Довгалі́вка — село в Чернігівській області України. За адміністративним поділом до липня 2020 року село входило до складу Талалаївського району, а після укрупнення районів входить до Прилуцького району. Входить до складу Талалаївської селищної громади. Розташоване на правому березі річки Лисогору, за 18 км від залізничної станції Талалаївки. Населення — 404 осіб, площа — 0,211 км².
село Довгалівка | |
---|---|
Країна | Україна |
Область | Чернігівська область |
Район | Прилуцький |
Громада | Талалаївська селищна громада |
Облікова картка | Довгалівка |
Основні дані | |
Засноване | до 1666 |
Населення | 404 |
Площа | 0,211 км² |
Густота населення | 1914,69 осіб/км² |
Поштовий індекс | 17251 |
Телефонний код | +380 4634 |
Географічні дані | |
Географічні координати | 50°45′46″ пн. ш. 32°54′29″ сх. д. / 50.76278° пн. ш. 32.90806° сх. д.Координати: 50°45′46″ пн. ш. 32°54′29″ сх. д. / 50.76278° пн. ш. 32.90806° сх. д. |
Середня висота над рівнем моря | 130 м |
Водойми | річка Лисогір |
Найближча залізнична станція | Талалаївка |
Відстань до залізничної станції | 18 км |
Місцева влада | |
Адреса ради | 17250, село Юрківці, вул. 40-річчя Перемоги[], 11 |
Карта | |
Довгалівка | |
Довгалівка | |
Мапа | |
Довгалівка у Вікісховищі |
Історія
Село вперше згадується під 1666 роком. Воно було вільним військовим селом і входило до складу Срібнянської сотні Прилуцького полку Гетьманщини. Тоді в селі було 17 господарств селян, які «орали на 2-х волах»; козаки не показані.
1737 року в селі було 24 господарств селян, 32 господарства козаків (11 виборних , 21 підпомічників). 1738 року голова «Правління гетьманського уряду» О.І. Румянцев надав його на уряд полковнику Семену Полозову, який перебував тоді в Глухові на посаді генерального підскарбія. 1740 року в селі було 16 дворів (17 хат) селян, 41 двір (47 хат) козаків; діяла дерев'яна Василівська церква, споруджена 1731 року (перша церква збудована ймовірно до 1666 року). 1751 року гетьман Кирило Розумовський віддав частину села удові бунчукового товариша Івана Савича — Анастасії Степанівні (уродженій Забілі), а другу частину — їхній дочці Марфі.
1780 року в селі 27 дворів (40 хат) селян, власниками яких були: камергер М. В. Будлянський — 5 дворів, військовий товариш Зарудний — 15 дворів та срібнянський сотник Йосип Масло — 7 дворів; 60 дворів (106 хат) козаків, 1 двір — «пушкарів».
У 1782—1796 роки село входило до Роменського повіту, з 1797 року до Прилуцького повіту Полтавської губернії.
1797 року налічувалось 405 душ чоловічої статі податкового населення.
Є на мапі 1800 року.
За даними на 1859 рік у власницькому та казенному селі Прилуцького повіту, мешкало 1225 осіб (593 чоловічої статі та 632 — жіночої), налічувалось 186 дворових господарств, існували православна церква та завод.
У 1861 році — 66 козаків села підпорядковані Никонівському Волосном у правлінню відомства Палати державного майна, а селяни — Блотницькому Волосному правлінню тимчасовозобов'язаних селян. Після реорганізації волостей село у 1867 році увійшло до Блотницької волості 1 -го стану.
Станом на 1885 рік - село Блотницької волості, мешкало 1100 осіб, налічувалось 175 дворових господарств, існували православна церква, школа, 2 постоялих будинки, кузня, 15 вітряних млинів і 4 маслобійні.
1886 року — 35 дворів селян-власників, 161 двір козаків, 1 двір міщан, 222 хати, 1149 жителів; діяли: нова дерев'яна церква 1854 року побудови, початкове однокласне земське училище, засноване 1872 року, 2 шинки, кузня, 18 вітряків, 4 олійниці.
За переписом 1897 року кількість мешканців зросла до 1181 особи (572 чоловічої статі та 609 — жіночої), з яких 1139 — православної віри.
У 1910 році в селі 236 господарств, з них козаків — 183, селян — 45, євреїв — 3, інших непривілейованих — 1, привілейованих-4, налічувалось 1 348 жителів, у тому числі 5 теслярів, 5 кравців, 4 шевці, 1 столяр, З ковалі, 4 слюсарі, 116 ткачів, 1 візник, 83 поденники, 10 займалися інтелігентними та 90 — іншими неземлеробськими заняттями, все інше доросле населення займалося землеробством. Було 1662 десятина придатної землі. У земському початковому училищі навчалося 95 хлопчиків та 40 дівчат (станом на 1912 рік), працювали школа грамоти та недільна школа для дорослих жінок; діяла дерев'яна Василівська церква (закрита за радянської влади). Землевласниками були поміщики: А. М. Орловський, М.М.Данчич, В. В. Маслова.
З приходом радянської влади, у 1923 року село відійшло до Роменської округи УСРР.
Після 1945 року приєднано х. Пручаїв.
В складі України
З 1991 року село у складі України. У 1996 році в селі було 160 дворів, мешкало 440 жителів.
До 2020 року було підпорядковане Юрківцівській сільській раді.
Пам'ятки
В селі знаходиться братська могила 3-х радянських воїнів, які загинули при обороні села у серпні 1941 року та пам'ятний знак 122 воїнам-односельчанам, які загинули в роки німецько-радянської війни.
Люди
В селі народився Вакулович Віктор Овсійович (1921—1992) — український хоровий диригент, педагог; заслужений діяч мистецтв УРСР.
Див. також
Примітки
- Переписні книги 1666 року. Київ, 1933.
- (укр.). Центральний державний історичний архів України, м. Київ (ЦДІАК України). Архів оригіналу за 16 вересня 2019. Процитовано 5 грудня 2021.
- (PDF) (укр.). Український науково-дослідницкий інститут архівної справи та документознавства. Архів оригіналу (PDF) за 21 січня 2022. Процитовано 5 грудня 2021.
- . www.etomesto.ru. Архів оригіналу за 5 грудня 2021. Процитовано 5 грудня 2021.
- ИнфоРост, Н. П. . elib.shpl.ru. Архів оригіналу за 15 січня 2021. Процитовано 5 грудня 2021.
- Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По даннымъ обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутреннихъ Дѣлъ, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпускъ III. Губерніи Малороссійскія и Юго-Западныя / Составилъ старшій редактор В. В. Зверинскій — СанктПетербургъ, 1885. (рос. дореф.)
- Населенные места Российской империи в 500 и более жителей с указанием всего наличного в них населения и числа жителей преобладающих вероисповеданий : по данным первой всеобщей переписи населения 1897 г. / Под ред. Н. А. Тройницкого — С.-Пб. : Типография «Общественная польза»: [паровая типолитография Н. Л. Ныркина], 1905. — С. 1-172. — X, 270, 120 с.(рос. дореф.)
- . www.etomesto.ru. Архів оригіналу за 5 грудня 2021. Процитовано 5 грудня 2021.
Література
- Шкоропад Д. О., Савон О. А. Прилуччина : енциклопедичний довідник / за ред. Г. Ф. Гайдая. — Ніжин : Аспект-Поліграф, 2007. — 560 с. — .
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Dovgali vka selo v Chernigivskij oblasti Ukrayini Za administrativnim podilom do lipnya 2020 roku selo vhodilo do skladu Talalayivskogo rajonu a pislya ukrupnennya rajoniv vhodit do Priluckogo rajonu Vhodit do skladu Talalayivskoyi selishnoyi gromadi Roztashovane na pravomu berezi richki Lisogoru za 18 km vid zaliznichnoyi stanciyi Talalayivki Naselennya 404 osib plosha 0 211 km selo Dovgalivka Krayina Ukrayina Oblast Chernigivska oblast Rajon Priluckij Gromada Talalayivska selishna gromada Oblikova kartka Dovgalivka Osnovni dani Zasnovane do 1666 Naselennya 404 Plosha 0 211 km Gustota naselennya 1914 69 osib km Poshtovij indeks 17251 Telefonnij kod 380 4634 Geografichni dani Geografichni koordinati 50 45 46 pn sh 32 54 29 sh d 50 76278 pn sh 32 90806 sh d 50 76278 32 90806 Koordinati 50 45 46 pn sh 32 54 29 sh d 50 76278 pn sh 32 90806 sh d 50 76278 32 90806 Serednya visota nad rivnem morya 130 m Vodojmi richka Lisogir Najblizhcha zaliznichna stanciya Talalayivka Vidstan do zaliznichnoyi stanciyi 18 km Misceva vlada Adresa radi 17250 selo Yurkivci vul 40 richchya Peremogi dzherelo 11 Karta Dovgalivka Dovgalivka Mapa Dovgalivka u VikishovishiU Vikipediyi ye statti pro inshi naseleni punkti z takoyu nazvoyu Dovgalivka IstoriyaSelo vpershe zgaduyetsya pid 1666 rokom Vono bulo vilnim vijskovim selom i vhodilo do skladu Sribnyanskoyi sotni Priluckogo polku Getmanshini Todi v seli bulo 17 gospodarstv selyan yaki orali na 2 h volah kozaki ne pokazani 1737 roku v seli bulo 24 gospodarstv selyan 32 gospodarstva kozakiv 11 vibornih 21 pidpomichnikiv 1738 roku golova Pravlinnya getmanskogo uryadu O I Rumyancev nadav jogo na uryad polkovniku Semenu Polozovu yakij perebuvav todi v Gluhovi na posadi generalnogo pidskarbiya 1740 roku v seli bulo 16 dvoriv 17 hat selyan 41 dvir 47 hat kozakiv diyala derev yana Vasilivska cerkva sporudzhena 1731 roku persha cerkva zbudovana jmovirno do 1666 roku 1751 roku getman Kirilo Rozumovskij viddav chastinu sela udovi bunchukovogo tovarisha Ivana Savicha Anastasiyi Stepanivni urodzhenij Zabili a drugu chastinu yihnij dochci Marfi 1780 roku v seli 27 dvoriv 40 hat selyan vlasnikami yakih buli kamerger M V Budlyanskij 5 dvoriv vijskovij tovarish Zarudnij 15 dvoriv ta sribnyanskij sotnik Josip Maslo 7 dvoriv 60 dvoriv 106 hat kozakiv 1 dvir pushkariv U 1782 1796 roki selo vhodilo do Romenskogo povitu z 1797 roku do Priluckogo povitu Poltavskoyi guberniyi 1797 roku nalichuvalos 405 dush cholovichoyi stati podatkovogo naselennya Ye na mapi 1800 roku Za danimi na 1859 rik u vlasnickomu ta kazennomu seli Priluckogo povitu meshkalo 1225 osib 593 cholovichoyi stati ta 632 zhinochoyi nalichuvalos 186 dvorovih gospodarstv isnuvali pravoslavna cerkva ta zavod U 1861 roci 66 kozakiv sela pidporyadkovani Nikonivskomu Volosnom u pravlinnyu vidomstva Palati derzhavnogo majna a selyani Blotnickomu Volosnomu pravlinnyu timchasovozobov yazanih selyan Pislya reorganizaciyi volostej selo u 1867 roci uvijshlo do Blotnickoyi volosti 1 go stanu Stanom na 1885 rik selo Blotnickoyi volosti meshkalo 1100 osib nalichuvalos 175 dvorovih gospodarstv isnuvali pravoslavna cerkva shkola 2 postoyalih budinki kuznya 15 vitryanih mliniv i 4 maslobijni 1886 roku 35 dvoriv selyan vlasnikiv 161 dvir kozakiv 1 dvir mishan 222 hati 1149 zhiteliv diyali nova derev yana cerkva 1854 roku pobudovi pochatkove odnoklasne zemske uchilishe zasnovane 1872 roku 2 shinki kuznya 18 vitryakiv 4 olijnici Za perepisom 1897 roku kilkist meshkanciv zrosla do 1181 osobi 572 cholovichoyi stati ta 609 zhinochoyi z yakih 1139 pravoslavnoyi viri U 1910 roci v seli 236 gospodarstv z nih kozakiv 183 selyan 45 yevreyiv 3 inshih neprivilejovanih 1 privilejovanih 4 nalichuvalos 1 348 zhiteliv u tomu chisli 5 teslyariv 5 kravciv 4 shevci 1 stolyar Z kovali 4 slyusari 116 tkachiv 1 viznik 83 podenniki 10 zajmalisya inteligentnimi ta 90 inshimi nezemlerobskimi zanyattyami vse inshe dorosle naselennya zajmalosya zemlerobstvom Bulo 1662 desyatina pridatnoyi zemli U zemskomu pochatkovomu uchilishi navchalosya 95 hlopchikiv ta 40 divchat stanom na 1912 rik pracyuvali shkola gramoti ta nedilna shkola dlya doroslih zhinok diyala derev yana Vasilivska cerkva zakrita za radyanskoyi vladi Zemlevlasnikami buli pomishiki A M Orlovskij M M Danchich V V Maslova Z prihodom radyanskoyi vladi u 1923 roku selo vidijshlo do Romenskoyi okrugi USRR Pislya 1945 roku priyednano h Pruchayiv V skladi Ukrayini Z 1991 roku selo u skladi Ukrayini U 1996 roci v seli bulo 160 dvoriv meshkalo 440 zhiteliv Do 2020 roku bulo pidporyadkovane Yurkivcivskij silskij radi Pam yatkipam yatnij znak 122 voyinam odnoselchanam V seli znahoditsya bratska mogila 3 h radyanskih voyiniv yaki zaginuli pri oboroni sela u serpni 1941 roku ta pam yatnij znak 122 voyinam odnoselchanam yaki zaginuli v roki nimecko radyanskoyi vijni LyudiV seli narodivsya Vakulovich Viktor Ovsijovich 1921 1992 ukrayinskij horovij dirigent pedagog zasluzhenij diyach mistectv URSR Div takozhPerelik naselenih punktiv sho postrazhdali vid Golodomoru 1932 1933 Chernigivska oblast PrimitkiPerepisni knigi 1666 roku Kiyiv 1933 ukr Centralnij derzhavnij istorichnij arhiv Ukrayini m Kiyiv CDIAK Ukrayini Arhiv originalu za 16 veresnya 2019 Procitovano 5 grudnya 2021 PDF ukr Ukrayinskij naukovo doslidnickij institut arhivnoyi spravi ta dokumentoznavstva Arhiv originalu PDF za 21 sichnya 2022 Procitovano 5 grudnya 2021 www etomesto ru Arhiv originalu za 5 grudnya 2021 Procitovano 5 grudnya 2021 InfoRost N P elib shpl ru Arhiv originalu za 15 sichnya 2021 Procitovano 5 grudnya 2021 Volosti i vazhnѣjshiya seleniya Evropejskoj Rossii Po dannym obslѣdovaniya proizvedennago statisticheskimi uchrezhdeniyami Ministerstva Vnutrennih Dѣl po porucheniyu Statisticheskago Sovѣta Izdanie Centralnago Statisticheskago Komiteta Vypusk III Gubernii Malorossijskiya i Yugo Zapadnyya Sostavil starshij redaktor V V Zverinskij SanktPeterburg 1885 ros doref Naselennye mesta Rossijskoj imperii v 500 i bolee zhitelej s ukazaniem vsego nalichnogo v nih naseleniya i chisla zhitelej preobladayushih veroispovedanij po dannym pervoj vseobshej perepisi naseleniya 1897 g Pod red N A Trojnickogo S Pb Tipografiya Obshestvennaya polza parovaya tipolitografiya N L Nyrkina 1905 S 1 172 X 270 120 s ros doref www etomesto ru Arhiv originalu za 5 grudnya 2021 Procitovano 5 grudnya 2021 LiteraturaShkoropad D O Savon O A Priluchchina enciklopedichnij dovidnik za red G F Gajdaya Nizhin Aspekt Poligraf 2007 560 s ISBN 978 966 340 221 5