Станіславське городище — пам'ятка археології національного значення, що знаходиться на території села Станіслав Білозерського району Херсонської області. Городище (реєстраційний № 197) є однією з пам'яток Нижнього Подніпров'я, у якому проживали жителі з VI ст. до н. е. до І ст. н. е.
Станіславське городище | |
---|---|
46°57′53″ пн. ш. 32°13′11″ сх. д. / 46.96472° пн. ш. 32.21972° сх. д.Координати: 46°57′53″ пн. ш. 32°13′11″ сх. д. / 46.96472° пн. ш. 32.21972° сх. д. | |
Країна | Україна |
Розташування | на території села Станіслав Білозерського району Херсонської області |
Тип | городище |
Дата заснування | від періоду пізньою бронзи до Черняхівської культури: (з VI ст. до н. е. до І ст. н. е.) |
Станіславське городище Станіславське городище (Україна) | |
Медіафайли у Вікісховищі |
Дана пам'ятка містить багато культурних шарів від періоду пізньої бронзи до Черняхівської культури. На північно-західній околиці села — городище елліно-скіфів (VI — ) із залишками кам'яного будівництва, античною керамікою та знахідками ольвійських монет. Тут трапляється також кераміка черняхівського типу. На схід від городища досліджено могильник, що належить до городища. На північ від села — курганний могильник скіфського часу.
Географічне місце
Ця пам'ятка археології знаходиться на північно-західній околиці села Станіслав Білозерського району на Херсонщині, на високому корінному березі Дніпро-Бузького лиману.
Станіславське городище оточене з південного сходу, північного сходу і північного заходу глибокими древніми балками з дуже крутими схилами. На південний захід пам'ятку обмежує береговий обрив заввишки до 30 метрів. І лише на північній стороні є неширокий прохід, що з'єднує плато з ділянкою берега, де знаходиться городище.
Кургани
Також, за 0,2 — 2,4 кілометра на північ і північний схід від села — сім курганів висотою від пів метра до 4,5 метрів. Один з найбільших курганів розташований у межах села, що його й врятувало від розорення. Висота кургану 3,5 м, а діаметр 38 м. Він був обстежений М. Оленковим у 2001 році.
Цікавий курган «Могила-Ковалька» з первинним діаметром до 50 метрів, що знаходиться за 3,7 км на північ від села, на плато. На його висоті (3,6 м) залишились сліди «кругової оборони» під час Другої світової війни. Він ще чекає на своїх дослідників, бо не досліджувався (крім огляду М. Оленковим у 2003 році) та не розорюється.
В такому ж стані знаходиться і курганний могильник «Близнюки», що за 9,2 км на північ від села, на плато. Обстежений М. Оленков, у 2003 р. Могильник складається з двох курганів заввишки 2,7-2,9 м, а діаметром — від 35 до 37 метрів.
Решта курганів та курганних могильників розорані та розтягнуті оранкою, тому мають висоту від 0,8 до 2 метрів
Історія дослідження
Станіславське городище було відкрите археологом А. Уваровим у 1848 році. Але дослідження почалось майже через півтора десятиліття — Ф. Брауном у 1862 році. Потім — через три десятиліття Віктором Гошкевичем у 1895 та 1909 роках. Наступний етап дослідження припав аж на середину XX століття (1947-1948 роки). Його почали проводити археологи Ольвійської експедиції Інститут археології Академії Наук Української РСР та завершили у 1976 році під керівництвом археолога С. Буйських. Повномасштабні розкопки проводились у 1982 році та з 1988 по 1991 роки Нижньобузькою експедицією Ленінградського відділу Інституту археології АН СРСР.
Повніше дослідження вже проводилось за часів незалежності України археологічною експедицією під керівництвом кандидата історичних наук (співробітника Херсонського краєзнавчого музею) в 1997 році, а потім безперервно з 2000 по 2003 роки.
Крім того, невеликі розвідувальні дослідження здійснювалися загонами Ольвійської експедиції Інституту археології Академії наук Української РСР у 1947—1948 та 1976 роках. Повномасштабні розкопки здійснено в 1982 і 1988—1991 роках Нижньобузькою експедицією Ленінградського відділення Інституту археології АН СРСР.
Опис
В межах Херсонської області це городище найкраще захищене природою. Його колишні жителі (VI ст. до н. е.–І ст. н. е.) укріпили пам'ятку лише частково, побудувавши вал і кам'яну стіну. Загальна площа пам'ятника становить понад 3 гектари.
За даними Ю. Виноградова та С. Буйських, які досліджували її розкопками, заселення мало кілька незалежних етапів:
- XII-XI ст. до н. е. — поселення епохи пізньої бронзи білозерської культури);
- кінець VI ст. до н. е. — початок V ст. до н. е., IV ст. до н. е. — III ст. до н. е., кінці I ст. до н.е — II ст. н. е., в III—IV ст. н. е. — поселення Черняхівської культури.
У перші два етапи заселення проживання відбувалося в умовах звичайного поселення. У першому столітті н. е. були побудовані фортифікаційні споруди, і площа проживання стала городищем. Дослідженнями встановлено, що в епоху пізньої бронзи, в ранній античний і черняхівський періоди люди проживали в напівземлянках. У період еллінізму і римський періоди — в кам'яних наземних будівлях. За інформацією М. Оленковського культурний шар залягає на глибіні 0,4 — 1,1 м.
Частина пам'ятки була знищена природними процесами через обрушення вертикального берега лиману. На початку 1990-х років значну частку площі було знищено глиняним кар'єром з вини керівників радгоспу «Лиманського» та Станіславської сільради.
Посилання
- Світлини туристичних маршрутів Станіславського городища на Херсонщині
Примітки
- . Архів оригіналу за 27 листопада 2019. Процитовано 27 листопада 2019.
- Оленковський М. П. Археологічні пам'ятки Білозерського району Херсонської обласності . Каталог -довідник. — Херсон: Айлант, 2004. — С. 26.
- Оленковський М. П. Археологічні пам'ятки Білозерського району Херсонської обласності. Каталог — довідник. — Херсон: Айлант, 2004. — С. 24-25.
- ВИРТУАЛЬНЫЙ ПРОЕКТ «КРАЕВЕДЕНИЕ ТАВРИИ».ХОУНБ ИМ. О. ГОНЧАРА. Белозерский район
Джерела
- Реєстр пам'яток історії та культури Херсонської області
- Оленковський, Микола Петрович. Археологічні пам'ятки Білозерського району Херсонської області [Текст]: каталог-довідник / М. П. Оленковський ; Херсонська обласна інспекція по охороні пам'яток історії та культури. Відділ археології. — Херсон: Айлант, 2004. — 76 с.: рис. — Бібліогр.: с. 69-73. —
- Оленковський, Микола Петрович. «Червона книга» археологічних пам'яток Херсонщини / Микола Оленковський; Конгр. укр. інтелігенції, Херсон. обл. від-ня (обл. громад. орган охорони археол. спадщини). — Херсон: ХОВ КУІН, 2010. — 96 с.: рис. — (Ми не дамо знищити археологічну спадщину Херсонщини! / ред. сер. М. П. Оленковський; вип. 2).
- Оленковський, Микола Петрович. Історія Херсонщини (з найдавніших епох по козацькі часи): [навч. посіб. для студ. вищ. навч. закл.] / Микола Оленковський; відп. ред. В. Д. Сусоров; Херсон. обл. від-ня Конгр. укр. інтелігенції. — Херсон: Айлант, 2010. — 112 с.: карти, рис., кольор. іл. — Бібліогр.: с. 105—110.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Stanislavske gorodishe pam yatka arheologiyi nacionalnogo znachennya sho znahoditsya na teritoriyi sela Stanislav Bilozerskogo rajonu Hersonskoyi oblasti Gorodishe reyestracijnij 197 ye odniyeyu z pam yatok Nizhnogo Podniprov ya u yakomu prozhivali zhiteli z VI st do n e do I st n e CoordScale adresa region Stanislavske gorodishe46 57 53 pn sh 32 13 11 sh d 46 96472 pn sh 32 21972 sh d 46 96472 32 21972 Koordinati 46 57 53 pn sh 32 13 11 sh d 46 96472 pn sh 32 21972 sh d 46 96472 32 21972Krayina UkrayinaRoztashuvannyana teritoriyi sela Stanislav Bilozerskogo rajonu Hersonskoyi oblastiTipgorodisheData zasnuvannyavid periodu piznoyu bronzi do Chernyahivskoyi kulturi z VI st do n e do I st n e Stanislavske gorodisheStanislavske gorodishe Ukrayina Mediafajli u VikishovishiStanislavske gorodishe z visoti Dana pam yatka mistit bagato kulturnih shariv vid periodu piznoyi bronzi do Chernyahivskoyi kulturi Na pivnichno zahidnij okolici sela gorodishe ellino skifiv VI iz zalishkami kam yanogo budivnictva antichnoyu keramikoyu ta znahidkami olvijskih monet Tut traplyayetsya takozh keramika chernyahivskogo tipu Na shid vid gorodisha doslidzheno mogilnik sho nalezhit do gorodisha Na pivnich vid sela kurgannij mogilnik skifskogo chasu Geografichne misceMezhi ta vhodi na Stanislavske gorodishe Cya pam yatka arheologiyi znahoditsya na pivnichno zahidnij okolici sela Stanislav Bilozerskogo rajonu na Hersonshini na visokomu korinnomu berezi Dnipro Buzkogo limanu Stanislavske gorodishe otochene z pivdennogo shodu pivnichnogo shodu i pivnichnogo zahodu glibokimi drevnimi balkami z duzhe krutimi shilami Na pivdennij zahid pam yatku obmezhuye beregovij obriv zavvishki do 30 metriv I lishe na pivnichnij storoni ye neshirokij prohid sho z yednuye plato z dilyankoyu berega de znahoditsya gorodishe Kurgani Takozh za 0 2 2 4 kilometra na pivnich i pivnichnij shid vid sela sim kurganiv visotoyu vid piv metra do 4 5 metriv Odin z najbilshih kurganiv roztashovanij u mezhah sela sho jogo j vryatuvalo vid rozorennya Visota kurganu 3 5 m a diametr 38 m Vin buv obstezhenij M Olenkovim u 2001 roci Cikavij kurgan Mogila Kovalka z pervinnim diametrom do 50 metriv sho znahoditsya za 3 7 km na pivnich vid sela na plato Na jogo visoti 3 6 m zalishilis slidi krugovoyi oboroni pid chas Drugoyi svitovoyi vijni Vin she chekaye na svoyih doslidnikiv bo ne doslidzhuvavsya krim oglyadu M Olenkovim u 2003 roci ta ne rozoryuyetsya V takomu zh stani znahoditsya i kurgannij mogilnik Bliznyuki sho za 9 2 km na pivnich vid sela na plato Obstezhenij M Olenkov u 2003 r Mogilnik skladayetsya z dvoh kurganiv zavvishki 2 7 2 9 m a diametrom vid 35 do 37 metriv Reshta kurganiv ta kurgannih mogilnikiv rozorani ta roztyagnuti orankoyu tomu mayut visotu vid 0 8 do 2 metrivIstoriya doslidzhennyaStanislavske gorodishe bulo vidkrite arheologom A Uvarovim u 1848 roci Ale doslidzhennya pochalos majzhe cherez pivtora desyatilittya F Braunom u 1862 roci Potim cherez tri desyatilittya Viktorom Goshkevichem u 1895 ta 1909 rokah Nastupnij etap doslidzhennya pripav azh na seredinu XX stolittya 1947 1948 roki Jogo pochali provoditi arheologi Olvijskoyi ekspediciyi Institut arheologiyi Akademiyi Nauk Ukrayinskoyi RSR ta zavershili u 1976 roci pid kerivnictvom arheologa S Bujskih Povnomasshtabni rozkopki provodilis u 1982 roci ta z 1988 po 1991 roki Nizhnobuzkoyu ekspediciyeyu Leningradskogo viddilu Institutu arheologiyi AN SRSR Povnishe doslidzhennya vzhe provodilos za chasiv nezalezhnosti Ukrayini arheologichnoyu ekspediciyeyu pid kerivnictvom kandidata istorichnih nauk spivrobitnika Hersonskogo krayeznavchogo muzeyu v 1997 roci a potim bezperervno z 2000 po 2003 roki Krim togo neveliki rozviduvalni doslidzhennya zdijsnyuvalisya zagonami Olvijskoyi ekspediciyi Institutu arheologiyi Akademiyi nauk Ukrayinskoyi RSR u 1947 1948 ta 1976 rokah Povnomasshtabni rozkopki zdijsneno v 1982 i 1988 1991 rokah Nizhnobuzkoyu ekspediciyeyu Leningradskogo viddilennya Institutu arheologiyi AN SRSR OpisRoztashuvannya Stanislavskogo gorodisha na berezi limanuUzvishshya Stanislavskogo gorodisha nad navkolishnoyu teritoriyeyu V mezhah Hersonskoyi oblasti ce gorodishe najkrashe zahishene prirodoyu Jogo kolishni zhiteli VI st do n e I st n e ukripili pam yatku lishe chastkovo pobuduvavshi val i kam yanu stinu Zagalna plosha pam yatnika stanovit ponad 3 gektari Za danimi Yu Vinogradova ta S Bujskih yaki doslidzhuvali yiyi rozkopkami zaselennya malo kilka nezalezhnih etapiv XII XI st do n e poselennya epohi piznoyi bronzi bilozerskoyi kulturi kinec VI st do n e pochatok V st do n e IV st do n e III st do n e kinci I st do n e II st n e v III IV st n e poselennya Chernyahivskoyi kulturi U pershi dva etapi zaselennya prozhivannya vidbuvalosya v umovah zvichajnogo poselennya U pershomu stolitti n e buli pobudovani fortifikacijni sporudi i plosha prozhivannya stala gorodishem Doslidzhennyami vstanovleno sho v epohu piznoyi bronzi v rannij antichnij i chernyahivskij periodi lyudi prozhivali v napivzemlyankah U period ellinizmu i rimskij periodi v kam yanih nazemnih budivlyah Za informaciyeyu M Olenkovskogo kulturnij shar zalyagaye na glibini 0 4 1 1 m Chastina pam yatki bula znishena prirodnimi procesami cherez obrushennya vertikalnogo berega limanu Na pochatku 1990 h rokiv znachnu chastku ploshi bulo znisheno glinyanim kar yerom z vini kerivnikiv radgospu Limanskogo ta Stanislavskoyi silradi PosilannyaSvitlini turistichnih marshrutiv Stanislavskogo gorodisha na HersonshiniPrimitki Arhiv originalu za 27 listopada 2019 Procitovano 27 listopada 2019 Olenkovskij M P Arheologichni pam yatki Bilozerskogo rajonu Hersonskoyi oblasnosti Katalog dovidnik Herson Ajlant 2004 S 26 Olenkovskij M P Arheologichni pam yatki Bilozerskogo rajonu Hersonskoyi oblasnosti Katalog dovidnik Herson Ajlant 2004 S 24 25 VIRTUALNYJ PROEKT KRAEVEDENIE TAVRII HOUNB IM O GONChARA Belozerskij rajonDzherelaReyestr pam yatok istoriyi ta kulturi Hersonskoyi oblasti Olenkovskij Mikola Petrovich Arheologichni pam yatki Bilozerskogo rajonu Hersonskoyi oblasti Tekst katalog dovidnik M P Olenkovskij Hersonska oblasna inspekciya po ohoroni pam yatok istoriyi ta kulturi Viddil arheologiyi Herson Ajlant 2004 76 s ris Bibliogr s 69 73 ISBN 966 630 069 7 Olenkovskij Mikola Petrovich Chervona kniga arheologichnih pam yatok Hersonshini Mikola Olenkovskij Kongr ukr inteligenciyi Herson obl vid nya obl gromad organ ohoroni arheol spadshini Herson HOV KUIN 2010 96 s ris Mi ne damo znishiti arheologichnu spadshinu Hersonshini red ser M P Olenkovskij vip 2 Olenkovskij Mikola Petrovich Istoriya Hersonshini z najdavnishih epoh po kozacki chasi navch posib dlya stud vish navch zakl Mikola Olenkovskij vidp red V D Susorov Herson obl vid nya Kongr ukr inteligenciyi Herson Ajlant 2010 112 s karti ris kolor il Bibliogr s 105 110