Зінаїда Миколаївна Гіппіус (нар. 8 (20) листопада 1869 — пом. 9 вересня 1945) — російська письменниця, критик. Дружина російського письменника і поета Дмитра Мережковського.
Зінаїда Гіппіус | ||||
---|---|---|---|---|
рос. Зинаида Гиппиус | ||||
Зінаїда Гіппіус. Художник Ілля Рєпін, 1894 | ||||
Ім'я при народженні | рос. Зинаида Николаевна Гиппиус | |||
Псевдонім | Антон Крайний[3], Anton Krajnij[4], Lev Pushchin[5], Camarada Herman[5], Roman Arensky[5], Anton Kirsha[5], Nikita Vecher[5] і V. Vitovt[5] | |||
Народилася | 8 (20) листопада 1869[…] Бєльов, Тульська губернія, Російська імперія | |||
Померла | 9 вересня 1945[7][…] (75 років) Париж, Франція[7] | |||
Поховання | Сент-Женев'єв-де-Буа | |||
Країна | Російська імперія Франція | |||
Діяльність | поетеса, письменниця, драматург, літературний критик, прозаїк | |||
Сфера роботи | поезія | |||
Мова творів | російська | |||
Роки активності | 1888 — 1941[9] | |||
Жанр | оповідання, повість, роман | |||
Рід | d і d | |||
Батько | d | |||
Мати | d | |||
У шлюбі з | Мережковський Дмитро Сергійович | |||
Сайт: gippius.com | ||||
| ||||
Гіппіус Зінаїда Миколаївна у Вікісховищі | ||||
Висловлювання у Вікіцитатах |
Життєпис та творчість
У 1888 році опублікувала перші вірші в «Північному віснику», довкола якого групувалися петербурзькі символісти «старшого» покоління. У 1903—04 роках разом з Мережковським і Д. В. Філософовим видавала літературний журнал «Нова дорога».
У віршах Гіппіус проповідь плотської любові поєднується з мотивами упокорювання, страхом смерті й тлінності. Головною цінністю для Гіппіус залишається по-ніцшеанськи власна особа, що розуміється («Люблю я себе, як бога»). Авторка декількох збірок розповідей, романів: «Чортова лялька» (1911), «Роман-царевич» (1913) та ін., п'єс: «Маків колір» (1908, разом з Д. Мережковським і Д. Філософовим) і «Зелене кільце» (1916), мемуарів «Живі особи» (1925). Як критикеса, під чоловічим псевдонімом Антон Крайній, Гіппіус виступила із захистом символізму («Літературний щоденник», 1908)
Після революції 1905 року суспільні питання починають займати все більше місця в її розповідях. У 1908 році публікує збірки розповідей «Чорне по білому», в 1911 — «Чортова лялька», в 1912 — «Місячні мурашки» та ін. Виступає і як критикеса, опублікувавши «Літературний щоденник» — збірку критичних статей (під псевдонімом Антон Крайній). Жовтневий переворот Гіппіус зустріла вкрай вороже, в 1920 році вона разом з Д. Мережковським емігрувала до Франції. У еміграції виступала в статтях і віршах з різкими нападками на радянських керівників. У 1939 році в Парижі вийшла книга віршів «Сяяння». Два томи спогадів «Живі особи» були видані в Празі в 1925 році.
У 1899—1901 роках зближується з гуртком С. П. Дягілєва, органом якого стає журнал «Світ мистецтва». У цьому ж році публікує перші літературно-критичні статті. Свої твори часто підписує різними, але неодмінно чоловічими псевдонімами — Антон Крайній, Лев Пущин, Товариш Герман, Роман Аренський, Антон Кирша, Никіта Вечер, Святий Вітовт.
У жовтні 1899 році в Мережковських виникає ідея оновлення (як їм здавалося) багато в чому «історичного» християнства, що себе вичерпало; для здійснення задуманого, необхідне було створення «нової церкви». Прагнення почути живий «голос церкви» і спроба залучити представників офіційного кліру до ідеї їх «нової релігійної свідомості» підштовхнули Р. до задуму організації релігійно-філософських зборів. 1900-17 були роками найпліднішої літературно-публіцистичної й практичної діяльності Р. в ім'я втілення ідеї Третього Заповіту, прийдешньої теократії Боголюдської, в ім'я «Найголовнішого».
З'єднання християнської і язичницької святості для досягнення останньої уселенської релігії було заповітною мрією Мережковських. Два перші, багато в чому наслідувальні, «напівдитячі» вірші Р. із підписом «3. Г.», ще до її заміжжя і не без допомоги Мережковського, були надруковані в «Північному віснику» (1888. № 12), довкола якого групувалися петербурзькі символісти «старшого» покоління. Ранні вірші Р. зображали загальну ситуацію песимізму і меланхолії 1880-х. Перший романтично-наслідувальний етап творчості Р. 1889-92 років збігся з часом становлення раннього російського символізму і став для Р. періодом пошуків власного літературного обличчя. У журналі «Північний вісник», «Вісник Європи», «Російська думка» та інших вона друкує розповіді, романи («Без талісмана», «Переможці», «Дрібні хвилі» і ін.) і рідше — вірші.
Першою помітною публікацією в прозі стало її невелике оповідання «Просте життя», що з'явилось у «Віснику Європи» в 1890 році (№ 4) з невеликими купюрами та під зміненою редактором назвою «Злощасна». Якщо вірші Гіппіус писала ніби інтимно і «для себе», і творила їх, за її словами, немов молитву, то в прозі вона свідомо орієнтувалася на загальний естетичний смак. У цьому виявилася характерна для Гіппіус яскрава подвійність, амбівалентність її особи. З одного боку — загострений індивідуалізм, майже екзистенціальне відчуття самоти й залишеності в дисгармонійному й безбожному світі, а з іншого — жадання метафізичного єднання, тяжіння до духовно близьких людей, до пронизаного святістю простого народу, до релігійної соборності. Тому ті, хто цінував у творчості Р. лише її естетичний початок (М. Кузмін, Е. Лундберг, Б. Глінський та ін.), визнавали лише її вірші, оголошуючи її прозу схематичною, химерною і фальшивою. Ті ж, хто бачив і цінував у творчості Гіппіус глибокий внутрішній імпульс, визнавали й за її прозою гідність і значність. Перші збірки розповідей Гіппіус «Нові люди» (1896; 1907) і «Дзеркала» (1898), що принесли їй літературну популярність, показували людей типу символіста.
Проте розкутий максималізм «нових людей», що ставлять перед собою завдання пошуку «нової краси» і духовного перетворення людини, викликав роздратування і різке неприйняття з боку ліберально-народницької критики. Наприклад, М. К. Михайловський, дивуючись з приводу «нових людей» Р., характеризує її творчість як явно «гарячкове марення або монолог хворого». Третя книга розповідей" (1902) Р. викликала найбільший резонанс в критиці. Говорили про її «хворобливе дивацтво» (Літ. вісник. 1902. Кн. 6. С. 142), «містичний туман» (Науч. огляд. 1902. № 6. С. 244), «головний містицизм» (Російська думка. 1902. № 7. С. 220—221). Основна ідея книги — розкриття концепції метафізики любові на тлі духовних сутінків людей («Сутінки духу», 1899), ще не здатних її усвідомити. Наступна книга розповідей «Яскраво-червоний меч» (1906) освітлює метафізику вже у світлі неохристиянської тематики.
Остання збірка оповідань «Місячні мурашки» (1912) оповідає про фундаментальні філософські засади буття і релігії («Він — білий», «Земля і Бог», «Вони схожі»), Цей збірник, на думку Р., увібрав в себе найкращі розповіді з тих, які вона написала. Найкоштовніша частина художньої спадщини представлена її шістьма віршованими збірками: «Збори віршів 1889—1903 рр.»
Померла в Парижі 9 вересня 1945 року. Похована поряд з чоловіком на цвинтарі Сент-Женев'єв-де-Буа.
Галерея
Примітки
- С. В. Мережковская, Зинаида Николаевна // Энциклопедический словарь — СПб: Брокгауз — Ефрон, 1896. — Т. XIX. — С. 113–114.
- Михайлов О. Н. Гиппиус З. // Краткая литературная энциклопедия — Москва: Советская энциклопедия, 1964. — Т. 2.
- Литераторы Санкт-Петербурга. ХХ век / под ред. О. В. Богданова
- Czech National Authority Database
- Гиппиус Зинаида Николаевна
- https://jurescort.ru/es/zakony/dekadentskaya-madonna-zinaida-gippius-dom-muruzi/
- Гиппиус Зинаида Николаевна // Большая советская энциклопедия: [в 30 т.] / под ред. А. М. Прохоров — 3-е изд. — Москва: Советская энциклопедия, 1969.
- SNAC — 2010.
- ГИППИУС Зинаида Николаевна
- Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- LIBRIS — 2012.
- Особова справа Гіппіуса Миколи Романовича, службовця Ніжинського окружного суду (ДАЧО). 19 ст.
Посилання
Вікіцитати містять висловлювання від або про: Гіппіус Зінаїда Миколаївна |
- Сайт, який присвячений Зінаїді Гіппіус [ 12 квітня 2012 у Wayback Machine.]
- Переклади віршів Гіппіус на українську мову
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Zinayida Mikolayivna Gippius nar 8 20 listopada 1869 18691120 pom 9 veresnya 1945 rosijska pismennicya kritik Druzhina rosijskogo pismennika i poeta Dmitra Merezhkovskogo Zinayida Gippiusros Zinaida GippiusZinayida Gippius Hudozhnik Illya Ryepin 1894Im ya pri narodzhenni ros Zinaida Nikolaevna GippiusPsevdonim Anton Krajnij 3 Anton Krajnij 4 Lev Pushchin 5 Camarada Herman 5 Roman Arensky 5 Anton Kirsha 5 Nikita Vecher 5 i V Vitovt 5 Narodilasya 8 20 listopada 1869 Byelov Tulska guberniya Rosijska imperiyaPomerla 9 veresnya 1945 1945 09 09 7 75 rokiv Parizh Franciya 7 Pohovannya Sent Zhenev yev de BuaKrayina Rosijska imperiya FranciyaDiyalnist poetesa pismennicya dramaturg literaturnij kritik prozayikSfera roboti poeziyaMova tvoriv rosijskaRoki aktivnosti 1888 1941 9 Zhanr opovidannya povist romanRid d i dBatko dMati dU shlyubi z Merezhkovskij Dmitro SergijovichSajt gippius com Gippius Zinayida Mikolayivna u Vikishovishi Vislovlyuvannya u VikicitatahZhittyepis ta tvorchistU 1888 roci opublikuvala pershi virshi v Pivnichnomu visniku dovkola yakogo grupuvalisya peterburzki simvolisti starshogo pokolinnya U 1903 04 rokah razom z Merezhkovskim i D V Filosofovim vidavala literaturnij zhurnal Nova doroga U virshah Gippius propovid plotskoyi lyubovi poyednuyetsya z motivami upokoryuvannya strahom smerti j tlinnosti Golovnoyu cinnistyu dlya Gippius zalishayetsya po nicsheanski vlasna osoba sho rozumiyetsya Lyublyu ya sebe yak boga Avtorka dekilkoh zbirok rozpovidej romaniv Chortova lyalka 1911 Roman carevich 1913 ta in p yes Makiv kolir 1908 razom z D Merezhkovskim i D Filosofovim i Zelene kilce 1916 memuariv Zhivi osobi 1925 Yak kritikesa pid cholovichim psevdonimom Anton Krajnij Gippius vistupila iz zahistom simvolizmu Literaturnij shodennik 1908 Pislya revolyuciyi 1905 roku suspilni pitannya pochinayut zajmati vse bilshe miscya v yiyi rozpovidyah U 1908 roci publikuye zbirki rozpovidej Chorne po bilomu v 1911 Chortova lyalka v 1912 Misyachni murashki ta in Vistupaye i yak kritikesa opublikuvavshi Literaturnij shodennik zbirku kritichnih statej pid psevdonimom Anton Krajnij Zhovtnevij perevorot Gippius zustrila vkraj vorozhe v 1920 roci vona razom z D Merezhkovskim emigruvala do Franciyi U emigraciyi vistupala v stattyah i virshah z rizkimi napadkami na radyanskih kerivnikiv U 1939 roci v Parizhi vijshla kniga virshiv Syayannya Dva tomi spogadiv Zhivi osobi buli vidani v Prazi v 1925 roci Zinayida Gippius v cholovichomu vbranni Hud Leon Bakst 1906 U 1899 1901 rokah zblizhuyetsya z gurtkom S P Dyagilyeva organom yakogo staye zhurnal Svit mistectva U comu zh roci publikuye pershi literaturno kritichni statti Svoyi tvori chasto pidpisuye riznimi ale neodminno cholovichimi psevdonimami Anton Krajnij Lev Pushin Tovarish German Roman Arenskij Anton Kirsha Nikita Vecher Svyatij Vitovt U zhovtni 1899 roci v Merezhkovskih vinikaye ideya onovlennya yak yim zdavalosya bagato v chomu istorichnogo hristiyanstva sho sebe vicherpalo dlya zdijsnennya zadumanogo neobhidne bulo stvorennya novoyi cerkvi Pragnennya pochuti zhivij golos cerkvi i sproba zaluchiti predstavnikiv oficijnogo kliru do ideyi yih novoyi religijnoyi svidomosti pidshtovhnuli R do zadumu organizaciyi religijno filosofskih zboriv 1900 17 buli rokami najplidnishoyi literaturno publicistichnoyi j praktichnoyi diyalnosti R v im ya vtilennya ideyi Tretogo Zapovitu prijdeshnoyi teokratiyi Bogolyudskoyi v im ya Najgolovnishogo Z yednannya hristiyanskoyi i yazichnickoyi svyatosti dlya dosyagnennya ostannoyi uselenskoyi religiyi bulo zapovitnoyu mriyeyu Merezhkovskih Dva pershi bagato v chomu nasliduvalni napivdityachi virshi R iz pidpisom 3 G she do yiyi zamizhzhya i ne bez dopomogi Merezhkovskogo buli nadrukovani v Pivnichnomu visniku 1888 12 dovkola yakogo grupuvalisya peterburzki simvolisti starshogo pokolinnya Ranni virshi R zobrazhali zagalnu situaciyu pesimizmu i melanholiyi 1880 h Pershij romantichno nasliduvalnij etap tvorchosti R 1889 92 rokiv zbigsya z chasom stanovlennya rannogo rosijskogo simvolizmu i stav dlya R periodom poshukiv vlasnogo literaturnogo oblichchya U zhurnali Pivnichnij visnik Visnik Yevropi Rosijska dumka ta inshih vona drukuye rozpovidi romani Bez talismana Peremozhci Dribni hvili i in i ridshe virshi Pershoyu pomitnoyu publikaciyeyu v prozi stalo yiyi nevelike opovidannya Proste zhittya sho z yavilos u Visniku Yevropi v 1890 roci 4 z nevelikimi kupyurami ta pid zminenoyu redaktorom nazvoyu Zloshasna Yaksho virshi Gippius pisala nibi intimno i dlya sebe i tvorila yih za yiyi slovami nemov molitvu to v prozi vona svidomo oriyentuvalasya na zagalnij estetichnij smak U comu viyavilasya harakterna dlya Gippius yaskrava podvijnist ambivalentnist yiyi osobi Z odnogo boku zagostrenij individualizm majzhe ekzistencialne vidchuttya samoti j zalishenosti v disgarmonijnomu j bezbozhnomu sviti a z inshogo zhadannya metafizichnogo yednannya tyazhinnya do duhovno blizkih lyudej do pronizanogo svyatistyu prostogo narodu do religijnoyi sobornosti Tomu ti hto cinuvav u tvorchosti R lishe yiyi estetichnij pochatok M Kuzmin E Lundberg B Glinskij ta in viznavali lishe yiyi virshi ogoloshuyuchi yiyi prozu shematichnoyu himernoyu i falshivoyu Ti zh hto bachiv i cinuvav u tvorchosti Gippius glibokij vnutrishnij impuls viznavali j za yiyi prozoyu gidnist i znachnist Pershi zbirki rozpovidej Gippius Novi lyudi 1896 1907 i Dzerkala 1898 sho prinesli yij literaturnu populyarnist pokazuvali lyudej tipu simvolista Prote rozkutij maksimalizm novih lyudej sho stavlyat pered soboyu zavdannya poshuku novoyi krasi i duhovnogo peretvorennya lyudini viklikav rozdratuvannya i rizke neprijnyattya z boku liberalno narodnickoyi kritiki Napriklad M K Mihajlovskij divuyuchis z privodu novih lyudej R harakterizuye yiyi tvorchist yak yavno garyachkove marennya abo monolog hvorogo Tretya kniga rozpovidej 1902 R viklikala najbilshij rezonans v kritici Govorili pro yiyi hvoroblive divactvo Lit visnik 1902 Kn 6 S 142 mistichnij tuman Nauch oglyad 1902 6 S 244 golovnij misticizm Rosijska dumka 1902 7 S 220 221 Osnovna ideya knigi rozkrittya koncepciyi metafiziki lyubovi na tli duhovnih sutinkiv lyudej Sutinki duhu 1899 she ne zdatnih yiyi usvidomiti Nastupna kniga rozpovidej Yaskravo chervonij mech 1906 osvitlyuye metafiziku vzhe u svitli neohristiyanskoyi tematiki Ostannya zbirka opovidan Misyachni murashki 1912 opovidaye pro fundamentalni filosofski zasadi buttya i religiyi Vin bilij Zemlya i Bog Voni shozhi Cej zbirnik na dumku R uvibrav v sebe najkrashi rozpovidi z tih yaki vona napisala Najkoshtovnisha chastina hudozhnoyi spadshini predstavlena yiyi shistma virshovanimi zbirkami Zbori virshiv 1889 1903 rr Pomerla v Parizhi 9 veresnya 1945 roku Pohovana poryad z cholovikom na cvintari Sent Zhenev yev de Bua Galereya1897 rik Poema Zinayidi Gippius prisvyachena Oleksandru Bloku Zinayida Gippius u suprovodi istorika mistectva ta baletnogo kritika A Volinskogo Na pochatku 1910 h Poetesa Zinayida Gippius vdoma za stolom Pershi storinki p yesi Makiv kolir 1908 razom z D Merezhkovskim i D Filosofovim U 1910 h Blizko 1900 roku Bakst Lev Portret Zinayidi Gippius 1910 Papir avtolitografiya Nacionalnij hudozhnij muzej Respubliki Bilorus D V Filosofov D S Merezhkovskij Z M Gippius V A Zlobin Kinec 1919 pochatok 1920 rokuPrimitkiS V Merezhkovskaya Zinaida Nikolaevna Enciklopedicheskij slovar SPb Brokgauz Efron 1896 T XIX S 113 114 d Track Q656d Track Q23892932d Track Q19908137d Track Q602358d Track Q24050361 Mihajlov O N Gippius Z Kratkaya literaturnaya enciklopediya Moskva Sovetskaya enciklopediya 1964 T 2 d Track Q649d Track Q4239850d Track Q26690205d Track Q4297396d Track Q24258992 Literatory Sankt Peterburga HH vek pod red O V Bogdanova d Track Q124670547d Track Q108611244 Czech National Authority Database d Track Q13550863 Gippius Zinaida Nikolaevna https jurescort ru es zakony dekadentskaya madonna zinaida gippius dom muruzi Gippius Zinaida Nikolaevna Bolshaya sovetskaya enciklopediya v 30 t pod red A M Prohorov 3 e izd Moskva Sovetskaya enciklopediya 1969 d Track Q649d Track Q17378135 SNAC 2010 d Track Q29861311 GIPPIUS Zinaida Nikolaevna Bibliotheque nationale de France BNF platforma vidkritih danih 2011 d Track Q19938912d Track Q54837d Track Q193563 LIBRIS 2012 d Track Q1798125 Osobova sprava Gippiusa Mikoli Romanovicha sluzhbovcya Nizhinskogo okruzhnogo sudu DAChO 19 st PosilannyaVikicitati mistyat vislovlyuvannya vid abo pro Gippius Zinayida Mikolayivna Sajt yakij prisvyachenij Zinayidi Gippius 12 kvitnya 2012 u Wayback Machine Perekladi virshiv Gippius na ukrayinsku movu