Дискримінант системи елементів поля — одна з важливих конструкцій в теорії розширень полів, що є особливо важливою для числових полів і відповідно має широке застосування у алгебричній теорії чисел.
Означення
Нехай скінченне розширення поля степеня . Відображення де , a — слід елемента є симетричною білінійною формою на полі , що розглядається як лінійний простір над . Дискримінант цієї білінійної форми щодо системи елементів з називається дискримінантом системи і позначається . Тобто, .
Зокрема, якщо зазначена система є базисом над , то її дискримінант називається дискримінантом базиса над .
Наведені означення можуть бути перенесені також на випадок довільної скінченновимірної асоціативної алгебри над полем на випадок кілець і модулів над ними.
Поля алгебричних чисел
Нехай — поле раціональних чисел, — поле алгебричних чисел і — деяка ґратка рангу . Тоді для будь-яких двох базисів ґратки значення дискримінанта є однаковими і це загальне значення дискримінант називається дискримінантом ґратки .
Якщо є кільцем цілих чисел поля , то дискримінант ґратки називається просто дискримінантом поля і позначається . Число , є важливою характеристикою поля .
Зазначене означення дискримінанта ґратки в полі алгебричних чисел може бути узагальнене на випадок, коли — поле часток дедекіндового кільця , a — скінченне сепарабельне розширення поля степеня . Нехай — ціле замикання кільця в і — довільний дробовий ідеал кільця . Тоді дискримінантом ідеалу називається -модуль , породжений всіма дискримінантами виду , де пробігає усі базиси поля над , що належать . буде дробовим ідеалом кільця . У випадку для також використовуються позначення і . У цьому випадку є ідеалом кільця .
Зокрема якщо — кільце головних ідеалів і , то є вільним модулем над розмірності і є головним ідеалом, породженим дискримінантом довільного базиса над . Кожен такий базис є також базисом розширення і два такі дискримінанти відрізняються добутком на оборотний елемент, тобто породжують однаковий ідеал. Зокрема це справедливо для і . У випадку коли не є кільцем головних ідеалів, може не бути вільним модулем і може не бути головним ідеалом.
Властивості
- Дискримінанти двох базисів відрізняються множником, що є квадратом деякого ненульового елемента поля .
- Дійсно якщо і — два такі базиси і — матриця переходу між ними, то, . Тому з властивостей визначника випливає, що .
- Дискримінант будь-якого базису над не дорівнює нулю тоді і тільки тоді, коли розширення є сепарабельним.
- Якщо — многочлен степеня , що є мінімальним многочленом елемента із сепарабельного розширення , то збігається із стандартним дискримінантом многочлена .
- У разі сепарабельного розширення дискримінант базиса може бути обчислений за формулою
де — усі різні вкладення у фіксоване алгебричне замикання поля , що залишають нерухомими елементи .
Дискримінанти числового поля
- Теорема Бриля: Знак дискримінанта числового поля є рівним де є кількістю спряжених пар вкладень у поле комплексних чисел.
- Просте число розгалужується у якщо і тільки якщо ділить .
- Теорема Штікельбергера:
- Обмеження Мінковського: Нехай — степінь розширення і — кількість спряжених пар вкладень у поле комплексних чисел. Тоді
- Теорема Мінковського: Якщо не є рівним , то .
- Теорема Ерміта — Мінковського:Нехай — додатне ціле число. Тоді існує лише скінченна кількість (з точністю до ізоморфізму) алгебричних числових полів для яких .
- Якщо — кількість дійсних і спряжених пар комплексних вкладень. Тоді
- де — , — порядок групи класів ідеалів, — регулятор поля і — кількість коренів з одиниці в полі .
Дискримінанти дробових ідеалів і скінченних розширень кілець Дедекінда
Тут всюди — кільце дедекінда з полем часток , — скінченне сепарабельне розширення поля степеня , — ціле замикання кільця в і — довільний дробовий ідеал кільця .
- є дробовим ідеалом кільця і має місце рівність , де — норма ідеалу .
- Дискримінант збігається з нормою диферента кільця над .
- Якщо — мультиплікативна підмножина то , де у нижньому індексі позначає локалізацію по мультиплікативній системі.
Приклади
- Квадратичні поля: нехай вільне від квадратів ціле число. Тоді дискримінант поля є рівним
- Кругові поля: нехай — ціле число і — n-не кругове поле. Дискримінант цього поля є рівним
- де — функція Ейлера і добуток береться по всіх простих числах, що ділять .
Див. також
Література
- Боревич З. И., Шафаревич И. Р. Теория чисел. — М. : Наука, 1972. — 510 с.
- Зарисский О., Коммутативная алгебра. — Москва : , 1963. — Т. 1. — 373 с.(рос.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Diskriminant sistemi elementiv polya odna z vazhlivih konstrukcij v teoriyi rozshiren poliv sho ye osoblivo vazhlivoyu dlya chislovih poliv i vidpovidno maye shiroke zastosuvannya u algebrichnij teoriyi chisel OznachennyaNehaj K displaystyle K skinchenne rozshirennya polya k displaystyle k stepenya n displaystyle n Vidobrazhennya K K k x y Tr x y displaystyle K times K to k x y to operatorname Tr x y de x y K displaystyle x y in K a Tr displaystyle operatorname Tr slid elementa ye simetrichnoyu bilinijnoyu formoyu na poli K displaystyle K sho rozglyadayetsya yak linijnij prostir nad k displaystyle k Diskriminant ciyeyi bilinijnoyi formi shodo sistemi elementiv w 1 w m displaystyle w 1 w m z K displaystyle K nazivayetsya diskriminantom sistemi w 1 w m displaystyle w 1 w m i poznachayetsya D w 1 w m displaystyle D w 1 w m Tobto D w 1 w 2 w m det T r w i w j displaystyle D w 1 w 2 dots w m det left mathrm Tr w i cdot w j right Zokrema yaksho zaznachena sistema ye bazisom K displaystyle K nad k displaystyle k to yiyi diskriminant nazivayetsya diskriminantom bazisa K displaystyle K nad k displaystyle k Navedeni oznachennya mozhut buti pereneseni takozh na vipadok dovilnoyi skinchennovimirnoyi asociativnoyi algebri nad polem na vipadok kilec i moduliv nad nimi Polya algebrichnih chisel Nehaj k Q displaystyle k mathbb Q pole racionalnih chisel K displaystyle K pole algebrichnih chisel i M displaystyle M deyaka gratka rangu n displaystyle n Todi dlya bud yakih dvoh bazisiv gratki M displaystyle M znachennya diskriminanta ye odnakovimi i ce zagalne znachennya diskriminant nazivayetsya diskriminantom gratki M displaystyle M Yaksho M displaystyle M ye kilcem cilih chisel polya K displaystyle K to diskriminant gratki M displaystyle M nazivayetsya prosto diskriminantom polya K displaystyle K i poznachayetsya D K displaystyle D K Chislo D K displaystyle D K ye vazhlivoyu harakteristikoyu polya K displaystyle K Zaznachene oznachennya diskriminanta gratki v poli algebrichnih chisel mozhe buti uzagalnene na vipadok koli k displaystyle k pole chastok dedekindovogo kilcya A displaystyle A a K displaystyle K skinchenne separabelne rozshirennya polya k displaystyle k stepenya n displaystyle n Nehaj B displaystyle B cile zamikannya kilcya A displaystyle A v K displaystyle K i b displaystyle mathfrak b dovilnij drobovij ideal kilcya B displaystyle B Todi diskriminantom idealu b displaystyle mathfrak b nazivayetsya A displaystyle A modul D b displaystyle D mathfrak b porodzhenij vsima diskriminantami vidu D w 1 w n displaystyle D w 1 w n de w 1 w n displaystyle w 1 w n probigaye usi bazisi polya K displaystyle K nad k displaystyle k sho nalezhat b displaystyle mathfrak b D b displaystyle D mathfrak b bude drobovim idealom kilcya A displaystyle A U vipadku b B displaystyle mathfrak b B dlya D B displaystyle D B takozh vikoristovuyutsya poznachennya D K k displaystyle D K k i D B A displaystyle D B A U comu vipadku D B displaystyle D B ye idealom kilcya A displaystyle A Zokrema yaksho A displaystyle A kilce golovnih idealiv i b B displaystyle mathfrak b B to B displaystyle B ye vilnim modulem nad A displaystyle A rozmirnosti n displaystyle n i D B displaystyle D B ye golovnim idealom porodzhenim diskriminantom dovilnogo bazisa B displaystyle B nad A displaystyle A Kozhen takij bazis ye takozh bazisom rozshirennya K k displaystyle K k i dva taki diskriminanti vidriznyayutsya dobutkom na oborotnij element tobto porodzhuyut odnakovij ideal Zokrema ce spravedlivo dlya k Q displaystyle k mathbb Q i A Z displaystyle A mathbb Z U vipadku koli A displaystyle A ne ye kilcem golovnih idealiv B displaystyle B mozhe ne buti vilnim modulem i D B displaystyle D B mozhe ne buti golovnim idealom VlastivostiDiskriminanti dvoh bazisiv vidriznyayutsya mnozhnikom sho ye kvadratom deyakogo nenulovogo elementa polya k displaystyle k Dijsno yaksho w 1 w n displaystyle w 1 w n i z 1 z n displaystyle z 1 z n dva taki bazisi i A i j displaystyle A ij matricya perehodu mizh nimi to T r w i w j A T r z i z j A T displaystyle left mathrm Tr w i cdot w j right A left mathrm Tr z i cdot z j right A T Tomu z vlastivostej viznachnika viplivaye sho D w 1 w n det A 2 D z 1 z n displaystyle D w 1 w n det A 2 D z 1 z n dd Diskriminant bud yakogo bazisuK displaystyle K nad k displaystyle k ne dorivnyuye nulyu todi i tilki todi koli rozshirennya K k displaystyle K k ye separabelnim Yaksho f x t displaystyle f x t mnogochlen stepenya m displaystyle m sho ye minimalnim mnogochlenom elementa x displaystyle x iz separabelnogo rozshirennya K k displaystyle K k to D 1 x x 2 x m displaystyle D 1 x x 2 x m zbigayetsya iz standartnim diskriminantom mnogochlena f x t displaystyle f x t U razi separabelnogo rozshirennya K k displaystyle K k diskriminant bazisa w 1 w n displaystyle w 1 w n mozhe buti obchislenij za formuloyu D w 1 w n det s 1 w 1 s 1 w 2 s 1 w n s 2 w 1 s n w 1 s n w n 2 displaystyle Delta w 1 w n left operatorname det left begin array cccc sigma 1 w 1 amp sigma 1 w 2 amp cdots amp sigma 1 w n sigma 2 w 1 amp ddots amp amp vdots vdots amp amp ddots amp vdots sigma n w 1 amp cdots amp cdots amp sigma n w n end array right right 2 de s 1 s n displaystyle sigma 1 sigma n usi rizni vkladennya K displaystyle K u fiksovane algebrichne zamikannya polya k displaystyle k sho zalishayut neruhomimi elementi k displaystyle k Diskriminanti chislovogo polya Teorema Brilya Znak diskriminanta chislovogo polya ye rivnim 1 r 2 displaystyle 1 r 2 de r 2 displaystyle r 2 ye kilkistyu spryazhenih par vkladen K displaystyle K u pole kompleksnih chisel Proste chislo p displaystyle p rozgaluzhuyetsya u K displaystyle K yaksho i tilki yaksho p displaystyle p dilit D K displaystyle D K Teorema Shtikelbergera D K 0 or 1 mod 4 displaystyle Delta K equiv 0 text or 1 pmod 4 dd Obmezhennya Minkovskogo Nehaj n displaystyle n stepin rozshirennya K Q displaystyle K mathbb Q i r 2 displaystyle r 2 kilkist spryazhenih par vkladen K displaystyle K u pole kompleksnih chisel Todi D K 1 2 n n n p 4 r 2 n n n p 4 n 2 displaystyle Delta K 1 2 geq frac n n n left frac pi 4 right r 2 geq frac n n n left frac pi 4 right n 2 dd Teorema Minkovskogo Yaksho K displaystyle K ne ye rivnim Q displaystyle mathbb Q to D K gt 1 displaystyle D K gt 1 Teorema Ermita Minkovskogo Nehaj N displaystyle N dodatne cile chislo Todi isnuye lishe skinchenna kilkist z tochnistyu do izomorfizmu algebrichnih chislovih poliv K displaystyle K dlya yakih D K N displaystyle D K leqslant N Yaksho r 1 r 2 displaystyle r 1 r 2 kilkist dijsnih i spryazhenih par kompleksnih vkladen Todi lim q 1 q 1 z k q 2 r 1 r 2 p r 2 R m D K h displaystyle lim q to 1 q 1 zeta k q frac 2 r 1 r 2 pi r 2 R m sqrt D K h dd de z k q displaystyle zeta k q h displaystyle h poryadok grupi klasiv idealiv R displaystyle R regulyator polya K displaystyle K i m displaystyle m kilkist koreniv z odinici v poli K displaystyle K Diskriminanti drobovih idealiv i skinchennih rozshiren kilec Dedekinda Tut vsyudi A displaystyle A kilce dedekinda z polem chastok k displaystyle k K displaystyle K skinchenne separabelne rozshirennya polya k displaystyle k stepenya n displaystyle n B displaystyle B cile zamikannya kilcya A displaystyle A v K displaystyle K i b displaystyle mathfrak b dovilnij drobovij ideal kilcya B displaystyle B D b displaystyle D mathfrak b ye drobovim idealom kilcya A displaystyle A i maye misce rivnist D b N b 2 D B displaystyle D mathfrak b N mathfrak b 2D B de N b displaystyle N mathfrak b norma idealu b displaystyle mathfrak b Diskriminant D B displaystyle D B zbigayetsya z normoyu diferenta kilcya B displaystyle B nad A displaystyle A Yaksho S A displaystyle S subset A multiplikativna pidmnozhina to D B S A S D B A S displaystyle D B S A S D B A S de S displaystyle S u nizhnomu indeksi poznachaye lokalizaciyu po multiplikativnij sistemi PrikladiKvadratichni polya nehaj d displaystyle d vilne vid kvadrativ cile chislo Todi diskriminant polya K Q d displaystyle K mathbf Q sqrt d ye rivnim D K d d 1 mod 4 4 d d 2 3 mod 4 displaystyle D K left begin array ll d amp d equiv 1 pmod 4 4d amp d equiv 2 3 pmod 4 end array right dd Krugovi polya nehaj n gt 2 displaystyle n gt 2 cile chislo i K n Q z n displaystyle K n mathbb Q zeta n n ne krugove pole Diskriminant cogo polya ye rivnim D K n 1 f n 2 n f n p n p f n p 1 displaystyle D K n 1 varphi n 2 frac n varphi n displaystyle prod p n p varphi n p 1 dd de f n displaystyle varphi n funkciya Ejlera i dobutok beretsya po vsih prostih chislah sho dilyat n displaystyle n Div takozhViznachnik Diskriminant Slid teoriya poliv LiteraturaBorevich Z I Shafarevich I R Teoriya chisel M Nauka 1972 510 s Zarisskij O Kommutativnaya algebra Moskva 1963 T 1 373 s ros