Ця стаття є сирим з іншої мови. Можливо, вона створена за допомогою машинного перекладу або перекладачем, який недостатньо володіє обома мовами. (жовтень 2016) |
Георгій Андрійович Шепель | |
---|---|
Народження | 8 вересня 1901 с. Станіслав, Станіславська волость, Херсонський повіт, Херсонська губернія Російська імперія |
Смерть | після 1953 Рига, Латвійська Радянська Соціалістична Республіка, СРСР |
Країна | СРСР |
Рід військ | Стрілецькі війська |
Освіта | Військова академія Генерального штабу Збройних Сил Російської Федерації |
Роки служби | 1922—1925, 1932—1948, 1951—1953 |
Партія | КПРС |
Звання | Полковник |
Командування | [ru] |
Війни / битви | Громадянська війна в Росії Німецько-радянська війна Битва за Берлін |
Нагороди |
Біографія
Народився 8 вересня 1901 ріка в селі Станіслав (Білозерський район),в родині рибалки.
До служби в армії Шепель працював токарем на заводі імені Марті в місті Миколаїв. С вересня 1919 року по квітень 1920 року добровільно брав участь в Громадянській війні проти військ Врангеля.
Військова служба
Міжвоєнний час
22 вересня 1922 року покликаний в РСЧА Херсонським військкоматом і направлений в місто Брянськ в Тульську стрілецьку дивізію, через 2 місяці зарахований в дивізійну школу в місто Новозибків. У листопаді дивізійна школа була переведена до Москви. Після її закінчення призначений в окремий батальйон охорони РВС і Штабу РСЧА, в його складі проходил службу командиром відділення, помічником командира взводу і старшиною навчальної школи. 18 травня 1925 року звільнений в запас. Після звільнення виїхав в місто Керч де працював на Керченському металургійному комбінаті ім. П. Л. Войкова. У січні 1932 року Шепель через райвійськкомат був направлений на перепідготовку в 6-й корпусний центр в міста Одеса, після її завершення 9 березня того ж року знов був зарахований в кадри РСЧА і призначений в 44-й стрілецький полк 15-й Сиваської стрілецької дивізії КВО в місто Миколаїв. У цьому полку прослужив понад 8 років — в. п. командира взводу, помічником начальника штабу і начальника штабу батальйону, помічником начальника штабу полку. У квітні 1940 року переведений в 321-й стрілецький полк в місто Севастополь, де в. п. заступника начальника штабу полку і заступником командира батальйону. У 1940 році Шепель закінчив заочний факультет . У січні 1941 року направлений в САВО командиром батальйону 499-го окремого стрілецького полку, в квітні призначений командиром батальйону 830-го стрілецького полку в місто Семипалатинськ.
У війни на той же посаді. З 10 серпня 1941 року капітан Шепель в. п. начальника штабу 125-го запасного стрілецького полку 32-ї запасної стрілецької бригади САВО. Полк виконував завдання по прикриттю південного кордону СРСР і формуванню частин для армії, що діяла. У лютому 1942 року призначений начальником оперативного відділу штабу цього ж округу, що знаходилася на формуванні в місті Семипалатинськ. З 23 квітня по 5 травня 1942 року вона була перекинута на Брянський фронт в 3-тю армію. Після прибуття в травні капітан Шепель був призначений заступником командира 310-го, а в червні — командиром 229-го стрілецького полку цієї ж дивізії. Влітку 1942 роки дивізія в складі , потім 13-й армій цього ж фронту брала участь в .
З січня по червень 1943 року підполковник Шепель знаходився на навчанні в (прискорений курс), після закінчення призначений заступником командира Брянського фронту (наказ НКО від 14.5.1943). У серпні дивізія у складі 46-го стрілецького корпусу цього ж фронту брала участь в , у звільненні міста Карачев. Наказом ВГК від 15.08.1943 в ознаменування досягнутих успіхів їй було привласнено найменування «Карачевськая». В кінці серпня дивізія увійшла в Брянського фронту і успішно діяла в . 26 вересня її частини вступили на територію Білорусі і 28 вересня звільнили місто . З 1 жовтня 1943 року дивізія у складі армії увійшла до підпорядкування Центрального (з 20.10.1943 — Білоруського, з 24.02.1944 — 1-го Білоруського) фронту. У листопаді 1943 року її частини у складі тієї ж армії брали участь в і звільненні міста [be], потім до червня 1944 року займали оборону на схід від міста Бихів. З 25 червня 1944 року дивізія успішно діяла в , і наступальних операціях. За зразкове виконання завдань командування в цих боях при форсуванні річок і Дніпро, прорив сильно укріпленої оборони німців, а також за опанування міста Могильов вона була нагороджена орденом Червоного Прапора (10.7.1944).
З 28 липня 1944 року дивізія увійшла до складу 49-ї армії 2-го Білоруського фронту і брала участь в Осовецькій наступальній операції в оволодінні . В ході подальшого настання її частині опанували міста Ломжа, і ліквідовували останній плацдарм противника на лівому березі річки Нарев. За зразкове виконання завдань командування в боях за опанування міста і фортеці Ломжа вона була нагороджена орденом Суворова 2-го ст. (22.9.1944). В кінці вересня дивізія була виведена в другий ешелон, потім в жовтні — грудні 1944 року вела оборонні бої на південний схід від міста Остроленка.З січня 1945 року вона у складі 70-го стрілецького корпусу тих же армії і фронту брала участь в , наступальних операціях, в знищенні хельсбергськой угрупування противника. У 1944 році Шепель вступив в ВКП(б).
З 24 березня 1945 року полковник Шепель допущений до в. п. командира 49-ї армії 2-го Білоруського фронту і брав участь з нею в , у форсуванні річки Одер і опануванні міст Гартц (Гарц), Везенберг, Світів. 3 травня її частини зустрілися з передовим загоном 7-ї американської армії в районі міста , де і закінчили бойові дії. За час війни комдив Шепель був дев'ять разів згаданий в наказах Верховного Головнокомандуючого
Післявоєнний час
Після війни в серпні 1945 року дивізія була розформована, а полковник Шепель призначений уповноваженим Контрольного апарату Радянської військової адміністрації при окружних комендатурах в Німеччині, округ Хемніц (Саксонія). З березня 1946 року в. п. заступника начальника відділу по комендантській службі Управління Радянської військової адміністрації федеральної землі Тюрінгия, з березня 1947 року був начальником Управління окружної військової комендатури округу Шверін.
У серпні 1947 року відряджений в розпорядження Управління кадрів МВО, потім Управління кадрів Сухопутних військ. У січні 1948 року за власним бажанням звільнений в запас і убув в місто Рига. З 31 серпня 1951 року в. п. начальника об'єднаного райвійськкомату Литовської РСР. Наказом військового міністра СРСР від 19.11.1951 знов визначений в кадри Радянської армії із залишенням в колишній посаді. В жовтні 1953 року звільнений у запас.
Нагороди
- СРСР
- два ордена Червоного Прапору (17.03.1945, 1952)
- орден Кутузова II ступеня (29.05.1945)
- орден Вітчизняної війни I ступеня (19.07.1944)
- два ордена Червоної Зірки (01.09.1943, 03.11.1944 )
- медали в том числе:
- Іноземні нагороди
- Кавалер лицарського ордену «Віртуті Мілітарі» (ПНР, 1945)
- (ПНР, 1945)
Примітки
- Коллектив авторов. Великая Отечественная: Комдивы. Военный биографический словарь. — М.: Кучково поле, 2014. — Т. 5. — С. 1007-1009
- . Архів оригіналу за 5 червня 2017. Процитовано 1 жовтня 2016.
- Награждён в соответствии с Указом Президиума Верховного Совета СССР от 04.06.1944 "О награждении орденами и медалями за выслугу лет в Красной Армии". Архів оригіналу за 4 серпня 2017. Процитовано 1 жовтня 2016.
Посилання
- Шепель, Георгий, Андреевич - «Память народа» [ 11 червня 2016 у Wayback Machine.]
- Общедоступный электронный банк документов «Подвиг Народа в Великой Отечественной войне 1941—1945 гг.»
Література
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Cya stattya ye sirim perekladom z inshoyi movi Mozhlivo vona stvorena za dopomogoyu mashinnogo perekladu abo perekladachem yakij nedostatno volodiye oboma movami Bud laska dopomozhit polipshiti pereklad zhovten 2016 Georgij Andrijovich ShepelNarodzhennya8 veresnya 1901 1901 09 08 s Stanislav Stanislavska volost Hersonskij povit Hersonska guberniya Rosijska imperiyaSmertpislya 1953 Riga Latvijska Radyanska Socialistichna Respublika SRSRKrayina SRSRRid vijskStrilecki vijskaOsvitaVijskova akademiya Generalnogo shtabu Zbrojnih Sil Rosijskoyi FederaciyiRoki sluzhbi1922 1925 1932 1948 1951 1953PartiyaKPRSZvannya PolkovnikKomanduvannya ru Vijni bitviGromadyanska vijna v Rosiyi Nimecko radyanska vijna Bitva za BerlinNagorodiMedal Za vzyattya Kenigsberga U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Shepel BiografiyaNarodivsya 8 veresnya 1901 rika v seli Stanislav Bilozerskij rajon v rodini ribalki Do sluzhbi v armiyi Shepel pracyuvav tokarem na zavodi imeni Marti v misti Mikolayiv S veresnya 1919 roku po kviten 1920 roku dobrovilno brav uchast v Gromadyanskij vijni proti vijsk Vrangelya Vijskova sluzhbaMizhvoyennij chas 22 veresnya 1922 roku poklikanij v RSChA Hersonskim vijskkomatom i napravlenij v misto Bryansk v Tulsku strilecku diviziyu cherez 2 misyaci zarahovanij v divizijnu shkolu v misto Novozibkiv U listopadi divizijna shkola bula perevedena do Moskvi Pislya yiyi zakinchennya priznachenij v okremij bataljon ohoroni RVS i Shtabu RSChA v jogo skladi prohodil sluzhbu komandirom viddilennya pomichnikom komandira vzvodu i starshinoyu navchalnoyi shkoli 18 travnya 1925 roku zvilnenij v zapas Pislya zvilnennya viyihav v misto Kerch de pracyuvav na Kerchenskomu metalurgijnomu kombinati im P L Vojkova U sichni 1932 roku Shepel cherez rajvijskkomat buv napravlenij na perepidgotovku v 6 j korpusnij centr v mista Odesa pislya yiyi zavershennya 9 bereznya togo zh roku znov buv zarahovanij v kadri RSChA i priznachenij v 44 j strileckij polk 15 j Sivaskoyi strileckoyi diviziyi KVO v misto Mikolayiv U comu polku prosluzhiv ponad 8 rokiv v p komandira vzvodu pomichnikom nachalnika shtabu i nachalnika shtabu bataljonu pomichnikom nachalnika shtabu polku U kvitni 1940 roku perevedenij v 321 j strileckij polk v misto Sevastopol de v p zastupnika nachalnika shtabu polku i zastupnikom komandira bataljonu U 1940 roci Shepel zakinchiv zaochnij fakultet U sichni 1941 roku napravlenij v SAVO komandirom bataljonu 499 go okremogo strileckogo polku v kvitni priznachenij komandirom bataljonu 830 go strileckogo polku v misto Semipalatinsk Nimecko radyanska vijna U vijni na toj zhe posadi Z 10 serpnya 1941 roku kapitan Shepel v p nachalnika shtabu 125 go zapasnogo strileckogo polku 32 yi zapasnoyi strileckoyi brigadi SAVO Polk vikonuvav zavdannya po prikrittyu pivdennogo kordonu SRSR i formuvannyu chastin dlya armiyi sho diyala U lyutomu 1942 roku priznachenij nachalnikom operativnogo viddilu shtabu cogo zh okrugu sho znahodilasya na formuvanni v misti Semipalatinsk Z 23 kvitnya po 5 travnya 1942 roku vona bula perekinuta na Bryanskij front v 3 tyu armiyu Pislya pributtya v travni kapitan Shepel buv priznachenij zastupnikom komandira 310 go a v chervni komandirom 229 go strileckogo polku ciyeyi zh diviziyi Vlitku 1942 roki diviziya v skladi potim 13 j armij cogo zh frontu brala uchast v Z sichnya po cherven 1943 roku pidpolkovnik Shepel znahodivsya na navchanni v priskorenij kurs pislya zakinchennya priznachenij zastupnikom komandira Bryanskogo frontu nakaz NKO vid 14 5 1943 U serpni diviziya u skladi 46 go strileckogo korpusu cogo zh frontu brala uchast v u zvilnenni mista Karachev Nakazom VGK vid 15 08 1943 v oznamenuvannya dosyagnutih uspihiv yij bulo privlasneno najmenuvannya Karachevskaya V kinci serpnya diviziya uvijshla v Bryanskogo frontu i uspishno diyala v 26 veresnya yiyi chastini vstupili na teritoriyu Bilorusi i 28 veresnya zvilnili misto Z 1 zhovtnya 1943 roku diviziya u skladi armiyi uvijshla do pidporyadkuvannya Centralnogo z 20 10 1943 Biloruskogo z 24 02 1944 1 go Biloruskogo frontu U listopadi 1943 roku yiyi chastini u skladi tiyeyi zh armiyi brali uchast v i zvilnenni mista be potim do chervnya 1944 roku zajmali oboronu na shid vid mista Bihiv Z 25 chervnya 1944 roku diviziya uspishno diyala v i nastupalnih operaciyah Za zrazkove vikonannya zavdan komanduvannya v cih boyah pri forsuvanni richok i Dnipro proriv silno ukriplenoyi oboroni nimciv a takozh za opanuvannya mista Mogilov vona bula nagorodzhena ordenom Chervonogo Prapora 10 7 1944 Z 28 lipnya 1944 roku diviziya uvijshla do skladu 49 yi armiyi 2 go Biloruskogo frontu i brala uchast v Osoveckij nastupalnij operaciyi v ovolodinni V hodi podalshogo nastannya yiyi chastini opanuvali mista Lomzha i likvidovuvali ostannij placdarm protivnika na livomu berezi richki Narev Za zrazkove vikonannya zavdan komanduvannya v boyah za opanuvannya mista i forteci Lomzha vona bula nagorodzhena ordenom Suvorova 2 go st 22 9 1944 V kinci veresnya diviziya bula vivedena v drugij eshelon potim v zhovtni grudni 1944 roku vela oboronni boyi na pivdennij shid vid mista Ostrolenka Z sichnya 1945 roku vona u skladi 70 go strileckogo korpusu tih zhe armiyi i frontu brala uchast v nastupalnih operaciyah v znishenni helsbergskoj ugrupuvannya protivnika U 1944 roci Shepel vstupiv v VKP b Z 24 bereznya 1945 roku polkovnik Shepel dopushenij do v p komandira 49 yi armiyi 2 go Biloruskogo frontu i brav uchast z neyu v u forsuvanni richki Oder i opanuvanni mist Gartc Garc Vezenberg Svitiv 3 travnya yiyi chastini zustrilisya z peredovim zagonom 7 yi amerikanskoyi armiyi v rajoni mista de i zakinchili bojovi diyi Za chas vijni komdiv Shepel buv dev yat raziv zgadanij v nakazah Verhovnogo Golovnokomanduyuchogo Pislyavoyennij chas Pislya vijni v serpni 1945 roku diviziya bula rozformovana a polkovnik Shepel priznachenij upovnovazhenim Kontrolnogo aparatu Radyanskoyi vijskovoyi administraciyi pri okruzhnih komendaturah v Nimechchini okrug Hemnic Saksoniya Z bereznya 1946 roku v p zastupnika nachalnika viddilu po komendantskij sluzhbi Upravlinnya Radyanskoyi vijskovoyi administraciyi federalnoyi zemli Tyuringiya z bereznya 1947 roku buv nachalnikom Upravlinnya okruzhnoyi vijskovoyi komendaturi okrugu Shverin U serpni 1947 roku vidryadzhenij v rozporyadzhennya Upravlinnya kadriv MVO potim Upravlinnya kadriv Suhoputnih vijsk U sichni 1948 roku za vlasnim bazhannyam zvilnenij v zapas i ubuv v misto Riga Z 31 serpnya 1951 roku v p nachalnika ob yednanogo rajvijskkomatu Litovskoyi RSR Nakazom vijskovogo ministra SRSR vid 19 11 1951 znov viznachenij v kadri Radyanskoyi armiyi iz zalishennyam v kolishnij posadi V zhovtni 1953 roku zvilnenij u zapas NagorodiSRSR dva ordena Chervonogo Praporu 17 03 1945 1952 orden Kutuzova II stupenya 29 05 1945 orden Vitchiznyanoyi vijni I stupenya 19 07 1944 dva ordena Chervonoyi Zirki 01 09 1943 03 11 1944 medali v tom chisle Za peremogu nad Nimechchinoyu u Velikij Vitchiznyanij vijni 1941 1945 rr 1945 Za vzyattya Kenigsberga 1945 Inozemni nagorodi Kavaler licarskogo ordenu Virtuti Militari PNR 1945 PNR 1945 PrimitkiKollektiv avtorov Velikaya Otechestvennaya Komdivy Voennyj biograficheskij slovar M Kuchkovo pole 2014 T 5 S 1007 1009 Arhiv originalu za 5 chervnya 2017 Procitovano 1 zhovtnya 2016 Nagrazhdyon v sootvetstvii s Ukazom Prezidiuma Verhovnogo Soveta SSSR ot 04 06 1944 O nagrazhdenii ordenami i medalyami za vyslugu let v Krasnoj Armii Arhiv originalu za 4 serpnya 2017 Procitovano 1 zhovtnya 2016 PosilannyaShepel Georgij Andreevich Pamyat naroda 11 chervnya 2016 u Wayback Machine Obshedostupnyj elektronnyj bank dokumentov Podvig Naroda v Velikoj Otechestvennoj vojne 1941 1945 gg Literatura