Ця стаття є сирим з іншої мови. Можливо, вона створена за допомогою машинного перекладу або перекладачем, який недостатньо володіє обома мовами. (серпень 2019) |
Дискримінація буракумінів — проблема японського суспільства, що існувала протягом кількох століть і продовжує існувати нині, полягає в існуванні дискримінації бураку (буракумінів) — однієї з груп населення Японії. Офіційно не визнається в сучасній Японії, що, однак, не заважає існуванню кількох громадств по захисту прав буракумінів та здійсненню державних програм, націлених на покращення соціальних умов буракумінів. Дискримінація буракумінів також є предметом уваги ООН.
В Японії проблема дискримінації буракумінів отримала назву «бураку мондай» (яп. 部落問題, «проблема бураку»), інколи термін «buraku mondai» використовуються в англомовних джерелах. В останні десятиріччя також використовуються назви «дова мондай» (яп. 同和問題, «проблема асиміляцій»).
Дискримінуюча меншість Японії — , або коротко буракуміни (яп. 部落民), мешканці особливих поселень, протягом багатьох періодів історії країни виключались з життя громадськості, що актуально і в наш час. Крім того, вони не мають можливості потрапити в хорошу школу, університет і тим більш знайти стабільну роботу та навіть не можуть узгодити шлюб з людиною, якщо вона є представником іншої групи населення (мається на увазі «звичайні» японці, тобто всі інші японці).
Більшість мешканців Японії заперечують існування дискримінації, незважаючи на всі свідоцтва, випадки масових звільнень та інших інцидентів, пов'язаних з дискримінацією. При цьому існує офіційна статистика, в відповідності з котрою в Японії проживають 1 млн 200 тис. буракумінів в 4400 поселеннях бураку. Інститут вивчення звільнення бураку та прав людини наводить дані в 3 млн чоловік та 6000 поселень.
Походження нащадків сучасних буракумінів є проблемою в сучасній японській історіографії. Різні дослідники вказують на , при цьому різняться не лише припущення про етнічну та територіальну належність, але і про період первинного формування.
Багатьма японськими та західними дослідниками вказуються, що нащадки сучасних буракумінів з'явились в кінці періоду Сенгоку, коли деяких бунтувальників виселяли в особливі поселення. Проте відомо, що вже тоді існував комплекс уявлень, традицій та вірувань, пов'язаних з цими людьми.
Як вказує російський дослідник З. Я. Ханін, перші свідчення про парії в японській громадськості можна взяти з китайської хроніки «Хоу Хань Шу», в котрій говориться про наступі складові японської громадськості: імператорі та його кола, простого народу — , рабах та групі людей, котрі носять назву «сейко» (дослідник Морохасі Тецудзі). Це, проте, не може вважатись достатньо достовірною згадкою.
Важливим елементом в комплексі уявлень про буракуміни є концепція ритуального забруднення — . Ритуальне «забруднення» могло накопичуватись в якомусь місті, а скоріш, на конкретній людині — такій, котра частіше за інших зіштовхується з «ритуальними нечистими» предметами. Це були представники професій, пов'язаних з «нечистими» діями та подіями, і ці люди стали стійко асоціюватись з «ритуальною нечистотою», від котрої вони вже не могли позбутися не за допомогою утримання, не за допомогою спеціальних очищувальних ритуалів. «Кегаре» було спадковим. В Середині століття цих людей часто називали терміном «ета», котрий складається з ієрогліфів «багато» та «кегаре», та відображає їх істотність в очах іншого населення країни та влади.
З появою та вкоренінням в Японії буддизму, в котрому більшість з ритуально «забруднених» дій забороняються, цей комплекс уявлень про ритуальну «чистоту» та «нечистоту» отримав додаткове підтвердження та зміцнився.
Формування дискримінуючих груп населення невідривно пов'язано з переселенням в Японію великих мас ремісників з Китаю та з Корейського півострову. Японські дослідники часто вказують на те, що саме іноземці були нащадками буракумів.
У співвідношені з японською геополітичною моделлю, запозиченою колись з Китаю, японці сприймали світ східної Азії як ділення на столицю, Кінай (район навколо столиці), Кігай (далеко від столиці, але населений японцями), сьобан (землі ближніх варварів), ітекі (землі, котрі населені іншими варварами) — в відповідності з рівнем впливу імператорської влади. Відповідно, населення цих земель тривало на: проживаючу в районі Кінай аристократію та правлячий клас, котрі вели своє походження від або імператорів минулого; регіональні могутні роди, котрі походили від богів «країни рясних очеретяних рівнин»; підкорений їм простий народ — сьомін; людей з району сьобан — вихідців з корейського півострова; емісі — народів, котрі жили на японських островах, але не підкорених владі імператору; Хаято, котрі, хоча і походили від небесних богів, були під особливим підкоренням. Таким чином, парії, навіть котрі були японцями, сприймались як варвари, та через своє іноземне походження не лише «забруднених» професій, в зв'язку зі своїми ритуально «нечистими» професіями, але й не мають тієї початкової чистоти, котра присутня всьому народженому японськими богами. Виходячи з цієї традиційної японської концепції «уті-сото», тобто є «свій-чужий», недовіра і навіть зневага до чужоземців є цілком виправданою. Ця територія була найбільш популярною в XVIII—XIX століттях. Прибічники цієї теорії вказують також і на те, що ремісники в Китаї та Кореї знаходились в самій низині соціальної структури, та при переселенні ця система була перенесена та на японську землю.
В період реформ Тайка соціальне розшарування населення країни було закріплено, і в відповідності зі зводом законів Йоро ріцурьо, існувало 5 груп населення з низьким соціальним статусом: охоронці могил , раби (кемін), раби правлячих установ «канко», державні раби «нухі», приватні раби «нухі».
Проте, ці дискриміновані групи населення трансформувались, з'явились групи «сандзьо-но тамі» та «каварамоно» (яп.). Терміни «сандзьо» та «кавара» вказували на географічне положення поселень: так, найбільш розповсюдженим значенням слова «сандзьо» є закинуті території сьоенів, котрі не забезпечили надходження податків; «кавара» ж вказує на те, що ці території знаходились на берегах річок, були покриті галькою та були непридатні для землеробства. Спочатку «сандьо» були просто покинутими ділянками землі, але коли володарі сьоенів приєднали їх до своїх земель, там стали створюватись поселення, куди примусово відправляли волоцюг, ремісників, котрі і стали називатись «сандзьо-но тамі».
Вони займались видами діяльності, котра не входила в обов'язки селян, забезпечували сьоен ремесними товарами. Спочатку мешканці «сандзьо» не були зневажаючими групами, проте, з часом вони ними стали. З. Я. Ханін виділяє наступні групи «сандзьо»:
- «Сандзьо», знаходилась під контролем сьодзі або їх представників. Мешканці таких поселень повинні були виготовляти захоронення трупів людей та тварин, прибирання нечистот, виготовляти запропоновані ремісничі вироби, в першу чергу зі шкіри, обслуговувати місцеві святкування і т. ін. Належали такі поселення не лише аристократії, але й буддиським та храмам, та знаходились, в основному, в районі Кіото та Нара.
- Поселення, котре знаходилось вздовж доріг, мешканці котрих повинні були, окрім діяльності аналогічної мешканцям поселень першого типу, забезпечувати транспортування вантажів та проїзд по дорогах Японії.
- Поселення, мешканці котрих, окрім стандартних для мешканців «сандзьо» обов'язків, повинні були займатись та полюванням, віддаючи частину храму або аристократу, котрому належало поселення.
Спочатку подібні поселення створювались з ціллю забезпечення сьоена ремісницькими товарами, проте, з часом мешканці цих поселень стали піддаватися сегрегації.
Що стосується «каварамоно», то в зв'язку з тим, що території на котрих вони поселялись, не були придатні для землеробства, та вони не мали сировини для занять ремісництвом, більшість з них ставали жебраками, бродячими артистами або ворожеями. Відношення до «каварамоно» з самого початку було набагато гіршим, ніж до «сандзьо-но тами». Проте, з часом різниці між цими двома групами населення стирались: «кавара» розповсюджувались, а їх мешканці займались діяльністю, схожою з діяльністю «сандзьо-но тами».
Тоді ж період з'явився ще один вид особливих поселень, в котрих примусово поселяли полонених айнів — «фусю». Вони займались тією ж діяльністю, що і «сандзьо-но тамі».
На даному періоді не було чіткого визначення семмінів і навіть концепції «релігійної нечистоти». Періодично якісь групи входили в склад зневажаючих, а якісь виходили. Що стосується «ритуальної нечистоти», то вбивство тварин на полюванні або людей в поєдинку не вважалось накладаючим «кегаре». «Ритуальна нечистота» деяків видів виробництва також розумілась по-різному, в районах, де не було особливих поселень, «нечистою» працею займались селяни.
Термін «ета» в сучасному письмі став використовуватись з XIV століття у відношенні до більшої кількості різноманітних груп населення, котрі, в більшості, відносились до семмінів. В цей час «ета» вже сприймалась іншому населенню країни як «нечисті» люди. В період Мураматі «кавапамоно» стали виконувати поліцейські функції, а також функції конвоїрів та катувальників. Більше того, інколи як покарання використовувалась відправка в особливе поселення. До того ж вони були зайняті в будівництві, створенні іригаційних каналів та річок, а також традиційних садів при храмах, від чого їх називали також «нівамоно» (яп. 庭者, від яп. 庭 нива — сад).
Проте, деякі японські історики, особливо, Аміно Йосіхіко, вказують, що й сандзьо-но тами та каварамоно не досліджували дискримінації до середини XV століття, періоду Сенгоку, та відношення до них було як до звичайних підданих.
З приходу періоду Сенґоку почались війни, та в зв'язку з цим сильно зріс попит на товари зі шкіри, котрі використовувались як військові товари, сенґоку даймьо стали володіти «кавата», проживаючи на їх територіях, для того аби забезпечити стабільні постачання товарів зі шкіри. В 1538 році люди з клану Ходзьо, котрі мешкали в Канто, зібрали 21 родину виробників шкіри з провінції Ідзу в «кавата» та наказали їм виплачувати податки шкірою, з іншої сторони, їм було заборонено вести торгівлю шкірою з іншими провінціями. Подібні організації та контроль «каванта», функцією котрих було виробництво шкіряних виробів, були одним з елементів розвинутого контролю ремісників зі сторони сенгоку даймьо, та також стало моделлю контролю «кавата» в новий час.
Вже до початку періоду Едо існувала величезна кількість різноманітних груп населення, котрі по тим чи іншим причинам піддавались дискримінації. Ці групи відрізнялись між собою за своїм походженням, за родом заннять, економічному стану та впливу в громадськості, своїми функціями та назвами. Крім того, в склад дискримінуючого населення увійшли покарані за участь в рухах «ікко-іккі».
Японські парії знаходились за межами системи соціального розподілення (військові, селяни, ремісники, торгівці), котре було основою громадського устрою в період Едо. Вони не були виділені в окремий стан, не були визначені й юридичні норми по відношенню до представників цієї групи, тому більшість свої функцій вони виконували в рамках закладених традицій. У відповідності з законами сьогунів були проведені чіткі обмеження між різними групами населення, котрим було заборонено «змішуватись» між собою — міжстанові шлюби були заборонені. Крім цього, існували жорсткі вказівки правління відносно способу життя, занять, одягу та інших моментів життєдіяльності. Проете у зв'язку з подіями нещодавнього минулого економічні позиції великої частини паріїв покращились: наприклад, у зв'язку з будівництвом міст стали затребувані каменярі, для військових потреб потребувались ковалі та і т. ін.
Окрім всього іншого, парії цього періоду відрізнялись від іншого населення повною забороною на рух по країні. Відомими випадками переселення паріїв в нові поселення, в цілях отримання максимальної вигоди їх сюзереном. Саме тоді поселення починають називати «токусю бураку» (яп. 特殊部落) або просто «бураку».
Розвиток отримує поліцейська функція бураку: мешканці бураку повинні були, окрім всього іншого, здійснювати слідкування за населенням, виконувати поліцейські функції по утриманню та конвоірованню злодіїв, що ще більше збільшувало їх «забруднення» в очах іншого населення, збільшувало зневагу по відношенню до них.
В результаті законодавчих актів бакуфу оформились дві основні групи паріїв: «ета» та «хінін». «Ета» була протилежною до групи «хінін», і представники цих груп відносились один до одного з невагою. Згідно роботам , «хінін» з'явились в результаті недостатньої результативності законів держави, та в зв'язку з загальним падінням звичаїв загубили початкову чистоту. Про це вже писав : «Контакти „ета“ з добрими людом забороняються, тому що вони є нащадками варварів, котрі прийшли з інших країн, а не нащадками богині Аматерасу» (Кайхо Серйо «Кейкодан» роздуми з бесіди).
Ці групи відрізнялись за родом занять. Так, діяльність «ета» була пов'язана з виробничою працею — забоєм худоби, вичинкою шкір, виробництвом взуття, виробів зі шкіри та бамбука та ін. Їм було заборонено покидати свої поселення «бураку».
Так як влада не бажала власне керувати дискримінуючою меншиною, вони знаходились під керівництвом спеціально керуючих з середовища «ета» — «етагасіра» (яп. 穢多頭). Самим впливовим з них був такий собі , чиє ім'я внаслідок стало передаватись кожному наступному «етагасіра». До кінця XVIII с. під керівництвом Дандзаемона було зосереджено біля 8 тис. родин «ета» в кількох районах країни. Подібна система управління поселеннями бураку практикувалась майже по всій території Японії. «Хінін» було заборонено займатись виробничою працею, це були в основному, бродячі артисти, ворожеї, та жебраки. Проте у «хінін» був шанс потрапити в групу «хеймін» за допомогою особливого обряду — «асіараі» (яп. 足洗い, дослівно — «омивання ніг»). Також вони займались традиційними мистецтвами, такими як «секідзоро» — (яп. 節季候, співаки 12-го місяця), танці «тайкокумаї» та «умоаї» («гонитва за конем» — танці свята в липні). Як і для «ета», для «хінін» існував особливий чиновник з їх середовища, котрий здійснював за дорученнями влади контроль над їх діяльністю. Самим впливовим з них був , чиє ім'я також стало прозивним для позначення цієї посади.
Окрім описаних вище двох груп, в категорію зневажаючих людей входили представники наступних спеціальностей:
- «го: муне» (яп. 乞胸) (група, в котру входили жебраки, в'язувальники традиційних вузлів-візерунків «аяторі», актори театру «сарувака», ляльководи, актори театру «дзьорурі», актори театрального наслідування «моноамане» та ін.)
- «сюку» (в основному займались сільським господарством та виробництвом саке в провінціях Кії, Іга, Омі, Тамба, Харіма та Авадзі)
- «тясен» (яп. 茶筅) (тюремники)
- «саругай», «маімаі» (яп. 舞々), «оммьо: дзі» (яп. 陰陽師), «кабенурі» (яп. 壁塗) (тинькарі)
- «донабесі» (яп. 土鍋師) (виробники глиняних горщиків)
- «імодзі» (яп. 鋳物師) (жебраки)
- «сарубікі» (япон. 猿曳) (люди, котрі приносили з собою мавп для показів на виставах)
- «цурусасі» (япон. 弦差) (майстри з виробництва тетіви для лук цуру (зброя))
- «ісікірі» (япон. 石切) (різники по камінню)
- «докісі» (яп. 土器師) (виробники )
- «хо: касі» (япон. 放下師) (бродячі актори-фокусники)
- «канасуї» (япон. 笠縫) (виробники парасольок — «каса»)
- «ватасіморі» (япон. 笠縫) (мандрівні чернеці)
- «фудеюї» (яп. 筆結) (виробники пензликів)
- «сумісі» (яп. 墨師) (виробники чорнила для листів)
- «сукіморі» (яп. 関守) (воротарі)
- «сісімаї» (яп. 獅子舞) (артисти, котрі танцюють танець лева — )
- «міноцукурі» (яп. 簑作り) (виробники солом'яних плащів — «міно»)
- «кугуцусі» (яп. 傀儡師) (виробники маріонеток)
- «кейсейя» (яп. 傾城屋) (мешканці будинків куртизанок)
- «хатітакі» (яп. 鉢扣, яп. 鉢叩), «канеуті» (яп. 鐘打) ().
Таким чином в середовищі паріїв, як і у всієї громадськості, відбулись великі зміни: визначився їх склад, з котрого виділялась адміністративна верхівка. Економічний стан більшість паріїв покращився, деякі з них навіть потрапили в число заможніх громадян, що виходить з того, що для «ета» та «хінін» виходили окремі закони про розкіш. Склад же дискримінуючих груп змінювався з часом в результаті збільшення розорених в результаті бунтів або стихійних лих селян та громадян.
Зі вступом у дію закону про звільнення буракумінів в 1871 році термін «ета» була відмінена та замінилась на термін «буракумін», що офіційно означало «люди з особливих поселень» та не несло ніяких негативних значень. Проте в свідомості населення «буракуміни» опинились на рівні «ета», і якщо на законодавчому рівні різниці між громадянами країни більше не існувало, то в повсякденному житті вони зберігались в майже недоторканому вигляді..
Прийняття цього закону диктувалось необхідністю приведення населення в стан гомегенності, так як лише в цьому випадку з нього можливо було «створити націю».
Проте, незважаючи на те, що по закону «ета» та «хінін» стали на одну ступінь з іншими групами населення, утворивши соціальну групу «нових громадян» — сінхеймін, на практиці продовжувала функціонувати та ж система соціальних відносин, що і в період Едо. Офіційно представники колишніх зневажаючих груп населень стали іменуватись «сінхеймін», проте існувала і назва «кю ета» (яп. 旧穢多 кю: ета) — «колишні ета». З 1900 року офіційно стала вживатись назва «токусю бураку» (яп. 特殊部落) для визначення поселень колишніх «ета», від чого і виникла нова назва — буракуміни.
Крім цього, вони зіштовхнулись з протестом селян та звичайних громадян, котрі врахували зрівняння з колишнім «негідним людом» — «семмінами» — заниженням свого рівня в соціальній . В період з 1871 по 1877 рік зареєстрований 21 випадок нападу на поселення бураку, в котрих загинуло в загальній складності 16 чоловік.
Барукуміни поспішали скористатись отриманою свободою, надіючись на підтримку влади: думали, що їм буде дозволено відмовитись від знаважаючих професій, або професії перестануть бути зневажаючими, що вони будуть допущені до управління громадою, що їм буде дозволено відвідування звичайних храмів, нарівні з іншими «сінхеймінами». Проте при спробах скористатись цією свободою буракуміни зустрічали протидію інших громадян. Так, в префектурі Айті, після отримання звісток про наказ імператора, буракуміни стали відвідувати будинки сільських старшин, та , що викликав протест і селян. Коли ж буракуміни намагались потрапити в , збільшились хвилювання, були вбиті біля 100 буракумінів.
В перші десятиріччя після реставрації Мейдзі в Японії починають створюватись безліч громадських організацій, більшість з котрих ставили собі за ціль викоренити дискримінаційне відношення до колишніх «ета» та «хініам», вважаючи його пережитком феодального минулого. Проте ні прийняття закону про звільнення, ні діяльність різноманітних громадськостей не привели до зміни ситуації в суспільстві. В 1919 році правлінням було створено проект «пропозицій стосовно перетворень в поселеннях бураку» на основі матеріалів об'єднаного засідання з питань бураку та перетворень, дослідження поселень бураку, матеріалів I з'їзду загалу співчуття та «гармонізації», а також матеріалів 41-й сесії парламенту. В результаті чого стали з'являтись громадськості «гармонізації» — (яп. 融和運動 ю: ва-кай), в склад котрих часто входили члени обох палат парламенту, представники політичних та фінансових кіл, впливові буракуміни, як це було в суспільстві взаємної любові, створеною Аріма Йоріяса (яп. ) в 1921 році.
Самим важливою громадською організацією даного періоду вважається Всеяпонська громадськість «Суйхейся», котра була створена в 1922 році. 3 Березня 1922 р. в палаці Окадзакі було проведено перше засідання громадськості «Суйхейся», на котрому були присутні біля 2000 представників дискримінованих груп населення зі всієї країни. Були припинені всі існуючі до цього переговори з громадськістю співчуття та гармонії, а також офіційною владою, та створена незалежна громадськість звільнення.
В декларації громадськості (яп. 水平社創立宣言) та прийнятих на першому її з'їзді резолюцій особливо виділялись повага прав людини та рівність, активно критикувались дискримінація, громадськість відвернулось від храмів хонгандзі, котрі розпоряджались майбутнім життям (після смерті), заявляло ідеї незалежного звільнення та економічної свободи. Населення країни дізналось з ЗМІ про створення організації, її характер та цілі. По всій країні почалось формування регіональних відділень громадськості «Суйхейся».
Основними напрямками діяльності громадськості були економічна підтримка уродженців поселень бураку та нащадків «ета» та «хінін», а також правозахисна діяльність. Більшість з дискримінуючих інцидентів отримали доволі широкого розголосу, як наприклад, дискримінаційний суд в Такамацу (яп. ).
В перші десятиріччя після прийняття закону про звільнення відбулось включення традиційних для поселень бураку виробництв в капіталістичну економіку, розширення шкіряного виробництва в зв'язку з збільшенням потреб армії, розвиток, в зв'язку з відміною закону про заборону м'яса, харчової промисловості та збільшення кількості скотобоєнь. До того ж збільшилась зайнятість буракумінів в таких сферах, як будівництво, робота в портах, перевозки, виробництво сірників та гуми, торгівля на розніс, робота на вугільних шахтах, поденна робота. Проте всі ці види праці залишались низькооплачуваними, більшість з них відносились до тимчасової зайнятості. В важливих областях виробництва буракуміни піддавались жорсткій дискримінації — навіть якщо буракуміну вдавалось, приховавши своє походження, поступити на роботу, керівництво підприємств періодично проводило кадрові «чистки».
Крім цього, поселення бураку не були ліквідовані, зберігались та розповсюджувались ті ж райони проживання буракумінів, що і в період Токугава. Свідчення ж про їх місце розташування були зафіксовані в більшості документів, доступ до котрих не був обмежений законодавчо. До того ж збільшувалось і населення поселень: в них приходили люди з низьким достатком, готові працювати на нестабільній та низькооплачуваній роботі.
Після вступу Японії в Першу світову війну на стороні Антанти в країні різко піднялись ціни на продовольчі товари, що викликало хвилю бунтів, отриманих назву «рисові бунти». В цих рухах активну участь брали буракуміни. Представники дискримінованих груп населення брали участь в подібних рухах 22 префектур, в результаті чого становили понад 10 % осуджених за участь у бунтах (887 з 8000 чоловік).
Проте цей рух масового протесту не мав керівництва, плану дії або політичної програми, чим було схоже на рух «ікко-іккі» періоду сьогуната.
В 1930-і рр. в традиційних для буракумінів виробництв відбулись зміни: в першу чергу різко скоротилось шкіряне виробництво. Так, в період з 1928 по 1931 рік загальний об'єм шкіряного виробництва впав з 53,6 млн ¥ до 18,4 млн ¥, при цьому скорочення це відбулось за рахунок зникнення малих та середніх підприємств, де, в основному, й працювали буракуміни.
Окрім цього, при збільшенні безробіття під скорочення попадали в першу чергу саме робочі-буракуміни. Криза торкнулась також і буракумінів-землевласників, в 30-і рр. лише 11 % буракумінів володіли власними шматками землі (для «звичайних» японців цей процент становив 31 %), напіворендаторами були 37 % буракумінів (43 % «звичайних» японців), а повністю безземельними — 52 % (26 % «звичайних» японців). В таких умовах підтримка буракумінів громадськістю «Суйхейся» була особливо важлива, й ймовірно, була пріорітетним напрямком діяльності.
Подібна ситуація тривала й в поселеннях бураку та після кризи. Так, безробіття в передвоєнні роки залишалась на рівні 36 %, а зайняті буракуміни працювали по більшій частині в малих та середніх підприємств кущових виробництв.
Після поразки в Другій світовій війні Японія піддавалась окупації союзних сил. Штаб об'єднаних військ брав участь в вирішені проблем поселень бураку, про що свідчить включення в першопочатковий проект нової конституції Японії статті про заборону дискримінації, породженою тим, що Японія є «країною — нащадком держави з кастовою системою».
Японське ж правління перешкоджало включенню цієї статті в конституцію.
19 січня 1946 року в Кіото був утворений національний комітет по звільненню буракумінів — «бураку кайхо: дзенкоу іінкай» (яп. ). На першому з'їзді цієї організації була прийнята декларація та програма дій, що включає «неуповільнену ліквідацію системи аристократичного правління, палати лордів та таємного кабінету, а також інших феодальних систем особливих прав». Ця організація була створена при активній участі членів громадськості «Суйхейся» (Мацумото Дзіітіро та Кітахара Тайсаку) та членів довоєнного руху за встановлення гармонії.
Створення громадськості було підтримано соціалістичною партією, КПЯ та партією Дзію: то.
Після прийняття нової конституції та формування нового правління в поселеннях бураку та в положенні буракумінів не відбулось якихось видимих змін. Траплялись випадки дискримінації, умови життя та умови праці залишались такими ж, як і до війни.
На сьогоднішній час в Японії здійснюється дискримінація буракумінів в освіті, при працевлаштуванні та в шлюбних відносинах. Більшість японців докладають багато зусиль та коштів, порушують закони для того, аби з'ясувати, чи є якась конкретна людина буракуміном чи ні.
В листопаді 1975 році вперше стало відомо про використання кількома великими компаніями списків поселень бураку (яп. 部落地名総鑑 «тімей со: кан»). До теперішнього моменту відомо про існування ще дев'яти подібних списків (13 листопада 1980 року міністерство юстиції Японії випустило звіт, в котрому йшлась мова про існування списків поселень бураку під наступними заголовками: «Секретні дані персоналу», «Загальний список районів Бураку», «Поточна ситуація районів дова в Японії», «Звіт про спеціальне розслідування», «Досліджування пошуку талановитих людей для компаній, захист компаній», «Науково-дослідницький інститут праці та політичних проблем».
Передбачається, що основна частина цих списків була складена між 1970 та 1975 роках, одразу після прийняття закону про особливі міри, та, як вважають деякі дослідники, при створенні цих списків використовувався урядовий документ 1935 року аналогічного змісту.
Зміст списків поселень бураку неоднорідний, проте в цілому вони представляють собою книги, в котрих на 200 сторінках представлені дані про назви поселень, кількість родин, що проживають у ньому, та їх основне заняття. Ці дані розбиті по районах та префектурах
Головними покупцями цих списків були найбільші компанії Японії, за даними інституту вивчення звільнення бураку, серед цих компаній були такі як «Тойота», «Ніссан», «Кубота» та банк .
Окрім списків поселень бураку, описаних вище, для дослідження особистих даних працівників використовуються дані породинних переписів «косекі» (яп. ). Породинні записи — це «офіційні документи, в котрих нотаріально реєструються відношення соціального ділення японської громадськості. В цих документах фіксуються дані про людей, що складають якусь певну родинну групу, та в хронологічному порядку наводяться події, важливі з точки зору системи соціального ділення — від народження до смерті». Ці породинні записи сприяють зміцненню дискримінації поселень бураку та є однією з найважливішою перепоною на шляху вирішення цієї проблеми. Наприклад, в породинній записі «Дзінсін косекі» (яп. ), котру почали створювати в 1872 році (5-й рік Мейдзі), був уведений рядок «прізвище», а також були внесені пункти «нащадок ета», або «новий хеймін».
За причиною того, що ці свідчення були відкриті, їх використовували при досліджуванні особистих даних при прийомі на роботу. Міністерство юстиції ввело заборону на використання, копіювання та зберігання текстів «Дзінсін косекі» лише в 1968 році після довгої боротьби Ліги по звільненню бураку. Проте, той факт, що в 1976 році були введені більш жорстокі обмеження по використанню книг породинних записів, говорить про те, що закон часто порушувався. Поправки до закону вводились неодноразово, проте до теперішнього часу адвокати, слідчі, працівники служб соціального захисту та представники деяких інших відомств мають доступ до цих матеріалів, в зв'язку з чим періодично розкриваються випадки незаконного дослідження та передачі даних «дзінсін косекі».
Окрім вище перерахованих джерел, для досліджень особистих даних можуть бути використані храмові записи, в котрих, також як і в книгах породинних записів «косекі», фіксувались всі важливі події в житті окремого члена громади. Так як мешканцям поселень бураку було наказано ходити в окремі храми, їх ідентифікація є доволі простою. Законодавче використання даних храмових документів не обмежено, проте Ліга звільнення бураку має домовленості з головами усіх подібних храмів про нерозповсюдженість цих даних.
Іншим важливим способом, котрий застосовують підприємства, аби уникнути найму уродженців поселень бураку, є використання при подачі заяв про прийом на роботу особливих форм, в котрих присутні питання про родину шукача, роботи та посад членів родини, отриманій освіті, доході, стану здоров'я; крім цього, потрібно детально вказати дохід родини, віросповідання, назви найближчих до місту проживання районів. Більшість японців підтримують таку практику, вважаючи, що «в нашій країні для компаній, практикуючих так названу систему пожиттєвого найму, необхідно проводити дослідженні схильностей та ідеологій робочих свого підприємства».
Проте, в результаті прийняття ряду законів (в 1973 році введені уніфіковані форми, необхідні для заповнення при прийомі на роботу для випускників шкіл, в 1974 році введені єдині форми резюме, в 1975 році обмежений доступ до книгам породинних записів та особистим картках) практика використання подібних форм заяв, що містять питання особистого характеру, була припинена, та в звернення поступили стандартні форми встановленого державою зразка. Незважаючи на прийняті заходи з уніфікації документів, потребуючих при влаштуванні на роботу, працедавці не стали більш терпимі до шукачів: на сьогодні дізнатись потрібну інформацію про шукача можна і під час співбесіди (спеціальні державні адміністратори контролюють проведення співбесід, аби наймачі не задавали питань стосовно особистої інформації, однак сам факт введення такої посади на всіх підприємствах зі штатом більш ніж 100 чоловік та чисельні свідоцтва про стягнення, які накладаються цими адміністраторами, говорять про часте порушення цих правил) або при незаконному виясненні особистих даних робітників або шукачів.
Свобода вибору професій гарантується статтею 22 Конституції Японії, а статтею 3 Основного закону про працю гарантується відсутність дискримінації по статевим, національним ознакам або по соціальному статусу. Проте, в сучасній Японії доволі часто відбуваються інциденти, пов'язані з дискримінацією як на прийомі на роботу, так і на виробництві. Більше того, в випадку, якщо людина, котра є уродженцем поселення бураку, все ж була прийнята на роботу, вона може бути підданою знущаннями (або ж бойкотом) зі сторони співробітників, а також може бути звільнений.
В результаті дискримінації в працевлаштуванні та освіті, на сьогоднішній момент система праці в поселеннях бураку доволі традиційна: невелика кількість людей, зайнятих на офісній службі або в інших видах стабільної, добре оплачуваної праці; велика кількість людей, зайнятих на підприємствах ручної праці, в малому приватному бізнесі. Дискримінація ж консервує цю систему, роблячи неможливим для багатьох людей відхід від традиційних занять родини або свого поселення. Дискримінація в освіті робить неможливим для багатьох буракумінів отримання бажаної професії і навіть потрібної освіти для вступу в університет.
Дискримінація в освіті тісно пов'язана з дискримінацією при працевлаштуванні, так як найбільш часто зустрічається дискримінація по вже отриманій освіті: людину не беруть на роботу, так як у неї немає потрібної кваліфікації. Основна ж проблема буракумінів є в тому, що більшість з них не мають шансу отримати вищу, а іноді і середню освіту.
Система дискримінації буракумінів склалась історично з початку періоду Мейдзі, коли з'явились перші школи: в школах для буракумінів класи складались з великої кількості учнів, а в звичайні школи їх не впускали. Діти з поселень бураку відвідували свої окремі школи аж до кінця Другої світової війни, окрім того, працювати в них доводилось в більшій частині буракумінам, тому що люди зі звичайних поселень відмовлялись в них викладати.
Проте, з введенням програми «рівної» освіти «дова» (яп. ) в 1965 р. ситуація цілком змінилась. Взагалі, освіта виявилась тією сферою, в котрій найбільш детально була пропрацьована програма інтеграції буракумінів в японський загал, так як більшість вважають саме освіту основою економічної відсталості районів поселень буракумінів.
Однак, незважаючи на всі успіхи, котрі уряд зміг досягнути в результаті «рівних» заходів, випадки дискримінації (в тому числі анонімної) продовжують зустрічатись на всіх етапах отримання освіти. Дітям-буракумінам все ж також важко отримати освіту вищої ступені, хоча це і стало можливим.
Випадки оприлюднення дискримінації в шлюбних відносинах (зазвичай при намірах вступити в шлюб) доволі рідкісні. Доволі важко дізнатись дійсне число фактів дискримінації, та по зрівнянню з проблемами умови життя, умов праці, стабільністю життя та умовами навчання, вирішення цієї проблеми є максимально складним.
За чинним японським законодавством шлюб може бути укладений при спільній згоді сторін. Проте, навіть за наявними свідченнями, можна з впевненістю сказати, що якщо шлюб (мається на увазі шлюб буракуміна та людини зі звичайного району) буде укладений, незважаючи на протест батьків, родичів та знайомих, навіть після його укладення сторони будуть відчувати тиск оточуючих. За даними дослідів проведених в Осака в 2000 р. біля 20 % змішаних пар (буракумін та вродженець звичайного району) піддавались дискримінації при вступі в шлюб. За даними того ж дослідження, біля половини шлюбів так і не укладались, будучи розірваними на стадії заручин в результаті дискримінації.
Інші варіанти дискримінаційних дій у відношенні до буракумінів частіше за все анонімні. До них варто віднести повідомлення дискримінаційного характеру, котрі розміщуються в Інтернеті, листи та листівки, надписи в громадських місцях, поряд з місцями мешкання бураку, телефоні дзвінки. Непристойні написи часто роблять в
За даними Інституту прав людини в Осака за 2002 рік, 75,8 % усіх повідомлень та матеріалів дискримінаційного змісту, опублікованих в Інтернеті, можна віднести до області дискримінації буракумінів.
Для подібних дій частіше всього використовуються вебсайт, зареєстрований в іншій країні, або просто анонімні сайти для розміщень подібної інформації. Частіше всього розміщуються образливі вирази, та вказівки на місця мешкання бураку, частини списків поселень, про котрих говорилось вище, імена та прізвища буракумінів; на загальнодоступних сайтах можна побачити повідомлення наступного змісту: «Оголосіть свідчення про місця проживання бураку та корейців!» «Де працюють бураку?», «Що я дізнався про Б.». Наводяться приклади назви місць мешкання бураку, даються реальні імена артистів та спортсменів, пишеться про тих, хто, можливо є нащадком бураку, коли відбувається який-небудь інцидент.
Відомим прикладом таких дискримінаційних висловлювань було обговорення на форумі сайту «2channel» подій літа 2001, коли людина увірвалась в школу та вбила 8 дітей; на форумі стали писати, що жертви ці були буракумінами.
Об'єктом таких дискримінаційних дій може стати як окрема людина, так і ціла організація. За даними міністерства юстиції, кількість таких дій збільшилась з 17 зареєстрованих випадків в 1999 році до 354 розкритих випадків в 2004 році (в 2003 році зареєстровано приблизно стільки ж).
В останній час більше розповсюдження отримують сайти, доступні лише за допомогою мобільного телефону. На форумах таких сайтів постійно з'являються повідомлення дискримінаційного змісту. Скоріш за все, такими сайтами частіше користуються школярі та студенти.
Більш традиційний спосіб приниження буракумінів полягає в розсилці анонімних листів або листівок дискримінаційного змісту.
З лютого по травень 2001 року в відділені Ліги звільнення бураку в містах Хього, Ніїгата та Тотігі були відправлені подібні листи з вказівками імені та адреси відправника, в результаті розслідування стало відомо, що як адреса відправника вказувались імена та адреси людей, котрі також були піддані дискримінації. Подібний випадок відбувся також в Окаяма в листопаді 2001 р.
У грудні 2001 р. в результаті судового рішення покарання відбув студент університету в Токіо, де він відправляв листи дискримінаційного змісту студентці того ж університету.
З травня 2003 р. по листопад 2004 р. в Токіо мав місце інцидент з анонімною розсилкою листівок. Всього було відправлено біля 400 повідомлень на 10 адрес. Було проведено розслідування та судовий розгляд, в результаті котрого винуватці отримали покарання.
Ще одним способом вираження зневаги населення до буракумінам є написи на стінах, стовпцях та громадських місцях. Частіше за все вони наносились в місцях можливого проживання буракумінів (якщо вони не живуть в поселеннях бураку), на місці навчання або роботи. В школі непристойні написи можуть розташовуватись на стільцях, партах та в роздягальнях.
Відомі також випадки розклейки написів дискримінаційного змісту у будинків, де мешкають нащадки поселень бураку. Так, в 1986 році в Токіо протягом місяця кожен день навколо будинку, де проживали буракуміни, розклеювались написи наступного змісту: «чи не смішно уявити, що мешканці „зрівняльних“ поселень, та ці хініни чудові люди!» і подібне. З 1993 року продовжує наносити графіті дискримінаційного змісту проти буракумінів навколо свого будинку мешканець Кісівада в Осака, не припиняючи свої дії, незважаючи на рекомендації місцевої влади.
Принизливим жестом для ета є підняття уверх руки з чотирма трохи зігнутими пальцями в знак того, що ета є начебто «четвероногими» тобто тваринами, а не людьми.
В серпні 1965 року був створений парламентська доповідь про основні міри в цілях вирішення соціальних та економічних проблем поселень бураку. Вперше в Японії офіційно було визнано існування дискримінації у відношенні до буракумінів. Дискримінація була визнана основною причиною економічної відсталості регіонів розселень буракумінів, незадоволених життєвими умовами в них. В результаті появи цієї доповіді, на основі матеріалів урядових комісій та Ліги Звільнення бураку був прийнятий закон про особливі події по «зрівнянню». Цей закон був введений в дію в 1969 році та був направлений на "ліквідацію".
У результаті діяльності Ліги Звільнення Бураку, на основі матеріалів урядових комітетів з вивчення проблем поселень бураку, в 1969 р. був прийнятий закон про особливі події по «зрівнянню» (яп. 同和対策事業特別措置法 до: ва тайсаку дзігьо токубецу со: ті хо:). Спочатку строк приведення його положень в життя розраховувався на 10 років.
Місця проживання буракумінів в період Токугава, були за більшою частиною ізольовані від поселень представників інших частин громадськості. Часто вони знаходились в місцях, непридатних для проживання: територіях вздовж річок, болотяних місцевостей, гірських районах та біля ….
З виданням закону про звільнення, більшість буракуміни покинули місця свого проживання, переїхавши в міста, проте, в поселення бураку перемістились люди з більш низьким достатком, в пошуках гарантованої роботи, та влились в традиційні для поселень види виробництва. В результаті
Поселення бураку представляли собою райони тісної забудови, слабо розвинутої інфраструктури, такої як водопостачання, каналізація, дороги. За даними державних досліджень, проведених адміністрацією прем'єр-міністра в 1970-х рр., незадовільними були умови проживання 3 % населення країни, в поселеннях ж бураку цей показник становив 31,8 %.
Після прийняття перших законів 1969 року змін в положенні буракумінів не відбулось, в зв'язку з тим, що в законі були перераховані необхідні
Ця стаття не містить . (липень 2017) |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Cya stattya ye sirim perekladom z inshoyi movi Mozhlivo vona stvorena za dopomogoyu mashinnogo perekladu abo perekladachem yakij nedostatno volodiye oboma movami Bud laska dopomozhit polipshiti pereklad serpen 2019 Diskriminaciya burakuminiv problema yaponskogo suspilstva sho isnuvala protyagom kilkoh stolit i prodovzhuye isnuvati nini polyagaye v isnuvanni diskriminaciyi buraku burakuminiv odniyeyi z grup naselennya Yaponiyi Oficijno ne viznayetsya v suchasnij Yaponiyi sho odnak ne zavazhaye isnuvannyu kilkoh gromadstv po zahistu prav burakuminiv ta zdijsnennyu derzhavnih program nacilenih na pokrashennya socialnih umov burakuminiv Diskriminaciya burakuminiv takozh ye predmetom uvagi OON V Yaponiyi problema diskriminaciyi burakuminiv otrimala nazvu buraku mondaj yap 部落問題 problema buraku inkoli termin buraku mondai vikoristovuyutsya v anglomovnih dzherelah V ostanni desyatirichchya takozh vikoristovuyutsya nazvi dova mondaj yap 同和問題 problema asimilyacij Diskriminuyucha menshist Yaponiyi abo korotko burakumini yap 部落民 meshkanci osoblivih poselen protyagom bagatoh periodiv istoriyi krayini viklyuchalis z zhittya gromadskosti sho aktualno i v nash chas Krim togo voni ne mayut mozhlivosti potrapiti v horoshu shkolu universitet i tim bilsh znajti stabilnu robotu ta navit ne mozhut uzgoditi shlyub z lyudinoyu yaksho vona ye predstavnikom inshoyi grupi naselennya mayetsya na uvazi zvichajni yaponci tobto vsi inshi yaponci Bilshist meshkanciv Yaponiyi zaperechuyut isnuvannya diskriminaciyi nezvazhayuchi na vsi svidoctva vipadki masovih zvilnen ta inshih incidentiv pov yazanih z diskriminaciyeyu Pri comu isnuye oficijna statistika v vidpovidnosti z kotroyu v Yaponiyi prozhivayut 1 mln 200 tis burakuminiv v 4400 poselennyah buraku Institut vivchennya zvilnennya buraku ta prav lyudini navodit dani v 3 mln cholovik ta 6000 poselen Pohodzhennya nashadkiv suchasnih burakuminiv ye problemoyu v suchasnij yaponskij istoriografiyi Rizni doslidniki vkazuyut na pri comu riznyatsya ne lishe pripushennya pro etnichnu ta teritorialnu nalezhnist ale i pro period pervinnogo formuvannya Bagatma yaponskimi ta zahidnimi doslidnikami vkazuyutsya sho nashadki suchasnih burakuminiv z yavilis v kinci periodu Sengoku koli deyakih buntuvalnikiv viselyali v osoblivi poselennya Prote vidomo sho vzhe todi isnuvav kompleks uyavlen tradicij ta viruvan pov yazanih z cimi lyudmi Yak vkazuye rosijskij doslidnik Z Ya Hanin pershi svidchennya pro pariyi v yaponskij gromadskosti mozhna vzyati z kitajskoyi hroniki Hou Han Shu v kotrij govoritsya pro nastupi skladovi yaponskoyi gromadskosti imperatori ta jogo kola prostogo narodu rabah ta grupi lyudej kotri nosyat nazvu sejko doslidnik Morohasi Tecudzi Ce prote ne mozhe vvazhatis dostatno dostovirnoyu zgadkoyu Vazhlivim elementom v kompleksi uyavlen pro burakumini ye koncepciya ritualnogo zabrudnennya Ritualne zabrudnennya moglo nakopichuvatis v yakomus misti a skorish na konkretnij lyudini takij kotra chastishe za inshih zishtovhuyetsya z ritualnimi nechistimi predmetami Ce buli predstavniki profesij pov yazanih z nechistimi diyami ta podiyami i ci lyudi stali stijko asociyuvatis z ritualnoyu nechistotoyu vid kotroyi voni vzhe ne mogli pozbutisya ne za dopomogoyu utrimannya ne za dopomogoyu specialnih ochishuvalnih ritualiv Kegare bulo spadkovim V Seredini stolittya cih lyudej chasto nazivali terminom eta kotrij skladayetsya z iyeroglifiv bagato ta kegare ta vidobrazhaye yih istotnist v ochah inshogo naselennya krayini ta vladi Z poyavoyu ta vkoreninnyam v Yaponiyi buddizmu v kotromu bilshist z ritualno zabrudnenih dij zaboronyayutsya cej kompleks uyavlen pro ritualnu chistotu ta nechistotu otrimav dodatkove pidtverdzhennya ta zmicnivsya Formuvannya diskriminuyuchih grup naselennya nevidrivno pov yazano z pereselennyam v Yaponiyu velikih mas remisnikiv z Kitayu ta z Korejskogo pivostrovu Yaponski doslidniki chasto vkazuyut na te sho same inozemci buli nashadkami burakumiv U spivvidnosheni z yaponskoyu geopolitichnoyu modellyu zapozichenoyu kolis z Kitayu yaponci sprijmali svit shidnoyi Aziyi yak dilennya na stolicyu Kinaj rajon navkolo stolici Kigaj daleko vid stolici ale naselenij yaponcyami soban zemli blizhnih varvariv iteki zemli kotri naseleni inshimi varvarami v vidpovidnosti z rivnem vplivu imperatorskoyi vladi Vidpovidno naselennya cih zemel trivalo na prozhivayuchu v rajoni Kinaj aristokratiyu ta pravlyachij klas kotri veli svoye pohodzhennya vid abo imperatoriv minulogo regionalni mogutni rodi kotri pohodili vid bogiv krayini ryasnih ocheretyanih rivnin pidkorenij yim prostij narod somin lyudej z rajonu soban vihidciv z korejskogo pivostrova emisi narodiv kotri zhili na yaponskih ostrovah ale ne pidkorenih vladi imperatoru Hayato kotri hocha i pohodili vid nebesnih bogiv buli pid osoblivim pidkorennyam Takim chinom pariyi navit kotri buli yaponcyami sprijmalis yak varvari ta cherez svoye inozemne pohodzhennya ne lishe zabrudnenih profesij v zv yazku zi svoyimi ritualno nechistimi profesiyami ale j ne mayut tiyeyi pochatkovoyi chistoti kotra prisutnya vsomu narodzhenomu yaponskimi bogami Vihodyachi z ciyeyi tradicijnoyi yaponskoyi koncepciyi uti soto tobto ye svij chuzhij nedovira i navit znevaga do chuzhozemciv ye cilkom vipravdanoyu Cya teritoriya bula najbilsh populyarnoyu v XVIII XIX stolittyah Pribichniki ciyeyi teoriyi vkazuyut takozh i na te sho remisniki v Kitayi ta Koreyi znahodilis v samij nizini socialnoyi strukturi ta pri pereselenni cya sistema bula perenesena ta na yaponsku zemlyu V period reform Tajka socialne rozsharuvannya naselennya krayini bulo zakripleno i v vidpovidnosti zi zvodom zakoniv Joro ricuro isnuvalo 5 grup naselennya z nizkim socialnim statusom ohoronci mogil rabi kemin rabi pravlyachih ustanov kanko derzhavni rabi nuhi privatni rabi nuhi Prote ci diskriminovani grupi naselennya transformuvalis z yavilis grupi sandzo no tami ta kavaramono yap Termini sandzo ta kavara vkazuvali na geografichne polozhennya poselen tak najbilsh rozpovsyudzhenim znachennyam slova sandzo ye zakinuti teritoriyi soeniv kotri ne zabezpechili nadhodzhennya podatkiv kavara zh vkazuye na te sho ci teritoriyi znahodilis na beregah richok buli pokriti galkoyu ta buli nepridatni dlya zemlerobstva Spochatku sando buli prosto pokinutimi dilyankami zemli ale koli volodari soeniv priyednali yih do svoyih zemel tam stali stvoryuvatis poselennya kudi primusovo vidpravlyali volocyug remisnikiv kotri i stali nazivatis sandzo no tami Voni zajmalis vidami diyalnosti kotra ne vhodila v obov yazki selyan zabezpechuvali soen remesnimi tovarami Spochatku meshkanci sandzo ne buli znevazhayuchimi grupami prote z chasom voni nimi stali Z Ya Hanin vidilyaye nastupni grupi sandzo Sandzo znahodilas pid kontrolem sodzi abo yih predstavnikiv Meshkanci takih poselen povinni buli vigotovlyati zahoronennya trupiv lyudej ta tvarin pribirannya nechistot vigotovlyati zaproponovani remisnichi virobi v pershu chergu zi shkiri obslugovuvati miscevi svyatkuvannya i t in Nalezhali taki poselennya ne lishe aristokratiyi ale j buddiskim ta hramam ta znahodilis v osnovnomu v rajoni Kioto ta Nara Poselennya kotre znahodilos vzdovzh dorig meshkanci kotrih povinni buli okrim diyalnosti analogichnoyi meshkancyam poselen pershogo tipu zabezpechuvati transportuvannya vantazhiv ta proyizd po dorogah Yaponiyi Poselennya meshkanci kotrih okrim standartnih dlya meshkanciv sandzo obov yazkiv povinni buli zajmatis ta polyuvannyam viddayuchi chastinu hramu abo aristokratu kotromu nalezhalo poselennya Spochatku podibni poselennya stvoryuvalis z cillyu zabezpechennya soena remisnickimi tovarami prote z chasom meshkanci cih poselen stali piddavatisya segregaciyi Sho stosuyetsya kavaramono to v zv yazku z tim sho teritoriyi na kotrih voni poselyalis ne buli pridatni dlya zemlerobstva ta voni ne mali sirovini dlya zanyat remisnictvom bilshist z nih stavali zhebrakami brodyachimi artistami abo vorozheyami Vidnoshennya do kavaramono z samogo pochatku bulo nabagato girshim nizh do sandzo no tami Prote z chasom riznici mizh cimi dvoma grupami naselennya stiralis kavara rozpovsyudzhuvalis a yih meshkanci zajmalis diyalnistyu shozhoyu z diyalnistyu sandzo no tami Todi zh period z yavivsya she odin vid osoblivih poselen v kotrih primusovo poselyali polonenih ajniv fusyu Voni zajmalis tiyeyu zh diyalnistyu sho i sandzo no tami Na danomu periodi ne bulo chitkogo viznachennya semminiv i navit koncepciyi religijnoyi nechistoti Periodichno yakis grupi vhodili v sklad znevazhayuchih a yakis vihodili Sho stosuyetsya ritualnoyi nechistoti to vbivstvo tvarin na polyuvanni abo lyudej v poyedinku ne vvazhalos nakladayuchim kegare Ritualna nechistota deyakiv vidiv virobnictva takozh rozumilas po riznomu v rajonah de ne bulo osoblivih poselen nechistoyu praceyu zajmalis selyani Termin eta v suchasnomu pismi stav vikoristovuvatis z XIV stolittya u vidnoshenni do bilshoyi kilkosti riznomanitnih grup naselennya kotri v bilshosti vidnosilis do semminiv V cej chas eta vzhe sprijmalas inshomu naselennyu krayini yak nechisti lyudi V period Muramati kavapamono stali vikonuvati policejski funkciyi a takozh funkciyi konvoyiriv ta katuvalnikiv Bilshe togo inkoli yak pokarannya vikoristovuvalas vidpravka v osoblive poselennya Do togo zh voni buli zajnyati v budivnictvi stvorenni irigacijnih kanaliv ta richok a takozh tradicijnih sadiv pri hramah vid chogo yih nazivali takozh nivamono yap 庭者 vid yap 庭 niva sad Prote deyaki yaponski istoriki osoblivo Amino Josihiko vkazuyut sho j sandzo no tami ta kavaramono ne doslidzhuvali diskriminaciyi do seredini XV stolittya periodu Sengoku ta vidnoshennya do nih bulo yak do zvichajnih piddanih Z prihodu periodu Sengoku pochalis vijni ta v zv yazku z cim silno zris popit na tovari zi shkiri kotri vikoristovuvalis yak vijskovi tovari sengoku dajmo stali voloditi kavata prozhivayuchi na yih teritoriyah dlya togo abi zabezpechiti stabilni postachannya tovariv zi shkiri V 1538 roci lyudi z klanu Hodzo kotri meshkali v Kanto zibrali 21 rodinu virobnikiv shkiri z provinciyi Idzu v kavata ta nakazali yim viplachuvati podatki shkiroyu z inshoyi storoni yim bulo zaboroneno vesti torgivlyu shkiroyu z inshimi provinciyami Podibni organizaciyi ta kontrol kavanta funkciyeyu kotrih bulo virobnictvo shkiryanih virobiv buli odnim z elementiv rozvinutogo kontrolyu remisnikiv zi storoni sengoku dajmo ta takozh stalo modellyu kontrolyu kavata v novij chas Vzhe do pochatku periodu Edo isnuvala velichezna kilkist riznomanitnih grup naselennya kotri po tim chi inshim prichinam piddavalis diskriminaciyi Ci grupi vidriznyalis mizh soboyu za svoyim pohodzhennyam za rodom zannyat ekonomichnomu stanu ta vplivu v gromadskosti svoyimi funkciyami ta nazvami Krim togo v sklad diskriminuyuchogo naselennya uvijshli pokarani za uchast v ruhah ikko ikki Yaponski pariyi znahodilis za mezhami sistemi socialnogo rozpodilennya vijskovi selyani remisniki torgivci kotre bulo osnovoyu gromadskogo ustroyu v period Edo Voni ne buli vidileni v okremij stan ne buli viznacheni j yuridichni normi po vidnoshennyu do predstavnikiv ciyeyi grupi tomu bilshist svoyi funkcij voni vikonuvali v ramkah zakladenih tradicij U vidpovidnosti z zakonami soguniv buli provedeni chitki obmezhennya mizh riznimi grupami naselennya kotrim bulo zaboroneno zmishuvatis mizh soboyu mizhstanovi shlyubi buli zaboroneni Krim cogo isnuvali zhorstki vkazivki pravlinnya vidnosno sposobu zhittya zanyat odyagu ta inshih momentiv zhittyediyalnosti Proete u zv yazku z podiyami neshodavnogo minulogo ekonomichni poziciyi velikoyi chastini pariyiv pokrashilis napriklad u zv yazku z budivnictvom mist stali zatrebuvani kamenyari dlya vijskovih potreb potrebuvalis kovali ta i t in Okrim vsogo inshogo pariyi cogo periodu vidriznyalis vid inshogo naselennya povnoyu zaboronoyu na ruh po krayini Vidomimi vipadkami pereselennya pariyiv v novi poselennya v cilyah otrimannya maksimalnoyi vigodi yih syuzerenom Same todi poselennya pochinayut nazivati tokusyu buraku yap 特殊部落 abo prosto buraku Rozvitok otrimuye policejska funkciya buraku meshkanci buraku povinni buli okrim vsogo inshogo zdijsnyuvati slidkuvannya za naselennyam vikonuvati policejski funkciyi po utrimannyu ta konvoirovannyu zlodiyiv sho she bilshe zbilshuvalo yih zabrudnennya v ochah inshogo naselennya zbilshuvalo znevagu po vidnoshennyu do nih V rezultati zakonodavchih aktiv bakufu oformilis dvi osnovni grupi pariyiv eta ta hinin Eta bula protilezhnoyu do grupi hinin i predstavniki cih grup vidnosilis odin do odnogo z nevagoyu Zgidno robotam hinin z yavilis v rezultati nedostatnoyi rezultativnosti zakoniv derzhavi ta v zv yazku z zagalnim padinnyam zvichayiv zagubili pochatkovu chistotu Pro ce vzhe pisav Kontakti eta z dobrimi lyudom zaboronyayutsya tomu sho voni ye nashadkami varvariv kotri prijshli z inshih krayin a ne nashadkami bogini Amaterasu Kajho Serjo Kejkodan rozdumi z besidi Ci grupi vidriznyalis za rodom zanyat Tak diyalnist eta bula pov yazana z virobnichoyu praceyu zaboyem hudobi vichinkoyu shkir virobnictvom vzuttya virobiv zi shkiri ta bambuka ta in Yim bulo zaboroneno pokidati svoyi poselennya buraku Tak yak vlada ne bazhala vlasne keruvati diskriminuyuchoyu menshinoyu voni znahodilis pid kerivnictvom specialno keruyuchih z seredovisha eta etagasira yap 穢多頭 Samim vplivovim z nih buv takij sobi chiye im ya vnaslidok stalo peredavatis kozhnomu nastupnomu etagasira Do kincya XVIII s pid kerivnictvom Dandzaemona bulo zoseredzheno bilya 8 tis rodin eta v kilkoh rajonah krayini Podibna sistema upravlinnya poselennyami buraku praktikuvalas majzhe po vsij teritoriyi Yaponiyi Hinin bulo zaboroneno zajmatis virobnichoyu praceyu ce buli v osnovnomu brodyachi artisti vorozheyi ta zhebraki Prote u hinin buv shans potrapiti v grupu hejmin za dopomogoyu osoblivogo obryadu asiarai yap 足洗い doslivno omivannya nig Takozh voni zajmalis tradicijnimi mistectvami takimi yak sekidzoro yap 節季候 spivaki 12 go misyacya tanci tajkokumayi ta umoayi gonitva za konem tanci svyata v lipni Yak i dlya eta dlya hinin isnuvav osoblivij chinovnik z yih seredovisha kotrij zdijsnyuvav za doruchennyami vladi kontrol nad yih diyalnistyu Samim vplivovim z nih buv chiye im ya takozh stalo prozivnim dlya poznachennya ciyeyi posadi Okrim opisanih vishe dvoh grup v kategoriyu znevazhayuchih lyudej vhodili predstavniki nastupnih specialnostej go mune yap 乞胸 grupa v kotru vhodili zhebraki v yazuvalniki tradicijnih vuzliv vizerunkiv ayatori aktori teatru saruvaka lyalkovodi aktori teatru dzoruri aktori teatralnogo nasliduvannya monoamane ta in syuku v osnovnomu zajmalis silskim gospodarstvom ta virobnictvom sake v provinciyah Kiyi Iga Omi Tamba Harima ta Avadzi tyasen yap 茶筅 tyuremniki sarugaj maimai yap 舞々 ommo dzi yap 陰陽師 kabenuri yap 壁塗 tinkari donabesi yap 土鍋師 virobniki glinyanih gorshikiv imodzi yap 鋳物師 zhebraki sarubiki yapon 猿曳 lyudi kotri prinosili z soboyu mavp dlya pokaziv na vistavah curusasi yapon 弦差 majstri z virobnictva tetivi dlya luk curu zbroya isikiri yapon 石切 rizniki po kaminnyu dokisi yap 土器師 virobniki ho kasi yapon 放下師 brodyachi aktori fokusniki kanasuyi yapon 笠縫 virobniki parasolok kasa vatasimori yapon 笠縫 mandrivni cherneci fudeyuyi yap 筆結 virobniki penzlikiv sumisi yap 墨師 virobniki chornila dlya listiv sukimori yap 関守 vorotari sisimayi yap 獅子舞 artisti kotri tancyuyut tanec leva minocukuri yap 簑作り virobniki solom yanih plashiv mino kugucusi yap 傀儡師 virobniki marionetok kejsejya yap 傾城屋 meshkanci budinkiv kurtizanok hatitaki yap 鉢扣 yap 鉢叩 kaneuti yap 鐘打 Takim chinom v seredovishi pariyiv yak i u vsiyeyi gromadskosti vidbulis veliki zmini viznachivsya yih sklad z kotrogo vidilyalas administrativna verhivka Ekonomichnij stan bilshist pariyiv pokrashivsya deyaki z nih navit potrapili v chislo zamozhnih gromadyan sho vihodit z togo sho dlya eta ta hinin vihodili okremi zakoni pro rozkish Sklad zhe diskriminuyuchih grup zminyuvavsya z chasom v rezultati zbilshennya rozorenih v rezultati buntiv abo stihijnih lih selyan ta gromadyan Zi vstupom u diyu zakonu pro zvilnennya burakuminiv v 1871 roci termin eta bula vidminena ta zaminilas na termin burakumin sho oficijno oznachalo lyudi z osoblivih poselen ta ne neslo niyakih negativnih znachen Prote v svidomosti naselennya burakumini opinilis na rivni eta i yaksho na zakonodavchomu rivni riznici mizh gromadyanami krayini bilshe ne isnuvalo to v povsyakdennomu zhitti voni zberigalis v majzhe nedotorkanomu viglyadi Prijnyattya cogo zakonu diktuvalos neobhidnistyu privedennya naselennya v stan gomegennosti tak yak lishe v comu vipadku z nogo mozhlivo bulo stvoriti naciyu Prote nezvazhayuchi na te sho po zakonu eta ta hinin stali na odnu stupin z inshimi grupami naselennya utvorivshi socialnu grupu novih gromadyan sinhejmin na praktici prodovzhuvala funkcionuvati ta zh sistema socialnih vidnosin sho i v period Edo Oficijno predstavniki kolishnih znevazhayuchih grup naselen stali imenuvatis sinhejmin prote isnuvala i nazva kyu eta yap 旧穢多 kyu eta kolishni eta Z 1900 roku oficijno stala vzhivatis nazva tokusyu buraku yap 特殊部落 dlya viznachennya poselen kolishnih eta vid chogo i vinikla nova nazva burakumini Krim cogo voni zishtovhnulis z protestom selyan ta zvichajnih gromadyan kotri vrahuvali zrivnyannya z kolishnim negidnim lyudom semminami zanizhennyam svogo rivnya v socialnij V period z 1871 po 1877 rik zareyestrovanij 21 vipadok napadu na poselennya buraku v kotrih zaginulo v zagalnij skladnosti 16 cholovik Barukumini pospishali skoristatis otrimanoyu svobodoyu nadiyuchis na pidtrimku vladi dumali sho yim bude dozvoleno vidmovitis vid znavazhayuchih profesij abo profesiyi perestanut buti znevazhayuchimi sho voni budut dopusheni do upravlinnya gromadoyu sho yim bude dozvoleno vidviduvannya zvichajnih hramiv narivni z inshimi sinhejminami Prote pri sprobah skoristatis ciyeyu svobodoyu burakumini zustrichali protidiyu inshih gromadyan Tak v prefekturi Ajti pislya otrimannya zvistok pro nakaz imperatora burakumini stali vidviduvati budinki silskih starshin ta sho viklikav protest i selyan Koli zh burakumini namagalis potrapiti v zbilshilis hvilyuvannya buli vbiti bilya 100 burakuminiv V pershi desyatirichchya pislya restavraciyi Mejdzi v Yaponiyi pochinayut stvoryuvatis bezlich gromadskih organizacij bilshist z kotrih stavili sobi za cil vikoreniti diskriminacijne vidnoshennya do kolishnih eta ta hiniam vvazhayuchi jogo perezhitkom feodalnogo minulogo Prote ni prijnyattya zakonu pro zvilnennya ni diyalnist riznomanitnih gromadskostej ne priveli do zmini situaciyi v suspilstvi V 1919 roci pravlinnyam bulo stvoreno proekt propozicij stosovno peretvoren v poselennyah buraku na osnovi materialiv ob yednanogo zasidannya z pitan buraku ta peretvoren doslidzhennya poselen buraku materialiv I z yizdu zagalu spivchuttya ta garmonizaciyi a takozh materialiv 41 j sesiyi parlamentu V rezultati chogo stali z yavlyatis gromadskosti garmonizaciyi yap 融和運動 yu va kaj v sklad kotrih chasto vhodili chleni oboh palat parlamentu predstavniki politichnih ta finansovih kil vplivovi burakumini yak ce bulo v suspilstvi vzayemnoyi lyubovi stvorenoyu Arima Joriyasa yap v 1921 roci Deklaraciya gromadskosti Sujhejsya Samim vazhlivoyu gromadskoyu organizaciyeyu danogo periodu vvazhayetsya Vseyaponska gromadskist Sujhejsya kotra bula stvorena v 1922 roci 3 Bereznya 1922 r v palaci Okadzaki bulo provedeno pershe zasidannya gromadskosti Sujhejsya na kotromu buli prisutni bilya 2000 predstavnikiv diskriminovanih grup naselennya zi vsiyeyi krayini Buli pripineni vsi isnuyuchi do cogo peregovori z gromadskistyu spivchuttya ta garmoniyi a takozh oficijnoyu vladoyu ta stvorena nezalezhna gromadskist zvilnennya V deklaraciyi gromadskosti yap 水平社創立宣言 ta prijnyatih na pershomu yiyi z yizdi rezolyucij osoblivo vidilyalis povaga prav lyudini ta rivnist aktivno kritikuvalis diskriminaciya gromadskist vidvernulos vid hramiv hongandzi kotri rozporyadzhalis majbutnim zhittyam pislya smerti zayavlyalo ideyi nezalezhnogo zvilnennya ta ekonomichnoyi svobodi Naselennya krayini diznalos z ZMI pro stvorennya organizaciyi yiyi harakter ta cili Po vsij krayini pochalos formuvannya regionalnih viddilen gromadskosti Sujhejsya Osnovnimi napryamkami diyalnosti gromadskosti buli ekonomichna pidtrimka urodzhenciv poselen buraku ta nashadkiv eta ta hinin a takozh pravozahisna diyalnist Bilshist z diskriminuyuchih incidentiv otrimali dovoli shirokogo rozgolosu yak napriklad diskriminacijnij sud v Takamacu yap V pershi desyatirichchya pislya prijnyattya zakonu pro zvilnennya vidbulos vklyuchennya tradicijnih dlya poselen buraku virobnictv v kapitalistichnu ekonomiku rozshirennya shkiryanogo virobnictva v zv yazku z zbilshennyam potreb armiyi rozvitok v zv yazku z vidminoyu zakonu pro zaboronu m yasa harchovoyi promislovosti ta zbilshennya kilkosti skotoboyen Do togo zh zbilshilas zajnyatist burakuminiv v takih sferah yak budivnictvo robota v portah perevozki virobnictvo sirnikiv ta gumi torgivlya na roznis robota na vugilnih shahtah podenna robota Prote vsi ci vidi praci zalishalis nizkooplachuvanimi bilshist z nih vidnosilis do timchasovoyi zajnyatosti V vazhlivih oblastyah virobnictva burakumini piddavalis zhorstkij diskriminaciyi navit yaksho burakuminu vdavalos prihovavshi svoye pohodzhennya postupiti na robotu kerivnictvo pidpriyemstv periodichno provodilo kadrovi chistki Krim cogo poselennya buraku ne buli likvidovani zberigalis ta rozpovsyudzhuvalis ti zh rajoni prozhivannya burakuminiv sho i v period Tokugava Svidchennya zh pro yih misce roztashuvannya buli zafiksovani v bilshosti dokumentiv dostup do kotrih ne buv obmezhenij zakonodavcho Do togo zh zbilshuvalos i naselennya poselen v nih prihodili lyudi z nizkim dostatkom gotovi pracyuvati na nestabilnij ta nizkooplachuvanij roboti Pislya vstupu Yaponiyi v Pershu svitovu vijnu na storoni Antanti v krayini rizko pidnyalis cini na prodovolchi tovari sho viklikalo hvilyu buntiv otrimanih nazvu risovi bunti V cih ruhah aktivnu uchast brali burakumini Predstavniki diskriminovanih grup naselennya brali uchast v podibnih ruhah 22 prefektur v rezultati chogo stanovili ponad 10 osudzhenih za uchast u buntah 887 z 8000 cholovik Prote cej ruh masovogo protestu ne mav kerivnictva planu diyi abo politichnoyi programi chim bulo shozhe na ruh ikko ikki periodu sogunata V 1930 i rr v tradicijnih dlya burakuminiv virobnictv vidbulis zmini v pershu chergu rizko skorotilos shkiryane virobnictvo Tak v period z 1928 po 1931 rik zagalnij ob yem shkiryanogo virobnictva vpav z 53 6 mln do 18 4 mln pri comu skorochennya ce vidbulos za rahunok zniknennya malih ta serednih pidpriyemstv de v osnovnomu j pracyuvali burakumini Okrim cogo pri zbilshenni bezrobittya pid skorochennya popadali v pershu chergu same robochi burakumini Kriza torknulas takozh i burakuminiv zemlevlasnikiv v 30 i rr lishe 11 burakuminiv volodili vlasnimi shmatkami zemli dlya zvichajnih yaponciv cej procent stanoviv 31 napivorendatorami buli 37 burakuminiv 43 zvichajnih yaponciv a povnistyu bezzemelnimi 52 26 zvichajnih yaponciv V takih umovah pidtrimka burakuminiv gromadskistyu Sujhejsya bula osoblivo vazhliva j jmovirno bula prioritetnim napryamkom diyalnosti Podibna situaciya trivala j v poselennyah buraku ta pislya krizi Tak bezrobittya v peredvoyenni roki zalishalas na rivni 36 a zajnyati burakumini pracyuvali po bilshij chastini v malih ta serednih pidpriyemstv kushovih virobnictv Pislya porazki v Drugij svitovij vijni Yaponiya piddavalas okupaciyi soyuznih sil Shtab ob yednanih vijsk brav uchast v virisheni problem poselen buraku pro sho svidchit vklyuchennya v pershopochatkovij proekt novoyi konstituciyi Yaponiyi statti pro zaboronu diskriminaciyi porodzhenoyu tim sho Yaponiya ye krayinoyu nashadkom derzhavi z kastovoyu sistemoyu Yaponske zh pravlinnya pereshkodzhalo vklyuchennyu ciyeyi statti v konstituciyu 19 sichnya 1946 roku v Kioto buv utvorenij nacionalnij komitet po zvilnennyu burakuminiv buraku kajho dzenkou iinkaj yap Na pershomu z yizdi ciyeyi organizaciyi bula prijnyata deklaraciya ta programa dij sho vklyuchaye neupovilnenu likvidaciyu sistemi aristokratichnogo pravlinnya palati lordiv ta tayemnogo kabinetu a takozh inshih feodalnih sistem osoblivih prav Cya organizaciya bula stvorena pri aktivnij uchasti chleniv gromadskosti Sujhejsya Macumoto Dziitiro ta Kitahara Tajsaku ta chleniv dovoyennogo ruhu za vstanovlennya garmoniyi Stvorennya gromadskosti bulo pidtrimano socialistichnoyu partiyeyu KPYa ta partiyeyu Dziyu to Pislya prijnyattya novoyi konstituciyi ta formuvannya novogo pravlinnya v poselennyah buraku ta v polozhenni burakuminiv ne vidbulos yakihos vidimih zmin Traplyalis vipadki diskriminaciyi umovi zhittya ta umovi praci zalishalis takimi zh yak i do vijni Na sogodnishnij chas v Yaponiyi zdijsnyuyetsya diskriminaciya burakuminiv v osviti pri pracevlashtuvanni ta v shlyubnih vidnosinah Bilshist yaponciv dokladayut bagato zusil ta koshtiv porushuyut zakoni dlya togo abi z yasuvati chi ye yakas konkretna lyudina burakuminom chi ni V listopadi 1975 roci vpershe stalo vidomo pro vikoristannya kilkoma velikimi kompaniyami spiskiv poselen buraku yap 部落地名総鑑 timej so kan Do teperishnogo momentu vidomo pro isnuvannya she dev yati podibnih spiskiv 13 listopada 1980 roku ministerstvo yusticiyi Yaponiyi vipustilo zvit v kotromu jshlas mova pro isnuvannya spiskiv poselen buraku pid nastupnimi zagolovkami Sekretni dani personalu Zagalnij spisok rajoniv Buraku Potochna situaciya rajoniv dova v Yaponiyi Zvit pro specialne rozsliduvannya Doslidzhuvannya poshuku talanovitih lyudej dlya kompanij zahist kompanij Naukovo doslidnickij institut praci ta politichnih problem Peredbachayetsya sho osnovna chastina cih spiskiv bula skladena mizh 1970 ta 1975 rokah odrazu pislya prijnyattya zakonu pro osoblivi miri ta yak vvazhayut deyaki doslidniki pri stvorenni cih spiskiv vikoristovuvavsya uryadovij dokument 1935 roku analogichnogo zmistu Zmist spiskiv poselen buraku neodnoridnij prote v cilomu voni predstavlyayut soboyu knigi v kotrih na 200 storinkah predstavleni dani pro nazvi poselen kilkist rodin sho prozhivayut u nomu ta yih osnovne zanyattya Ci dani rozbiti po rajonah ta prefekturah Golovnimi pokupcyami cih spiskiv buli najbilshi kompaniyi Yaponiyi za danimi institutu vivchennya zvilnennya buraku sered cih kompanij buli taki yak Tojota Nissan Kubota ta bank Okrim spiskiv poselen buraku opisanih vishe dlya doslidzhennya osobistih danih pracivnikiv vikoristovuyutsya dani porodinnih perepisiv koseki yap Porodinni zapisi ce oficijni dokumenti v kotrih notarialno reyestruyutsya vidnoshennya socialnogo dilennya yaponskoyi gromadskosti V cih dokumentah fiksuyutsya dani pro lyudej sho skladayut yakus pevnu rodinnu grupu ta v hronologichnomu poryadku navodyatsya podiyi vazhlivi z tochki zoru sistemi socialnogo dilennya vid narodzhennya do smerti Ci porodinni zapisi spriyayut zmicnennyu diskriminaciyi poselen buraku ta ye odniyeyu z najvazhlivishoyu pereponoyu na shlyahu virishennya ciyeyi problemi Napriklad v porodinnij zapisi Dzinsin koseki yap kotru pochali stvoryuvati v 1872 roci 5 j rik Mejdzi buv uvedenij ryadok prizvishe a takozh buli vneseni punkti nashadok eta abo novij hejmin Za prichinoyu togo sho ci svidchennya buli vidkriti yih vikoristovuvali pri doslidzhuvanni osobistih danih pri prijomi na robotu Ministerstvo yusticiyi vvelo zaboronu na vikoristannya kopiyuvannya ta zberigannya tekstiv Dzinsin koseki lishe v 1968 roci pislya dovgoyi borotbi Ligi po zvilnennyu buraku Prote toj fakt sho v 1976 roci buli vvedeni bilsh zhorstoki obmezhennya po vikoristannyu knig porodinnih zapisiv govorit pro te sho zakon chasto porushuvavsya Popravki do zakonu vvodilis neodnorazovo prote do teperishnogo chasu advokati slidchi pracivniki sluzhb socialnogo zahistu ta predstavniki deyakih inshih vidomstv mayut dostup do cih materialiv v zv yazku z chim periodichno rozkrivayutsya vipadki nezakonnogo doslidzhennya ta peredachi danih dzinsin koseki Okrim vishe pererahovanih dzherel dlya doslidzhen osobistih danih mozhut buti vikoristani hramovi zapisi v kotrih takozh yak i v knigah porodinnih zapisiv koseki fiksuvalis vsi vazhlivi podiyi v zhitti okremogo chlena gromadi Tak yak meshkancyam poselen buraku bulo nakazano hoditi v okremi hrami yih identifikaciya ye dovoli prostoyu Zakonodavche vikoristannya danih hramovih dokumentiv ne obmezheno prote Liga zvilnennya buraku maye domovlenosti z golovami usih podibnih hramiv pro nerozpovsyudzhenist cih danih Inshim vazhlivim sposobom kotrij zastosovuyut pidpriyemstva abi uniknuti najmu urodzhenciv poselen buraku ye vikoristannya pri podachi zayav pro prijom na robotu osoblivih form v kotrih prisutni pitannya pro rodinu shukacha roboti ta posad chleniv rodini otrimanij osviti dohodi stanu zdorov ya krim cogo potribno detalno vkazati dohid rodini virospovidannya nazvi najblizhchih do mistu prozhivannya rajoniv Bilshist yaponciv pidtrimuyut taku praktiku vvazhayuchi sho v nashij krayini dlya kompanij praktikuyuchih tak nazvanu sistemu pozhittyevogo najmu neobhidno provoditi doslidzhenni shilnostej ta ideologij robochih svogo pidpriyemstva Prote v rezultati prijnyattya ryadu zakoniv v 1973 roci vvedeni unifikovani formi neobhidni dlya zapovnennya pri prijomi na robotu dlya vipusknikiv shkil v 1974 roci vvedeni yedini formi rezyume v 1975 roci obmezhenij dostup do knigam porodinnih zapisiv ta osobistim kartkah praktika vikoristannya podibnih form zayav sho mistyat pitannya osobistogo harakteru bula pripinena ta v zvernennya postupili standartni formi vstanovlenogo derzhavoyu zrazka Nezvazhayuchi na prijnyati zahodi z unifikaciyi dokumentiv potrebuyuchih pri vlashtuvanni na robotu pracedavci ne stali bilsh terpimi do shukachiv na sogodni diznatis potribnu informaciyu pro shukacha mozhna i pid chas spivbesidi specialni derzhavni administratori kontrolyuyut provedennya spivbesid abi najmachi ne zadavali pitan stosovno osobistoyi informaciyi odnak sam fakt vvedennya takoyi posadi na vsih pidpriyemstvah zi shtatom bilsh nizh 100 cholovik ta chiselni svidoctva pro styagnennya yaki nakladayutsya cimi administratorami govoryat pro chaste porushennya cih pravil abo pri nezakonnomu viyasnenni osobistih danih robitnikiv abo shukachiv Svoboda viboru profesij garantuyetsya statteyu 22 Konstituciyi Yaponiyi a statteyu 3 Osnovnogo zakonu pro pracyu garantuyetsya vidsutnist diskriminaciyi po statevim nacionalnim oznakam abo po socialnomu statusu Prote v suchasnij Yaponiyi dovoli chasto vidbuvayutsya incidenti pov yazani z diskriminaciyeyu yak na prijomi na robotu tak i na virobnictvi Bilshe togo v vipadku yaksho lyudina kotra ye urodzhencem poselennya buraku vse zh bula prijnyata na robotu vona mozhe buti piddanoyu znushannyami abo zh bojkotom zi storoni spivrobitnikiv a takozh mozhe buti zvilnenij V rezultati diskriminaciyi v pracevlashtuvanni ta osviti na sogodnishnij moment sistema praci v poselennyah buraku dovoli tradicijna nevelika kilkist lyudej zajnyatih na ofisnij sluzhbi abo v inshih vidah stabilnoyi dobre oplachuvanoyi praci velika kilkist lyudej zajnyatih na pidpriyemstvah ruchnoyi praci v malomu privatnomu biznesi Diskriminaciya zh konservuye cyu sistemu roblyachi nemozhlivim dlya bagatoh lyudej vidhid vid tradicijnih zanyat rodini abo svogo poselennya Diskriminaciya v osviti robit nemozhlivim dlya bagatoh burakuminiv otrimannya bazhanoyi profesiyi i navit potribnoyi osviti dlya vstupu v universitet Diskriminaciya v osviti tisno pov yazana z diskriminaciyeyu pri pracevlashtuvanni tak yak najbilsh chasto zustrichayetsya diskriminaciya po vzhe otrimanij osviti lyudinu ne berut na robotu tak yak u neyi nemaye potribnoyi kvalifikaciyi Osnovna zh problema burakuminiv ye v tomu sho bilshist z nih ne mayut shansu otrimati vishu a inodi i serednyu osvitu Sistema diskriminaciyi burakuminiv sklalas istorichno z pochatku periodu Mejdzi koli z yavilis pershi shkoli v shkolah dlya burakuminiv klasi skladalis z velikoyi kilkosti uchniv a v zvichajni shkoli yih ne vpuskali Diti z poselen buraku vidviduvali svoyi okremi shkoli azh do kincya Drugoyi svitovoyi vijni okrim togo pracyuvati v nih dovodilos v bilshij chastini burakuminam tomu sho lyudi zi zvichajnih poselen vidmovlyalis v nih vikladati Prote z vvedennyam programi rivnoyi osviti dova yap v 1965 r situaciya cilkom zminilas Vzagali osvita viyavilas tiyeyu sferoyu v kotrij najbilsh detalno bula propracovana programa integraciyi burakuminiv v yaponskij zagal tak yak bilshist vvazhayut same osvitu osnovoyu ekonomichnoyi vidstalosti rajoniv poselen burakuminiv Odnak nezvazhayuchi na vsi uspihi kotri uryad zmig dosyagnuti v rezultati rivnih zahodiv vipadki diskriminaciyi v tomu chisli anonimnoyi prodovzhuyut zustrichatis na vsih etapah otrimannya osviti Dityam burakuminam vse zh takozh vazhko otrimati osvitu vishoyi stupeni hocha ce i stalo mozhlivim Vipadki oprilyudnennya diskriminaciyi v shlyubnih vidnosinah zazvichaj pri namirah vstupiti v shlyub dovoli ridkisni Dovoli vazhko diznatis dijsne chislo faktiv diskriminaciyi ta po zrivnyannyu z problemami umovi zhittya umov praci stabilnistyu zhittya ta umovami navchannya virishennya ciyeyi problemi ye maksimalno skladnim Za chinnim yaponskim zakonodavstvom shlyub mozhe buti ukladenij pri spilnij zgodi storin Prote navit za nayavnimi svidchennyami mozhna z vpevnenistyu skazati sho yaksho shlyub mayetsya na uvazi shlyub burakumina ta lyudini zi zvichajnogo rajonu bude ukladenij nezvazhayuchi na protest batkiv rodichiv ta znajomih navit pislya jogo ukladennya storoni budut vidchuvati tisk otochuyuchih Za danimi doslidiv provedenih v Osaka v 2000 r bilya 20 zmishanih par burakumin ta vrodzhenec zvichajnogo rajonu piddavalis diskriminaciyi pri vstupi v shlyub Za danimi togo zh doslidzhennya bilya polovini shlyubiv tak i ne ukladalis buduchi rozirvanimi na stadiyi zaruchin v rezultati diskriminaciyi Fotografiya kotra ilyustruye diskriminacijnij incident 1986 roku koli listivki z nadpisami diskriminuyuchogo harakteru rozkleyuvalis navkolo budinku v kotromu meshkav urodzhenec poselennya buraku Inshi varianti diskriminacijnih dij u vidnoshenni do burakuminiv chastishe za vse anonimni Do nih varto vidnesti povidomlennya diskriminacijnogo harakteru kotri rozmishuyutsya v Interneti listi ta listivki nadpisi v gromadskih miscyah poryad z miscyami meshkannya buraku telefoni dzvinki Nepristojni napisi chasto roblyat v Za danimi Institutu prav lyudini v Osaka za 2002 rik 75 8 usih povidomlen ta materialiv diskriminacijnogo zmistu opublikovanih v Interneti mozhna vidnesti do oblasti diskriminaciyi burakuminiv Dlya podibnih dij chastishe vsogo vikoristovuyutsya vebsajt zareyestrovanij v inshij krayini abo prosto anonimni sajti dlya rozmishen podibnoyi informaciyi Chastishe vsogo rozmishuyutsya obrazlivi virazi ta vkazivki na miscya meshkannya buraku chastini spiskiv poselen pro kotrih govorilos vishe imena ta prizvisha burakuminiv na zagalnodostupnih sajtah mozhna pobachiti povidomlennya nastupnogo zmistu Ogolosit svidchennya pro miscya prozhivannya buraku ta korejciv De pracyuyut buraku Sho ya diznavsya pro B Navodyatsya prikladi nazvi misc meshkannya buraku dayutsya realni imena artistiv ta sportsmeniv pishetsya pro tih hto mozhlivo ye nashadkom buraku koli vidbuvayetsya yakij nebud incident Vidomim prikladom takih diskriminacijnih vislovlyuvan bulo obgovorennya na forumi sajtu 2channel podij lita 2001 koli lyudina uvirvalas v shkolu ta vbila 8 ditej na forumi stali pisati sho zhertvi ci buli burakuminami Ob yektom takih diskriminacijnih dij mozhe stati yak okrema lyudina tak i cila organizaciya Za danimi ministerstva yusticiyi kilkist takih dij zbilshilas z 17 zareyestrovanih vipadkiv v 1999 roci do 354 rozkritih vipadkiv v 2004 roci v 2003 roci zareyestrovano priblizno stilki zh V ostannij chas bilshe rozpovsyudzhennya otrimuyut sajti dostupni lishe za dopomogoyu mobilnogo telefonu Na forumah takih sajtiv postijno z yavlyayutsya povidomlennya diskriminacijnogo zmistu Skorish za vse takimi sajtami chastishe koristuyutsya shkolyari ta studenti Bilsh tradicijnij sposib prinizhennya burakuminiv polyagaye v rozsilci anonimnih listiv abo listivok diskriminacijnogo zmistu Z lyutogo po traven 2001 roku v viddileni Ligi zvilnennya buraku v mistah Hogo Niyigata ta Totigi buli vidpravleni podibni listi z vkazivkami imeni ta adresi vidpravnika v rezultati rozsliduvannya stalo vidomo sho yak adresa vidpravnika vkazuvalis imena ta adresi lyudej kotri takozh buli piddani diskriminaciyi Podibnij vipadok vidbuvsya takozh v Okayama v listopadi 2001 r U grudni 2001 r v rezultati sudovogo rishennya pokarannya vidbuv student universitetu v Tokio de vin vidpravlyav listi diskriminacijnogo zmistu studentci togo zh universitetu Z travnya 2003 r po listopad 2004 r v Tokio mav misce incident z anonimnoyu rozsilkoyu listivok Vsogo bulo vidpravleno bilya 400 povidomlen na 10 adres Bulo provedeno rozsliduvannya ta sudovij rozglyad v rezultati kotrogo vinuvatci otrimali pokarannya She odnim sposobom virazhennya znevagi naselennya do burakuminam ye napisi na stinah stovpcyah ta gromadskih miscyah Chastishe za vse voni nanosilis v miscyah mozhlivogo prozhivannya burakuminiv yaksho voni ne zhivut v poselennyah buraku na misci navchannya abo roboti V shkoli nepristojni napisi mozhut roztashovuvatis na stilcyah partah ta v rozdyagalnyah Vidomi takozh vipadki rozklejki napisiv diskriminacijnogo zmistu u budinkiv de meshkayut nashadki poselen buraku Tak v 1986 roci v Tokio protyagom misyacya kozhen den navkolo budinku de prozhivali burakumini rozkleyuvalis napisi nastupnogo zmistu chi ne smishno uyaviti sho meshkanci zrivnyalnih poselen ta ci hinini chudovi lyudi i podibne Z 1993 roku prodovzhuye nanositi grafiti diskriminacijnogo zmistu proti burakuminiv navkolo svogo budinku meshkanec Kisivada v Osaka ne pripinyayuchi svoyi diyi nezvazhayuchi na rekomendaciyi miscevoyi vladi Prinizlivim zhestom dlya eta ye pidnyattya uverh ruki z chotirma trohi zignutimi palcyami v znak togo sho eta ye nachebto chetveronogimi tobto tvarinami a ne lyudmi V serpni 1965 roku buv stvorenij parlamentska dopovid pro osnovni miri v cilyah virishennya socialnih ta ekonomichnih problem poselen buraku Vpershe v Yaponiyi oficijno bulo viznano isnuvannya diskriminaciyi u vidnoshenni do burakuminiv Diskriminaciya bula viznana osnovnoyu prichinoyu ekonomichnoyi vidstalosti regioniv rozselen burakuminiv nezadovolenih zhittyevimi umovami v nih V rezultati poyavi ciyeyi dopovidi na osnovi materialiv uryadovih komisij ta Ligi Zvilnennya buraku buv prijnyatij zakon pro osoblivi podiyi po zrivnyannyu Cej zakon buv vvedenij v diyu v 1969 roci ta buv napravlenij na likvidaciyu U rezultati diyalnosti Ligi Zvilnennya Buraku na osnovi materialiv uryadovih komitetiv z vivchennya problem poselen buraku v 1969 r buv prijnyatij zakon pro osoblivi podiyi po zrivnyannyu yap 同和対策事業特別措置法 do va tajsaku dzigo tokubecu so ti ho Spochatku strok privedennya jogo polozhen v zhittya rozrahovuvavsya na 10 rokiv Miscya prozhivannya burakuminiv v period Tokugava buli za bilshoyu chastinoyu izolovani vid poselen predstavnikiv inshih chastin gromadskosti Chasto voni znahodilis v miscyah nepridatnih dlya prozhivannya teritoriyah vzdovzh richok bolotyanih miscevostej girskih rajonah ta bilya Z vidannyam zakonu pro zvilnennya bilshist burakumini pokinuli miscya svogo prozhivannya pereyihavshi v mista prote v poselennya buraku peremistilis lyudi z bilsh nizkim dostatkom v poshukah garantovanoyi roboti ta vlilis v tradicijni dlya poselen vidi virobnictva V rezultati Poselennya buraku predstavlyali soboyu rajoni tisnoyi zabudovi slabo rozvinutoyi infrastrukturi takoyi yak vodopostachannya kanalizaciya dorogi Za danimi derzhavnih doslidzhen provedenih administraciyeyu prem yer ministra v 1970 h rr nezadovilnimi buli umovi prozhivannya 3 naselennya krayini v poselennyah zh buraku cej pokaznik stanoviv 31 8 Pislya prijnyattya pershih zakoniv 1969 roku zmin v polozhenni burakuminiv ne vidbulos v zv yazku z tim sho v zakoni buli pererahovani neobhidni Golovnij ofis Ligi Zvilnennya Buraku v Tokio Cya stattya ne mistit posilan na dzherela Vi mozhete dopomogti polipshiti cyu stattyu dodavshi posilannya na nadijni avtoritetni dzherela Material bez dzherel mozhe buti piddano sumnivu ta vilucheno lipen 2017