контролю торгівлі з татарами). Зараз Корабельний район міста Миколаєва. На давніх мапах відомого французького військового інженера Гійома Левасера де Боплана (котрий перебував в той час на службі польського короля) поселення означене Winoradna Kricza. Насправді на давніх мапах середини 17 століття існує чотири варіанти написання назви поселення але жодна з них не правильна. Згідно нарису самого Ґійома де Боплана «Цікавий опис України Польської», на 255 сторінці чітко вказано назву поселення — «Winoradna Krynica» (найвірогідніше Виноградна Криниця). На турецьких же мапах Сантіні 1777 р. та Рицци Занноні поселення позначене Withold Hammami, Вітольд Гаммамі (Вітольдова вежа або Вітольдова баня), позаяк типові вежі доби Великого Князівства Литовського мали бані (куполи). Люди заселяли береги однойменної річки Вітовки, котра протікає Вітовською (Кличанівською) балкою і впадає до Південного Бугу. Поселення Вітовка довгий час залишалася крайнім форпостом Великого Князівства Литовського аж до часу завоювання правобережжя Богу військами Великого Князівства Литовського та заснування великим князем Вітовтом фортеці Дашів (нині Очаків).
Церква Святого Богоявлення Господнього діяла у Вітовці здавна. Дати будівництва та освячення цього храму невідомі, але згадується, що 1773 року згадана церква ще діяла, хоч і була дуже стара і перебувала у аварійному стані, свідченням тому — парафіяльні метричні книги. У 1774 році місцевими мешканцями було закладене будівництво нового храму.
За Кючук-Кайнарджийською мирною угодою 1774 року Вітовка разом з землями між Дніпром і Бугом відійшла до Російської імперії та отримала статус адміралтейського поселення.
В часи російсько-турецької війни 1787—1792 років у Вітовці стояли частини Бузького єгерського корпусу під командуванням М. Кутузова, котрий завітав сюди 25 травня 1788 року в пошуках зручної переправи для штурму Ачі-Кале (нині Очаків). Разом з тим у Вітовці перебували підрозділи Чорноморського козацтва. Чорноморським козацтвом під час штурму фортеці Очаків (давня українська назва — Дашів) керував кошовий отаман Сидір Білий, котрий певний час перебував у Вітовці. Саме у Вітовці базувалася гребна ескадра Лиманської флотилії Чорноморського козацтва, котра блокувала постачання морем османської фортеці Очаків, та провадила штурм військових кораблів та галер Османської Порти. У Вітовці був влаштований військовий шпиталь, лікував поранених та хворих всесвітньо відомий лікар-епідеміолог Д. С. Самойлович. Лікування цілющою джерельною водою та місцевими травами зцілювало недужих. Після перемоги Чорноморського козацтва над Османським флотом на водах Очаківских у Вітовці була споруджена верф для будівництва так званих суден малого моря (Чайок та Скампавеїв). Згадана верф у Вітовці позначена під № 12 на мапі суднобудівних верфей, гаваней і пристаней 1790—1810 рр.
Богоявленськ
1789 року Вітовку було перейменовано на Богоявленськ, з причини побудови нової церкви Богоявлення Господнього. Архітектор Іван Старов розробив генеральний план забудови Богоявленська. Голландського архітектора також було залучено до планування та забудови міста. У Богоявленському побудували канатну та вітрильну фабрики, заснована перша в Російській імперії школа практичного рільництва (проіснувала лише сім років і була переведена до Петербургу) та садівництва професора , закладений Казенний сад з майже 20 000 плодовими та декоративними деревами.
У Богоявленську містилися заміські резиденції адміралів Чорноморського флоту, адміралтейство якого перебувало у Миколаєві. Богоявленськ був адміралтейським військовим поселенням у 1790-1861 роках. У Вітовці було зведено будинок для Потьомкіна, до якого він завжди повертався, навіть коли бував у справах в Херсоні. Потьомкін висловлював бажання бути похованим саме тут, проте за волею імператриці був похований у Херсоні.
року Богоявленськ став посадом Миколаєва і підпорядкувався Херсонській губернській управі. У 1889 році в Богоявленському налічувалось 54 вітряних млини, більшість з яких була розташована в районі сучасної СШ № 40.
З приходом більшовицької влади життя селян стало нестерпним, розпочалися численні продзаготівлі, реквізиції, пограбування (експропріації), залякування населення. У відповідь на репресії радянських каральних органів в році богоявленці піднімають антибільшовицьке повстання. Повстання охопило не лише Богоявленськ, але й довколишні хутори та Кисляківську волость. Чекісти взяли у заручники членів родин повсталих, і ув'язнили їх у м. Миколаєві. Повсталі селяни рушили на Миколаїв звільняти заручників. Червоні ж вислали на зустріч повсталим бронепоїзд, котрий зі станції Кульбакине став розстрілювати з гармат селище Богоявленськ. Наступ повстанців захлинувся, бо селяни поспішили до своїх родин. Повстання було жорстоко придушене, багато селян було розстріляно, а їхнє майно пограбоване більшовиками.
У році селище стає центром волості Миколаївського повіту.
У часи Голодомору 1932—1933 років Богоявленськ було занесено на «Чорну дошку». Від голоду померло багато людей. До Сибіру було вислано 18 родин заможних селян.
Жовтневе
19 жовтня року Президія Верховної Ради УРСР перейменовує Богоявленський на Жовтневе з наданням статусу селища міського типу.
22 березня 1944 року 28-а радянська армія реокупувала Жовтневе в німецьких та чеських військ.
Рішенням виконкому Миколаївської обласної Ради депутатів трудящих від 20 січня 1961 р. село Балабанівку Жовтневого району включено в смугу міста Жовтневе того ж району.
Тим же рішенням від 20 січня 1961 р. селище міського типу Жовтневе Жовтневого району віднесено до категорії міст районного підпорядкування.
22 грудня 1973 року згідно з Указом Президії Верховної Ради Української РСР № 2314-VIII місто Жовтневе Жовтневого району включене до складу міста Миколаїв у новостворений Корабельний міський район.
У старій Вітовці нагромаджено великий промисловий комплекс. Тут побудовано Миколаївський глиноземний завод, суднобудівний завод «Океан», пивзавод «Янтар», , завод «Континент», військовий порт, завод залізобетонних конструкцій, також у Корабельному районі знаходиться унікальний для півдня України .
На сьогодні давня Вітовка є Корабельним районом міста Миколаєва та райцентром Вітовського району.
Вулиці Богоявленського
- Богоявленський проспект
- Вулиця
- Антонюка
- Вулиця Січових Стрільців
Примітки
- . Архів оригіналу за 17 січня 2012. Процитовано 14 листопада 2014.
- Niemcewicz (укр) Нємцевіч, J.U. (укр) - Я.У. (1839). "Zbiór pamiętników o dawnej Polszcze" (укр) "Збір щоденників (хронік) про давню Польщу" (Польською) . m. Lipsk (укр) м.Ліпск: Nakładem i Drukiem Reitkopfa i Haertela. (укр) - Накладом і Друком Реіткопфа і Гаертела. с. str. 255 (укр) стор.255.
- Відомості Верховної Ради СРСР. — 1938. — № 23. — 31 грудня. — С. 3–4.
- СССР: Административно-территориальное деление союзных республик / Ред. и предисл.: П. В. Туманов. — Доп. к 1-му изд. (Изменения 1.10.1938 – 1.03.1939). — М. : Изд. «Ведомости Верховного Совета РСФСР», 1939. — С. 87.(рос.)
- Відомості Верховної Ради Української РСР. — 1961. — № 7 (9 лютого). — С. 305.
- Відомості Верховної Ради Української PCP. — 1974 — № 1 — с. 12–13.
Посилання
- Добрий вечір 16.12.20 Наталя Шевченко про добу Великого князівства Литовського на Миколаївщині [ 4 травня 2021 у Wayback Machine.] // ТРК НІС-ТВ. — 16.12.20.
- Хроніка Бихівця. — ПСРЛ. — Т.32. — М.: Наука, 1975, — Хроника Быховца. — С.139.
- Мацей Стрийковський. Твори «O sprawach rycerskich i domowych slawnego narodu litewskiego, …», — 1978 р, Варшава.
- Антонович Володимир. «Нарис історії Великого Князівства Литовського до середини 15 століття» (Київ, 1878)
- Заковоротний Д. І. — «Храми Прибужжя» — Миколаїв 2004 — с 31-32.
- Кас'яновський В. О. історико- краєзнавчі нариси з книги «Богоявленськ і його околиці» — Сімферополь видавництво «Тавріда» 2012.
- В'ячеслав Кулаков. Нарис — «Баня в которой не мылся Витовт».
- «Храми найдавніших часів» — «Магічна Лавка» Миколаїв, серпень 2008.
- Серединський О. В. науковий співробітник Миколаївського обл. архіву — (Чорноморське адміралтейське поселення Богоявленськ 1790—1861 рр.).
- «ЧОРНИЙ КОРСАР І СИДІР БІЛИЙ» — Володимир Кравцевич-Рожнецький, — (Дзеркало Тижня № 43. 3 листопада 2001р).
- «Козацький флот України» — 4 гл . (Україна; шлях до моря.), розділ 1 — Становлення українського флоту. — М. Мамчак.
- «ЧОРНОМОРСЬКІ КОЗАКИ В БИТВАХ НА ВОДІ ПРОТИ ТУРКІВ ПІД ЧАС ВІЙНИ 1787—1791 рр». — Сергій Чорний. «Флот України». м. Очаків.
- Коротка історія Корабельного району
- «Zbiór pamiętników o dawnej Polszcze» przez J.U. Niemcewicza . Tom 3, w Lipsku Nakładem i Drukiem Reitkopfa i Haertela. 1839 . str. 255
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Bogoyavlenskij Vinogradna Krinicya Vitovka Vitovtiv Vitovtove Bogoyavlensk Bogoyavlenske Zhovtneve miscevist u Korabelnomu rajoni Mikolayeva za 12 km na pivden vid centru mista Kolis davnye selishe na livomu berezi Buzkogo Limanu Bogoyavlenskij Mikolayiv Zagalna informaciya 46 52 07 pn sh 32 01 35 sh d 46 86861 pn sh 32 02639 sh d 46 86861 32 02639 Koordinati 46 52 07 pn sh 32 01 35 sh d 46 86861 pn sh 32 02639 sh d 46 86861 32 02639Krayina UkrayinaRajon KorabelnijAdminodinicya Korabelnij rajon Zhovtnevij rajon Mikolayivska guberniyaPoshtovij indeks 54050Telefonnij kod 512Golovni vulici Bogoyavlenskij prospekt Karta Bogoyavlenskij u VikishovishiIstoriyaMiscina Vitovki bula zaselena z zaliznoyi dobi Poblizu Vitovki buli stani kimerijciv abo skifiv kotri zalishili po sobi kurgani Z 4 stolittya do n e tut oselyayutsya greki poselennya yakih vidomi bilya ta sil Lupareve i Limani U 200 400 rokah prostezhuyetsya perebuvannya slov yan antiv Nepodalik Vitovki na pishanij kosi zaraz teritoriya zavodu Okean isnuvav Divochij zhinochij monastir kotrij buv zrujnovanij mongolami u 1233 1236 rokah dzherelo Vitovka Vinogradna Krinicya Winoradna Kricza na Zagalnij karti Ukrayini 1648 r Gijoma Levasera de Boplana Vinogradna Krinicya na mapi Nikolya Sansona 1665 roku Vinogradna Krinicya na mapi Mateusa Zojtera 1730 roku Vitovka na mapi O M Vilbrehta 1787 roku Zasnovana Velikim knyazem Vitovtom 1399 roku Za nakazom velikogo knyazya buv zbudovanij Vitovtovij zamok fortecya z vezheyu i mitniceyu dlya kontrolyu torgivli z tatarami Zaraz Korabelnij rajon mista Mikolayeva Na davnih mapah vidomogo francuzkogo vijskovogo inzhenera Gijoma Levasera de Boplana kotrij perebuvav v toj chas na sluzhbi polskogo korolya poselennya oznachene Winoradna Kricza Naspravdi na davnih mapah seredini 17 stolittya isnuye chotiri varianti napisannya nazvi poselennya ale zhodna z nih ne pravilna Zgidno narisu samogo Gijoma de Boplana Cikavij opis Ukrayini Polskoyi na 255 storinci chitko vkazano nazvu poselennya Winoradna Krynica najvirogidnishe Vinogradna Krinicya Na tureckih zhe mapah Santini 1777 r ta Ricci Zannoni poselennya poznachene Withold Hammami Vitold Gammami Vitoldova vezha abo Vitoldova banya pozayak tipovi vezhi dobi Velikogo Knyazivstva Litovskogo mali bani kupoli Lyudi zaselyali beregi odnojmennoyi richki Vitovki kotra protikaye Vitovskoyu Klichanivskoyu balkoyu i vpadaye do Pivdennogo Bugu Poselennya Vitovka dovgij chas zalishalasya krajnim forpostom Velikogo Knyazivstva Litovskogo azh do chasu zavoyuvannya pravoberezhzhya Bogu vijskami Velikogo Knyazivstva Litovskogo ta zasnuvannya velikim knyazem Vitovtom forteci Dashiv nini Ochakiv Cerkva Svyatogo Bogoyavlennya Gospodnogo diyala u Vitovci zdavna Dati budivnictva ta osvyachennya cogo hramu nevidomi ale zgaduyetsya sho 1773 roku zgadana cerkva she diyala hoch i bula duzhe stara i perebuvala u avarijnomu stani svidchennyam tomu parafiyalni metrichni knigi U 1774 roci miscevimi meshkancyami bulo zakladene budivnictvo novogo hramu Za Kyuchuk Kajnardzhijskoyu mirnoyu ugodoyu 1774 roku Vitovka razom z zemlyami mizh Dniprom i Bugom vidijshla do Rosijskoyi imperiyi ta otrimala status admiraltejskogo poselennya V chasi rosijsko tureckoyi vijni 1787 1792 rokiv u Vitovci stoyali chastini Buzkogo yegerskogo korpusu pid komanduvannyam M Kutuzova kotrij zavitav syudi 25 travnya 1788 roku v poshukah zruchnoyi perepravi dlya shturmu Achi Kale nini Ochakiv Razom z tim u Vitovci perebuvali pidrozdili Chornomorskogo kozactva Chornomorskim kozactvom pid chas shturmu forteci Ochakiv davnya ukrayinska nazva Dashiv keruvav koshovij otaman Sidir Bilij kotrij pevnij chas perebuvav u Vitovci Same u Vitovci bazuvalasya grebna eskadra Limanskoyi flotiliyi Chornomorskogo kozactva kotra blokuvala postachannya morem osmanskoyi forteci Ochakiv ta provadila shturm vijskovih korabliv ta galer Osmanskoyi Porti U Vitovci buv vlashtovanij vijskovij shpital likuvav poranenih ta hvorih vsesvitno vidomij likar epidemiolog D S Samojlovich Likuvannya cilyushoyu dzherelnoyu vodoyu ta miscevimi travami zcilyuvalo neduzhih Pislya peremogi Chornomorskogo kozactva nad Osmanskim flotom na vodah Ochakivskih u Vitovci bula sporudzhena verf dlya budivnictva tak zvanih suden malogo morya Chajok ta Skampaveyiv Zgadana verf u Vitovci poznachena pid 12 na mapi sudnobudivnih verfej gavanej i pristanej 1790 1810 rr Bogoyavlensk 1789 roku Vitovku bulo perejmenovano na Bogoyavlensk z prichini pobudovi novoyi cerkvi Bogoyavlennya Gospodnogo Arhitektor Ivan Starov rozrobiv generalnij plan zabudovi Bogoyavlenska Gollandskogo arhitektora takozh bulo zalucheno do planuvannya ta zabudovi mista U Bogoyavlenskomu pobuduvali kanatnu ta vitrilnu fabriki zasnovana persha v Rosijskij imperiyi shkola praktichnogo rilnictva proisnuvala lishe sim rokiv i bula perevedena do Peterburgu ta sadivnictva profesora zakladenij Kazennij sad z majzhe 20 000 plodovimi ta dekorativnimi derevami U Bogoyavlensku mistilisya zamiski rezidenciyi admiraliv Chornomorskogo flotu admiraltejstvo yakogo perebuvalo u Mikolayevi Bogoyavlensk buv admiraltejskim vijskovim poselennyam u 1790 1861 rokah U Vitovci bulo zvedeno budinok dlya Potomkina do yakogo vin zavzhdi povertavsya navit koli buvav u spravah v Hersoni Potomkin vislovlyuvav bazhannya buti pohovanim same tut prote za voleyu imperatrici buv pohovanij u Hersoni roku Bogoyavlensk stav posadom Mikolayeva i pidporyadkuvavsya Hersonskij gubernskij upravi U 1889 roci v Bogoyavlenskomu nalichuvalos 54 vitryanih mlini bilshist z yakih bula roztashovana v rajoni suchasnoyi SSh 40 Z prihodom bilshovickoyi vladi zhittya selyan stalo nesterpnim rozpochalisya chislenni prodzagotivli rekviziciyi pograbuvannya ekspropriaciyi zalyakuvannya naselennya U vidpovid na represiyi radyanskih karalnih organiv v roci bogoyavlenci pidnimayut antibilshovicke povstannya Povstannya ohopilo ne lishe Bogoyavlensk ale j dovkolishni hutori ta Kislyakivsku volost Chekisti vzyali u zaruchniki chleniv rodin povstalih i uv yaznili yih u m Mikolayevi Povstali selyani rushili na Mikolayiv zvilnyati zaruchnikiv Chervoni zh vislali na zustrich povstalim bronepoyizd kotrij zi stanciyi Kulbakine stav rozstrilyuvati z garmat selishe Bogoyavlensk Nastup povstanciv zahlinuvsya bo selyani pospishili do svoyih rodin Povstannya bulo zhorstoko pridushene bagato selyan bulo rozstrilyano a yihnye majno pograbovane bilshovikami U roci selishe staye centrom volosti Mikolayivskogo povitu U chasi Golodomoru 1932 1933 rokiv Bogoyavlensk bulo zaneseno na Chornu doshku Vid golodu pomerlo bagato lyudej Do Sibiru bulo vislano 18 rodin zamozhnih selyan Zhovtneve 19 zhovtnya roku Prezidiya Verhovnoyi Radi URSR perejmenovuye Bogoyavlenskij na Zhovtneve z nadannyam statusu selisha miskogo tipu 22 bereznya 1944 roku 28 a radyanska armiya reokupuvala Zhovtneve v nimeckih ta cheskih vijsk Rishennyam vikonkomu Mikolayivskoyi oblasnoyi Radi deputativ trudyashih vid 20 sichnya 1961 r selo Balabanivku Zhovtnevogo rajonu vklyucheno v smugu mista Zhovtneve togo zh rajonu Tim zhe rishennyam vid 20 sichnya 1961 r selishe miskogo tipu Zhovtneve Zhovtnevogo rajonu vidneseno do kategoriyi mist rajonnogo pidporyadkuvannya 22 grudnya 1973 roku zgidno z Ukazom Prezidiyi Verhovnoyi Radi Ukrayinskoyi RSR 2314 VIII misto Zhovtneve Zhovtnevogo rajonu vklyuchene do skladu mista Mikolayiv u novostvorenij Korabelnij miskij rajon U starij Vitovci nagromadzheno velikij promislovij kompleks Tut pobudovano Mikolayivskij glinozemnij zavod sudnobudivnij zavod Okean pivzavod Yantar zavod Kontinent vijskovij port zavod zalizobetonnih konstrukcij takozh u Korabelnomu rajoni znahoditsya unikalnij dlya pivdnya Ukrayini Na sogodni davnya Vitovka ye Korabelnim rajonom mista Mikolayeva ta rajcentrom Vitovskogo rajonu Vulici BogoyavlenskogoBogoyavlenskij prospekt Vulicya Antonyuka Vulicya Sichovih StrilcivPrimitki Arhiv originalu za 17 sichnya 2012 Procitovano 14 listopada 2014 Niemcewicz ukr Nyemcevich J U ukr Ya U 1839 Zbior pamietnikow o dawnej Polszcze ukr Zbir shodennikiv hronik pro davnyu Polshu Polskoyu m Lipsk ukr m Lipsk Nakladem i Drukiem Reitkopfa i Haertela ukr Nakladom i Drukom Reitkopfa i Gaertela s str 255 ukr stor 255 Vidomosti Verhovnoyi Radi SRSR 1938 23 31 grudnya S 3 4 SSSR Administrativno territorialnoe delenie soyuznyh respublik Red i predisl P V Tumanov Dop k 1 mu izd Izmeneniya 1 10 1938 1 03 1939 M Izd Vedomosti Verhovnogo Soveta RSFSR 1939 S 87 ros Vidomosti Verhovnoyi Radi Ukrayinskoyi RSR 1961 7 9 lyutogo S 305 Vidomosti Verhovnoyi Radi Ukrayinskoyi PCP 1974 1 s 12 13 PosilannyaDobrij vechir 16 12 20 Natalya Shevchenko pro dobu Velikogo knyazivstva Litovskogo na Mikolayivshini 4 travnya 2021 u Wayback Machine TRK NIS TV 16 12 20 Hronika Bihivcya PSRL T 32 M Nauka 1975 Hronika Byhovca S 139 Macej Strijkovskij Tvori O sprawach rycerskich i domowych slawnego narodu litewskiego 1978 r Varshava Antonovich Volodimir Naris istoriyi Velikogo Knyazivstva Litovskogo do seredini 15 stolittya Kiyiv 1878 Zakovorotnij D I Hrami Pribuzhzhya Mikolayiv 2004 s 31 32 Kas yanovskij V O istoriko krayeznavchi narisi z knigi Bogoyavlensk i jogo okolici Simferopol vidavnictvo Tavrida 2012 V yacheslav Kulakov Naris Banya v kotoroj ne mylsya Vitovt Hrami najdavnishih chasiv Magichna Lavka Mikolayiv serpen 2008 Seredinskij O V naukovij spivrobitnik Mikolayivskogo obl arhivu Chornomorske admiraltejske poselennya Bogoyavlensk 1790 1861 rr ChORNIJ KORSAR I SIDIR BILIJ Volodimir Kravcevich Rozhneckij Dzerkalo Tizhnya 43 3 listopada 2001r Kozackij flot Ukrayini 4 gl Ukrayina shlyah do morya rozdil 1 Stanovlennya ukrayinskogo flotu M Mamchak ChORNOMORSKI KOZAKI V BITVAH NA VODI PROTI TURKIV PID ChAS VIJNI 1787 1791 rr Sergij Chornij Flot Ukrayini m Ochakiv Korotka istoriya Korabelnogo rajonu Zbior pamietnikow o dawnej Polszcze przez J U Niemcewicza Tom 3 w Lipsku Nakladem i Drukiem Reitkopfa i Haertela 1839 str 255