Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Ця стаття містить текст що не відповідає енциклопедичному стилю Будь ласка допоможіть удосконалити цю статтю погодивши с

Дохристиянська писемність словʼян

Дохристиянська писемність словʼян
Ця стаття містить текст, що не відповідає . Будь ласка, допоможіть удосконалити цю статтю, погодивши стиль викладу зі . Можливо, містить зауваження щодо потрібних змін.
Ця стаття містить [en] як для енциклопедичної статті. Будь ласка, [en], факти з цитат як оригінальну прозу. Розгляньте перенесення прямих цитат до Вікіцитат.
цієї статті під сумнівом. Будь ласка, ознайомтеся з відповідним та за можливості виправте недоліки. (серпень 2015)
Ця стаття може містити . Будь ласка, удоскональте її, сумнівні твердження й додавши . Твердження, які містять лише оригінальне дослідження, мають бути вилучені. (серпень 2015)

Дохристиянська писемність словʼян (докирилична писемність) — гіпотетична докирилична писемність слов'ян.

Про існування на Русі якоїсь писемності ще до широкого запровадження християнства свідчать повідомлення арабських авторів X ст. Ібн Фадлана, Ал Масуді, та перського історика   XII ст. . Проте лишається неясним чи була ця писемність автентичною, або ж запозиченою.

Свідоцтва

image
Напис з Київського листа давнім тюркським рунічним письмом

У «Житії Мефодія та Костянтина, в монашестві Кирила», написаних на основі ранніх церковних документів, оповідається про мандрівку в 860-х роках Костянтина-Кирила Філософа до Херсонеса (Крим), де він, майбутній укладач слов'янської абетки, готувався до церковної дискусії в Хазарському каганаті. Опис цих подій містить згадку про виявлені Мефодієм книги:

image У Херсонесі Костянтину вдалося знайти «Євангеліє і Псалтир руськими письмом записані», а також людину, котра говорила цією мовою. Костянтин, розмовляючи з ним, навчився цієї мови і, на підставі бесід розділив письмена на голосні та приголосні букви і з допомогою Божою незабаром почав читати і пояснювати знайдені книги.
Оригінальний текст (ст.-слов.)
Обрѣте же тоу еуаггелие и псалтирь, роусьскими письмены писано, и человѣка обрѣть, глаголюща тоя бесѣдою, и бесѣдова съ нимъ, и силу рѣчи приимь, своей бесѣдѣ прикладая различьная письмена гласная и съгласная, и къ Богоу молитву творя, въскорѣ чести и съказати, и мънози дивлѣаху, Бога хваляше
 image

Чорноризець Храбр засвідчив у творі «Про письмена» у X ст.:

image Раніше слов'яни не мали книг, але рисками та насічками ворожили, поганами бувши. Охрестившись, римськими та грецькими письменами намагалися записувати слов'янську мову без змін...
Оригінальний текст (давньоруська)
Прѣжде ѹбо словѣне не имѣхѫ книгъ. нѫ чрътами и рѣзами чьтѣхѫ и гатаахѫ погани сѫще. кръстивше же сѧ. римьсками и гръчьскыми писмены. нѫждаахѫ сѧ словѣнскы рѣчь безъ устроениа…
 image

Тітмар Мерзебурзький (976—1018 рр.), описуючи слов'янську фортецю-храм «Ретра» (Радигощ, Радогост, Радегаст) на острові Рюген (Руян), свідчить, що на кожному з наявних у святилищі ідолів було вирізано ім'я божества язичницького пантеону:

image Є в окрузі редаріїв якесь місто, під назвою Рідегост, трикутне і має троє воріт... У місті немає нічого, крім майстерно спорудженого з дерева святилища, основою якого слугують роги різних тварин. Зовні, як це можна бачити, стіни його прикрашають майстерно вирізані зображення різних богів й богинь. Усередині ж встановлені виготовлені вручну ідоли, кожен з вирізаним ім'ям, обряджені в шоломи та лати, що надає їм страшного вигляду. image
image
Напис Ібн ан-Надіма (відтворення за першим арабським виданням)

Арабський письменник [ru] у [ru]» (987–988 рр.) свідчить:

image Руські письмена. Мені розповідав один, на правдивість якого я покладаюся, що один із царів гори Кабк [Кавказ] послав його до царя Русів; він стверджував, що вони мають письмена, вирізували на дереві. Він же показав мені шматок білого дерева, на якому були зображення, не знаю чи були вони словами, або окремі літери, подібно до цього. image

Надпис Ібн ан-Надіма був представлений в Санкт-Петербурзі на науковій доповіді арабіста Християна Даниловича Френа в 1835 році. Графічно напис стилізований був під арабське письмо, і розшифрувати його до цих пір не вдалося. Передбачається, що «біле дерево» для письма означає березова кора дерева.

Арабський історик Аль Масуді у своїй праці «Золоті копі й розсипи самоцвітів», засвідчив, що виявив в одному з «руських храмів» пророцтво, написане на камені:

image У слов'янських краях були будівлі, шановані ними. Між іншим була у них одна споруда на горі, про яку писали філософи, що вона одна з найвищих гір у світі. Про цю будівлю існує розповідь про якість цієї споруди, про розташування різнорідних його каменів та різних її кольорів, про отвори, зроблені у верхній її частині, про те, що побудоване в цих отворах для спостереження за сходом сонця, про покладені туди дорогоцінне каміння і знаки, зазначені у ньому, які вказують на майбутні події і застерігають від подій пред їх здійсненням, про лунаючі у верхній його частині звуки і про те, що спіткає їх при слуханні цих звуків. image

До того ж у договорі 911 року є вказівка, що Русь та Візантія у стародавні часи й раніше вирішували спірні питання «не тільки усно, але й письмово». У договорі 944 року оповідається про відіслані грамоти руських князів до греків, що давали послам й гостям, що відправлялися до Царгорода. Дослідження (наприклад, Я. Малінгуді) вказують, що переклад внесений до «Повісті врем'яних літ», робився з грецької копії книги XI століття, тобто вже після впровадження християнства в Київській Русі. У русько-візантійському договорі 911 року є згадка про письмові заповіти русі, мешкали в Царгороді:

image Про русь, на службі у грецького царя в Грецькій землі. Якщо хто помре, не розпорядившись своїм майном, а своїх <у Візантії> у нього не буде, то нехай вернеться майно його на Русь найближчим молодшим родичам. Якщо ж зробить заповіт, то візьме заповідане ним той, кому він заповідав письмово успадковувати його майно, і нехай успадковує його.
Оригінальний текст (ст.-слов.)
О работающих въ Грѣцѣхъ руси у хрестьяньского цесаря. Аще кто умреть, не урядивъ своего имѣнья, ци и своихъ не имать, да възратить имѣнье к малымъ ближикамъ в Русь. Аще ли створить обряжение таковый, възмет уряженое его, кому будеть писалъ наслѣдити имѣнье его, да наслѣдит е
 image

Археологічні знахідки

image
  • Існують не розшифровані знаки на Мікоржинських каменях (Познань, Польща) й [bg] (Ситово, Болгарія, виявлена в 1928 р.), на яких можливо є рунічні написи слов'ян. Є версія розшифровки Ситовського напису фригійською мовою.
  • Написи другої чверті I тисячоліття нашої ери Черняхівської археологічної культури румунський археолог Мітря Б., російський історик Тиханова М. А. й інші трактували як руни.
  • Східнослов'янський текст, [ru], на глиняному глеку, виявленому в 1949 році при розкопці кургана біля села Гньоздово коло Смоленська, містить напис-слово ГОРОУХЩА, позначає посудину для зберігання гірчиці (або ім'я власника), виконаний кирилицею і датується за набором поховального інвентарю (кістяні гребені, меч, уламки овальної фібули) другою чвертю — серединою X століття.
  • Відомі не розшифровані написи на слов'янських біконічних прясельцях XI—XIII ст., наприклад, з Білоозера чи у Волковиську. Не розшифровано напис на посудині з Археологічного відділу колишнього Тверського музею, опубліковане [ru] у 1888 році.

Див. також

Примітки

  1. Брайчевский М. Ю., «Утверждение христианства на Руси» — С.131 [ 4 березня 2016 у Wayback Machine.] (рос.)
  2. Чорноризец Храбр, «О письменах», сайт «Восточная литература» [ 26 вересня 2015 у Wayback Machine.] (рос.)
  3. «Сказания о начале славянской письменности», г. СПб, изд. «Алетейя», 2000 г. (рос.)
  4. Dostal A. // «Les origines de l'Apologie slave par Chrabr». — Byzantinoslavica, 1963. N 2. P. 44 (фр.)
  5. Куев К. М. // «Черноризец Храбър». С. 45 (болг.)
  6. Георгиев Е. // «Разцветът…» С. 14-15 (болг.)
  7. , «Возникновение и развитие письма», г. Москва, 1965 г. Дохристианская письменность славян. С.442—466 [ 3 жовтня 2015 у Wayback Machine.] (рос.)
  8. Титмар из Мерзебурга. «Хроника». 6.23 [ 2012-05-10 у Wayback Machine.], сайт «Восточная литература» (рос.)
  9. Из сочинений Абуль-Хасана Али ибн-Хуссейна, известного под прозванием Аль-Масуди (писал от 20 или 30 до 50-х годов X века по Р. X.) [ 3 жовтня 2015 у Wayback Machine.], сайт «Восточная литература» (рос.)
  10. Ковалевская Е. Г., Избранное. 1963—1999 / Под ред. д-ра филол. наук проф. К. Э. Штайн. — СПб-Ставрополь: изд. СГУ, 2012 г. — 687 с. С.42—43 [ 4 березня 2016 у Wayback Machine.] (рос.)
  11. Электронная библиотека ИРЛИ РАН > Собрания текстов > Библиотека литературы Древней Руси > Том 1 > Повесть временных лет [ 16 березня 2015 у Wayback Machine.] (рос.)
  12. Баюн Л. С., Орел В. Э., «Лингвистическая и культурно-историческая интерпретация Ситовской надписи» // журнал «Вестник древней истории» 1993 г., № 1, С.126—135 (рос.)
  13. Тиханова М. А., «Следы рунической письменности в черняховской культуре [ 20 серпня 2015 у Wayback Machine.]» / Средневековая Русь, г. Москва, 1976 г. — С.11-17 (рос.)
  14. Гнёздовская надпись [ 5 березня 2016 у Wayback Machine.] (рос.)
  15. Львов А. С., «Ещё раз о древнейшей русской надписи из Гнёздово [ 24 вересня 2015 у Wayback Machine.]» // Известия АН СССР. Отделение литературы и языка. — Т. XXX. Вып. 1. — Москва, 1971 г. — С.47-52, Прорисовка [ 4 березня 2016 у Wayback Machine.]. (рос.)
  16. Нефедов В. С., Археологический контекст «древнейшей русской надписи» из Гнездова // Гнездово. 125 лет исследования памятника. Труды ГИМ. Вып. 124. Москва. 2001 г. С.65. (рос.)
  17. Голубева Л. А., «Граффити и знаки пряслиц из Белоозера». из сб. «Культура средневековой Руси». Л.: 1974 г., стр. 21, рис 4-7. (рос.)
  18. Зверуго Я. Г., «Древний Волковыск X—XIV вв.», г. Минск. 1975 г., стр. 124, рис. 38-39. (рос.)
  19. Жизневский А. К., «Описание Тверского музея». Археологический отдел. М.: 1888 г., стр. 16, табл. 12. (рос.)

Джерела

  • Брайчевский М. Ю., «Утверждение христианства на Руси [ 24 вересня 2015 у Wayback Machine.]». — К., 1988 г. (рос.)
  • Громов Д. В., Бычков А. А., «Славянская руническая письменность»: факты и домыслы, — М.: изд. «София», 2005 г. (рос.)
  • Зайцев И. В., Морозов Д. А., «Неизвестный и более ранний вариант древнерусской докириллической надписи Ибн ан-Надима» //Древняя Русь. Вопросы медиевистики. 2007 г. № 2 (28). С. 112—115. (рос.)
  • [ru], «Возникновение и развитие письма», — М., 1965 г. (рос.)
  • [ru], «1100 лет славянской азбуки», — М., 1963 г., 1988 г. (2-е изд.) (рос.)
  • [ru], «Культура русского языка», М.-Л., 1948 г. (рос.)
  • Порфирий (Успенский Константин Александрович, 1804—1885). «Первое путешествие в Афонские монастыри и скиты архимандрита, ныне епископа Порфирия (Успенского)», (репр. изд.). — М.: изд. «Общество сохранения литературного наследия», 2006 г., С.143-167. — . (рос.)
  • Серяков М. Л., «Русская дохристианская письменность». СПб, 1997 г., С.39, 63. (рос.)
  • , «» / Средневековая Русь, г. Москва, 1976 г. (рос.)
  • Утевская П. В., «Слов драгоценные клады». — М., 1982 г. (рос.)
  • [ru], «» // «Вестник древней истории» № 1, г. Москва, 1953 г. (рос.)
  • Черепнин Л. В., Чаев Н. С., «Русская палеография», г. Москва, 1946 г. (рос.)
  • Ягич И. В., «Вопрос о рунах у славян» / / Энциклопедия славянской филологии. Издание Отделения русскаго языка и словесности. Императорская Академия Наук. Вып.3: Графика у славян. СПб., 1911 г. (рос.)
  • Leciejewski Jan, dr. Runy i runiczne pomniki slowianskie. Lwów-Warszawa, 1906. (пол.)
  • [de], «Die Gottesdienstlichen Alferfhnmer der Obotriten, aus dem Tempel zu Rhetra». Berlin, 1771. (нім.)
  • [sl], «Die slavische Vorzeit». Maribor, 1918. (нім.)

Посилання

  • [ru], «Возникновение и развитие письма [ 3 жовтня 2015 у Wayback Machine.]», С.442-466 (рос.)
  • Древнерусская надпись Ибн ан-Надима [ 23 вересня 2015 у Wayback Machine.] (рос.)

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Cya stattya mistit tekst sho ne vidpovidaye enciklopedichnomu stilyu Bud laska dopomozhit udoskonaliti cyu stattyu pogodivshi stil vikladu zi stilistichnimi pravilami Vikipediyi Mozhlivo storinka obgovorennya mistit zauvazhennya shodo potribnih zmin Cya stattya mistit en yak dlya enciklopedichnoyi statti Bud laska en perepisavshi fakti z citat yak pidtverdzhenu dzherelami originalnu prozu Rozglyante perenesennya pryamih citat do Vikicitat Nejtralnist ciyeyi statti pid sumnivom Bud laska oznajomtesya z vidpovidnim obgovorennyam ta za mozhlivosti vipravte nedoliki serpen 2015 Cya stattya mozhe mistiti originalne doslidzhennya Bud laska udoskonalte yiyi perevirivshi sumnivni tverdzhennya j dodavshi posilannya na dzherela Tverdzhennya yaki mistyat lishe originalne doslidzhennya mayut buti vilucheni serpen 2015 Dohristiyanska pisemnist slovʼyan dokirilichna pisemnist gipotetichna dokirilichna pisemnist slov yan Pro isnuvannya na Rusi yakoyis pisemnosti she do shirokogo zaprovadzhennya hristiyanstva svidchat povidomlennya arabskih avtoriv X st Ibn Fadlana Al Masudi ta perskogo istorika XII st Prote lishayetsya neyasnim chi bula cya pisemnist avtentichnoyu abo zh zapozichenoyu SvidoctvaNapis z Kiyivskogo lista davnim tyurkskim runichnim pismom U Zhitiyi Mefodiya ta Kostyantina v monashestvi Kirila napisanih na osnovi rannih cerkovnih dokumentiv opovidayetsya pro mandrivku v 860 h rokah Kostyantina Kirila Filosofa do Hersonesa Krim de vin majbutnij ukladach slov yanskoyi abetki gotuvavsya do cerkovnoyi diskusiyi v Hazarskomu kaganati Opis cih podij mistit zgadku pro viyavleni Mefodiyem knigi U Hersonesi Kostyantinu vdalosya znajti Yevangeliye i Psaltir ruskimi pismom zapisani a takozh lyudinu kotra govorila ciyeyu movoyu Kostyantin rozmovlyayuchi z nim navchivsya ciyeyi movi i na pidstavi besid rozdiliv pismena na golosni ta prigolosni bukvi i z dopomogoyu Bozhoyu nezabarom pochav chitati i poyasnyuvati znajdeni knigi Originalnij tekst st slov Obrѣte zhe tou euaggelie i psaltir rousskimi pismeny pisano i chelovѣka obrѣt glagolyusha toya besѣdoyu i besѣdova s nim i silu rѣchi priim svoej besѣdѣ prikladaya razlichnaya pismena glasnaya i sglasnaya i k Bogou molitvu tvorya vskorѣ chesti i skazati i mnozi divlѣahu Boga hvalyashe Chornorizec Hrabr zasvidchiv u tvori Pro pismena u X st Ranishe slov yani ne mali knig ale riskami ta nasichkami vorozhili poganami buvshi Ohrestivshis rimskimi ta greckimi pismenami namagalisya zapisuvati slov yansku movu bez zmin Originalnij tekst davnoruska Prѣzhde ѹbo slovѣne ne imѣhѫ knig nѫ chrtami i rѣzami chtѣhѫ i gataahѫ pogani sѫshe krstivshe zhe sѧ rimskami i grchskymi pismeny nѫzhdaahѫ sѧ slovѣnsky rѣch bez ustroenia Titmar Merzeburzkij 976 1018 rr opisuyuchi slov yansku fortecyu hram Retra Radigosh Radogost Radegast na ostrovi Ryugen Ruyan svidchit sho na kozhnomu z nayavnih u svyatilishi idoliv bulo virizano im ya bozhestva yazichnickogo panteonu Ye v okruzi redariyiv yakes misto pid nazvoyu Ridegost trikutne i maye troye vorit U misti nemaye nichogo krim majsterno sporudzhenogo z dereva svyatilisha osnovoyu yakogo sluguyut rogi riznih tvarin Zovni yak ce mozhna bachiti stini jogo prikrashayut majsterno virizani zobrazhennya riznih bogiv j bogin Useredini zh vstanovleni vigotovleni vruchnu idoli kozhen z virizanim im yam obryadzheni v sholomi ta lati sho nadaye yim strashnogo viglyadu Napis Ibn an Nadima vidtvorennya za pershim arabskim vidannyam Arabskij pismennik ru u ru 987 988 rr svidchit Ruski pismena Meni rozpovidav odin na pravdivist yakogo ya pokladayusya sho odin iz cariv gori Kabk Kavkaz poslav jogo do carya Rusiv vin stverdzhuvav sho voni mayut pismena virizuvali na derevi Vin zhe pokazav meni shmatok bilogo dereva na yakomu buli zobrazhennya ne znayu chi buli voni slovami abo okremi literi podibno do cogo Nadpis Ibn an Nadima buv predstavlenij v Sankt Peterburzi na naukovij dopovidi arabista Hristiyana Danilovicha Frena v 1835 roci Grafichno napis stilizovanij buv pid arabske pismo i rozshifruvati jogo do cih pir ne vdalosya Peredbachayetsya sho bile derevo dlya pisma oznachaye berezova kora dereva Arabskij istorik Al Masudi u svoyij praci Zoloti kopi j rozsipi samocvitiv zasvidchiv sho viyaviv v odnomu z ruskih hramiv proroctvo napisane na kameni U slov yanskih krayah buli budivli shanovani nimi Mizh inshim bula u nih odna sporuda na gori pro yaku pisali filosofi sho vona odna z najvishih gir u sviti Pro cyu budivlyu isnuye rozpovid pro yakist ciyeyi sporudi pro roztashuvannya riznoridnih jogo kameniv ta riznih yiyi koloriv pro otvori zrobleni u verhnij yiyi chastini pro te sho pobudovane v cih otvorah dlya sposterezhennya za shodom soncya pro pokladeni tudi dorogocinne kaminnya i znaki zaznacheni u nomu yaki vkazuyut na majbutni podiyi i zasterigayut vid podij pred yih zdijsnennyam pro lunayuchi u verhnij jogo chastini zvuki i pro te sho spitkaye yih pri sluhanni cih zvukiv Do togo zh u dogovori 911 roku ye vkazivka sho Rus ta Vizantiya u starodavni chasi j ranishe virishuvali spirni pitannya ne tilki usno ale j pismovo U dogovori 944 roku opovidayetsya pro vidislani gramoti ruskih knyaziv do grekiv sho davali poslam j gostyam sho vidpravlyalisya do Cargoroda Doslidzhennya napriklad Ya Malingudi vkazuyut sho pereklad vnesenij do Povisti vrem yanih lit robivsya z greckoyi kopiyi knigi XI stolittya tobto vzhe pislya vprovadzhennya hristiyanstva v Kiyivskij Rusi U rusko vizantijskomu dogovori 911 roku ye zgadka pro pismovi zapoviti rusi meshkali v Cargorodi Pro rus na sluzhbi u greckogo carya v Greckij zemli Yaksho hto pomre ne rozporyadivshis svoyim majnom a svoyih lt u Vizantiyi gt u nogo ne bude to nehaj vernetsya majno jogo na Rus najblizhchim molodshim rodicham Yaksho zh zrobit zapovit to vizme zapovidane nim toj komu vin zapovidav pismovo uspadkovuvati jogo majno i nehaj uspadkovuye jogo Originalnij tekst st slov O rabotayushih v Grѣcѣh rusi u hrestyanskogo cesarya Ashe kto umret ne uryadiv svoego imѣnya ci i svoih ne imat da vzratit imѣne k malym blizhikam v Rus Ashe li stvorit obryazhenie takovyj vzmet uryazhenoe ego komu budet pisal naslѣditi imѣne ego da naslѣdit eArheologichni znahidkiIsnuyut ne rozshifrovani znaki na Mikorzhinskih kamenyah Poznan Polsha j bg Sitovo Bolgariya viyavlena v 1928 r na yakih mozhlivo ye runichni napisi slov yan Ye versiya rozshifrovki Sitovskogo napisu frigijskoyu movoyu Napisi drugoyi chverti I tisyacholittya nashoyi eri Chernyahivskoyi arheologichnoyi kulturi rumunskij arheolog Mitrya B rosijskij istorik Tihanova M A j inshi traktuvali yak runi Shidnoslov yanskij tekst ru na glinyanomu gleku viyavlenomu v 1949 roci pri rozkopci kurgana bilya sela Gnozdovo kolo Smolenska mistit napis slovo GOROUHShA poznachaye posudinu dlya zberigannya girchici abo im ya vlasnika vikonanij kiriliceyu i datuyetsya za naborom pohovalnogo inventaryu kistyani grebeni mech ulamki ovalnoyi fibuli drugoyu chvertyu seredinoyu X stolittya Vidomi ne rozshifrovani napisi na slov yanskih bikonichnih pryaselcyah XI XIII st napriklad z Biloozera chi u Volkovisku Ne rozshifrovano napis na posudini z Arheologichnogo viddilu kolishnogo Tverskogo muzeyu opublikovane ru u 1888 roci Div takozhDolitopisna movna istoriya ukrayincivPrimitkiBrajchevskij M Yu Utverzhdenie hristianstva na Rusi S 131 4 bereznya 2016 u Wayback Machine ros Chornorizec Hrabr O pismenah sajt Vostochnaya literatura 26 veresnya 2015 u Wayback Machine ros Skazaniya o nachale slavyanskoj pismennosti g SPb izd Aletejya 2000 g ros Dostal A Les origines de l Apologie slave par Chrabr Byzantinoslavica 1963 N 2 P 44 fr Kuev K M Chernorizec Hrabr S 45 bolg Georgiev E Razcvett S 14 15 bolg Vozniknovenie i razvitie pisma g Moskva 1965 g Dohristianskaya pismennost slavyan S 442 466 3 zhovtnya 2015 u Wayback Machine ros Titmar iz Merzeburga Hronika 6 23 2012 05 10 u Wayback Machine sajt Vostochnaya literatura ros Iz sochinenij Abul Hasana Ali ibn Hussejna izvestnogo pod prozvaniem Al Masudi pisal ot 20 ili 30 do 50 h godov X veka po R X 3 zhovtnya 2015 u Wayback Machine sajt Vostochnaya literatura ros Kovalevskaya E G Izbrannoe 1963 1999 Pod red d ra filol nauk prof K E Shtajn SPb Stavropol izd SGU 2012 g 687 s S 42 43 4 bereznya 2016 u Wayback Machine ros Elektronnaya biblioteka IRLI RAN gt Sobraniya tekstov gt Biblioteka literatury Drevnej Rusi gt Tom 1 gt Povest vremennyh let 16 bereznya 2015 u Wayback Machine ros Bayun L S Orel V E Lingvisticheskaya i kulturno istoricheskaya interpretaciya Sitovskoj nadpisi zhurnal Vestnik drevnej istorii 1993 g 1 S 126 135 ros Tihanova M A Sledy runicheskoj pismennosti v chernyahovskoj kulture 20 serpnya 2015 u Wayback Machine Srednevekovaya Rus g Moskva 1976 g S 11 17 ros Gnyozdovskaya nadpis 5 bereznya 2016 u Wayback Machine ros Lvov A S Eshyo raz o drevnejshej russkoj nadpisi iz Gnyozdovo 24 veresnya 2015 u Wayback Machine Izvestiya AN SSSR Otdelenie literatury i yazyka T XXX Vyp 1 Moskva 1971 g S 47 52 Prorisovka 4 bereznya 2016 u Wayback Machine ros Nefedov V S Arheologicheskij kontekst drevnejshej russkoj nadpisi iz Gnezdova Gnezdovo 125 let issledovaniya pamyatnika Trudy GIM Vyp 124 Moskva 2001 g S 65 ros Golubeva L A Graffiti i znaki pryaslic iz Beloozera iz sb Kultura srednevekovoj Rusi L 1974 g str 21 ris 4 7 ros Zverugo Ya G Drevnij Volkovysk X XIV vv g Minsk 1975 g str 124 ris 38 39 ros Zhiznevskij A K Opisanie Tverskogo muzeya Arheologicheskij otdel M 1888 g str 16 tabl 12 ros DzherelaBrajchevskij M Yu Utverzhdenie hristianstva na Rusi 24 veresnya 2015 u Wayback Machine K 1988 g ros Gromov D V Bychkov A A Slavyanskaya runicheskaya pismennost fakty i domysly M izd Sofiya 2005 g ros Zajcev I V Morozov D A Neizvestnyj i bolee rannij variant drevnerusskoj dokirillicheskoj nadpisi Ibn an Nadima Drevnyaya Rus Voprosy medievistiki 2007 g 2 28 S 112 115 ros ru Vozniknovenie i razvitie pisma M 1965 g ros ru 1100 let slavyanskoj azbuki M 1963 g 1988 g 2 e izd ros ru Kultura russkogo yazyka M L 1948 g ros Porfirij Uspenskij Konstantin Aleksandrovich 1804 1885 Pervoe puteshestvie v Afonskie monastyri i skity arhimandrita nyne episkopa Porfiriya Uspenskogo repr izd M izd Obshestvo sohraneniya literaturnogo naslediya 2006 g S 143 167 ISBN 5 902484 03 0 ros Seryakov M L Russkaya dohristianskaya pismennost SPb 1997 g S 39 63 ros Srednevekovaya Rus g Moskva 1976 g ros Utevskaya P V Slov dragocennye klady M 1982 g ros ru Vestnik drevnej istorii 1 g Moskva 1953 g ros Cherepnin L V Chaev N S Russkaya paleografiya g Moskva 1946 g ros Yagich I V Vopros o runah u slavyan Enciklopediya slavyanskoj filologii Izdanie Otdeleniya russkago yazyka i slovesnosti Imperatorskaya Akademiya Nauk Vyp 3 Grafika u slavyan SPb 1911 g ros Leciejewski Jan dr Runy i runiczne pomniki slowianskie Lwow Warszawa 1906 pol de Die Gottesdienstlichen Alferfhnmer der Obotriten aus dem Tempel zu Rhetra Berlin 1771 nim sl Die slavische Vorzeit Maribor 1918 nim Posilannya ru Vozniknovenie i razvitie pisma 3 zhovtnya 2015 u Wayback Machine S 442 466 ros Drevnerusskaya nadpis Ibn an Nadima 23 veresnya 2015 u Wayback Machine ros

Дата публікації:
Топ