Станісла́в — село в Україні, центр Станіславської сільської громади Херсонського району Херсонської області. Населення становить 4941 осіб.
село Станіслав | |||||
---|---|---|---|---|---|
| |||||
Країна | Україна | ||||
Область | Херсонська область | ||||
Район | Херсонський район | ||||
Громада | Станіславська сільська громада | ||||
Облікова картка | Станіслав | ||||
Основні дані | |||||
Засноване | 1697 | ||||
Населення | 4941 | ||||
Площа | 6,826 км² | ||||
Густота населення | 723,85 осіб/км² | ||||
Поштовий індекс | 75051 | ||||
Телефонний код | +380 5547 | ||||
Географічні дані | |||||
Географічні координати | H G O | ||||
Середня висота над рівнем моря | 38 м | ||||
Водойми | Дніпровський лиман | ||||
Відстань до обласного центру | 39,5 км | ||||
Відстань до районного центру | 39,5 км | ||||
Найближча залізнична станція | Херсон | ||||
Відстань до залізничної станції | 39,5 км | ||||
Місцева влада | |||||
Адреса ради | 75051, Херсонська обл., Херсонський р-н., с. Станіслав, вул. Свободи, 15 | ||||
Сільський голова | Самойленко Іван Дмитрович | ||||
Карта | |||||
Станіслав | |||||
Станіслав | |||||
Мапа | |||||
Станіслав у Вікісховищі |
Географія
Розташований на правому березі Дніпровського лиману, на автодорозі Т 1501 (Херсон—Олександрівка).
Історія
Перша згадка про Станіслав в «Описі ріки Дніпро від Переволочної до Чорного моря» від 20 січня 1697 року.
У 1754 році в селі Станіслав згадуються зимівники запорожців, де козаки займалися рибним промислом, добували сіль у Прогноях, вирощували пшеницю, гречку. Село Станіслав належало до Перевізької паланки.
Місцевість, де розташований Станіслав, була заселена відвіку. Про це свідчать виявлені на території і поблизу села поселення епохи бронзи (II тисячоліття до н. е.), городище, поселення і 2 могильники скіфського часу (VII—III ст. до н. е.). Існує припущення, що згадуваний Геродотом храм Деметри (V ст. до н. е.), знаходився на місці нинішнього Станіслава.
Виявлені також поселення перших століть н. е., пов'язані з грецькою колонією Ольвія, розташованою на іншому боці Бузького лиману. У селі стояв храм Деметри. Знайдені 2 візантійські монети X ст. н. е.
Під час перебування цієї території під владою Великого князівства Литовського у XV ст. на мисі, який врізається в Дніпровський лиман, виникло поселення, яке згодом було зруйновано. Вітовт під час походу на татар влітку 1398 року відбив собі околиці нижнього Дніпра й для оборони їх поставив кам'яний замок, назвавши його городом святого Івана. Київська земля у XV сторіччі — централізований організм, де військова, фіскальна, адміністративна і судова влада була зосереджена в руках нащадків Володимира Ольгердовича — Івана Володимировича (?- 1435), Олелька Володимировича (1441—1454), та його сина Семена Олельковича (1454—1470).
Протягом короткого часу за великого князя Вітовта (1392–1430), який не без успіху намагався встановити контроль над Причорномор'ям, буферна смуга вважалася частиною русько-литовської державної території. Останні сліди руських залог, висунутих далеко на південь, фіксуються у 1450—1460-х рр.
Згадкою про так званих «Князя Семенових людей», тобто бояр Семена Олельковича Київського, які несли вартову службу на косі при злитті Дніпровського і Бузького лиманів, стала місцевість на північ від села, саме ця коса отримала назву Семенового Рогу (село Лупареве).
Ймовірно у Станіславі, розташовувався один із таборів Богдана Хмельницького у кінці 1647, на початку 1648 року.
Після утворення Нової Січі і створення Прогнойської паланки тут була переправа, що пов'язувала паланку з правобережжям лиману. У 1768 р. нею скористалися запорожці, що йшли з Прогноїв для участі в Коліївщині.
У 1754 році згадуються зимівники запорожців — Якима Кравця (1755-отаман Платнирівського куреня), Михайла Бойка — Платнирівського куреня.
У 1774 відібраний в Османської імперії і включений до складу Російської імперії.
В 1787 році тут мешкало 1290 чоловік і 45 жінок та при селі було 25 100 десятин зручної і 3900 десятин незручної землі.
У 1788 році казенне село Станіслав входить до складу території Чорноморського козацького війська.
У 1790 р. в селі Станіслав мешкали військові поселяни, колишні запорожці, які належали до чорноморців — 18 хазяїв при них рахувалось 302 працівники. З 18 хазяїв два — сімейні. При родинах рахувалось два працівники.
Павло Кравець мав одного працівника, Яків Тимошенко — сім, Наривай і Вергун — по вісім працівників. Інші хазяї мали в середньому від 11 до 40 працівників. До них додатково були приписані 170 бурлак. Ці поселяни зі Станіслава знаходилися при лиманських заводах в Таврійській області та соляних озерах.
Інші мешканці містечка Станіслава 49 хазяїв з 679 працівниками. З 49 хазяїв сімейних сім. При родинах рахувалось п'ять працівників. Це були типові господарі — рибопромисловці, стосунки яких до робочої сили ґрунтовані на договорах.
1799 року, тут вже мешкало 201 чоловік і 181 жінка.
В першій половині XIX століття село почало швидко рости за рахунок переселенців із центральних районів України.
У 1811 році в селі було 146 господарств в яких мешкало 584 чоловіка і 561 жінка.
Переселення відбувалось з села Княжа, Звенигородського пов. Київської губ., містечка Багачка, Миргородського пов., Полтавської губ., сіл Богушкова Слобідка, Чехівка, Мельники, Москаленки, Деньги, Кропивна, Чорнобай, Білоусівка, Золотоніського пов., Полтавської губ.
Вже 1816 року тут нараховувалось 1557 осіб.
В 1841 році село Станіслав, яке складалося із 336 дворів, було віднесено до розряду містечок Херсонського повіту.
Станом на 1886 рік у містечку мешкала 3131 особа, налічувалось 510 дворів, існувала церква православна, школа, 11 лавок, земська станція, 3 винних погреба, відбувались ярмарок 14 вересня, торжок, базар по неділям та святковим дням. За 4 версти — рибний завод. За 7 верст — рибний завод. За 9 верст — 2 рибних заводи. За 11 верст — рибний завод.
1928 року, село Станіслав, налічувало 1145 господарств. Кількість населення становило 5020 осіб: 2378 — чоловіків, 2642 — жінки.
Під час організованого радянською владою Голодомору 1932—1933 років померло щонайменше 62 жителі села.
Станіслав був окупований рашистами на початку березня 2022 року.
10 листопада 2022 року Станіслав звільнений в результаті контрнаступу ЗСУ на херсонському напрямку.
Населення
Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 5068 осіб, з яких 2397 чоловіків та 2671 жінка.
За переписом населення України 2001 року в селі мешкала 4941 особа.
Мовний склад
Рідна мова населення за даними перепису 2001 року:
Мова | Чисельність, осіб | Доля |
---|---|---|
Українська | 4 360 | 88,24 % |
Російська | 483 | 9,78 % |
Інше | 98 | 1,98 % |
Разом | 4 941 | 100,00 % |
Пам'ятки
- Сліди валу II—III століття.
- Козацькі кам'яні хрести XVIII століття на місцевому кладовищі.
- Будинок колишнього банку 1908 року, наслідує стиль епохи Відродження.
- Будинок колишньої церковноприходської школи з другої половини XIX століття.
Економіка
В селі по вул. Білозерське шосе, 13-а розташовані потужності ТОВ «Лиман-агро», на яких у скляні банки розливається натуральний томатний сік вищого ґатунку.
Церковне життя
За часів нової січі у селі була каплиця Святителя Миколая, яка знаходилась на березі лиману (на низу).
1780 року розпочалось будівництво Миколаївської церкви, вона знаходилась на місці сучасного будинку культури (на горі).
У 1785—1786 роках при каплиці правив службу священик Дмитро Руденко. У 1811 році церква згоріла, а на її місці в 1818 році була збудована нова. В 1817—1856 роках церковнослужителем у ній був син Дмитра Руденка Петро Дмитрович Руденко.
Храми
Відомі люди
- Авраменко Віталій Григорович (1912-1974) — заслужений артист УРСР, театральний режисер, актор
- (1904-(?)) — генерал-майор артилерії
- (1922-2004) — генерал-лейтенант бронетанкових військ
- — доктор медичних наук
- (1899-1973) — заслужений учитель УРСР, журналіст, письменник
- Голобородько Юрій Костянтинович (1927-2009) — заслужений журналіст України, педагог, письменник
- Голобородько Владислав Костянтинович (1938—1985) — журналіст, тележурналіст, редактор
- Друзяка В'ячеслав Михайлович — поет-пісняр, перекладач, музикант, композитор, педагог, член Національної спілки письменників України
- Кавуньов Андрій Григорович (1917—1985) — голова рибколгоспу «Шлях Леніна»
- — кандидат технічних наук
- — кандидат фізико-математичних наук
- Макушенко Микола Олександрович (1922-1994) — голова колгоспу імені 40-річчя Жовтня, 1955 — травень 1961 року
- Михеїв Кость Єгорович (1927—1994) — заслужений працівник культури України, журналіст, редактор, поет, прозаїк
- Музиченко Олександр Федорович (1875—1937) — професор педагогіки, відомий діяч народної освіти, український педагог, лектор, викладач, методист
- Прокудін Юрій Миколайович (1911—1992) — доктор біологічних наук, професор, ботанік-агростолог
- Самійленко Стефан Пилипович (1906-1977) — доктор філологічних наук, професор, мовознавець
- (1921-1996) — кандидат юридичних наук, доцент
- Смутченко Леонід Тимофійович (1935—2000) — директор радгоспу «Лиманський», агрофірми «Лиман», лауреат Державної премії УРСР
- Сонько Сергій Миколайович (1993—2017) — молодший сержант Військово-Морських Сил Збройних Сил України, учасник російсько-української війни.
- Шепель Георгій Андрійович (1901-(?)) — полковник
- Шумський Юрій Васильович (1887-1954) — народний артист УРСР та СРСР, визначний актор театру і кіно, театральний режисер, педагог
Декомунізація
31 березня 2014 року демонтовано пам'ятник Леніну. У січні-лютому 2016 року перейменовано вул. Жовтневої революції на вул. Соборну, вул. Леніна — на вул. Свободи, вул. Комсомольську — на вул. Українську, вул. 25 з'їзду КПРС — на вул. Мирну, вул. Колгоспну — на вул. Покровську, вул. Радгоспну — на вул. Південну, вул. Піонерську — на вул. Таврійську, вул. К. Маркса — на вул. Херсонську, площу Леніна — на площу Свободи.
Російська окупація
25 лютого 2022 року Станіслав окупований військами РФ.
10 листопада 2022 року село звільнене ЗСУ.
Після звільнення Збройними силами України село перебуває під постійним вогнем російської армії.
Село на картах
Див. також
Примітки
- . Архів оригіналу за 13 травня 2017. Процитовано 12 лютого 2016.
- Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По данным обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутренних Дѣл, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпуск VIII. Губерніи Новороссійской группы. СанктПетербургъ. 1886. — VI + 157 с. (рос. дореф.)
- Станіслав. Геоінформаційна система місць «Голодомор 1932—1933 років в Україні». Український інститут національної пам'яті. Процитовано 18 червня 2020.
{{}}
: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url () - Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Херсонська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.
- Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Херсонська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.
- Інгульський степ. Збірник / Упорядник В.А. Сердюк. – К.: Ярославів Вал, 2018. – 456 с.
- DeepStateMAP | Мапа війни в Україні. Карта DeepState (укр.). Процитовано 10 листопада 2022.
Посилання
- Село Станіслав Facebook
- Станіславська сільська рада (Білозерський район)
- Погода в селі Станіслав
- «Історія міст і сіл УРСР. Херсонська область» на сайті «Моє місто — Херсон»
- Вигляд з космосу на сайті Вікімапія
Джерела
- Сайт територіальної громади
Це незавершена стаття з географії Херсонської області. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Stanislav Stanisla v selo v Ukrayini centr Stanislavskoyi silskoyi gromadi Hersonskogo rajonu Hersonskoyi oblasti Naselennya stanovit 4941 osib selo StanislavGerb PraporKrayina UkrayinaOblast Hersonska oblastRajon Hersonskij rajonGromada Stanislavska silska gromadaOblikova kartka Stanislav Osnovni daniZasnovane 1697Naselennya 4941Plosha 6 826 km Gustota naselennya 723 85 osib km Poshtovij indeks 75051Telefonnij kod 380 5547Geografichni daniGeografichni koordinati 46 34 13 pn sh 32 08 51 sh d H G OSerednya visota nad rivnem morya 38 mVodojmi Dniprovskij limanVidstan do oblasnogo centru 39 5 kmVidstan do rajonnogo centru 39 5 kmNajblizhcha zaliznichna stanciya HersonVidstan do zaliznichnoyi stanciyi 39 5 kmMisceva vladaAdresa radi 75051 Hersonska obl Hersonskij r n s Stanislav vul Svobodi 15Silskij golova Samojlenko Ivan DmitrovichKartaStanislavStanislavMapa Stanislav u VikishovishiGeografiyaRoztashovanij na pravomu berezi Dniprovskogo limanu na avtodorozi T 1501 Herson Oleksandrivka IstoriyaPersha zgadka pro Stanislav v Opisi riki Dnipro vid Perevolochnoyi do Chornogo morya vid 20 sichnya 1697 roku U 1754 roci v seli Stanislav zgaduyutsya zimivniki zaporozhciv de kozaki zajmalisya ribnim promislom dobuvali sil u Prognoyah viroshuvali pshenicyu grechku Selo Stanislav nalezhalo do Perevizkoyi palanki Miscevist de roztashovanij Stanislav bula zaselena vidviku Pro ce svidchat viyavleni na teritoriyi i poblizu sela poselennya epohi bronzi II tisyacholittya do n e gorodishe poselennya i 2 mogilniki skifskogo chasu VII III st do n e Isnuye pripushennya sho zgaduvanij Gerodotom hram Demetri V st do n e znahodivsya na misci ninishnogo Stanislava Viyavleni takozh poselennya pershih stolit n e pov yazani z greckoyu koloniyeyu Olviya roztashovanoyu na inshomu boci Buzkogo limanu U seli stoyav hram Demetri Znajdeni 2 vizantijski moneti X st n e Pid chas perebuvannya ciyeyi teritoriyi pid vladoyu Velikogo knyazivstva Litovskogo u XV st na misi yakij vrizayetsya v Dniprovskij liman viniklo poselennya yake zgodom bulo zrujnovano Vitovt pid chas pohodu na tatar vlitku 1398 roku vidbiv sobi okolici nizhnogo Dnipra j dlya oboroni yih postaviv kam yanij zamok nazvavshi jogo gorodom svyatogo Ivana Kiyivska zemlya u XV storichchi centralizovanij organizm de vijskova fiskalna administrativna i sudova vlada bula zoseredzhena v rukah nashadkiv Volodimira Olgerdovicha Ivana Volodimirovicha 1435 Olelka Volodimirovicha 1441 1454 ta jogo sina Semena Olelkovicha 1454 1470 Protyagom korotkogo chasu za velikogo knyazya Vitovta 1392 1430 yakij ne bez uspihu namagavsya vstanoviti kontrol nad Prichornomor yam buferna smuga vvazhalasya chastinoyu rusko litovskoyi derzhavnoyi teritoriyi Ostanni slidi ruskih zalog visunutih daleko na pivden fiksuyutsya u 1450 1460 h rr Zgadkoyu pro tak zvanih Knyazya Semenovih lyudej tobto boyar Semena Olelkovicha Kiyivskogo yaki nesli vartovu sluzhbu na kosi pri zlitti Dniprovskogo i Buzkogo limaniv stala miscevist na pivnich vid sela same cya kosa otrimala nazvu Semenovogo Rogu selo Lupareve Jmovirno u Stanislavi roztashovuvavsya odin iz taboriv Bogdana Hmelnickogo u kinci 1647 na pochatku 1648 roku Pislya utvorennya Novoyi Sichi i stvorennya Prognojskoyi palanki tut bula pereprava sho pov yazuvala palanku z pravoberezhzhyam limanu U 1768 r neyu skoristalisya zaporozhci sho jshli z Prognoyiv dlya uchasti v Koliyivshini U 1754 roci zgaduyutsya zimivniki zaporozhciv Yakima Kravcya 1755 otaman Platnirivskogo kurenya Mihajla Bojka Platnirivskogo kurenya U 1774 vidibranij v Osmanskoyi imperiyi i vklyuchenij do skladu Rosijskoyi imperiyi V 1787 roci tut meshkalo 1290 cholovik i 45 zhinok ta pri seli bulo 25 100 desyatin zruchnoyi i 3900 desyatin nezruchnoyi zemli U 1788 roci kazenne selo Stanislav vhodit do skladu teritoriyi Chornomorskogo kozackogo vijska U 1790 r v seli Stanislav meshkali vijskovi poselyani kolishni zaporozhci yaki nalezhali do chornomorciv 18 hazyayiv pri nih rahuvalos 302 pracivniki Z 18 hazyayiv dva simejni Pri rodinah rahuvalos dva pracivniki Pavlo Kravec mav odnogo pracivnika Yakiv Timoshenko sim Narivaj i Vergun po visim pracivnikiv Inshi hazyayi mali v serednomu vid 11 do 40 pracivnikiv Do nih dodatkovo buli pripisani 170 burlak Ci poselyani zi Stanislava znahodilisya pri limanskih zavodah v Tavrijskij oblasti ta solyanih ozerah Inshi meshkanci mistechka Stanislava 49 hazyayiv z 679 pracivnikami Z 49 hazyayiv simejnih sim Pri rodinah rahuvalos p yat pracivnikiv Ce buli tipovi gospodari ribopromislovci stosunki yakih do robochoyi sili gruntovani na dogovorah 1799 roku tut vzhe meshkalo 201 cholovik i 181 zhinka V pershij polovini XIX stolittya selo pochalo shvidko rosti za rahunok pereselenciv iz centralnih rajoniv Ukrayini U 1811 roci v seli bulo 146 gospodarstv v yakih meshkalo 584 cholovika i 561 zhinka Pereselennya vidbuvalos z sela Knyazha Zvenigorodskogo pov Kiyivskoyi gub mistechka Bagachka Mirgorodskogo pov Poltavskoyi gub sil Bogushkova Slobidka Chehivka Melniki Moskalenki Dengi Kropivna Chornobaj Bilousivka Zolotoniskogo pov Poltavskoyi gub Vzhe 1816 roku tut narahovuvalos 1557 osib V 1841 roci selo Stanislav yake skladalosya iz 336 dvoriv bulo vidneseno do rozryadu mistechok Hersonskogo povitu Stanom na 1886 rik u mistechku meshkala 3131 osoba nalichuvalos 510 dvoriv isnuvala cerkva pravoslavna shkola 11 lavok zemska stanciya 3 vinnih pogreba vidbuvalis yarmarok 14 veresnya torzhok bazar po nedilyam ta svyatkovim dnyam Za 4 versti ribnij zavod Za 7 verst ribnij zavod Za 9 verst 2 ribnih zavodi Za 11 verst ribnij zavod 1928 roku selo Stanislav nalichuvalo 1145 gospodarstv Kilkist naselennya stanovilo 5020 osib 2378 cholovikiv 2642 zhinki Pid chas organizovanogo radyanskoyu vladoyu Golodomoru 1932 1933 rokiv pomerlo shonajmenshe 62 zhiteli sela Stanislav buv okupovanij rashistami na pochatku bereznya 2022 roku 10 listopada 2022 roku Stanislav zvilnenij v rezultati kontrnastupu ZSU na hersonskomu napryamku NaselennyaZgidno z perepisom URSR 1989 roku chiselnist nayavnogo naselennya sela stanovila 5068 osib z yakih 2397 cholovikiv ta 2671 zhinka Za perepisom naselennya Ukrayini 2001 roku v seli meshkala 4941 osoba Movnij sklad Ridna mova naselennya za danimi perepisu 2001 roku Mova Chiselnist osib DolyaUkrayinska 4 360 88 24 Rosijska 483 9 78 Inshe 98 1 98 Razom 4 941 100 00 Pam yatkiSlidi valu II III stolittya Kozacki kam yani hresti XVIII stolittya na miscevomu kladovishi Budinok kolishnogo banku 1908 roku nasliduye stil epohi Vidrodzhennya Budinok kolishnoyi cerkovnoprihodskoyi shkoli z drugoyi polovini XIX stolittya EkonomikaV seli po vul Bilozerske shose 13 a roztashovani potuzhnosti TOV Liman agro na yakih u sklyani banki rozlivayetsya naturalnij tomatnij sik vishogo gatunku Cerkovne zhittyaZa chasiv novoyi sichi u seli bula kaplicya Svyatitelya Mikolaya yaka znahodilas na berezi limanu na nizu 1780 roku rozpochalos budivnictvo Mikolayivskoyi cerkvi vona znahodilas na misci suchasnogo budinku kulturi na gori U 1785 1786 rokah pri kaplici praviv sluzhbu svyashenik Dmitro Rudenko U 1811 roci cerkva zgorila a na yiyi misci v 1818 roci bula zbudovana nova V 1817 1856 rokah cerkovnosluzhitelem u nij buv sin Dmitra Rudenka Petro Dmitrovich Rudenko HramiPokrovskij hram UPC MP Cerkva Svyatogo Dimitriya PCU nastoyatel hramu Arhimandrit Nikon Mar yan GurtovskijVidomi lyudiAvramenko Vitalij Grigorovich 1912 1974 zasluzhenij artist URSR teatralnij rezhiser aktor 1904 general major artileriyi 1922 2004 general lejtenant bronetankovih vijsk doktor medichnih nauk 1899 1973 zasluzhenij uchitel URSR zhurnalist pismennik Goloborodko Yurij Kostyantinovich 1927 2009 zasluzhenij zhurnalist Ukrayini pedagog pismennik Goloborodko Vladislav Kostyantinovich 1938 1985 zhurnalist telezhurnalist redaktor Druzyaka V yacheslav Mihajlovich poet pisnyar perekladach muzikant kompozitor pedagog chlen Nacionalnoyi spilki pismennikiv Ukrayini Kavunov Andrij Grigorovich 1917 1985 golova ribkolgospu Shlyah Lenina kandidat tehnichnih nauk kandidat fiziko matematichnih nauk Makushenko Mikola Oleksandrovich 1922 1994 golova kolgospu imeni 40 richchya Zhovtnya 1955 traven 1961 roku Miheyiv Kost Yegorovich 1927 1994 zasluzhenij pracivnik kulturi Ukrayini zhurnalist redaktor poet prozayik Muzichenko Oleksandr Fedorovich 1875 1937 profesor pedagogiki vidomij diyach narodnoyi osviti ukrayinskij pedagog lektor vikladach metodist Prokudin Yurij Mikolajovich 1911 1992 doktor biologichnih nauk profesor botanik agrostolog Samijlenko Stefan Pilipovich 1906 1977 doktor filologichnih nauk profesor movoznavec 1921 1996 kandidat yuridichnih nauk docent Smutchenko Leonid Timofijovich 1935 2000 direktor radgospu Limanskij agrofirmi Liman laureat Derzhavnoyi premiyi URSR Sonko Sergij Mikolajovich 1993 2017 molodshij serzhant Vijskovo Morskih Sil Zbrojnih Sil Ukrayini uchasnik rosijsko ukrayinskoyi vijni Shepel Georgij Andrijovich 1901 polkovnik Shumskij Yurij Vasilovich 1887 1954 narodnij artist URSR ta SRSR viznachnij aktor teatru i kino teatralnij rezhiser pedagogDekomunizaciya31 bereznya 2014 roku demontovano pam yatnik Leninu U sichni lyutomu 2016 roku perejmenovano vul Zhovtnevoyi revolyuciyi na vul Sobornu vul Lenina na vul Svobodi vul Komsomolsku na vul Ukrayinsku vul 25 z yizdu KPRS na vul Mirnu vul Kolgospnu na vul Pokrovsku vul Radgospnu na vul Pivdennu vul Pionersku na vul Tavrijsku vul K Marksa na vul Hersonsku ploshu Lenina na ploshu Svobodi Rosijska okupaciya25 lyutogo 2022 roku Stanislav okupovanij vijskami RF 10 listopada 2022 roku selo zvilnene ZSU Pislya zvilnennya Zbrojnimi silami Ukrayini selo perebuvaye pid postijnim vognem rosijskoyi armiyi Selo na kartah1770 rik 1775 rik 1835 rik 1985 rikDiv takozhPerelik naselenih punktiv sho postrazhdali vid Golodomoru 1932 1933 Hersonska oblast Stanislavskij zakaznikPrimitki Arhiv originalu za 13 travnya 2017 Procitovano 12 lyutogo 2016 Volosti i vazhnѣjshiya seleniya Evropejskoj Rossii Po dannym obslѣdovaniya proizvedennago statisticheskimi uchrezhdeniyami Ministerstva Vnutrennih Dѣl po porucheniyu Statisticheskago Sovѣta Izdanie Centralnago Statisticheskago Komiteta Vypusk VIII Gubernii Novorossijskoj gruppy SanktPeterburg 1886 VI 157 s ros doref Stanislav Geoinformacijna sistema misc Golodomor 1932 1933 rokiv v Ukrayini Ukrayinskij institut nacionalnoyi pam yati Procitovano 18 chervnya 2020 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 Storinki z parametrom url status ale bez parametra archive url posilannya Kilkist nayavnogo ta postijnogo naselennya po kozhnomu silskomu naselenomu punktu Hersonska oblast osib Region Rik Kategoriya naselennya Stat 1989 12 01 database ukrcensus gov ua Bank danih Derzhavnoyi sluzhbi statistiki Ukrayini Kilkist nayavnogo naselennya po kozhnomu silskomu naselenomu punktu Hersonska oblast osib Region Rik 2001 05 12 database ukrcensus gov ua Bank danih Derzhavnoyi sluzhbi statistiki Ukrayini Ridni movi v ob yednanih teritorialnih gromadah Ukrayini Ukrayinskij centr suspilnih danih Ingulskij step Zbirnik Uporyadnik V A Serdyuk K Yaroslaviv Val 2018 456 s DeepStateMAP Mapa vijni v Ukrayini Karta DeepState ukr Procitovano 10 listopada 2022 PosilannyaSelo Stanislav Facebook Stanislavska silska rada Bilozerskij rajon Pogoda v seli Stanislav Istoriya mist i sil URSR Hersonska oblast na sajti Moye misto Herson Viglyad z kosmosu na sajti VikimapiyaDzherelaSajt teritorialnoyi gromadi Ce nezavershena stattya z geografiyi Hersonskoyi oblasti Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi