Ернст I (нім. Ernst I.), повне ім'я Ернст Антон Карл Людвіг (нім. Ernst Anton Carl Ludwig), (нар. 2 січня 1784 — пом. 29 січня 1844) — герцог Саксен-Кобург-Заальфельду у 1806—1826 роках, герцог Саксен-Кобург-Готи у 1826—1844 роках. Син попереднього герцога Саксен-Кобург-Заальфельду Франца та графині Ройсс цу Еберсдорф Августи. Походив з Ернестинської лінії Веттінів, заснував Саксен-Кобург-Готську династію.
Ернст I | |
---|---|
нім. Ernst I. | |
1-й герцог Саксен-Кобург-Готи | |
Початок правління: | 18 листопада 1826 |
Кінець правління: | 29 січня 1844 |
Інші титули: | герцог Саксен-Кобург-Заальфельду (1806—1826) |
Попередник: | Франц Фрідріх (як герцог Саксен-Кобург-Заальфельду) |
Наступник: | Ернст II |
Дата народження: | 2 січня 1784[1][2][3] |
Місце народження: | Кобург, Саксен-Кобург-Заальфельд |
Країна: | Священна Римська імперія |
Дата смерті: | 29 січня 1844[1][2][3] (60 років) |
Місце смерті: | Гота, Саксен-Кобург-Гота |
Поховання | d |
Дружина: | 1) Луїза Саксен-Гота-Альтенбурзька 2) Марія Вюртемберзька |
Діти: | Від першого шлюбу: Ернст, Альберт Від другого шлюбу: не було Поза шлюбом: Ернст Август, Берта, Ернст Альбрехт, Роберт |
Династія: | Саксен-Кобург-Готська |
Батько: | Франц Фрідріх |
Мати: | Авґуста Ройс-Еберсдорфська |
Нагороди: | |
Ернст I у Вікісховищі | |
Зайняв блискуче положення на міжнародній арені, завдяки шлюбам родичів із представниками правлячих династій.
Перебував на службі у прусській і російській арміях. Мав чин генерала кінноти російського війська (1832). Брав участь у кількох війнах антинаполеонівських коаліцій. Кавалер численних орденів.
Актичний діяч Віденського конгресу. 1826 року шляхом обміну територій з Саксен-Майнінгеном, збільшив свої володіння майже вдвічі. Новостворена країна, названа Саксен-Кобург-Гота, складалася з двох окремих герцогств, поєднаних особистою унією. 1821 року дарував Саксен-Кобург-Заальфельду конституцію, яка згодом діяла у Саксен-Кобурзі. Розгорнув активне будівництво, в першу чергу, реставрацію своїх резиденцій.
Біографія
Дитинство
Народився 2 січня 1784 року у Кобурзі. Був четвертою дитиною та старшим сином у родині спадкоємного принца Саксен-Кобург-Заальфельду Франца та його другої дружини Августи Ройс-Еберсдорфської. Мав старших сестер Софію, Антуанетту та Юліану. Згодом сімейство поповнилося п'ятьма молодшими дітьми, з яких дорослого віку досягли донька Вікторія та сини Фердинанд і Леопольд. Герцогством у цей час правив їхній дід Ернст Фрідріх.
У 1786—1800 роках родина мешкала у Prinzenpalais в Кобурзі. Діти зростали у скромних умовах, оскільки країна була обтяжена боргами. 8 вересня 1800 року Франц став правлячим герцогом.
Ернст отримав добру освіту під наглядом батьків. Гувернером спадкоємця та його помічником були призначені полковник Сеньйор з Лозанни та барон Гогенбаум відповідно. Уроки принцу давали також професора Арцберґер та Ернесті. 10 травня 1803 року Ернст був передчасно проголошений повнолітнім через важку хворобу батька. 1805 року той придбав для старшого сина замок Розенау.
У 1790 році малолітній принц був зарахований до російського війська капітаном лейб-гвардії в Ізмайловський лейб-гвардії полк за особистим розпорядженням Катерини II, 19 листопада 1796 наказом імператора Павла I був підвищений до полковника. 19 березня 1801 Олександр I надав йому чин генерал-майора з переведенням до лейб-гвардії Кінного полку. Зв'язки з Російською імперією скріпилися шлюбом його сестри Юліани з великим князем Костянтином Павловичем у лютому 1796 року. Молодший брат Леопольд також поступив на російську військову службу.
Період наполеонівських воєн
Восени 1805 року, разом з Леопольдом, приєднався до російської армії в Моравії, перебував у свиті імператора Олександра I під час битви під Аустерліцом. Безпосередньої участі в бойових діях принци не брали. У 1806 повернувся до Кобурга, але вже у жовтні, в ході війни четвертої коаліції, узяв участь у битві при Ауерштедті. Кобург 7 жовтня 1806 року був захоплений французами. Після поразки прусського війська супроводжував короля Фрідріха Вільгельма III через Земмерду, Магдебург і Кюстрин до Ґрауденцу, де розмістили прусський штаб, а звідти — до Кенігсбергу, де захворів на сильну лихоманку на нервовому ґрунті. Під час загрози наступу французів, принца вивезли до Мемелю. Відновлював здоров'я у богемських лазнях. 1807 року відзначився у битвах під Гейльсбергом та Фрідландом.
Номінально став герцогом після смерті батька 9 грудня 1806 року, але фактичної влади не мав через окупацію земель французами і до країни не повертався. 15 грудня Саксен-Кобург-Заальфельд став членом Рейнської конфедерації. Після укладення Тільзитського миру офіційно вступив на престол герцогства 28 липня 1807, зобов'язавшись надсилати кобурзький контингент до наполеонівської армії. Відсторонив міністра Теодора фон Кречманна, який волів увести у країні Кодекс Наполеона. Разом з тим, у вересні 1807 року, разом із братом Леопольдом, відвідав Париж, аби завоювати схильність імператора; їхня зустріч відбулася лише у жовтні. У 1808 році, залишивши на чолі герцогства Леопольда, виїхав до Росії.
Кобурзькі війська у складі французької армії воювали в Тиролі, Іспанії, Східній та Західній Пруссії. Герцог у складі Великої Армії брав участь у Російській кампанії 1812 року та Саксонській кампанії 1813 року, на чолі кірасирської бригади відзначився у битві при Люцені 2 травня 1813, а 18 липня 1813 — вийшов з Рейнського союзу. У складі прусського війська бився при Кульмі та Лейпцизі. 16 грудня 1813 повернувся на російську службу в чині генерал-лейтенанта, в ході Французької кампанії 1814 відзначився в битвах при Брієнні, Ла-Ротьєрі, Арсі-сюр-Об, Сен-Дізьє та Фер-Шампенуазе. У 1813/14 роках командував 5-м німецьким армійським корпусом, який узяв Майнц. 14 липня 1814 року розпустив військо.
На Віденському конгресі відстоював суверенітет Саксонії, за що отримав від саксонського короля у землі на лівому березі Рейну з населенням у 25 тисяч мешканців, які назвав князівством Ліхтенберг. Також завоював дружбу Клемента фон Меттерніха.
Під час «Ста днів», у березні 1815 року виступив у похід на чолі саксонського корпусу, але участі у військових діях не брав.
Правління
Саксен-Кобург-Заальфельд входив до складу Німецького союзу від моменту його заснування 8 червня 1815 року. 1 серпня 1821 року герцог дарував країні конституцію, за якою місця та голоси в ландтазі надавалися як дворянству, так і представникам міст і фермерів. Просував науку та мистецтво. Сприяв розвитку освіти, збільшив бібліотеку та колекції мистецтва у Готі, заснував ощадні каси та організації допомоги, покращив мережу доріг. Незважаючи на складну фінансову ситуацію, реалізував амбітну будівельну програму: реконструював замки Розенау, Еренбург, Калленберг і Райнхардсбрунн у неоготичному стилі, що зробило їх одними з найранніших світських будівель романтичного неоготичного стилю в Німеччині; ініціював будівництво придворних театрів у Готі та Кобурзі. Не знайшовши підтримки зі сторони своїх родичів для фінансування цих будівельних проектів, в обхід конституції, до 1837 року карбував неякісні гроші у великих масштабах. Для цього заснував у Готі Новий монетний двір 1828 року. Також проводив політику купівлі нерухомості, яка викликала невдоволення міської адміністрацію Кобурга. Це спричинило запеклі суперечки, й у 1830-х роках призвело до кількох дострокових розпусків ландтагу Кобургу.
У 1822 році придбав геррство Грайн в Австрійській імперії, куди входили замок Грайнбург, володіння Айх, Прандегг, Кройцен, Руттенштейн і Целльхоф.
У 1826 році приєднав до своїх володінь Готу, поступившись Заальфельдом на користь герцога Саксен-Мейнінгенського. До нових володінь герцога увійшли амти Гота, Іхтерсгаузен, Теннеберг, Георгенталь, Тонна, Лібенштайн, Целла, Фолькенрода та район Ордруфу. Новостворені герцогства Саксен-Кобург та Саксен-Гота, поєднані особистою унією, очолив під іменем Ернста I. Проголошена у Саксен-Кобург-Заальфельді конституція діяла лише у Саксен-Кобурзі, політичного устрою Саксен-Готи герцог не змінював. У 1834 році продав князівство Ліхтенберг Пруссії за 2 млн талерів, придбавши у 1836—1838 роках на отримані кошти землі в Пруссії та Баварії.
Заснував державне міністерство Кобург-Готи як найвищий адміністративний орган та провів модернову реорганізацію вищих органів влади. При міністерстві діяли: вищі провінційні адміністративні органи, судова колегія, урядова колегія, старша консисторія, камерна колегія, старша податкова колегія та палата військового управління. У разі судових процесів судові колегії обох країн утворювали вищу інстанцію, але найвищою інстанцією був Вищий апеляційний суд у Єні. Було реорганізовано лісове господарство, орендні контори та податкова систему. На додаток до канцелярії юстиції в Готі була заснована кримінальна контора, скасовані вотчинні суди (1839), введено гонорар для адвокатів та нотаріусів (1838).
Герцог зняв перешкоди для вільної торгівлі, уклав торгівельні угоди з сусідніми країнами, скасував монополії (1829). Був створений Митно-торгівельний союз тюринзьких земель, який приєднався до Генерального митно-торгівельного союзу (1833).
Помер 29 січня 1844 року у Готі. Був похований у крипті церкви Святого Моріца у Кобурзі. У 1860 році тіло перепоховали у Герцозькому мавзолеї на Глокенберзькому цвинтарі міста.
Приватне життя
Розглядав кілька кандидатур для шлюбу, у тому числі, доньок російського імператора Павла I.
У віці 33 років побрався з 16-річною принцесою Саксен-Гота-Альтенбурзькою Луїзою, заручини з якою пройшли 20 грудня 1816 року. Наречену змальовували гарно освіченою, жвавою та романтичною дівчиною, яка вважала герцога вродливим і добрим.
Вінчання відбулося 31 липня 1817 року у замку Фріденштайн у Готі. За дружиною Ернст отримав великий посаг. У подружжя народилося двоє синів:
- Ернст (1818—1893) — герцог Саксен-Кобург-Готи у 1844—1893 роках, був одружений з Александріною Баденською, мав кількох позашлюбних дітей;
- Альберт (1819—1861) — принц-консорт Великої Британії у 1840—1861 роках, чоловік королеви Вікторії, мав дев'ятеро дітей.
Перший час шлюб був щасливим, але згодом подружжя почало зраджувати одне одному. 31 березня 1826 року вони оформили офіційне розлучення. Луїза пішла з життя у серпні 1831 року в Парижі.
У віці 48-років Ернст одружився вдруге зі своєю 33-річною небогою Марією Вюртемберзькою, донькою його сестри Антуанетти та Александра Вюртемберзького. Веслля пройшло у замку Еренбург у Кобурзі 23 грудня 1832. Дітей у подружжя не було, герцогиня мала кілька викиднів.
Мав позашлюбних дітей. Ще до його одруження співачка хору Генрієтта Аделаїда, яку називали Полін Панам, народила герцогу сина:
Згодом Софі Фермепен де Марто стала матір'ю його доньки:
- Берта Ернестіна фон Шауенштайн (1817–1896) — дружина свого кузена, Едуарда фон Льовенфельса, мала п'ятеро дітей;
Після розлучення з першою дружиною у герцога народилися сини-близнюки від управительки замком Маргарети Браун:
Нагороди
- Великий магістр ордену дому Саксен-Ернестінів (Ернестинські герцогства);
- Орден Підв'язки (Велика Британія);
- Орден Чорного орла (Королівство Пруссія);
- Орден Червоного орла (Королівство Пруссія);
- Орден Рутової корони (Королівство Саксонія);
- Військовий орден Святого Генріха 1-го ступеню (Королівство Саксонія);
- Великий хрест Королівського угорського ордену Святого Стефана (Угорське королівство);
- Орден Андрія Первозванного (Російська імперія);
- Орден Святого Олександра Невського (Російська імперія);
- Орден Святої Анни 1-го ступеня (Російська імперія);
- Орден Святого Георгія 2-го ступеня (Російська імперія);
- Золота зброя «За хоробрість» (Російська імперія).
Вшанування
- У 1849 році пам'ятник герцогу було встановлено на Палацовій площі Кобургу. Скульптура виконана Людвігом фон Шванталером, постамент — Карлом Фрідріхом Вільгельмом Штрібом.
- Ім'я Ернста I носить один із номерів-люкс Кобурзького палацу-готелю (англ. Palais Coburg Hotel Residenz) у Відні, відкритого 2003 року у палаці, зведеному для Фердинанда Саксен-Кобурзького у 1840—1845 роках.
- Є персонажем аддону 2006 року Козаки ІІ: Битва за Європу до гри Козаки ІІ: Наполеонівські війни 2005 року.
Генеалогія
Франц Саксен-Кобург-Заальфельдський | Анна Софія Шварцбург-Рудольштадт | Фердинанд Альбрехт II | Антуанетта Амалія Брауншвейг-Вольфенбюттельська | Генріх XXIX | Софія Теодора Кастелл-Ремлінгенська | Георг Август Ербах-Шонберг | Фердинанда Генрієтта Штольберг-Ґедернська | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Ернст Фрідріх Саксен-Кобург-Заальфельдский | Софія Антонія Брауншвейг-Вольфенбюттельська | Генріх XXIV | Кароліна Ернестіна Ербах-Шонберзька | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Франц Саксен-Кобург-Заальфельдський | Августа Ройсс цу Еберсдорф | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Ернст | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Примітки
- Encyclopædia Britannica
- Lundy D. R. The Peerage
- Енциклопедія Брокгауз
- 1911 Encyclopædia Britannica/Ernest I.[1] (англ.)
- Відомі кобуржці. Герцог Ернст I. [2] (нім.)
- August Beck: Ernst I.: Herzog Ernst Anton Karl Ludwig von Sachsen-Koburg-Gotha. In: Allgemeine Deutsche Biographie. Band 6, Duncker & Humblot, Leipzig 1877, стор. 313–317. [3] (нім.)
- Історія замку Розенау. [4] (нім.)
- Війна 1812 року. Біографічний довідник. Ернст Саксен-Кобурзький. [5] (рос.)
- Olivier Defrance, Léopold Ier et le clan Cobourg, Bruxelles, Racine, 2004. . — стор. 27.
- Наполеон і революція. Ернст Антон Карл Людвіг (1784—1844). [6]
- Історія Еренбурзького палацу. [7] (нім.)
- Саксен-Кобурзький талер 1827 року. [8] (англ.)
- Im Zeichen von Veste & «Mohr»: Städtische Symbole und Geschichtskultur am Beispiel Coburgs. Inauguraldissertation. Hubertus Habel. [9] (нім.)
- Офіційний сайт замку Грайнбург. Історія. [10] (нім.)
- Ернст І, герцог Саксен-Кобург-Готський. [11] (англ.)
- Panam, Madame Pauline-Adelaide Alexandre. Mémoires d'une jeune Grecque. Madame Pauline-Adélaide Alaexandre Panam, contre S. A. Sérenissime Le Prince-Régnant de Saxe-Cobourg. 2 Bände. Paris, chez L'Auteur, Brissot-Thivars, 1823. [12] (нім.)
- Позашлюбний син великої княгині Російської імперії Анни Федорівни, уродженої Юліани Саксен-Кобург-Заальфельдської, від дрібного французького шляхтича Жюля де Сеньо.
- Маргарета Браун. [13] (англ.)
- Номер Ернст I У Кобурзькому палаці-готелі. [14] (рос.)
- Кобурзький палац. [15] (рос.)
Література
- Carl-Christian Dressel: Die Entwicklung von Verfassung und Verwaltung in Sachsen-Coburg 1800—1826 im Vergleich. Duncker & Humblot Berlin 2007, .
- Heide Schulz: Freue Dich, Coburg. Die Ode H. C. A. Eichstädts zum Royal Wedding 1840, in: Coburger Geschichtsblätter 20, 2012, стор. 25–54, ISSN 0947-0336.
Посилання
- Саксен-Кобург-Гота
- Профіль на Geni.com (англ.)
- Профіль на Genalogics.org (англ.)
- Профіль на Thepeerage.com (англ.)
- Генеалогія Ернста I (англ.)
- Офіційний сайт Андреаса Саксен-Кобург-Готського. Історія династії (англ.)
- Зображення Ернста I у Королівській колекції (англ.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Ernst I nim Ernst I povne im ya Ernst Anton Karl Lyudvig nim Ernst Anton Carl Ludwig nar 2 sichnya 1784 pom 29 sichnya 1844 gercog Saksen Koburg Zaalfeldu u 1806 1826 rokah gercog Saksen Koburg Goti u 1826 1844 rokah Sin poperednogo gercoga Saksen Koburg Zaalfeldu Franca ta grafini Rojss cu Ebersdorf Avgusti Pohodiv z Ernestinskoyi liniyi Vettiniv zasnuvav Saksen Koburg Gotsku dinastiyu Ernst Inim Ernst I Ernst IPortret penzlya Vilyama Kordena mizh 1842 ta 1844 rokami Korolivska kolekciya1 j gercog Saksen Koburg GotiPochatok pravlinnya 18 listopada 1826Kinec pravlinnya 29 sichnya 1844Inshi tituli gercog Saksen Koburg Zaalfeldu 1806 1826 Poperednik Franc Fridrih yak gercog Saksen Koburg Zaalfeldu Nastupnik Ernst IIData narodzhennya 2 sichnya 1784 1784 01 02 1 2 3 Misce narodzhennya Koburg Saksen Koburg ZaalfeldKrayina Svyashenna Rimska imperiyaData smerti 29 sichnya 1844 1844 01 29 1 2 3 60 rokiv Misce smerti Gota Saksen Koburg GotaPohovannyadDruzhina 1 Luyiza Saksen Gota Altenburzka 2 Mariya VyurtemberzkaDiti Vid pershogo shlyubu Ernst Albert Vid drugogo shlyubu ne bulo Poza shlyubom Ernst Avgust Berta Ernst Albreht RobertDinastiya Saksen Koburg GotskaBatko Franc FridrihMati Avgusta Rojs EbersdorfskaNagorodi Ernst I u Vikishovishi Zajnyav bliskuche polozhennya na mizhnarodnij areni zavdyaki shlyubam rodichiv iz predstavnikami pravlyachih dinastij Perebuvav na sluzhbi u prusskij i rosijskij armiyah Mav chin generala kinnoti rosijskogo vijska 1832 Brav uchast u kilkoh vijnah antinapoleonivskih koalicij Kavaler chislennih ordeniv Aktichnij diyach Videnskogo kongresu 1826 roku shlyahom obminu teritorij z Saksen Majningenom zbilshiv svoyi volodinnya majzhe vdvichi Novostvorena krayina nazvana Saksen Koburg Gota skladalasya z dvoh okremih gercogstv poyednanih osobistoyu uniyeyu 1821 roku daruvav Saksen Koburg Zaalfeldu konstituciyu yaka zgodom diyala u Saksen Koburzi Rozgornuv aktivne budivnictvo v pershu chergu restavraciyu svoyih rezidencij BiografiyaDitinstvo Portret princa v rannomu vici 1844 Osborn gaus Narodivsya 2 sichnya 1784 roku u Koburzi Buv chetvertoyu ditinoyu ta starshim sinom u rodini spadkoyemnogo princa Saksen Koburg Zaalfeldu Franca ta jogo drugoyi druzhini Avgusti Rojs Ebersdorfskoyi Mav starshih sester Sofiyu Antuanettu ta Yulianu Zgodom simejstvo popovnilosya p yatma molodshimi ditmi z yakih doroslogo viku dosyagli donka Viktoriya ta sini Ferdinand i Leopold Gercogstvom u cej chas praviv yihnij did Ernst Fridrih U 1786 1800 rokah rodina meshkala u Prinzenpalais v Koburzi Diti zrostali u skromnih umovah oskilki krayina bula obtyazhena borgami 8 veresnya 1800 roku Franc stav pravlyachim gercogom Ernst otrimav dobru osvitu pid naglyadom batkiv Guvernerom spadkoyemcya ta jogo pomichnikom buli priznacheni polkovnik Senjor z Lozanni ta baron Gogenbaum vidpovidno Uroki princu davali takozh profesora Arcberger ta Ernesti 10 travnya 1803 roku Ernst buv peredchasno progoloshenij povnolitnim cherez vazhku hvorobu batka 1805 roku toj pridbav dlya starshogo sina zamok Rozenau U 1790 roci malolitnij princ buv zarahovanij do rosijskogo vijska kapitanom lejb gvardiyi v Izmajlovskij lejb gvardiyi polk za osobistim rozporyadzhennyam Katerini II 19 listopada 1796 nakazom imperatora Pavla I buv pidvishenij do polkovnika 19 bereznya 1801 Oleksandr I nadav jomu chin general majora z perevedennyam do lejb gvardiyi Kinnogo polku Zv yazki z Rosijskoyu imperiyeyu skripilisya shlyubom jogo sestri Yuliani z velikim knyazem Kostyantinom Pavlovichem u lyutomu 1796 roku Molodshij brat Leopold takozh postupiv na rosijsku vijskovu sluzhbu Period napoleonivskih voyen Portret penzlya Dzh Dou 1818 1822 zamok Erenburg Voseni 1805 roku razom z Leopoldom priyednavsya do rosijskoyi armiyi v Moraviyi perebuvav u sviti imperatora Oleksandra I pid chas bitvi pid Austerlicom Bezposerednoyi uchasti v bojovih diyah princi ne brali U 1806 povernuvsya do Koburga ale vzhe u zhovtni v hodi vijni chetvertoyi koaliciyi uzyav uchast u bitvi pri Auershtedti Koburg 7 zhovtnya 1806 roku buv zahoplenij francuzami Pislya porazki prusskogo vijska suprovodzhuvav korolya Fridriha Vilgelma III cherez Zemmerdu Magdeburg i Kyustrin do Graudencu de rozmistili prusskij shtab a zvidti do Kenigsbergu de zahvoriv na silnu lihomanku na nervovomu grunti Pid chas zagrozi nastupu francuziv princa vivezli do Memelyu Vidnovlyuvav zdorov ya u bogemskih laznyah 1807 roku vidznachivsya u bitvah pid Gejlsbergom ta Fridlandom Nominalno stav gercogom pislya smerti batka 9 grudnya 1806 roku ale faktichnoyi vladi ne mav cherez okupaciyu zemel francuzami i do krayini ne povertavsya 15 grudnya Saksen Koburg Zaalfeld stav chlenom Rejnskoyi konfederaciyi Pislya ukladennya Tilzitskogo miru oficijno vstupiv na prestol gercogstva 28 lipnya 1807 zobov yazavshis nadsilati koburzkij kontingent do napoleonivskoyi armiyi Vidstoroniv ministra Teodora fon Krechmanna yakij voliv uvesti u krayini Kodeks Napoleona Razom z tim u veresni 1807 roku razom iz bratom Leopoldom vidvidav Parizh abi zavoyuvati shilnist imperatora yihnya zustrich vidbulasya lishe u zhovtni U 1808 roci zalishivshi na choli gercogstva Leopolda viyihav do Rosiyi Koburzki vijska u skladi francuzkoyi armiyi voyuvali v Tiroli Ispaniyi Shidnij ta Zahidnij Prussiyi Gercog u skladi Velikoyi Armiyi brav uchast u Rosijskij kampaniyi 1812 roku ta Saksonskij kampaniyi 1813 roku na choli kirasirskoyi brigadi vidznachivsya u bitvi pri Lyuceni 2 travnya 1813 a 18 lipnya 1813 vijshov z Rejnskogo soyuzu U skladi prusskogo vijska bivsya pri Kulmi ta Lejpcizi 16 grudnya 1813 povernuvsya na rosijsku sluzhbu v chini general lejtenanta v hodi Francuzkoyi kampaniyi 1814 vidznachivsya v bitvah pri Briyenni La Rotyeri Arsi syur Ob Sen Dizye ta Fer Shampenuaze U 1813 14 rokah komanduvav 5 m nimeckim armijskim korpusom yakij uzyav Majnc 14 lipnya 1814 roku rozpustiv vijsko Na Videnskomu kongresi vidstoyuvav suverenitet Saksoniyi za sho otrimav vid saksonskogo korolya u zemli na livomu berezi Rejnu z naselennyam u 25 tisyach meshkanciv yaki nazvav knyazivstvom Lihtenberg Takozh zavoyuvav druzhbu Klementa fon Metterniha Pid chas Sta dniv u berezni 1815 roku vistupiv u pohid na choli saksonskogo korpusu ale uchasti u vijskovih diyah ne brav Pravlinnya Saksen Koburg Zaalfeld vhodiv do skladu Nimeckogo soyuzu vid momentu jogo zasnuvannya 8 chervnya 1815 roku 1 serpnya 1821 roku gercog daruvav krayini konstituciyu za yakoyu miscya ta golosi v landtazi nadavalisya yak dvoryanstvu tak i predstavnikam mist i fermeriv Prosuvav nauku ta mistectvo Spriyav rozvitku osviti zbilshiv biblioteku ta kolekciyi mistectva u Goti zasnuvav oshadni kasi ta organizaciyi dopomogi pokrashiv merezhu dorig Nezvazhayuchi na skladnu finansovu situaciyu realizuvav ambitnu budivelnu programu rekonstruyuvav zamki Rozenau Erenburg Kallenberg i Rajnhardsbrunn u neogotichnomu stili sho zrobilo yih odnimi z najrannishih svitskih budivel romantichnogo neogotichnogo stilyu v Nimechchini iniciyuvav budivnictvo pridvornih teatriv u Goti ta Koburzi Ne znajshovshi pidtrimki zi storoni svoyih rodichiv dlya finansuvannya cih budivelnih proektiv v obhid konstituciyi do 1837 roku karbuvav neyakisni groshi u velikih masshtabah Dlya cogo zasnuvav u Goti Novij monetnij dvir 1828 roku Takozh provodiv politiku kupivli neruhomosti yaka viklikala nevdovolennya miskoyi administraciyu Koburga Ce sprichinilo zapekli superechki j u 1830 h rokah prizvelo do kilkoh dostrokovih rozpuskiv landtagu Koburgu Portret penzlya Dzh Gejtera 1840 Korolivska kolekciya U 1822 roci pridbav gerrstvo Grajn v Avstrijskij imperiyi kudi vhodili zamok Grajnburg volodinnya Ajh Prandegg Krojcen Ruttenshtejn i Cellhof U 1826 roci priyednav do svoyih volodin Gotu postupivshis Zaalfeldom na korist gercoga Saksen Mejningenskogo Do novih volodin gercoga uvijshli amti Gota Ihtersgauzen Tenneberg Georgental Tonna Libenshtajn Cella Folkenroda ta rajon Ordrufu Novostvoreni gercogstva Saksen Koburg ta Saksen Gota poyednani osobistoyu uniyeyu ocholiv pid imenem Ernsta I Progoloshena u Saksen Koburg Zaalfeldi konstituciya diyala lishe u Saksen Koburzi politichnogo ustroyu Saksen Goti gercog ne zminyuvav U 1834 roci prodav knyazivstvo Lihtenberg Prussiyi za 2 mln taleriv pridbavshi u 1836 1838 rokah na otrimani koshti zemli v Prussiyi ta Bavariyi Zasnuvav derzhavne ministerstvo Koburg Goti yak najvishij administrativnij organ ta proviv modernovu reorganizaciyu vishih organiv vladi Pri ministerstvi diyali vishi provincijni administrativni organi sudova kolegiya uryadova kolegiya starsha konsistoriya kamerna kolegiya starsha podatkova kolegiya ta palata vijskovogo upravlinnya U razi sudovih procesiv sudovi kolegiyi oboh krayin utvoryuvali vishu instanciyu ale najvishoyu instanciyeyu buv Vishij apelyacijnij sud u Yeni Bulo reorganizovano lisove gospodarstvo orendni kontori ta podatkova sistemu Na dodatok do kancelyariyi yusticiyi v Goti bula zasnovana kriminalna kontora skasovani votchinni sudi 1839 vvedeno gonorar dlya advokativ ta notariusiv 1838 Gercog znyav pereshkodi dlya vilnoyi torgivli uklav torgivelni ugodi z susidnimi krayinami skasuvav monopoliyi 1829 Buv stvorenij Mitno torgivelnij soyuz tyurinzkih zemel yakij priyednavsya do Generalnogo mitno torgivelnogo soyuzu 1833 Pomer 29 sichnya 1844 roku u Goti Buv pohovanij u kripti cerkvi Svyatogo Morica u Koburzi U 1860 roci tilo perepohovali u Gercozkomu mavzoleyi na Glokenberzkomu cvintari mista Privatne zhittyaRozglyadav kilka kandidatur dlya shlyubu u tomu chisli donok rosijskogo imperatora Pavla I U vici 33 rokiv pobravsya z 16 richnoyu princesoyu Saksen Gota Altenburzkoyu Luyizoyu zaruchini z yakoyu projshli 20 grudnya 1816 roku Narechenu zmalovuvali garno osvichenoyu zhvavoyu ta romantichnoyu divchinoyu yaka vvazhala gercoga vrodlivim i dobrim Vinchannya vidbulosya 31 lipnya 1817 roku u zamku Fridenshtajn u Goti Za druzhinoyu Ernst otrimav velikij posag U podruzhzhya narodilosya dvoye siniv Portret pershoyi druzhini 1820 ti Ernst 1818 1893 gercog Saksen Koburg Goti u 1844 1893 rokah buv odruzhenij z Aleksandrinoyu Badenskoyu mav kilkoh pozashlyubnih ditej Albert 1819 1861 princ konsort Velikoyi Britaniyi u 1840 1861 rokah cholovik korolevi Viktoriyi mav dev yatero ditej Pershij chas shlyub buv shaslivim ale zgodom podruzhzhya pochalo zradzhuvati odne odnomu 31 bereznya 1826 roku voni oformili oficijne rozluchennya Luyiza pishla z zhittya u serpni 1831 roku v Parizhi U vici 48 rokiv Ernst odruzhivsya vdruge zi svoyeyu 33 richnoyu nebogoyu Mariyeyu Vyurtemberzkoyu donkoyu jogo sestri Antuanetti ta Aleksandra Vyurtemberzkogo Vesllya projshlo u zamku Erenburg u Koburzi 23 grudnya 1832 Ditej u podruzhzhya ne bulo gercoginya mala kilka vikidniv Mav pozashlyubnih ditej She do jogo odruzhennya spivachka horu Genriyetta Adelayida yaku nazivali Polin Panam narodila gercogu sina Ernst Avgust Belmont 1809 1832 licar fon Gallenberg vid 1830 roku Zgodom Sofi Fermepen de Marto stala matir yu jogo donki Berta Ernestina fon Shauenshtajn 1817 1896 druzhina svogo kuzena Eduarda fon Lovenfelsa mala p yatero ditej Pislya rozluchennya z pershoyu druzhinoyu u gercoga narodilisya sini bliznyuki vid upravitelki zamkom Margareti Braun Ernst Albreht Bruno 1838 baron fon Bryunek vid 1856 roku Robert Ferdinand 1838 baron fon Bryunek vid 1856 roku NagorodiVelikij magistr ordenu domu Saksen Ernestiniv Ernestinski gercogstva Orden Pidv yazki Velika Britaniya Orden Chornogo orla Korolivstvo Prussiya Orden Chervonogo orla Korolivstvo Prussiya Orden Rutovoyi koroni Korolivstvo Saksoniya Vijskovij orden Svyatogo Genriha 1 go stupenyu Korolivstvo Saksoniya Velikij hrest Korolivskogo ugorskogo ordenu Svyatogo Stefana Ugorske korolivstvo Orden Andriya Pervozvannogo Rosijska imperiya Orden Svyatogo Oleksandra Nevskogo Rosijska imperiya Orden Svyatoyi Anni 1 go stupenya Rosijska imperiya Orden Svyatogo Georgiya 2 go stupenya Rosijska imperiya Zolota zbroya Za horobrist Rosijska imperiya VshanuvannyaU 1849 roci pam yatnik gercogu bulo vstanovleno na Palacovij ploshi Koburgu Skulptura vikonana Lyudvigom fon Shvantalerom postament Karlom Fridrihom Vilgelmom Shtribom Im ya Ernsta I nosit odin iz nomeriv lyuks Koburzkogo palacu gotelyu angl Palais Coburg Hotel Residenz u Vidni vidkritogo 2003 roku u palaci zvedenomu dlya Ferdinanda Saksen Koburzkogo u 1840 1845 rokah Ye personazhem addonu 2006 roku Kozaki II Bitva za Yevropu do gri Kozaki II Napoleonivski vijni 2005 roku GenealogiyaFranc Saksen Koburg Zaalfeldskij Anna Sofiya Shvarcburg Rudolshtadt Ferdinand Albreht II Antuanetta Amaliya Braunshvejg Volfenbyuttelska Genrih XXIX Sofiya Teodora Kastell Remlingenska Georg Avgust Erbah Shonberg Ferdinanda Genriyetta Shtolberg Gedernska Ernst Fridrih Saksen Koburg Zaalfeldskij Sofiya Antoniya Braunshvejg Volfenbyuttelska Genrih XXIV Karolina Ernestina Erbah Shonberzka Franc Saksen Koburg Zaalfeldskij Avgusta Rojss cu Ebersdorf Ernst PrimitkiEncyclopaedia Britannica d Track Q5375741 Lundy D R The Peerage d Track Q67129259d Track Q21401824 Enciklopediya Brokgauz d Track Q237227 1911 Encyclopaedia Britannica Ernest I 1 angl Vidomi koburzhci Gercog Ernst I 2 nim August Beck Ernst I Herzog Ernst Anton Karl Ludwig von Sachsen Koburg Gotha In Allgemeine Deutsche Biographie Band 6 Duncker amp Humblot Leipzig 1877 stor 313 317 3 nim Istoriya zamku Rozenau 4 nim Vijna 1812 roku Biografichnij dovidnik Ernst Saksen Koburzkij 5 ros Olivier Defrance Leopold Ier et le clan Cobourg Bruxelles Racine 2004 ISBN 978 2 87386 335 7 stor 27 Napoleon i revolyuciya Ernst Anton Karl Lyudvig 1784 1844 6 Istoriya Erenburzkogo palacu 7 nim Saksen Koburzkij taler 1827 roku 8 angl Im Zeichen von Veste amp Mohr Stadtische Symbole und Geschichtskultur am Beispiel Coburgs Inauguraldissertation Hubertus Habel 9 nim Oficijnij sajt zamku Grajnburg Istoriya 10 nim Ernst I gercog Saksen Koburg Gotskij 11 angl Panam Madame Pauline Adelaide Alexandre Memoires d une jeune Grecque Madame Pauline Adelaide Alaexandre Panam contre S A Serenissime Le Prince Regnant de Saxe Cobourg 2 Bande Paris chez L Auteur Brissot Thivars 1823 12 nim Pozashlyubnij sin velikoyi knyagini Rosijskoyi imperiyi Anni Fedorivni urodzhenoyi Yuliani Saksen Koburg Zaalfeldskoyi vid dribnogo francuzkogo shlyahticha Zhyulya de Seno Margareta Braun 13 angl Nomer Ernst I U Koburzkomu palaci goteli 14 ros Koburzkij palac 15 ros LiteraturaCarl Christian Dressel Die Entwicklung von Verfassung und Verwaltung in Sachsen Coburg 1800 1826 im Vergleich Duncker amp Humblot Berlin 2007 ISBN 978 3 428 12003 1 Heide Schulz Freue Dich Coburg Die Ode H C A Eichstadts zum Royal Wedding 1840 in Coburger Geschichtsblatter 20 2012 stor 25 54 ISSN 0947 0336 PosilannyaSaksen Koburg Gota Profil na Geni com angl Profil na Genalogics org angl Profil na Thepeerage com angl Genealogiya Ernsta I angl Oficijnij sajt Andreasa Saksen Koburg Gotskogo Istoriya dinastiyi angl Zobrazhennya Ernsta I u Korolivskij kolekciyi angl