Ця стаття містить правописні, лексичні, граматичні, стилістичні або інші мовні помилки, які треба виправити. |
Давньоугорські племена (угор. Magyar törzsek, англ. Magyar tribes) — конфедерація угорських племен в епоху , періоду вторгнення в Паннонію кінця ІХ — початку Х ст. та встановлення угорської батьківщини у вигляді заснованої там близько 1000 року християнської монархії — Угорського королівства.
Угорська передісторія
Угорська передісторія (угорською мовою — magyar őstörténet) охоплює період історії угорського народу, або мадярів, який почався з відділення угорської мови від мов інших фінно-угорських мов близько 800 року до н. е. і закінчився угорським завоюванням Карпатського басейн близько 895 року нашої ери. Ґрунтуючись на найдавніших записах про мадярів у візантійських, західноєвропейських та угорських хроніках, вчені протягом століть вважали їх нащадками стародавніх скіфів і гунів. Ця історіографічна традиція зникла після усвідомлення подібності між угорською мовою та уральськими мовами наприкінці 18 століття. Відтоді лінгвістика стала основним джерелом вивчення етногенезу угорців. Крім того, хроніки, написані між IX і XV століттями, результати археологічних досліджень і фольклорні аналогії дають відомості про ранню історію мадярів.
Дослідження у скам'янілостях пилку певних дерев, зокрема модрини та в'яза, та їх назви у споріднених мовах, дозволяє припускати, що носії протоуральської мови — розрізнені групи неолітичних мисливців, жили в регіоні Уральських гір в 4 тисячолітті до н. е. Вони селились на значних територіях, що зумовило розвиток окремої прафінно-угорської мови до кінця тисячоліття. Лінгвістичні дослідження та археологічні дослідження свідчать про те, що ті, хто розмовляв цією мовою, жили в ямах і використовували декоровані глиняні посудини. Заболочення території після 2600 року до нашої ери спричинило нові міграції. Немає наукового консенсусу щодо Urheimat, тобто первісної батьківщини угорських народів — одні дослідники вважають. що вони жили або в районі річки Тобол, інші — вздовж річки Ками та верхів'їв річки Волги близько 2000 років до нашої ери. Вони жили осілими громадами, вирощували просо, пшеницю та інші зернові культури, розводили тварин — особливо коней, велику рогату худобу, свиней. Запозичення слів, пов'язаних із тваринництвом, з праіранських племен, показують, що вони мали тісні контакти зі своїми сусідами. Найпівденніші групи угрів перейняли кочовий спосіб життя близько 1000 р. до н. е. через розширення степів на північ.
Розвиток угорської мови розпочався приблизно в 800 р. до н. е. зі зникненням пасовищ, що спричинило міграції кочових угорських груп на південь. Історія стародавніх мадярів протягом наступної тисячі років невідома; вони жили в степах, але місце знаходження їхнього Urheimat є предметом наукових дебатів. Відповідно до однієї з теорій, вони спочатку жили на схід від Уралу та мігрували на захід до «Великої Угорщини» не пізніше 600 року нашої ери. Інші вчені стверджують, що Magna Hungaria була початковою батьківщиною мадярів, звідки вони переселилися або в регіон Дону, або в басейн річки Кубань до 830-х років нашої ери. Сотні запозичених слів із тюркських мов чуваського типу доводять, що мадяри були тісно пов'язані з тюркськими народами. Візантійські та мусульманські автори розглядали їх як тюркський народ у 9-10 століттях.
Союз між мадярами та болгарами наприкінці 830-х років був першою історичною подією, яка була точно зафіксована у зв'язку з мадярами. За словами візантійського імператора Костянтина VII Багрянородного, мадяри жили в Леведії на кордонах Хозарського каганату на початку IX століття і підтримували хозар у їхніх війнах «протягом трьох років». Мадяри були організовані в племена, кожне з яких очолювали свої «воєводи», тобто воєначальники. Після навали печенігів на Леведію група мадярів перейшла через Кавказькі гори і оселилися на землях на південь від гір, але більшість людей втекла в степи на північ від Чорного моря. Зі своєї нової батьківщини, відомої як Етелькьоз, у 870-х роках мадяри контролювали землі між Нижнім Дунаєм і Доном. Конфедерація їхніх семи племен очолювалася двома верховними вождями, кенде та г'юла. Кабари – група бунтівних підданих хозарів — приєдналися до мадярів в Етелькьозі. Мадяри регулярно нападали на сусідні слов'янські племена, змушуючи їх платити данину і захоплюючи полонених для продажу візантійцям. Скориставшись війнами між Болгарією, Східним Франкським королівством і Моравією, вони проникали до Центральної Європи між 861 і 894 рр. щонайменше чотири рази. Нове вторгнення печенігів змусило мадярів залишити Етелькьоз, перетнути Карпати й оселитися в Паноннії близько 895 року.
Етноніми
Етнонім угорського племінного союзу невизначений. Згідно з однією з точок зору, в описах Анонімуса Угорського, федерація називалася «Hetumoger» (сучасне угорське «Hétmagyar») або «федерація семи мадярів», тобто, «сім князів, які називаються сім мадярів». Існує версія, що українське слово мадяр* (угор. модьор) походить від імені найбільшого угорського племені, що називалося «Медьер» (угор. «Megyer»). Племінним ім'ям стало українське «Мадяр» (угор. «Модьор»), що відноситься до угорського народу в цілому і використовується у самоназві країни «Magyarország» («Модьоросаґ», укр. «Угорщина»).
Під різними етнічними назвами угорці згадуються в арабських, візантійських, слов'янських і західноєвропейських джерелах у 9-10 століттях. Арабські вчені називали їх мадярами, башкирами або турками. Візантійські автори згадували їх як гунів, унгрів, тюрків або савардів. Слов'янські джерела вживали етноніми угри, а західноєвропейські автори писали про хунгрів, паннонців, аварів, гунів, тюрків і агаренів. На думку лінгвіста Гюли Немета, численні етноніми — особливо унгри, саварди та турки – відображають те, що мадяри були інтегровані в різні імперії євразійських степів — племінні конфедерації оногурів і сабірів, а також Тюркського каганату – до здобуття незалежності. Назва «башкири», ймовірно, походить від близькості до тюркомовних башкир, групи, яка й на сьогодні залишається на південному Уралі.
Ібн Руста першим зафіксував варіант самоназви угорців; (аль-Маджгарійя). Згідно з науковою теорією, етнонім «мадяри» є складним словом — перша частина слова (magy-) була пов'язана з кількома записаними або гіпотетичними словами, включаючи самоназву мансі (māńśi) і реконструйоване угорське слово для людини (*mańća) . Друга частина (-er або -ar) могла розвинутися з реконструйованого фінно-угорського слова-назви чоловіка або хлопчика (*irkä)або від тюркського слова зі схожим значенням (ери або ірі). Алан В. Ертл пише, що етнонім спочатку був назвою меншої групи, племені Мег'єр; воно розвинулося в етнонім, тому що меґер був наймогутнішим племенем у народі. Більшість вчених погоджуються, що угорський екзонім та його варіанти походять від імені оногурів. Ця форма почала поширюватися в Європі за слов'янського посередництва.
Письмові джерела називали мадярів «угорцями» ще до завоювання Паннонського басейну, коли вони ще проживали в степах Східної Європи, в Північному Причорномор'ї. У 837 році «Унгрі», згадуються Георгієм Монахом; у 862 році «Унгрі» в «Бертинських анналах» (лат. Annales Bertiniani); у 881 році «Унгарі» в «Annales ex Annalibus Iuvavensibus» (також звані «Annals of Salzburg»). Англійська назва народу «Hungarian» є похідною від латинських форм «Ungri» або «Ungari».
До давніх угорських племен відносять сім мадярських племен, до яких приєдналися три хазарські роди Каварів:
- Єну — (угор. Jenő, грец. γενάχ)
- Кеси — (угор. Keszi, грец. κασή)
- Кийр — (угор. Kér, грец. καρή)
- Кюртдьормот — (угор. Kürtgyarmat, грец. κουςτουγερμάτου)
- Медьєр — (угор. Megyer, грец. μεγέρη)
- Нєйк — (угор. Nyék, грец. νέκη)
- Тор'ян — (угор. Tarján, грец. ταριάνου)
- Кавари — (угор. Kabarok, грец. κάβαροι)
Формування угорського народу
До відокремлення угорської мови (до бл. 800 р. до н. е.)
Угорську мову традиційно класифікували як угорську мову в сім'ї уральських мов, але існують й інші погляди. Наприклад, лінгвіст Тапані Салмінен заперечує існування протоугорської мови, кажучи, що угорська мова була членом « ареальної генетичної одиниці», яка також включала пермські мови. Палеолінгвістичні дослідження свідчать про те, що носії протоуральської мови жили на території, де росли разом чотири дерева — модрина, ялиця, ялина та в'яз. Вивчення пилку в скам'янілостях показує, що ці дерева можна було знайти по обидві сторони Уральських гір вздовж річок Обі, Печори і Ками в 4 -му тисячолітті до н. е. У цей період землі між Уралом і Камою були малозаселені. Приблизно з 3600 року до нашої ери неолітична матеріальна культура з регіону Уралу поширилася на великі території на захід і схід. Виникли регіональні варіанти, що демонструють появу груп людей, які не мали тісного контакту між собою.
Близько 1000 основних слів угорської мови, включаючи назви пір року та природних явищ, а також найбільш часто вживані дієслова, мають споріднені слова в інших фінно-угорських мовах, що свідчить про тимчасове існування протофінно-угорської мови. Приблизно між 2600 і 2100 роками до нашої ери кліматичні зміни спричинили поширення боліт по обидва боки Уралу, змусивши групи жителів покинути свої місця проживання. Фінно-угорська мовна єдність зникла, а нові мови виникли близько 2000 року до нашої ери.
Подальші кліматичні зміни, що відбулися між 1300 і 1000 роками до н. е., спричинили розширення степів на північ приблизно на 200—300 кілометрів, що змусило найпівденніші угорські групи прийняти кочовий спосіб життя. Близько 800 року до нашої ери клімат знову змінився з початком більш вологого періоду, що змусило кочові угорські групи розпочати міграцію на південь, слідуючи лукам. Їхній рух відокремив їх від північних угорських груп, що дало початок розвитку мови, з якої виникла сучасна угорська. За словами історика Ласло Контлера, концепція «захмарного дерева» та деякі інші елементи угорського фольклору, ймовірно були успадковані з періоду фінно-угорської єдності. Мелодії найпоширеніших угорських похоронних пісень виявляють подібність до мелодій хантських епічних пісень
Первісна батьківщина угорців(бл. 800 р. до н. е. — до 600 р. н. е.)
Олень і орел, які є популярними мотивами угорського мистецтва X століття, мають близькі аналогії в скіфському мистецтві. Скіфи, сармати та інші народи, які розмовляли індоіранськими мовами, домінували в євразійських степах між приблизно 800 р. до н. е. і 350 р. н. е. У цей період усі етнічні групи в степах були кочівниками з майже однаковою матеріальною культурою, для яких певна ідентифікація мадярів неможлива, саме тому точне місцезнаходження їхньої батьківщини є предметом наукових дебатів. Рона-Тас каже, що розвиток угорської мови почався в районі річок Ками та Волги, на захід від Уралу. Археолог Іштван Фодор пише, що первісна батьківщина лежала на схід від Уралу. Він каже, що деякі риси курганів, споруджених у Челябінську в 4 столітті до нашої ери, включаючи північну орієнтацію голів померлих і геометричні мотиви на глиняних посудинах, покладених у могили, схожі на старіші поховання, які він приписує уграм.
Міграції
Ранні міграції на захід (до 600 р. н. е. — бл. 750 або 830 р. н. е.)
У 1230-х роках брат Юліан вирушив шукати легендарну батьківщину угорців Magna Hungaria, прочитавши про неї та групу угорців, які залишилися там, в угорській хроніці. Він зустрів угорськомовну групу «біля великої річки Етіль» (Волги або Ками) на землі волзьких булгар, у більш широкому регіоні сучасного Башкортостану у Східній Європі. Чи Велика Угорщина була початковою батьківщиною угорців, чи предки угорців оселилися у Великій Угорщині після міграції до Європи зі своєї початкової батьківщини Західного Сибіру , досі є предметом наукових дебатів. Відповідно до третьої наукової теорії, Велика Угорщина не була ані початковою батьківщиною мадярів, ані їхньою першою батьківщиною в Європі. Натомість предки східних угорців, яких зустрів брат Юліан, переселилися до Великої Угорщини з півдня.
Згідно з науковою теорією, назва принаймні одного мадярського племені, дьярмат, пов'язана з назвою башкирської групи, юрмати. Специфічні обряди поховання — використання посмертних масок і розміщення частин коней у могилах — показуючи кладовище 9-го або 10-го століття в місці злиття Волги та Ками поблизу сучасного Великого Тиганя в Башкортостані також є засвідчена серед мадяр, які жили в Карпатському басейні в X ст . Більшість спеціалістів стверджують, що цвинтар у Великих Тиганах використовувався мадярами, які або залишилися у Великій Угорщині, коли інші групи мадяр залишили територію, або переселилися туди з інших регіонів, які були заселені мадярами під час їх міграції.
Якщо початкова батьківщина мадярів була в Західному Сибіру, то замість того, щоб бути тотожною Magna Hungaria, їхні предки переселилися із Західного Сибіру до Східної Європи. Це мало відбутися між 500 р. до н. е. і 700 р. н . " Прохоровська культура " поширилася на території сучасного Башкортостану близько 400 р. до н . Міграція гунів на захід змусила багато груп людей із Західного Сибіру виїхати до Європи приблизно між 350 і 400 роками нашої ери. Напад аварів на сабірів у Сибіру поклав початок ряду переселень у 460-х роках. Приблизно між 550 і 600 роками міграція аварів до Європи змусила багато кочових груп переселитися.
Прихід гунів припинив панування іранських народів у євразійських степах. Після цього сабіри, авари, оногури, хозари та інші тюркські народи протягом століть контролювали пасовища Східної Європи. Гардізі описав мадярів як «відгалуження турків»; Лев Мудрий і Костянтин Багрянородний називали їх турками. Близько 450 угорських слів було запозичено з тюркських мов приблизно до 900 р. Найдавніший шар угорських народних пісень демонструє схожість з чуваськими піснями. Ці факти показують, що мадяри були тісно пов'язані з турками, поки вони перебували в понтійських степах.
Дьюла Немет, Андраш Рона-Тас та інші вчені пишуть, що протягом століть мадяри жили навколо річки Кубань, на північ від Кавказьких гір. Кажуть, що саме там мадяри перейняли тюркську термінологію виноградарства, зокрема bor («вино») і seprő (" муло «), а також тюркські назви кизилу (som), винограду (szőlő) і деякі інші фрукти. Згідно з цими вченими, угорські слова аланського походження, включаючи asszony(„леді“, первісно „благородна або королівська дама“) — також були запозичені в цьому ж регіоні.
Леведія (бл. 750 або 830 — бл. 850)
Хозарський каганат був панівною владою в степах між річками Дніпро та Волга приблизно після 650 р. Археологічні знахідки показують, що кагани контролювали багатоетнічну імперію. „Салтово-Маяківська культура“, яка процвітала в цьому ж регіоні близько 750 і 900 років, мала принаймні сім варіантів. В угорських хроніках легенда про дивовижну ланю, здається, зберегла пам'ять про „тісний симбіоз, змішані шлюби та початкове злиття“ мадярів з різними етнічними групами — аланами, булгарами та оногурами, цього великого регіону.
Імператор Костянтин Багрянородний писав, що мадяри „з давніх-давен жили біля Хазарії, в місці, що зветься Леведія“, додаючи, що через цю територію протікає „річка Чідмас, також звана Чингілоус“ Ідентифікація (однієї чи двох) річок невідома. Багрянородний пов'язував Леведію з усією територією, де панували мадяри, але більшість сучасних істориків погоджуються, що він описав лише меншу область, розташовану на річці Дон . Період, коли мадяри оселилися в Леведії, також невідомий; це сталося або до 750 року (Іштван Фодор), або близько 830 року (Дьюла Крісто). Багрянородний сказав, що мадяри були названі „Sabartoi asphaloi“, або „непохитними Савартами“, коли вони перебували в Леведії. Рона-Тас каже, що етнонім є вигаданим терміном без історичної достовірності. Ґрунтуючись на тій самій конфесії, Карой Чегледі, Деже Дюммерт, Віктор Спіней та інші історики пов'язували мадярів або з сабірами кінця 6-го століття, або з племенем суварів волзьких булгар.
Костянтин Багрянородний писав, що мадяри „прожили разом з хазарами три роки і воювали в союзі з хазарами в усіх їхніх війнах“, що свідчить про те, що мадяри були підкорені хозарському кагану, згідно з науковою точкою зору. З іншого боку, як каже історик Дьєрдь Сабадош, слова імператора доводять рівне становище мадярів і хозар, а не підкорення мадярів кагану. Хоча імператор сказав, що співжиття мадярів з хозарами тривало лише три роки, сучасні історики схильні пропонувати довший період (20, 30, 100, 150, 200 або навіть 300 років).
Згідно з пам'ятним каменем, встановленим у 831 році або раніше, болгарський полководець на ім'я Окорсіс потонув у Дніпрі під час військового походу. Флорін Курта каже, що цей напис може бути „ першою підказкою“ про потрясіння в степах, спричинене переселенням мадярів на землі між Дніпром і Дунаєм». Найдавніші події в історії мадярів, які можна було точно ідентифікувати, відбулися у 830-х роках. Болгари найняли їх для боротьби проти своїх візантійських полонених, які повстали та спробували повернутися до Македонії наприкінці 830-х років, але візантійці розбили їх на берегах Нижнього Дунаю. Відповідно доAnnals of St. Bertin , руські посланці, які відвідали Константинополь у 839 році, могли повернутися на батьківщину лише через імперію Каролінгів, оскільки «шлях, яким вони досягли Константинополя, провів їх через примітивні племена, які були дуже лютими та дикими»; Курта і Крісто ототожнюють ці племена з мадярами. Ібн Руста писав, що хазари «раніше були захищені від нападу мадярів та інших сусідніх народів» ровом. Відповідно до наукової теорії, звіт Ібн Русти показує, що хозарський форт у Саркелі, який був побудований у 830-х роках, був одним із фортів, що захищали хазар від мадярів.
Згідно з Порфірогенетом, у Леведії, мадяри "були сім родів, але вони ніколи не мали над собою князя ні місцевого, ні чужого, але були серед них " воєводи " або вожді. Хоча точне значення терміна, який використовував імператор (genea) , неможливо точно визначити, вчені традиційно розглядають мадярські «клани» або «племена» як етнічні та територіальні одиниці. В угорських хроніках згадки про «сім головних осіб» або «сім капітанів» означають існування семи племен угорців.
Багрянородний сказав, що племена не «підкорялися своїм власним [воєводам], але [мали] спільну угоду воювати разом з усією серйозністю та завзяттям… де б не спалахнула війна», припускаючи, що вожді племен були радше військовими, ніж політичні лідери. За словами Крісто, звіт імператора також показує, що племінна конфедерація не була «твердою політичною формацією з сильною згуртованістю» на початку 9 століття. Gesta Hungarorum називає сімох угорських вождів «Hetumoger» або «Сім мадярів». Подібні етноніми — включаючи Токуз Огуз(«Дев'ять огузів») і Onogur («Десять огузів») — припускають, що Геста зберегла назву конфедерації мадярських племен. Згідно з Порфирогенетом, Леведія була названа на честь Леведі, одного з угорських воєвод. За життя Леведі кангари, окрема група в племінній конфедерації печенігів, яку хозари вигнали з їхньої батьківщини, вторглися в Леведію та змусили мадярів поступитися територією. Група мадяр втекла через Кавказькі гори аж до Персії . Однак маси вирушили на захід і оселилися в регіоні під назвою Етелькоз . Більшість істориків сходяться на думці, що насильницький вихід мадярів із Леведії стався близько 850 року
[П]еченіги, яких раніше називали «кангар» (бо це «кангар» було ім'ям, що означало шляхетність і доблесть серед них), вони потім розпалили війну проти [хозар] і, зазнавши поразки, були змушені покинути свою землю й оселитися на тій [мадярів]. І коли зав'язалася битва між [мадярами] і печенігами, які тоді називалися «кангар», військо [мадяр] було розбито і розкололося на дві частини. Одна частина пішла на схід і оселилася в регіоні Персії, і донині вони називаються стародавньою деномінацією [мадярів] «Sabartoi asphaloi»; але інша частина, разом зі своїм воєводою та начальником [Леведі], осіли в західних областях, у місцях, які називаються [Etelköz] … . — Костянтин Багрянородний: De Administrando Imperio
Етелькоз (бл. 850 — бл. 895)
Костянтин Багрянородний ототожнював Етелькоз із землями, де протікають річки «Баруш», «Кубу», «Трулос», «Брутос» і «Серетос» Ототожнення останніх трьох річок з Дністром, Прутом і Сіретом не викликає дискусій, але традиційне ототожнення Баруха з Дніпром і Коубу з Південним Бугом спростовується Спінеєм. Аль-Джейхані писав, що територія угорців була розташована між двома річками під назвами «tl» і «dwb» у 870-х роках. На думку сучасних дослідників, tl може стосуватися Волги, Дону або Дніпра; dwb ідентифікується як Дунай. Відповідно до Gesta Hungarorum , мадяри жили в «Скіфії» або " Dentumoger "; Остання назва, яка відноситься до річки Дон, свідчить про те, що мадяри населяли східні регіони припонтійських степів, згідно зі Спінеєм. Янош Харматта робить висновок, що Денту (реконструйовано як Dentü, угорська вимова: [dɛnty]) була протоугорською назвою річки.
Хозарський каган послав своїх послів до мадярів невдовзі після того, як вони втекли з Леведії й оселилися в Етелькозі, згідно з Порфирогенетом. Каган запросив Леведі на зустріч, запропонувавши зробити Леведі верховним главою союзу мадярських племен в обмін на прийняття його сюзеренітету. Замість того, щоб прийняти пропозицію, Леведі запропонував запропонувати нове звання іншому воєводі, Алмошу, або синові останнього, Арпаду . Каган прийняв пропозицію Леведі і на його вимогу угорські вожді проголосили Арпада своїм головою. На думку Крісто і Спінеї, у звіті Порфирогенета збереглася пам'ять про створення центрального офісу в рамках федерації мадярських племен. Рона-Тас каже, що історія стосується лише «зміни династії»; падіння родини Леведі та поява династії Арпадів . На відміну від розповіді Порфирогенета, Gesta Hungarorum говорить, що першим верховним князем угорців був обраний не Арпад, а його батько.
Згідно з мусульманськими вченими, мадяри мали двох верховних вождів, кенде та ґюла, останній був їхнім правителем у 870-х роках. З їхнього звіту випливає, що каган надав хозарський титул голові федерації мадярських племен; Ібн Фадлан записав, що третій хозарський сановник був названий кюндюром у 920-х роках. У доповіді мусульманського вченого також випливає, що мадяри прийняли хозарську систему «подвійного королівства», згідно з якою верховна влада поділялася між священним правителем (кенде) і воєначальником (г'юла).
Між країною [Печенігів] і країною Іскіль, що належить [Волзьким Булгарам], лежить перша з мадярських границь. … Їхній вождь їде на чолі 20 000 вершників. Його звуть кундах, але той, хто насправді ними керує, називається джила . Усі мадяри беззастережно підкоряються цьому правителю в наступальних і оборонних війнах. … Їх територія величезна, тягнеться до Чорного моря, в яке впадають дві річки, одна більша за Окс . Їхні табори розташовані між цими двома річками. — Ібн Руста: Про мадярів
Порфірогенет писав, що кабари — група хозарів, які повстали проти кагана — приєдналися до мадярів в Етелькьозі в невизначений час, припускаючи, що мадяри позбулися сюзеренітету кагана. Кабари були організовані в три племена, але ними керував один вождь. Багрянородний також писав, що кабари «були підвищені до першого» племені, тому що вони показали себе «найсильнішими та найдоблеснішими» з племен. Відповідно кабари становили авангард угорців, оскільки кочові народи завжди ставили асоційовані племена в найбільш вразливе становище.
Ібн Руста писав, що мадяри підкорили сусідні слов'янські народи, наклавши на них «важку данину» і ставлячись до них як до полонених. Мадяри також «робили грабіжницькі набіги на слов'ян» і продавали полонених під час цих набігів візантійцям у Керчі на Кримському півострові. Загін угорських воїнів напав на майбутнього святого Кирила Філософа, «виючи, як вовки, бажаючи його вбити» в степах біля Криму, згідно з легендою про святого. Однак Кирило переконав їх «відпустити його і всю його свиту з миром». Мешканці регіонів уздовж лівого берега Дністра, яких руський первісний літопис визначив як тиверців, укріпили свої поселення в другій половині IX ст., що, здається, пов'язане з присутністю мадяр.
Грабіжницький набіг на Східне Франкське королівство в 862 році був першою зареєстрованою військовою експедицією мадярів у Центральну Європу. Цей набіг міг бути ініційований Растиславом Моравським, який воював з Людовиком Німецьким, згідно з Рона-Тасом і Спінеєм. У довшій версії «Анналів Зальцбурга» говориться, що мадяри повернулися до Східної Франкії та спустошили регіон Відня у 881 році. У цьому ж джерелі окремо згадується про грабування регіону Коварі , або Кабари. з Кульмберга чи Колміцатого ж року, показуючи, що кабари утворили окрему групу. На початку 880-х років «король» угорців мав дружню зустріч з Мефодієм, архієпископом Моравії, який, згідно з легендою Мефодія, повертався з Константинополя до Моравії.
Коли король Угорщини прибув на землі Дунаю, Мефодій забажав його бачити. І хоч деякі припускали і казали: «Не уникне мук», Мефодій пішов до [царя]. І як годиться государю, [цар] прийняв [Мефодія] з честю, урочисто і з радістю. Розмовляючи з [Мефодієм], як і личить таким людям, [цар] відпустив [Мефодія] з обіймами та багатьма дарами. Цілуючи його, [цар] сказав: «Отче пречесний, пам'ятай мене завжди у святих своїх молитвах». — Життя Мефодія
Угорське завоювання (бл. 895—907 рр.)
Мадяри повернулися до Центральної Європи в липні 892 року, коли вони вторглися в Моравію в союзі з Арнульфом, королем Східної Франкії. Через два роки вони увірвалися в Маршу Паннонії. Згідно з « Анналами Фульди» , вони «вбивали чоловіків і старих жінок наповал, а молодих жінок вивозили з собою, як худобу, щоб задовольнити свої похоті». Хоча в цьому джерелі не йдеться про союз між мадярами та моравським королем Сватоплуком I, більшість істориків погоджуються, що моравський правитель переконав їх вторгнутися до Східної Франкії. Під час своїх набігів на Карпатський басейн мадяри мали кілька нагод зібрати інформацію про свою майбутню батьківщину.
Саманідський емір Ісмаїл ібн Ахмад розпочав експедицію проти тюрків-огузів у 893 році, змусивши їх вторгнутися на землі печенігів між Волгою та Уралом. Після вигнання з батьківщини печеніги вирушили на захід у пошуках нових пасовищ. Тим часом мадяри вторглися в Болгарію в союзі з візантійським імператором Левом Мудрим. Болгарський цар Симеон I послав посланців до печенігів і переконав їх штурмувати Етелькоз. Несподівана навала зруйнувала неохоронювані поселення мадярів, змусивши їх покинути приморські степи та шукати притулку в Карпатських горах. Мадяри зайняли свою нову батьківщину в кілька етапів, спочатку заселяючи землі на схід від Дунаю і вторгшись у Панонію лише після смерті Арнульфа Східно-Франкського в 899 р. Вони знищили Моравію до 906 р. і зміцнили свій контроль над Карпатським басейном завдяки перемозі над баварською армією в битві при Брезалауспурці 907 р.
Див. також
Примітки
- András Róna-Tas, Hungarians and Europe in the early Middle Ages: an introduction to early Hungarian history, Central European University Press, 1999, p. 319
- George H. Hodos, The East-Central European region: an historical outline, Greenwood Publishing Group, 1999, p. 19
- S. Wise Bauer, The history of the medieval world: from the conversion of Constantine to the First Crusade [ 19 серпня 2017 у Wayback Machine.], W. W. Norton & Company, 2010, p. 586
- Gyula Decsy, A. J. Bodrogligeti, Ural-Altaische Jahrbücher, Volume 63 [ 2 серпня 2017 у Wayback Machine.], Otto Harrassowitz, 1991, p. 99
- Згідно фонетичних та фонологічних правил угорської мови, слово «Мадяр» вірно буде читатаи та вимовляти як «Модьор»
- György Balázs, Károly Szelényi, The Magyars: the birth of a European nation [ 3 серпня 2020 у Wayback Machine.], Corvina, 1989, p. 8
- Alan W. Ertl, Toward an Understanding of Europe: A Political Economic Précis of Continental Integration [ 3 серпня 2020 у Wayback Machine.], Universal-Publishers, 2008, p. 358
- Z. J. Kosztolnyik, Hungary under the early Árpáds: 890s to 1063 [ 5 листопада 2020 у Wayback Machine.], Eastern European Monographs, 2002, p. 3
- Györffy György. A magyar törzsnevek és törzsi helynevek.. Honfoglalás és nyelvészet. Balassi Kiadó Budapest 1997. ISBN .
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Cya stattya mistit pravopisni leksichni gramatichni stilistichni abo inshi movni pomilki yaki treba vipraviti Vi mozhete dopomogti vdoskonaliti cyu stattyu pogodivshi yiyi iz chinnimi movnimi standartami Davnougorski plemena ugor Magyar torzsek angl Magyar tribes konfederaciya ugorskih plemen v epohu periodu vtorgnennya v Pannoniyu kincya IH pochatku H st ta vstanovlennya ugorskoyi batkivshini u viglyadi zasnovanoyi tam blizko 1000 roku hristiyanskoyi monarhiyi Ugorskogo korolivstva Migraciya ugorskih plemen zgidno finno ugorskoyi teoriyiUgorska peredistoriyaUgorska peredistoriya ugorskoyu movoyu magyar ostortenet ohoplyuye period istoriyi ugorskogo narodu abo madyariv yakij pochavsya z viddilennya ugorskoyi movi vid mov inshih finno ugorskih mov blizko 800 roku do n e i zakinchivsya ugorskim zavoyuvannyam Karpatskogo basejn blizko 895 roku nashoyi eri Gruntuyuchis na najdavnishih zapisah pro madyariv u vizantijskih zahidnoyevropejskih ta ugorskih hronikah vcheni protyagom stolit vvazhali yih nashadkami starodavnih skifiv i guniv Cya istoriografichna tradiciya znikla pislya usvidomlennya podibnosti mizh ugorskoyu movoyu ta uralskimi movami naprikinci 18 stolittya Vidtodi lingvistika stala osnovnim dzherelom vivchennya etnogenezu ugorciv Krim togo hroniki napisani mizh IX i XV stolittyami rezultati arheologichnih doslidzhen i folklorni analogiyi dayut vidomosti pro rannyu istoriyu madyariv Doslidzhennya u skam yanilostyah pilku pevnih derev zokrema modrini ta v yaza ta yih nazvi u sporidnenih movah dozvolyaye pripuskati sho nosiyi protouralskoyi movi rozrizneni grupi neolitichnih mislivciv zhili v regioni Uralskih gir v 4 tisyacholitti do n e Voni selilis na znachnih teritoriyah sho zumovilo rozvitok okremoyi prafinno ugorskoyi movi do kincya tisyacholittya Lingvistichni doslidzhennya ta arheologichni doslidzhennya svidchat pro te sho ti hto rozmovlyav ciyeyu movoyu zhili v yamah i vikoristovuvali dekorovani glinyani posudini Zabolochennya teritoriyi pislya 2600 roku do nashoyi eri sprichinilo novi migraciyi Nemaye naukovogo konsensusu shodo Urheimat tobto pervisnoyi batkivshini ugorskih narodiv odni doslidniki vvazhayut sho voni zhili abo v rajoni richki Tobol inshi vzdovzh richki Kami ta verhiv yiv richki Volgi blizko 2000 rokiv do nashoyi eri Voni zhili osilimi gromadami viroshuvali proso pshenicyu ta inshi zernovi kulturi rozvodili tvarin osoblivo konej veliku rogatu hudobu svinej Zapozichennya sliv pov yazanih iz tvarinnictvom z prairanskih plemen pokazuyut sho voni mali tisni kontakti zi svoyimi susidami Najpivdennishi grupi ugriv perejnyali kochovij sposib zhittya blizko 1000 r do n e cherez rozshirennya stepiv na pivnich Rozvitok ugorskoyi movi rozpochavsya priblizno v 800 r do n e zi zniknennyam pasovish sho sprichinilo migraciyi kochovih ugorskih grup na pivden Istoriya starodavnih madyariv protyagom nastupnoyi tisyachi rokiv nevidoma voni zhili v stepah ale misce znahodzhennya yihnogo Urheimat ye predmetom naukovih debativ Vidpovidno do odniyeyi z teorij voni spochatku zhili na shid vid Uralu ta migruvali na zahid do Velikoyi Ugorshini ne piznishe 600 roku nashoyi eri Inshi vcheni stverdzhuyut sho Magna Hungaria bula pochatkovoyu batkivshinoyu madyariv zvidki voni pereselilisya abo v region Donu abo v basejn richki Kuban do 830 h rokiv nashoyi eri Sotni zapozichenih sliv iz tyurkskih mov chuvaskogo tipu dovodyat sho madyari buli tisno pov yazani z tyurkskimi narodami Vizantijski ta musulmanski avtori rozglyadali yih yak tyurkskij narod u 9 10 stolittyah Soyuz mizh madyarami ta bolgarami naprikinci 830 h rokiv buv pershoyu istorichnoyu podiyeyu yaka bula tochno zafiksovana u zv yazku z madyarami Za slovami vizantijskogo imperatora Kostyantina VII Bagryanorodnogo madyari zhili v Levediyi na kordonah Hozarskogo kaganatu na pochatku IX stolittya i pidtrimuvali hozar u yihnih vijnah protyagom troh rokiv Madyari buli organizovani v plemena kozhne z yakih ocholyuvali svoyi voyevodi tobto voyenachalniki Pislya navali pechenigiv na Levediyu grupa madyariv perejshla cherez Kavkazki gori i oselilisya na zemlyah na pivden vid gir ale bilshist lyudej vtekla v stepi na pivnich vid Chornogo morya Zi svoyeyi novoyi batkivshini vidomoyi yak Etelkoz u 870 h rokah madyari kontrolyuvali zemli mizh Nizhnim Dunayem i Donom Konfederaciya yihnih semi plemen ocholyuvalasya dvoma verhovnimi vozhdyami kende ta g yula Kabari grupa buntivnih piddanih hozariv priyednalisya do madyariv v Etelkozi Madyari regulyarno napadali na susidni slov yanski plemena zmushuyuchi yih platiti daninu i zahoplyuyuchi polonenih dlya prodazhu vizantijcyam Skoristavshis vijnami mizh Bolgariyeyu Shidnim Frankskim korolivstvom i Moraviyeyu voni pronikali do Centralnoyi Yevropi mizh 861 i 894 rr shonajmenshe chotiri razi Nove vtorgnennya pechenigiv zmusilo madyariv zalishiti Etelkoz peretnuti Karpati j oselitisya v Panonniyi blizko 895 roku EtnonimiEtnonim ugorskogo pleminnogo soyuzu neviznachenij Zgidno z odniyeyu z tochok zoru v opisah Anonimusa Ugorskogo federaciya nazivalasya Hetumoger suchasne ugorske Hetmagyar abo federaciya semi madyariv tobto sim knyaziv yaki nazivayutsya sim madyariv Isnuye versiya sho ukrayinske slovo madyar ugor modor pohodit vid imeni najbilshogo ugorskogo plemeni sho nazivalosya Meder ugor Megyer Pleminnim im yam stalo ukrayinske Madyar ugor Modor sho vidnositsya do ugorskogo narodu v cilomu i vikoristovuyetsya u samonazvi krayini Magyarorszag Modorosag ukr Ugorshina Pid riznimi etnichnimi nazvami ugorci zgaduyutsya v arabskih vizantijskih slov yanskih i zahidnoyevropejskih dzherelah u 9 10 stolittyah Arabski vcheni nazivali yih madyarami bashkirami abo turkami Vizantijski avtori zgaduvali yih yak guniv ungriv tyurkiv abo savardiv Slov yanski dzherela vzhivali etnonimi ugri a zahidnoyevropejski avtori pisali pro hungriv pannonciv avariv guniv tyurkiv i agareniv Na dumku lingvista Gyuli Nemeta chislenni etnonimi osoblivo ungri savardi ta turki vidobrazhayut te sho madyari buli integrovani v rizni imperiyi yevrazijskih stepiv pleminni konfederaciyi onoguriv i sabiriv a takozh Tyurkskogo kaganatu do zdobuttya nezalezhnosti Nazva bashkiri jmovirno pohodit vid blizkosti do tyurkomovnih bashkir grupi yaka j na sogodni zalishayetsya na pivdennomu Urali Ibn Rusta pershim zafiksuvav variant samonazvi ugorciv al Madzhgarijya Zgidno z naukovoyu teoriyeyu etnonim madyari ye skladnim slovom persha chastina slova magy bula pov yazana z kilkoma zapisanimi abo gipotetichnimi slovami vklyuchayuchi samonazvu mansi mansi i rekonstrujovane ugorske slovo dlya lyudini manca Druga chastina er abo ar mogla rozvinutisya z rekonstrujovanogo finno ugorskogo slova nazvi cholovika abo hlopchika irka abo vid tyurkskogo slova zi shozhim znachennyam eri abo iri Alan V Ertl pishe sho etnonim spochatku buv nazvoyu menshoyi grupi plemeni Meg yer vono rozvinulosya v etnonim tomu sho meger buv najmogutnishim plemenem u narodi Bilshist vchenih pogodzhuyutsya sho ugorskij ekzonim ta jogo varianti pohodyat vid imeni onoguriv Cya forma pochala poshiryuvatisya v Yevropi za slov yanskogo poserednictva Pismovi dzherela nazivali madyariv ugorcyami she do zavoyuvannya Pannonskogo basejnu koli voni she prozhivali v stepah Shidnoyi Yevropi v Pivnichnomu Prichornomor yi U 837 roci Ungri zgaduyutsya Georgiyem Monahom u 862 roci Ungri v Bertinskih annalah lat Annales Bertiniani u 881 roci Ungari v Annales ex Annalibus Iuvavensibus takozh zvani Annals of Salzburg Anglijska nazva narodu Hungarian ye pohidnoyu vid latinskih form Ungri abo Ungari Do davnih ugorskih plemen vidnosyat sim madyarskih plemen do yakih priyednalisya tri hazarski rodi Kavariv Yenu ugor Jeno grec genax Kesi ugor Keszi grec kash Kijr ugor Ker grec karh Kyurtdormot ugor Kurtgyarmat grec koystoygermatoy Medyer ugor Megyer grec megerh Nyejk ugor Nyek grec nekh Tor yan ugor Tarjan grec tarianoy Kavari ugor Kabarok grec kabaroi Formuvannya ugorskogo naroduDo vidokremlennya ugorskoyi movi do bl 800 r do n e Naskalnij zhivopis v pecheri Ignateva na Urali Ugorsku movu tradicijno klasifikuvali yak ugorsku movu v sim yi uralskih mov ale isnuyut j inshi poglyadi Napriklad lingvist Tapani Salminen zaperechuye isnuvannya protougorskoyi movi kazhuchi sho ugorska mova bula chlenom arealnoyi genetichnoyi odinici yaka takozh vklyuchala permski movi Paleolingvistichni doslidzhennya svidchat pro te sho nosiyi protouralskoyi movi zhili na teritoriyi de rosli razom chotiri dereva modrina yalicya yalina ta v yaz Vivchennya pilku v skam yanilostyah pokazuye sho ci dereva mozhna bulo znajti po obidvi storoni Uralskih gir vzdovzh richok Obi Pechori i Kami v 4 mu tisyacholitti do n e U cej period zemli mizh Uralom i Kamoyu buli malozaseleni Priblizno z 3600 roku do nashoyi eri neolitichna materialna kultura z regionu Uralu poshirilasya na veliki teritoriyi na zahid i shid Vinikli regionalni varianti sho demonstruyut poyavu grup lyudej yaki ne mali tisnogo kontaktu mizh soboyu Blizko 1000 osnovnih sliv ugorskoyi movi vklyuchayuchi nazvi pir roku ta prirodnih yavish a takozh najbilsh chasto vzhivani diyeslova mayut sporidneni slova v inshih finno ugorskih movah sho svidchit pro timchasove isnuvannya protofinno ugorskoyi movi Priblizno mizh 2600 i 2100 rokami do nashoyi eri klimatichni zmini sprichinili poshirennya bolit po obidva boki Uralu zmusivshi grupi zhiteliv pokinuti svoyi miscya prozhivannya Finno ugorska movna yednist znikla a novi movi vinikli blizko 2000 roku do nashoyi eri Podalshi klimatichni zmini sho vidbulisya mizh 1300 i 1000 rokami do n e sprichinili rozshirennya stepiv na pivnich priblizno na 200 300 kilometriv sho zmusilo najpivdennishi ugorski grupi prijnyati kochovij sposib zhittya Blizko 800 roku do nashoyi eri klimat znovu zminivsya z pochatkom bilsh vologogo periodu sho zmusilo kochovi ugorski grupi rozpochati migraciyu na pivden sliduyuchi lukam Yihnij ruh vidokremiv yih vid pivnichnih ugorskih grup sho dalo pochatok rozvitku movi z yakoyi vinikla suchasna ugorska Za slovami istorika Laslo Kontlera koncepciya zahmarnogo dereva ta deyaki inshi elementi ugorskogo folkloru jmovirno buli uspadkovani z periodu finno ugorskoyi yednosti Melodiyi najposhirenishih ugorskih pohoronnih pisen viyavlyayut podibnist do melodij hantskih epichnih pisen Pervisna batkivshina ugorciv bl 800 r do n e do 600 r n e Karta iz zobrazhennyam mozhlivih prabatkivshin ugorciv ta yihnih migracij Olen i orel yaki ye populyarnimi motivami ugorskogo mistectva X stolittya mayut blizki analogiyi v skifskomu mistectvi Skifi sarmati ta inshi narodi yaki rozmovlyali indoiranskimi movami dominuvali v yevrazijskih stepah mizh priblizno 800 r do n e i 350 r n e U cej period usi etnichni grupi v stepah buli kochivnikami z majzhe odnakovoyu materialnoyu kulturoyu dlya yakih pevna identifikaciya madyariv nemozhliva same tomu tochne misceznahodzhennya yihnoyi batkivshini ye predmetom naukovih debativ Rona Tas kazhe sho rozvitok ugorskoyi movi pochavsya v rajoni richok Kami ta Volgi na zahid vid Uralu Arheolog Ishtvan Fodor pishe sho pervisna batkivshina lezhala na shid vid Uralu Vin kazhe sho deyaki risi kurganiv sporudzhenih u Chelyabinsku v 4 stolitti do nashoyi eri vklyuchayuchi pivnichnu oriyentaciyu goliv pomerlih i geometrichni motivi na glinyanih posudinah pokladenih u mogili shozhi na starishi pohovannya yaki vin pripisuye ugram MigraciyiKarta sho zobrazhuye teoriyu Petera Veresha pro madyariv Urheimat ta yihni migraciyi vklyuchno z yih perebuvannyam u regioni richki KubanRanni migraciyi na zahid do 600 r n e bl 750 abo 830 r n e U 1230 h rokah brat Yulian virushiv shukati legendarnu batkivshinu ugorciv Magna Hungaria prochitavshi pro neyi ta grupu ugorciv yaki zalishilisya tam v ugorskij hronici Vin zustriv ugorskomovnu grupu bilya velikoyi richki Etil Volgi abo Kami na zemli volzkih bulgar u bilsh shirokomu regioni suchasnogo Bashkortostanu u Shidnij Yevropi Chi Velika Ugorshina bula pochatkovoyu batkivshinoyu ugorciv chi predki ugorciv oselilisya u Velikij Ugorshini pislya migraciyi do Yevropi zi svoyeyi pochatkovoyi batkivshini Zahidnogo Sibiru dosi ye predmetom naukovih debativ Vidpovidno do tretoyi naukovoyi teoriyi Velika Ugorshina ne bula ani pochatkovoyu batkivshinoyu madyariv ani yihnoyu pershoyu batkivshinoyu v Yevropi Natomist predki shidnih ugorciv yakih zustriv brat Yulian pereselilisya do Velikoyi Ugorshini z pivdnya Zgidno z naukovoyu teoriyeyu nazva prinajmni odnogo madyarskogo plemeni dyarmat pov yazana z nazvoyu bashkirskoyi grupi yurmati Specifichni obryadi pohovannya vikoristannya posmertnih masok i rozmishennya chastin konej u mogilah pokazuyuchi kladovishe 9 go abo 10 go stolittya v misci zlittya Volgi ta Kami poblizu suchasnogo Velikogo Tiganya v Bashkortostani takozh ye zasvidchena sered madyar yaki zhili v Karpatskomu basejni v X st Bilshist specialistiv stverdzhuyut sho cvintar u Velikih Tiganah vikoristovuvavsya madyarami yaki abo zalishilisya u Velikij Ugorshini koli inshi grupi madyar zalishili teritoriyu abo pereselilisya tudi z inshih regioniv yaki buli zaseleni madyarami pid chas yih migraciyi Yaksho pochatkova batkivshina madyariv bula v Zahidnomu Sibiru to zamist togo shob buti totozhnoyu Magna Hungaria yihni predki pereselilisya iz Zahidnogo Sibiru do Shidnoyi Yevropi Ce malo vidbutisya mizh 500 r do n e i 700 r n Prohorovska kultura poshirilasya na teritoriyi suchasnogo Bashkortostanu blizko 400 r do n Migraciya guniv na zahid zmusila bagato grup lyudej iz Zahidnogo Sibiru viyihati do Yevropi priblizno mizh 350 i 400 rokami nashoyi eri Napad avariv na sabiriv u Sibiru poklav pochatok ryadu pereselen u 460 h rokah Priblizno mizh 550 i 600 rokami migraciya avariv do Yevropi zmusila bagato kochovih grup pereselitisya Prihid guniv pripiniv panuvannya iranskih narodiv u yevrazijskih stepah Pislya cogo sabiri avari onoguri hozari ta inshi tyurkski narodi protyagom stolit kontrolyuvali pasovisha Shidnoyi Yevropi Gardizi opisav madyariv yak vidgaluzhennya turkiv Lev Mudrij i Kostyantin Bagryanorodnij nazivali yih turkami Blizko 450 ugorskih sliv bulo zapozicheno z tyurkskih mov priblizno do 900 r Najdavnishij shar ugorskih narodnih pisen demonstruye shozhist z chuvaskimi pisnyami Ci fakti pokazuyut sho madyari buli tisno pov yazani z turkami poki voni perebuvali v pontijskih stepah Dyula Nemet Andrash Rona Tas ta inshi vcheni pishut sho protyagom stolit madyari zhili navkolo richki Kuban na pivnich vid Kavkazkih gir Kazhut sho same tam madyari perejnyali tyurksku terminologiyu vinogradarstva zokrema bor vino i sepro mulo a takozh tyurkski nazvi kizilu som vinogradu szolo i deyaki inshi frukti Zgidno z cimi vchenimi ugorski slova alanskogo pohodzhennya vklyuchayuchi asszony ledi pervisno blagorodna abo korolivska dama takozh buli zapozicheni v comu zh regioni Hozarskij kaganat blizko 830 r Levediya bl 750 abo 830 bl 850 Hozarskij kaganat buv panivnoyu vladoyu v stepah mizh richkami Dnipro ta Volga priblizno pislya 650 r Arheologichni znahidki pokazuyut sho kagani kontrolyuvali bagatoetnichnu imperiyu Saltovo Mayakivska kultura yaka procvitala v comu zh regioni blizko 750 i 900 rokiv mala prinajmni sim variantiv V ugorskih hronikah legenda pro divovizhnu lanyu zdayetsya zberegla pam yat pro tisnij simbioz zmishani shlyubi ta pochatkove zlittya madyariv z riznimi etnichnimi grupami alanami bulgarami ta onogurami cogo velikogo regionu Imperator Kostyantin Bagryanorodnij pisav sho madyari z davnih daven zhili bilya Hazariyi v misci sho zvetsya Levediya dodayuchi sho cherez cyu teritoriyu protikaye richka Chidmas takozh zvana Chingilous Identifikaciya odniyeyi chi dvoh richok nevidoma Bagryanorodnij pov yazuvav Levediyu z usiyeyu teritoriyeyu de panuvali madyari ale bilshist suchasnih istorikiv pogodzhuyutsya sho vin opisav lishe menshu oblast roztashovanu na richci Don Period koli madyari oselilisya v Levediyi takozh nevidomij ce stalosya abo do 750 roku Ishtvan Fodor abo blizko 830 roku Dyula Kristo Bagryanorodnij skazav sho madyari buli nazvani Sabartoi asphaloi abo nepohitnimi Savartami koli voni perebuvali v Levediyi Rona Tas kazhe sho etnonim ye vigadanim terminom bez istorichnoyi dostovirnosti Gruntuyuchis na tij samij konfesiyi Karoj Chegledi Dezhe Dyummert Viktor Spinej ta inshi istoriki pov yazuvali madyariv abo z sabirami kincya 6 go stolittya abo z plemenem suvariv volzkih bulgar Kostyantin Bagryanorodnij pisav sho madyari prozhili razom z hazarami tri roki i voyuvali v soyuzi z hazarami v usih yihnih vijnah sho svidchit pro te sho madyari buli pidkoreni hozarskomu kaganu zgidno z naukovoyu tochkoyu zoru Z inshogo boku yak kazhe istorik Dyerd Sabadosh slova imperatora dovodyat rivne stanovishe madyariv i hozar a ne pidkorennya madyariv kaganu Hocha imperator skazav sho spivzhittya madyariv z hozarami trivalo lishe tri roki suchasni istoriki shilni proponuvati dovshij period 20 30 100 150 200 abo navit 300 rokiv Zgidno z pam yatnim kamenem vstanovlenim u 831 roci abo ranishe bolgarskij polkovodec na im ya Okorsis potonuv u Dnipri pid chas vijskovogo pohodu Florin Kurta kazhe sho cej napis mozhe buti pershoyu pidkazkoyu pro potryasinnya v stepah sprichinene pereselennyam madyariv na zemli mizh Dniprom i Dunayem Najdavnishi podiyi v istoriyi madyariv yaki mozhna bulo tochno identifikuvati vidbulisya u 830 h rokah Bolgari najnyali yih dlya borotbi proti svoyih vizantijskih polonenih yaki povstali ta sprobuvali povernutisya do Makedoniyi naprikinci 830 h rokiv ale vizantijci rozbili yih na beregah Nizhnogo Dunayu Vidpovidno doAnnals of St Bertin ruski poslanci yaki vidvidali Konstantinopol u 839 roci mogli povernutisya na batkivshinu lishe cherez imperiyu Karolingiv oskilki shlyah yakim voni dosyagli Konstantinopolya proviv yih cherez primitivni plemena yaki buli duzhe lyutimi ta dikimi Kurta i Kristo ototozhnyuyut ci plemena z madyarami Ibn Rusta pisav sho hazari ranishe buli zahisheni vid napadu madyariv ta inshih susidnih narodiv rovom Vidpovidno do naukovoyi teoriyi zvit Ibn Rusti pokazuye sho hozarskij fort u Sarkeli yakij buv pobudovanij u 830 h rokah buv odnim iz fortiv sho zahishali hazar vid madyariv Sim vozhdiv madyar zobrazhenih v Ilyustrovanij hronici Zgidno z Porfirogenetom u Levediyi madyari buli sim rodiv ale voni nikoli ne mali nad soboyu knyazya ni miscevogo ni chuzhogo ale buli sered nih voyevodi abo vozhdi Hocha tochne znachennya termina yakij vikoristovuvav imperator genea nemozhlivo tochno viznachiti vcheni tradicijno rozglyadayut madyarski klani abo plemena yak etnichni ta teritorialni odinici V ugorskih hronikah zgadki pro sim golovnih osib abo sim kapitaniv oznachayut isnuvannya semi plemen ugorciv Bagryanorodnij skazav sho plemena ne pidkoryalisya svoyim vlasnim voyevodam ale mali spilnu ugodu voyuvati razom z usiyeyu serjoznistyu ta zavzyattyam de b ne spalahnula vijna pripuskayuchi sho vozhdi plemen buli radshe vijskovimi nizh politichni lideri Za slovami Kristo zvit imperatora takozh pokazuye sho pleminna konfederaciya ne bula tverdoyu politichnoyu formaciyeyu z silnoyu zgurtovanistyu na pochatku 9 stolittya Gesta Hungarorum nazivaye simoh ugorskih vozhdiv Hetumoger abo Sim madyariv Podibni etnonimi vklyuchayuchi Tokuz Oguz Dev yat oguziv i Onogur Desyat oguziv pripuskayut sho Gesta zberegla nazvu konfederaciyi madyarskih plemen Zgidno z Porfirogenetom Levediya bula nazvana na chest Levedi odnogo z ugorskih voyevod Za zhittya Levedi kangari okrema grupa v pleminnij konfederaciyi pechenigiv yaku hozari vignali z yihnoyi batkivshini vtorglisya v Levediyu ta zmusili madyariv postupitisya teritoriyeyu Grupa madyar vtekla cherez Kavkazki gori azh do Persiyi Odnak masi virushili na zahid i oselilisya v regioni pid nazvoyu Etelkoz Bilshist istorikiv shodyatsya na dumci sho nasilnickij vihid madyariv iz Levediyi stavsya blizko 850 roku P echenigi yakih ranishe nazivali kangar bo ce kangar bulo im yam sho oznachalo shlyahetnist i doblest sered nih voni potim rozpalili vijnu proti hozar i zaznavshi porazki buli zmusheni pokinuti svoyu zemlyu j oselitisya na tij madyariv I koli zav yazalasya bitva mizh madyarami i pechenigami yaki todi nazivalisya kangar vijsko madyar bulo rozbito i rozkololosya na dvi chastini Odna chastina pishla na shid i oselilasya v regioni Persiyi i donini voni nazivayutsya starodavnoyu denominaciyeyu madyariv Sabartoi asphaloi ale insha chastina razom zi svoyim voyevodoyu ta nachalnikom Levedi osili v zahidnih oblastyah u miscyah yaki nazivayutsya Etelkoz Kostyantin Bagryanorodnij De Administrando Imperio Almosh zobrazhenij v Ilyuminovanij hronici zgidno z ugorskimi hronikami vin buv pershim golovoyu federaciyi madyarskih plemen Etelkoz bl 850 bl 895 Kostyantin Bagryanorodnij ototozhnyuvav Etelkoz iz zemlyami de protikayut richki Barush Kubu Trulos Brutos i Seretos Ototozhnennya ostannih troh richok z Dnistrom Prutom i Siretom ne viklikaye diskusij ale tradicijne ototozhnennya Baruha z Dniprom i Koubu z Pivdennim Bugom sprostovuyetsya Spineyem Al Dzhejhani pisav sho teritoriya ugorciv bula roztashovana mizh dvoma richkami pid nazvami tl i dwb u 870 h rokah Na dumku suchasnih doslidnikiv tl mozhe stosuvatisya Volgi Donu abo Dnipra dwb identifikuyetsya yak Dunaj Vidpovidno do Gesta Hungarorum madyari zhili v Skifiyi abo Dentumoger Ostannya nazva yaka vidnositsya do richki Don svidchit pro te sho madyari naselyali shidni regioni pripontijskih stepiv zgidno zi Spineyem Yanosh Harmatta robit visnovok sho Dentu rekonstrujovano yak Dentu ugorska vimova dɛnty bula protougorskoyu nazvoyu richki Hozarskij kagan poslav svoyih posliv do madyariv nevdovzi pislya togo yak voni vtekli z Levediyi j oselilisya v Etelkozi zgidno z Porfirogenetom Kagan zaprosiv Levedi na zustrich zaproponuvavshi zrobiti Levedi verhovnim glavoyu soyuzu madyarskih plemen v obmin na prijnyattya jogo syuzerenitetu Zamist togo shob prijnyati propoziciyu Levedi zaproponuvav zaproponuvati nove zvannya inshomu voyevodi Almoshu abo sinovi ostannogo Arpadu Kagan prijnyav propoziciyu Levedi i na jogo vimogu ugorski vozhdi progolosili Arpada svoyim golovoyu Na dumku Kristo i Spineyi u zviti Porfirogeneta zbereglasya pam yat pro stvorennya centralnogo ofisu v ramkah federaciyi madyarskih plemen Rona Tas kazhe sho istoriya stosuyetsya lishe zmini dinastiyi padinnya rodini Levedi ta poyava dinastiyi Arpadiv Na vidminu vid rozpovidi Porfirogeneta Gesta Hungarorum govorit sho pershim verhovnim knyazem ugorciv buv obranij ne Arpad a jogo batko Zgidno z musulmanskimi vchenimi madyari mali dvoh verhovnih vozhdiv kende ta gyula ostannij buv yihnim pravitelem u 870 h rokah Z yihnogo zvitu viplivaye sho kagan nadav hozarskij titul golovi federaciyi madyarskih plemen Ibn Fadlan zapisav sho tretij hozarskij sanovnik buv nazvanij kyundyurom u 920 h rokah U dopovidi musulmanskogo vchenogo takozh viplivaye sho madyari prijnyali hozarsku sistemu podvijnogo korolivstva zgidno z yakoyu verhovna vlada podilyalasya mizh svyashennim pravitelem kende i voyenachalnikom g yula Mizh krayinoyu Pechenigiv i krayinoyu Iskil sho nalezhit Volzkim Bulgaram lezhit persha z madyarskih granic Yihnij vozhd yide na choli 20 000 vershnikiv Jogo zvut kundah ale toj hto naspravdi nimi keruye nazivayetsya dzhila Usi madyari bezzasterezhno pidkoryayutsya comu pravitelyu v nastupalnih i oboronnih vijnah Yih teritoriya velichezna tyagnetsya do Chornogo morya v yake vpadayut dvi richki odna bilsha za Oks Yihni tabori roztashovani mizh cimi dvoma richkami Ibn Rusta Pro madyariv Sin Almosha Arpad zobrazhennya z Ilyuminovanoyi hroniki zgidno z vizantijskim imperatorom Kostyantinom VII Bagryanorodnim vin buv pershim glavoyu federaciyi madyarskih plemen Porfirogenet pisav sho kabari grupa hozariv yaki povstali proti kagana priyednalisya do madyariv v Etelkozi v neviznachenij chas pripuskayuchi sho madyari pozbulisya syuzerenitetu kagana Kabari buli organizovani v tri plemena ale nimi keruvav odin vozhd Bagryanorodnij takozh pisav sho kabari buli pidvisheni do pershogo plemeni tomu sho voni pokazali sebe najsilnishimi ta najdoblesnishimi z plemen Vidpovidno kabari stanovili avangard ugorciv oskilki kochovi narodi zavzhdi stavili asocijovani plemena v najbilsh vrazlive stanovishe Ibn Rusta pisav sho madyari pidkorili susidni slov yanski narodi naklavshi na nih vazhku daninu i stavlyachis do nih yak do polonenih Madyari takozh robili grabizhnicki nabigi na slov yan i prodavali polonenih pid chas cih nabigiv vizantijcyam u Kerchi na Krimskomu pivostrovi Zagin ugorskih voyiniv napav na majbutnogo svyatogo Kirila Filosofa viyuchi yak vovki bazhayuchi jogo vbiti v stepah bilya Krimu zgidno z legendoyu pro svyatogo Odnak Kirilo perekonav yih vidpustiti jogo i vsyu jogo svitu z mirom Meshkanci regioniv uzdovzh livogo berega Dnistra yakih ruskij pervisnij litopis viznachiv yak tiverciv ukripili svoyi poselennya v drugij polovini IX st sho zdayetsya pov yazane z prisutnistyu madyar Grabizhnickij nabig na Shidne Frankske korolivstvo v 862 roci buv pershoyu zareyestrovanoyu vijskovoyu ekspediciyeyu madyariv u Centralnu Yevropu Cej nabig mig buti inicijovanij Rastislavom Moravskim yakij voyuvav z Lyudovikom Nimeckim zgidno z Rona Tasom i Spineyem U dovshij versiyi Annaliv Zalcburga govoritsya sho madyari povernulisya do Shidnoyi Frankiyi ta spustoshili region Vidnya u 881 roci U comu zh dzhereli okremo zgaduyetsya pro grabuvannya regionu Kovari abo Kabari z Kulmberga chi Kolmicatogo zh roku pokazuyuchi sho kabari utvorili okremu grupu Na pochatku 880 h rokiv korol ugorciv mav druzhnyu zustrich z Mefodiyem arhiyepiskopom Moraviyi yakij zgidno z legendoyu Mefodiya povertavsya z Konstantinopolya do Moraviyi Koli korol Ugorshini pribuv na zemli Dunayu Mefodij zabazhav jogo bachiti I hoch deyaki pripuskali i kazali Ne unikne muk Mefodij pishov do carya I yak goditsya gosudaryu car prijnyav Mefodiya z chestyu urochisto i z radistyu Rozmovlyayuchi z Mefodiyem yak i lichit takim lyudyam car vidpustiv Mefodiya z obijmami ta bagatma darami Ciluyuchi jogo car skazav Otche prechesnij pam yataj mene zavzhdi u svyatih svoyih molitvah Zhittya Mefodiya Zavoyuvannya Ugorshinoyu PannoniyiUgorske zavoyuvannya bl 895 907 rr Madyari povernulisya do Centralnoyi Yevropi v lipni 892 roku koli voni vtorglisya v Moraviyu v soyuzi z Arnulfom korolem Shidnoyi Frankiyi Cherez dva roki voni uvirvalisya v Marshu Pannoniyi Zgidno z Annalami Fuldi voni vbivali cholovikiv i starih zhinok napoval a molodih zhinok vivozili z soboyu yak hudobu shob zadovolniti svoyi pohoti Hocha v comu dzhereli ne jdetsya pro soyuz mizh madyarami ta moravskim korolem Svatoplukom I bilshist istorikiv pogodzhuyutsya sho moravskij pravitel perekonav yih vtorgnutisya do Shidnoyi Frankiyi Pid chas svoyih nabigiv na Karpatskij basejn madyari mali kilka nagod zibrati informaciyu pro svoyu majbutnyu batkivshinu Samanidskij emir Ismayil ibn Ahmad rozpochav ekspediciyu proti tyurkiv oguziv u 893 roci zmusivshi yih vtorgnutisya na zemli pechenigiv mizh Volgoyu ta Uralom Pislya vignannya z batkivshini pechenigi virushili na zahid u poshukah novih pasovish Tim chasom madyari vtorglisya v Bolgariyu v soyuzi z vizantijskim imperatorom Levom Mudrim Bolgarskij car Simeon I poslav poslanciv do pechenigiv i perekonav yih shturmuvati Etelkoz Nespodivana navala zrujnuvala neohoronyuvani poselennya madyariv zmusivshi yih pokinuti primorski stepi ta shukati pritulku v Karpatskih gorah Madyari zajnyali svoyu novu batkivshinu v kilka etapiv spochatku zaselyayuchi zemli na shid vid Dunayu i vtorgshis u Panoniyu lishe pislya smerti Arnulfa Shidno Frankskogo v 899 r Voni znishili Moraviyu do 906 r i zmicnili svij kontrol nad Karpatskim basejnom zavdyaki peremozi nad bavarskoyu armiyeyu v bitvi pri Brezalauspurci 907 r Div takozhIstoriya Ugorshini Ozbroyennya ugrivPrimitkiAndras Rona Tas Hungarians and Europe in the early Middle Ages an introduction to early Hungarian history Central European University Press 1999 p 319 George H Hodos The East Central European region an historical outline Greenwood Publishing Group 1999 p 19 S Wise Bauer The history of the medieval world from the conversion of Constantine to the First Crusade 19 serpnya 2017 u Wayback Machine W W Norton amp Company 2010 p 586 Gyula Decsy A J Bodrogligeti Ural Altaische Jahrbucher Volume 63 2 serpnya 2017 u Wayback Machine Otto Harrassowitz 1991 p 99 Zgidno fonetichnih ta fonologichnih pravil ugorskoyi movi slovo Madyar virno bude chitatai ta vimovlyati yak Modor Gyorgy Balazs Karoly Szelenyi The Magyars the birth of a European nation 3 serpnya 2020 u Wayback Machine Corvina 1989 p 8 Alan W Ertl Toward an Understanding of Europe A Political Economic Precis of Continental Integration 3 serpnya 2020 u Wayback Machine Universal Publishers 2008 p 358 Z J Kosztolnyik Hungary under the early Arpads 890s to 1063 5 listopada 2020 u Wayback Machine Eastern European Monographs 2002 p 3 Gyorffy Gyorgy A magyar torzsnevek es torzsi helynevek Honfoglalas es nyelveszet Balassi Kiado Budapest 1997 ISBN 963 506 108 0