Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Про аналогічне місце на протилежному березі Йордану див Віфанія Зайорданська Ель Магтас араб المغطس досл хрещення або за

Ель-Магтас

Ель-Магтас
Про аналогічне місце на протилежному березі Йордану див. .

Віфанія Зайорданська (Ель-Магтас) (араб. المغطس‎, досл. хрещення або занурення; івр. בית עברה‎) — історична пам'ятка й об'єкт Світової спадщини ЮНЕСКО в Йорданії, розташований на східному березі річки Йордан. Споконвіку вважається вирогідним місцем хрещення Ісуса та визнаний таким представниками більшості церков. В українській мові місце хрещення також відоме під іншими назвами: Витанія, Вифавара та Витавара.

Віфанія Зайорданська (Ель-Магтас)
англ. Baptism Site "Bethany Beyond the Jordan" (Al-Maghtas) 
Світова спадщина
image
Розкопки на території об'єкту
30°19′45″ пн. ш. 35°26′37″ сх. д. / 30.32917° пн. ш. 35.44361° сх. д. / 30.32917; 35.44361
Країнаimage Йорданія
ТипКультурний
(Критерії)iii, vi
Об'єкт №1446
РегіонАрабські країни
Зареєстровано:2015 (39 сесія)
image
image
Петра на карті Йорданії
image Ель-Магтас у Вікісховищі

Ель-Магтас складається з двох основних археологічних частин: залишків монастиря на кургані під назвою Джебель-Мар-Ільяс (пагорб пророка Іллі) та території біля річки із залишками церков, ставків, паломницьких і відлюдницьких будівель. Ці дві місцевості з'єднані між собою долиною під назвою Ваді-ель-Харрар.

Вдале розташування Віфанії між Єрусалимом та Царським шляхом видно з фрагменту Книги Ісуса Навина про ізраїльтян, що перетинали Йордан в цьому місці. До того ж, Джебель-Мар-Ільяс традиційно вважається місцем вознесіння пророка Іллі на небеса. Уся територія об'єкту була покинута після шестиденної війни 1967 року, коли обидва береги Йордану стали місцем бойових дій.

Після підписання Ізраїлем та Йорданією мирної угоди в 1994 році відбулося розмінування території за ініціативою йорданської королівської династії. Згодом в Ель-Магтасі було здійснено кілька археологічних досліджень. У 2015 році ЮНЕСКО надала всій місцевості (за винятком території на західному узбережжі Йордану) статус об'єкта Світової спадщини. В 2016 році Ель-Магтас відвідали приблизно 81 тис. людей, переважно з Європи, Америки й Арабських країн. 6 січня тисячі людей збираються в цьому місці задля відсвяткування Богоявлення.


Назва

За християнською традицією, місце Хрещення Господнього відоме під декількома назвами: Віфанія (Витанія), Віфавара (Витавара) й Ель-Магтас.

Віфанія

У двох уривках з Євангелія від Івана (в переклді Огієнка) вказується місце «на тім боці Йордану» та «на той бік Йордану»:

Ів. 1:28: Це в Віфа́нії ді́ялося, на тім боці Йорда́ну, де христив був Іван.
Ів. 10:40: І Він знову на то́й бік Йорда́ну пішов, на те місце, де Іван найперше христив, та й там перебува́в.

Слово Віфанія може походити від beth-ananiah, що на івриті дослівно значить «будинок бідних» або «будинок стражденних». До того ж, назва Віфанія використовується і для іншого місця — міста, розташованого на Оливковій горі, про яке неодноразово йшлося в Новому Заповіті.

Витанія

Варіант перекладу Витанія вживається в Біблії в перекладі Хоменка, який застосовується переважно Греко-католицькою та Римо-католицькою церквами. Також Витанія зустрічається і в перекладі Турконяка, що побачив світ у XXI столітті.

Сталося те у Витанії, по той бік Йордану, де Йоан христив.
(переклад Хоменка)
Це сталося у Витанії, на другому боці Йордану, де Іван хрестив.
(переклад Турконяка)

Вифавара

image
Фрагмент Мадабської карти, де вказано Βέθαβαρά το τού άγίου Ιωάννου τού βαπτίσματος (Вифавара, місце хрещення св. Івана) на захід від річки Йордан

Ориген був християнським теологом III століття з Палестини. Помітивши, що в його часи на східному березі Йордану вже не було місця під назвою Віфанія, він запропонував змінити назву на Вифавара, що дійсно відповідало місцю, яке там знаходилось. Деякі його пропозиції були схвалені і використані у подальших перекладах, зокрема в російському , на основі якого був створений переклад Філарета на українську.

Це сталося у Вифаварі по той бік Йордану, де хрестив Іоан.
(переклад Філарета)

Витавара

У найпершому повному перекладі Біблії на українську — — використовується назва Витавара.

Се в Витаварі стало ся, за Йорданом, де Йоан хрестив.
(переклад Куліша)

Ель-Магтас

Ель-Магтас — арабське слово, що дослівно означає «хрещення» або «занурення».

Географія

Ель-Магтас розташований у йорданській провінції Ель-Балка. Він лежить на східному узбережжі річки Йордан, за 9 км на північ від Мертвого моря та за 10 км на південний схід від Єрихону. Ділянка, що розкинулася на площі 533,7 гектарів, має дві окремі зони: Телль-ель-Харрар або Джебель-Мар-Ільяс (досл. пагорб пророка Іллі) та територію Зор поблизу річки, де лежить старовинна церква Святого Івана Хрестителя.

Віфанія Зайорданська лежить поруч зі стародавньою дорогою між Єрусалимом та Трансйорданією крізь Єрихон та через брод річки Йордан має сполучення з іншими біблійними місцями: Мадабою, горою Нево та Царським шляхом (лат. Via Regia).

Відомо, що первісне паломницьке місце розташовувалося зі східного берега Йордан-ріки, проте до VI століття більша частина вірян стала збиратися на західному березі річки. Сам термін Ель-Магтас історично використовувався для місцевості по обидва сторони Йордану. Сьогодні західна частина Віфанії під назвою лежить у Палестині. Вона хоч і згадувалася в пропозиції ЮНЕСКО, проте не отримала статус об'єкта Світової спадщини.

Релігійне значення

Перехід ізраїльтян через Йордан

В Танасі (Єврейській Біблії) йдеться, як Ісус Навин наказував ізраїльтянам перетнути Йордан, слідуючи за священиками, що несли Ковчег Заповіту через річку, тим самим змушуючи її води зупинитися (Єг. 3:14-17). За стародавніми традиціями, Ель-Магтас, відомий у давнину як бет-'абара («дім переправи») або Вифавара ототожнювався з місцем, де ізраїльтяни переплили річку Йордан і увійшли до Землі Обітованої.

Пророк Ілля

В Танасі також описується, як пророк Ілля в супроводі пророка Єлисея зупинив води Йордану, переправившись на східну сторону, а потім завдяки вихору піднісся до небес; Єлисей, тепер вже спадкоємець Іллі, знову розділив води і переправився назад (2 Цар. 2:8-14). Стародавня єврейська традиція ототожнювала місце цієї події з тим самим місцем, яким користувався Ісус Навин, отже з Ель-Магтасом, а місце вознесіння Іллі — з Телль-ель-Харраром.

Хрещення Ісуса

Іван Предтеча, ймовірно, хрестив людей не тільки в небезпечному Йордані, а також у різних джерелах і струмках. В Ів. 3:23 йдеться про Енон поблизу Салиму, де «енон» означає джерело. В Ель-Магтасі існує невеликий струмок Ваді-ель-Харрар, що тече до Йордану і пов'язаний з хрещенням Івана.

Історичність

В американській газеті The Washington Post зазначалося, що «немає археологічних свідчень того, що Ісус коли-небудь був хрещений у цих водах». Втім, східний (йорданський) берег традиційної місцевості був прийнятий різними християнськими конфесіями як дійсне місце хрещення Ісуса. Міжнародна рада з охорони пам'яток та історичних місць, розглядаючи заявку Віфанії Зайорданської при наданні статусу об'єкту Світової спадщини ЮНЕСКО, зазначила, що пам'ятки, які історично пов'язані з хрещенням Ісуса, також існують і на західному березі Йордану. В цьому повідомленні також йдеться, що визнання Ель-Магтасу Світовою спадщиною остаточно не доводить, що його археологічні споруди насправді історично пов'язані з хрещенням Ісуса, а також вказується, що інші місця вздовж річки Йордан історично висували подібні твердження. На офіційному вебсайті Ель-Магтасу представлено 13 свідчень від представників найбільших міжнародних конфесій щодо автентичності саме цього місця.

Історія та археологія

image
Ель-Магтас на мапі Йордану 1849 року
image
Ель-Магтас на карті Палестини 1944 року

Доримське поселення

Під час археологічних розкопок були знайдені старожитності, що підтверджують заселення цієї місцевості невеликою групою аграріїв у період енеоліту, приблизно в 3500 році до н. е. Є також ознаки поселення елліністичної епохи.

Римський та візантійський періоди

Пам'ятка містить будівлі з фрагментами двох архітектурних традицій, пов'язаних між собою: єврейської мікви (ритуальної ванни) та християнських ванн, що використовувалися для хрещення.

Ймовірно, в ІІ—ІІІ століттях і вже точно в V—VI століттях у Телль-ель-Харрарі були побудовані різні християнські релігійні споруди. Слід зауважити, що в I—IV століттях християнство часто переслідувалося римською державою. Лише після того, як воно стало дозволеним, стали можливими відкриті християнські богослужіння.

За результатами археологічних розкопок було також встановлено, що пагорб Телль-ель-Харрар, відомий як Пагорб Іллі, шанувався як місце, звідки пророк Ілля піднявся на небо. У V столітті на згадку про цю подію тут був зведений візантійський монастир. Археологи назвали його Монастир Реторіос за назвою з напису візантійської мозаїки.

Візантійський імператор Анастасій I між 491 і 518 рр. звів першу церкву на східному узбережжі Йордану, присвячену Івану Хрестителю. Однак внаслідок двох повеней та землетрусу церква була зруйнована. Церкву реконструювали тричі, допоки вона остаточно не зруйнувалася разом із каплицею, збудованою над пристанями, під час великої повені в VI чи VII столітті.

Достеменно відомо, що місця паломництва змінювалися протягом історії. Основні християнські археологічні знахідки візантійського та, можливо, навіть римського періоду вказують на те, що початкове місце паломництва було на східному березі, проте на початку VI століття віряни стали шанувати місце на більш доступному західному березі річки.

У візантійський період Ель-Магтас був популярним паломницьким центром. Завоювання Єрусалиму Сасанідами в 614 році, розливи річок, землетруси, а також мусульманська облога Єрусалиму 636–637 років поклали край візантійській будівельній діяльності на східному березі Йордану, особливо в районі Ваді-ель-Харрар.

Ранній мусульманський період

Після завоювання мусульманами Близького Сходу лише декілька візантійських споруд залишалися в користуванні. Поступово богослужіння стали відбуватися на західному березі річки Йордан, в Каср-ель-Ягуді. Після 670 року нашої ери згадки про місце хрещення стали стосуватися лише західної сторони.

Мамелюцький та османський періоди

Паломницькі споруди перебодувувались багато разів, але остаточно були покинуті до кінця XV століття.

У XIII столітті над залишками візантійської релігійної споруди був побудований православний монастир, але як довго він проіснував залишається невідомим. Втім, паломництво до цього місця занепало і, за словами одного паломника, в 1814 році об'єкт був у руїнах. В період з XV до XIX століття паломники майже не відвідували цю місцевість. Невелика каплиця, присвячена Святій Марії Єгипетській, пустельниці візантійських часів, була побудована впродовж XIX століття та була зруйнована під час землетрусу 1927 року.

На початку ХХ століття територія на східному узбережжі Йордану була зайнята фермерською громадою.

Повторне відкриття після 1994 року та туризм

image
Новозбудована грецька православна церква Івана Хрестителя
image
Фреска всередині нової грецької православної церкви із зображенням хрещення Ісуса
image
Фреска всередині нової грецької православної церкви із зображенням вознесіння Іллі на вогненній колісниці

Внаслідок Шестиденної війни в 1967 році річка Йордан стала лінією розмежування, а обидва її береги стали мілітаризованими і недоступними для паломників. Після 1982 року, коли Каср-ель-Ягуд все ще залишався недоступним, Ізраїль дозволив християнські хрещення північніше, в Ярденіті. Після укладення мирного договору між Ізраїлем та Йорданією в 1994 році доступ до Ель-Магтасу був відновлений. Це сталося після того, як , який глибоко цікавиться історією релігії, відвідав цей район у компанії францисканського археолога, який переконав його відвідати місцевість, що колись вважалася місцем хрещення. До того ж, на території об'єкту були знайдені свідоцтва мешкання римських часів, що зі свого боку заохочувало туристів та спонукало до проведення розмінування навколишньої місцевості. Незабаром було проведено ще кілька археологічних досліджень під керівництвом доктора Мохаммада Вахіба, який у 1997 році оголосив про відкриття стародавнього місця. 1990-ті роки ознаменувались періодом археологічних розкопок у цій місцевості, після чого на початку XXI століття були здійснені перші заходи з консервації та реставрації об'єкта. Йорданія повністю відкрила Ель-Магтас для всіх бажаючих у 2002 році. Каср-ель-Ягуд, що лежить у Палестині та контролюється Ізраїлем, відкрився для туристів пізніше, у 2011 році (традиційні святкування Богоявлення проводились тут з 1985 року, проте лише в конкретні католицькі та православні дати та під наглядом військовиків. У 2007 році про Ель-Магтас був знятий документальний фільм під назвою «Хрещення Ісуса Христа — відкриття Віфанії Зайорданської» (англ. The Baptism of Jesus Christ – Uncovering Bethany Beyond the Jordan).

Більше туристів відвідує західну сторона Йордану, аніж східну, йорданську (півмільйона відвідувачів у Каср-ель-Ягуді проти близька десяти тисяч в Ель-Магтасі) За іншими підрахунками, цифри становлять 300 тис. на окупованій Ізраїлем території Палестини та 100 тис. зі сторони Йорданії. Для порівняння: Ярденіт відвідують понад 400 тис. людей на рік.

У 2000 році Ель-Магтас відвідав папа Іван Павло II, що стало першим в історії візитом Папи Римського до цієї місцевості. У 2002 році християни вшанували пам'ять про хрещення Христа на цьому місці вперше після його повторного відкриття. Відтоді тисячі християнських паломників з усього світу щорічно відзначають Богоявлення у Віфанії Зайорданській. У 2015 році ЮНЕСКО внесла об'єкт Ель-Магтас на східному березі річки Йордан до переліку Світової спадщини, тоді як Каср-ель-Ягуд такий статус не отримав.

Археологічні дослідження в місцевості, здійснені в 1990-х, виявили залишки релігійних споруди римських та візантійських часів, зокрема церкви та каплиці, монастир, печери, що використовуються відлюдниками та басейни для хрещення. Розкопки підтримувалися установами з різних країн.

Телль-Ель-Харрар та басейни для хрещення

Під час розкопоку Телль-ель-Харрарі було знайдено три церкви, три басейни для хрещення, циркулярний колодязь та комплекс, що оточує пагорб. Також були виявлені залишки водопостачання, які можна побачити й сьогодні. Вода надходила з джерел і подавалася до місць хрещення за допомогою керамічних труб.

Узбережжя Йордану

В місцевості Зор, що охоплює берег Йордану, були знайдені церква із залою з колонами, базиліка, відома як Церква Св. Івана Хрестителя, та Нижня базиліка з мармуровими підлогами. Також було виявлено Верхню базиліку, мармурові сходинки, чотири простінки Каплиці Мантії, Мала каплиця, Лавра Святої Марії Єгипетської та великий басейн. Мармурові сходи були побудовані в 570 році; їхні 22 сходинки зроблені з чорного мармуру. Сходи ведуть до Верхньої базиліки та басейну для хрещення. Колись у цьому басейні було чотири пристінки, що підтримували Каплицю Мантії.

Скити

Пагорби Кваттара виявили низку чернецьких печер, також відомих як келії, на відстані 300 м від Йордан-ріки. Раніше доступ до печер здійснювався канатним шляхом. Кожна з цих печер мала напівкруглу нішу на східній стіні. В печері були дві кімнати: одна для молитви, а інше — для мешкання.

Могили

Вважається, що могили, знайдені в церквах та поза ними, належили ченцям. Ці захоронення належать до візантійського та ранньоісламського періодів (V—VII ст.). Знахідки монет та кераміки під час розкопок також є підтвердженням багатої історії об'єкта.

Примітки

  1. * Назва в офіційному англомовному списку
  2. . www.baptismsite.com. Архів оригіналу за 26 квітня 2021. Процитовано 25 квітня 2021.
  3. (PDF). UNESCO Organization. August 2014. с. 49—50. Архів оригіналу (PDF) за 21 серпня 2021. Процитовано 26 листопада 2015.
  4. . UNESCO. Архів оригіналу за 19 січня 2017. Процитовано 6 грудня 2015.
  5. Tharoor, Ishaan (13 липня 2015). . The Washington Post. Архів оригіналу за 10 липня 2018. Процитовано 25 квітня 2021.
  6. . Journals.ju.edu.jo. Архів оригіналу за 2 квітня 2015. Процитовано 29 квітня 2015.
  7. Rosemarie Noack (22 грудня 1999). . ZEIT ONLINE. Архів оригіналу за 20 лютого 2016. Процитовано 9 грудня 2015.
  8. . Al Arabiya News. Dubai, United Arab Emirates. Associated Press. 13 липня 2015. Архів оригіналу за 31 грудня 2018. Процитовано 25 квітня 2021.
  9. . Jordan Times. Архів оригіналу за 9 липня 2015. Процитовано 18 квітня 2018.
  10. . Jordan Times. Архів оригіналу за 10 січня 2016. Процитовано 18 квітня 2018.
  11. . Al Ghad (араб.). 2 січня 2017. Архів оригіналу за 3 січня 2017. Процитовано 7 січня 2017.
  12. Watson E. Mills, ред. (2001). . Macon, GA, US: . с. 99. ISBN . Архів оригіналу за 25 квітня 2021. Процитовано 25 квітня 2021.
  13. (рос.). Архів оригіналу за 25 квітня 2021. Процитовано 25 квітня 2021.
  14. (рос.). Архів оригіналу за 25 квітня 2021. Процитовано 25 квітня 2021.
  15. (укр.). Архів оригіналу за 25 квітня 2021. Процитовано 25 квітня 2021.
  16. (рос.). Архів оригіналу за 25 квітня 2021. Процитовано 25 квітня 2021.
  17. Eugenio Alliata, OFM (1999). . The Madaba Map Centenary. Jerusalem: Studium Biblicum Franciscanum – Jerusalem. с. 122. Архів оригіналу за 23 жовтня 2015. Процитовано 9 грудня 2015. ... the construction of a new church on the more accessible west bank of the river succeeded in attracting the toponym as it appears also in the Madaba map. The new church of the "Prodromos" was built by the Emperor Anastasius (AD 491–518) as the pilgrim and archdeacon Theodosius [518–530] reports. Starting from the sixth century a major festival took place there on the feast of Epiphany (January 6). It is well described by [570s] and, without a doubt, many people also from the eastern side of the Jordan took part in this annual event.
  18. . Christian Post. Архів оригіналу за 12 червня 2018. Процитовано 7 грудня 2015.
  19. Keel, Othmar; Küchler, Max; Uehlinger, Christoph (1982). . ISBN . Архів оригіналу за 25 квітня 2021. Процитовано 18 квітня 2018.
  20. Rami G. Khouri (1999). . The American Schools of Oriental Research (ASOR). Архів оригіналу за 17 лютого 2004. Процитовано 11 березня 2004.
  21. Avraham Negev and Shimon Gibson (2001). Beth Abara. New York and London: Continuum. с. 75. ISBN .
  22. . En.radiovaticana.va. Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 18 квітня 2018.
  23. Tharoor, Ishaan (13 липня 2015). . The Washington Post. Архів оригіналу за 10 липня 2018. Процитовано 25 квітня 2021. There is no archaeological evidence of Jesus ever having been baptized in these waters, but there's a long tradition -- dating back at least to Byzantine times -- of mass baptisms taking place near the site.
  24. 2015 ICOMOS report for the World Heritage Committee. 39th ordinary session, Bonn, June–July 2015 (WHC-15/39.COM/INF.8B1). UNESCO: 50.
  25. 2015 ICOMOS report for the World Heritage Committee. 39th ordinary session, Bonn, June–July 2015 (WHC-15/39.COM/INF.8B1). UNESCO: 51.
  26. . Baptism Site (англ.). Архів оригіналу за 28 грудня 2016. Процитовано .2024.
  27. Lawrence, Jonathan David (1 січня 2006). . . ISBN . Архів оригіналу за 25 квітня 2021. Процитовано 25 квітня 2021.
  28. Rami G. Khouri (1999). . The American Schools of Oriental Research (ASOR). Архів оригіналу за 17 лютого 2004. Процитовано 11 березня 2004. In this same area, south of the main tell, the excavators identified another rectangular building made of undressed field stones, measuring nearly 12 x 8 metres in size. The simple white mosaic floor of the building was slightly disfigured by the remains of ashes from the structure's final destruction - probably burnt roof beams. Dr Waheeb interprets this as a Christian pilgrims' 'prayer hall', rather than a church or chapel, on the basis of its location and style of construction. The evidence from the excavations suggests a slightly earlier date for this structure than the other parts of the monastery, probably in the Late Roman period (2nd-3rd Century AD?) when Christians were known to be active in this region. If so, it could be the earliest church or Christian prayer hall yet discovered in Jordan and the whole world. [...] Dr Waheeb tends to think that the three pools and the churches on the tell were built in the Late Byzantine period (5th-6th Century AD)....
  29. . Times of Israel. Associated Press. 13 липня 2015. Архів оригіналу за 14 грудня 2015. Процитовано 9 грудня 2015.
  30. . ynet. Архів оригіналу за 28 квітня 2021. Процитовано 9 грудня 2015.
  31. Mohammad Waheeb. . Bethany (the project website of the chief archaeologist at Al-Maghtas, Dr. Mohammad Waheeb). Архів оригіналу за 2 квітня 2004. Процитовано 11 березня 2004. After 670, gradually, baptism was gradually practiced in the western side.
  33. Michele Piccirillo OFM (1999). . The Madaba Map Centenary 1897-1997. Jerusalem: Franciscan Printing Press. с. 219—220. Архів оригіналу за 25 грудня 2003. Процитовано 11 січня 2016. In 1106 Abbot Daniel a Russian pilgrim was well impressed by the place.... The place was later abandoned for security reasons. However, the memory of the place was not lost;.... in the year 1400 AD....
  34. . BBC. 15 вересня 2009. Архів оригіналу за 25 квітня 2021. Процитовано 9 грудня 2015.
  35. Erhard Gorys (1996). (нім.). Cologne: DuMont. с. 160. ISBN . Архів оригіналу за 31 січня 2016. Процитовано 11 січня 2016. 1933 bauten die Franziskaner südlich vom Johanneskloster eine Kapelle. Es folgen eine Kirche der Syrer und eine Kapelle der Kopten. (Translation: In 1933 the Franciscans built a chapel south of the St John Monastery. The Syriacs followed with a church and the Copts with a chapel.)
  36. . Ten Thousand Films. Архів оригіналу за 23 липня 2011. Процитовано 31 липня 2011.
  37. . Catholic Sentinel Organization. 23 жовтня 2015. Архів оригіналу за 8 грудня 2015. Процитовано 30 листопада 2015.
  38. . Архів оригіналу за 26 квітня 2021. Процитовано 8 грудня 2015.
  39. . Ammon News. Amman, Jordon. 22 квітня 2009. Архів оригіналу за 26 вересня 2020. Процитовано 25 квітня 2021.

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Pro analogichne misce na protilezhnomu berezi Jordanu div Vifaniya Zajordanska El Magtas arab المغطس dosl hreshennya abo zanurennya ivr בית עברה istorichna pam yatka j ob yekt Svitovoyi spadshini YuNESKO v Jordaniyi roztashovanij na shidnomu berezi richki Jordan Spokonviku vvazhayetsya virogidnim miscem hreshennya Isusa ta viznanij takim predstavnikami bilshosti cerkov V ukrayinskij movi misce hreshennya takozh vidome pid inshimi nazvami Vitaniya Vifavara ta Vitavara Vifaniya Zajordanska El Magtas angl Baptism Site Bethany Beyond the Jordan Al Maghtas Svitova spadshinaRozkopki na teritoriyi ob yektu30 19 45 pn sh 35 26 37 sh d 30 32917 pn sh 35 44361 sh d 30 32917 35 44361Krayina JordaniyaTipKulturnijKriteriyiiii viOb yekt 1446RegionArabski krayiniZareyestrovano 2015 39 sesiya Petra na karti Jordaniyi El Magtas u Vikishovishi El Magtas skladayetsya z dvoh osnovnih arheologichnih chastin zalishkiv monastirya na kurgani pid nazvoyu Dzhebel Mar Ilyas pagorb proroka Illi ta teritoriyi bilya richki iz zalishkami cerkov stavkiv palomnickih i vidlyudnickih budivel Ci dvi miscevosti z yednani mizh soboyu dolinoyu pid nazvoyu Vadi el Harrar Vdale roztashuvannya Vifaniyi mizh Yerusalimom ta Carskim shlyahom vidno z fragmentu Knigi Isusa Navina pro izrayiltyan sho peretinali Jordan v comu misci Do togo zh Dzhebel Mar Ilyas tradicijno vvazhayetsya miscem voznesinnya proroka Illi na nebesa Usya teritoriya ob yektu bula pokinuta pislya shestidennoyi vijni 1967 roku koli obidva beregi Jordanu stali miscem bojovih dij Pislya pidpisannya Izrayilem ta Jordaniyeyu mirnoyi ugodi v 1994 roci vidbulosya rozminuvannya teritoriyi za iniciativoyu jordanskoyi korolivskoyi dinastiyi Zgodom v El Magtasi bulo zdijsneno kilka arheologichnih doslidzhen U 2015 roci YuNESKO nadala vsij miscevosti za vinyatkom teritoriyi na zahidnomu uzberezhzhi Jordanu status ob yekta Svitovoyi spadshini V 2016 roci El Magtas vidvidali priblizno 81 tis lyudej perevazhno z Yevropi Ameriki j Arabskih krayin 6 sichnya tisyachi lyudej zbirayutsya v comu misci zadlya vidsvyatkuvannya Bogoyavlennya NazvaZa hristiyanskoyu tradiciyeyu misce Hreshennya Gospodnogo vidome pid dekilkoma nazvami Vifaniya Vitaniya Vifavara Vitavara j El Magtas Vifaniya U dvoh urivkah z Yevangeliya vid Ivana v perekldi Ogiyenka vkazuyetsya misce na tim boci Jordanu ta na toj bik Jordanu Iv 1 28 Ce v Vifa niyi di yalosya na tim boci Jorda nu de hristiv buv Ivan Iv 10 40 I Vin znovu na to j bik Jorda nu pishov na te misce de Ivan najpershe hristiv ta j tam perebuva v Slovo Vifaniya mozhe pohoditi vid beth ananiah sho na ivriti doslivno znachit budinok bidnih abo budinok strazhdennih Do togo zh nazva Vifaniya vikoristovuyetsya i dlya inshogo miscya mista roztashovanogo na Olivkovij gori pro yake neodnorazovo jshlosya v Novomu Zapoviti Vitaniya Variant perekladu Vitaniya vzhivayetsya v Bibliyi v perekladi Homenka yakij zastosovuyetsya perevazhno Greko katolickoyu ta Rimo katolickoyu cerkvami Takozh Vitaniya zustrichayetsya i v perekladi Turkonyaka sho pobachiv svit u XXI stolitti Stalosya te u Vitaniyi po toj bik Jordanu de Joan hristiv pereklad Homenka Ce stalosya u Vitaniyi na drugomu boci Jordanu de Ivan hrestiv pereklad Turkonyaka Vifavara Fragment Madabskoyi karti de vkazano Be8abara to toy agioy Iwannoy toy baptismatos Vifavara misce hreshennya sv Ivana na zahid vid richki Jordan Origen buv hristiyanskim teologom III stolittya z Palestini Pomitivshi sho v jogo chasi na shidnomu berezi Jordanu vzhe ne bulo miscya pid nazvoyu Vifaniya vin zaproponuvav zminiti nazvu na Vifavara sho dijsno vidpovidalo miscyu yake tam znahodilos Deyaki jogo propoziciyi buli shvaleni i vikoristani u podalshih perekladah zokrema v rosijskomu na osnovi yakogo buv stvorenij pereklad Filareta na ukrayinsku Ce stalosya u Vifavari po toj bik Jordanu de hrestiv Ioan pereklad Filareta Vitavara U najpershomu povnomu perekladi Bibliyi na ukrayinsku vikoristovuyetsya nazva Vitavara Se v Vitavari stalo sya za Jordanom de Joan hrestiv pereklad Kulisha El Magtas El Magtas arabske slovo sho doslivno oznachaye hreshennya abo zanurennya GeografiyaEl Magtas roztashovanij u jordanskij provinciyi El Balka Vin lezhit na shidnomu uzberezhzhi richki Jordan za 9 km na pivnich vid Mertvogo morya ta za 10 km na pivdennij shid vid Yerihonu Dilyanka sho rozkinulasya na ploshi 533 7 gektariv maye dvi okremi zoni Tell el Harrar abo Dzhebel Mar Ilyas dosl pagorb proroka Illi ta teritoriyu Zor poblizu richki de lezhit starovinna cerkva Svyatogo Ivana Hrestitelya Vifaniya Zajordanska lezhit poruch zi starodavnoyu dorogoyu mizh Yerusalimom ta Transjordaniyeyu kriz Yerihon ta cherez brod richki Jordan maye spoluchennya z inshimi biblijnimi miscyami Madaboyu goroyu Nevo ta Carskim shlyahom lat Via Regia Vidomo sho pervisne palomnicke misce roztashovuvalosya zi shidnogo berega Jordan riki prote do VI stolittya bilsha chastina viryan stala zbiratisya na zahidnomu berezi richki Sam termin El Magtas istorichno vikoristovuvavsya dlya miscevosti po obidva storoni Jordanu Sogodni zahidna chastina Vifaniyi pid nazvoyu lezhit u Palestini Vona hoch i zgaduvalasya v propoziciyi YuNESKO prote ne otrimala status ob yekta Svitovoyi spadshini Religijne znachennyaPerehid izrayiltyan cherez Jordan V Tanasi Yevrejskij Bibliyi jdetsya yak Isus Navin nakazuvav izrayiltyanam peretnuti Jordan sliduyuchi za svyashenikami sho nesli Kovcheg Zapovitu cherez richku tim samim zmushuyuchi yiyi vodi zupinitisya Yeg 3 14 17 Za starodavnimi tradiciyami El Magtas vidomij u davninu yak bet abara dim perepravi abo Vifavara ototozhnyuvavsya z miscem de izrayiltyani pereplili richku Jordan i uvijshli do Zemli Obitovanoyi Prorok Illya V Tanasi takozh opisuyetsya yak prorok Illya v suprovodi proroka Yeliseya zupiniv vodi Jordanu perepravivshis na shidnu storonu a potim zavdyaki vihoru pidnissya do nebes Yelisej teper vzhe spadkoyemec Illi znovu rozdiliv vodi i perepravivsya nazad 2 Car 2 8 14 Starodavnya yevrejska tradiciya ototozhnyuvala misce ciyeyi podiyi z tim samim miscem yakim koristuvavsya Isus Navin otzhe z El Magtasom a misce voznesinnya Illi z Tell el Harrarom Hreshennya Isusa Ivan Predtecha jmovirno hrestiv lyudej ne tilki v nebezpechnomu Jordani a takozh u riznih dzherelah i strumkah V Iv 3 23 jdetsya pro Enon poblizu Salimu de enon oznachaye dzherelo V El Magtasi isnuye nevelikij strumok Vadi el Harrar sho teche do Jordanu i pov yazanij z hreshennyam Ivana Istorichnist V amerikanskij gazeti The Washington Post zaznachalosya sho nemaye arheologichnih svidchen togo sho Isus koli nebud buv hreshenij u cih vodah Vtim shidnij jordanskij bereg tradicijnoyi miscevosti buv prijnyatij riznimi hristiyanskimi konfesiyami yak dijsne misce hreshennya Isusa Mizhnarodna rada z ohoroni pam yatok ta istorichnih misc rozglyadayuchi zayavku Vifaniyi Zajordanskoyi pri nadanni statusu ob yektu Svitovoyi spadshini YuNESKO zaznachila sho pam yatki yaki istorichno pov yazani z hreshennyam Isusa takozh isnuyut i na zahidnomu berezi Jordanu V comu povidomlenni takozh jdetsya sho viznannya El Magtasu Svitovoyu spadshinoyu ostatochno ne dovodit sho jogo arheologichni sporudi naspravdi istorichno pov yazani z hreshennyam Isusa a takozh vkazuyetsya sho inshi miscya vzdovzh richki Jordan istorichno visuvali podibni tverdzhennya Na oficijnomu vebsajti El Magtasu predstavleno 13 svidchen vid predstavnikiv najbilshih mizhnarodnih konfesij shodo avtentichnosti same cogo miscya Istoriya ta arheologiyaEl Magtas na mapi Jordanu 1849 roku El Magtas na karti Palestini 1944 roku Dorimske poselennya Pid chas arheologichnih rozkopok buli znajdeni starozhitnosti sho pidtverdzhuyut zaselennya ciyeyi miscevosti nevelikoyu grupoyu agrariyiv u period eneolitu priblizno v 3500 roci do n e Ye takozh oznaki poselennya ellinistichnoyi epohi Rimskij ta vizantijskij periodi Pam yatka mistit budivli z fragmentami dvoh arhitekturnih tradicij pov yazanih mizh soboyu yevrejskoyi mikvi ritualnoyi vanni ta hristiyanskih vann sho vikoristovuvalisya dlya hreshennya Jmovirno v II III stolittyah i vzhe tochno v V VI stolittyah u Tell el Harrari buli pobudovani rizni hristiyanski religijni sporudi Slid zauvazhiti sho v I IV stolittyah hristiyanstvo chasto peresliduvalosya rimskoyu derzhavoyu Lishe pislya togo yak vono stalo dozvolenim stali mozhlivimi vidkriti hristiyanski bogosluzhinnya Za rezultatami arheologichnih rozkopok bulo takozh vstanovleno sho pagorb Tell el Harrar vidomij yak Pagorb Illi shanuvavsya yak misce zvidki prorok Illya pidnyavsya na nebo U V stolitti na zgadku pro cyu podiyu tut buv zvedenij vizantijskij monastir Arheologi nazvali jogo Monastir Retorios za nazvoyu z napisu vizantijskoyi mozayiki Vizantijskij imperator Anastasij I mizh 491 i 518 rr zviv pershu cerkvu na shidnomu uzberezhzhi Jordanu prisvyachenu Ivanu Hrestitelyu Odnak vnaslidok dvoh povenej ta zemletrusu cerkva bula zrujnovana Cerkvu rekonstruyuvali trichi dopoki vona ostatochno ne zrujnuvalasya razom iz kapliceyu zbudovanoyu nad pristanyami pid chas velikoyi poveni v VI chi VII stolitti Dostemenno vidomo sho miscya palomnictva zminyuvalisya protyagom istoriyi Osnovni hristiyanski arheologichni znahidki vizantijskogo ta mozhlivo navit rimskogo periodu vkazuyut na te sho pochatkove misce palomnictva bulo na shidnomu berezi prote na pochatku VI stolittya viryani stali shanuvati misce na bilsh dostupnomu zahidnomu berezi richki U vizantijskij period El Magtas buv populyarnim palomnickim centrom Zavoyuvannya Yerusalimu Sasanidami v 614 roci rozlivi richok zemletrusi a takozh musulmanska obloga Yerusalimu 636 637 rokiv poklali kraj vizantijskij budivelnij diyalnosti na shidnomu berezi Jordanu osoblivo v rajoni Vadi el Harrar Rannij musulmanskij period Pislya zavoyuvannya musulmanami Blizkogo Shodu lishe dekilka vizantijskih sporud zalishalisya v koristuvanni Postupovo bogosluzhinnya stali vidbuvatisya na zahidnomu berezi richki Jordan v Kasr el Yagudi Pislya 670 roku nashoyi eri zgadki pro misce hreshennya stali stosuvatisya lishe zahidnoyi storoni Mamelyuckij ta osmanskij periodi Palomnicki sporudi pereboduvuvalis bagato raziv ale ostatochno buli pokinuti do kincya XV stolittya U XIII stolitti nad zalishkami vizantijskoyi religijnoyi sporudi buv pobudovanij pravoslavnij monastir ale yak dovgo vin proisnuvav zalishayetsya nevidomim Vtim palomnictvo do cogo miscya zanepalo i za slovami odnogo palomnika v 1814 roci ob yekt buv u ruyinah V period z XV do XIX stolittya palomniki majzhe ne vidviduvali cyu miscevist Nevelika kaplicya prisvyachena Svyatij Mariyi Yegipetskij pustelnici vizantijskih chasiv bula pobudovana vprodovzh XIX stolittya ta bula zrujnovana pid chas zemletrusu 1927 roku Na pochatku HH stolittya teritoriya na shidnomu uzberezhzhi Jordanu bula zajnyata fermerskoyu gromadoyu Povtorne vidkrittya pislya 1994 roku ta turizm Novozbudovana grecka pravoslavna cerkva Ivana Hrestitelya Freska vseredini novoyi greckoyi pravoslavnoyi cerkvi iz zobrazhennyam hreshennya Isusa Freska vseredini novoyi greckoyi pravoslavnoyi cerkvi iz zobrazhennyam voznesinnya Illi na vognennij kolisnici Vnaslidok Shestidennoyi vijni v 1967 roci richka Jordan stala liniyeyu rozmezhuvannya a obidva yiyi beregi stali militarizovanimi i nedostupnimi dlya palomnikiv Pislya 1982 roku koli Kasr el Yagud vse she zalishavsya nedostupnim Izrayil dozvoliv hristiyanski hreshennya pivnichnishe v Yardeniti Pislya ukladennya mirnogo dogovoru mizh Izrayilem ta Jordaniyeyu v 1994 roci dostup do El Magtasu buv vidnovlenij Ce stalosya pislya togo yak yakij gliboko cikavitsya istoriyeyu religiyi vidvidav cej rajon u kompaniyi franciskanskogo arheologa yakij perekonav jogo vidvidati miscevist sho kolis vvazhalasya miscem hreshennya Do togo zh na teritoriyi ob yektu buli znajdeni svidoctva meshkannya rimskih chasiv sho zi svogo boku zaohochuvalo turistiv ta sponukalo do provedennya rozminuvannya navkolishnoyi miscevosti Nezabarom bulo provedeno she kilka arheologichnih doslidzhen pid kerivnictvom doktora Mohammada Vahiba yakij u 1997 roci ogolosiv pro vidkrittya starodavnogo miscya 1990 ti roki oznamenuvalis periodom arheologichnih rozkopok u cij miscevosti pislya chogo na pochatku XXI stolittya buli zdijsneni pershi zahodi z konservaciyi ta restavraciyi ob yekta Jordaniya povnistyu vidkrila El Magtas dlya vsih bazhayuchih u 2002 roci Kasr el Yagud sho lezhit u Palestini ta kontrolyuyetsya Izrayilem vidkrivsya dlya turistiv piznishe u 2011 roci tradicijni svyatkuvannya Bogoyavlennya provodilis tut z 1985 roku prote lishe v konkretni katolicki ta pravoslavni dati ta pid naglyadom vijskovikiv U 2007 roci pro El Magtas buv znyatij dokumentalnij film pid nazvoyu Hreshennya Isusa Hrista vidkrittya Vifaniyi Zajordanskoyi angl The Baptism of Jesus Christ Uncovering Bethany Beyond the Jordan Bilshe turistiv vidviduye zahidnu storona Jordanu anizh shidnu jordansku pivmiljona vidviduvachiv u Kasr el Yagudi proti blizka desyati tisyach v El Magtasi Za inshimi pidrahunkami cifri stanovlyat 300 tis na okupovanij Izrayilem teritoriyi Palestini ta 100 tis zi storoni Jordaniyi Dlya porivnyannya Yardenit vidviduyut ponad 400 tis lyudej na rik U 2000 roci El Magtas vidvidav papa Ivan Pavlo II sho stalo pershim v istoriyi vizitom Papi Rimskogo do ciyeyi miscevosti U 2002 roci hristiyani vshanuvali pam yat pro hreshennya Hrista na comu misci vpershe pislya jogo povtornogo vidkrittya Vidtodi tisyachi hristiyanskih palomnikiv z usogo svitu shorichno vidznachayut Bogoyavlennya u Vifaniyi Zajordanskij U 2015 roci YuNESKO vnesla ob yekt El Magtas na shidnomu berezi richki Jordan do pereliku Svitovoyi spadshini todi yak Kasr el Yagud takij status ne otrimav Arheologichni doslidzhennya v miscevosti zdijsneni v 1990 h viyavili zalishki religijnih sporudi rimskih ta vizantijskih chasiv zokrema cerkvi ta kaplici monastir pecheri sho vikoristovuyutsya vidlyudnikami ta basejni dlya hreshennya Rozkopki pidtrimuvalisya ustanovami z riznih krayin Tell El Harrar ta basejni dlya hreshennya Pid chas rozkopoku Tell el Harrari bulo znajdeno tri cerkvi tri basejni dlya hreshennya cirkulyarnij kolodyaz ta kompleks sho otochuye pagorb Takozh buli viyavleni zalishki vodopostachannya yaki mozhna pobachiti j sogodni Voda nadhodila z dzherel i podavalasya do misc hreshennya za dopomogoyu keramichnih trub Uzberezhzhya Jordanu V miscevosti Zor sho ohoplyuye bereg Jordanu buli znajdeni cerkva iz zaloyu z kolonami bazilika vidoma yak Cerkva Sv Ivana Hrestitelya ta Nizhnya bazilika z marmurovimi pidlogami Takozh bulo viyavleno Verhnyu baziliku marmurovi shodinki chotiri prostinki Kaplici Mantiyi Mala kaplicya Lavra Svyatoyi Mariyi Yegipetskoyi ta velikij basejn Marmurovi shodi buli pobudovani v 570 roci yihni 22 shodinki zrobleni z chornogo marmuru Shodi vedut do Verhnoyi baziliki ta basejnu dlya hreshennya Kolis u comu basejni bulo chotiri pristinki sho pidtrimuvali Kaplicyu Mantiyi Skiti Pagorbi Kvattara viyavili nizku cherneckih pecher takozh vidomih yak keliyi na vidstani 300 m vid Jordan riki Ranishe dostup do pecher zdijsnyuvavsya kanatnim shlyahom Kozhna z cih pecher mala napivkruglu nishu na shidnij stini V pecheri buli dvi kimnati odna dlya molitvi a inshe dlya meshkannya Mogili Vvazhayetsya sho mogili znajdeni v cerkvah ta poza nimi nalezhili chencyam Ci zahoronennya nalezhat do vizantijskogo ta rannoislamskogo periodiv V VII st Znahidki monet ta keramiki pid chas rozkopok takozh ye pidtverdzhennyam bagatoyi istoriyi ob yekta Primitki Nazva v oficijnomu anglomovnomu spisku www baptismsite com Arhiv originalu za 26 kvitnya 2021 Procitovano 25 kvitnya 2021 PDF UNESCO Organization August 2014 s 49 50 Arhiv originalu PDF za 21 serpnya 2021 Procitovano 26 listopada 2015 UNESCO Arhiv originalu za 19 sichnya 2017 Procitovano 6 grudnya 2015 Tharoor Ishaan 13 lipnya 2015 The Washington Post Arhiv originalu za 10 lipnya 2018 Procitovano 25 kvitnya 2021 Journals ju edu jo Arhiv originalu za 2 kvitnya 2015 Procitovano 29 kvitnya 2015 Rosemarie Noack 22 grudnya 1999 ZEIT ONLINE Arhiv originalu za 20 lyutogo 2016 Procitovano 9 grudnya 2015 Al Arabiya News Dubai United Arab Emirates Associated Press 13 lipnya 2015 Arhiv originalu za 31 grudnya 2018 Procitovano 25 kvitnya 2021 Jordan Times Arhiv originalu za 9 lipnya 2015 Procitovano 18 kvitnya 2018 Jordan Times Arhiv originalu za 10 sichnya 2016 Procitovano 18 kvitnya 2018 Al Ghad arab 2 sichnya 2017 Arhiv originalu za 3 sichnya 2017 Procitovano 7 sichnya 2017 Watson E Mills red 2001 Macon GA US s 99 ISBN 9780865543737 Arhiv originalu za 25 kvitnya 2021 Procitovano 25 kvitnya 2021 ros Arhiv originalu za 25 kvitnya 2021 Procitovano 25 kvitnya 2021 ros Arhiv originalu za 25 kvitnya 2021 Procitovano 25 kvitnya 2021 ukr Arhiv originalu za 25 kvitnya 2021 Procitovano 25 kvitnya 2021 ros Arhiv originalu za 25 kvitnya 2021 Procitovano 25 kvitnya 2021 Eugenio Alliata OFM 1999 The Madaba Map Centenary Jerusalem Studium Biblicum Franciscanum Jerusalem s 122 Arhiv originalu za 23 zhovtnya 2015 Procitovano 9 grudnya 2015 the construction of a new church on the more accessible west bank of the river succeeded in attracting the toponym as it appears also in the Madaba map The new church of the Prodromos was built by the Emperor Anastasius AD 491 518 as the pilgrim and archdeacon Theodosius 518 530 reports Starting from the sixth century a major festival took place there on the feast of Epiphany January 6 It is well described by 570s and without a doubt many people also from the eastern side of the Jordan took part in this annual event Christian Post Arhiv originalu za 12 chervnya 2018 Procitovano 7 grudnya 2015 Keel Othmar Kuchler Max Uehlinger Christoph 1982 ISBN 9783545230422 Arhiv originalu za 25 kvitnya 2021 Procitovano 18 kvitnya 2018 Rami G Khouri 1999 The American Schools of Oriental Research ASOR Arhiv originalu za 17 lyutogo 2004 Procitovano 11 bereznya 2004 Avraham Negev and Shimon Gibson 2001 Beth Abara New York and London Continuum s 75 ISBN 0 8264 1316 1 En radiovaticana va Arhiv originalu za 4 bereznya 2016 Procitovano 18 kvitnya 2018 Tharoor Ishaan 13 lipnya 2015 The Washington Post Arhiv originalu za 10 lipnya 2018 Procitovano 25 kvitnya 2021 There is no archaeological evidence of Jesus ever having been baptized in these waters but there s a long tradition dating back at least to Byzantine times of mass baptisms taking place near the site 2015 ICOMOS report for the World Heritage Committee 39th ordinary session Bonn June July 2015 WHC 15 39 COM INF 8B1 UNESCO 50 2015 ICOMOS report for the World Heritage Committee 39th ordinary session Bonn June July 2015 WHC 15 39 COM INF 8B1 UNESCO 51 Baptism Site angl Arhiv originalu za 28 grudnya 2016 Procitovano 2024 Lawrence Jonathan David 1 sichnya 2006 ISBN 9781589831995 Arhiv originalu za 25 kvitnya 2021 Procitovano 25 kvitnya 2021 Rami G Khouri 1999 The American Schools of Oriental Research ASOR Arhiv originalu za 17 lyutogo 2004 Procitovano 11 bereznya 2004 In this same area south of the main tell the excavators identified another rectangular building made of undressed field stones measuring nearly 12 x 8 metres in size The simple white mosaic floor of the building was slightly disfigured by the remains of ashes from the structure s final destruction probably burnt roof beams Dr Waheeb interprets this as a Christian pilgrims prayer hall rather than a church or chapel on the basis of its location and style of construction The evidence from the excavations suggests a slightly earlier date for this structure than the other parts of the monastery probably in the Late Roman period 2nd 3rd Century AD when Christians were known to be active in this region If so it could be the earliest church or Christian prayer hall yet discovered in Jordan and the whole world Dr Waheeb tends to think that the three pools and the churches on the tell were built in the Late Byzantine period 5th 6th Century AD Times of Israel Associated Press 13 lipnya 2015 Arhiv originalu za 14 grudnya 2015 Procitovano 9 grudnya 2015 ynet Arhiv originalu za 28 kvitnya 2021 Procitovano 9 grudnya 2015 Mohammad Waheeb Bethany the project website of the chief archaeologist at Al Maghtas Dr Mohammad Waheeb Arhiv originalu za 2 kvitnya 2004 Procitovano 11 bereznya 2004 After 670 gradually baptism was gradually practiced in the western side Michele Piccirillo OFM 1999 The Madaba Map Centenary 1897 1997 Jerusalem Franciscan Printing Press s 219 220 Arhiv originalu za 25 grudnya 2003 Procitovano 11 sichnya 2016 In 1106 Abbot Daniel a Russian pilgrim was well impressed by the place The place was later abandoned for security reasons However the memory of the place was not lost in the year 1400 AD BBC 15 veresnya 2009 Arhiv originalu za 25 kvitnya 2021 Procitovano 9 grudnya 2015 Erhard Gorys 1996 nim Cologne DuMont s 160 ISBN 3 7701 3860 0 Arhiv originalu za 31 sichnya 2016 Procitovano 11 sichnya 2016 1933 bauten die Franziskaner sudlich vom Johanneskloster eine Kapelle Es folgen eine Kirche der Syrer und eine Kapelle der Kopten Translation In 1933 the Franciscans built a chapel south of the St John Monastery The Syriacs followed with a church and the Copts with a chapel Ten Thousand Films Arhiv originalu za 23 lipnya 2011 Procitovano 31 lipnya 2011 Catholic Sentinel Organization 23 zhovtnya 2015 Arhiv originalu za 8 grudnya 2015 Procitovano 30 listopada 2015 Arhiv originalu za 26 kvitnya 2021 Procitovano 8 grudnya 2015 Ammon News Amman Jordon 22 kvitnya 2009 Arhiv originalu za 26 veresnya 2020 Procitovano 25 kvitnya 2021

Дата публікації:
Топ