Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
| Цю статтю треба для відповідності Вікіпедії. (березень 2016) |
Богоявленське повстання — збройний виступ селян селища Богоявленське проти більшовицької влади у 1920 році. Організатори та командири: З. Р. Жадік, А. М. Таланов, Т. С. Дикасов. Закінчилося повстання поразкою селян, репресіями та реквізиціями.
Передісторія
Селище Богоявленське (з 1973 року — Корабельний район м. Миколаєва), Вітовка, Богоявленськ, Богоявленське, Жовтневе — місцевість у Корабельному районі Миколаєва, за 12 км на південь від центра міста. Давнє поселення доби Великого князівства Литовського на лівому березі Бузького лиману.
З самих початків становлення більшовицького режиму в Україні основною метою нової влади було вилучення продовольчих ресурсів у місцевого населення. Одним з найперших рішень ревкому було проведення продрозверстки у Богоявленському. Таке рішення обурило селян, почалися заклики до повстання. Тож місцева більшовицька влада вирішила діяти на упередження. Щоб уникнути повстання, 26 квітня 1920 року ГПУ взяло у заручники десяток членів родин активних учасників антибільшовицької агітації та відправили їх до Миколаївської в’язниці. Жорсткі дії більшовиків щодо селян прискорили повстання — реакція селян була миттєвою.
Перший бій
Наступного дня (27 квітня), щоб визволити заручників, загін повсталих богоявленців на тачанках почав наступ на Миколаїв. Повстанський загін вступив у бій з більшовиками, бій тривав до пізнього вечора. Не в змозі зупинити просування повстанців, вранці 28 квітня проти селянського загону більшовики вислали бронепотяг із загоном червоноармійців під командуванням А. Г. Сидорова. Бронепотяг рушив з Миколаєва, зупинився на станції Кульбакине і почав обстріл селища Богоявленського з гармат. Лише після варварського обстрілу селянських хат, коли селяни кинулися до своїх будинків рятувати своїх дітей, більшовикам вдалося зупинити наступ. Внаслідок гарматного обстрілу були численні жертви серед мирного населення та руйнування . Повстання було жорстоко придушене, а селяни пограбовані. Розверстку було виконано на 100 %. Окрім того, були обкладені продрозверсткою рибалки і власники усіх млинів Богоявленська, а також усі сади були конфісковані у власників. Про масштаби повстання можна судити за кількістю вилученої у повстанців зброї — це майже дві сотні рушниць та револьверів. Крім заможних селян у повстанні брали участь як середняки, так і незаможні селяни.
Перебіг подій
Вже 20 червня 1920 року у Богоявленському спалахнуло нове повстання, яке охопило не лише Богоявленське, але й Богоявленську, Вавіловську та Кисляківську волості (с. Кисляківка, тепер — с. Лимани Вітовського району). Партизанський загін у складі тридцяти повстанців, озброєних гвинтівками, револьверами та бомбами, захопив виконком. Повстанці заарештували волосного комісара Соколова, члена ревкому с. Могилевця та інших. Повсталі вдарили на сполох, скликали загальний сільський схід і закликали до повстання. Лише у Богоявленському до загону приєдналися шістдесят осіб, загоном повстанців керував колишній офіцер А. М. Таланов. До повсталих приєдналися селяни з села Станіслав, Олександрівки, Кисляківки та ближніх хуторів.
Вже наступного дня на придушення повстання були кинуті частини Херсонської групи військ Червоної армії, моряки Усть-Дніпровської флотилії та загони міліції. Врешті і друге повстання селян було жорстоко придушене. Знову почалися розстріли та масові арешти мешканців Богоявленського, з домашніх господарств повсталих конфісковано 20 000 пудів хліба. Згодом заарештовано ще 18 селян і також конфісковано 10 000 пудів зерна. Та попри репресії більшовикам не вдалося цілковито знищити повстанців, частина загону змогла вирватись з оточення.
Невдовзі з уцілілих повстанців З. Р. Жадік створив новий загін, котрим командував колишній прапорщик 58 піхотного празького полку, (за часів тимчасового уряду підвищений до звання підпоручника), повний Георгієвський кавалер Тихон Дикасов. Новостворений загін ще більше року вів партизанську боротьбу проти більшовицької влади на Миколаївщині та Херсонщині. Повстанці активно використовували таємні катакомби та давні тунелі під Богоявленським, знання місцевості часто допомагало уникати погоні. За розповідями старожилів, в одному з дворів на розі сучасної вул. Торгової та просп. Богоявленського стояв хлів із в'їздом у підземелля. Тачанка в'їжджала в тунель і виїжджала біля річки, аж за півтора кілометра від двору. Взимку загін разом з кіньми переховувався у Миколаєві . Люди чинили опір червоним продзагонам як могли, захищали свій хліб на насіння майбутнього врожаю. Були численні жертви. Подальша доля більшості організаторів та учасників повстання наразі невідома. Тихон Дикасов був арештований і ув'язнений у 1930 році, але за відсутності доказів через місяць був відпущений. Вдруге Т. С. Дикасов арештований та ув'язнений у 1938 році, звинувачений в участі у контрреволюційній спілці колишніх офіцерів та розстріляний. (Фото 1 .)
Наслідки повстання
Влада вдавалася до репресивних заходів, за селянами встановлюється цілковитий контроль, щоб запобігти новим повстанням у Богоявленському та його околицях. З цією метою у селищі більшовики розмістили дивізію Червоної армії. Крім 52-ї дивізії, у Богоявленську розташувалися частини 465-го стрілецького полку 155-ї стрілецької бригади. Читаємо архівні документи того часу: 4 серпня 1920 року Богоявленський волкомітет ухвалив постанови:
 | Створити комісію з м’ясної розверстки на чолі з Андреєвим І. І. |  |
На черговому пленарному засіданні ради 27 липня 1920 року ухвалено ряд постанов:
| | Надати допомогу Червоній армії, викосивши 40 десятин сіна в Кисляківській волості, мобілізувати для цього 30 жниварок і до них робітників. | |
Реквізиції, «розкуркулення», конфіскація коней і возів для потреб Червоної армії остаточно підірвали господарський потенціал села. Богоявленський виконком 9 вересня 1920 р. створив три комісії з виконання продрозверстки, до комісії увійшло 9 осіб, очолювали комісії члени виконкому П. В. Чмирков, В. А. Нікітін, І. С. Римбалович. Так, з 1 по 7 листопада продрозверстку у Богоявленському було виконано лише на 44,46 %, з 23 по 30 грудня — на 66,16 %. Читаємо протокол повітової ради від 26 березня 1921 року:
| | Робота серед жінок слабка, комсомол працює задовільно. Для охорони селян, що виїжджають у степ для роботи, командир 52-ї дивізії наказав виділити три загони в кількості 25 бійців на весь період весняної посівної кампанії. Перший загін розмістили на Орлових хуторах, біля Яблуновського, другий — на Григорівці, третій — на хуторі Андрієвських. Розквартирувати загони на Пузирях. | |
Результат не змусив себе довго чекати. 1921 року розпочався голод, селяни не мали чим засіяти поля. Лише за офіційними підрахунками голод забрав понад 2000 життів селян. Якщо взяти до уваги, що у селищі мешкало 10460 осіб, то 2000 померлих від голоду складало п’яту частину населення. Радянська влада, котра пограбувала восени селян — власне прирекла їх на голодну смерть. Сотні голодних Богоявленських сиріт були відправлені до дитбудинків. За даними перепису 1926 року, в Богоявленську мешкало 7177 осіб, з них українців — 7038, росіян — 95, поляків — 2, євреїв — 20, білорусів — 15, молдаван — 2. Як бачимо, за п’ять років населення Богоявленська зменшилося на 3343 особи. Богоявленськ в перші роки колективізації був найгіршим пунктом у районі з колективізації. Навіть через вісім років (за даними на 15 жовтня 1929 р.) з 1559 селянських господарств Богоявленського лише 85 входили до колгоспу.
Висновки
Люди категорично не хотіли вступати в колгоспи. Але йшла агітація, тиск, залякування, репресії і поступово всі товариства спільної обробки землі — артілі, почали вливатися у колгоспи. Усуспільнивши селянські господарства, держава отримала повний контроль над продовольчими ресурсами, що дозволило комуністичній владі врешті організувати Голодомор — геноцид 1932—1933 рр.
Примітки
- Снытко и Касьяновский, 2012.
- Снитко Касьяновський, Іван Олексійович , Валентин Олександрович (2012). Богоявленск и его окрестности: Историческо-краеведческие очерки (Російська та Українська .) . м. Сімферополь: "Тавріда". с. 184с.: іл. ISBN .
{{}}: Перевірте значення|isbn=: недійсний символ ()
Джерела
- Снытко И. А., Касьяновский В. А. Богоявленск и его окрестности: Историко-краеведческие очерки. — Симферополь : Таврида, 2012. — 184 с. — .
- Слідчі справи на Дикасова Тихона Семеновича від 1922, 1930 та 1938 рр. ( Обласний державний архів ) .
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Cyu stattyu treba vikifikuvati dlya vidpovidnosti standartam yakosti Vikipediyi Bud laska dopomozhit dodavannyam dorechnih vnutrishnih posilan abo vdoskonalennyam rozmitki statti berezen 2016 Bogoyavlenske povstannya zbrojnij vistup selyan selisha Bogoyavlenske proti bilshovickoyi vladi u 1920 roci Organizatori ta komandiri Z R Zhadik A M Talanov T S Dikasov Zakinchilosya povstannya porazkoyu selyan represiyami ta rekviziciyami PeredistoriyaSelishe Bogoyavlenske z 1973 roku Korabelnij rajon m Mikolayeva Vitovka Bogoyavlensk Bogoyavlenske Zhovtneve miscevist u Korabelnomu rajoni Mikolayeva za 12 km na pivden vid centra mista Davnye poselennya dobi Velikogo knyazivstva Litovskogo na livomu berezi Buzkogo limanu Z samih pochatkiv stanovlennya bilshovickogo rezhimu v Ukrayini osnovnoyu metoyu novoyi vladi bulo viluchennya prodovolchih resursiv u miscevogo naselennya Odnim z najpershih rishen revkomu bulo provedennya prodrozverstki u Bogoyavlenskomu Take rishennya oburilo selyan pochalisya zakliki do povstannya Tozh misceva bilshovicka vlada virishila diyati na uperedzhennya Shob uniknuti povstannya 26 kvitnya 1920 roku GPU vzyalo u zaruchniki desyatok chleniv rodin aktivnih uchasnikiv antibilshovickoyi agitaciyi ta vidpravili yih do Mikolayivskoyi v yaznici Zhorstki diyi bilshovikiv shodo selyan priskorili povstannya reakciya selyan bula mittyevoyu Obkladinka slidchoyi spravi Dikasova Tihona Semenovicha Pershij bijNastupnogo dnya 27 kvitnya shob vizvoliti zaruchnikiv zagin povstalih bogoyavlenciv na tachankah pochav nastup na Mikolayiv Povstanskij zagin vstupiv u bij z bilshovikami bij trivav do piznogo vechora Ne v zmozi zupiniti prosuvannya povstanciv vranci 28 kvitnya proti selyanskogo zagonu bilshoviki vislali bronepotyag iz zagonom chervonoarmijciv pid komanduvannyam A G Sidorova Bronepotyag rushiv z Mikolayeva zupinivsya na stanciyi Kulbakine i pochav obstril selisha Bogoyavlenskogo z garmat Lishe pislya varvarskogo obstrilu selyanskih hat koli selyani kinulisya do svoyih budinkiv ryatuvati svoyih ditej bilshovikam vdalosya zupiniti nastup Vnaslidok garmatnogo obstrilu buli chislenni zhertvi sered mirnogo naselennya ta rujnuvannya Povstannya bulo zhorstoko pridushene a selyani pograbovani Rozverstku bulo vikonano na 100 Okrim togo buli obkladeni prodrozverstkoyu ribalki i vlasniki usih mliniv Bogoyavlenska a takozh usi sadi buli konfiskovani u vlasnikiv Pro masshtabi povstannya mozhna suditi za kilkistyu viluchenoyi u povstanciv zbroyi ce majzhe dvi sotni rushnic ta revolveriv Krim zamozhnih selyan u povstanni brali uchast yak serednyaki tak i nezamozhni selyani Perebig podijVzhe 20 chervnya 1920 roku u Bogoyavlenskomu spalahnulo nove povstannya yake ohopilo ne lishe Bogoyavlenske ale j Bogoyavlensku Vavilovsku ta Kislyakivsku volosti s Kislyakivka teper s Limani Vitovskogo rajonu Partizanskij zagin u skladi tridcyati povstanciv ozbroyenih gvintivkami revolverami ta bombami zahopiv vikonkom Povstanci zaareshtuvali volosnogo komisara Sokolova chlena revkomu s Mogilevcya ta inshih Povstali vdarili na spoloh sklikali zagalnij silskij shid i zaklikali do povstannya Lishe u Bogoyavlenskomu do zagonu priyednalisya shistdesyat osib zagonom povstanciv keruvav kolishnij oficer A M Talanov Do povstalih priyednalisya selyani z sela Stanislav Oleksandrivki Kislyakivki ta blizhnih hutoriv Vzhe nastupnogo dnya na pridushennya povstannya buli kinuti chastini Hersonskoyi grupi vijsk Chervonoyi armiyi moryaki Ust Dniprovskoyi flotiliyi ta zagoni miliciyi Vreshti i druge povstannya selyan bulo zhorstoko pridushene Znovu pochalisya rozstrili ta masovi areshti meshkanciv Bogoyavlenskogo z domashnih gospodarstv povstalih konfiskovano 20 000 pudiv hliba Zgodom zaareshtovano she 18 selyan i takozh konfiskovano 10 000 pudiv zerna Ta popri represiyi bilshovikam ne vdalosya cilkovito znishiti povstanciv chastina zagonu zmogla virvatis z otochennya Nevdovzi z ucililih povstanciv Z R Zhadik stvoriv novij zagin kotrim komanduvav kolishnij praporshik 58 pihotnogo prazkogo polku za chasiv timchasovogo uryadu pidvishenij do zvannya pidporuchnika povnij Georgiyevskij kavaler Tihon Dikasov Novostvorenij zagin she bilshe roku viv partizansku borotbu proti bilshovickoyi vladi na Mikolayivshini ta Hersonshini Povstanci aktivno vikoristovuvali tayemni katakombi ta davni tuneli pid Bogoyavlenskim znannya miscevosti chasto dopomagalo unikati pogoni Za rozpovidyami starozhiliv v odnomu z dvoriv na rozi suchasnoyi vul Torgovoyi ta prosp Bogoyavlenskogo stoyav hliv iz v yizdom u pidzemellya Tachanka v yizhdzhala v tunel i viyizhdzhala bilya richki azh za pivtora kilometra vid dvoru Vzimku zagin razom z kinmi perehovuvavsya u Mikolayevi Lyudi chinili opir chervonim prodzagonam yak mogli zahishali svij hlib na nasinnya majbutnogo vrozhayu Buli chislenni zhertvi Podalsha dolya bilshosti organizatoriv ta uchasnikiv povstannya narazi nevidoma Tihon Dikasov buv areshtovanij i uv yaznenij u 1930 roci ale za vidsutnosti dokaziv cherez misyac buv vidpushenij Vdruge T S Dikasov areshtovanij ta uv yaznenij u 1938 roci zvinuvachenij v uchasti u kontrrevolyucijnij spilci kolishnih oficeriv ta rozstrilyanij Foto 1 Naslidki povstannyaVlada vdavalasya do represivnih zahodiv za selyanami vstanovlyuyetsya cilkovitij kontrol shob zapobigti novim povstannyam u Bogoyavlenskomu ta jogo okolicyah Z ciyeyu metoyu u selishi bilshoviki rozmistili diviziyu Chervonoyi armiyi Krim 52 yi diviziyi u Bogoyavlensku roztashuvalisya chastini 465 go strileckogo polku 155 yi strileckoyi brigadi Chitayemo arhivni dokumenti togo chasu 4 serpnya 1920 roku Bogoyavlenskij volkomitet uhvaliv postanovi Kopiya istoriyi hvorobi Dikasova T S 1916 r Stvoriti komisiyu z m yasnoyi rozverstki na choli z Andreyevim I I Na chergovomu plenarnomu zasidanni radi 27 lipnya 1920 roku uhvaleno ryad postanov Nadati dopomogu Chervonij armiyi vikosivshi 40 desyatin sina v Kislyakivskij volosti mobilizuvati dlya cogo 30 zhnivarok i do nih robitnikiv Rekviziciyi rozkurkulennya konfiskaciya konej i voziv dlya potreb Chervonoyi armiyi ostatochno pidirvali gospodarskij potencial sela Bogoyavlenskij vikonkom 9 veresnya 1920 r stvoriv tri komisiyi z vikonannya prodrozverstki do komisiyi uvijshlo 9 osib ocholyuvali komisiyi chleni vikonkomu P V Chmirkov V A Nikitin I S Rimbalovich Tak z 1 po 7 listopada prodrozverstku u Bogoyavlenskomu bulo vikonano lishe na 44 46 z 23 po 30 grudnya na 66 16 Chitayemo protokol povitovoyi radi vid 26 bereznya 1921 roku Robota sered zhinok slabka komsomol pracyuye zadovilno Dlya ohoroni selyan sho viyizhdzhayut u step dlya roboti komandir 52 yi diviziyi nakazav vidiliti tri zagoni v kilkosti 25 bijciv na ves period vesnyanoyi posivnoyi kampaniyi Pershij zagin rozmistili na Orlovih hutorah bilya Yablunovskogo drugij na Grigorivci tretij na hutori Andriyevskih Rozkvartiruvati zagoni na Puziryah Rezultat ne zmusiv sebe dovgo chekati 1921 roku rozpochavsya golod selyani ne mali chim zasiyati polya Lishe za oficijnimi pidrahunkami golod zabrav ponad 2000 zhittiv selyan Yaksho vzyati do uvagi sho u selishi meshkalo 10460 osib to 2000 pomerlih vid golodu skladalo p yatu chastinu naselennya Radyanska vlada kotra pograbuvala voseni selyan vlasne prirekla yih na golodnu smert Sotni golodnih Bogoyavlenskih sirit buli vidpravleni do ditbudinkiv Za danimi perepisu 1926 roku v Bogoyavlensku meshkalo 7177 osib z nih ukrayinciv 7038 rosiyan 95 polyakiv 2 yevreyiv 20 bilorusiv 15 moldavan 2 Yak bachimo za p yat rokiv naselennya Bogoyavlenska zmenshilosya na 3343 osobi Bogoyavlensk v pershi roki kolektivizaciyi buv najgirshim punktom u rajoni z kolektivizaciyi Navit cherez visim rokiv za danimi na 15 zhovtnya 1929 r z 1559 selyanskih gospodarstv Bogoyavlenskogo lishe 85 vhodili do kolgospu VisnovkiLyudi kategorichno ne hotili vstupati v kolgospi Ale jshla agitaciya tisk zalyakuvannya represiyi i postupovo vsi tovaristva spilnoyi obrobki zemli artili pochali vlivatisya u kolgospi Ususpilnivshi selyanski gospodarstva derzhava otrimala povnij kontrol nad prodovolchimi resursami sho dozvolilo komunistichnij vladi vreshti organizuvati Golodomor genocid 1932 1933 rr PrimitkiSnytko i Kasyanovskij 2012 Snitko Kasyanovskij Ivan Oleksijovich Valentin Oleksandrovich 2012 Bogoyavlensk i ego okrestnosti Istorichesko kraevedcheskie ocherki Rosijska ta Ukrayinska m Simferopol Tavrida s 184s il ISBN ISBN 978 966 584 052 7 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite book title Shablon Cite book cite book a Perevirte znachennya isbn nedijsnij simvol dovidka DzherelaSnytko I A Kasyanovskij V A Bogoyavlensk i ego okrestnosti Istoriko kraevedcheskie ocherki Simferopol Tavrida 2012 184 s ISBN 978 966 584 052 7 Slidchi spravi na Dikasova Tihona Semenovicha vid 1922 1930 ta 1938 rr Oblasnij derzhavnij arhiv