Кирило (чернече ім'я) грец. Κύριλλος, Костянтин (світське ім'я) грец. Κωνσταντίνος; 827, Солунь — 14 лютого 869, Рим, Папська держава — святий рівноапостольний, грецький місіонер. Разом з братом Мефодієм є творцем слов'янської абетки. Через любов Кирила до книжності та аскетизму його іменували Філософом (грец. Φιλόσοφος). Проповідував у Фулах.
Кирило | |
---|---|
грец. Κύριλλος ο Φιλόσοφος | |
Основні відомості | |
Ім'я при народженні: | Костянтин грец. Κωνσταντίνος |
Народження | 827 Фессалоніки |
Країна: | Візантійська імперія |
Альма-матер: | Магнаврський університет |
Заклад: | Константинопольський університет |
Конфесія: | православ'я Константинопольського патріархату |
Смерть: | 14 лютого 869 |
Рим | |
Місце поховання: | базиліка святого Климента |
Праці й досягнення | |
Рід діяльності: | місіонер |
Основні інтереси: | теологія |
Титул: | монах, рівноапостольний святий |
Значні роботи: | Список |
Кирило Філософ у Вікісховищі |
Життєпис
Кирило народився в місті Фесалоніки у багатодітній родині знатної особи (був наймолодшим із 7 дітей); його батько Лев, за даними «Просторого житія Кирила», мав звання друнгарія (одне з високих звань у військовій та цивільній адміністрації Візантії).
У 14 років він вирушив до Константинополя, там одним з його вчителів став Фотій (майбутній патріарх), а вчився він, нібито, разом з малолітнім візантійським імператором Михаїлом III. Уже через 3 місяці від початку занять він опанував грамоту і почав опановувати «сім вільних наук». Коли підріс, то мав нагоду одружитися з гарною і багатою дівчиною, однак відмовився від сімейного життя.
Помітивши його аскетичний нахил, наставник Кирила призначив його бібліотекарем при соборі св. Софії в Константинополі, [ru] (буквально «хранитель бібліотеки»; тоді це дорівнювало сучасному званню академіка). Був викладачем філософії в тому ж Магнаврському університеті, де недавно вчився сам.
Взірцями для нього були кападокійські святі, зокрема Григорій Богослов. Викладав у школах, жив у монастирях (хоча не був монахом тоді, бо чернечий постриг прийняв у 869 р., перед самою смертю). Здійснив три місії: до арабів (бл. 851 р.), до хозарів (бл. 861 р., разом з братом Мефодієм) і до слов'ян (бл. 863 р., також разом з Мефодієм). Під час місії до хозарів знайшов мощі Папи Римського святого Климента I, у хазарській столиці разом з братом охрестив 200 осіб («чаді»). У місію до слов'ян був відряджений на прохання великоморавського князя Ростислава, надіслане ним до Константинополя, направити до Великоморавського князівства просвітителя, котрий міг би витлумачити Святі книги. Йому приписують створення слов'янської азбуки (дослідники припускають, що нею була глаголиця, хоча його іменем названа інша система письма — кирилиця). У слов'ян Кирило та Мефодій провели, за різними джерелами, близько 3 або 4 років і потім вирушили за наказом Папи Римського Адріана II до Риму. По дорозі, у Венеції, відбулася їхня полеміка з «триязичниками» — противниками слов'янської книжності та богослужіння.
Помер у Римі. Похований там у церкві святого Климента.
Відомості
Першу версію «Просторого житія Кирила» написано, можливо, саме в Римі, фрагменти з неї потім були запозичені до Італійської легенди (написана між 876 р. та 880 р.). У «Житії…», як припускають дослідники, вміщено фрагменти з творів самого Кирила (зокрема, з приписуваного йому гімну Клименту I Римському, а також з урочистого слова та короткої повісті, присвячених обретінню мощів святого). Тривалий час його вважали автором «рос. Написания о правой вере», однак згодом було встановлено, що «Написання…» становить собою збірку перекладів віросповідання патріарха Никифора та низки інших творів. Йому приписують полеміку зі скинутим патріархом-іконоборцем Іоанном VII Граматиком.
Вшанування пам'яті
- Канонізація — IX століття; 30 вересня 1880 р. (Пій IX). День пам'яті 14 лютого, 11 травня, 5 липня, 27 липня.
- Пам'ятник Святому Кирилу є в місті Київ.
- Пам'ятник Святому Кирилу є складовою пам'ятника Колона Святої Трійці у місті Оломоуц, що в Чехії.
- 30 грудня 1980 р. Апостольським посланням «Egregiae Virtutis» Папа Римський Іван Павло II оголосив Кирило та його брата Мефодія покровителями Європи.
Див. також
Джерела
- Вілкул Т. Л.,. КИРИЛО ТА МЕФОДІЙ // Енциклопедія історії України / Редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. — К. : Наукова думка, 2007. — Т. 4:Ка-Ком. — С. 528.
- Шевченко І., Апостол слов'ян Константин-Кирило яко «бібліотекар», або до якої міри візантійцем був автор Житія Константина. «Ruthenica», II. К., 2003.
Посилання
- Кирило (Константин) св. [ 15 Вересня 2020 у Wayback Machine.] // Українська мала енциклопедія : 16 кн. : у 8 т. / проф. Є. Онацький. — Накладом Адміністратури УАПЦ в Аргентині. — Буенос-Айрес, 1959. — Т. 3, кн. V : Літери К — Ком. — С. 635-636. — 1000 екз.
- Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Кирило Філософ
- Копылов А. Н., Кирилл и Мефодий [ 20 Травня 2017 у Wayback Machine.] // Современные гуманитарные исследования. 2014. № 2. — С.14-21.(рос.)
- Турилов А. А., .(рос.)
- Просветительская деятельность Константина (Кирилла) и Мефодия [ 3 Травня 2016 у Wayback Machine.] // Церковно-Научный Центр «Православная Энциклопедия».(рос.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Kirilo cherneche im ya grec Kyrillos Kostyantin svitske im ya grec Kwnstantinos 827 Solun 14 lyutogo 869 Rim Papska derzhava svyatij rivnoapostolnij greckij misioner Razom z bratom Mefodiyem ye tvorcem slov yanskoyi abetki Cherez lyubov Kirila do knizhnosti ta asketizmu jogo imenuvali Filosofom grec Filosofos Propoviduvav u Fulah Kirilogrec Kyrillos o FilosofosOsnovni vidomostiIm ya pri narodzhenni Kostyantin grec KwnstantinosNarodzhennya 827 0827 FessalonikiKrayina Vizantijska imperiyaAlma mater Magnavrskij universitetZaklad Konstantinopolskij universitetKonfesiya pravoslav ya Konstantinopolskogo patriarhatuSmert 14 lyutogo 869 0869 02 14 RimMisce pohovannya bazilika svyatogo KlimentaPraci j dosyagnennyaRid diyalnosti misionerOsnovni interesi teologiyaTitul monah rivnoapostolnij svyatijZnachni roboti Spisok Proglas Kirilo Filosof u VikishovishiZhittyepisKirilo ta Metodij Kirilo narodivsya v misti Fesaloniki u bagatoditnij rodini znatnoyi osobi buv najmolodshim iz 7 ditej jogo batko Lev za danimi Prostorogo zhitiya Kirila mav zvannya drungariya odne z visokih zvan u vijskovij ta civilnij administraciyi Vizantiyi U 14 rokiv vin virushiv do Konstantinopolya tam odnim z jogo vchiteliv stav Fotij majbutnij patriarh a vchivsya vin nibito razom z malolitnim vizantijskim imperatorom Mihayilom III Uzhe cherez 3 misyaci vid pochatku zanyat vin opanuvav gramotu i pochav opanovuvati sim vilnih nauk Koli pidris to mav nagodu odruzhitisya z garnoyu i bagatoyu divchinoyu odnak vidmovivsya vid simejnogo zhittya Pomitivshi jogo asketichnij nahil nastavnik Kirila priznachiv jogo bibliotekarem pri sobori sv Sofiyi v Konstantinopoli ru bukvalno hranitel biblioteki todi ce dorivnyuvalo suchasnomu zvannyu akademika Buv vikladachem filosofiyi v tomu zh Magnavrskomu universiteti de nedavno vchivsya sam Vzircyami dlya nogo buli kapadokijski svyati zokrema Grigorij Bogoslov Vikladav u shkolah zhiv u monastiryah hocha ne buv monahom todi bo chernechij postrig prijnyav u 869 r pered samoyu smertyu Zdijsniv tri misiyi do arabiv bl 851 r do hozariv bl 861 r razom z bratom Mefodiyem i do slov yan bl 863 r takozh razom z Mefodiyem Pid chas misiyi do hozariv znajshov moshi Papi Rimskogo svyatogo Klimenta I u hazarskij stolici razom z bratom ohrestiv 200 osib chadi U misiyu do slov yan buv vidryadzhenij na prohannya velikomoravskogo knyazya Rostislava nadislane nim do Konstantinopolya napraviti do Velikomoravskogo knyazivstva prosvititelya kotrij mig bi vitlumachiti Svyati knigi Jomu pripisuyut stvorennya slov yanskoyi azbuki doslidniki pripuskayut sho neyu bula glagolicya hocha jogo imenem nazvana insha sistema pisma kirilicya U slov yan Kirilo ta Mefodij proveli za riznimi dzherelami blizko 3 abo 4 rokiv i potim virushili za nakazom Papi Rimskogo Adriana II do Rimu Po dorozi u Veneciyi vidbulasya yihnya polemika z triyazichnikami protivnikami slov yanskoyi knizhnosti ta bogosluzhinnya Pomer u Rimi Pohovanij tam u cerkvi svyatogo Klimenta Vidomosti Pershu versiyu Prostorogo zhitiya Kirila napisano mozhlivo same v Rimi fragmenti z neyi potim buli zapozicheni do Italijskoyi legendi napisana mizh 876 r ta 880 r U Zhitiyi yak pripuskayut doslidniki vmisheno fragmenti z tvoriv samogo Kirila zokrema z pripisuvanogo jomu gimnu Klimentu I Rimskomu a takozh z urochistogo slova ta korotkoyi povisti prisvyachenih obretinnyu moshiv svyatogo Trivalij chas jogo vvazhali avtorom ros Napisaniya o pravoj vere odnak zgodom bulo vstanovleno sho Napisannya stanovit soboyu zbirku perekladiv virospovidannya patriarha Nikifora ta nizki inshih tvoriv Jomu pripisuyut polemiku zi skinutim patriarhom ikonoborcem Ioannom VII Gramatikom Vshanuvannya pam yatiKanonizaciya IX stolittya 30 veresnya 1880 r Pij IX Den pam yati 14 lyutogo 11 travnya 5 lipnya 27 lipnya Pam yatnik Svyatomu Kirilu ye v misti Kiyiv Pam yatnik Svyatomu Kirilu ye skladovoyu pam yatnika Kolona Svyatoyi Trijci u misti Olomouc sho v Chehiyi 30 grudnya 1980 r Apostolskim poslannyam Egregiae Virtutis Papa Rimskij Ivan Pavlo II ogolosiv Kirilo ta jogo brata Mefodiya pokrovitelyami Yevropi Div takozhMefodij Solunskij Kirilo i MefodijDzherelaVilkul T L KIRILO TA MEFODIJ Enciklopediya istoriyi Ukrayini Redkol V A Smolij golova ta in K Naukova dumka 2007 T 4 Ka Kom S 528 Shevchenko I Apostol slov yan Konstantin Kirilo yako bibliotekar abo do yakoyi miri vizantijcem buv avtor Zhitiya Konstantina Ruthenica II K 2003 PosilannyaKirilo Konstantin sv 15 Veresnya 2020 u Wayback Machine Ukrayinska mala enciklopediya 16 kn u 8 t prof Ye Onackij Nakladom Administraturi UAPC v Argentini Buenos Ajres 1959 T 3 kn V Literi K Kom S 635 636 1000 ekz Vikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Kirilo Filosof Kopylov A N Kirill i Mefodij 20 Travnya 2017 u Wayback Machine Sovremennye gumanitarnye issledovaniya 2014 2 S 14 21 ros Turilov A A ros Prosvetitelskaya deyatelnost Konstantina Kirilla i Mefodiya 3 Travnya 2016 u Wayback Machine Cerkovno Nauchnyj Centr Pravoslavnaya Enciklopediya ros