Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Кінний лейбгвардії полк — лейбгвардійське кавалерійське формування (військова частина, полк) російської імператорської гвардії ЗС Російської імперії.
| Лейбгвардії Кінний полк | |
|---|---|
 Полковий жетон "До дня двохсотріччя заснування Кінної гвардії" | |
| На службі | 7.03.1721 - 1918 |
| Країна | Російська імперія |
| Роль | Кавалерія |
| Чисельність | полк |
| У складі | 1-а гвардійська кавалерійська дивізія (Гвардійський корпус, Петербурзький ВО) |
| Гарнізон/Штаб | Петербург |
| | |
 Медіафайли на Вікісховищі | |
Старшинство полку — 7.03.1721
Полкове свято — 25 березня, Благовіщення Пресвятої Богородиці.
Дислокація: Петербург
Історія
Сформований 7 березня 1721 року з драгунського лейбшквадрону (ескадрону) князя Меншикова, домової (особистої) драгунської роти генерал-фельдмаршала графа Шереметєва і Драгунської роти Санкт-Петербурзької губернії під назвою драгунського.
21 грудня 1725 року переформований на на шведський зразок та укомплектований виключно дворянами. На відміну від інших драгун, полк отримав червоний приборний колір та камзоли з золотими шнурами; спорядження та озброєння було однаковим із гвардією; замість одного пістолета — два, і не було сокир. Лейбрегіменту були подаровані литаври шведської кінної гвардії, взяті у них у битві під Полтавою 8 липня 1709 року.
31 грудня 1730 року полк названо Кінною гвардією й надано усі права гвардії — тим самим було покладено початок регулярній гвардійській кінноті. Штат полку: 5 ескадронів по 2 роти в кожному (разом 1423 чоловік, із них 1111 стройових чинів). Імператриця Анна узяла на себе звання полковника або шефа полку; потім це звання мали Петро III і Катерина II.
Повсякденна форма кінногвардійців була аналогічною до драгунської, відрізнялась тільки червоним кольором камзолу і штанів. Парадна форма складалась із , підколета і штанів зі шкіри оленя, залізної напівкіраси з мідними елементами, палаша на поясній портупеї, карабіна без багнета з перев'язом та двох пістолетів. Спорядження та кінський убір були аналогічними до драгунських. З часів імператриці Анни полк комплектувався переважно остзейськими (прибалтійськими) німцями.
1737 року полк вперше взяв участь у бойових діях — три з десяти рот полку бились під час взяття Очакова й у битві при Ставучанах у ході Російсько-турецької війни.
Павло I включив до складу полку частину кінних , і 1800 року призначив його шефом цісаревича Костянтина Павловича.
1801 року імператор Олександр I назвав полк лейбгвардії Кінним. Шефами полку після смерті цісаревича Костянтина вважались чинні царі.
1805 року полк узяв участь у Австрійському поході, та 20 листопада бився під Аустерліцем. Усі п'ять ескадронів полку під командуванням генерал-майора разом із атакували батальйон французької піхоти. Рядові 3-го взводу 2-го ескадрону Гаврилов, Омельченко, Ушаков і Лазунов захопили почесний трофей — французького батальйонного «орла» 4-го лінійного полку. За цю відзнаку на штандарт полку помістили напис «За взяття ворожого прапора під Аустерліцем 20 листопада 1805 р.».
1807 року кінногвардійці брали участь у битвах під Гейльсбергом та Фрідландом. 2 липня під Фрідландом полк під вогнем 30 французьких гармат атакував та зім'яв французьку кавалерію, увірвавшись потім до порядків піхоти. 4-й ескадрон полку під командуванням ротмістра князя ціною важких втрат врятував полк від контратаки французької кавалерії. В кавалерійській атаці загинуло 16 офіцерів та 116 нижніх чинів полку.
Полк відзначився у Бородинській битві, разом із атакувавши кірасирську дивізію з корпусу біля батареї Раєвського. За цей бій 32 офіцери-кінногвардійці були нагороджені орденами.
У квітні 1813 року полк був нагороджений Георгіївськими штандартами з написом «За відзнаку під час ураження й вигнання ворога з меж Росії 1812 р.».
1813 року полк брав участь у Закордонному поході російської армії та бився 16—18 серпня 1813 року під Кульмом, 4—6 жовтня під Лейпцигом і 13 березня 1814 року під . За останню битву полк отримав 22 Георгіївські труби з написом «За хоробрість проти неприятеля при Фер-Шампенуазі 13 березні 1814 р.». 19 березня 1814 року полк разом з усією російською армією увійшов до Парижа. За цю кампанію полку були подаровані Георгіївські штандарти.
14 грудня 1825 року полк брав участь у розгоні повстанців на Сенатській площі. У сутичці загинув рядовий 3-го ескадрону Павло Панюта.
1831 року два дивізіони полку брали участь у придушенні Польського повстання і штурмі Варшави (25—26 серпня). З 1835 до 1846 року багато офіцерів полку добровольцями брали участь у Кавказькій війні. 1849 року полк брав участь у придушенні заколоту в Угорщині. Під час Кримської війни полк ніс службу з охорони узбережжя Фінської затоки від Петергофа до Петербурга на випадок висадки англо-французького десанту. У 1877—1978 роках багато офіцерів полку добровольцями вирушили на Російсько-турецьку війну. Під час Російсько-японської війни полк не брав участі у боях, але кілька офіцерів і 28 нижніх чинів полку виступили на фронт добровольцями.
1914 року полк виступив на німецький фронт у складі 1-ї армії генерала Ренненкампфа. 6 серпня брав участь у битві під Каушеном, де гвардійці у пішому строю, не лягаючи, атакували німецьку батарею, прикриту кулеметами. Полк зазнав тяжких втрат. Підсумок атаки вирішила кінна атака Лейбескадрону під командуванням ротмістра Врангеля, під час якої загинули майже всі офіцери ескадрону.
28 липня 1917 року полк було перейменовано на Кінну Гвардію. У грудні почалось розформування полку. 19 грудня під Жмеринкою було розформовано перший дивізіон (1, 2 та 5-й ескадрони), а другий дивізіон (3, 4 і 6-й ескадрони) саморозпустились. Офіцери й частина нижніх чинів роз'їхались по домівках, а близько 150 нижніх чинів повернулись до казарм у Петроград, де у лютому-березні 1918 року полк було остаточно розформовано.
З тих, хто повернувся у Петроград у січні 1918 року Петроградська Рада сформувала 1-й Кінний полк РСЧА (командир полку Кусін, помічник командира Фомичєв, командир 1-го ескадрону Єрошов, ад'ютант полку Карачинцев), роззброєний навесні 1919 року за бажання офіцерів перейти до білих.
З січня 1919 року кінногвардійці разом з іншими гвардійськими кірасирами увійшли до складу команди кінних розвідників зведеного гвардійського піхотного полку Добровольчої армії. У березні 1919 року було сформовано зведений полк гвардійської кірасирської дивізії, в якому кінногвардійці склали 2-й ескадрон. У червні 1919 року на базі зведеного полку було сформовано 1-й Гвардійський зведений кірасирський полк, в якому кінногвардійці були представлені 2-ма ескадронами. З 15 грудня 1919 року ескадрон Кінного полку увійшов до зведеного гвардійського кавалерійського полку 1-ї кавалерійської дивізії, а після прибуття до Криму з 1 травня 1920 року став 2-м ескадроном Гвардійського кавалерійського полку російської армії генерала Врангеля. Під час боїв літа-осені 1920 року ескадрон втратив значну частину свого складу, а ті, хто залишився в живих, були зведені у взвод, який генерал Врангель перетворив на свій конвой.
Командири полку
- 31.12.1730 — 15.12.1731 — підполковник і генерал-аншеф граф Ягужинський Павло Іванович
- 15.12.1731 — 05.1736 — підполковник і генерал-ад'ютант, генерал-поручик князь
- 1731 — 2.05.1738 — підполковник и генерал-майор фон
- 28.01.1738 — 9.11.1740 — підполковник спадковий принц Курляндський граф фон
- 10.11.1740 — 24.01.1763 — підполковник і генерал-майор (з 1746 — генерал-поручик, з 1755 — генерал-аншеф)
- 5.09.1748 — 6.03.1762 — підполковник і генерал-аншеф (з 5.09.1756 — генерал-фельдмаршал) граф
- 1744—1761 — прем'єр-майор і генерал-майор (з 1753 — генерал-поручик) князь
- 1761-24.07.1762 — прем'єр-майор (з 9.07.1762 — підполковник) і генерал-майор Бергер Яків
- 28.06.1762-11.04.1780 — підполковник і генерал-аншеф (з 28.06.1768 — генерал-ад'ютант) князь Волконський Михайло Микитович
- 24.07.1762-1.01.1764 — секунд-майор і генерал-поручик князь
- 1.01.1764-10.09.1767 — ротмістр (з 1765 — прем'єр-майор, з 22.09.1766 — полковник по армії) князь
- 25.03.1764-1783 — підполковник і генерал-ад'ютант граф
- 22.09.1767-5.03.1781 — прем'єр-майор і генерал-майор (з 21.04.1773 — генерал-поручик)
- 5.03.1781-2.06.1788 — прем'єр-майор і генерал-майор (з 22.09.1786 — генерал-поручик)
- 21.11.1784-25.11.1796 — підполковник і генерал-фельдмаршал граф Румянцев-Задунайський Петро Олександрович
- 2.06.1788-17.05.1789 — прем'єр-майор
- 17.05.-18.06.1789 — секунд-майор і бригадир
- 18.06.1789-5.03.1792 — прем'єр-майор
- 8.09.1790-1795 — підполковник і генерал-ад'ютант генерал-аншеф граф Салтиков Іван Петрович
- 24.11.1792-28.01.1793 — прем'єр-майор і генерал-майор
- 28.01.1793-10.09.1797 — секунд-майор і генерал-майор (з 2.05.1797 — генерал-лейтенант)
- 24 листопада 1797 — 2 березня 1798: генерал-лейтенант Петер-Людвіг фон дер Пален
- 10.09.-24.11.1797 — полковник (з 17.09.1797 — генерал-майор)
- 2-18.03.1798 — генерал-майор
- 18.03.1798-5.01.1800 — генерал-лейтенант князь
- 26.01.-14.08.1800 — генерал-майор
- 14.08.-4.10.1800 — полковник
- 5.10.-8.12.1800 — генерал-ад'ютант генерал-майор
- 8.12.1800-26.01.1803 — генерал-лейтенант (з 15.09.1801 — генерал від кавалерії) Тормасов Олександр Петрович
- 4.02.1803-13.02.1811 — (з 17.05.1803 — генерал-майор)
- 6.05.1811-16.01.1819 — полковник (з 26.12.1812 — генерал-майор)
- 16.01.1819-21.04.1828 — генерал-майор (з 4.06.1820 г. — генерал-ад'ютант, з 25.12.1825 — граф) Орлов Олексій Федорович
- 21.04.1828-27.05.1833 гг. — генерал-майор барон
- 27.05.1833-6.12.1837 — генерал-майор свити барон
- 6.12.1837-9.05.1844 — генерал-майор (з 1.07.1839 — генерал-майор свити)
- 9.05.1844-6.12.1853 — генерал-майор (з 7.11.1846 — генерал-майор свити, з 3.04.1849 — генерал-ад'ютант)
- 6.12.1853-27.12.1855 — генерал-майор свити (з 17.04.1855 — генерал-ад'ютант) граф
- 27.12.1855-30.08.1864 — флігель-ад'ютант полковник (з 26.08.1856 — генерал-майор свити, з 25.03.1863 — генерал-ад'ютант) світліший князь
- 30.08.1864-23.05.1869 — генерал-майор свити граф фон
- 23.05.1869-16.01.1871 — генерал-майор свити
- 16.01.1871-27.07.1875 — генерал-майор свити граф
- 27.07.1875-14.07.1883 — генерал-майор свити барон Фредерікс Володимир Борисович
- 14.07.1883-24.07.1884 — флігель-ад'ютант, полковник князь
- 18.08.1884-20.11.1890 — генерал-майор
- 20.11.1890-11.08.1896 — флігель-ад'ютант, полковник (з 30.08.1893 — генерал-майор) великий князь Павло Олександрович
- 11.08.1896-25.05.1901 — генерал-майор князь
- 25.05.1901-24.06.1904 — генерал-майор
- 10.07.1904-4.07.1906 — генерал-майор свити князь
- 4.07.1906-15.04.1911 — генерал-майор свити
- 15.04.1911-3.10.1914 — флігель-ад'ютант полковник (з 6.12.1912 — генерал-майор свити) Скоропадський Павло Петрович
- 3.10.1914-23.04.1917 — генерал-майор свити
- 14.05.-9.08.1917 — полковник
- 9.08.-12.1917 — генерал-майор
Шефи полку
- 31.12.1730-17.10.1740 — імператриця Анна Іоаннівна
- 10.11.1740-25.11.1741 — імператор Іван VI
- 25.11.1741-25.12.1761 — імператриця Єлизавета Петрівна
- 25.12.1761-9.02.1762 — імператор Петро III
- 9.02.-28.06.1762 — герцог Георг Людвіг Шлезвіг-Гольштейн
- 28.06.1762-6.11.1796 — імператриця Катерина II
- 7-10.11.1796 — імператор Павло I
- 7.11.1796-28.05.1800 — великий князь
- 28.05.-9.09.1800 — великий князь цісаревич Костянтин Павлович
- 9-10.09.1800 — генерал від кавалерії
- 10.09.1800-15.06.1831 — великий князь цісаревич Костянтин Павлович
- 25.06.1831-18.02.1855 — імператор Микола I
- 19.02.1855-1.03.1881 — імператор Олександр II
- 28.10.1866-2.03.1881 — великий князь спадкоємець цісаревич Олександр Олександрович (2-й шеф)
- 2.03.1881-21.10.1894 — імператор Олександр III
- 2.11.1894-4.03.1917 — імператор Микола II
- 25.03.1886-3.03.1888 — шеф 4-го ескадрону генерал-ад'ютант князь
- 25.12.1905-? — шеф 4-го ескадрону генерал-ад'ютант барон Фредерікс Володимир Борисович
Бойові відзнаки
- Георгіївський штандарт з Андріївською ювілейною стрічкою й написами: «За взяття при Аустерліці ворожого прапора й за відзнаку під час ураження та вигнання ворога з меж Росії 1812 року» та «1730-1830».
- 22 георгіївські труби, з написом «Фер-Шампенуаз».
- Срібні литаври з написом: «Sub. Felicissimo, cersemine Potentissime Regissvecia Carolus XII cum. Polonis Saxon. Tart. Woloscis et noc formen icta globum, hostitis Clitzoviam in Pol. 1702» («За славну перемогу Великого Короля Шведського Карла XII над Поляками, Саксонцями, Татарами, Валахами та іншими чужоземними народами під Клішовим у Польщі. 1702»). Належали шведській Кінній Гвардії, відбиті під Переволочною й подаровані Лейбшквадрону князя Меншикова; після сформування лейбгвардії Кінного полку здані в арсенал, потім зберігались у Придворній церкві в Стрельні та 4.07.1827 року знову видані в полк.
Казарми
Манеж і казарми Кінногвардійського полку — нині Центральна виставкова зала «Манеж» у Санкт-Петербурзі, Ісакіївська пл., 1, Кінногвардійський бульв., 2, 4, Поштамтський пров., 1, Якубовича вул., 1, 3, Кінногвардійський пров., 2. Кінногвардійський манеж було збудовано у 1804—1807 роках під керівництвом архітектора Джакомо Кваренгі у суворому класичному стилі. У першій половині XX століття під керівництвом архітектора Лансере Манеж було перероблено під гараж. Було надбудовано другий поверх із пандусами. З 1967 року приміщення Кінногвардійського манежу використовується як виставкова зала.
Відомі люди, які служили в полку
- — генерал-ад'ютант, син великого князя Костянтина Павловича
- — генерал-лейтенант, крупний землевласник і заводчик
- — генерал-лейтенант
- — генерал-лейтенант, герой Вітчизняної війни 1812 року
- — герой Севастопольської оборони
- Врангель Петро Миколайович — генерал-лейтенант, головнокомандувач російської армії
- — генерал-майор, герой Очаківського штурму, Московський і Санкт-Петербурзький обер-поліцмейстер.
- — дипломат, посол у Брюсселі, Парижі й Берліні
- Потьомкін Григорій Олександрович — генерал-фельдмаршал, фаворит Катерини II
- (1726—1809) — дійсний камергер, предводитель дворянства Орловської губернії
- — генерал від інфантерії, управляючий справами Імператорської головної квартири, учасник Кавказьких походів та Кримської війни.
Примітки
Література
- Анненков І. В. История лейб-гвардии Конного полка (1731—1848): в 4 ч. — 1849 г., Імператорська Академія наук [ 11 березня 2012 у Wayback Machine.]
- Памятники в честь победы в Отечественной войне 1812 года. Во славу ратных дел. — Москва, 2012. — .
- Энциклопедический словарь : в 86 т. (82 т. и 4 доп.). — СПб. : Ф. А. Брокгауз, И. А. Ефрон, 1890—1907. (рос.)
Посилання
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Кінний лейбгвардії полк
- Анненков Іван Васильович. История Лейб-Гвардии Конного полка. 1731—1848 [ 29 березня 2022 у Wayback Machine.]
- Казарми[недоступне посилання з квітня 2019]
- Прапор полку (1724) [ 1 березня 2008 у Wayback Machine.]
- Прапор полку (1730) [ 1 березня 2008 у Wayback Machine.]
- Повний список шефів, полкових командирів та офіцерів лейбгвардії Кінного полку з 1731 до 1886 року — СПб., 1886 [ 8 серпня 2014 у Wayback Machine.]
- Russian Horse Guards Commemorative Manual. 1706—1931. Preface and Illustrations. Paris, 1931. [ 14 червня 2012 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Kinnij lejbgvardiyi polk lejbgvardijske kavalerijske formuvannya vijskova chastina polk rosijskoyi imperatorskoyi gvardiyi ZS Rosijskoyi imperiyi Lejbgvardiyi Kinnij polkPolkovij zheton Do dnya dvohsotrichchya zasnuvannya Kinnoyi gvardiyi Na sluzhbi 7 03 1721 1918Krayina Rosijska imperiyaRol KavaleriyaChiselnist polkU skladi 1 a gvardijska kavalerijska diviziya Gvardijskij korpus Peterburzkij VO Garnizon Shtab PeterburgMediafajli na Vikishovishi Starshinstvo polku 7 03 1721 Polkove svyato 25 bereznya Blagovishennya Presvyatoyi Bogorodici Dislokaciya PeterburgIstoriyaSformovanij 7 bereznya 1721 roku z dragunskogo lejbshkvadronu eskadronu knyazya Menshikova domovoyi osobistoyi dragunskoyi roti general feldmarshala grafa Sheremetyeva i Dragunskoyi roti Sankt Peterburzkoyi guberniyi pid nazvoyu dragunskogo 21 grudnya 1725 roku pereformovanij na na shvedskij zrazok ta ukomplektovanij viklyuchno dvoryanami Na vidminu vid inshih dragun polk otrimav chervonij pribornij kolir ta kamzoli z zolotimi shnurami sporyadzhennya ta ozbroyennya bulo odnakovim iz gvardiyeyu zamist odnogo pistoleta dva i ne bulo sokir Lejbregimentu buli podarovani litavri shvedskoyi kinnoyi gvardiyi vzyati u nih u bitvi pid Poltavoyu 8 lipnya 1709 roku Ober oficer i rejtar Lejbgvardiyi kinnogo polku 1731 1742 31 grudnya 1730 roku polk nazvano Kinnoyu gvardiyeyu j nadano usi prava gvardiyi tim samim bulo pokladeno pochatok regulyarnij gvardijskij kinnoti Shtat polku 5 eskadroniv po 2 roti v kozhnomu razom 1423 cholovik iz nih 1111 strojovih chiniv Imperatricya Anna uzyala na sebe zvannya polkovnika abo shefa polku potim ce zvannya mali Petro III i Katerina II Povsyakdenna forma kinnogvardijciv bula analogichnoyu do dragunskoyi vidriznyalas tilki chervonim kolorom kamzolu i shtaniv Paradna forma skladalas iz pidkoleta i shtaniv zi shkiri olenya zaliznoyi napivkirasi z midnimi elementami palasha na poyasnij portupeyi karabina bez bagneta z perev yazom ta dvoh pistoletiv Sporyadzhennya ta kinskij ubir buli analogichnimi do dragunskih Z chasiv imperatrici Anni polk komplektuvavsya perevazhno ostzejskimi pribaltijskimi nimcyami 1737 roku polk vpershe vzyav uchast u bojovih diyah tri z desyati rot polku bilis pid chas vzyattya Ochakova j u bitvi pri Stavuchanah u hodi Rosijsko tureckoyi vijni Pavlo I vklyuchiv do skladu polku chastinu kinnih i 1800 roku priznachiv jogo shefom cisarevicha Kostyantina Pavlovicha 1801 roku imperator Oleksandr I nazvav polk lejbgvardiyi Kinnim Shefami polku pislya smerti cisarevicha Kostyantina vvazhalis chinni cari 1805 roku polk uzyav uchast u Avstrijskomu pohodi ta 20 listopada bivsya pid Austerlicem Usi p yat eskadroniv polku pid komanduvannyam general majora razom iz atakuvali bataljon francuzkoyi pihoti Ryadovi 3 go vzvodu 2 go eskadronu Gavrilov Omelchenko Ushakov i Lazunov zahopili pochesnij trofej francuzkogo bataljonnogo orla 4 go linijnogo polku Za cyu vidznaku na shtandart polku pomistili napis Za vzyattya vorozhogo prapora pid Austerlicem 20 listopada 1805 r 1807 roku kinnogvardijci brali uchast u bitvah pid Gejlsbergom ta Fridlandom 2 lipnya pid Fridlandom polk pid vognem 30 francuzkih garmat atakuvav ta zim yav francuzku kavaleriyu uvirvavshis potim do poryadkiv pihoti 4 j eskadron polku pid komanduvannyam rotmistra knyazya cinoyu vazhkih vtrat vryatuvav polk vid kontrataki francuzkoyi kavaleriyi V kavalerijskij ataci zaginulo 16 oficeriv ta 116 nizhnih chiniv polku Polk vidznachivsya u Borodinskij bitvi razom iz atakuvavshi kirasirsku diviziyu z korpusu bilya batareyi Rayevskogo Za cej bij 32 oficeri kinnogvardijci buli nagorodzheni ordenami U kvitni 1813 roku polk buv nagorodzhenij Georgiyivskimi shtandartami z napisom Za vidznaku pid chas urazhennya j vignannya voroga z mezh Rosiyi 1812 r Shtab oficer ta unter oficer Lejbgvardiyi kinnogo polku 1814 1828 1813 roku polk brav uchast u Zakordonnomu pohodi rosijskoyi armiyi ta bivsya 16 18 serpnya 1813 roku pid Kulmom 4 6 zhovtnya pid Lejpcigom i 13 bereznya 1814 roku pid Za ostannyu bitvu polk otrimav 22 Georgiyivski trubi z napisom Za horobrist proti nepriyatelya pri Fer Shampenuazi 13 berezni 1814 r 19 bereznya 1814 roku polk razom z usiyeyu rosijskoyu armiyeyu uvijshov do Parizha Za cyu kampaniyu polku buli podarovani Georgiyivski shtandarti 14 grudnya 1825 roku polk brav uchast u rozgoni povstanciv na Senatskij ploshi U sutichci zaginuv ryadovij 3 go eskadronu Pavlo Panyuta Forma Lejbgvardiyi Kinnogo polku 1848 1831 roku dva divizioni polku brali uchast u pridushenni Polskogo povstannya i shturmi Varshavi 25 26 serpnya Z 1835 do 1846 roku bagato oficeriv polku dobrovolcyami brali uchast u Kavkazkij vijni 1849 roku polk brav uchast u pridushenni zakolotu v Ugorshini Pid chas Krimskoyi vijni polk nis sluzhbu z ohoroni uzberezhzhya Finskoyi zatoki vid Petergofa do Peterburga na vipadok visadki anglo francuzkogo desantu U 1877 1978 rokah bagato oficeriv polku dobrovolcyami virushili na Rosijsko turecku vijnu Pid chas Rosijsko yaponskoyi vijni polk ne brav uchasti u boyah ale kilka oficeriv i 28 nizhnih chiniv polku vistupili na front dobrovolcyami 1914 roku polk vistupiv na nimeckij front u skladi 1 yi armiyi generala Rennenkampfa 6 serpnya brav uchast u bitvi pid Kaushenom de gvardijci u pishomu stroyu ne lyagayuchi atakuvali nimecku batareyu prikritu kulemetami Polk zaznav tyazhkih vtrat Pidsumok ataki virishila kinna ataka Lejbeskadronu pid komanduvannyam rotmistra Vrangelya pid chas yakoyi zaginuli majzhe vsi oficeri eskadronu 28 lipnya 1917 roku polk bulo perejmenovano na Kinnu Gvardiyu U grudni pochalos rozformuvannya polku 19 grudnya pid Zhmerinkoyu bulo rozformovano pershij divizion 1 2 ta 5 j eskadroni a drugij divizion 3 4 i 6 j eskadroni samorozpustilis Oficeri j chastina nizhnih chiniv roz yihalis po domivkah a blizko 150 nizhnih chiniv povernulis do kazarm u Petrograd de u lyutomu berezni 1918 roku polk bulo ostatochno rozformovano Z tih hto povernuvsya u Petrograd u sichni 1918 roku Petrogradska Rada sformuvala 1 j Kinnij polk RSChA komandir polku Kusin pomichnik komandira Fomichyev komandir 1 go eskadronu Yeroshov ad yutant polku Karachincev rozzbroyenij navesni 1919 roku za bazhannya oficeriv perejti do bilih Z sichnya 1919 roku kinnogvardijci razom z inshimi gvardijskimi kirasirami uvijshli do skladu komandi kinnih rozvidnikiv zvedenogo gvardijskogo pihotnogo polku Dobrovolchoyi armiyi U berezni 1919 roku bulo sformovano zvedenij polk gvardijskoyi kirasirskoyi diviziyi v yakomu kinnogvardijci sklali 2 j eskadron U chervni 1919 roku na bazi zvedenogo polku bulo sformovano 1 j Gvardijskij zvedenij kirasirskij polk v yakomu kinnogvardijci buli predstavleni 2 ma eskadronami Z 15 grudnya 1919 roku eskadron Kinnogo polku uvijshov do zvedenogo gvardijskogo kavalerijskogo polku 1 yi kavalerijskoyi diviziyi a pislya pributtya do Krimu z 1 travnya 1920 roku stav 2 m eskadronom Gvardijskogo kavalerijskogo polku rosijskoyi armiyi generala Vrangelya Pid chas boyiv lita oseni 1920 roku eskadron vtrativ znachnu chastinu svogo skladu a ti hto zalishivsya v zhivih buli zvedeni u vzvod yakij general Vrangel peretvoriv na svij konvoj Komandiri polkuImperator Mikola I v mundiri Lejbgvardiyi Kinnogo polku Portret roboti Volodimira Sverchkova 1856 Muzej Gvardiyi Sankt Peterburg 31 12 1730 15 12 1731 pidpolkovnik i general anshef graf Yaguzhinskij Pavlo Ivanovich 15 12 1731 05 1736 pidpolkovnik i general ad yutant general poruchik knyaz 1731 2 05 1738 pidpolkovnik i general major fon 28 01 1738 9 11 1740 pidpolkovnik spadkovij princ Kurlyandskij graf fon 10 11 1740 24 01 1763 pidpolkovnik i general major z 1746 general poruchik z 1755 general anshef 5 09 1748 6 03 1762 pidpolkovnik i general anshef z 5 09 1756 general feldmarshal graf 1744 1761 prem yer major i general major z 1753 general poruchik knyaz 1761 24 07 1762 prem yer major z 9 07 1762 pidpolkovnik i general major Berger Yakiv 28 06 1762 11 04 1780 pidpolkovnik i general anshef z 28 06 1768 general ad yutant knyaz Volkonskij Mihajlo Mikitovich 24 07 1762 1 01 1764 sekund major i general poruchik knyaz 1 01 1764 10 09 1767 rotmistr z 1765 prem yer major z 22 09 1766 polkovnik po armiyi knyaz 25 03 1764 1783 pidpolkovnik i general ad yutant graf 22 09 1767 5 03 1781 prem yer major i general major z 21 04 1773 general poruchik 5 03 1781 2 06 1788 prem yer major i general major z 22 09 1786 general poruchik 21 11 1784 25 11 1796 pidpolkovnik i general feldmarshal graf Rumyancev Zadunajskij Petro Oleksandrovich 2 06 1788 17 05 1789 prem yer major 17 05 18 06 1789 sekund major i brigadir 18 06 1789 5 03 1792 prem yer major 8 09 1790 1795 pidpolkovnik i general ad yutant general anshef graf Saltikov Ivan Petrovich 24 11 1792 28 01 1793 prem yer major i general major 28 01 1793 10 09 1797 sekund major i general major z 2 05 1797 general lejtenant 24 listopada 1797 2 bereznya 1798 general lejtenant Peter Lyudvig fon der Palen 10 09 24 11 1797 polkovnik z 17 09 1797 general major 2 18 03 1798 general major 18 03 1798 5 01 1800 general lejtenant knyaz 26 01 14 08 1800 general major 14 08 4 10 1800 polkovnik 5 10 8 12 1800 general ad yutant general major 8 12 1800 26 01 1803 general lejtenant z 15 09 1801 general vid kavaleriyi Tormasov Oleksandr Petrovich 4 02 1803 13 02 1811 z 17 05 1803 general major 6 05 1811 16 01 1819 polkovnik z 26 12 1812 general major 16 01 1819 21 04 1828 general major z 4 06 1820 g general ad yutant z 25 12 1825 graf Orlov Oleksij Fedorovich 21 04 1828 27 05 1833 gg general major baron 27 05 1833 6 12 1837 general major sviti baron 6 12 1837 9 05 1844 general major z 1 07 1839 general major sviti 9 05 1844 6 12 1853 general major z 7 11 1846 general major sviti z 3 04 1849 general ad yutant 6 12 1853 27 12 1855 general major sviti z 17 04 1855 general ad yutant graf 27 12 1855 30 08 1864 fligel ad yutant polkovnik z 26 08 1856 general major sviti z 25 03 1863 general ad yutant svitlishij knyaz 30 08 1864 23 05 1869 general major sviti graf fon 23 05 1869 16 01 1871 general major sviti 16 01 1871 27 07 1875 general major sviti graf 27 07 1875 14 07 1883 general major sviti baron Frederiks Volodimir Borisovich 14 07 1883 24 07 1884 fligel ad yutant polkovnik knyaz 18 08 1884 20 11 1890 general major 20 11 1890 11 08 1896 fligel ad yutant polkovnik z 30 08 1893 general major velikij knyaz Pavlo Oleksandrovich 11 08 1896 25 05 1901 general major knyaz 25 05 1901 24 06 1904 general major 10 07 1904 4 07 1906 general major sviti knyaz 4 07 1906 15 04 1911 general major sviti 15 04 1911 3 10 1914 fligel ad yutant polkovnik z 6 12 1912 general major sviti Skoropadskij Pavlo Petrovich 3 10 1914 23 04 1917 general major sviti 14 05 9 08 1917 polkovnik 9 08 12 1917 general majorShefi polku31 12 1730 17 10 1740 imperatricya Anna Ioannivna 10 11 1740 25 11 1741 imperator Ivan VI 25 11 1741 25 12 1761 imperatricya Yelizaveta Petrivna 25 12 1761 9 02 1762 imperator Petro III 9 02 28 06 1762 gercog Georg Lyudvig Shlezvig Golshtejn 28 06 1762 6 11 1796 imperatricya Katerina II 7 10 11 1796 imperator Pavlo I 7 11 1796 28 05 1800 velikij knyaz 28 05 9 09 1800 velikij knyaz cisarevich Kostyantin Pavlovich 9 10 09 1800 general vid kavaleriyi 10 09 1800 15 06 1831 velikij knyaz cisarevich Kostyantin Pavlovich 25 06 1831 18 02 1855 imperator Mikola I 19 02 1855 1 03 1881 imperator Oleksandr II 28 10 1866 2 03 1881 velikij knyaz spadkoyemec cisarevich Oleksandr Oleksandrovich 2 j shef 2 03 1881 21 10 1894 imperator Oleksandr III 2 11 1894 4 03 1917 imperator Mikola II 25 03 1886 3 03 1888 shef 4 go eskadronu general ad yutant knyaz 25 12 1905 shef 4 go eskadronu general ad yutant baron Frederiks Volodimir BorisovichBojovi vidznakiGeorgiyivskij shtandart z Andriyivskoyu yuvilejnoyu strichkoyu j napisami Za vzyattya pri Austerlici vorozhogo prapora j za vidznaku pid chas urazhennya ta vignannya voroga z mezh Rosiyi 1812 roku ta 1730 1830 22 georgiyivski trubi z napisom Fer Shampenuaz Sribni litavri z napisom Sub Felicissimo cersemine Potentissime Regissvecia Carolus XII cum Polonis Saxon Tart Woloscis et noc formen icta globum hostitis Clitzoviam in Pol 1702 Za slavnu peremogu Velikogo Korolya Shvedskogo Karla XII nad Polyakami Saksoncyami Tatarami Valahami ta inshimi chuzhozemnimi narodami pid Klishovim u Polshi 1702 Nalezhali shvedskij Kinnij Gvardiyi vidbiti pid Perevolochnoyu j podarovani Lejbshkvadronu knyazya Menshikova pislya sformuvannya lejbgvardiyi Kinnogo polku zdani v arsenal potim zberigalis u Pridvornij cerkvi v Strelni ta 4 07 1827 roku znovu vidani v polk KazarmiManezh i kazarmi Kinnogvardijskogo polku nini Centralna vistavkova zala Manezh u Sankt Peterburzi Isakiyivska pl 1 Kinnogvardijskij bulv 2 4 Poshtamtskij prov 1 Yakubovicha vul 1 3 Kinnogvardijskij prov 2 Kinnogvardijskij manezh bulo zbudovano u 1804 1807 rokah pid kerivnictvom arhitektora Dzhakomo Kvarengi u suvoromu klasichnomu stili U pershij polovini XX stolittya pid kerivnictvom arhitektora Lansere Manezh bulo pererobleno pid garazh Bulo nadbudovano drugij poverh iz pandusami Z 1967 roku primishennya Kinnogvardijskogo manezhu vikoristovuyetsya yak vistavkova zala Vidomi lyudi yaki sluzhili v polku general ad yutant sin velikogo knyazya Kostyantina Pavlovicha general lejtenant krupnij zemlevlasnik i zavodchik general lejtenant general lejtenant geroj Vitchiznyanoyi vijni 1812 roku geroj Sevastopolskoyi oboroni Vrangel Petro Mikolajovich general lejtenant golovnokomanduvach rosijskoyi armiyi general major geroj Ochakivskogo shturmu Moskovskij i Sankt Peterburzkij ober policmejster diplomat posol u Bryusseli Parizhi j Berlini Potomkin Grigorij Oleksandrovich general feldmarshal favorit Katerini II 1726 1809 dijsnij kamerger predvoditel dvoryanstva Orlovskoyi guberniyi general vid infanteriyi upravlyayuchij spravami Imperatorskoyi golovnoyi kvartiri uchasnik Kavkazkih pohodiv ta Krimskoyi vijni PrimitkiLiteraturaAnnenkov I V Istoriya lejb gvardii Konnogo polka 1731 1848 v 4 ch 1849 g Imperatorska Akademiya nauk 11 bereznya 2012 u Wayback Machine Pamyatniki v chest pobedy v Otechestvennoj vojne 1812 goda Vo slavu ratnyh del Moskva 2012 ISBN 978 5 227 03261 4 Enciklopedicheskij slovar v 86 t 82 t i 4 dop SPb F A Brokgauz I A Efron 1890 1907 ros PosilannyaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Kinnij lejbgvardiyi polk Annenkov Ivan Vasilovich Istoriya Lejb Gvardii Konnogo polka 1731 1848 29 bereznya 2022 u Wayback Machine Kazarmi nedostupne posilannya z kvitnya 2019 Prapor polku 1724 1 bereznya 2008 u Wayback Machine Prapor polku 1730 1 bereznya 2008 u Wayback Machine Povnij spisok shefiv polkovih komandiriv ta oficeriv lejbgvardiyi Kinnogo polku z 1731 do 1886 roku SPb 1886 8 serpnya 2014 u Wayback Machine Russian Horse Guards Commemorative Manual 1706 1931 Preface and Illustrations Paris 1931 14 chervnya 2012 u Wayback Machine