Схі́дний Тимо́р або Тимо́р-Лешті (тетум Timór Lorosa'e, порт. de Timor-Leste) — держава у Південно-Східній Азії. Розташована на сході острова Тимор Малайського архіпелагу, між Індонезією та Австралією. Офіційна назва — Демократи́чна Респу́бліка Схі́дний Тимо́р. Столиця — Ділі. Державний устрій — унітарна напівпрезидентська республіка. Голова — президент Східного Тимору. Проголосила незалежність 28 листопада 1975 року від Португалії; до цього була колонією з XVI ст. Одразу ж після проголошення незалежності окупована Індонезією, яка утримувала її до 1999 року. У ході окупації індонезійці влаштували геноцид місцевого населення, переважно християн і самостійників, під час якого загинуло, за різними підрахунками, від 90 до 200 тисяч осіб. Офіційні мови — португальська і тетунська; робочі — англійська та індонезійська. Панівна релігія — католицизм (97 % у 2015). Основне населення — східні тиморці, розрізнені малайсько-полінезійські народи, об'єднані спільною вірою і португальською мовою. Площа — 15 007 км². Населення — 1 340 513 осіб (2021).
Східний Тимор | |||||
| |||||
Девіз: «Unidade, Acção, Progresso» (португальська) «Єдність, Дія, Прогрес» | |||||
Гімн: Pátria | |||||
Столиця (та найбільше місто) | Ділі country H G O | ||||
Офіційні мови | Тетум, Португальська1 | ||||
---|---|---|---|---|---|
Форма правління | Парламентська республіка | ||||
- Президент | Жозе Рамуш-Орта | ||||
- | Таур Матан Руак | ||||
Незалежність | від Португалії2 | ||||
- Проголошена | 28 листопада 1975 | ||||
- Визнана | 20 травня 2002 | ||||
Площа | |||||
- Загалом | 15 007 км² (158-а) | ||||
- Внутр. води | незначний % | ||||
Населення | |||||
- оцінка 2009 | 1 134 000 (155-а) | ||||
- Густота | 64/км² (132-а) | ||||
ВВП (ПКС) | 2005 р., оцінка | ||||
- Повний | $1,68 млрд (206) | ||||
- На душу населення | $800 (188) | ||||
ІЛР (2004) | 0,513 (середній) (142-а) | ||||
Валюта | Долар США, Східнотиморське сентаво ( USD ) | ||||
Часовий пояс | () | ||||
Коди ISO 3166 | TL / TLS | ||||
Домен | .tl4 | ||||
Телефонний код | +670 | ||||
1Індонезійська і англійська затверджені Конституцією як «робочі мови». 2Індонезія вторглася у Східний Тимор 7 грудня 1975 і залишила у 1999. 3 також використовується. 4.tp також використовується. | |||||
|
Назва
- Схі́дний Тимо́р (тетум Timór Lorosa'e, порт. Timor-Leste) — коротка назва. Португальське слово «Тимор» походить від малай. timur, «схід». Відповідно, назва країни тавтологічна: «Східний Схід». Індонезійська назва — індонез. Timor Timur.
- Демократи́чна Респу́бліка Схі́дний Тимо́р, Східнотиморська Демократи́чна Респу́бліка— (тетум Repúblika Demokrátika Timór Lorosa'e, порт. República Democrática de Timor-Leste) — офіційна назва згідно конституції трьома мовами.
Географія
Геологія й рельєф
Територія Східного Тимору охоплює не тільки східну половину Тимору, але й анклав Окуссі, який розташований на північному узбережжі індонезійської частини острова, а також два невеликих острови Атауро і Жаку. Берег оточений кораловими рифами. Узбережжя Східного Тимору має довжину 6789 км, довжина сухопутного кордону з Індонезією — 228 км.
Тимор розташований на зовнішньому кордоні так званої , яка є частиною передгір'їв Тихоокеанського вогняного кола, утворюючи ланцюг островів навколо моря Банда. У цьому регіоні північно-західний кут австралійської тектонічної плити опускається під Євразійську плиту. Це призвело зокрема до утворення гірського хребта, який проходить через весь острів з південного заходу на північний схід. Через активні геологічні процеси існує постійна загроза землетрусів і цунамі. Найвищі вершини країни — гори Татамайлау (2963 м), Аблай (2320 м) і (2316 м).
У північній частині гори круто спадають до моря. Типовими є прибережні тераси, а деякі плато підіймаються на 400—700 м над рівнем моря. Гірська система розчленована долинами річок. На південному узбережжі знаходяться широкі рівнини, простягаються від кордону до міста Вікеке, а потім звужуються до міста Лора.
Найбільшим плато Східного Тимору є Фуілоро в районі Лаутен на сході країни. Висота його повільно спадає з півночі на південь від 700 м до 500 м.
Гідрологія
Майже всі річки країни беруть початок у центральних гірських районах острова і течуть на північ чи південь. Жодна з річок Східного Тимору не є судноплавною. Усі непересихаючі річки країни беруть початок у південній частині Східного Тимору. Причиною цього є довший сезон дощів у цій частині острова. Це зокрема стосується і найбільших річок північної частини острова — р. (найдовша річка країни, довжина 80 км), р. Північна Лакло і Сейшал. Головними річками півдня є Іребере, Бебеї, Ділор, Тафара, Белулік, Тафара, Караулун.
Найбільше озеро в Східному Тиморі — (також Сура-Бек) у районі Лаутем. Воно має довжину 6,5 км та ширину 3 км. У гірських районах є багато водоспадів, найвідомішим є водоспад поблизу поселення Атсабе.
Клімат
Клімат країни субекваторіальний і характеризується вираженими дощовим і посушливим сезонами. З травня по листопад триває посушливий сезон, і на північному узбережжі в цей час практично немає дощів. Гірські райони у центрі острова і південне узбережжя не потерпають в цей час від такої посухи, проте кількість опадів тут теж суттєво нижча, ніж в дощовий сезон.
Сезон дощів триває з кінця листопада по квітень. На кінець сезону дощів припадає збирання врожаю. Середня річна кількість опадів у столиці Ділі становить близько 1000 мм. Здебільшого вони випадають з грудня по березень. Натомість місто Манатуто, розташоване на схід від Ділі, отримує у середньому лише 565 мм опадів на рік. На південному узбережжі Східного Тимору кількість опадів становить від 1500 до 2000 мм на рік, найбільше їх випадає на центральному узбережжі та у південних горах. Найвищий середній рівень опадів зафіксований у містечку Лолотое у районі Бобонаро і становить 2837 мм.
Середньомісячна температура у столиці становить близько 27 °C і майже не змінюється протягом року.
Флора і фауна
Центральна частина Тимору вкрита невеликими горами та тропічною саваною. Низькі рівнини досягають узбережжя острова і на них сформувалися комплекси мангрових рослин. На узбережжі острова розташовані тропічні ліси евкаліптових дерев, бамбука, сандалового дерева. У внутрішніх регіонах острова знаходяться трав'яні савани. У цих регіонах флора і фауна значно бідніша ніж на інших островах Зондської групи. На Тиморі мешкають рідкі види рослин та тварин, характерних для території Австралії.
Історія
Новітня доба
До 1975 року Східний Тимор був колонією Португалії і являв собою найменш розвинене володіння найвідсталішої з колоніальних держав. Основу економіки становило сільське господарство, яке велося примітивними методами та не забезпечувало продовольчих потреб колонії. Розвивалося виробництво експортних культур: кави, каучуку та копри. Близько 32 % кошторису витрачалося на військові цілі (утримання 7 тисяч солдатів колоніальних військ), на освіту йшло 9 %, на соціальне забезпечення — 4 %. Частка неписьменних перевищувала 90 %.
Після революції 25 квітня 1974 року в Португалії почався процес деколонізації португальських володінь, що торкнувся й Східного Тимору. Утворилось декілька політичних партій, найкрупнішими з яких були: УДТ (), який виступав за збереження автономії в складі Португалії як заморської провінції, (Народно-демократична асоціація Тимору), що добивалася приєднання території до Індонезії, і найкрупніша із політичних партій країни — ФРЕТІЛІН (Революційний фронт за незалежний Східний Тимор), який вимагав негайної незалежності. Було створено ще кілька невеликих партій. Переговори між португальською владою та політичними партіями про шляхи деколонізації території зайшли у безвихідь, а після цього й припинилися через збройну конфронтацію у колонії. У ніч перед 11 серпня 1975 року УДТ при підтримці місцевої поліції здійснив переворот, були заарештовані й страчені деякі з лідерів та активістів ФРЕТІЛІН. ФРЕТІЛІН, своєю чергою, спираючись на тиморівців-вояків колоніальних військ, встановив контроль над територією, а 28 листопада 1975 року в односторонньому порядку проголосив незалежність Демократичної республіки Східний Тимор.
30 листопада лідери АПОДЕТІ, УДТ та ще двох малих партій, що перебували на окупованій Індонезією частині Східного Тимору, випустили спільну декларацію щодо приєднання території до Індонезії. Вранці 7 грудня 1975 року почалося збройне вторгнення індонезійських військ, в якому у різний час брало участь від 20 до 40 тисяч солдатів. Через бойові дії, голод і епідемії загинуло близько третини населення колишньої колонії (понад 200 тисяч осіб), а 17 липня 1976 року Східний Тимор був включений до складу Індонезії як 27-ма провінція. Почали проводитись заходи щодо асиміляції населення, але спротив, у тому числі збройний, не припинявся. Проходили демонстрації тиморських студентів і молоді проти нової влади. Внаслідок масових виступів, а також під тиском світової громадськості й після припинення підтримки індонезійських дій Сполученими Штатами новий президент Індонезії Хабібі змушений був оголосити про проведення референдуму з питання самовизначення Східного Тимору.
21 травня 1998 року в Індонезії пішов у відставку Мохамед Сухарто, диктатор з 1966 року. 30 серпня 1999 року у Східному Тиморі пройшов референдум. 78,5 % населення висловилися за незалежність, що призвело до нового спалаху насильства. Проіндонезійськи налаштована поліція розпочала терор, десятки тисяч осіб змушені були стати біженцями. 12 вересня 1999 року в Східний Тимор було введено сили ООН, під захистом яких почалося практичне здійснення заходів зі становлення незалежної держави. У ніч проти 20 травня 2002 року колишня колонія була офіційно оголошена незалежною державою.
20 травня 2006 року, в річницю незалежності від Індонезії, майже половина армії Демократичної республіки Східний Тимор (593 вояки з 1433) стали вимагати пом'якшення армійського статуту. Бригадний генерал звільнив невдоволених, останні вийшли на вулиці зі зброєю в руках. Почалися .
Цей розділ потребує доповнення. |
Населення
Населення Східного Тимору в 1980 році становило 555 000 осіб, у 2009-му — 1 131 612 осіб. 34,7 % становить населення віком до 15 років, 61,9 % — населення віком 15—65 років, і 3,4 % — населення старше 65 років.
Середня тривалість життя становить 67,27 року.
Темпи зростання населення — 2,027 %, народжуваність — 26,25 народжених на 1000 жителів, смертність — 5,98 померлих на 1000 жителів.
Міські жителі становлять 27 % загального населення (2008).
Етнічний склад населення
Корінне населення не є єдиною етнічною групою, проте існує загальна самоназва — маубер.
Найзначнішу групу в Східному Тиморі утворюють «местісу» або власне східні тиморці, що втратили племінну ідентифікацію (191 тис. осіб). Вони живуть в основному в містах, населяють також західні райони та південну прибережну область. Більшість населення складають австронезійські народи, з них найбільші — мамбаї (народ) (165 тис. осіб, в горах центрального району), кемак (64 тис. осіб.), даван (58 тис. в анклаві Окусі), тетум-терік (45 тис.), токодеде (39 тис. осіб, у прибережних районах на північному заході країни), тетум-білому (30 тис. осіб), галолін (15 тис. осіб).
До папуаських народів належать макасаї (110 тис. людей, на північному сході), Бунакен (62 тис. людей, у прикордонних гірських районах), фаталуку (дагода, 38 тис. людей, на східному півострові) і макалеро (7 тис. людей). У 1976—1999 рр. практикувалася т. зв. трансміграція — переселення в Східний Тимор переважно мусульманського населення з перенаселених островів Західної Індонезії (Яви та Мадури, Балі, Південного Сулавесі та ін.) Після проголошення незалежності більшість мусульман повернулося до Індонезії, нині індонезійці налічують кілька тисяч осіб; є також невелика кількість малайзійців з Сараваку. У Ділі існує мусульманська громада арабського походження (нащадки переселенців середини — кінця XIX століття) чисельністю близько 1 тис. осіб. Китайці, налічують 11 тис. осіб, в основному сповідують католицизм.
Мови
Рідною мовою «местісу» є креольська мова тетум (тетум-прасіт), яку знає більшість населення країни. Рідними мовами більшості населення (тетум, мамбаі, токоде) є мови тиморської гілки центрально-малайсько-полінезійської зони австронезійських мов. Мови племен бунакен, макасаі та деяких інших належать до тиморо-алорської сім'ї папуаських мов.
У період індонезійської окупації (1976—1999) проводилася політика інтеграції населення Східного Тимору до складу індонезійців, широко поширилося знання індонезійської мови (на той час — державної мови), португальська мова була заборонена, тетум-прасіт зберігалася як мова спілкування на всій території, за винятком крайнього сходу та анклаву Окусі. Після здобуття незалежності у 2002 році державними мовами Східного Тимору стали тетум-прасіт і португальська. Як і раніше, широко поширена індонезійська мова.
Криміногенна обстановка
У Східному Тиморі найгірша криміногенна обстановка на островах Полінезії. Для усунення криміногенної обстановки в країні оголошений надзвичайний режим, вулиці патрулюють війська ООН.
Релігія
Релігійна структура населення (оцінка 2010 р.):
Релігія / Конфесія | Кількість віруючих | Частка |
---|---|---|
Католики | 1 021 247 | 96,5 % |
Протестанти | 23 708 | 2,2 % |
Анімісти | 3 291 | 0,3 % |
Мусульмани | 3 623 | 0,3 % |
Буддисти | 542 | 0,05 % |
Індуїсти | 195 | 0,02 % |
Інші | 1 365 | 0,1 % |
Загалом | 1 053 971 | 100,00 % |
Адміністративний поділ
Східний Тимор поділяється на 14 адміністративних районів:
Економіка
Східний Тимор, за даними Організації Об'єднаних Націй, є найбіднішою країною в Азії. Безробіття становить близько 20 %. 41 % населення живуть за межею бідності.
За даними перепису 2004 року 78 % жителів країни працюють у сільському, лісовому та рибному господарстві, 6 % працюють у сфері державного управління, освіти, охорони здоров'я і соціальних служб, органів місцевого самоврядування та оборони. 4 % в ООН, на дипломатичній службі, торгівлі, готелях і ресторанах. 3 % займаються домашніми ремеслами. 2 % працюють у сфері фінансів, транспорту, і зв'язку, тільки 1 % у гірничій промисловості, енергетичній галузі та будівництві.
До числа найбільших проблем країни належить відсутність інфраструктури (доріг та енергопостачання, що були майже повністю зруйновані у 1999 році), відсутність кваліфікованої робочої сили. Ці фактори знижують конкурентоспроможність Східного Тимору у порівнянні з сусідніми країнами.
Валовий внутрішній продукт після подій 1999 року скоротився до 30 %. Протягом найближчих трьох років завдяки міжнародній програмі допомоги під керівництвом ООН здійснювалася активна відбудова країни. Між 2002 і 2005 роками валовий внутрішній продукт повернувся на попередній рівень. У 2005 було зафіксовано зростання на 2,9 %. Від'їзд ООН і заворушення, що відбулися у 2006 році значно ускладнили економічну ситуацію в країні. Проте з 2007 р. спостерігається стабільне зростання. Незважаючи на глобальну фінансову кризу у Східному Тиморі у 2008 році темпи економічного зростання склали 8 %. За оцінками Міжнародного валютного фонду, зростання економіки в Східному Тиморі у 2009 році становило 7,8 %.
Зовнішня торгівля
У 2008 році 43 % імпорту до Східного Тимору надійшло від Індонезії, 17 % із Сінгапуру, 14 % з Австралії, 7 % з В'єтнаму, 5 % з Малайзії. Значну частку імпорту становлять автомобілі, електропобутові прилади, техніка, продовольство і медикаменти.
Перше місце за обсягами експорту займає Німеччина, на другому місці США.
Фінанси
Східний Тимор є членом Міжнародного валютного фонду, Світового банку та Азійського банку розвитку (АБР). Позиції державного бюджету покращилися завдяки зростанню доходів у нафтовому та газовому секторі, в результаті вищих цін на нафту. Зовнішнього боргу не існує, оскільки міжнародна допомога була надана у вигляді субсидій (грантів). Державний бюджет на 2008 рік спочатку був затверджений на рівні 348,1 млн доларів США. Зважаючи на швидке зростання цін на основні харчові продукти, зокрема рису на світових ринках, уряд вирішив до кінця липня 2008 року збільшити видатки бюджету до 612 млн доларів США. У 2009 році парламент затвердив бюджет 1,05 млрд доларів США. У 2010, він знову знизився до 659 996 млн доларів. Дефіцит становить 572,6 млн доларів США. Основна частина бюджету йде на розвиток інфраструктури.
Валюта
Національною валютою країни з січня 2000 року є долар США. Крім того, з 2003 року використовуються власні монети тиморські сентаво, що відповідають по курсу американському центу. Випускаються монети номіналом 1, 5, 10, 25, 50,100 та 200 сентаво.
Мінеральні ресурси
Ще до індонезійської окупації, в Тиморському морі між Тимором та Австралією виявлено кілька родовищ нафти. Ці родовища є одними з найбагатших в Азійсько-тихоокеанському регіоні. 11 грудня 1989 року Індонезія та Австралія підписали Договір про Тиморську западину, що розділяє ресурси між двома державами. Ще в травні 2004 року уряд Австралії підтвердив дійсність договору, в такій формі. 12 січня 2006 була прийнята нова угода між Австралією і Східним Тимором (), що передбачала рівномірний розподіл ресурсів між двома країнами на деяких важливих родовищах, що не розглядалися попередніми угодами. 7 листопада 2006 року Східний Тимор підписав перший контракт на родовища з італійською групою ENI. Через десять днів, аналогічна угода була укладена з індійською групою Reliance.
Серед інших мінеральних ресурсів є запаси мармуру, золота, марганцю і міді. Гарячі джерела в ряді регіонів свідчать, про значний потенціал геотермальної енергії.
Сільське господарство
Більшість тиморського населення працює в сільському господарстві, лісництві та рибальстві. Основними продовольчими культурами Тимору є кукурудза, рис і батат.
Основними домашніми тваринами у Східному Тиморі є буйволи та свині. Всюди в країні поширене розведення курей. Іншими важливими домашніми тваринами є кози, вівці та коні.
З 1815 року в Східному Тиморі набуло поширення вирощення та експорт кави Особливо цінними є гірські сорти. Потенціал вирощення кави використовується лише частково через недостатню транспортну і виробничу інфраструктуру. є найбільшим кооперативом Східного Тимору та об'єднує близько 22 000 виробників. Під час збору врожаю він є найбільшим роботодавцем у Східному Тиморі, забезпечуючи 3000 робочих місць. Основними центрами вирощування кави є райони Ермера, Айнару і Ликіса.
Політика
Главою держави Східний Тимор є Президент Східного Тимору, який обирається всенародним голосуванням на п'ятирічний термін. Хоча роль президента є значною мірою символічною, він має право вето на певні види законодавства, може розпустити парламент і призначити нові вибори. Після виборів президент призначає лідера партії більшості або коаліції більшості прем'єр-міністром Східного Тимору. Як глава уряду, прем'єр-міністр головує на засіданнях Державної ради або кабінету.
Законодавчу владу здійснює національний парламент (Parlamento Nacional), члени якого обираються всенародним голосуванням на п'ятирічний термін. Число місць в парламенті може змінюватися від 52 до 65. була прийнята 22 березня 2002 року за зразком Португалії.
Туристичні зони
Ділі — столиця країни, місто швидше нагадує португальську провінцію. Тут багато католицьких церков, статуя Христа охороняє місто з вершини мису Фатукама. Одна з визначних пам'яток міста — кладовище Санта-Круш: у 1991 році сили безпеки Індонезії на цьому місці жорстоко розправилися з протестантами. У місті також розташований Державний музей, є традиційний ринок, де торгують виробами місцевих ремісників.
Мис Фатукама, на якому стоїть статуя Христа, також відомий серед дайверів і аматорів пляжного відпочинку. Сусідній пляж Ліквіка знаменитий чорним піском. Село Іралфаі відоме серед туристів традиційним побутом і збереженими старими будинками на палях «ума-лулик». Острів Атауро знаменитий завдяки тому, що в його прибережних водах чудова риболовля, сюди припливають дельфіни й тим, що багато років тому тут була адміністрація колоніального уряду Португалії. Тепер це одне з найпопулярніших місць відпочинку. Острів Баукау — знаменитий переважно серед любителів природи. Тут ростуть знамените дорогоцінне сандалове дерево, тик і ваніль. На острові Лос-Палос розташований Національний парк Жако, де гніздяться 25 видів рідкісних птахів.
Примітки
- Genocide Studies Program: East Timor [ 23 березня 2020 у Wayback Machine.] // Yale.edu.
- Nationality, Citizenship, and Religion". Government of Timor-Leste. 25 October 2015
- Constitution of the Democratic Republic of Timor-Leste [1] [ 21 грудня 2019 у Wayback Machine.]
- Constituição da República Democrática de Timor [2] [ 14 листопада 2019 у Wayback Machine.]
- Konstituisaun Repúblika Demokrátika Timór-Leste [3] [ 17 травня 2017 у Wayback Machine.]
- Direcção Nacional de Estatística: Population and Housing Census 2010, Population Distribution by Administrative Areas, Volume 2 [ 5 січня 2017 у Wayback Machine.]
- . Архів оригіналу за 24 березня 2022. Процитовано 31 серпня 2015.
Джерела
- Страны и народы. Зарубежная Азия. Юго-Восточная Азия., Мысль, Москва, 1979.
- Cashmore, Ellis (1988). Dictionary of Race and Ethnic Relations. New York: Routledge.
- Charny, Israel W. Encyclopedia of Genocide Volume I. Denver: Abc Clio.
- Dunn, James (1996). East Timor: A People Betrayed. Sydney: ABC Books.
- Levinson, David. Ethnic Relations. Denver: Abc Clio.
- Rudolph, Joseph R. Encyclopedia of Modern Ethnic Conflicts. Westport: Greenwood P, 2003. 101—106.
- Shelton, Dinah. Encyclopedia of Genocide and Crimes Against Humanity. Thompson Gale.
- Taylor, John G. (1999). East Timor: The Price of Freedom. Australia: Pluto Press. .
Література
- А. М. Кобзаренко. Східного Тимору незалежності проблема // Українська дипломатична енциклопедія : у 2 т. / ред. кол.: Л. В. Губерський (голова) та ін. — К. : Знання України, 2004. — Т. 2 : М — Я. — 812 с. — .
Посилання
- Східний Тимор [ 3 грудня 2016 у Wayback Machine.] // Юридична енциклопедія : [у 6 т.] / ред. кол.: Ю. С. Шемшученко (відп. ред.) [та ін.]. — К. : Українська енциклопедія ім. М. П. Бажана, 2003. — Т. 5 : П — С. — 736 с. — .
- Тимор Східний // Універсальний словник-енциклопедія. — 4-те вид. — К. : Тека, 2006.
- Офіційний сайт уряду [ 2 січня 2019 у Wayback Machine.]
- Східний Тимор на сайті World Factbook [ 28 січня 2018 у Wayback Machine.]
- на сайті агенції Укрінформ
- Східний Тимор: забутий геноцид, замовчані проблеми [ 7 листопада 2016 у Wayback Machine.] // Спільне
- А. Кучеренко Східний Тимор: від боротьби за незалежність до нових викликів // ADASTRA
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Східний Тимор |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Timor znachennya Shi dnij Timo r abo Timo r Leshti tetum Timor Lorosa e port de Timor Leste derzhava u Pivdenno Shidnij Aziyi Roztashovana na shodi ostrova Timor Malajskogo arhipelagu mizh Indoneziyeyu ta Avstraliyeyu Oficijna nazva Demokrati chna Respu blika Shi dnij Timo r Stolicya Dili Derzhavnij ustrij unitarna napivprezidentska respublika Golova prezident Shidnogo Timoru Progolosila nezalezhnist 28 listopada 1975 roku vid Portugaliyi do cogo bula koloniyeyu z XVI st Odrazu zh pislya progoloshennya nezalezhnosti okupovana Indoneziyeyu yaka utrimuvala yiyi do 1999 roku U hodi okupaciyi indonezijci vlashtuvali genocid miscevogo naselennya perevazhno hristiyan i samostijnikiv pid chas yakogo zaginulo za riznimi pidrahunkami vid 90 do 200 tisyach osib Oficijni movi portugalska i tetunska robochi anglijska ta indonezijska Panivna religiya katolicizm 97 u 2015 Osnovne naselennya shidni timorci rozrizneni malajsko polinezijski narodi ob yednani spilnoyu viroyu i portugalskoyu movoyu Plosha 15 007 km Naselennya 1 340 513 osib 2021 Shidnij Timor Prapor Emblema Deviz Unidade Accao Progresso portugalska Yednist Diya Progres Gimn Patria Roztashuvannya Shidnogo Timoru Stolicya ta najbilshe misto Dili 8 34 pd sh 125 34 sh d country H G O Oficijni movi Tetum Portugalska1 Forma pravlinnya Parlamentska respublika Prezident Zhoze Ramush Orta Taur Matan Ruak Nezalezhnist vid Portugaliyi2 Progoloshena 28 listopada 1975 Viznana 20 travnya 2002 Plosha Zagalom 15 007 km 158 a Vnutr vodi neznachnij Naselennya ocinka 2009 1 134 000 155 a Gustota 64 km 132 a VVP PKS 2005 r ocinka Povnij 1 68 mlrd 206 Na dushu naselennya 800 188 ILR 2004 0 513 serednij 142 a Valyuta Dolar SShA Shidnotimorske sentavo a href wiki D0 9A D0 BB D0 B0 D1 81 D0 B8 D1 84 D1 96 D0 BA D0 B0 D1 86 D1 96 D1 8F D0 B2 D0 B0 D0 BB D1 8E D1 82 ISO 4217 title Klasifikaciya valyut ISO 4217 USD a Chasovij poyas UTC 9 Kodi ISO 3166 TL TLS Domen tl4 Telefonnij kod 670 1Indonezijska i anglijska zatverdzheni Konstituciyeyu yak robochi movi 2Indoneziya vtorglasya u Shidnij Timor 7 grudnya 1975 i zalishila u 1999 3 takozh vikoristovuyetsya 4 tp takozh vikoristovuyetsya Vikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Shidnij TimorNazvaShi dnij Timo r tetum Timor Lorosa e port Timor Leste korotka nazva Portugalske slovo Timor pohodit vid malaj timur shid Vidpovidno nazva krayini tavtologichna Shidnij Shid Indonezijska nazva indonez Timor Timur Demokrati chna Respu blika Shi dnij Timo r Shidnotimorska Demokrati chna Respu blika tetum Republika Demokratika Timor Lorosa e port Republica Democratica de Timor Leste oficijna nazva zgidno konstituciyi troma movami GeografiyaGeologiya j relyef Teritoriya Shidnogo Timoru ohoplyuye ne tilki shidnu polovinu Timoru ale j anklav Okussi yakij roztashovanij na pivnichnomu uzberezhzhi indonezijskoyi chastini ostrova a takozh dva nevelikih ostrovi Atauro i Zhaku Bereg otochenij koralovimi rifami Uzberezhzhya Shidnogo Timoru maye dovzhinu 6789 km dovzhina suhoputnogo kordonu z Indoneziyeyu 228 km Selo v gorah Shidnogo Timoru Timor roztashovanij na zovnishnomu kordoni tak zvanoyi yaka ye chastinoyu peredgir yiv Tihookeanskogo vognyanogo kola utvoryuyuchi lancyug ostroviv navkolo morya Banda U comu regioni pivnichno zahidnij kut avstralijskoyi tektonichnoyi pliti opuskayetsya pid Yevrazijsku plitu Ce prizvelo zokrema do utvorennya girskogo hrebta yakij prohodit cherez ves ostriv z pivdennogo zahodu na pivnichnij shid Cherez aktivni geologichni procesi isnuye postijna zagroza zemletrusiv i cunami Najvishi vershini krayini gori Tatamajlau 2963 m Ablaj 2320 m i 2316 m U pivnichnij chastini gori kruto spadayut do morya Tipovimi ye priberezhni terasi a deyaki plato pidijmayutsya na 400 700 m nad rivnem morya Girska sistema rozchlenovana dolinami richok Na pivdennomu uzberezhzhi znahodyatsya shiroki rivnini prostyagayutsya vid kordonu do mista Vikeke a potim zvuzhuyutsya do mista Lora Najbilshim plato Shidnogo Timoru ye Fuiloro v rajoni Lauten na shodi krayini Visota jogo povilno spadaye z pivnochi na pivden vid 700 m do 500 m Gidrologiya Majzhe vsi richki krayini berut pochatok u centralnih girskih rajonah ostrova i techut na pivnich chi pivden Zhodna z richok Shidnogo Timoru ne ye sudnoplavnoyu Usi neperesihayuchi richki krayini berut pochatok u pivdennij chastini Shidnogo Timoru Prichinoyu cogo ye dovshij sezon doshiv u cij chastini ostrova Ce zokrema stosuyetsya i najbilshih richok pivnichnoyi chastini ostrova r najdovsha richka krayini dovzhina 80 km r Pivnichna Laklo i Sejshal Golovnimi richkami pivdnya ye Irebere Bebeyi Dilor Tafara Belulik Tafara Karaulun Richka Sejshal Najbilshe ozero v Shidnomu Timori takozh Sura Bek u rajoni Lautem Vono maye dovzhinu 6 5 km ta shirinu 3 km U girskih rajonah ye bagato vodospadiv najvidomishim ye vodospad poblizu poselennya Atsabe Klimat Klimat krayini subekvatorialnij i harakterizuyetsya virazhenimi doshovim i posushlivim sezonami Z travnya po listopad trivaye posushlivij sezon i na pivnichnomu uzberezhzhi v cej chas praktichno nemaye doshiv Girski rajoni u centri ostrova i pivdenne uzberezhzhya ne poterpayut v cej chas vid takoyi posuhi prote kilkist opadiv tut tezh suttyevo nizhcha nizh v doshovij sezon Sezon doshiv trivaye z kincya listopada po kviten Na kinec sezonu doshiv pripadaye zbirannya vrozhayu Serednya richna kilkist opadiv u stolici Dili stanovit blizko 1000 mm Zdebilshogo voni vipadayut z grudnya po berezen Natomist misto Manatuto roztashovane na shid vid Dili otrimuye u serednomu lishe 565 mm opadiv na rik Na pivdennomu uzberezhzhi Shidnogo Timoru kilkist opadiv stanovit vid 1500 do 2000 mm na rik najbilshe yih vipadaye na centralnomu uzberezhzhi ta u pivdennih gorah Najvishij serednij riven opadiv zafiksovanij u mistechku Lolotoe u rajoni Bobonaro i stanovit 2837 mm Serednomisyachna temperatura u stolici stanovit blizko 27 C i majzhe ne zminyuyetsya protyagom roku Flora i fauna Dokladnishe Spisok ssavciv Shidnogo Timoru Centralna chastina Timoru vkrita nevelikimi gorami ta tropichnoyu savanoyu Nizki rivnini dosyagayut uzberezhzhya ostrova i na nih sformuvalisya kompleksi mangrovih roslin Na uzberezhzhi ostrova roztashovani tropichni lisi evkaliptovih derev bambuka sandalovogo dereva U vnutrishnih regionah ostrova znahodyatsya trav yani savani U cih regionah flora i fauna znachno bidnisha nizh na inshih ostrovah Zondskoyi grupi Na Timori meshkayut ridki vidi roslin ta tvarin harakternih dlya teritoriyi Avstraliyi IstoriyaKarta Shidnogo Timoru Dokladnishe Istoriya Shidnogo Timoru Novitnya doba Do 1975 roku Shidnij Timor buv koloniyeyu Portugaliyi i yavlyav soboyu najmensh rozvinene volodinnya najvidstalishoyi z kolonialnih derzhav Osnovu ekonomiki stanovilo silske gospodarstvo yake velosya primitivnimi metodami ta ne zabezpechuvalo prodovolchih potreb koloniyi Rozvivalosya virobnictvo eksportnih kultur kavi kauchuku ta kopri Blizko 32 koshtorisu vitrachalosya na vijskovi cili utrimannya 7 tisyach soldativ kolonialnih vijsk na osvitu jshlo 9 na socialne zabezpechennya 4 Chastka nepismennih perevishuvala 90 Pislya revolyuciyi 25 kvitnya 1974 roku v Portugaliyi pochavsya proces dekolonizaciyi portugalskih volodin sho torknuvsya j Shidnogo Timoru Utvorilos dekilka politichnih partij najkrupnishimi z yakih buli UDT yakij vistupav za zberezhennya avtonomiyi v skladi Portugaliyi yak zamorskoyi provinciyi Narodno demokratichna asociaciya Timoru sho dobivalasya priyednannya teritoriyi do Indoneziyi i najkrupnisha iz politichnih partij krayini FRETILIN Revolyucijnij front za nezalezhnij Shidnij Timor yakij vimagav negajnoyi nezalezhnosti Bulo stvoreno she kilka nevelikih partij Peregovori mizh portugalskoyu vladoyu ta politichnimi partiyami pro shlyahi dekolonizaciyi teritoriyi zajshli u bezvihid a pislya cogo j pripinilisya cherez zbrojnu konfrontaciyu u koloniyi U nich pered 11 serpnya 1975 roku UDT pri pidtrimci miscevoyi policiyi zdijsniv perevorot buli zaareshtovani j stracheni deyaki z lideriv ta aktivistiv FRETILIN FRETILIN svoyeyu chergoyu spirayuchis na timorivciv voyakiv kolonialnih vijsk vstanoviv kontrol nad teritoriyeyu a 28 listopada 1975 roku v odnostoronnomu poryadku progolosiv nezalezhnist Demokratichnoyi respubliki Shidnij Timor 30 listopada lideri APODETI UDT ta she dvoh malih partij sho perebuvali na okupovanij Indoneziyeyu chastini Shidnogo Timoru vipustili spilnu deklaraciyu shodo priyednannya teritoriyi do Indoneziyi Vranci 7 grudnya 1975 roku pochalosya zbrojne vtorgnennya indonezijskih vijsk v yakomu u riznij chas bralo uchast vid 20 do 40 tisyach soldativ Cherez bojovi diyi golod i epidemiyi zaginulo blizko tretini naselennya kolishnoyi koloniyi ponad 200 tisyach osib a 17 lipnya 1976 roku Shidnij Timor buv vklyuchenij do skladu Indoneziyi yak 27 ma provinciya Pochali provoditis zahodi shodo asimilyaciyi naselennya ale sprotiv u tomu chisli zbrojnij ne pripinyavsya Prohodili demonstraciyi timorskih studentiv i molodi proti novoyi vladi Vnaslidok masovih vistupiv a takozh pid tiskom svitovoyi gromadskosti j pislya pripinennya pidtrimki indonezijskih dij Spoluchenimi Shtatami novij prezident Indoneziyi Habibi zmushenij buv ogolositi pro provedennya referendumu z pitannya samoviznachennya Shidnogo Timoru 21 travnya 1998 roku v Indoneziyi pishov u vidstavku Mohamed Suharto diktator z 1966 roku 30 serpnya 1999 roku u Shidnomu Timori projshov referendum 78 5 naselennya vislovilisya za nezalezhnist sho prizvelo do novogo spalahu nasilstva Proindonezijski nalashtovana policiya rozpochala teror desyatki tisyach osib zmusheni buli stati bizhencyami 12 veresnya 1999 roku v Shidnij Timor bulo vvedeno sili OON pid zahistom yakih pochalosya praktichne zdijsnennya zahodiv zi stanovlennya nezalezhnoyi derzhavi U nich proti 20 travnya 2002 roku kolishnya koloniya bula oficijno ogoloshena nezalezhnoyu derzhavoyu 20 travnya 2006 roku v richnicyu nezalezhnosti vid Indoneziyi majzhe polovina armiyi Demokratichnoyi respubliki Shidnij Timor 593 voyaki z 1433 stali vimagati pom yakshennya armijskogo statutu Brigadnij general zvilniv nevdovolenih ostanni vijshli na vulici zi zbroyeyu v rukah Pochalisya Cej rozdil potrebuye dopovnennya NaselennyaDokladnishe Naselennya Shidnogo Timoru Naselennya Shidnogo Timoru v 1980 roci stanovilo 555 000 osib u 2009 mu 1 131 612 osib 34 7 stanovit naselennya vikom do 15 rokiv 61 9 naselennya vikom 15 65 rokiv i 3 4 naselennya starshe 65 rokiv Serednya trivalist zhittya stanovit 67 27 roku Tempi zrostannya naselennya 2 027 narodzhuvanist 26 25 narodzhenih na 1000 zhiteliv smertnist 5 98 pomerlih na 1000 zhiteliv Miski zhiteli stanovlyat 27 zagalnogo naselennya 2008 Etnichnij sklad naselennya Korinne naselennya ne ye yedinoyu etnichnoyu grupoyu prote isnuye zagalna samonazva mauber Sim ya mambayi Najznachnishu grupu v Shidnomu Timori utvoryuyut mestisu abo vlasne shidni timorci sho vtratili pleminnu identifikaciyu 191 tis osib Voni zhivut v osnovnomu v mistah naselyayut takozh zahidni rajoni ta pivdennu priberezhnu oblast Bilshist naselennya skladayut avstronezijski narodi z nih najbilshi mambayi narod 165 tis osib v gorah centralnogo rajonu kemak 64 tis osib davan 58 tis v anklavi Okusi tetum terik 45 tis tokodede 39 tis osib u priberezhnih rajonah na pivnichnomu zahodi krayini tetum bilomu 30 tis osib galolin 15 tis osib Do papuaskih narodiv nalezhat makasayi 110 tis lyudej na pivnichnomu shodi Bunaken 62 tis lyudej u prikordonnih girskih rajonah fataluku dagoda 38 tis lyudej na shidnomu pivostrovi i makalero 7 tis lyudej U 1976 1999 rr praktikuvalasya t zv transmigraciya pereselennya v Shidnij Timor perevazhno musulmanskogo naselennya z perenaselenih ostroviv Zahidnoyi Indoneziyi Yavi ta Maduri Bali Pivdennogo Sulavesi ta in Pislya progoloshennya nezalezhnosti bilshist musulman povernulosya do Indoneziyi nini indonezijci nalichuyut kilka tisyach osib ye takozh nevelika kilkist malajzijciv z Saravaku U Dili isnuye musulmanska gromada arabskogo pohodzhennya nashadki pereselenciv seredini kincya XIX stolittya chiselnistyu blizko 1 tis osib Kitajci nalichuyut 11 tis osib v osnovnomu spoviduyut katolicizm Najposhirenishi movi Shidnogo Timoru Movi Ridnoyu movoyu mestisu ye kreolska mova tetum tetum prasit yaku znaye bilshist naselennya krayini Ridnimi movami bilshosti naselennya tetum mambai tokode ye movi timorskoyi gilki centralno malajsko polinezijskoyi zoni avstronezijskih mov Movi plemen bunaken makasai ta deyakih inshih nalezhat do timoro alorskoyi sim yi papuaskih mov U period indonezijskoyi okupaciyi 1976 1999 provodilasya politika integraciyi naselennya Shidnogo Timoru do skladu indonezijciv shiroko poshirilosya znannya indonezijskoyi movi na toj chas derzhavnoyi movi portugalska mova bula zaboronena tetum prasit zberigalasya yak mova spilkuvannya na vsij teritoriyi za vinyatkom krajnogo shodu ta anklavu Okusi Pislya zdobuttya nezalezhnosti u 2002 roci derzhavnimi movami Shidnogo Timoru stali tetum prasit i portugalska Yak i ranishe shiroko poshirena indonezijska mova Kriminogenna obstanovkaU Shidnomu Timori najgirsha kriminogenna obstanovka na ostrovah Polineziyi Dlya usunennya kriminogennoyi obstanovki v krayini ogoloshenij nadzvichajnij rezhim vulici patrulyuyut vijska OON ReligiyaReligijna struktura naselennya ocinka 2010 r Religiya Konfesiya Kilkist viruyuchih Chastka Katoliki 1 021 247 96 5 Protestanti 23 708 2 2 Animisti 3 291 0 3 Musulmani 3 623 0 3 Buddisti 542 0 05 Induyisti 195 0 02 Inshi 1 365 0 1 Zagalom 1 053 971 100 00 Administrativnij podilDokladnishe Administrativnij podil Shidnogo Timoru Administrativnij podil Shidnogo Timoru Shidnij Timor podilyayetsya na 14 administrativnih rajoniv Lauten Bautau Vikeke Manatutu Dili Ajleu Manufagi Likisa Ermera Ajnaru Bobonaru Kova Lima Okusi Ambeno AtauroEkonomikaShidnij Timor za danimi Organizaciyi Ob yednanih Nacij ye najbidnishoyu krayinoyu v Aziyi Bezrobittya stanovit blizko 20 41 naselennya zhivut za mezheyu bidnosti Za danimi perepisu 2004 roku 78 zhiteliv krayini pracyuyut u silskomu lisovomu ta ribnomu gospodarstvi 6 pracyuyut u sferi derzhavnogo upravlinnya osviti ohoroni zdorov ya i socialnih sluzhb organiv miscevogo samovryaduvannya ta oboroni 4 v OON na diplomatichnij sluzhbi torgivli gotelyah i restoranah 3 zajmayutsya domashnimi remeslami 2 pracyuyut u sferi finansiv transportu i zv yazku tilki 1 u girnichij promislovosti energetichnij galuzi ta budivnictvi Do chisla najbilshih problem krayini nalezhit vidsutnist infrastrukturi dorig ta energopostachannya sho buli majzhe povnistyu zrujnovani u 1999 roci vidsutnist kvalifikovanoyi robochoyi sili Ci faktori znizhuyut konkurentospromozhnist Shidnogo Timoru u porivnyanni z susidnimi krayinami Valovij vnutrishnij produkt pislya podij 1999 roku skorotivsya do 30 Protyagom najblizhchih troh rokiv zavdyaki mizhnarodnij programi dopomogi pid kerivnictvom OON zdijsnyuvalasya aktivna vidbudova krayini Mizh 2002 i 2005 rokami valovij vnutrishnij produkt povernuvsya na poperednij riven U 2005 bulo zafiksovano zrostannya na 2 9 Vid yizd OON i zavorushennya sho vidbulisya u 2006 roci znachno uskladnili ekonomichnu situaciyu v krayini Prote z 2007 r sposterigayetsya stabilne zrostannya Nezvazhayuchi na globalnu finansovu krizu u Shidnomu Timori u 2008 roci tempi ekonomichnogo zrostannya sklali 8 Za ocinkami Mizhnarodnogo valyutnogo fondu zrostannya ekonomiki v Shidnomu Timori u 2009 roci stanovilo 7 8 Zovnishnya torgivlya U 2008 roci 43 importu do Shidnogo Timoru nadijshlo vid Indoneziyi 17 iz Singapuru 14 z Avstraliyi 7 z V yetnamu 5 z Malajziyi Znachnu chastku importu stanovlyat avtomobili elektropobutovi priladi tehnika prodovolstvo i medikamenti Pershe misce za obsyagami eksportu zajmaye Nimechchina na drugomu misci SShA Finansi Shidnij Timor ye chlenom Mizhnarodnogo valyutnogo fondu Svitovogo banku ta Azijskogo banku rozvitku ABR Poziciyi derzhavnogo byudzhetu pokrashilisya zavdyaki zrostannyu dohodiv u naftovomu ta gazovomu sektori v rezultati vishih cin na naftu Zovnishnogo borgu ne isnuye oskilki mizhnarodna dopomoga bula nadana u viglyadi subsidij grantiv Derzhavnij byudzhet na 2008 rik spochatku buv zatverdzhenij na rivni 348 1 mln dolariv SShA Zvazhayuchi na shvidke zrostannya cin na osnovni harchovi produkti zokrema risu na svitovih rinkah uryad virishiv do kincya lipnya 2008 roku zbilshiti vidatki byudzhetu do 612 mln dolariv SShA U 2009 roci parlament zatverdiv byudzhet 1 05 mlrd dolariv SShA U 2010 vin znovu znizivsya do 659 996 mln dolariv Deficit stanovit 572 6 mln dolariv SShA Osnovna chastina byudzhetu jde na rozvitok infrastrukturi Valyuta moneta nominalom 50 sentavo Nacionalnoyu valyutoyu krayini z sichnya 2000 roku ye dolar SShA Krim togo z 2003 roku vikoristovuyutsya vlasni moneti timorski sentavo sho vidpovidayut po kursu amerikanskomu centu Vipuskayutsya moneti nominalom 1 5 10 25 50 100 ta 200 sentavo Mineralni resursi She do indonezijskoyi okupaciyi v Timorskomu mori mizh Timorom ta Avstraliyeyu viyavleno kilka rodovish nafti Ci rodovisha ye odnimi z najbagatshih v Azijsko tihookeanskomu regioni 11 grudnya 1989 roku Indoneziya ta Avstraliya pidpisali Dogovir pro Timorsku zapadinu sho rozdilyaye resursi mizh dvoma derzhavami She v travni 2004 roku uryad Avstraliyi pidtverdiv dijsnist dogovoru v takij formi 12 sichnya 2006 bula prijnyata nova ugoda mizh Avstraliyeyu i Shidnim Timorom sho peredbachala rivnomirnij rozpodil resursiv mizh dvoma krayinami na deyakih vazhlivih rodovishah sho ne rozglyadalisya poperednimi ugodami 7 listopada 2006 roku Shidnij Timor pidpisav pershij kontrakt na rodovisha z italijskoyu grupoyu ENI Cherez desyat dniv analogichna ugoda bula ukladena z indijskoyu grupoyu Reliance Sered inshih mineralnih resursiv ye zapasi marmuru zolota margancyu i midi Garyachi dzherela v ryadi regioniv svidchat pro znachnij potencial geotermalnoyi energiyi Silske gospodarstvo Bilshist timorskogo naselennya pracyuye v silskomu gospodarstvi lisnictvi ta ribalstvi Osnovnimi prodovolchimi kulturami Timoru ye kukurudza ris i batat Osnovnimi domashnimi tvarinami u Shidnomu Timori ye bujvoli ta svini Vsyudi v krayini poshirene rozvedennya kurej Inshimi vazhlivimi domashnimi tvarinami ye kozi vivci ta koni Z 1815 roku v Shidnomu Timori nabulo poshirennya viroshennya ta eksport kavi Osoblivo cinnimi ye girski sorti Potencial viroshennya kavi vikoristovuyetsya lishe chastkovo cherez nedostatnyu transportnu i virobnichu infrastrukturu ye najbilshim kooperativom Shidnogo Timoru ta ob yednuye blizko 22 000 virobnikiv Pid chas zboru vrozhayu vin ye najbilshim robotodavcem u Shidnomu Timori zabezpechuyuchi 3000 robochih misc Osnovnimi centrami viroshuvannya kavi ye rajoni Ermera Ajnaru i Likisa PolitikaPrezident Shidnogo Timoru Zhoze Ramush Orta Glavoyu derzhavi Shidnij Timor ye Prezident Shidnogo Timoru yakij obirayetsya vsenarodnim golosuvannyam na p yatirichnij termin Hocha rol prezidenta ye znachnoyu miroyu simvolichnoyu vin maye pravo veto na pevni vidi zakonodavstva mozhe rozpustiti parlament i priznachiti novi vibori Pislya viboriv prezident priznachaye lidera partiyi bilshosti abo koaliciyi bilshosti prem yer ministrom Shidnogo Timoru Yak glava uryadu prem yer ministr golovuye na zasidannyah Derzhavnoyi radi abo kabinetu Zakonodavchu vladu zdijsnyuye nacionalnij parlament Parlamento Nacional chleni yakogo obirayutsya vsenarodnim golosuvannyam na p yatirichnij termin Chislo misc v parlamenti mozhe zminyuvatisya vid 52 do 65 bula prijnyata 22 bereznya 2002 roku za zrazkom Portugaliyi Turistichni zoniDili stolicya krayini misto shvidshe nagaduye portugalsku provinciyu Tut bagato katolickih cerkov statuya Hrista ohoronyaye misto z vershini misu Fatukama Odna z viznachnih pam yatok mista kladovishe Santa Krush u 1991 roci sili bezpeki Indoneziyi na comu misci zhorstoko rozpravilisya z protestantami U misti takozh roztashovanij Derzhavnij muzej ye tradicijnij rinok de torguyut virobami miscevih remisnikiv Mis Fatukama na yakomu stoyit statuya Hrista takozh vidomij sered dajveriv i amatoriv plyazhnogo vidpochinku Susidnij plyazh Likvika znamenitij chornim piskom Selo Iralfai vidome sered turistiv tradicijnim pobutom i zberezhenimi starimi budinkami na palyah uma lulik Ostriv Atauro znamenitij zavdyaki tomu sho v jogo priberezhnih vodah chudova ribolovlya syudi priplivayut delfini j tim sho bagato rokiv tomu tut bula administraciya kolonialnogo uryadu Portugaliyi Teper ce odne z najpopulyarnishih misc vidpochinku Ostriv Baukau znamenitij perevazhno sered lyubiteliv prirodi Tut rostut znamenite dorogocinne sandalove derevo tik i vanil Na ostrovi Los Palos roztashovanij Nacionalnij park Zhako de gnizdyatsya 25 vidiv ridkisnih ptahiv PrimitkiGenocide Studies Program East Timor 23 bereznya 2020 u Wayback Machine Yale edu Nationality Citizenship and Religion Government of Timor Leste 25 October 2015 Constitution of the Democratic Republic of Timor Leste 1 21 grudnya 2019 u Wayback Machine Constituicao da Republica Democratica de Timor 2 14 listopada 2019 u Wayback Machine Konstituisaun Republika Demokratika Timor Leste 3 17 travnya 2017 u Wayback Machine Direccao Nacional de Estatistica Population and Housing Census 2010 Population Distribution by Administrative Areas Volume 2 5 sichnya 2017 u Wayback Machine Arhiv originalu za 24 bereznya 2022 Procitovano 31 serpnya 2015 DzherelaStrany i narody Zarubezhnaya Aziya Yugo Vostochnaya Aziya Mysl Moskva 1979 Cashmore Ellis 1988 Dictionary of Race and Ethnic Relations New York Routledge Charny Israel W Encyclopedia of Genocide Volume I Denver Abc Clio Dunn James 1996 East Timor A People Betrayed Sydney ABC Books Levinson David Ethnic Relations Denver Abc Clio Rudolph Joseph R Encyclopedia of Modern Ethnic Conflicts Westport Greenwood P 2003 101 106 Shelton Dinah Encyclopedia of Genocide and Crimes Against Humanity Thompson Gale Taylor John G 1999 East Timor The Price of Freedom Australia Pluto Press ISBN 1 85649 840 9 LiteraturaA M Kobzarenko Shidnogo Timoru nezalezhnosti problema Ukrayinska diplomatichna enciklopediya u 2 t red kol L V Guberskij golova ta in K Znannya Ukrayini 2004 T 2 M Ya 812 s ISBN 966 316 045 4 PosilannyaShidnij Timor 3 grudnya 2016 u Wayback Machine Yuridichna enciklopediya u 6 t red kol Yu S Shemshuchenko vidp red ta in K Ukrayinska enciklopediya im M P Bazhana 2003 T 5 P S 736 s ISBN 966 7492 05 2 Timor Shidnij Universalnij slovnik enciklopediya 4 te vid K Teka 2006 Oficijnij sajt uryadu 2 sichnya 2019 u Wayback Machine Shidnij Timor na sajti World Factbook 28 sichnya 2018 u Wayback Machine na sajti agenciyi Ukrinform Shidnij Timor zabutij genocid zamovchani problemi 7 listopada 2016 u Wayback Machine Spilne A Kucherenko Shidnij Timor vid borotbi za nezalezhnist do novih viklikiv ADASTRA Vikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Shidnij Timor