Шмуель Йосеф Агнон | ||||
---|---|---|---|---|
івр. שמואל יוסף עגנון | ||||
Шмуель Аґнон у 1945 | ||||
Ім'я при народженні | Шмуель Йосеф Галеві Чачкес | |||
Псевдонім | Шмуель Йосеф Агнон | |||
Народився | 8 серпня 1887[1] Бучач, Бучацький повіт (Королівство Галичини та Володимирії), Королівство Галичини та Володимирії, Долитавщина, Австро-Угорщина[2] | |||
Помер | 17 лютого 1970[3][2][…] (82 роки) Єрусалим, Ізраїль[2] | |||
Поховання | Єврейське кладовище на Оливковій горі | |||
Громадянство | Австро-Угорщина→ Ізраїль | |||
Національність | український єврей | |||
Діяльність | прозаїк | |||
Мова творів | їдиш, іврит | |||
Жанр | роман, повість, оповідання | |||
Magnum opus | «Весільний балдахін» (1931) «Нічний постоялець» (1939) | |||
У шлюбі з | d | |||
Діти | d | |||
Премії | Нобелівська премія з літератури (1966) | |||
| ||||
Шмуель Йосеф Агнон у Вікісховищі | ||||
Висловлювання у Вікіцитатах |
Шмуель Йосеф Агнон (Аґнон, івр. שמואל יוסף עגנון, уродж. Шмуель Йосеф Галеві Чачкес; 17 липня 1888, Бучач, нині Тернопільська область, Україна — 17 лютого 1970, Гедера, або Єрусалим, Ізраїль) — єврейський письменник, виходець із Галичини. Лавреат Нобелівської премії з літератури 1966. Перший володар цієї відзнаки серед івритомовних та їдишомовних письменників. Кузин історика Емануеля Рінґельблюма.
Життєпис
Народився в м. Бучач (Бучацький повіт, Королівство Галичини та Володимирії, Австро-Угорщина, нині Тернопільська область, Україна). Батько — хасид Шолом Мордехай Леві Чачкес, рабин у Чорткові — був заможним торговцем худобою, знавцем єврейської релігійної літератури. Аґнон із дитинства вільно розмовляв польською, українською, німецькою. Навчався в хедері, студіював Тору, Талмуд мовою іврит. 1906 року переїхав до Львова, де співпрацював із єврейськими газетами. Відмовившись від служби у війську, 1907 року емігрував до Палестини. Там опубліковано його повість «Покинуті дружини». Спочатку писав їдишем, згодом перейшов на іврит.
На історичну батьківщину повернувся відомим письменником. 1924 року діяч обрав собі псевдонім Аґнон — з івриту «покинутий».
1913 року переїхав до Німеччини, жив у Берліні (тут збирав хасидські перекази) та Гамбурзі. Плідно працював, читав лекції з єврейської літератури, знайомився з кращими зразками світової літератури. Саме тоді доля подарувала Аґнонові заможного прихильника його таланту — комерсанта Ш. Залмана Шокена, який допомагав молодому письменникові, став його щирим товаришем. Залман Шокен активно сприяв виданню творів митця, а також виділив Аґнону спеціальну стипендію на термін до 5 років, звільнивши "надію єврейської літератури" від фінансових проблем.
1924 року Шмуель повернувся до Палестини (Єрусалиму), опублікував роман «Весільний балдахін» про пригоди бідного хасида в Галичині. Свої враження від поїздки до Бучача (1929) описав у творах «Проста історія» (1935) та «Нічний постоялець» (1939).
1930 р. знову побував у Європі. У його помешканні в Гамбурзі зайнялась пожежа, унаслідок якої згоріла вся бібліотека та рукописи Аґнона, зокрема, два томи спільної з М. Бубером праці «Історія галицького єврейства». Того року Аґнон востаннє у своєму житті відвідав Галичину, свою малу батьківщину — Бучач (також Львів, Тернопіль, Залізці, Золочів, Броди).
Помер 82-річний прозаїк 17 лютого 1970 року; за даними Юрія Покальчука та Юрія Ковалькова, у містечку Гедера, за іншими — у Єрусалимі. Похований на цвинтарі, розташованому на Оливковій (Єлеонській) горі.
Відзнаки
- Нагороджений Державною премією Ізраїлю (1954 і 1958),
- Почесний громадянин Єрусалиму.
- У 1966 отримав Нобелівську премію.
Творчість
Особистість Ш. Й. Аґнона формувалася на перетині кількох культур і релігій: у Бучачі, Тернополі, Коломиї, Львові мирно вживались українська, польська та єврейська мови й культури, взаємодіючи з австрійською, німецькою та російською. Народившись і проживши в Галичині два десятиліття, майбутній класик єврейської літератури написав та опублікував тут близько 70 різних за жанрами літературних творів (вірші, оповідання, нариси).
«У п'ять років я написав свою першу пісню», — сказав Ш. Й. Аґнон у своїй промові на церемонії вручення Нобелівської премії. 1903 року з'явилися його перші публікації в журналі «Hamicpeh» («Оглядова вежа») та тижневику «Jidiszer Weker» («Єврейський будитель»), газетах Бучача, Коломиї, Львова. Переселившись до Палестини Ш. Й. Аґнон 1911 року опублікував «Тойті-танц» («Танок смерті») — твір, написаний за реальними фактами із життя євреїв одного з містечок Галичини.
Двадцятирічним письменником, Ш. Й. Аґнон прибув до Львова й став співробітником єврейських періодичних видань. Столиця Галичини, у якій переплелися в єдиному духовному культуротворчому потоці національні традиції різних народів, середньовіччя й ренесанс, архітектура класицизму й еклектики, готики й модернізму, зачарувала його.
Крім романів, Шмуель Аґнон писав повісті, оповідання, дитячі казки, опрацьовував народні легенди.
Українська тематика
Українська тематика відображена в багатьох текстах Аґнона. Передусім в оповіданні «Бартка Довбуша», романах «Видання заміж», «На морській глибині», інших творах: «Старі й молоді разом», «Проста історія».
Дослідники творчості письменника наголошують на сприятливих зв'язках єврейської культури з українською. Відзначають глибинне пізнання творчого досвіду Миколи Гоголя (вплинув на становлення письменницької кар’єри класика, про що той згадував у своїй нобелівській промові «Що вплинуло на мою творчість?»). Помітний також зв'язок із фольклорними традиціями; переплетіння казкового з реальним у доробку Аґнона вказує на схожість його письма з мотивами творчості Михайла Коцюбинського.
1996 року батьківщину Аґнона Бучач уперше відвідала донька письменника Емона Чачкес-Ярон.
Пам'ять
- 1998 року в Бучачі, Львові, Золочеві, інших містах Західної України знято частину документального фільму «Аґнон» із серії «Письменники століття» (консультантом був Юрій Покальчук), який 1999 року отримав 1-шу премію на фестивалі в Палермо (Італія).
- 2002 року з ініціативи Асоціації Нобелівських студій в Тернополі відбулись 11-ті , присвячені Аґнону; на них було репрезентовано переклади творів письменника «Бучач. Обітована земля його серця» та бібліографічний покажчик літератури про нього.
- У Бучачі:
- вулиця Агнона
- таблиця з барельєфом обличчя письменника біля входу в «АРТ-двір»
- пам'ятник митцю
Примітки
- Lexicon of Modern Hebrew Literature — אוניברסיטת המדינה של אוהיו, 2004.
- Roux P. d. Nouveau Dictionnaire des œuvres de tous les temps et tous les pays — 2 — Éditions Robert Laffont, 1994. — Vol. 1. — P. 23. —
- Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- SNAC — 2010.
- Покальчук Ю. Агнон Шмуель Йосеф… — С. 150.
- Ковальков Ю., Покальчук Ю. Агнон Шмуель Йосеф… — С. 23.
- Samuel D. Kassow. From «Bichuch» to Warsaw // Who wiil right our history? — P. 17. (англ.)
- Шмуель Йозеф Агнон. Олександр Степанович Левченко.
- . Архів оригіналу за 30 січня 2019. Процитовано 3 лютого 2016.
Джерела
- Абліцов В. Галактика «Україна». Українська діаспора: видатні постаті. — К. : КИТ, 2007. — 436 с.
- Бергер Е. Самуїл Йосиф Агнон: Методологічні проблеми художньої творчості // Studia methodologica: До 105-річчя Ш. Й. Агнона. — Т., 1995. — Вип. 1.
- Бубній П., Ковальков Ю. Наші речники у дзеркалі Агнона // Русалка Дністрова. — 1998. — Ч. 13.
- Вони прославили наш край: Бібліографічний посібник. — Т., 2002.
- Ковальков, Ю. Від Бучача до серцевини морів… / Юрій Ковальков // Вільне життя. — 1991. — № ? (21 черв.). — С. .
- Ковальков Ю., Покальчук Ю. Агнон Шмуель Йосеф //Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2008. — Т. 3 : П — Я. — С. 23—24. — .
- Левченко О. Його обітовані землі — Бучач і Єрусалим // Свобода. — 1998. — 18 лип.
- Мельничук О. Лауреат премії Нобеля // Тернопіль вечірній. — 1993. — 7 серп.
- Покальчук Ю. Агнон Шмуель Йосеф [ 22 жовтня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія сучасної України / ред. кол.: І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ, Коорд. бюро Енцикл. Сучас. України НАН України. — К. : Поліграфкнига, 2001. — Т. 1 : А. — С. 150—151. — .
- Шмуель Йосеф Агнон — лауреат Нобелівської премії: Літературно-краєзнавчий збірник. — Т., 1998.
Посилання
- Агнон, Шмуель Йосеф [ 22 березня 2022 у Wayback Machine.] // ВУЕ
- Агнон, Шмуель Йосеф Галеві // Зарубіжні письменники : енциклопедичний довідник : у 2 т. / за ред. Н. Михальської та Б. Щавурського. — Тернопіль : Навчальна книга — Богдан, 2005. — Т. 1 : А — К. — С. 10. — .
Зовнішні відеофайли | |
---|---|
Загублені в часі - Агнон на YouTube // ТТБ. — 2016. — Квітень. |
- Вірші-присвяти Шмуелю Йосефу Агнону [ 19 жовтня 2014 у Wayback Machine.]
- Біографія на сайті UaModna [ 4 березня 2016 у Wayback Machine.] // UaModna. — 2015. — 20 липня.
- Розмова з Агноном [ 20 вересня 2018 у Wayback Machine.] // youtube. (івр.)
- הענקת פרס נובל לסופר שי עגנון // youtube. (івр.)
- חדשות מהעבר עונה 3 — ש"י עגנון // youtube. (івр.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Lib Chlen KPRS Shmuel Josef Agnonivr שמואל יוסף עגנון Shmuel Agnon u 1945Im ya pri narodzhenni Shmuel Josef Galevi ChachkesPsevdonim Shmuel Josef AgnonNarodivsya 8 serpnya 1887 1887 08 08 1 Buchach Buchackij povit Korolivstvo Galichini ta Volodimiriyi Korolivstvo Galichini ta Volodimiriyi Dolitavshina Avstro Ugorshina 2 Pomer 17 lyutogo 1970 1970 02 17 3 2 82 roki Yerusalim Izrayil 2 Pohovannya Yevrejske kladovishe na Olivkovij goriGromadyanstvo Avstro Ugorshina IzrayilNacionalnist ukrayinskij yevrejDiyalnist prozayikMova tvoriv yidish ivritZhanr roman povist opovidannyaMagnum opus Vesilnij baldahin 1931 Nichnij postoyalec 1939 U shlyubi z dDiti dPremiyi Nobelivska premiya z literaturi 1966 Shmuel Josef Agnon u Vikishovishi Vislovlyuvannya u Vikicitatah Shmuel Josef Agnon Agnon ivr שמואל יוסף עגנון urodzh Shmuel Josef Galevi Chachkes 17 lipnya 1888 Buchach nini Ternopilska oblast Ukrayina 17 lyutogo 1970 Gedera abo Yerusalim Izrayil yevrejskij pismennik vihodec iz Galichini Lavreat Nobelivskoyi premiyi z literaturi 1966 Pershij volodar ciyeyi vidznaki sered ivritomovnih ta yidishomovnih pismennikiv Kuzin istorika Emanuelya Ringelblyuma ZhittyepisNarodivsya v m Buchach Buchackij povit Korolivstvo Galichini ta Volodimiriyi Avstro Ugorshina nini Ternopilska oblast Ukrayina Batko hasid Sholom Mordehaj Levi Chachkes rabin u Chortkovi buv zamozhnim torgovcem hudoboyu znavcem yevrejskoyi religijnoyi literaturi Agnon iz ditinstva vilno rozmovlyav polskoyu ukrayinskoyu nimeckoyu Navchavsya v hederi studiyuvav Toru Talmud movoyu ivrit 1906 roku pereyihav do Lvova de spivpracyuvav iz yevrejskimi gazetami Vidmovivshis vid sluzhbi u vijsku 1907 roku emigruvav do Palestini Tam opublikovano jogo povist Pokinuti druzhini Spochatku pisav yidishem zgodom perejshov na ivrit Na istorichnu batkivshinu povernuvsya vidomim pismennikom 1924 roku diyach obrav sobi psevdonim Agnon z ivritu pokinutij 1913 roku pereyihav do Nimechchini zhiv u Berlini tut zbirav hasidski perekazi ta Gamburzi Plidno pracyuvav chitav lekciyi z yevrejskoyi literaturi znajomivsya z krashimi zrazkami svitovoyi literaturi Same todi dolya podaruvala Agnonovi zamozhnogo prihilnika jogo talantu komersanta Sh Zalmana Shokena yakij dopomagav molodomu pismennikovi stav jogo shirim tovarishem Zalman Shoken aktivno spriyav vidannyu tvoriv mitcya a takozh vidiliv Agnonu specialnu stipendiyu na termin do 5 rokiv zvilnivshi nadiyu yevrejskoyi literaturi vid finansovih problem 1924 roku Shmuel povernuvsya do Palestini Yerusalimu opublikuvav roman Vesilnij baldahin pro prigodi bidnogo hasida v Galichini Svoyi vrazhennya vid poyizdki do Buchacha 1929 opisav u tvorah Prosta istoriya 1935 ta Nichnij postoyalec 1939 1930 r znovu pobuvav u Yevropi U jogo pomeshkanni v Gamburzi zajnyalas pozhezha unaslidok yakoyi zgorila vsya biblioteka ta rukopisi Agnona zokrema dva tomi spilnoyi z M Buberom praci Istoriya galickogo yevrejstva Togo roku Agnon vostannye u svoyemu zhitti vidvidav Galichinu svoyu malu batkivshinu Buchach takozh Lviv Ternopil Zalizci Zolochiv Brodi Pomer 82 richnij prozayik 17 lyutogo 1970 roku za danimi Yuriya Pokalchuka ta Yuriya Kovalkova u mistechku Gedera za inshimi u Yerusalimi Pohovanij na cvintari roztashovanomu na Olivkovij Yeleonskij gori Gashenij konvert pershogo dnya na chest 120 rokiv z dnya narodzhennya Sh J Agnona Poshta Ukrayini Buchach 2008 Vidznaki Nagorodzhenij Derzhavnoyu premiyeyu Izrayilyu 1954 i 1958 Pochesnij gromadyanin Yerusalimu U 1966 otrimav Nobelivsku premiyu TvorchistOsobistist Sh J Agnona formuvalasya na peretini kilkoh kultur i religij u Buchachi Ternopoli Kolomiyi Lvovi mirno vzhivalis ukrayinska polska ta yevrejska movi j kulturi vzayemodiyuchi z avstrijskoyu nimeckoyu ta rosijskoyu Narodivshis i prozhivshi v Galichini dva desyatilittya majbutnij klasik yevrejskoyi literaturi napisav ta opublikuvav tut blizko 70 riznih za zhanrami literaturnih tvoriv virshi opovidannya narisi U p yat rokiv ya napisav svoyu pershu pisnyu skazav Sh J Agnon u svoyij promovi na ceremoniyi vruchennya Nobelivskoyi premiyi 1903 roku z yavilisya jogo pershi publikaciyi v zhurnali Hamicpeh Oglyadova vezha ta tizhneviku Jidiszer Weker Yevrejskij buditel gazetah Buchacha Kolomiyi Lvova Pereselivshis do Palestini Sh J Agnon 1911 roku opublikuvav Tojti tanc Tanok smerti tvir napisanij za realnimi faktami iz zhittya yevreyiv odnogo z mistechok Galichini Dvadcyatirichnim pismennikom Sh J Agnon pribuv do Lvova j stav spivrobitnikom yevrejskih periodichnih vidan Stolicya Galichini u yakij pereplelisya v yedinomu duhovnomu kulturotvorchomu potoci nacionalni tradiciyi riznih narodiv serednovichchya j renesans arhitektura klasicizmu j eklektiki gotiki j modernizmu zacharuvala jogo Krim romaniv Shmuel Agnon pisav povisti opovidannya dityachi kazki opracovuvav narodni legendi Starij Buchach Pam yatnik pismenniku v Bad Gomburzi Nimechchina Z ekspoziciyi prisvyachenoyi Shmuelyu Agnonu Ukrayinska tematika Ukrayinska tematika vidobrazhena v bagatoh tekstah Agnona Peredusim v opovidanni Bartka Dovbusha romanah Vidannya zamizh Na morskij glibini inshih tvorah Stari j molodi razom Prosta istoriya Doslidniki tvorchosti pismennika nagoloshuyut na spriyatlivih zv yazkah yevrejskoyi kulturi z ukrayinskoyu Vidznachayut glibinne piznannya tvorchogo dosvidu Mikoli Gogolya vplinuv na stanovlennya pismennickoyi kar yeri klasika pro sho toj zgaduvav u svoyij nobelivskij promovi Sho vplinulo na moyu tvorchist Pomitnij takozh zv yazok iz folklornimi tradiciyami perepletinnya kazkovogo z realnim u dorobku Agnona vkazuye na shozhist jogo pisma z motivami tvorchosti Mihajla Kocyubinskogo 1996 roku batkivshinu Agnona Buchach upershe vidvidala donka pismennika Emona Chachkes Yaron Pam yat1998 roku v Buchachi Lvovi Zolochevi inshih mistah Zahidnoyi Ukrayini znyato chastinu dokumentalnogo filmu Agnon iz seriyi Pismenniki stolittya konsultantom buv Yurij Pokalchuk yakij 1999 roku otrimav 1 shu premiyu na festivali v Palermo Italiya 2002 roku z iniciativi Asociaciyi Nobelivskih studij v Ternopoli vidbulis 11 ti prisvyacheni Agnonu na nih bulo reprezentovano perekladi tvoriv pismennika Buchach Obitovana zemlya jogo sercya ta bibliografichnij pokazhchik literaturi pro nogo U Buchachi vulicya Agnona tablicya z barelyefom oblichchya pismennika bilya vhodu v ART dvir pam yatnik mitcyuPrimitkiLexicon of Modern Hebrew Literature אוניברסיטת המדינה של אוהיו 2004 d Track Q309331d Track Q6641848 Roux P d Nouveau Dictionnaire des œuvres de tous les temps et tous les pays 2 Editions Robert Laffont 1994 Vol 1 P 23 ISBN 978 2 221 06888 5 d Track Q28924058d Track Q2696397d Track Q3372503 Bibliotheque nationale de France BNF platforma vidkritih danih 2011 d Track Q19938912d Track Q54837d Track Q193563 SNAC 2010 d Track Q29861311 Pokalchuk Yu Agnon Shmuel Josef S 150 Kovalkov Yu Pokalchuk Yu Agnon Shmuel Josef S 23 Samuel D Kassow From Bichuch to Warsaw Who wiil right our history P 17 angl Shmuel Jozef Agnon Oleksandr Stepanovich Levchenko Arhiv originalu za 30 sichnya 2019 Procitovano 3 lyutogo 2016 DzherelaAblicov V Galaktika Ukrayina Ukrayinska diaspora vidatni postati K KIT 2007 436 s Berger E Samuyil Josif Agnon Metodologichni problemi hudozhnoyi tvorchosti Studia methodologica Do 105 richchya Sh J Agnona T 1995 Vip 1 Bubnij P Kovalkov Yu Nashi rechniki u dzerkali Agnona Rusalka Dnistrova 1998 Ch 13 Voni proslavili nash kraj Bibliografichnij posibnik T 2002 Kovalkov Yu Vid Buchacha do sercevini moriv Yurij Kovalkov Vilne zhittya 1991 21 cherv S Kovalkov Yu Pokalchuk Yu Agnon Shmuel Josef Ternopilskij enciklopedichnij slovnik u 4 t redkol G Yavorskij ta in Ternopil Vidavnicho poligrafichnij kombinat Zbruch 2008 T 3 P Ya S 23 24 ISBN 978 966 528 279 2 Levchenko O Jogo obitovani zemli Buchach i Yerusalim Svoboda 1998 18 lip Melnichuk O Laureat premiyi Nobelya Ternopil vechirnij 1993 7 serp Pokalchuk Yu Agnon Shmuel Josef 22 zhovtnya 2016 u Wayback Machine Enciklopediya suchasnoyi Ukrayini red kol I M Dzyuba ta in NAN Ukrayini NTSh Koord byuro Encikl Suchas Ukrayini NAN Ukrayini K Poligrafkniga 2001 T 1 A S 150 151 ISBN 966 02 2075 8 Shmuel Josef Agnon laureat Nobelivskoyi premiyi Literaturno krayeznavchij zbirnik T 1998 PosilannyaAgnon Shmuel Josef 22 bereznya 2022 u Wayback Machine VUE Agnon Shmuel Josef Galevi Zarubizhni pismenniki enciklopedichnij dovidnik u 2 t za red N Mihalskoyi ta B Shavurskogo Ternopil Navchalna kniga Bogdan 2005 T 1 A K S 10 ISBN 966 692 578 8 Zovnishni videofajli Zagubleni v chasi Agnon na YouTube TTB 2016 Kviten Virshi prisvyati Shmuelyu Josefu Agnonu 19 zhovtnya 2014 u Wayback Machine Biografiya na sajti UaModna 4 bereznya 2016 u Wayback Machine UaModna 2015 20 lipnya Rozmova z Agnonom 20 veresnya 2018 u Wayback Machine youtube ivr הענקת פרס נובל לסופר שי עגנון youtube ivr חדשות מהעבר עונה 3 ש י עגנון youtube ivr