Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Дру́жба (до 1963 р. — Погоріла) — село в Україні, у Мурованокуриловецькій селищній громаді Могилів-Подільського району Вінницької області.
| село Дружба | |
|---|---|
 | |
| Країна |  Україна |
| Область | Вінницька область |
| Район | Могилів-Подільський район |
| Громада | Мурованокуриловецька селищна громада |
| Код КАТОТТГ | UA05080070180072663 |
| Облікова картка | Дружба |
| Основні дані | |
| Колишня назва | Погоріла |
| Населення | 713 |
| Площа | 2,026 км² |
| Густота населення | 351,92 осіб/км² |
| Поштовий індекс | 23407 |
| Телефонний код | +380 4356 |
| Географічні дані | |
| Географічні координати | 48°39′44″ пн. ш. 27°35′18″ сх. д. / 48.66222° пн. ш. 27.58833° сх. д.Координати: 48°39′44″ пн. ш. 27°35′18″ сх. д. / 48.66222° пн. ш. 27.58833° сх. д. |
| Середня висота над рівнем моря | 186 м |
| Водойми | р. Караєць |
| Місцева влада | |
| Адреса ради | 23400, Вінницька обл., Могилів-Подільський р-н, смт Муровані Курилівці, вул. Соборна, 45 |
| Карта | |
  Дружба | |
 Дружба | |
| Мапа | |
| | |
Історія
Біля села Дружба знайдено посуд черняхівської культури.
Перша письмова згадка датується 1174 роком під назвою Товста, після спалення татарами — Погоріла.
Село лежить на землях давнього Пониззя, які активно освоювалися в XI ст. Теребовлянським князівством, яке в XII ст. об'єдналося з Галицьким князівством.
Після вторгнення монголів, Пониззя в цілому і Бакотська волость зокрема, відігравали роль буферної зони між Руським королівством і Золотою Ордою.
Після боротьби за спадщину Руського королівства в XIV ст. ці землі протягом деякого часу належать Подільському князівству, де правили небожі литовського князя Ольгерда, внуки Гедиміна — князі Коріятовичі.
у 1388 році володарі Подільського князівства Коріатовичі надали Бакотську волость з численними селами воєводі Немирі.
в 1434 р. в результаті Подільської війни між Великим князівством Литовським і Польським королівством територія відійшла королівству Польському.
13 ст. — Пониззя, Бакотська волость
14 — 15 ст. Поділля, Бакотська волость
За адміністративним поділом 16 ст. — Летичівський повіт, Подільське воєводство
За адміністративним поділом 19 ст. — Могилівський повіт, Кукавська волость
За адміністративним поділом 20 ст. — Мурованокуриловецький район
В першій половині XVII ст. село перебуває на землях магнатів Язловецьких гербу Абданк і відоме з судових процесів — на спустошені в XV ст. татарськими набігами придністровські землі, втікали селяни із сіл, що належали шляхті. Ці процеси описує Михайло Грушевський у своїй монографії 1894 р. «Барське староство». Також він згадує, що колись існували два невеликих замки, які обороняли ці землі - у Галайківцях та Вищеольчедаєві.
В Кам'янецьких земських книгах село зустрічається в різних варіантах назви: 1625 р. село Караєць (Karajec); містечко Тłuste, воно ж Pohoryła, село Тłuste; 1627 р. село Pohoryła; 1681 р. село Pohoriła.
У 1672—1699 рр. ці землі були під владою Османської імперії, яка утворила тут Подільський еялет. Село було в Кам'янецькому санджаці, Жванської нахії.
В 1757 р. дідичем (власником) був Домінік Дідушицький гербу Сас — молодший син Яна, Теребовлянського хорунжого, і брат Тадеуша, чашника великого коронного, народився 1727 р., помер в Дідушичах 1804 р., отримав від імператриці Марії-Терезії спадковий титул австрійського графа в 1777 р. Будучи королівським полковником, отримав Бахтинське староство.
1793 р., внаслідок 2-го поділу Речі Посполитої, село опинилося в Російській імперії.
Близько 1820 р. Погоріла належала Іжицьким (гербу Боньча): Якубу, Юзефу, Ігнатію, колишньому хорунжому могилівського повіту і Матеушу, ушицькому судді, пізніше став маршалком дворянства Ушицького повіту, побудував палац в селі Нишівці. Матеуш заплативши співспадкоємцям, став єдиним власником села - після нього село отримала його дочка Каміла (1830 р.н.)
1895 р. місцевим священиком був Євфимій Озерянський.
Станом на 1898 рік в селі було дві власниці: дочка Каміли — Марія Богданович з дому Олізар гербу Хоругви Кмітів (1849—1928) та Ванда Скибневська з дому Сіраковська. Маєтком керував Мар'ян-Каєтан Грохольський [ 14 липня 2020 у Wayback Machine.] (1860—1899) гербу Сирокомля, чоловік дочки Марії Богданович — Ванди [ 9 липня 2020 у Wayback Machine.].
На початку 20 ст. в селі діяла церковно-приходська школа. Село належало графині Грохольській (дочка Марії, внучка Каміли Олізар з дому Іжицька — Ванда Грохольська [ 9 липня 2020 у Wayback Machine.] з дому Богданович (1870—1933). Основний маєток [ 16 липня 2020 у Wayback Machine.] мала в Підбереззі на Волині. Нащадки її дочок Ірени і Марії: Ковнацькі та Червіньські живуть і в наш час у Польщі та Швеції.
Очевидно, що помістя було продане, бо в 1914 році власником 717 поміщицьких десятин в селі (783,3 га) вже був Гризевич Михайло Михайлович.
10 вересня 1918 р. — С. Кисельов (Подільський губернський староста Української Держави) написав листа командиру 25 австро-угорського корпусу з проханням про відкладення стягнення контрибуції з мешканців с. Погоріла Могилів-Подільського повіту за участь в розграбуванні Мурованокуриловецького цукрового заводу, в зв'язку з неврожаєм.
Після останніх боїв поблизу села підрозділів УНР проти більшовиків у листопаді 1920 року, в селі, наступаючими більшовиками, розстріляний полонений вояк Дієвої армії УНР, похований на старому цвинтарі (місце не встановлене).
26 березня 1922 р. революційним трибуналом, який розглядав виконання продподатку в Кукавській волості, було засуджено 116 жителів села, на 5, 3 і 1,5 роки з конфіскацією інвентаря «живого і мертвого».
Під час проведеного радянською владою Голодомору 1932—1933 років померло від 462 до 930 мешканців села. Багато дітей стало сиротами, а хати спорожніли.
Частина селян були репресовані більшовиками в 1937-1938 роках, зокрема, 9 квітня 1938 року був розстріляний у Вінниці Гаманюк Іван Федорович (деякий час був головою Погорільської сільської ради), 3 березня 1938 року розстріляний у Вінниці Файдюк Петро Онисимович, 27 січня 1938 року у Могилеві-Подільському розстріляний директор школи Габрух Олександр Мойсейович. Родичі репресованих дізналися про їхню долю лише під час нацистської окупації і німецького розслідування масових вбивств НКВС у Вінниці.
З 18 липня 1941 до 22 березня 1944 року село було під нацистською окупацією. В березні 1944 в селі поховані двоє загиблих солдат РСЧА.
В 1944—1947 рр. навчав дітей біології та очолював школу, відомий подільський педагог-новатор — Федір Степанович Бацура
В 1963 році село перейменоване в честь українсько-польської дружби, з приїздом польської делегації.
12 червня 2020 року, відповідно до Розпорядження Кабінету Міністрів України № 707-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Вінницької області», увійшло до складу Мурованокуриловецької селищної громади.
19 липня 2020 року, в результаті адміністративно-територіальної реформи та ліквідації Мурованокуриловецького району, селище увійшло до складу Могилів-Подільського району.
22 червня 2023 року рішенням Національної комісії зі стандартів державної мови віднесено до списку населених пунктів, які можуть не відповідати лексичним нормам української мови, зокрема стосуватися російської імперської політики (російської колоніальної політики). Громаді рекомендовано обґрунтувати доцільність збереження поточної назви або запропонувати нову назву в установленому законодавством порядку.
Населення
Населення становить 713 осіб.
Мова
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:
| Мова | Відсоток |
|---|---|
| українська | 99,44% |
| російська | 0,56% |
Пам'ятки
- Шкаліків яр — заповідне урочище
Церква Знесіння
Церква Знесіння збудована у 1730 р. — дерев'яна триверха, з опасанням, спочатку мала ґонтовий дах, потім — залізний. Дерев'яна дзвіниця на кам'яному фундаменті збудовано одночасно з церквою, окремо від неї [ПЦ, c. 745—746]. Церква розібрана під час колективізації. На тому ж місці побудована нова церква Вознесіння Господнього. Відповідно і храмове свято в селі відзначається на Вознесіння.
Примітки
- Дружба. Геоінформаційна система місць «Голодомор 1932—1933 років в Україні». Український інститут національної пам'яті. Процитовано 18 червня 2020.
{{}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url () - . www.kmu.gov.ua (ua) . Архів оригіналу за 4 березня 2021. Процитовано 31 жовтня 2021.
- Постанова Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів»
- . Архів оригіналу за 27 червня 2023. Процитовано 27 червня 2023.
Література
- Роздо́лівка // Історія міст і сіл Української РСР : у 26 т. / П.Т. Тронько (голова Головної редколегії). — К. : Головна редакція УРЕ АН УРСР, 1967 - 1974 — том Вінницька область / А.Ф. Олійник (голова редколегії тому), 1972 : 788с. — С.467
Посилання
- Записки Наукового товариства імені Шевченка, Том 243 [ 12 березня 2016 у Wayback Machine.]
- Довідник «Жарких М. І. Храми Поділля» [ 26 листопада 2017 у Wayback Machine.]
- М. Крикун. Подільське воєводство у XV—XVIII століттях, С. 266 [ 6 липня 2020 у Wayback Machine.]
- Powiat Mohylowski w gubernii Podolskiej: Opis geograficzno-historyczny, Wladyslaw Pobóg Górski
- Погода в селі Дружба [ 20 грудня 2011 у Wayback Machine.]
- Pohoryła 3.) w. nad Krajcem, gm. Kukawka // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1887. — Т. VIII. — S. 518. (пол.)
- Лист С. Кисельова, С. 157 [ 6 липня 2020 у Wayback Machine.]
- А. Л. Зінченко. Нова економічна політика і революційні трибунали на Могилівщині у 1921—1922 рр. [ 1 листопада 2019 у Wayback Machine.]
- http://1937-1938.org/ [ 13 травня 2021 у Wayback Machine.]
 | Це незавершена стаття з географії Вінницької області. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Druzhba znachennya Dru zhba do 1963 r Pogorila selo v Ukrayini u Murovanokuriloveckij selishnij gromadi Mogiliv Podilskogo rajonu Vinnickoyi oblasti selo DruzhbaShkalikiv yar poblizu selaShkalikiv yar poblizu selaKrayina UkrayinaOblast Vinnicka oblastRajon Mogiliv Podilskij rajonGromada Murovanokurilovecka selishna gromadaKod KATOTTG UA05080070180072663Oblikova kartka Druzhba Osnovni daniKolishnya nazva PogorilaNaselennya 713Plosha 2 026 km Gustota naselennya 351 92 osib km Poshtovij indeks 23407Telefonnij kod 380 4356Geografichni daniGeografichni koordinati 48 39 44 pn sh 27 35 18 sh d 48 66222 pn sh 27 58833 sh d 48 66222 27 58833 Koordinati 48 39 44 pn sh 27 35 18 sh d 48 66222 pn sh 27 58833 sh d 48 66222 27 58833Serednya visota nad rivnem morya 186 mVodojmi r KarayecMisceva vladaAdresa radi 23400 Vinnicka obl Mogiliv Podilskij r n smt Murovani Kurilivci vul Soborna 45KartaDruzhbaDruzhbaMapa Druzhba u VikishovishiIstoriyaBilya sela Druzhba znajdeno posud chernyahivskoyi kulturi Persha pismova zgadka datuyetsya 1174 rokom pid nazvoyu Tovsta pislya spalennya tatarami Pogorila Selo lezhit na zemlyah davnogo Ponizzya yaki aktivno osvoyuvalisya v XI st Terebovlyanskim knyazivstvom yake v XII st ob yednalosya z Galickim knyazivstvom Pislya vtorgnennya mongoliv Ponizzya v cilomu i Bakotska volost zokrema vidigravali rol bufernoyi zoni mizh Ruskim korolivstvom i Zolotoyu Ordoyu Pislya borotbi za spadshinu Ruskogo korolivstva v XIV st ci zemli protyagom deyakogo chasu nalezhat Podilskomu knyazivstvu de pravili nebozhi litovskogo knyazya Olgerda vnuki Gedimina knyazi Koriyatovichi u 1388 roci volodari Podilskogo knyazivstva Koriatovichi nadali Bakotsku volost z chislennimi selami voyevodi Nemiri v 1434 r v rezultati Podilskoyi vijni mizh Velikim knyazivstvom Litovskim i Polskim korolivstvom teritoriya vidijshla korolivstvu Polskomu 13 st Ponizzya Bakotska volost 14 15 st Podillya Bakotska volost Za administrativnim podilom 16 st Letichivskij povit Podilske voyevodstvo Za administrativnim podilom 19 st Mogilivskij povit Kukavska volost Za administrativnim podilom 20 st Murovanokuriloveckij rajon V pershij polovini XVII st selo perebuvaye na zemlyah magnativ Yazloveckih gerbu Abdank i vidome z sudovih procesiv na spustosheni v XV st tatarskimi nabigami pridnistrovski zemli vtikali selyani iz sil sho nalezhali shlyahti Ci procesi opisuye Mihajlo Grushevskij u svoyij monografiyi 1894 r Barske starostvo Takozh vin zgaduye sho kolis isnuvali dva nevelikih zamki yaki oboronyali ci zemli u Galajkivcyah ta Visheolchedayevi V Kam yaneckih zemskih knigah selo zustrichayetsya v riznih variantah nazvi 1625 r selo Karayec Karajec mistechko Tluste vono zh Pohoryla selo Tluste 1627 r selo Pohoryla 1681 r selo Pohorila U 1672 1699 rr ci zemli buli pid vladoyu Osmanskoyi imperiyi yaka utvorila tut Podilskij eyalet Selo bulo v Kam yaneckomu sandzhaci Zhvanskoyi nahiyi V 1757 r didichem vlasnikom buv Dominik Didushickij gerbu Sas molodshij sin Yana Terebovlyanskogo horunzhogo i brat Tadeusha chashnika velikogo koronnogo narodivsya 1727 r pomer v Didushichah 1804 r otrimav vid imperatrici Mariyi Tereziyi spadkovij titul avstrijskogo grafa v 1777 r Buduchi korolivskim polkovnikom otrimav Bahtinske starostvo 1793 r vnaslidok 2 go podilu Rechi Pospolitoyi selo opinilosya v Rosijskij imperiyi Blizko 1820 r Pogorila nalezhala Izhickim gerbu Boncha Yakubu Yuzefu Ignatiyu kolishnomu horunzhomu mogilivskogo povitu i Mateushu ushickomu suddi piznishe stav marshalkom dvoryanstva Ushickogo povitu pobuduvav palac v seli Nishivci Mateush zaplativshi spivspadkoyemcyam stav yedinim vlasnikom sela pislya nogo selo otrimala jogo dochka Kamila 1830 r n 1895 r miscevim svyashenikom buv Yevfimij Ozeryanskij Stanom na 1898 rik v seli bulo dvi vlasnici dochka Kamili Mariya Bogdanovich z domu Olizar gerbu Horugvi Kmitiv 1849 1928 ta Vanda Skibnevska z domu Sirakovska Mayetkom keruvav Mar yan Kayetan Groholskij 14 lipnya 2020 u Wayback Machine 1860 1899 gerbu Sirokomlya cholovik dochki Mariyi Bogdanovich Vandi 9 lipnya 2020 u Wayback Machine Na pochatku 20 st v seli diyala cerkovno prihodska shkola Selo nalezhalo grafini Groholskij dochka Mariyi vnuchka Kamili Olizar z domu Izhicka Vanda Groholska 9 lipnya 2020 u Wayback Machine z domu Bogdanovich 1870 1933 Osnovnij mayetok 16 lipnya 2020 u Wayback Machine mala v Pidberezzi na Volini Nashadki yiyi dochok Ireni i Mariyi Kovnacki ta Chervinski zhivut i v nash chas u Polshi ta Shveciyi Ochevidno sho pomistya bulo prodane bo v 1914 roci vlasnikom 717 pomishickih desyatin v seli 783 3 ga vzhe buv Grizevich Mihajlo Mihajlovich 10 veresnya 1918 r S Kiselov Podilskij gubernskij starosta Ukrayinskoyi Derzhavi napisav lista komandiru 25 avstro ugorskogo korpusu z prohannyam pro vidkladennya styagnennya kontribuciyi z meshkanciv s Pogorila Mogiliv Podilskogo povitu za uchast v rozgrabuvanni Murovanokuriloveckogo cukrovogo zavodu v zv yazku z nevrozhayem Pislya ostannih boyiv poblizu sela pidrozdiliv UNR proti bilshovikiv u listopadi 1920 roku v seli nastupayuchimi bilshovikami rozstrilyanij polonenij voyak Diyevoyi armiyi UNR pohovanij na staromu cvintari misce ne vstanovlene 26 bereznya 1922 r revolyucijnim tribunalom yakij rozglyadav vikonannya prodpodatku v Kukavskij volosti bulo zasudzheno 116 zhiteliv sela na 5 3 i 1 5 roki z konfiskaciyeyu inventarya zhivogo i mertvogo Pid chas provedenogo radyanskoyu vladoyu Golodomoru 1932 1933 rokiv pomerlo vid 462 do 930 meshkanciv sela Bagato ditej stalo sirotami a hati sporozhnili Chastina selyan buli represovani bilshovikami v 1937 1938 rokah zokrema 9 kvitnya 1938 roku buv rozstrilyanij u Vinnici Gamanyuk Ivan Fedorovich deyakij chas buv golovoyu Pogorilskoyi silskoyi radi 3 bereznya 1938 roku rozstrilyanij u Vinnici Fajdyuk Petro Onisimovich 27 sichnya 1938 roku u Mogilevi Podilskomu rozstrilyanij direktor shkoli Gabruh Oleksandr Mojsejovich Rodichi represovanih diznalisya pro yihnyu dolyu lishe pid chas nacistskoyi okupaciyi i nimeckogo rozsliduvannya masovih vbivstv NKVS u Vinnici Z 18 lipnya 1941 do 22 bereznya 1944 roku selo bulo pid nacistskoyu okupaciyeyu V berezni 1944 v seli pohovani dvoye zagiblih soldat RSChA V 1944 1947 rr navchav ditej biologiyi ta ocholyuvav shkolu vidomij podilskij pedagog novator Fedir Stepanovich Bacura V 1963 roci selo perejmenovane v chest ukrayinsko polskoyi druzhbi z priyizdom polskoyi delegaciyi 12 chervnya 2020 roku vidpovidno do Rozporyadzhennya Kabinetu Ministriv Ukrayini 707 r Pro viznachennya administrativnih centriv ta zatverdzhennya teritorij teritorialnih gromad Vinnickoyi oblasti uvijshlo do skladu Murovanokuriloveckoyi selishnoyi gromadi 19 lipnya 2020 roku v rezultati administrativno teritorialnoyi reformi ta likvidaciyi Murovanokuriloveckogo rajonu selishe uvijshlo do skladu Mogiliv Podilskogo rajonu 22 chervnya 2023 roku rishennyam Nacionalnoyi komisiyi zi standartiv derzhavnoyi movi vidneseno do spisku naselenih punktiv yaki mozhut ne vidpovidati leksichnim normam ukrayinskoyi movi zokrema stosuvatisya rosijskoyi imperskoyi politiki rosijskoyi kolonialnoyi politiki Gromadi rekomendovano obgruntuvati docilnist zberezhennya potochnoyi nazvi abo zaproponuvati novu nazvu v ustanovlenomu zakonodavstvom poryadku NaselennyaNaselennya stanovit 713 osib Mova Rozpodil naselennya za ridnoyu movoyu za danimi perepisu 2001 roku Mova Vidsotokukrayinska 99 44 rosijska 0 56 Pam yatkiShkalikiv yar zapovidne urochisheShkalikiv yarCerkva Znesinnya Cerkva Znesinnya zbudovana u 1730 r derev yana triverha z opasannyam spochatku mala gontovij dah potim zaliznij Derev yana dzvinicya na kam yanomu fundamenti zbudovano odnochasno z cerkvoyu okremo vid neyi PC c 745 746 Cerkva rozibrana pid chas kolektivizaciyi Na tomu zh misci pobudovana nova cerkva Voznesinnya Gospodnogo Vidpovidno i hramove svyato v seli vidznachayetsya na Voznesinnya PrimitkiDruzhba Geoinformacijna sistema misc Golodomor 1932 1933 rokiv v Ukrayini Ukrayinskij institut nacionalnoyi pam yati Procitovano 18 chervnya 2020 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 Storinki z parametrom url status ale bez parametra archive url posilannya www kmu gov ua ua Arhiv originalu za 4 bereznya 2021 Procitovano 31 zhovtnya 2021 Postanova Verhovnoyi Radi Ukrayini vid 17 lipnya 2020 roku 807 IX Pro utvorennya ta likvidaciyu rajoniv Arhiv originalu za 27 chervnya 2023 Procitovano 27 chervnya 2023 Ridni movi v ob yednanih teritorialnih gromadah Ukrayini Ukrayinskij centr suspilnih danihLiteraturaRozdo livka Istoriya mist i sil Ukrayinskoyi RSR u 26 t P T Tronko golova Golovnoyi redkolegiyi K Golovna redakciya URE AN URSR 1967 1974 tom Vinnicka oblast A F Olijnik golova redkolegiyi tomu 1972 788s S 467PosilannyaZapiski Naukovogo tovaristva imeni Shevchenka Tom 243 12 bereznya 2016 u Wayback Machine Dovidnik Zharkih M I Hrami Podillya 26 listopada 2017 u Wayback Machine M Krikun Podilske voyevodstvo u XV XVIII stolittyah S 266 6 lipnya 2020 u Wayback Machine Powiat Mohylowski w gubernii Podolskiej Opis geograficzno historyczny Wladyslaw Pobog Gorski Pogoda v seli Druzhba 20 grudnya 2011 u Wayback Machine Pohoryla 3 w nad Krajcem gm Kukawka Slownik geograficzny Krolestwa Polskiego Warszawa Druk Wieku 1887 T VIII S 518 pol List S Kiselova S 157 6 lipnya 2020 u Wayback Machine A L Zinchenko Nova ekonomichna politika i revolyucijni tribunali na Mogilivshini u 1921 1922 rr 1 listopada 2019 u Wayback Machine http 1937 1938 org 13 travnya 2021 u Wayback Machine Ce nezavershena stattya z geografiyi Vinnickoyi oblasti Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi