Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

зображення підпис Двора Баронівр דבורה בארון Портрет Двори Барон на стінописі уНародилася 4 грудня 1887 1887 12 04 1 2 У

Двора Барон

Двора Барон

Двора Барон
івр. דבורה בארון‎
image
Портрет Двори Барон на стінописі у
Народилася 4 грудня 1887(1887-12-04)[1][2]
Узда, Ігуменський повіт, Мінська губернія, Російська імперія
Померла 20 серпня 1956(1956-08-20)[3] (68 років)
Тель-Авів-Яфо, Ізраїль
Поховання d
Країна image Ізраїль
Діяльність перекладачка, літературна редакторка, письменниця
У шлюбі з d
Нагороди
image Двора Барон у Вікісховищі

Двора Барон (івр. דבורה בארון‎; 27 листопада 1887(18871127), Узда, Російська імперія — 20 серпня 1956, Тель-Авів, Ізраїль) — ізраїльська письменниця, відома тим, що писала сучасним івритом та зробила кар'єру як івритомовна авторка. Її називали «першою письменницею сучасним івритом». Написала близько 80 оповідань та повість під назвою «Вигнанці» (івр. הגולים‎). Крім того, вона перекладала літературу на сучасний іврит, зокрема «Пані Боварі» Гюстава Флобера.

Ранні роки

image
Будинок у , де жила Двора з чоловіком. Тепер — музей

Барон народилася в Узді, приблизно за 50 кілометрів від Мінська, який тоді входив до складу Російської імперії. Її батько, рабин, дозволив їй відвідувати ті самі уроки івриту, що й хлопцям, що було винятково для того часу, хоча їй і доводилося сидіти в закритій жіночій зоні синагоги. Крім того, і знову ж незвично для дівчаток того часу, вона закінчила середню школу й отримала право викладати в 1907 році. Свої перші оповідання Барон опублікувала 1902 року, в 14-річному віці, в івритомовній газеті «Га-Меліц» (івр. המליץ‎, укр. Тлумач), редактором якої тоді був (івр. לאון רבינוביץ‎). Вона була єдиною жінкою на світлині письменників на їдиші з Вільно 1909 року, коли там гостював Менделе Мойхер-Сфорім, але її нема на тогочасному фото з Менделе письменників на івриті з Вільно, бо вони відмовилися позувати з нею разом.

Була заручена з письменником (івр. משה בן-אליעזר‎), але він згодом розірвав заручини.

Еміграція та життя в Палестині

image
Могила Двори Барон на кладовищі Трумпельдор, Тель-Авів

1910 року, після смерті батька, а згодом знищення її села в результаті погрому, Двора виїхала до Палестини, оселившись у , поселенні за межами Яффи, яке з 1909 року стало частиною нового міста Тель-Авів. У Палестині вона стала літературною редакторкою сіоністсько-соціалістичного журналу «Га-Поель га-Цаїр» (івр. הפועל הצעיר‎, укр. Молодий робітник). Незабаром вона вийшла заміж за редактора, сіоністського активіста (івр. יוסף אהרונוביץ'‎). 1915 року їх, разом із іншими євреями Палестини, османський уряд депортував до Єгипту але вони повернулися з встановленням Британського мандату після Першої світової війни. 1922 року Барон та її чоловік пішли з журналу. Вона усамітнилася, залишаючись у своєму будинку до своєї смерті 20 серпня 1956 року.

Твори івритом

image
Сад імені Двори Барон в Тель-Авіві

Двора була першою лауреаткою премії Бялика за літературу. Пізніше їй також присудили (1944) та за літературу (1951).

Її творчість можна розділити на два періоди — коли вона була активною, навіть сміливою молодою жінкою, а потім — усамітненою, і, схоже, пасивною жінкою.

Під час пасивної фази, коли вона хворіла і залежала від інших,  вона називала деякі свої попередні оповіді «шматтям». «Усамітнення» не було перебільшенням: вона вирішила «не ступити й кроку з будинку», навіть не пішла на похорони свого чоловіка, хоча один очевидець повідомив: «Я бачив, як вона спустилася на три сходинки і повернулася до свого будинку». У цей період усамітнення вона продовжувала писати, складаючи «масив оповідань, що зображують світ, який видно через вікно кімнати інваліда» («Бе-Лев га-Керах», в «Парашійот»)". зазначила, що її оповідання, «оживлені глибоким співпереживанням слабким і невинним», відображають глибоке знання: «жодна інша письменниця в Ізраїлі не була так добре знайома з джерелами іудаїзму, як Двора Барон».

Протягом цієї частини свого життя вона також зробила декілька важливих літературних перекладів на іврит, зокрема «Пані Боварі» Гюстава Флобера. Хоча вона була частиною сіоністського руху, вона багато писала про сільське життя в штетлах Литви, «іноді в майже поетичних тонах».

Твори Двори Барон

  • «Сіпурім»/«Оповідання» (івр. סיפורים‎) (Давар, 1927)
  • «Ґеніза» (івр. גניזה‎) (, 1930)
  • «Кетанот»/«Маленькі» (івр. קטנות‎) (, 1933)
  • «Ма ше-Гая»/«Що відбулося» (івр. מה שהיה‎) (Давар, 1939)
  • «Ле-ат ата»/«На зараз» (івр. לעת עתה‎) (, 1943)
  • «Мі-Шам»/«Звідти» (івр. משם‎) (, 1946)
  • «Га-Лабан» (івр. הלבּן‎) (, 1947)
  • «Шаврірім» (івр. שברירים‎) (, 1949)
  • «Паршійот» (івр. פרשיות‎) (Інститут Бялика, 1951)
  • «Хулійот» (івр. חוליות‎) (, 1953)
  • «Ме-Емеш»/«З учора» (івр. מאמש‎) (, 1955)
  • «Аґав ореха» (івр. אגב אורחה‎) (, 1960)
  • «Га-Ґолім» (івр. הגולים‎) (, 1970)
  • «Шлоша сіпурім» (івр. שלושה סיפורים‎) (Світова організація сіоністів, 1975)
  • «Крівот Ве-Сіпурім Ахерім» (івр. כריתות וסיפורים אחרים‎) (, 1997)
  • «Фрадель/Шіфра» (івр. פראדל/שפרה‎) (Бабель, 2001)

Також переклади на іврит, зокрема «Пані Боварі» Гюстава Флобера.

Праці про Двору Барон та її твори

  • Aharonovitz, Zipporah. By the Way (in Hebrew). Merhavyah: 1961. (Biography by her daughter)
  • Bernstein, Marc. 2001. «Midrashj and marginality: The ‘Agunot of S. Y. Agnon and Devorah Baron.» Hebrew Studies 42: 7-58. doi:10.1353/hbr.2001.0017
  • Baram, Einat Eshel. 2011. «Outline of a Gender Conflict: Notes on an Early Story by Dvora Baron.» Women in Judaism: A Multidisciplinary Journal 8.2. online [ 8 квітня 2018 у Wayback Machine.]
  • Govrin, Nurit. Ha-Maḥatsit ha-ri'shonah [Early chapters]: Devorah Baron (in Hebrew). Jerusalem: Mosad Byaliḳ, 1988.
  • Jelen, Sheila. Intimations of Difference: Dvora Baron in the Modern Hebrew Renaissance. Syracuse: Syracuse University Press, 2007.
  • Jelen, Sheila and Shachar Pinsker, eds. Hebrew, Gender, and Modernity: Critical responses to Dvora Baron's fiction (Studies and texts in Jewish history and culture, 14). Bethesda, MD: University Press of Maryland, 2007.
  • Lieblich, Amia. Conversations with Dvora: An Experimental Biography of the First Modern Hebrew Woman Writer. Berkeley, CA: University of California Press, 1997.
  • Lieblich, Amia. Embroideries: Conversations with Devorah Baron (in Hebrew). Jerusalem: Shoken, 1991.
  • Pagis, Ada, ed. Devorah Baron: Mivḥar ma'amare bikoret ‘al yetsiratah (in Hebrew). Tel Aviv: ʻAm ʻoved, 1974.
  • Seidman, Naomi. A Marriage Made in Heaven: The Sexual Politics of Hebrew and Yiddish. Berkeley, CA: University of California Press, 1997.
  • Zierler, Wendy. 1999. «In What World? Devorah Baron's Fiction of Exile.» Prooftexts 19: 127—150.

Примітки

  1. קרסל ג. לכסיקון הספרות העברית — ספרית פועלים, 1965. — Т. 1. — С. 335.
    d:Track:Q12404984d:Track:Q6838797d:Track:Q29553688
  2. надгробок
    d:Track:Q203443
  3. Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
    d:Track:Q19938912d:Track:Q54837d:Track:Q193563
  4. Lieblich, Amia. 1997. Conversations with Dvora: An Experimental Biography of the First Modern Hebrew Woman Writer. Berkeley, CA. 1997.
  5. Барон Двора // Электронная еврейская энциклопедия. (рос.)
  6. Katz, Dovid (2004). Lithuanian Jewish Culture. Vilnius, Lithuania: Baltos Lankos. с. 236, 253—54. ISBN .
  7. Lieblich, Amia (March 1, 2009). «Devorah Baron [ 14 лютого 2021 у Wayback Machine.].» Jewish Women: A Comprehensive Historical Encyclopedia. Jewish Women's Archive. www.jwa.org. Retrieved 2016-06-26.
  8. p. 9. Bernstein, Marc. 2001. Midrashj and marginality: The ‘Agunot of S. Y. Agnon and Devorah Baron. Hebrew Studies 42: 7-58.
  9. p. 8. Bernstein, Marc. 2001. Midrashj and marginality: The ‘Agunot of S. Y. Agnon and Devorah Baron. Hebrew Studies 42: 7-58.
  10. p. 272. Govrin, Nurit. Devorah Baron, Early Chapters (in Hebrew), Jerusalem: 1988.
  11. Shazar, Rachel (2007). «Baron, Devorah.» Encyclopaedia Judaica. 2nd ed. Vol. 3. Detroit: Macmillan Reference USA, 2007. p. 171. Retrieved via Gale Virtual Reference Library 2016-06-25. Freely available online via Jewish Virtual Library: .

Посилання

  • Biographical article from the Jewish Women's Archive [ 14 лютого 2021 у Wayback Machine.]
  • Institute for the Translation of Hebrew Literature [ 14 лютого 2021 у Wayback Machine.]
  • Baron «in the Closet» An Epistemology of the «Women's Section» [ 25 листопада 2020 у Wayback Machine.]

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

zobrazhennya pidpis Dvora Baronivr דבורה בארון Portret Dvori Baron na stinopisi uNarodilasya 4 grudnya 1887 1887 12 04 1 2 Uzda Igumenskij povit Minska guberniya Rosijska imperiyaPomerla 20 serpnya 1956 1956 08 20 3 68 rokiv Tel Aviv Yafo IzrayilPohovannya dKrayina IzrayilDiyalnist perekladachka literaturna redaktorka pismennicyaU shlyubi z dNagorodi Premiya imeni Hayima Nahmana Byalika 1933 d 1951 Dvora Baron u Vikishovishi Dvora Baron ivr דבורה בארון 27 listopada 1887 18871127 Uzda Rosijska imperiya 20 serpnya 1956 Tel Aviv Izrayil izrayilska pismennicya vidoma tim sho pisala suchasnim ivritom ta zrobila kar yeru yak ivritomovna avtorka Yiyi nazivali pershoyu pismenniceyu suchasnim ivritom Napisala blizko 80 opovidan ta povist pid nazvoyu Vignanci ivr הגולים Krim togo vona perekladala literaturu na suchasnij ivrit zokrema Pani Bovari Gyustava Flobera Ranni rokiBudinok u de zhila Dvora z cholovikom Teper muzej Baron narodilasya v Uzdi priblizno za 50 kilometriv vid Minska yakij todi vhodiv do skladu Rosijskoyi imperiyi Yiyi batko rabin dozvoliv yij vidviduvati ti sami uroki ivritu sho j hlopcyam sho bulo vinyatkovo dlya togo chasu hocha yij i dovodilosya siditi v zakritij zhinochij zoni sinagogi Krim togo i znovu zh nezvichno dlya divchatok togo chasu vona zakinchila serednyu shkolu j otrimala pravo vikladati v 1907 roci Svoyi pershi opovidannya Baron opublikuvala 1902 roku v 14 richnomu vici v ivritomovnij gazeti Ga Melic ivr המליץ ukr Tlumach redaktorom yakoyi todi buv ivr לאון רבינוביץ Vona bula yedinoyu zhinkoyu na svitlini pismennikiv na yidishi z Vilno 1909 roku koli tam gostyuvav Mendele Mojher Sforim ale yiyi nema na togochasnomu foto z Mendele pismennikiv na ivriti z Vilno bo voni vidmovilisya pozuvati z neyu razom Bula zaruchena z pismennikom ivr משה בן אליעזר ale vin zgodom rozirvav zaruchini Emigraciya ta zhittya v PalestiniMogila Dvori Baron na kladovishi Trumpeldor Tel Aviv 1910 roku pislya smerti batka a zgodom znishennya yiyi sela v rezultati pogromu Dvora viyihala do Palestini oselivshis u poselenni za mezhami Yaffi yake z 1909 roku stalo chastinoyu novogo mista Tel Aviv U Palestini vona stala literaturnoyu redaktorkoyu sionistsko socialistichnogo zhurnalu Ga Poel ga Cayir ivr הפועל הצעיר ukr Molodij robitnik Nezabarom vona vijshla zamizh za redaktora sionistskogo aktivista ivr יוסף אהרונוביץ 1915 roku yih razom iz inshimi yevreyami Palestini osmanskij uryad deportuvav do Yegiptu ale voni povernulisya z vstanovlennyam Britanskogo mandatu pislya Pershoyi svitovoyi vijni 1922 roku Baron ta yiyi cholovik pishli z zhurnalu Vona usamitnilasya zalishayuchis u svoyemu budinku do svoyeyi smerti 20 serpnya 1956 roku Tvori ivritomSad imeni Dvori Baron v Tel Avivi Dvora bula pershoyu laureatkoyu premiyi Byalika za literaturu Piznishe yij takozh prisudili 1944 ta za literaturu 1951 Yiyi tvorchist mozhna rozdiliti na dva periodi koli vona bula aktivnoyu navit smilivoyu molodoyu zhinkoyu a potim usamitnenoyu i shozhe pasivnoyu zhinkoyu Pid chas pasivnoyi fazi koli vona hvorila i zalezhala vid inshih vona nazivala deyaki svoyi poperedni opovidi shmattyam Usamitnennya ne bulo perebilshennyam vona virishila ne stupiti j kroku z budinku navit ne pishla na pohoroni svogo cholovika hocha odin ochevidec povidomiv Ya bachiv yak vona spustilasya na tri shodinki i povernulasya do svogo budinku U cej period usamitnennya vona prodovzhuvala pisati skladayuchi masiv opovidan sho zobrazhuyut svit yakij vidno cherez vikno kimnati invalida Be Lev ga Kerah v Parashijot zaznachila sho yiyi opovidannya ozhivleni glibokim spivperezhivannyam slabkim i nevinnim vidobrazhayut gliboke znannya zhodna insha pismennicya v Izrayili ne bula tak dobre znajoma z dzherelami iudayizmu yak Dvora Baron Protyagom ciyeyi chastini svogo zhittya vona takozh zrobila dekilka vazhlivih literaturnih perekladiv na ivrit zokrema Pani Bovari Gyustava Flobera Hocha vona bula chastinoyu sionistskogo ruhu vona bagato pisala pro silske zhittya v shtetlah Litvi inodi v majzhe poetichnih tonah Tvori Dvori Baron Sipurim Opovidannya ivr סיפורים Davar 1927 Geniza ivr גניזה 1930 Ketanot Malenki ivr קטנות 1933 Ma she Gaya Sho vidbulosya ivr מה שהיה Davar 1939 Le at ata Na zaraz ivr לעת עתה 1943 Mi Sham Zvidti ivr משם 1946 Ga Laban ivr הלב ן 1947 Shavririm ivr שברירים 1949 Parshijot ivr פרשיות Institut Byalika 1951 Hulijot ivr חוליות 1953 Me Emesh Z uchora ivr מאמש 1955 Agav oreha ivr אגב אורחה 1960 Ga Golim ivr הגולים 1970 Shlosha sipurim ivr שלושה סיפורים Svitova organizaciya sionistiv 1975 Krivot Ve Sipurim Aherim ivr כריתות וסיפורים אחרים 1997 Fradel Shifra ivr פראדל שפרה Babel 2001 Takozh perekladi na ivrit zokrema Pani Bovari Gyustava Flobera Praci pro Dvoru Baron ta yiyi tvoriAharonovitz Zipporah By the Way in Hebrew Merhavyah 1961 Biography by her daughter Bernstein Marc 2001 Midrashj and marginality The Agunot of S Y Agnon and Devorah Baron Hebrew Studies 42 7 58 doi 10 1353 hbr 2001 0017 Baram Einat Eshel 2011 Outline of a Gender Conflict Notes on an Early Story by Dvora Baron Women in Judaism A Multidisciplinary Journal 8 2 online 8 kvitnya 2018 u Wayback Machine Govrin Nurit Ha Maḥatsit ha ri shonah Early chapters Devorah Baron in Hebrew Jerusalem Mosad Byaliḳ 1988 Jelen Sheila Intimations of Difference Dvora Baron in the Modern Hebrew Renaissance Syracuse Syracuse University Press 2007 Jelen Sheila and Shachar Pinsker eds Hebrew Gender and Modernity Critical responses to Dvora Baron s fiction Studies and texts in Jewish history and culture 14 Bethesda MD University Press of Maryland 2007 Lieblich Amia Conversations with Dvora An Experimental Biography of the First Modern Hebrew Woman Writer Berkeley CA University of California Press 1997 Lieblich Amia Embroideries Conversations with Devorah Baron in Hebrew Jerusalem Shoken 1991 Pagis Ada ed Devorah Baron Mivḥar ma amare bikoret al yetsiratah in Hebrew Tel Aviv ʻAm ʻoved 1974 Seidman Naomi A Marriage Made in Heaven The Sexual Politics of Hebrew and Yiddish Berkeley CA University of California Press 1997 Zierler Wendy 1999 In What World Devorah Baron s Fiction of Exile Prooftexts 19 127 150 Primitkiקרסל ג לכסיקון הספרות העברית ספרית פועלים 1965 T 1 S 335 d Track Q12404984d Track Q6838797d Track Q29553688 nadgrobok d Track Q203443 Bibliotheque nationale de France BNF platforma vidkritih danih 2011 d Track Q19938912d Track Q54837d Track Q193563 Lieblich Amia 1997 Conversations with Dvora An Experimental Biography of the First Modern Hebrew Woman Writer Berkeley CA 1997 Baron Dvora Elektronnaya evrejskaya enciklopediya ros Katz Dovid 2004 Lithuanian Jewish Culture Vilnius Lithuania Baltos Lankos s 236 253 54 ISBN 9955 584 41 6 Lieblich Amia March 1 2009 Devorah Baron 14 lyutogo 2021 u Wayback Machine Jewish Women A Comprehensive Historical Encyclopedia Jewish Women s Archive www jwa org Retrieved 2016 06 26 p 9 Bernstein Marc 2001 Midrashj and marginality The Agunot of S Y Agnon and Devorah Baron Hebrew Studies 42 7 58 p 8 Bernstein Marc 2001 Midrashj and marginality The Agunot of S Y Agnon and Devorah Baron Hebrew Studies 42 7 58 p 272 Govrin Nurit Devorah Baron Early Chapters in Hebrew Jerusalem 1988 Shazar Rachel 2007 Baron Devorah Encyclopaedia Judaica 2nd ed Vol 3 Detroit Macmillan Reference USA 2007 p 171 Retrieved via Gale Virtual Reference Library 2016 06 25 Freely available online via Jewish Virtual Library PosilannyaBiographical article from the Jewish Women s Archive 14 lyutogo 2021 u Wayback Machine Institute for the Translation of Hebrew Literature 14 lyutogo 2021 u Wayback Machine Baron in the Closet An Epistemology of the Women s Section 25 listopada 2020 u Wayback Machine

Дата публікації:
Топ