Даго́мба (самоназва: дагбамба, тж. нґвана) — народ гур у Західному Судані (Західна Африка).
Дагомба Dagomba | |
---|---|
Кількість | 655 700 чол. (2000) |
Ареал | Гана: |
Близькі до: | мосі, мампрусі, гурма |
Мова | дагбані |
Релігія | традиційні культи (Анімізм) мусульмани-суніти християни |
Розселення і чисельність
Дагомба проживають на півночі Гани в околицях міста Єнді в міжріччі Біла Вольта-Оті. Адміністративно це переважно Північна область країни.
Загальна чисельність — 655 700 чол. (2000).
Мова і релігія
Мова дагомба — дагбані підгрупи гур нігеро-конголезької групи конго-кордофанської мовної сім'ї.
Писемність — на основі латинської графіки (з поч. ХХ ст.).
Чимало людей дагомба дотримуються традиційних культів (анімізм і культ предків), частина — мусульмани-суніти; є також християни (протестанти і католики).
Історія
Стратифіковане ранньокласове суспільство сформувалося в дагомба в доколоніальний період. В XV ст. дагомба створили ранньодержавне утворення Дагомба з осередком в Єнді, на чолі якого стояв вождь і рада старійшин з місцевих вождів.
У 1745—1874 рр. королівство Дагомба перебувало в залежності від Конфедерації Ашанті.
З кін. XIX ст. у складі британської колонії Золотий берег.
Господарство і суспільство
Основні традиційні заняття — тропічне ручне, переважно підсічно-вогневе землеробство (ямс, просо, сорго, рис, кукурудза, , арахіс, бобові) і скотарство.
Серед ремесел розвитку набули ковальство, гончарство, ткацтво, плетіння, різьблення на дереві.
Мисливство, рибальство і збирання плодів поширені в окремих групах, в цілому носять підсобний характер.
Основу соціальної організації складає сільська громада, зберігаються великі родини, патрилінійні роди.
Матеріальна і духовна культура
Живуть дагомба в круглих глиняних хатинах з конічним верхом із соломи. Традиційні поселення — згруповані в одному місці хатини.
Національний чоловічий костюм — довгі смугасті сорочки з короткими рукавами; у жінок — обернута навколо стегон тканина і накидка на плечі.
У раціоні переважають продукти землеробства (каші, варені і печені ямс, боби тощо).
Вірування пов'язані з магією, культом предків і поклонінням матінці-Землі, для справляння культу якої існували спеціальні жерці (тенгдана).
Джерела, посилання і література
- Попов В. А. Дагомба // Народы мира. Историко-этнографический справочник., М.: «Советская Энциклопедия», 1988, стор. 150 (рос.)
- Попов В. А. Дагомба // Народы и религии мира., М.: «Большая Российская Энциклопедия», 1999, стор. 154 (рос.)
- (англ.)
- (англ.)
- Benzing B. Die Geschihte und das Herschaftssystem der Dagomba, Meisenheim am Colan, 1971 (нім.)
- Manoukian M. Tribes of the nothern territories of the Gold Coast., L., 1951 (англ.)
- Rattray R.S. The tribes of the Ashanti hinterland, vv. 1-2, Oxford, 1932 (англ.)
- Staniland M. The Lions of Dagbon: Political Change in Northern Ghana. // The American Political Science Review, Vol. 71, No. 3 (Sep., 1977), стор. 1257 (англ.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Dago mba samonazva dagbamba tzh ngvana narod gur u Zahidnomu Sudani Zahidna Afrika Dagomba DagombaKilkist655 700 chol 2000 Areal Gana Blizki do mosi mamprusi gurmaMovadagbaniReligiyatradicijni kulti Animizm musulmani suniti hristiyaniRozselennya i chiselnistDagomba prozhivayut na pivnochi Gani v okolicyah mista Yendi v mizhrichchi Bila Volta Oti Administrativno ce perevazhno Pivnichna oblast krayini Zagalna chiselnist 655 700 chol 2000 Mova i religiyaMova dagomba dagbani pidgrupi gur nigero kongolezkoyi grupi kongo kordofanskoyi movnoyi sim yi Pisemnist na osnovi latinskoyi grafiki z poch HH st Chimalo lyudej dagomba dotrimuyutsya tradicijnih kultiv animizm i kult predkiv chastina musulmani suniti ye takozh hristiyani protestanti i katoliki IstoriyaStratifikovane rannoklasove suspilstvo sformuvalosya v dagomba v dokolonialnij period V XV st dagomba stvorili rannoderzhavne utvorennya Dagomba z oseredkom v Yendi na choli yakogo stoyav vozhd i rada starijshin z miscevih vozhdiv U 1745 1874 rr korolivstvo Dagomba perebuvalo v zalezhnosti vid Konfederaciyi Ashanti Z kin XIX st u skladi britanskoyi koloniyi Zolotij bereg Z 1957 roku v nezalezhnij Gani Gospodarstvo i suspilstvoOsnovni tradicijni zanyattya tropichne ruchne perevazhno pidsichno vogneve zemlerobstvo yams proso sorgo ris kukurudza arahis bobovi i skotarstvo Sered remesel rozvitku nabuli kovalstvo goncharstvo tkactvo pletinnya rizblennya na derevi Mislivstvo ribalstvo i zbirannya plodiv poshireni v okremih grupah v cilomu nosyat pidsobnij harakter Osnovu socialnoyi organizaciyi skladaye silska gromada zberigayutsya veliki rodini patrilinijni rodi Materialna i duhovna kulturaZhivut dagomba v kruglih glinyanih hatinah z konichnim verhom iz solomi Tradicijni poselennya zgrupovani v odnomu misci hatini Nacionalnij cholovichij kostyum dovgi smugasti sorochki z korotkimi rukavami u zhinok obernuta navkolo stegon tkanina i nakidka na plechi U racioni perevazhayut produkti zemlerobstva kashi vareni i pecheni yams bobi tosho Viruvannya pov yazani z magiyeyu kultom predkiv i pokloninnyam matinci Zemli dlya spravlyannya kultu yakoyi isnuvali specialni zherci tengdana Rozvinutij muzichnij i usnij folklor Dzherela posilannya i literaturaPopov V A Dagomba Narody mira Istoriko etnograficheskij spravochnik M Sovetskaya Enciklopediya 1988 stor 150 ros Popov V A Dagomba Narody i religii mira M Bolshaya Rossijskaya Enciklopediya 1999 stor 154 ros angl angl Benzing B Die Geschihte und das Herschaftssystem der Dagomba Meisenheim am Colan 1971 nim Manoukian M Tribes of the nothern territories of the Gold Coast L 1951 angl Rattray R S The tribes of the Ashanti hinterland vv 1 2 Oxford 1932 angl Staniland M The Lions of Dagbon Political Change in Northern Ghana The American Political Science Review Vol 71 No 3 Sep 1977 stor 1257 angl