Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Яким Львович Волинський літературний псевдонім справжні прізвище ім я по батькові Хаїм Лейбович Флексер 21 квітня 3 трав

Волинський Аким Львович

Волинський Аким Львович

Яким Львович Волинський (літературний псевдонім, справжні прізвище, ім'я, по батькові — Хаїм Лейбович Флексер; 21 квітня [3 травня] 1861 або 1863, Житомир — 6 липня 1926, Ленінград) — літературний критик і мистецтвознавець; балетознавець.

Волинський Аким Львович
image
Народився3 травня 1863(1863-05-03), 21 квітня (3 травня) 1861[1] або 3 травня 1861(1861-05-03)[1]
Житомир, Російська імперія
Помер6 липня 1926(1926-07-06)[2][1]
Ленінград, РСФРР, СРСР
Країнаimage Російська імперія
Діяльністьписьменник, літературний критик, історик, філософ, журналіст, хореограф
Сфера роботилітературна критика[3], мистецтвознавство[3] і балет[3]
Alma materQ4385762?
Роки активностіз 1889
image Волинський Аким Львович у Вікісховищі

Один із ранніх ідеологів російського модернізму, відомого спочатку під назвою «декадентства», що пізніше втілився у школах імпресіонізму та символізму.

Біографія

З 6-го класу Житомирської гімназії перевівся в 5-ту Санкт-Петербурзьку гімназію, після закінчення якої був зарахований на юридичний факультет Санкт-Петербурзького університету і відразу на стипендію, що для єврейського юнака було немислимим успіхом. Після закінчення університету йому запропонували залишитися на кафедрі державного права, але Волинський відмовився: «Я хочу бути не професором, а літератором». До цього часу він змінив прізвище «Флексер» на псевдонім «Волинський», яким підписав свою першу самостійну роботу «Теолого-політичне вчення Спінози».

Відразу ж після закінчення університету (1889) Волинський бере участь у журналі «Північний вісник», культивує перші паростки художнього модернізму. Тут він поміщає свою першу велику філософську статтю «Критичні і догматичні елементи філософії Канта» («Північний вісник», 1889, книги VI, IX—XII), яку розглядає як «спробу пропаганди критичного ідеалізму».

Цей критичний ідеалізм незабаром став гаслом відроджуваних наприкінці XIX століття серед російської інтелігенції філософських умонастроїв. Світоглядно ця філософія обґрунтовувала ідеї етичного індивідуалізму, які повинні були завдати удару «перевернутому догори ногами Гегелю», тобто марксизму, а у своїй суспільно-політичній програмі декларувала ідеї «буржуазної свободи» або їх анархо-романтичні різновиди (аж до приходу антихриста).

У мистецтві цей метафізичний індивідуалізм породжує імпресіонізм. Імпресіонізм сприймав світ тільки через відчуття художника, заперечуючи будь-яку реальність поза такого суб'єктивного його сприйняття. Зникає народницька віра в «освітнє» мистецтво, в мистецтво-істину, мистецтво морально-демократичних завдань. Йде мистецтво, відвертається від «питань суєтної політики» і цілком занурившись в містичні глибини суб'єктивних переживань.

Статті Волинського про «російських критиків», які друкувалися в «Північному віснику» в період 1890—1895 рр. під загальною назвою «Літературні нотатки» (і потім вийшли окремою книжкою: «Росіяни критики», Літературні нариси, СПб., 1896), різко повстають проти всякого позитивізму в мистецтві і в системі художньої думки.

Волинський виступав проти М. О. Добролюбова за те, що він не знав «ніяких широких захоплень з кипінням всіх почуттів», проти М. Г. Чернишевського за «грубість і невмілі» його «матеріалістичних положень», проти «реалістичного утилітаризму» Писарєва і т. д.

За «російських критиків» на Волинського свого часу жорстоко обрушився Г. В. Плеханов, який в статті «Долі російської критики» (у збірнику «За двадцять років», СПб., 1905; 2-е изд., СПб., 1906, 3-е изд., СПб., 1909; передруковано в збірнику статей «Література і критика», т. I, М., 1922 і в «Творах», т. X, Гіз, М., 1924; спочатку в «Новому слові», 1897, VII) показав, що якщо здається, що Волинський повністю подолав ті філософські гріхи, які накопичилися за російської громадської думки, то насправді відбувається щось зовсім інше.

«Насправді ж його погляди є зведенням цих самих гріхів в квадрат, якщо не в четверту ступінь. Його теоретична філософія зводиться до абсолютно беззмістовним фразам; його практична філософія є не більше, як надзвичайно погана пародія на нашу „суб'єктивну соціологію“».

Плеханов їдко висміяв і стиль Волинського.

image
Ю. П. Анненков. Портрет А. Л. Волинського

Волинський визначає, наприклад, О. С. Пушкіна з таким імпресіоністським пафосом:

«Світлий геній Пушкіна широкий і сумний, як російська природа. Роздолля без кінця, простір, необ'емлемий оком, нескінченні ліси, за якими пробігає таємничий шум, і в усьому цьому якесь мления невимовної туги і печалі, — такий геній російського життя, така російська душа».

— і т. д. Або про М. В. Гоголя:

«Всюди відчувається прагнення відірватися від земного життя, не залишає в душі нічого крім відчаю, пристрасний порив до неба з широко розкритими від жаху очима, які шукають притулку і порятунку для змученого серця».

Соціально-філософський імпресіонізм тягне Волинського то до культу Леонардо да Вінчі, якому він присвячує велику і палку працю («Леонардо да Вінчі», видання Маркса, СПб., 1900; 2-е изд., Київ, 1909; спочатку в «Північному віснику», 1897—1898), то до якогось містично надривно захопленню Ф. М. Достоєвським («Книга великого гніву», СПб., 1904; «Царство Карамазових» [ 2 червня 2021 у Wayback Machine.], СПб., 1901; «Ф. М. Достоєвський», СПб., 1906; 2-е изд., СПб., 1909), то до схоластично-теософській проповіді «юдаїзму» в журналі «Новий шлях».

Широко освічений мистецтвознавець, Волинський багато уваги приділяв театру, на початку 1900-х років захопився балетом. У 1925 він випустив капітальну працю — «Книга ликований» (Азбука класичного танцю, Ленінград, видання Хореографічного технікуму) — присвячений обґрунтуванню і захисту класичного балету.

Очолював Ленінградський хореографічний технікум. Друкував ряд статей з питань мистецтва (переважно танцю) в ленінградському журналі «Життя мистецтва». Був головою правління ленінградського відділення Спілки письменників (1920—1924), головував у колегії «Всесвітньої літератури». Але своїм «етичним» і «естетичним» теоріям він залишався вірним до кінця свого життя, навіть в умовах кардинально змінилася соціальної обстановки.

У своїх останніх роботах Волинський ставить на чільне місце ідею синтезу релігій, перетворення їх усіх в якусь майбутню піднесену релігію, релігію світла, релігію сонця, релігію гіперборейську, про яку він мріяв багато років. Відстоюючи перспективність екуменізму, Волинський вважав, що єврейство і християнство зіллються в майбутню спільну релігію і відкрито проголошував свої очікування (паралель з Вірою Багаї).

Сім'я

Незадовго до революції став чоловіком тоді ще юної, майбутньої прославленої балерини Ольги Спесивцевої, надавши на неї велике творчий вплив; шлюб, по всій видимості, не була оформленим, цивільним. Після революційного перевороту Ольга Спесивцева розлучилася з ним і стала дружиною працівника Петросовета Б. Г. Каплуна.

Адреси в Санкт-Петербурзі

  • 1890-ті — Готель «Пале-Рояль» — Пушкінська вулиця, 20
  • 1900-ті — Прибутковий будинок В. А. Нерослова — Саперний провулок, 9
  • 1920—1922 — ДИСК — Проспект 25 жовтня, 15.

Список творів

Збірки статей

  • Російські критики [ 13 лютого 2021 у Wayback Machine.] (1896)
  • Боротьба за ідеалізм [ 2 червня 2021 у Wayback Machine.] (1900)

Монографії з літературознавства, мистецтвознавства та релігієзнавства

  • Леонардо да Вінчі (1900)
  • Ф. М. Достоєвський (1906)
  • Книга ликований. Азбука класичного танцю (1 925)
  • Чотири Євангелія
  • Гіперборейський гімн
  • Рембрант
  • Лєсков

У мистецтві

У літературі

Яким Волинський тричі згадується в романі «Дар» В. Набокова. Його робота «Російські критики» (1896, 1908) багато в чому є джерелом 4-ї глави цього роману, присвяченій життєпису Чернишевського.

Згідно з коментаторами (Т. Микільська та В. Ерль), Волинський закодований як «покійний критик-імпресіоніст» в «Бамбочаде» К. Вагинова.

Кіновтілення

Образ А. Волинського у виконанні Михайла Козакова представлений у фільмі «Манія Жизелі» (1995, реж. А. учитель).

Бібліографія

image
Могила Волинського на Літераторських містках (2013 р.) В жалюгідному стані
  • Молоствов Н. Г. Борець за ідеалізм. — Рига. 1902 (2-ге изд., Доп., СПб. 1903).
  • Меньшиков М. О. Критичне декадентство, в збірнику «Критичні нариси», т. II. — СПб. 1902
  • Скабичевский А. М. Здичавіння сучасної молоді, в «Творах». т. II. изд. 3-тє. — СПб. 1903
  • Яким Волинський. «Книга великого гніву» — 1904.
  • Яким Волинський. «Ф. М. Достоєвський» — 1906 року, 2-е вид. СПб, 1909.
  • Яким Волинський. «Книга ликований» «Проблема російського балету».  — Л.: «АРТ», 1923, 1925, перевидання в 1992 році.
  • Пам'яті А. Л. Волинського, збірник під ред. П. Медведєва. — 1 928.
  • Короліцкій М. С. А. Л. Волинський. Сторінки спогадів. Л., Academia, тисяча дев'ятсот двадцять вісім.
  • Фомін А. Г. Бібліографія новітньої російської літератури, у видавництві «Російська література XX століття», т. II, кн. 5, видавництва товариства «Мир». — М. (рік не позначений).
  • Владіславлев І. В. Російські письменники. изд. 4-е. Гіз. — Л. 1924.
  • Межуєв Б. В. Яким Волинський і Вл. Соловйов // соловйовської дослідження: період.сб. научн.тр. / Відп. ред. М. В. Максімов. — Іваново, 2004. Вип.14. — С.194—213.
  • Котельников В. А. Войовничий ідеаліст Яким Волинський // Російська література. 2006. № 1. — С. 20—75.
  • Товста Є. Бідний лицар. Інтелектуальна подорож Якима Волинського. М.: Мости культури / Гешарим, 2013.

У статті використано текст із Літературної енциклопедії 1929—1939 рр., який перейшов у суспільне надбання, оскільки автор — Ем. Бескин — помер в 1940 році.

Примітки

  1. Литераторы Санкт-Петербурга. ХХ век / под ред. О. В. Богданова
    d:Track:Q124670547d:Track:Q108611244
  2. Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
    d:Track:Q19938912d:Track:Q54837d:Track:Q193563
  3. Czech National Authority Database
    d:Track:Q13550863
  4. Флексер Хаїм Лейбович [ 5 січня 2019 у Wayback Machine.]
  5. Елена Толстая и Иван Толстой. .
  6. Спесивцева Ольга Олександрівна [ 26 вересня 2017 у Wayback Machine.]
  7. Готелі Петербурга: Історія легендарного «Palais Royal» — будинок на Пушкінській 20 [ 8 серпня 2013 у Wayback Machine.]
  8. Саперний пров. 9 / Мітавська пров. 1 [ 25 травня 2012 у Wayback Machine.]
  9. Набоков В. 2000. Дар // Набоков В. Русский період: Собр. соч .: В 5 т. / Упоряд. Н. Артеменко-Толстой. СПб. Т. 4. С. 378, 417, 424.
  10. Олексій Вдовін. До джерел четвертого розділу «Дара» В. Набокова. // NOJ / НІЖ: Nabokov Online Journal, Vol. III / 2009. [ 14 травня 2021 у Wayback Machine.]

Посилання

  • Иван Толстой (23 червня 2013). . Радио Свобода. Архів оригіналу за 29 січня 2019. Процитовано 24 жовтня 2016.

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Yakim Lvovich Volinskij literaturnij psevdonim spravzhni prizvishe im ya po batkovi Hayim Lejbovich Flekser 21 kvitnya 3 travnya 1861 abo 1863 Zhitomir 6 lipnya 1926 Leningrad literaturnij kritik i mistectvoznavec baletoznavec Volinskij Akim LvovichNarodivsya3 travnya 1863 1863 05 03 21 kvitnya 3 travnya 1861 1 abo 3 travnya 1861 1861 05 03 1 Zhitomir Rosijska imperiyaPomer6 lipnya 1926 1926 07 06 2 1 Leningrad RSFRR SRSRKrayina Rosijska imperiyaDiyalnistpismennik literaturnij kritik istorik filosof zhurnalist horeografSfera robotiliteraturna kritika 3 mistectvoznavstvo 3 i balet 3 Alma materQ4385762 Roki aktivnostiz 1889 Volinskij Akim Lvovich u Vikishovishi Odin iz rannih ideologiv rosijskogo modernizmu vidomogo spochatku pid nazvoyu dekadentstva sho piznishe vtilivsya u shkolah impresionizmu ta simvolizmu BiografiyaZ 6 go klasu Zhitomirskoyi gimnaziyi perevivsya v 5 tu Sankt Peterburzku gimnaziyu pislya zakinchennya yakoyi buv zarahovanij na yuridichnij fakultet Sankt Peterburzkogo universitetu i vidrazu na stipendiyu sho dlya yevrejskogo yunaka bulo nemislimim uspihom Pislya zakinchennya universitetu jomu zaproponuvali zalishitisya na kafedri derzhavnogo prava ale Volinskij vidmovivsya Ya hochu buti ne profesorom a literatorom Do cogo chasu vin zminiv prizvishe Flekser na psevdonim Volinskij yakim pidpisav svoyu pershu samostijnu robotu Teologo politichne vchennya Spinozi Vidrazu zh pislya zakinchennya universitetu 1889 Volinskij bere uchast u zhurnali Pivnichnij visnik kultivuye pershi parostki hudozhnogo modernizmu Tut vin pomishaye svoyu pershu veliku filosofsku stattyu Kritichni i dogmatichni elementi filosofiyi Kanta Pivnichnij visnik 1889 knigi VI IX XII yaku rozglyadaye yak sprobu propagandi kritichnogo idealizmu Cej kritichnij idealizm nezabarom stav gaslom vidrodzhuvanih naprikinci XIX stolittya sered rosijskoyi inteligenciyi filosofskih umonastroyiv Svitoglyadno cya filosofiya obgruntovuvala ideyi etichnogo individualizmu yaki povinni buli zavdati udaru perevernutomu dogori nogami Gegelyu tobto marksizmu a u svoyij suspilno politichnij programi deklaruvala ideyi burzhuaznoyi svobodi abo yih anarho romantichni riznovidi azh do prihodu antihrista U mistectvi cej metafizichnij individualizm porodzhuye impresionizm Impresionizm sprijmav svit tilki cherez vidchuttya hudozhnika zaperechuyuchi bud yaku realnist poza takogo sub yektivnogo jogo sprijnyattya Znikaye narodnicka vira v osvitnye mistectvo v mistectvo istinu mistectvo moralno demokratichnih zavdan Jde mistectvo vidvertayetsya vid pitan suyetnoyi politiki i cilkom zanurivshis v mistichni glibini sub yektivnih perezhivan Statti Volinskogo pro rosijskih kritikiv yaki drukuvalisya v Pivnichnomu visniku v period 1890 1895 rr pid zagalnoyu nazvoyu Literaturni notatki i potim vijshli okremoyu knizhkoyu Rosiyani kritiki Literaturni narisi SPb 1896 rizko povstayut proti vsyakogo pozitivizmu v mistectvi i v sistemi hudozhnoyi dumki Volinskij vistupav proti M O Dobrolyubova za te sho vin ne znav niyakih shirokih zahoplen z kipinnyam vsih pochuttiv proti M G Chernishevskogo za grubist i nevmili jogo materialistichnih polozhen proti realistichnogo utilitarizmu Pisaryeva i t d Za rosijskih kritikiv na Volinskogo svogo chasu zhorstoko obrushivsya G V Plehanov yakij v statti Doli rosijskoyi kritiki u zbirniku Za dvadcyat rokiv SPb 1905 2 e izd SPb 1906 3 e izd SPb 1909 peredrukovano v zbirniku statej Literatura i kritika t I M 1922 i v Tvorah t X Giz M 1924 spochatku v Novomu slovi 1897 VII pokazav sho yaksho zdayetsya sho Volinskij povnistyu podolav ti filosofski grihi yaki nakopichilisya za rosijskoyi gromadskoyi dumki to naspravdi vidbuvayetsya shos zovsim inshe Naspravdi zh jogo poglyadi ye zvedennyam cih samih grihiv v kvadrat yaksho ne v chetvertu stupin Jogo teoretichna filosofiya zvoditsya do absolyutno bezzmistovnim frazam jogo praktichna filosofiya ye ne bilshe yak nadzvichajno pogana parodiya na nashu sub yektivnu sociologiyu Plehanov yidko vismiyav i stil Volinskogo Yu P Annenkov Portret A L Volinskogo Volinskij viznachaye napriklad O S Pushkina z takim impresionistskim pafosom Svitlij genij Pushkina shirokij i sumnij yak rosijska priroda Rozdollya bez kincya prostir neob emlemij okom neskinchenni lisi za yakimi probigaye tayemnichij shum i v usomu comu yakes mleniya nevimovnoyi tugi i pechali takij genij rosijskogo zhittya taka rosijska dusha i t d Abo pro M V Gogolya Vsyudi vidchuvayetsya pragnennya vidirvatisya vid zemnogo zhittya ne zalishaye v dushi nichogo krim vidchayu pristrasnij poriv do neba z shiroko rozkritimi vid zhahu ochima yaki shukayut pritulku i poryatunku dlya zmuchenogo sercya Socialno filosofskij impresionizm tyagne Volinskogo to do kultu Leonardo da Vinchi yakomu vin prisvyachuye veliku i palku pracyu Leonardo da Vinchi vidannya Marksa SPb 1900 2 e izd Kiyiv 1909 spochatku v Pivnichnomu visniku 1897 1898 to do yakogos mistichno nadrivno zahoplennyu F M Dostoyevskim Kniga velikogo gnivu SPb 1904 Carstvo Karamazovih 2 chervnya 2021 u Wayback Machine SPb 1901 F M Dostoyevskij SPb 1906 2 e izd SPb 1909 to do sholastichno teosofskij propovidi yudayizmu v zhurnali Novij shlyah Shiroko osvichenij mistectvoznavec Volinskij bagato uvagi pridilyav teatru na pochatku 1900 h rokiv zahopivsya baletom U 1925 vin vipustiv kapitalnu pracyu Kniga likovanij Azbuka klasichnogo tancyu Leningrad vidannya Horeografichnogo tehnikumu prisvyachenij obgruntuvannyu i zahistu klasichnogo baletu Ocholyuvav Leningradskij horeografichnij tehnikum Drukuvav ryad statej z pitan mistectva perevazhno tancyu v leningradskomu zhurnali Zhittya mistectva Buv golovoyu pravlinnya leningradskogo viddilennya Spilki pismennikiv 1920 1924 golovuvav u kolegiyi Vsesvitnoyi literaturi Ale svoyim etichnim i estetichnim teoriyam vin zalishavsya virnim do kincya svogo zhittya navit v umovah kardinalno zminilasya socialnoyi obstanovki U svoyih ostannih robotah Volinskij stavit na chilne misce ideyu sintezu religij peretvorennya yih usih v yakus majbutnyu pidnesenu religiyu religiyu svitla religiyu soncya religiyu giperborejsku pro yaku vin mriyav bagato rokiv Vidstoyuyuchi perspektivnist ekumenizmu Volinskij vvazhav sho yevrejstvo i hristiyanstvo zillyutsya v majbutnyu spilnu religiyu i vidkrito progoloshuvav svoyi ochikuvannya paralel z Viroyu Bagayi Sim yaNezadovgo do revolyuciyi stav cholovikom todi she yunoyi majbutnoyi proslavlenoyi balerini Olgi Spesivcevoyi nadavshi na neyi velike tvorchij vpliv shlyub po vsij vidimosti ne bula oformlenim civilnim Pislya revolyucijnogo perevorotu Olga Spesivceva rozluchilasya z nim i stala druzhinoyu pracivnika Petrosoveta B G Kapluna Adresi v Sankt Peterburzi1890 ti Gotel Pale Royal Pushkinska vulicya 20 1900 ti Pributkovij budinok V A Neroslova Sapernij provulok 9 1920 1922 DISK Prospekt 25 zhovtnya 15 Spisok tvorivZbirki statej Rosijski kritiki 13 lyutogo 2021 u Wayback Machine 1896 Borotba za idealizm 2 chervnya 2021 u Wayback Machine 1900 Monografiyi z literaturoznavstva mistectvoznavstva ta religiyeznavstva Leonardo da Vinchi 1900 F M Dostoyevskij 1906 Kniga likovanij Azbuka klasichnogo tancyu 1 925 Chotiri Yevangeliya Giperborejskij gimn Rembrant LyeskovU mistectviU literaturi Yakim Volinskij trichi zgaduyetsya v romani Dar V Nabokova Jogo robota Rosijski kritiki 1896 1908 bagato v chomu ye dzherelom 4 yi glavi cogo romanu prisvyachenij zhittyepisu Chernishevskogo Zgidno z komentatorami T Mikilska ta V Erl Volinskij zakodovanij yak pokijnij kritik impresionist v Bambochade K Vaginova Kinovtilennya Obraz A Volinskogo u vikonanni Mihajla Kozakova predstavlenij u filmi Maniya Zhizeli 1995 rezh A uchitel BibliografiyaMogila Volinskogo na Literatorskih mistkah 2013 r V zhalyugidnomu stani Molostvov N G Borec za idealizm Riga 1902 2 ge izd Dop SPb 1903 Menshikov M O Kritichne dekadentstvo v zbirniku Kritichni narisi t II SPb 1902 Skabichevskij A M Zdichavinnya suchasnoyi molodi v Tvorah t II izd 3 tye SPb 1903 Yakim Volinskij Kniga velikogo gnivu 1904 Yakim Volinskij F M Dostoyevskij 1906 roku 2 e vid SPb 1909 Yakim Volinskij Kniga likovanij Problema rosijskogo baletu L ART 1923 1925 perevidannya v 1992 roci Pam yati A L Volinskogo zbirnik pid red P Medvedyeva 1 928 Korolickij M S A L Volinskij Storinki spogadiv L Academia tisyacha dev yatsot dvadcyat visim Fomin A G Bibliografiya novitnoyi rosijskoyi literaturi u vidavnictvi Rosijska literatura XX stolittya t II kn 5 vidavnictva tovaristva Mir M rik ne poznachenij Vladislavlev I V Rosijski pismenniki izd 4 e Giz L 1924 Mezhuyev B V Yakim Volinskij i Vl Solovjov solovjovskoyi doslidzhennya period sb nauchn tr Vidp red M V Maksimov Ivanovo 2004 Vip 14 S 194 213 Kotelnikov V A Vojovnichij idealist Yakim Volinskij Rosijska literatura 2006 1 S 20 75 Tovsta Ye Bidnij licar Intelektualna podorozh Yakima Volinskogo M Mosti kulturi Gesharim 2013 U statti vikoristano tekst iz Literaturnoyi enciklopediyi 1929 1939 rr yakij perejshov u suspilne nadbannya oskilki avtor Em Beskin pomer v 1940 roci PrimitkiLiteratory Sankt Peterburga HH vek pod red O V Bogdanova d Track Q124670547d Track Q108611244 Bibliotheque nationale de France BNF platforma vidkritih danih 2011 d Track Q19938912d Track Q54837d Track Q193563 Czech National Authority Database d Track Q13550863 Flekser Hayim Lejbovich 5 sichnya 2019 u Wayback Machine Elena Tolstaya i Ivan Tolstoj Spesivceva Olga Oleksandrivna 26 veresnya 2017 u Wayback Machine Goteli Peterburga Istoriya legendarnogo Palais Royal budinok na Pushkinskij 20 8 serpnya 2013 u Wayback Machine Sapernij prov 9 Mitavska prov 1 25 travnya 2012 u Wayback Machine Nabokov V 2000 Dar Nabokov V Russkij period Sobr soch V 5 t Uporyad N Artemenko Tolstoj SPb T 4 S 378 417 424 Oleksij Vdovin Do dzherel chetvertogo rozdilu Dara V Nabokova NOJ NIZh Nabokov Online Journal Vol III 2009 14 travnya 2021 u Wayback Machine PosilannyaIvan Tolstoj 23 chervnya 2013 Radio Svoboda Arhiv originalu za 29 sichnya 2019 Procitovano 24 zhovtnya 2016

Дата публікації:
Топ