Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Марія Вюртемберзька (нім. Marie von Württemberg), повне ім'я Антуанетта Фредеріка Августа Марія Анна (нім. Antoinette Friederike Auguste Marie Anna von Württemberg), 17 вересня 1799 — 24 вересня 1860) — вюртемберзька герцогиня з дому Вюртембергів, друга дружина герцога Саксен-Кобург-Готи Ернста I, який доводився їй рідним дядьком. Виросла та більше половини життя провела в Російській імперії.
| Марія Вюртемберзька | |
|---|---|
| нім. Marie von Württemberg | |
 Портрет Марії Вюртемберзької пензля невідомого майстра | |
| 1-а герцогиня-консорт Саксен-Кобург-Готи | |
| Початок правління: | 23 грудня 1832 |
| Кінець правління: | 29 січня 1844 |
| Попередник: | не було |
| Наступник: | Александріна Баденська |
| Дата народження: | 17 вересня 1799 |
| Місце народження: | Кобург |
| Країна: | Священна Римська імперія |
| Дата смерті: | 24 вересня 1860 (61 рік) |
| Місце смерті: | Замок Фріденштайн, Гота, Саксен-Кобург-Гота |
| Чоловік: | Ернст I |
| Діти: | не було |
| Династія: | Вюртемберги, Саксен-Кобург-Готська |
| Батько: | Александр Вюртемберзький |
| Мати: | Антуанетта Саксен-Кобург-Заальфельдська |
Марія Вюртемберзька у Вікісховищі | |
Біографія
Життя в Росії
Народилась 17 вересня 1799 року у Кобурзі. Стала первістком в родині герцога Александра Вюртемберзького та його дружини Антуанетти Саксен-Кобург-Заальфельдської, з'явившись на світ за десять місяців після їхнього весілля. Перший рік життя провела у палаці Фантазія під Байройтом.
Батько перебував на австрійській військовій службі та мав чин фельдмаршал-лейтенанта. У травні 1800 року він перейшов на російську службу, і родина оселилася під Мітавою в Семигалії, на території сучасної Латвії, у маєтку Ґрюнхоф, подарованому їм імператором Павлом I разом з мисливськими угіддями. У квітні 1811 року сімейство переїхало до Вітебська, оскільки Александр був призначений білоруським військовим губернатором та Вітебським і Могилевським губернатором. До цього часу родина поповнилася чотирма молодшими синами, з яких дорослого віку досягли лише Александр та Ернст.
Часто бували при імператорському дворі. Матір близько товаришувала з імператрицею Єлизаветою Олексієвною, уродженою принцесою Баденською. Фрейліна Олександра Россет писала: «Інколи імператриця Марія Федорівна запрошувала до обіду свою племінницю, принцесу Марію Вюртемберзьку, вона була дуже приємна, але сором'язлива».
У 1817 році разом з матір'ю була серед зустрічаючих принцесу Шарлотту Прусську, наречену великого князя Миколи Павловича. У 1819—1821 роках сімейство здійснило тривалу подорож Австрією та Німеччиною. Відвідували Баден, Відень, Штутгарт і Мюнхен. У Кобурзі Марія вперше зустрілася зі своєю бабусею Августою. По поверненні оселилися в Петербурзі у розкішному палаці в Юсуповському саду.
У 1824 році матір раптово померла від бешихи у віці трохи більше сорока років. Батько більше не одружувався. Марія продовжувала користуватися високим становищем при російському дворі, була учасницею та свідком багатьох важливих подій, брала участь у святкуваннях з приводу коронації Миколи I у серпні 1826 року у Москві. У грудні того ж року її бабуся Августа висловила сподівання одружити її з герцогом Ернстом Саксен-Кобург-Готським, своїм сином. Іншому сину Фердинанду вона писала:
 | «Ернст повинен одружитися знову — з Марією, це моє єдине бажання, і російський імператор міг би зробити для неї щось в плані її фінансового становища!... Щодо Марії я забула написати ще дещо: можна було б побажати, щоб заради пам'яті її незабутньої покійної матінки російський імператор зробив що-небудь для неї в грошовому відношенні в тому випадку, якщо вона вийде заміж...» |  |
Плани герцогині здійснилися, багато в чому завдяки імператриці Олександрі Федорівні, подруги Марії, яка була її одноліткою. Навесні 1827 року все сімейне коло Кобурга дізналося про покращення матеріального становища принцеси, яка писала:
| | «Ви, улюблена бабуся, звичайно ж, несказанно зрадієте, коли дізнаєтеся, що імператор, найблагородніший, найщедріший з усіх, за клопотанням своєї милої, доброї дружини задовільнив усі наші, всі мої бажання щодо наших справ дуже щедро, і вони влаштувалися найвигіднішим для нас чином ... Переді мною відкрилися спокійне майбутнє, я багата!» | |
Герцог Саксен-Кобург-Заальфельдський зробив племінниці офіційну пропозицію лише через три роки, оскільки шукав дружину з більш високим статусом, однак переконався, що його погана репутація та поважний вік працюють проти нього. Шлюбний союз був очевидною угодою. Після довгих переговорів 6 вересня 1832 року в Штутгарті був підписаний шлюбний контракт, і Марія в супроводі батька та братів назавжди залишила Росію.
Повернення до Німеччини
Ернст зустрів наречену у замку Талвіц.
Вінчання 33-річної Марії та 48-річного Ернста пройшло у замку Еренбург у Кобурзі 23 грудня 1832. Для нареченого це був другий шлюб. Із першою дружиною Луїзою Саксен-Гота-Альтенбурзькою, яка на той час вже померла, він розлучився за кілька років перед цим. Від першого союзу в нього залишилися двоє синів-підлітків, яким Марія замінила матір. Молодший з них, Альберт Саксен-Кобург-Готський, в листах називав її «дорогою мамою». Згодом він свідчив:
| | «За своїми почуттями мама назавжди залишилась руською і ніколи не могла відчути, що прижилася тут». | |
Шлюб не був щасливим. Від самого початку Марія прагла вберегти свою незалежність від чоловіка і не дозволяла йому втручатися у свої справи. Дітей у них не було, герцогиня перенесла кілька викиднів. В одному з листів її тітка Софія називала поведінку брата по відношенню до дружини «грубою», «він принижував її перед кожним і вічно нерозумно жартував, з приводу того, що знову одружився». Історик Джилліан Гілл змальовує Марію як «сувору та меланхолійну даму». Відпочивало подружжя нарізно, Ернст надавав перевагу Кобургу та Марієнбаду, герцогиня їздила на морський курорт Травемюнде біля Любека.
Марія цікавилася літературою, музикою, театром та мистецтвом. Займалася благодійністю. У 1836 році стала патроном приватного навчального закладу для дівчаток Інститут Марії в Готі. Була ініціаторкою відкриття в Кобурзі першого театру у 1840 році, де згодом кілька разів виступав Ференц Ліст. У 1842 році пожертвувала 2000 талерів для створення притулку та дитячого садка Marienschulstiftung, який був відкритий в тому же році. Особисто турбувалася про слуг.
На початку 1844 року Ернст помер, і Марія перестала бути герцогинею-консортом. Престол успадкував її пасинок Ернст II. Надалі жила в замку Рейнхардсбрунн у Фрідріхроді. Літо проводила у замках Фріденштайн та Фрідріхсталь в Готі.
Марія була хворобливою ще в часи юності, мала болі неврологічного характеру, страждала від ревматизму і нападів мігрені, які заважали їй активно рухатися. Останні роки життя пересувалася на інвалідному візку. Померла у замку Фріденштайн 24 вересня 1860 року о 7:45. Похована у герцогському мавзолеї на Глокенберзькому цвинтарі в Кобурзі.
Нагороди
- Орден Святої Катерини 1 ступеня (Російська імперія) (1 липня 1817).
Генеалогія
Карл Александр | Марія Августа Турн-унд-Таксіс | Фрідріх Вільгельм Бранденбург-Шведтський | Софія Доротея Прусська | Ернст Фрідріх Саксен-Кобург-Заальфельдский | Софія Антонія Брауншвейг-Вольфенбюттельська | Генріх XXIV | Кароліна Ернестіна Ербах | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Фрідріх II Ойген | Фредеріка Бранденбург-Шведтська | Франц Саксен-Кобург-Заальфельдский | Августа Ройсс-Еберсдорф | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Александр Вюртемберзький | Антуанетта Саксен-Кобург-Заальфельдська | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Марія | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Примітки
- Історія маєтку Ґрюнхоф [1] [ 5 липня 2018 у Wayback Machine.] (латис.)
- А. О. Смирнова-Россет. Воспоминания. Письма. Сост., вступ. ст. и прим. Ю. Н. Лубченкова. — М.: Правда, 1990. — стор. 127.
- Мавзолей на Глокенберзькому цвинтарі [2] [ 17 серпня 2017 у Wayback Machine.] (англ.)
Література
- Gertraude Bachmann: Herzogin Marie von Sachsen-Coburg und Gotha, geborene Herzogin von Württemberg 1799 - 1860. Band 14 der Schriftenreihe der historischen Gesellschaft Coburg e.V., Coburg 1999
- Harald Sandner: Das Haus Sachsen-Coburg und Gotha 1826 bis 2001. Eine Dokumentation zum 175-jährigen Jubiläum des Stammhauses in Wort und Bild. Druck- und Verlagsanstalt Neue Presse, Coburg 2001, , стор. 65–67.
Посилання
- (нім.)
- Профіль на Geni.com [ 20 жовтня 2020 у Wayback Machine.] (англ.)
- Профіль на Genealogics.org [ 25 травня 2021 у Wayback Machine.] (англ.)
- Профіль на Thepeerage.com [ 1 червня 2018 у Wayback Machine.] (англ.)
- Генеалогія Марії Вюртемберзької [ 29 січня 2015 у Wayback Machine.] (англ.)
- Генеалогія Ернста I [ 5 березня 2016 у Wayback Machine.] (англ.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Shodo inshih lyudej z takim samim imenem ta prizvishem div Mariya Vyurtemberzka Mariya Vyurtemberzka nim Marie von Wurttemberg povne im ya Antuanetta Frederika Avgusta Mariya Anna nim Antoinette Friederike Auguste Marie Anna von Wurttemberg 17 veresnya 1799 24 veresnya 1860 vyurtemberzka gercoginya z domu Vyurtembergiv druga druzhina gercoga Saksen Koburg Goti Ernsta I yakij dovodivsya yij ridnim dyadkom Virosla ta bilshe polovini zhittya provela v Rosijskij imperiyi Mariya Vyurtemberzkanim Marie von WurttembergMariya VyurtemberzkaPortret Mariyi Vyurtemberzkoyi penzlya nevidomogo majstra1 a gercoginya konsort Saksen Koburg GotiPochatok pravlinnya 23 grudnya 1832Kinec pravlinnya 29 sichnya 1844Poperednik ne buloNastupnik Aleksandrina BadenskaData narodzhennya 17 veresnya 1799 1799 09 17 Misce narodzhennya KoburgKrayina Svyashenna Rimska imperiyaData smerti 24 veresnya 1860 1860 09 24 61 rik Misce smerti Zamok Fridenshtajn Gota Saksen Koburg GotaCholovik Ernst IDiti ne buloDinastiya Vyurtembergi Saksen Koburg GotskaBatko Aleksandr VyurtemberzkijMati Antuanetta Saksen Koburg ZaalfeldskaMariya Vyurtemberzka u VikishovishiBiografiyaZhittya v Rosiyi Narodilas 17 veresnya 1799 roku u Koburzi Stala pervistkom v rodini gercoga Aleksandra Vyurtemberzkogo ta jogo druzhini Antuanetti Saksen Koburg Zaalfeldskoyi z yavivshis na svit za desyat misyaciv pislya yihnogo vesillya Pershij rik zhittya provela u palaci Fantaziya pid Bajrojtom Mayetok Gryunhof Batko perebuvav na avstrijskij vijskovij sluzhbi ta mav chin feldmarshal lejtenanta U travni 1800 roku vin perejshov na rosijsku sluzhbu i rodina oselilasya pid Mitavoyu v Semigaliyi na teritoriyi suchasnoyi Latviyi u mayetku Gryunhof podarovanomu yim imperatorom Pavlom I razom z mislivskimi ugiddyami U kvitni 1811 roku simejstvo pereyihalo do Vitebska oskilki Aleksandr buv priznachenij biloruskim vijskovim gubernatorom ta Vitebskim i Mogilevskim gubernatorom Do cogo chasu rodina popovnilasya chotirma molodshimi sinami z yakih doroslogo viku dosyagli lishe Aleksandr ta Ernst Chasto buvali pri imperatorskomu dvori Matir blizko tovarishuvala z imperatriceyu Yelizavetoyu Oleksiyevnoyu urodzhenoyu princesoyu Badenskoyu Frejlina Oleksandra Rosset pisala Inkoli imperatricya Mariya Fedorivna zaproshuvala do obidu svoyu pleminnicyu princesu Mariyu Vyurtemberzku vona bula duzhe priyemna ale sorom yazliva U 1817 roci razom z matir yu bula sered zustrichayuchih princesu Sharlottu Prussku narechenu velikogo knyazya Mikoli Pavlovicha U 1819 1821 rokah simejstvo zdijsnilo trivalu podorozh Avstriyeyu ta Nimechchinoyu Vidviduvali Baden Viden Shtutgart i Myunhen U Koburzi Mariya vpershe zustrilasya zi svoyeyu babuseyu Avgustoyu Po povernenni oselilisya v Peterburzi u rozkishnomu palaci v Yusupovskomu sadu Ernst Saksen Koburg Gotskij U 1824 roci matir raptovo pomerla vid beshihi u vici trohi bilshe soroka rokiv Batko bilshe ne odruzhuvavsya Mariya prodovzhuvala koristuvatisya visokim stanovishem pri rosijskomu dvori bula uchasniceyu ta svidkom bagatoh vazhlivih podij brala uchast u svyatkuvannyah z privodu koronaciyi Mikoli I u serpni 1826 roku u Moskvi U grudni togo zh roku yiyi babusya Avgusta vislovila spodivannya odruzhiti yiyi z gercogom Ernstom Saksen Koburg Gotskim svoyim sinom Inshomu sinu Ferdinandu vona pisala Ernst povinen odruzhitisya znovu z Mariyeyu ce moye yedine bazhannya i rosijskij imperator mig bi zrobiti dlya neyi shos v plani yiyi finansovogo stanovisha Shodo Mariyi ya zabula napisati she desho mozhna bulo b pobazhati shob zaradi pam yati yiyi nezabutnoyi pokijnoyi matinki rosijskij imperator zrobiv sho nebud dlya neyi v groshovomu vidnoshenni v tomu vipadku yaksho vona vijde zamizh Plani gercogini zdijsnilisya bagato v chomu zavdyaki imperatrici Oleksandri Fedorivni podrugi Mariyi yaka bula yiyi odnolitkoyu Navesni 1827 roku vse simejne kolo Koburga diznalosya pro pokrashennya materialnogo stanovisha princesi yaka pisala Vi ulyublena babusya zvichajno zh neskazanno zradiyete koli diznayetesya sho imperator najblagorodnishij najshedrishij z usih za klopotannyam svoyeyi miloyi dobroyi druzhini zadovilniv usi nashi vsi moyi bazhannya shodo nashih sprav duzhe shedro i voni vlashtuvalisya najvigidnishim dlya nas chinom Peredi mnoyu vidkrilisya spokijne majbutnye ya bagata Gercog Saksen Koburg Zaalfeldskij zrobiv pleminnici oficijnu propoziciyu lishe cherez tri roki oskilki shukav druzhinu z bilsh visokim statusom odnak perekonavsya sho jogo pogana reputaciya ta povazhnij vik pracyuyut proti nogo Shlyubnij soyuz buv ochevidnoyu ugodoyu Pislya dovgih peregovoriv 6 veresnya 1832 roku v Shtutgarti buv pidpisanij shlyubnij kontrakt i Mariya v suprovodi batka ta brativ nazavzhdi zalishila Rosiyu Povernennya do Nimechchini Ernst zustriv narechenu u zamku Talvic Portret gercogini Mariyi roboti F fon Rajski 1839 Vinchannya 33 richnoyi Mariyi ta 48 richnogo Ernsta projshlo u zamku Erenburg u Koburzi 23 grudnya 1832 Dlya narechenogo ce buv drugij shlyub Iz pershoyu druzhinoyu Luyizoyu Saksen Gota Altenburzkoyu yaka na toj chas vzhe pomerla vin rozluchivsya za kilka rokiv pered cim Vid pershogo soyuzu v nogo zalishilisya dvoye siniv pidlitkiv yakim Mariya zaminila matir Molodshij z nih Albert Saksen Koburg Gotskij v listah nazivav yiyi dorogoyu mamoyu Zgodom vin svidchiv Za svoyimi pochuttyami mama nazavzhdi zalishilas ruskoyu i nikoli ne mogla vidchuti sho prizhilasya tut Shlyub ne buv shaslivim Vid samogo pochatku Mariya pragla vberegti svoyu nezalezhnist vid cholovika i ne dozvolyala jomu vtruchatisya u svoyi spravi Ditej u nih ne bulo gercoginya perenesla kilka vikidniv V odnomu z listiv yiyi titka Sofiya nazivala povedinku brata po vidnoshennyu do druzhini gruboyu vin prinizhuvav yiyi pered kozhnim i vichno nerozumno zhartuvav z privodu togo sho znovu odruzhivsya Istorik Dzhillian Gill zmalovuye Mariyu yak suvoru ta melanholijnu damu Vidpochivalo podruzhzhya narizno Ernst nadavav perevagu Koburgu ta Mariyenbadu gercoginya yizdila na morskij kurort Travemyunde bilya Lyubeka Mariya cikavilasya literaturoyu muzikoyu teatrom ta mistectvom Zajmalasya blagodijnistyu U 1836 roci stala patronom privatnogo navchalnogo zakladu dlya divchatok Institut Mariyi v Goti Bula iniciatorkoyu vidkrittya v Koburzi pershogo teatru u 1840 roci de zgodom kilka raziv vistupav Ferenc List U 1842 roci pozhertvuvala 2000 taleriv dlya stvorennya pritulku ta dityachogo sadka Marienschulstiftung yakij buv vidkritij v tomu zhe roci Osobisto turbuvalasya pro slug Na pochatku 1844 roku Ernst pomer i Mariya perestala buti gercogineyu konsortom Prestol uspadkuvav yiyi pasinok Ernst II Nadali zhila v zamku Rejnhardsbrunn u Fridrihrodi Lito provodila u zamkah Fridenshtajn ta Fridrihstal v Goti Mariya bula hvoroblivoyu she v chasi yunosti mala boli nevrologichnogo harakteru strazhdala vid revmatizmu i napadiv migreni yaki zavazhali yij aktivno ruhatisya Ostanni roki zhittya peresuvalasya na invalidnomu vizku Pomerla u zamku Fridenshtajn 24 veresnya 1860 roku o 7 45 Pohovana u gercogskomu mavzoleyi na Glokenberzkomu cvintari v Koburzi NagorodiOrden Svyatoyi Katerini 1 stupenya Rosijska imperiya 1 lipnya 1817 GenealogiyaKarl Aleksandr Mariya Avgusta Turn und Taksis Fridrih Vilgelm Brandenburg Shvedtskij Sofiya Doroteya Prusska Ernst Fridrih Saksen Koburg Zaalfeldskij Sofiya Antoniya Braunshvejg Volfenbyuttelska Genrih XXIV Karolina Ernestina Erbah Fridrih II Ojgen Frederika Brandenburg Shvedtska Franc Saksen Koburg Zaalfeldskij Avgusta Rojss Ebersdorf Aleksandr Vyurtemberzkij Antuanetta Saksen Koburg Zaalfeldska Mariya PrimitkiIstoriya mayetku Gryunhof 1 5 lipnya 2018 u Wayback Machine latis A O Smirnova Rosset Vospominaniya Pisma Sost vstup st i prim Yu N Lubchenkova M Pravda 1990 stor 127 Mavzolej na Glokenberzkomu cvintari 2 17 serpnya 2017 u Wayback Machine angl LiteraturaGertraude Bachmann Herzogin Marie von Sachsen Coburg und Gotha geborene Herzogin von Wurttemberg 1799 1860 Band 14 der Schriftenreihe der historischen Gesellschaft Coburg e V Coburg 1999 Harald Sandner Das Haus Sachsen Coburg und Gotha 1826 bis 2001 Eine Dokumentation zum 175 jahrigen Jubilaum des Stammhauses in Wort und Bild Druck und Verlagsanstalt Neue Presse Coburg 2001 ISBN 3 00 008525 4 stor 65 67 Posilannya nim Profil na Geni com 20 zhovtnya 2020 u Wayback Machine angl Profil na Genealogics org 25 travnya 2021 u Wayback Machine angl Profil na Thepeerage com 1 chervnya 2018 u Wayback Machine angl Genealogiya Mariyi Vyurtemberzkoyi 29 sichnya 2015 u Wayback Machine angl Genealogiya Ernsta I 5 bereznya 2016 u Wayback Machine angl