Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Історія Східного Тимору почалася з появи на острові австралоїдів і меланезійців.
Португальський Тимор
Острів був відкритий португальцями в 1514 році і колонізований ними в середині XVI століття. Договір 1859 року роз'єднав Тимор між Голландією і Португалією, португальцям дісталася східна частина острова. Під час Другої світової війни острів був окупований Японією (з 1942 по 1945 рр.), після війни влада Португалії була відновлена.
Тимор залишався португальською колонією до 1974 року і був найменш розвиненим володінням найвідсталішої з колоніальних держав. В цьому ж році в Лісабоні був позбавлений влади диктатор Марселу Каєтану. Новий уряд проводив політику деколонізації і запропонував колоніям незалежність. Основу економіки становило сільське господарство, яке велося примітивними методами і не забезпечувало продовольчі потреби колонії. Розвивалося виробництво експортних культур — кави, каучуку і копри. Близько 32 % бюджету йшло на військові цілі (утримання 7 тисяч солдатів колоніальних військ), на освіту витрачалося 9 %, на соціальне забезпечення — 4 %. Частка неписьменних перевищувала 90 %.
Перше проголошення незалежності
Після революції 25 квітня 1974 року в Португалії почався процес деколонізації португальських володінь, що досягло і Східного Тимору. Утворилися кілька політичних партій, найбільшими з яких були — УДТ (Демократичний союз Тимору), який виступав за збереження території в складі Португалії як заморської провінції, АПОДЕТІ (Народно-демократична асоціація Тимору), домагалася приєднання території до Індонезії, і найбільша з політичних партій країни ФРЕТІЛІН (Революційний фронт за незалежність Східного Тимору), який вимагав негайної незалежності. Утворилося ще кілька дрібних партій. Переговори між португальською владою і політичними партіями про шляхи деколонізації території зайшли в глухий кут, а потім і припинилися через збройну конфронтації в колонії.
У 1975 р. Португалія залишила Східний Тимор в надії на те, що тут буде сформовано уряд і парламент. У Тиморі утворилися політичні партії, які розділились на дві коаліції. Демократичний союз Тимору (УДТ) ратував за встановлення тісних зв'язків з Індонезією. Цій коаліції протистояв Революційний фронт за незалежність Східного Тимору (ФРЕТІЛІН). Але доля країни залежала не від них, а від Сухарто, президента Індонезії.
У ніч на 11 серпня 1975 УДТ за підтримки місцевої поліції вчинив переворот, були заарештовані і страчені деякі з лідерів і активістів ФРЕТІЛІН. ФРЕТІЛІН, своєю чергою, спираючись на тиморців-солдатів колоніальних військ встановили контроль над територією, а 28 листопада 1975 року в односторонньому порядку проголосив незалежність НДРВТ (Народно-Демократична Республіка Східний Тимор). 30 листопада лідери АПОДЕТІ, УДТ і ще двох дрібних партій, що знаходилися на окупованій Індонезією частині Східного Тимору, випустили спільну декларацію про приєднання території до Індонезії.
Індонезійська окупація
В міру зростання політичної нестабільності УДТ (не без допомоги Індонезії) організував переворот, проте ФРЕТІЛІН вдалося взяти владу у свої руки. Незважаючи на це, незалежність так і не була проголошена — 7 грудня 1975 року війська Індонезії перейшли кордон. У військовому вторгненні в різний час брало участь від 20 до 40 тисяч солдатів. У країні почалася кровопролитна громадянська війна між прихильниками і противниками незалежності. В результаті бойових дій, голоду та епідемій загинуло близько однієї третини населення колишньої колонії (понад 200 тисяч осіб), а 17 липня 1976 року Східний Тимор був включений до складу Індонезії як 27-ма провінція. ООН не визнала Тимор 27-ю провінцією Індонезії, але окупанти залишили без уваги резолюції, які вимагали виведення військ.
Стали здійснюватися заходи щодо індонезіанізації території, але опір, в тому числі збройний, не припинялося. Відбувалися демонстрації тиморських студентів і молоді проти нової влади. Бійці ФРЕТІЛІН спробували чинити опір, але сили були надто нерівні. Викладання португальської мови в школах заборонили, повсюдно вводилася жорстка цензура. За час індонезійської окупації було вбито і померло від голоду понад 200 000 тиморців.
Починаючи з 1982 р., Генеральні секретарі ООН проводили переговори з Індонезією і Португалією, намагаючись відновити незалежність окупованих територій.
12 листопада 1991 року під час меморіальної меси на кладовищі в Ділі за вбитим індонезійськими військами юнакові 200 індонезійських солдатів відкрили вогонь по натовпу, убивши щонайменше 250 тиморців.
Показання свідків іноземців швидко дійшли до міжнародних новинних організацій, а відеозапис розстрілу багато разів транслювали по телебаченню. У США була заснована і незабаром відкрила відділення в десяти містах країни East Timor and Indonesia Action Network (зараз East Timor and Indonesia Action Network, ETAN). Інші групи солідарності з'явилися в Австралії, Бразилії, Німеччині, Ірландії, Малайзії, Португалії і Японії.
Однак лише в 1999 р серйозні політичні зміни в самій Індонезії призвели до прийняття історичного рішення. Після падіння режиму Сухарто в результаті масових виступів, а також під тиском світової громадської думки новий президент Індонезії Хабібі був змушений оголосити про проведення референдуму з питання самовизначення Східного Тимору.
Місією ООН було зареєстровано 451 792 громадянина, які мали право голосу, але потім робота контролерів була порушена дестабілізуючими діями збройних формувань, які підтримували ідею союзу з Індонезією. І все ж 30 серпня 1999 р. жителі Східного Тимору проголосували. У референдумі взяли участь понад 98 % зареєстрованих громадян, що мали право голосу. Результатом голосування стала повна перемога прихильників незалежності. Понад 344 850 осіб (78,5 % тих, хто проголосував) висловилося на підтримку незалежності, а залишитися в складі Індонезії віддали перевагу всього 94 388 осіб (21,5 % тих, хто проголосував), що призвело до нового спалаху насильства в Східному Тиморі.
У цей момент у країні вибухнула нова криза. Бунтівники почали бойові дії, понад 500 000 осіб стали біженцями, багатьох із них насильно переселили в . Вже 6 вересня більшість міжнародних спостерігачів, персонал місії ООН і журналісти були евакуйовані. Індонезійський уряд не зміг відновити порядок.
Незважаючи на тиск громадськості, що зібрався на засідання 5 вересня Рада Безпеки ООН не став вводити в Тимор підлеглі йому війська, оскільки індонезійський уряд стверджував, що зможе взяти ситуацію під контроль за допомогою власних військ чисельністю 20 000 чол.
12 вересня 1999 р. уряд Індонезії погодився на введення в Східний Тимор міжнародного миротворчого контингенту. Війська (в основному, австралійські) стали прибувати 20 вересня, тоді ж почалися поставки гуманітарної допомоги.
Коли контроль над територією Східного Тимору перейшов до ООН, війська Індонезії були виведені. Інші райони країни теж стали вимагати незалежності, так що цілісність країни виявилася під загрозою.
Незалежність
У ніч на 20 травня 2002 року колишня португальська колонія офіційно була оголошена незалежною державою.
Кризи 2006 року
20 травня 2006 р, в річницю незалежності від Індонезії, чимала частина армії ДРВТ (593 людини з 1433) зажадала пом'якшення правил армійського статуту. Бригадний генерал Таур Матан Руак звільнив баламутів, останні покинули казарми зі зброєю в руках.
Почався загальний бунт, війна всіх проти всіх. Бунт проти титульного племені — тетум стримується миротворцями чотирьох країн.
Положення сьогодні
Сьогодні незалежний Східний Тимор намагається відновлювати зруйноване. Але зробити це непросто, оскільки Тимор є однією з найбідніших країн Азії, практично не має корисних копалин і промисловості. Крім відновлення економіки, потрібно створити працюючу політичну систему і закони, здатні забезпечити в країні стабільність і надходження іноземних інвестицій. Основна надія держави — багате родовище природного газу біля берегів острову Тимор.
В результаті президентських виборів, які відбулися 16 квітня 2012 рік, перемогу здобув генерал Таур Матан Руак. Його основним суперником був Франсиско Гутерріш. Руак отримав понад 60 відсотків голосів, Гутерріш — близько 38.
Примітки
- Португальська група солідарності A Paz é Possível em Timor Leste перерахувала 271 убитих, 278 поранених і 270 «зниклих». [ 14 серпня 2018 у Wayback Machine.]
- «About ETAN» [ 23 липня 2014 у Wayback Machine.]. East Timor Action Network. Retrieved 18 February 2008.
- Ex-Armeechef siegt bei Präsidentschaftswahl (нім.)
Посилання
- ООН і Східний Тимор: хронологія подій [ 27 серпня 2011 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Istoriya Shidnogo Timoru pochalasya z poyavi na ostrovi avstraloyidiv i melanezijciv Demonstraciyi proti indonezijskoyi okupaciyi 10 veresnya 1999 roku Arhiyepiskop Karlush Belu laureat Nobelivskoyi premiyi 1996 roku Zhoze Ramush Orta laureat Nobelivskoyi premiyi 1996 roku kolishnij prem yer ministr i prezident Shidnogo TimoruPortugalskij TimorDokladnishe Portugalskij Timor Dokladnishe Ostriv buv vidkritij portugalcyami v 1514 roci i kolonizovanij nimi v seredini XVI stolittya Dogovir 1859 roku roz yednav Timor mizh Gollandiyeyu i Portugaliyeyu portugalcyam distalasya shidna chastina ostrova Pid chas Drugoyi svitovoyi vijni ostriv buv okupovanij Yaponiyeyu z 1942 po 1945 rr pislya vijni vlada Portugaliyi bula vidnovlena Timor zalishavsya portugalskoyu koloniyeyu do 1974 roku i buv najmensh rozvinenim volodinnyam najvidstalishoyi z kolonialnih derzhav V comu zh roci v Lisaboni buv pozbavlenij vladi diktator Marselu Kayetanu Novij uryad provodiv politiku dekolonizaciyi i zaproponuvav koloniyam nezalezhnist Osnovu ekonomiki stanovilo silske gospodarstvo yake velosya primitivnimi metodami i ne zabezpechuvalo prodovolchi potrebi koloniyi Rozvivalosya virobnictvo eksportnih kultur kavi kauchuku i kopri Blizko 32 byudzhetu jshlo na vijskovi cili utrimannya 7 tisyach soldativ kolonialnih vijsk na osvitu vitrachalosya 9 na socialne zabezpechennya 4 Chastka nepismennih perevishuvala 90 Pershe progoloshennya nezalezhnostiPislya revolyuciyi 25 kvitnya 1974 roku v Portugaliyi pochavsya proces dekolonizaciyi portugalskih volodin sho dosyaglo i Shidnogo Timoru Utvorilisya kilka politichnih partij najbilshimi z yakih buli UDT Demokratichnij soyuz Timoru yakij vistupav za zberezhennya teritoriyi v skladi Portugaliyi yak zamorskoyi provinciyi APODETI Narodno demokratichna asociaciya Timoru domagalasya priyednannya teritoriyi do Indoneziyi i najbilsha z politichnih partij krayini FRETILIN Revolyucijnij front za nezalezhnist Shidnogo Timoru yakij vimagav negajnoyi nezalezhnosti Utvorilosya she kilka dribnih partij Peregovori mizh portugalskoyu vladoyu i politichnimi partiyami pro shlyahi dekolonizaciyi teritoriyi zajshli v gluhij kut a potim i pripinilisya cherez zbrojnu konfrontaciyi v koloniyi U 1975 r Portugaliya zalishila Shidnij Timor v nadiyi na te sho tut bude sformovano uryad i parlament U Timori utvorilisya politichni partiyi yaki rozdililis na dvi koaliciyi Demokratichnij soyuz Timoru UDT ratuvav za vstanovlennya tisnih zv yazkiv z Indoneziyeyu Cij koaliciyi protistoyav Revolyucijnij front za nezalezhnist Shidnogo Timoru FRETILIN Ale dolya krayini zalezhala ne vid nih a vid Suharto prezidenta Indoneziyi U nich na 11 serpnya 1975 UDT za pidtrimki miscevoyi policiyi vchiniv perevorot buli zaareshtovani i stracheni deyaki z lideriv i aktivistiv FRETILIN FRETILIN svoyeyu chergoyu spirayuchis na timorciv soldativ kolonialnih vijsk vstanovili kontrol nad teritoriyeyu a 28 listopada 1975 roku v odnostoronnomu poryadku progolosiv nezalezhnist NDRVT Narodno Demokratichna Respublika Shidnij Timor 30 listopada lideri APODETI UDT i she dvoh dribnih partij sho znahodilisya na okupovanij Indoneziyeyu chastini Shidnogo Timoru vipustili spilnu deklaraciyu pro priyednannya teritoriyi do Indoneziyi Indonezijska okupaciyaDokladnishe Indonezijska okupaciya Shidnogo Timoru V miru zrostannya politichnoyi nestabilnosti UDT ne bez dopomogi Indoneziyi organizuvav perevorot prote FRETILIN vdalosya vzyati vladu u svoyi ruki Nezvazhayuchi na ce nezalezhnist tak i ne bula progoloshena 7 grudnya 1975 roku vijska Indoneziyi perejshli kordon U vijskovomu vtorgnenni v riznij chas bralo uchast vid 20 do 40 tisyach soldativ U krayini pochalasya krovoprolitna gromadyanska vijna mizh prihilnikami i protivnikami nezalezhnosti V rezultati bojovih dij golodu ta epidemij zaginulo blizko odniyeyi tretini naselennya kolishnoyi koloniyi ponad 200 tisyach osib a 17 lipnya 1976 roku Shidnij Timor buv vklyuchenij do skladu Indoneziyi yak 27 ma provinciya OON ne viznala Timor 27 yu provinciyeyu Indoneziyi ale okupanti zalishili bez uvagi rezolyuciyi yaki vimagali vivedennya vijsk Stali zdijsnyuvatisya zahodi shodo indonezianizaciyi teritoriyi ale opir v tomu chisli zbrojnij ne pripinyalosya Vidbuvalisya demonstraciyi timorskih studentiv i molodi proti novoyi vladi Bijci FRETILIN sprobuvali chiniti opir ale sili buli nadto nerivni Vikladannya portugalskoyi movi v shkolah zaboronili povsyudno vvodilasya zhorstka cenzura Za chas indonezijskoyi okupaciyi bulo vbito i pomerlo vid golodu ponad 200 000 timorciv Pochinayuchi z 1982 r Generalni sekretari OON provodili peregovori z Indoneziyeyu i Portugaliyeyu namagayuchis vidnoviti nezalezhnist okupovanih teritorij Masove vbivstvo na kladovishi Santa Krush stalosya pid chas memorialnoyi procesiyi do mogili Sebastyana Gomisha 12 listopada 1991 roku pid chas memorialnoyi mesi na kladovishi v Dili za vbitim indonezijskimi vijskami yunakovi 200 indonezijskih soldativ vidkrili vogon po natovpu ubivshi shonajmenshe 250 timorciv Pokazannya svidkiv inozemciv shvidko dijshli do mizhnarodnih novinnih organizacij a videozapis rozstrilu bagato raziv translyuvali po telebachennyu U SShA bula zasnovana i nezabarom vidkrila viddilennya v desyati mistah krayini East Timor and Indonesia Action Network zaraz East Timor and Indonesia Action Network ETAN Inshi grupi solidarnosti z yavilisya v Avstraliyi Braziliyi Nimechchini Irlandiyi Malajziyi Portugaliyi i Yaponiyi Odnak lishe v 1999 r serjozni politichni zmini v samij Indoneziyi prizveli do prijnyattya istorichnogo rishennya Pislya padinnya rezhimu Suharto v rezultati masovih vistupiv a takozh pid tiskom svitovoyi gromadskoyi dumki novij prezident Indoneziyi Habibi buv zmushenij ogolositi pro provedennya referendumu z pitannya samoviznachennya Shidnogo Timoru Misiyeyu OON bulo zareyestrovano 451 792 gromadyanina yaki mali pravo golosu ale potim robota kontroleriv bula porushena destabilizuyuchimi diyami zbrojnih formuvan yaki pidtrimuvali ideyu soyuzu z Indoneziyeyu I vse zh 30 serpnya 1999 r zhiteli Shidnogo Timoru progolosuvali U referendumi vzyali uchast ponad 98 zareyestrovanih gromadyan sho mali pravo golosu Rezultatom golosuvannya stala povna peremoga prihilnikiv nezalezhnosti Ponad 344 850 osib 78 5 tih hto progolosuvav vislovilosya na pidtrimku nezalezhnosti a zalishitisya v skladi Indoneziyi viddali perevagu vsogo 94 388 osib 21 5 tih hto progolosuvav sho prizvelo do novogo spalahu nasilstva v Shidnomu Timori U cej moment u krayini vibuhnula nova kriza Buntivniki pochali bojovi diyi ponad 500 000 osib stali bizhencyami bagatoh iz nih nasilno pereselili v Vzhe 6 veresnya bilshist mizhnarodnih sposterigachiv personal misiyi OON i zhurnalisti buli evakujovani Indonezijskij uryad ne zmig vidnoviti poryadok Nezvazhayuchi na tisk gromadskosti sho zibravsya na zasidannya 5 veresnya Rada Bezpeki OON ne stav vvoditi v Timor pidlegli jomu vijska oskilki indonezijskij uryad stverdzhuvav sho zmozhe vzyati situaciyu pid kontrol za dopomogoyu vlasnih vijsk chiselnistyu 20 000 chol 12 veresnya 1999 r uryad Indoneziyi pogodivsya na vvedennya v Shidnij Timor mizhnarodnogo mirotvorchogo kontingentu Vijska v osnovnomu avstralijski stali pribuvati 20 veresnya todi zh pochalisya postavki gumanitarnoyi dopomogi Koli kontrol nad teritoriyeyu Shidnogo Timoru perejshov do OON vijska Indoneziyi buli vivedeni Inshi rajoni krayini tezh stali vimagati nezalezhnosti tak sho cilisnist krayini viyavilasya pid zagrozoyu NezalezhnistU nich na 20 travnya 2002 roku kolishnya portugalska koloniya oficijno bula ogoloshena nezalezhnoyu derzhavoyu Krizi 2006 rokuDokladnishe 20 travnya 2006 r v richnicyu nezalezhnosti vid Indoneziyi chimala chastina armiyi DRVT 593 lyudini z 1433 zazhadala pom yakshennya pravil armijskogo statutu Brigadnij general Taur Matan Ruak zvilniv balamutiv ostanni pokinuli kazarmi zi zbroyeyu v rukah Pochavsya zagalnij bunt vijna vsih proti vsih Bunt proti titulnogo plemeni tetum strimuyetsya mirotvorcyami chotiroh krayin Polozhennya sogodniSogodni nezalezhnij Shidnij Timor namagayetsya vidnovlyuvati zrujnovane Ale zrobiti ce neprosto oskilki Timor ye odniyeyu z najbidnishih krayin Aziyi praktichno ne maye korisnih kopalin i promislovosti Krim vidnovlennya ekonomiki potribno stvoriti pracyuyuchu politichnu sistemu i zakoni zdatni zabezpechiti v krayini stabilnist i nadhodzhennya inozemnih investicij Osnovna nadiya derzhavi bagate rodovishe prirodnogo gazu bilya beregiv ostrovu Timor V rezultati prezidentskih viboriv yaki vidbulisya 16 kvitnya 2012 rik peremogu zdobuv general Taur Matan Ruak Jogo osnovnim supernikom buv Fransisko Guterrish Ruak otrimav ponad 60 vidsotkiv golosiv Guterrish blizko 38 PrimitkiPortugalska grupa solidarnosti A Paz e Possivel em Timor Leste pererahuvala 271 ubitih 278 poranenih i 270 zniklih 14 serpnya 2018 u Wayback Machine About ETAN 23 lipnya 2014 u Wayback Machine East Timor Action Network Retrieved 18 February 2008 Ex Armeechef siegt bei Prasidentschaftswahl nim PosilannyaOON i Shidnij Timor hronologiya podij 27 serpnya 2011 u Wayback Machine