Жамби́льська о́бласть (колишня Джамбульська область; каз. Жамбыл облысы, рос. Жамбылская область) — адміністративна одиниця Казахстану, адміністративний центр — місто Тараз (колишній Джамбул, Жамбил).
Жамбильська область | |||
---|---|---|---|
каз. Жамбыл облысы | |||
| |||
Країна: Казахстан | |||
Основні дані | |||
Утворена: | 14 жовтня 1939 року | ||
Населення (2021): | 1199259 осіб | ||
Площа: | 144275 км² | ||
Густота населення: | 8,31 осіб/км² | ||
Телефонний код: | 7-726 | ||
Поштові індекси: | 080000 | ||
Населені пункти та округи | |||
Адміністративний центр: | місто Тараз | ||
Кількість районів: | 10 | ||
Кількість сільських округів: | 149 | ||
Кількість : | 4 | ||
Міських населених пунктів: | 4 | ||
Сільських населених пунктів: | 371 | ||
Влада | |||
Вебсторінка: | http://www.zhambyl.kz/ | ||
Голова області: | Бозимбаєв Канат Алдабергенули |
Розташована область на півдні Казахстану. На півдні має державний кордон з Киргизстаном. Площа області становить 144,3 тис. км².
Історія
Утворена 14 жовтня 1939 року із частини Південно-Казахстанської області. З 4 травня 1993 року стару назву Джамбульська область змінено на сучасну. Область названа на честь міста Джамбул (сучасний Тараз), яке в свою чергу було назване на честь казахського поета Джамбула Джабаєва (Жамбил Жабаєв). Хоча місто Джамбул і перейменували на Тараз, назву області залишили.
2 вересня 2019 року до складу області була включена територія площею 10,92 км² зі складу Алматинської області.
Адміністративний поділ
Область поділена на 10 районів та 1 міську адміністрацію:
№ | Район | Площа, км² | Населення, осіб (1989) | Населення, осіб (1999) | Населення, осіб (2009) | Населення, осіб (2021) | Центр | К-ть АО | К-ть НП |
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
1 | Байзацький район | 4500 | 64417 | 69495 | 83931 | 102864 | Сарикемер | 18 | 43 |
2 | Жамбильський район | 4300 | 61234 | 65441 | 73313 | 86564 | Асса | 17 | 42 |
3 | Жуалинський район | 4200 | 46011 | 47427 | 50391 | 54072 | імені Бауиржана Момишули | 14 | 49 |
4 | Кордайський район | 8983,92 | 109604 | 104652 | 124684 | 156270 | Кордай | 19 | 41 |
5 | Меркенський район | 7100 | 75622 | 73698 | 76753 | 87864 | Мерке | 14 | 45 |
6 | Мойинкумський район | 50400 | 46307 | 34316 | 31130 | 28752 | Мойинкум | 16 | 24 |
7 | Сарисуський район | 31300 | 81192 | 48594 | 41105 | 43538 | Жанатас | 10 | 25 |
8 | Таласький район | 12200 | 76468 | 53451 | 50537 | 48453 | Каратау | 14 | 24 |
9 | Турара Рискулова район | 10500 | 65388 | 61454 | 63691 | 67216 | Кулан | 15 | 42 |
10 | Шуський район | 12030,30 | 102075 | 95380 | 94669 | 105298 | Толе-бі | 19 | 35 |
11 | Таразька м.а. | - | 310679 | 335154 | 331925 | 418368 | Тараз | - | 1 |
Найбільші населені пункти
Населені пункти з чисельністю населення понад 10000 осіб:
№ | Населений пункт | Населення, осіб (1989) | Населення, осіб (1999) | Населення, осіб (2009) | Населення, осіб (2021) |
---|---|---|---|---|---|
1 | Тараз | 306715 | 330125 | 320634 | 418368 |
2 | Шу | 37395 | 34999 | 36531 | 44814 |
3 | Кордай | 23345 | 24854 | 27443 | 38012 |
4 | Сарикемер | 14743 | 15563 | 24314 | 32043 |
5 | Каратау | 41825 | 28281 | 26639 | 28045 |
6 | Жанатас | 53401 | 25927 | 20731 | 25018 |
7 | Толе-бі | 16348 | 17860 | 19000 | 19771 |
8 | Сортобе | 8400 | 10758 | 14646 | 19458 |
9 | Кулан | 13261 | 12294 | 15380 | 18572 |
10 | Масанчі | 7398 | 8926 | 13606 | 17631 |
11 | Мерке | 16726 | 12882 | 13467 | 17133 |
12 | імені Бауиржана Момишули | 10664 | 11687 | 12491 | 15284 |
13 | Асса | 8189 | 7868 | 8640 | 12892 |
14 | Саримолдаєва | 4363 | 8241 | 8422 | 11556 |
15 | Лугове | 10449 | 9876 | 10242 | 10872 |
Населення
Населення — 1199259 осіб (2021; 1022129 у 2009, 989062 у 1999, 1038997 у 1989).
Національний склад
Населення Жамбильської області — поліетнічне. Станом на 1 січня 2010 року значну частину населення області становили казахи — 69,2 %, інші — 30,8 %:
- казахи — 722627 осіб (69,23 %)
- росіяни — 141829 осіб (13,59 %)
- дунгани — 42404 особи (4,06 %)
- турки — 29354 особи (2,81 %)
- узбеки — 24986 осіб (2,39 %)
- курди — 13220 осіб (1,27 %)
- корейці — 12452 особи (1,19 %)
- азербайджанці — 12185 осіб (1,17 %)
- татари — 10651 особа (1,02 %)
- киргизи — 7752 особи (0,74 %)
- німці — 6695 осіб (0,64 %)
- українці — 3888 осіб (0,37 %)
- уйгури — 2783 особи (0,27 %)
- чеченці — 2548 осіб (0,24 %)
- греки — 1637 осіб (0,16 %)
- білоруси — 870 осіб (0,08 %)
- інші народи — 7962 особи (0,76 %)
Динаміка чисельності
Роки | 2003 | 2004 | 2005 | 2006 | 2007 | 2008 |
---|---|---|---|---|---|---|
Населення | 980 072 | ▲985 552 | ▲992 089 | ▲1 001 094 | ▲1 009 210 | ▲1 018 845 |
Роки | 2009 | 2010 | 2011 | 2012 | 2013 | 2014 |
Населення | ▲1 020 791 | ▲1 034 624 | ▲1 046 497 | ▲1 055 976 | ▲1 070 239 | ▲1 199 259 |
Господарство
Область промислово-аграрна. Частка промисловості у складі валового продукту області становить 23,8 %, на сільське господарство припадає 20,2 %.
Область багата на корисні копалини. Тут зосереджено 71,9 % балансових запасів фосфоритів республіки, 68 % плавикового шпату, 8,8 % золота, 3 % міді та 0,7 % урану. Область багата кольоровими металами, баритом, вугіллям, облицювальним і технічним камінням, будівельними матеріалами. У межах розвідано декілька родовищ природного газу. Запаси харчової і технічної солі становлять 10 млн тонн.
Природа
Флора і фауна області дуже різноманітна. Рослинний світ області налічує більш ніж 3 тис. видів. Загальна площа мисливських угідь становить 13,9 тис. га, в яких мешкає понад 40 видів тварин.
Рибогосподарський фонд, що займає площу 27,8 тис. га, складається з 81 водоймища, з яких 59 водоймищ придатні до рибогосподарської діяльності. З великих водосховищ варто зазначити і . Найпоширенішими промисловими видами риб є товстолоб, білий амур, короп звичайний, судак звичайний, лящ звичайний, краль та вобла.
На території області функціонують 3 заповідники:
- Державний природний заповідник «Урочище — комплексний заповідник, займає площу 17,5 тис. га, де можна зустріти більш ніж 50 видів особливо рідкісних деревинно-чагарникових і трав'янистих рослин, занесених до Червоної книги, а з тварин — архара, індійського їжатця, райську мухоловку;
- Державний природний заповідник «Урочище — ботанічний заповідник, загальною площею 3,07 тис. га, розташований на західних відрогах Заілійського Алатау. Плодові насадження яблунь, вишень, аличі, винограду змінюються ділянками кленового лісу, білої акації, шовковиці, волоського горіха;
- — зоологічний заказник, загальною площею 1 млн га, розташований по правому березі річки Шу. У рослинному покриві переважають ковила, типчак, , рідкісні ефемери, , зарості чагарникових верб. Тваринний світ представлений архарами, куланами, гераньами, сарнами азійськими, кабанами, зайцями.
Примітки
- Чисельність населення Республіки Казахстан згідно з даними Перепису населення 2021 року (казах.)(рос.)
- Постановление Правительства Республики Казахстан от 2 сентября 2019 года № 648. «Об изменении границ Алматинской и Жамбылской областей» [Архівовано 5 вересня 2019 у Wayback Machine.] - Информационно-правовая система нормативных правовых актов Республики Казахстан (рос.)
- Чисельність населення на початок року, регіони Республіки Казахстан, 2003—2012. Архів оригіналу за 30 січня 2014. Процитовано 6 лютого 2013.
- Чисельність населення Республіки Казахстан по областях на 1 січня 2013 року[недоступне посилання з травня 2019] (казах.), (рос.)
Посилання
- Офіційний сайт акимату Жамбилської області [Архівовано 7 вересня 2008 у Wayback Machine.] (казах.), (рос.)
- Агентство Республіки Казахстан по статистиці. Населення [Архівовано 18 вересня 2012 у Wayback Machine.] (казах.), (рос.), (англ.)
- Карта області на Рубриконі [Архівовано 24 травня 2009 у Wayback Machine.]
- Погода у Жамбилській області. Казахстан [Архівовано 18 грудня 2012 у Wayback Machine.]
- Казахстан. Жамбилська область [Архівовано 14 вересня 2012 у Wayback Machine.] (рос.)
Улитауська область | Карагандинська область | |||
Туркестанська область | Пн | Алматинська область | ||
Зх Жамбильська область Сх | ||||
Пд | ||||
Таласька область, Киргизстан | Чуйська область, Киргизстан |
Це незавершена стаття з географії Казахстану. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Zhambi lska o blast kolishnya Dzhambulska oblast kaz Zhambyl oblysy ros Zhambylskaya oblast administrativna odinicya Kazahstanu administrativnij centr misto Taraz kolishnij Dzhambul Zhambil Zhambilska oblast kaz Zhambyl oblysy Gerb Zhambilskoyi oblasti Krayina Kazahstan Osnovni dani Utvorena 14 zhovtnya 1939 roku Naselennya 2021 1 1199259 osib Plosha 144275 km Gustota naselennya 8 31 osib km Telefonnij kod 7 726 Poshtovi indeksi 080000 Naseleni punkti ta okrugi Administrativnij centr misto Taraz Kilkist rajoniv 10 Kilkist silskih okrugiv 149 Kilkist miskih administracij 4 Miskih naselenih punktiv 4 Silskih naselenih punktiv 371 Vlada Vebstorinka http www zhambyl kz Golova oblasti Bozimbayev Kanat Aldabergenuli Roztashovana oblast na pivdni Kazahstanu Na pivdni maye derzhavnij kordon z Kirgizstanom Plosha oblasti stanovit 144 3 tis km Zmist 1 Istoriya 2 Administrativnij podil 3 Najbilshi naseleni punkti 4 Naselennya 4 1 Nacionalnij sklad 4 2 Dinamika chiselnosti 5 Gospodarstvo 6 Priroda 7 Primitki 8 PosilannyaIstoriyared Utvorena 14 zhovtnya 1939 roku iz chastini Pivdenno Kazahstanskoyi oblasti Z 4 travnya 1993 roku staru nazvu Dzhambulska oblast zmineno na suchasnu Oblast nazvana na chest mista Dzhambul suchasnij Taraz yake v svoyu chergu bulo nazvane na chest kazahskogo poeta Dzhambula Dzhabayeva Zhambil Zhabayev Hocha misto Dzhambul i perejmenuvali na Taraz nazvu oblasti zalishili 2 veresnya 2019 roku do skladu oblasti bula vklyuchena teritoriya plosheyu 10 92 km zi skladu Almatinskoyi oblasti 2 Administrativnij podilred Oblast podilena na 10 rajoniv ta 1 misku administraciyu Rajon Plosha km Naselennya osib 1989 Naselennya osib 1999 Naselennya osib 2009 Naselennya osib 2021 Centr K t AO K t NP 1 Bajzackij rajon 4500 64417 69495 83931 102864 Sarikemer 18 43 2 Zhambilskij rajon 4300 61234 65441 73313 86564 Assa 17 42 3 Zhualinskij rajon 4200 46011 47427 50391 54072 imeni Bauirzhana Momishuli 14 49 4 Kordajskij rajon 8983 92 109604 104652 124684 156270 Kordaj 19 41 5 Merkenskij rajon 7100 75622 73698 76753 87864 Merke 14 45 6 Mojinkumskij rajon 50400 46307 34316 31130 28752 Mojinkum 16 24 7 Sarisuskij rajon 31300 81192 48594 41105 43538 Zhanatas 10 25 8 Talaskij rajon 12200 76468 53451 50537 48453 Karatau 14 24 9 Turara Riskulova rajon 10500 65388 61454 63691 67216 Kulan 15 42 10 Shuskij rajon 12030 30 102075 95380 94669 105298 Tole bi 19 35 11 Tarazka m a 310679 335154 331925 418368 Taraz 1Najbilshi naseleni punktired Naseleni punkti z chiselnistyu naselennya ponad 10000 osib Naselenij punkt Naselennya osib 1989 Naselennya osib 1999 Naselennya osib 2009 Naselennya osib 2021 1 Taraz 306715 330125 320634 418368 2 Shu 37395 34999 36531 44814 3 Kordaj 23345 24854 27443 38012 4 Sarikemer 14743 15563 24314 32043 5 Karatau 41825 28281 26639 28045 6 Zhanatas 53401 25927 20731 25018 7 Tole bi 16348 17860 19000 19771 8 Sortobe 8400 10758 14646 19458 9 Kulan 13261 12294 15380 18572 10 Masanchi 7398 8926 13606 17631 11 Merke 16726 12882 13467 17133 12 imeni Bauirzhana Momishuli 10664 11687 12491 15284 13 Assa 8189 7868 8640 12892 14 Sarimoldayeva 4363 8241 8422 11556 15 Lugove 10449 9876 10242 10872Naselennyared Naselennya 1199259 osib 2021 1022129 u 2009 989062 u 1999 1038997 u 1989 Nacionalnij skladred Naselennya Zhambilskoyi oblasti polietnichne Stanom na 1 sichnya 2010 roku znachnu chastinu naselennya oblasti stanovili kazahi 69 2 inshi 30 8 kazahi 722627 osib 69 23 rosiyani 141829 osib 13 59 dungani 42404 osobi 4 06 turki 29354 osobi 2 81 uzbeki 24986 osib 2 39 kurdi 13220 osib 1 27 korejci 12452 osobi 1 19 azerbajdzhanci 12185 osib 1 17 tatari 10651 osoba 1 02 kirgizi 7752 osobi 0 74 nimci 6695 osib 0 64 ukrayinci 3888 osib 0 37 ujguri 2783 osobi 0 27 chechenci 2548 osib 0 24 greki 1637 osib 0 16 bilorusi 870 osib 0 08 inshi narodi 7962 osobi 0 76 Dinamika chiselnostired Zmina kilkosti zhiteliv 3 4 Roki 2003 2004 2005 2006 2007 2008 Naselennya 980 072 985 552 992 089 1 001 094 1 009 210 1 018 845 Roki 2009 2010 2011 2012 2013 2014 Naselennya 1 020 791 1 034 624 1 046 497 1 055 976 1 070 239 1 199 259Gospodarstvored Oblast promislovo agrarna Chastka promislovosti u skladi valovogo produktu oblasti stanovit 23 8 na silske gospodarstvo pripadaye 20 2 Oblast bagata na korisni kopalini Tut zoseredzheno 71 9 balansovih zapasiv fosforitiv respubliki 68 plavikovogo shpatu 8 8 zolota 3 midi ta 0 7 uranu Oblast bagata kolorovimi metalami baritom vugillyam oblicyuvalnim i tehnichnim kaminnyam budivelnimi materialami U mezhah Shu Sarisuskoyi zapadini rozvidano dekilka rodovish prirodnogo gazu Zapasi harchovoyi i tehnichnoyi soli stanovlyat 10 mln tonn Prirodared nbsp U stepu na pivnich vid mista Shu Flora i fauna oblasti duzhe riznomanitna Roslinnij svit oblasti nalichuye bilsh nizh 3 tis vidiv Zagalna plosha mislivskih ugid stanovit 13 9 tis ga v yakih meshkaye ponad 40 vidiv tvarin Ribogospodarskij fond sho zajmaye ploshu 27 8 tis ga skladayetsya z 81 vodojmisha z yakih 59 vodojmish pridatni do ribogospodarskoyi diyalnosti Z velikih vodoshovish varto zaznachiti Tasotkelske i Ters Ashibulacke Najposhirenishimi promislovimi vidami rib ye tovstolob bilij amur korop zvichajnij sudak zvichajnij lyash zvichajnij kral ta vobla Na teritoriyi oblasti funkcionuyut 3 zapovidniki Derzhavnij prirodnij zapovidnik Urochishe Berikkara kompleksnij zapovidnik zajmaye ploshu 17 5 tis ga de mozhna zustriti bilsh nizh 50 vidiv osoblivo ridkisnih derevinno chagarnikovih i trav yanistih roslin zanesenih do Chervonoyi knigi a z tvarin arhara indijskogo yizhatcya rajsku muholovku Derzhavnij prirodnij zapovidnik Urochishe Karakunuz botanichnij zapovidnik zagalnoyu plosheyu 3 07 tis ga roztashovanij na zahidnih vidrogah Zailijskogo Alatau Plodovi nasadzhennya yablun vishen alichi vinogradu zminyuyutsya dilyankami klenovogo lisu biloyi akaciyi shovkovici voloskogo goriha Andasajskij derzhavnij prirodnij zakaznik zoologichnij zakaznik zagalnoyu plosheyu 1 mln ga roztashovanij po pravomu berezi richki Shu U roslinnomu pokrivi perevazhayut kovila tipchak biyurgun ridkisni efemeri saksaul chornij zarosti chagarnikovih verb Tvarinnij svit predstavlenij arharami kulanami geranami sarnami azijskimi kabanami zajcyami Primitkired Chiselnist naselennya Respubliki Kazahstan zgidno z danimi Perepisu naselennya 2021 roku kazah ros Postanovlenie Pravitelstva Respubliki Kazahstan ot 2 sentyabrya 2019 goda 648 Ob izmenenii granic Almatinskoj i Zhambylskoj oblastej Arhivovano 5 veresnya 2019 u Wayback Machine Informacionno pravovaya sistema normativnyh pravovyh aktov Respubliki Kazahstan ros Chiselnist naselennya na pochatok roku regioni Respubliki Kazahstan 2003 2012 Arhiv originalu za 30 sichnya 2014 Procitovano 6 lyutogo 2013 Chiselnist naselennya Respubliki Kazahstan po oblastyah na 1 sichnya 2013 roku nedostupne posilannya z travnya 2019 kazah ros Posilannyared nbsp Vikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Zhambilska oblast Oficijnij sajt akimatu Zhambilskoyi oblasti Arhivovano 7 veresnya 2008 u Wayback Machine kazah ros Agentstvo Respubliki Kazahstan po statistici Naselennya Arhivovano 18 veresnya 2012 u Wayback Machine kazah ros angl Karta oblasti na Rubrikoni Arhivovano 24 travnya 2009 u Wayback Machine Pogoda u Zhambilskij oblasti Kazahstan Arhivovano 18 grudnya 2012 u Wayback Machine Kazahstan Zhambilska oblast Arhivovano 14 veresnya 2012 u Wayback Machine ros nbsp Ulitauska oblast Karagandinska oblast nbsp Turkestanska oblast Pn Almatinska oblast Zh Zhambilska oblast Sh Pd Talaska oblast nbsp Kirgizstan Chujska oblast nbsp Kirgizstan nbsp Ce nezavershena stattya z geografiyi Kazahstanu Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Zhambilska oblast amp oldid 42913028