Любо́в Я́ківна Гуре́вич (20 жовтня [1 листопада] 1866, Санкт-Петербург — 17 жовтня 1940, Москва) — російська письменниця, театральна і літературна критикиня, перекладачка, феміністка, громадська діячка.
Гуревич Любов Яківна | ||||
---|---|---|---|---|
Псевдонім | Л. Горев[1], Эльгур і Эль-Гур | |||
Народилася | 1 листопада 1866[2][1] або 20 жовтня (1 листопада) 1866[1] Санкт-Петербург, Російська імперія[2] | |||
Померла | 17 жовтня 1940[2][1] (73 роки) Москва, СРСР[2] | |||
Поховання | Новодівичий цвинтар | |||
Країна | Російська імперія СРСР | |||
Діяльність | мовознавиця, журналістка, театральна критикиня, літературний критик, письменниця, активістка за права жінок, перекладачка, редакторка, публіцистка | |||
Сфера роботи | література[3], театр[3], літературна критика[3] і d[3] | |||
Alma mater | Бестужевські курси | |||
Жанр | оповідання, повість[d], роман і драма | |||
Батько | Гуревич Яків Григорович | |||
Брати, сестри | d | |||
| ||||
Гуревич Любов Яківна у Вікісховищі | ||||
Роботи у Вікіджерелах |
Біографія
Дочка Якова Григоровича Гуревича, директора петербурзького приватного навчального закладу «Гімназія і реальне училище Гуревича». Сестра письменника Якова Яковича Гуревича і професора медицини Григорія Яковича Гуревича-Ільїна, педагогині та літераторки Анни Яківни Гуревич, племінниця перекладачки Катерини Іванівни Ільїної (в шлюбі Жуковська, псевдонім Д. Торохов, 1841—1913) і публіциста Юлія Галактіоновича Жуковського (1822—1907). Тітка літературознавця І. Л. Андронікова. Двоюрідна сестра і кореспондентка філософа І. О. Ільїна і письменниці Наталії Юліївни Жуковської-Лисенко (1874—1940).
Закінчила гімназію княгині О. О. Оболенської (1884) та історико-філологічне відділення Вищих жіночих (Бестужевських) курсів (1888).
Дебютувала у пресі в 1887 році. У тому ж році познайомилася з М. М. Мінським, Д. С. Мережковським, А. Волинським.
У 1891 році стала редакторкою і видавчинею журналу «Северный вестник». Залучила до участі в журналі М. С. Лєскова, Л. М. Толстого, А. П. Чехова, Максима Горького, В. В. Стасова, Мережковського, Мінського, Гіппіус, пізніше — Федора Сологуба, К. Д. Бальмонта. Журнал через фінансові та цензурні ускладнення був закритий в 1898 році.
Після 1905 року стала активною феміністкою. Брала участь у боротьбі за жіночу рівноправність, була однією з активісток «Всеросійського союзу жінок». Брала участь у діяльності ліберального "Союзу визволення" і в діяльності «Зібрання російських фабрично-заводських робітників м. Санкт-Петербурга». Делегатка Першого Всеросійського жіночого з'їзду (1908).
9 січня 1905 року стала свідком подій "Кривавої неділі" у Петербурзі. На підставі своїх вражень і опитувань інших свідків склала бюлетень з описом трагічних подій, який нелегально поширювався в Росії разом із текстом Робочої петиції та відозвами Георгія Гапона. Згодом на підставі понад 300 письмових свідчень написала нарис «Народний рух в Петербурзі 9-го січня 1905 року», який став класичним описом подій цього історичного дня.
Співпрацювала в багатьох періодичних виданнях. Після 1917 року співпрацювала в театральних установах Петрограда, потім Москви, куди переїхала в 1920 році.
Померла в Москві 17 жовтня 1940 року. Похована на Новодівичому кладовищі.
Творчість
Дебютувала у пресі статтями про М. К. Башкирцеву у газеті «Новости и Биржевая газета»1887) і в журналі «Русское богатство» (1888). У журналі «Северный вестник» друкувала свої розповіді («Шурочка», 1893, № 2; «Доручення», 1893, № 10; «Дивна історія», 1894, № 11; «Туга», 1897, № 10) і роман («Плоскогір'я», 1896—1897), а також бібліографічні огляди та огляди провінційної преси (під псевдонімом Л. Горєв).
Друкувалася в щомісячному журналі «Союз женщин».
Борги, що залишилися після закриття журналу «Северный вестник», змусили займатися перекладами. Друкувалася в таких журналах і газетах як: «Жизнь» (статті, розповіді), «Русская мысль» (із 1913 року — завідувачка літературного відділу), «Мир Божий», «Освобождение», «Наша жизнь», «Слово», «Речь» (в 1911—1916 роках — постійна рецензентка вистав і завідувачка театрального відділу; псевдоніми: Ельгур, Ель-Гур), «Русские ведомости», «Русская молва».
Із середини 1900-х років займалася переважно театральною критикою. Дружила з К. С. Станіславським, про якого написала книгу «К. С. Станіславський» (1929).
Твори
- Плоскогорье (роман). — СПб. : тип. М. Меркушева, 1897. — 171 с.
- «Седок» и другие рассказы. — СПб. : Изд. М. В. Пирожкова, 1904.
- Возрождение театра (по поводу спектаклей Московского художественного театра) // Образование. — СПб., 1904. — № 4. — Отд. III. — С. 75—96.
- Почему нужно дать женщинам все права и свободу. — СПб. : Верный путь, 1906.; Почему нужно дать женщинам такие же права, как мужчинам. — Пг., 1917.
- Народное движение в Петербурге 9-го января 1905 г. // Былое. — СПб., 1906. — № 1 (16 липня). — С. 195—223.
- Народное движение в Петербурге 9-го января 1905 г. — Берлин: Изд. Гуго Штейнца, [1906]. — 88 с. — (Собрание лучших русских произведений; ч. 126).
- 9-е января: По данным анкетной комиссии. — СПб. : Изд. О. Н. Поповой, 1906.
- Автобиография // Первые литературные шаги. Автобиографии современных писателей : сборник под ред. Ф. Ф. Фидлера. — М., 1911. — 16 липня.
- Литература и эстетика. Критические опыты и этюды. — М. : Изд. «Русской мысли», 1912.
- История «Северного Вестника» // Русская литература XX века : сборник под ред. С. А. Венгерова. — М., 1914. — Т. 1 (16 липня).
- Обзор деятельности городских попечительств о бедных за первый год войны 1914—1915 / Сост. Л. Я. Гуревич. — Петроград: Сов. по призрению семей лиц, призв. на войну, 1915. — 107 с., 1 л. табл.: табл., диагр.
- Вопрос о равноправии женщин в Первой Государственной думе: Из стеногр. отчётов о заседаниях Гос. думы. — Пг., 1917.
- Девятое января. — Харьков : Пролетарий, 1926. — 90 с.
- Творчество актера: О природе художественных переживаний актера на сцене: Опыт разрешения векового спора. — М. : ГАХН, 1927. — 62 с.; М.: ГИТИС, 2002; М.: Либроком, 2011.
- К. С. Станиславский. — М. : Теакинопечать, 1929. — 32 с.
- История русского театрального быта. — М.; Л. : Искусство, 1939. — Т. 1. — 304 с.; М.: Либроком, 2011.
- [Воспоминания] // О Станиславском: Сборник воспоминаний: 1863—1938 / [сост., ред. Л. Я. Гуревич; пересмотр. и доп. Н. Д. Волковым; коммент. Е. Н. Семяновской]. — М.: ВТО, 1948. — VII, [1], 658, [1] с., [47] л. ил.
Переклад
- Переписка Бенедикта де Спинозы: С портр. и факс. Спинозы: С прил. жизнеописания Спинозы И. Колеруса / Пер. с латин. Л. Я. Гуревич под ред. и с примеч. А. Л. Волынского. — Санкт-Петербург: тип. М. М. Стасюлевича, 1891. — VIII, XIII, [3], 432, [1] с.
- Стендаль Ф. Проповедник = (La chartreuse de Parme): Роман: В 2 ч. / Пер. Л. Я. Гуревич. — Санкт-Петербург: А. С. Суворин, 1905. — [4], 288, [2], 320 с.
- Ренан Э. Марк Аврелий и конец античного мира / Пер. с фр. Л. Я. Гуревич. — Санкт-Петербург: тип. М. Меркушева, 1906. — [2], II, 468 с.
- Гауптман Г. Ткачи: Драма / Пер. с нем. Л. Я. Гуревич. — Москва: Труд и книга, 1925 (Л.: типо-лит. «Красный печатник»). — 132 с.
- Филипп, Шарль Луи. Собрание сочинений. Т. 3: Мари Донадье] / Пер. с фр. Л. Я. Гуревич. — Ленинград: Время, 1935. — 263 с.
Примітки
- Литераторы Санкт-Петербурга. ХХ век / под ред. О. В. Богданова
- WeChangEd
- Czech National Authority Database
- Переписка Ильина и Гуревич — ЦГАЛИ, ф. 131, оп. 1, ед. хр. 130, 131
- Памятная книжка окончивших курс на С.-Петербургских высших женских курсах. 1882—1889 г., 1893—1894 г. / [Сост. Н. А. Ветвеницкая]. — 2-е изд. — Санкт-Петербург, 1896. — С. 65.
- Стайтс Р. Женское освободительное движение в России: Феминизм, нигилизм и большевизм, 1860—1930 / Пер. с англ. — М : «Российская политическая энциклопедия» (РОССПЭН), 2004. — С. 249. — .
- Л. Я. Гуревич // Электронная еврейская энциклопедия. (рос.)
- А. Е. Карелин. Девятое января и Гапон. Воспоминания // Красная летопись. — Л., 1922. — № 1 (16 липня). — С. 106—116. з джерела 27 січня 2010.
- Гуревич Л. Я., 1926.
- Гуревич Л. Я., 1906.
Література
- Гуревич, Любовь Яковлевна // Писатели современной эпохи: Био-библиогр. слов. рус. писателей XX века / Гос. акад. худож. наук; Ред. Б. П. Козьмин — М.: Гос. акад. худож. наук, 1928. — Т. 1. — С. 112—114. — (Труды Государственной академии художественных наук / Социол. отд-ние).
- Л. Я. Гуревич // Электронная еврейская энциклопедия. (рос.)
- Гуревич, Любовь Яковлевна // Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона : в 86 т. (82 т. и 4 доп. т.). — СПб., 1890—1907. (рос. дореф.)
- Русские писатели. 1800—1917. Биографический словарь. — Т. 2: Г—К. — М.: Большая российская энциклопедия, 1992. — С. 58—59.
- Гуревич// Литературная энциклопедия. Т. 3. — М.: Изд-во Ком. Акад., 1930. — Стб. 92—93.
Посилання
- Л. Я. Гуревич у Великому Енциклопедичному словнику(рос.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Gurevich Lyubo v Ya kivna Gure vich 20 zhovtnya 1 listopada 1866 Sankt Peterburg 17 zhovtnya 1940 Moskva rosijska pismennicya teatralna i literaturna kritikinya perekladachka feministka gromadska diyachka Gurevich Lyubov YakivnaPsevdonimL Gorev 1 Elgur i El GurNarodilasya1 listopada 1866 1866 11 01 2 1 abo 20 zhovtnya 1 listopada 1866 1 Sankt Peterburg Rosijska imperiya 2 Pomerla17 zhovtnya 1940 1940 10 17 2 1 73 roki Moskva SRSR 2 PohovannyaNovodivichij cvintarKrayina Rosijska imperiya SRSRDiyalnistmovoznavicya zhurnalistka teatralna kritikinya literaturnij kritik pismennicya aktivistka za prava zhinok perekladachka redaktorka publicistkaSfera robotiliteratura 3 teatr 3 literaturna kritika 3 i d 3 Alma materBestuzhevski kursiZhanropovidannya povist d roman i dramaBatkoGurevich Yakiv GrigorovichBrati sestrid Gurevich Lyubov Yakivna u Vikishovishi Roboti u VikidzherelahBiografiyaDochka Yakova Grigorovicha Gurevicha direktora peterburzkogo privatnogo navchalnogo zakladu Gimnaziya i realne uchilishe Gurevicha Sestra pismennika Yakova Yakovicha Gurevicha i profesora medicini Grigoriya Yakovicha Gurevicha Ilyina pedagogini ta literatorki Anni Yakivni Gurevich pleminnicya perekladachki Katerini Ivanivni Ilyinoyi v shlyubi Zhukovska psevdonim D Torohov 1841 1913 i publicista Yuliya Galaktionovicha Zhukovskogo 1822 1907 Titka literaturoznavcya I L Andronikova Dvoyuridna sestra i korespondentka filosofa I O Ilyina i pismennici Nataliyi Yuliyivni Zhukovskoyi Lisenko 1874 1940 Zakinchila gimnaziyu knyagini O O Obolenskoyi 1884 ta istoriko filologichne viddilennya Vishih zhinochih Bestuzhevskih kursiv 1888 Debyutuvala u presi v 1887 roci U tomu zh roci poznajomilasya z M M Minskim D S Merezhkovskim A Volinskim U 1891 roci stala redaktorkoyu i vidavchineyu zhurnalu Severnyj vestnik Zaluchila do uchasti v zhurnali M S Lyeskova L M Tolstogo A P Chehova Maksima Gorkogo V V Stasova Merezhkovskogo Minskogo Gippius piznishe Fedora Sologuba K D Balmonta Zhurnal cherez finansovi ta cenzurni uskladnennya buv zakritij v 1898 roci Mogila L Ya Gurevich na Novodivichomu kladovishi Moskvi Pislya 1905 roku stala aktivnoyu feministkoyu Brala uchast u borotbi za zhinochu rivnopravnist bula odniyeyu z aktivistok Vserosijskogo soyuzu zhinok Brala uchast u diyalnosti liberalnogo Soyuzu vizvolennya i v diyalnosti Zibrannya rosijskih fabrichno zavodskih robitnikiv m Sankt Peterburga Delegatka Pershogo Vserosijskogo zhinochogo z yizdu 1908 9 sichnya 1905 roku stala svidkom podij Krivavoyi nedili u Peterburzi Na pidstavi svoyih vrazhen i opituvan inshih svidkiv sklala byuleten z opisom tragichnih podij yakij nelegalno poshiryuvavsya v Rosiyi razom iz tekstom Robochoyi peticiyi ta vidozvami Georgiya Gapona Zgodom na pidstavi ponad 300 pismovih svidchen napisala naris Narodnij ruh v Peterburzi 9 go sichnya 1905 roku yakij stav klasichnim opisom podij cogo istorichnogo dnya Spivpracyuvala v bagatoh periodichnih vidannyah Pislya 1917 roku spivpracyuvala v teatralnih ustanovah Petrograda potim Moskvi kudi pereyihala v 1920 roci Pomerla v Moskvi 17 zhovtnya 1940 roku Pohovana na Novodivichomu kladovishi TvorchistDebyutuvala u presi stattyami pro M K Bashkircevu u gazeti Novosti i Birzhevaya gazeta 1887 i v zhurnali Russkoe bogatstvo 1888 U zhurnali Severnyj vestnik drukuvala svoyi rozpovidi Shurochka 1893 2 Doruchennya 1893 10 Divna istoriya 1894 11 Tuga 1897 10 i roman Ploskogir ya 1896 1897 a takozh bibliografichni oglyadi ta oglyadi provincijnoyi presi pid psevdonimom L Goryev Drukuvalasya v shomisyachnomu zhurnali Soyuz zhenshin Borgi sho zalishilisya pislya zakrittya zhurnalu Severnyj vestnik zmusili zajmatisya perekladami Drukuvalasya v takih zhurnalah i gazetah yak Zhizn statti rozpovidi Russkaya mysl iz 1913 roku zaviduvachka literaturnogo viddilu Mir Bozhij Osvobozhdenie Nasha zhizn Slovo Rech v 1911 1916 rokah postijna recenzentka vistav i zaviduvachka teatralnogo viddilu psevdonimi Elgur El Gur Russkie vedomosti Russkaya molva Iz seredini 1900 h rokiv zajmalasya perevazhno teatralnoyu kritikoyu Druzhila z K S Stanislavskim pro yakogo napisala knigu K S Stanislavskij 1929 TvoriPloskogore roman SPb tip M Merkusheva 1897 171 s Sedok i drugie rasskazy SPb Izd M V Pirozhkova 1904 Vozrozhdenie teatra po povodu spektaklej Moskovskogo hudozhestvennogo teatra Obrazovanie SPb 1904 4 Otd III S 75 96 Pochemu nuzhno dat zhenshinam vse prava i svobodu SPb Vernyj put 1906 Pochemu nuzhno dat zhenshinam takie zhe prava kak muzhchinam Pg 1917 Narodnoe dvizhenie v Peterburge 9 go yanvarya 1905 g Byloe SPb 1906 1 16 lipnya S 195 223 Narodnoe dvizhenie v Peterburge 9 go yanvarya 1905 g Berlin Izd Gugo Shtejnca 1906 88 s Sobranie luchshih russkih proizvedenij ch 126 9 e yanvarya Po dannym anketnoj komissii SPb Izd O N Popovoj 1906 Avtobiografiya Pervye literaturnye shagi Avtobiografii sovremennyh pisatelej sbornik pod red F F Fidlera M 1911 16 lipnya Literatura i estetika Kriticheskie opyty i etyudy M Izd Russkoj mysli 1912 Istoriya Severnogo Vestnika Russkaya literatura XX veka sbornik pod red S A Vengerova M 1914 T 1 16 lipnya Obzor deyatelnosti gorodskih popechitelstv o bednyh za pervyj god vojny 1914 1915 Sost L Ya Gurevich Petrograd Sov po prizreniyu semej lic prizv na vojnu 1915 107 s 1 l tabl tabl diagr Vopros o ravnopravii zhenshin v Pervoj Gosudarstvennoj dume Iz stenogr otchyotov o zasedaniyah Gos dumy Pg 1917 Devyatoe yanvarya Harkov Proletarij 1926 90 s Tvorchestvo aktera O prirode hudozhestvennyh perezhivanij aktera na scene Opyt razresheniya vekovogo spora M GAHN 1927 62 s M GITIS 2002 M Librokom 2011 K S Stanislavskij M Teakinopechat 1929 32 s Istoriya russkogo teatralnogo byta M L Iskusstvo 1939 T 1 304 s M Librokom 2011 Vospominaniya O Stanislavskom Sbornik vospominanij 1863 1938 sost red L Ya Gurevich peresmotr i dop N D Volkovym komment E N Semyanovskoj M VTO 1948 VII 1 658 1 s 47 l il Pereklad Perepiska Benedikta de Spinozy S portr i faks Spinozy S pril zhizneopisaniya Spinozy I Kolerusa Per s latin L Ya Gurevich pod red i s primech A L Volynskogo Sankt Peterburg tip M M Stasyulevicha 1891 VIII XIII 3 432 1 s Stendal F Propovednik La chartreuse de Parme Roman V 2 ch Per L Ya Gurevich Sankt Peterburg A S Suvorin 1905 4 288 2 320 s Renan E Mark Avrelij i konec antichnogo mira Per s fr L Ya Gurevich Sankt Peterburg tip M Merkusheva 1906 2 II 468 s Gauptman G Tkachi Drama Per s nem L Ya Gurevich Moskva Trud i kniga 1925 L tipo lit Krasnyj pechatnik 132 s Filipp Sharl Lui Sobranie sochinenij T 3 Mari Donade Per s fr L Ya Gurevich Leningrad Vremya 1935 263 s PrimitkiLiteratory Sankt Peterburga HH vek pod red O V Bogdanova d Track Q124670547d Track Q108611244 WeChangEd d Track Q86999151 Czech National Authority Database d Track Q13550863 Perepiska Ilina i Gurevich CGALI f 131 op 1 ed hr 130 131 Pamyatnaya knizhka okonchivshih kurs na S Peterburgskih vysshih zhenskih kursah 1882 1889 g 1893 1894 g Sost N A Vetvenickaya 2 e izd Sankt Peterburg 1896 S 65 Stajts R Zhenskoe osvoboditelnoe dvizhenie v Rossii Feminizm nigilizm i bolshevizm 1860 1930 Per s angl M Rossijskaya politicheskaya enciklopediya ROSSPEN 2004 S 249 ISBN 5 8243 0387 8 L Ya Gurevich Elektronnaya evrejskaya enciklopediya ros A E Karelin Devyatoe yanvarya i Gapon Vospominaniya Krasnaya letopis L 1922 1 16 lipnya S 106 116 z dzherela 27 sichnya 2010 Gurevich L Ya 1926 Gurevich L Ya 1906 LiteraturaGurevich Lyubov Yakovlevna Pisateli sovremennoj epohi Bio bibliogr slov rus pisatelej XX veka Gos akad hudozh nauk Red B P Kozmin M Gos akad hudozh nauk 1928 T 1 S 112 114 Trudy Gosudarstvennoj akademii hudozhestvennyh nauk Sociol otd nie L Ya Gurevich Elektronnaya evrejskaya enciklopediya ros Gurevich Lyubov Yakovlevna Enciklopedicheskij slovar Brokgauza i Efrona v 86 t 82 t i 4 dop t SPb 1890 1907 ros doref Russkie pisateli 1800 1917 Biograficheskij slovar T 2 G K M Bolshaya rossijskaya enciklopediya 1992 S 58 59 Gurevich Literaturnaya enciklopediya T 3 M Izd vo Kom Akad 1930 Stb 92 93 PosilannyaL Ya Gurevich u Velikomu Enciklopedichnomu slovniku ros